Черкащина. Основні завдання лісівників

На Черкащині знаходиться особлива пам’ятка природи й історії — це унікальний лісовий масив “Холодний Яр”, який має історичне та природоохоронне значення. Урочище має площу 6804 га і розташоване на території двох адміністративних районів Черкаської області — Чигиринського та Кам`янського та двох лісництв Державного підприємства “Кам`янське лісове господарство” — Креселецького та Грушківського. Лісовий фонд урочища Холодний Яр представлений переважно високопродуктивними насадженнями. За кількістю унікальних археологічних, історичних, наукових об`єктів, а їх тут налічується понад 150 найменувань, Холодний Яр займає перше місце в Україні.

Основною метою діяльності ДП “Кам’янське лісове господарство” є організація ведення лісового господарства, яка спрямована на відтворення і збільшення лісів шляхом лісовідновлення і лісорозведення, охорону і захист лісових насаджень, раціональне використання лісових ресурсів, а також охорону, відтворення та раціональне використання державного мисливського фонду на території угідь, закріплених за підприємством.

— Щорічно лісгоспом створюється близько 170 га лісових культур. Для забезпечення проведення цих робіт кожного року заготовлюється 7 тонн лісового насіння, з якого 5 тонн – дуба звичайного, 2 тонни – інших цінних порід: горіха чорного, ялини звичайної, сосни кримської, липи дрібнолистої тощо. У постійних і тимчасових розсадниках щорічно вирощується 700-800 тисяч стандартних сіянців, чим цілковито забезпечується потреба в посадковому матеріалі. Крім того, додатково вирощується близько 100 тис. шт. посадкового матеріалу декоративних порід, який використовується для озеленення територій підрозділів та реалізації підприємствам і населенню, — розповідає директор підприємства Віталій Верес.
Безпосередньо цими завданнями займаються у Грушківському лісництві.

— Наше лісництво — це 4860 гектарів угідь. На них постійно працюють 19 штатних працівників. В залежності від обсягу виконуваних робіт в різні пори року за трудовими угодами ми набираємо ще близько 50 осіб на сезонні роботи, — розповідає лісничий Сергій Могила.
На території лісництва є 2 теплиці для вирощування декоративного вічнозеленого посадкового матеріалу.

— Нову теплицю побудували ще минулого року. А нещодавно повністю оновили стару. Їх вкрили спеціальним сучасним полікарбонатним покриттям, — приєднується до розмови помічник лісничого Роман Домарецький, — Воно більш довговічне, ніж плівка, і краще впливає на приживлюваність живців. Це спеціальний полікарбонат, розрахований на тепличне господарство. Спеціальний склад матеріалу дає правильний спектр світла для рослин. Таке покриття стабільніше тримає мікроклімат, оскільки матеріал подвійний. Тобто, немає різких перепадів температур, несприятливих для декоративних рослин, — розповідає Роман Миколайович.

Щоб забезпечити живці належною вологою, в теплицях зробили автоматичне крапельне зрошування. Це зменшує матеріальні та трудові затрати на вирощування. А якість посадкового матеріалу, який вчасно і в належному обсязі отримує вологу, значно вища. Завдяки крапельній технології волога рівномірно розподіляється по теплиці, надходить у невеликій кількості, щоб рослина могла максимально її засвоїти.

Вирощені в теплицях саджанці туї, ялівцю та самшиту різних видів реалізують населенню. Орієнтуються тут на ті різновиди, які мають найбільший попит.

— Майже всі ліси насаджені людськими руками, — говорить Сергій Могила. — Протягом століть лісове господарство слугувало людям. Щороку зрізали промислову деревину, а на її місце висаджували нові деревця. Всі зруби повинні бути залісненні, такий наш принцип діяльності. Якою б найсучаснішою технікою не було б оснащено підприємство, без людей цього домогтися ми ніяк не можемо.

Окрім теплиць грушківські лісівники мають ще й розсадники, де вирощують сіянці з насіння. Посадковий матеріал збирають самі. В цьому році зібрали близько півтори тонни жолудя і 500 кілограмів горіха чорного. Вже у наступному році сіянці висаджуватимуть на ділянках, які вийшли з головного користування.

З метою вирощування високопродуктивних, біологічно стійких насаджень, що складаються з цінних лісових порід та поліпшення якості деревостанів проводяться рубки догляду за лісом на площі 560 га, з них близько 200 га в молодняках.

З усього, що нам розповіли лісівники видно, що зруби заліснюються вчасно, природне поновлення після проведення рубок зберігається задовільно, плани лісовідновлення підприємства виконуються в повному обсязі, а незаліснених зрубів немає.

Основне завдання лісгоспу — створювати і вирощувати високопродуктивні, якісного складу та біологічно стійкі лісові насадження. Грушківське лісництво є яскравим прикладом, де активно підтримують найкращі традиції лісоведення, а працівники переймаються долею наступних поколінь і тому прагнуть залишити після себе не зрубані прогнилі пеньки в чагарниках, а могутні здорові високопродуктивні ліси.

Світлана Магльована, газета «Аграрний край», листопад, 2016 р.
15/11/2016
Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства

http://lisvisnyk.com.ua/черкащина-основні-завдання-лісівник/

Далі...

Експорт лісу: у пошуках компромісу

Експерти назвали головні загрози від мораторію на вивезення лісу-кругляку: інвестиційна непривабливість, браконьєрські вирубки, занепад лісгоспів і втрата якості української деревини. Про це йшлося на круглому столі «Експорт лісу: у пошуках компромісу».

Мораторій на експорт частини української деревини не лише не розв’язав проблеми незаконної вирубки лісу та підтримки деревообробної галузі, а й створив нові загрози лісовому господарству. Тому урядовцям, народним депутатам і всім зацікавленим сторонам слід нагально проаналізувати наслідки дії закону про заборону вивезення лісу-кругляку й ухвалити до початку дії повної заборони експорту альтернативне рішення, яке запровадило б системи обліку та контролю за лісом та рівні і зрозумілі правила гри на ринку деревини.

Такого висновку дійшли учасники круглого столу «Експорт лісу: у пошуках компромісу», який відбувся 11 листопада 2016 року в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ».

Обговорення проблематики експортної заборони, яка набула чинності з 1 листопада 2015 року, організувало Державне агентство лісових ресурсів за підтримки Офісу ефективного регулювання. Думками щодо компромісного рішення із українськими колегами поділилися й європейські експерти.

Власне, іноземні учасники круглого столу акцентували на загрозі Україні втратити лінію макрофінансової допомоги у розмірі 1,2 млрд. євро, про яку на початку жовтня цього року заявив посол Євросоюзу Хьюґ Мінґареллі. Європейці очікують дій щодо викорінення нелегальної заготівлі лісу та усунення перешкод вільній торгівлі — дотримання принципів, за якими живе цивілізований світ.

— Протекціонізм, спотворення ринку, може призвести і призведе до ситуації, коли всі програють, — зауважив Міхаель Хармс, директор німецького Комітету зі східноєвропейських економічних відносин. — Багато держав Східної Європи вводили тарифи, квоти, заборони на експорт та інші бар’єри для того, щоб захистити внутрішню промисловість. Але інколи вони ігнорують той факт, що обмеження впливають і на торгівлю, і на належний розподіл ресурсів у національній економіці, і на обмеження конкуренції. Зрештою, конкретно в українському випадку, мораторій призвів до розквіту контрабанди. Відкриті ринки та прозорі процедури — це найкращий засіб проти нелегальних дій.

За словами експерта австрійського Агентства з охорони навколишнього середовища Міхаеля Суттера, український лісогосподарський комплекс має величезні можливості для розвитку, забезпечити який могли б інвестиції.

Натомість заборона на експорт деревини як перешкода вільній торгівлі стримує інвесторів.

— Україні потрібна національна програма розвитку лісового господарства, — зазначив Міхаель Суттер. — Після того як політичні лідери приймають рішення щодо такої програми, починається допомога міжнародної спільноти. Європейський Союз буде надавати підтримку цій програмі. Є інші міжнародні донори, які готові приїхати і допомагати. У них просто має з’явитися розуміння, що в цьому є сенс.

Українські експерти лісового господарства вже підрахували збитки галузі від дії мораторію на вивезення деревини. За словами начальника Управління використання лісових ресурсів та науки Держлісагентства Руслана Крикуна, обсяги нереалізованих лісоматеріалів на внутрішньому ринку зросли на майже 100 тис. кубометрів.

— На складах лежить лісу на 65 мільйонів гривень, які можна було запустити в економіку лісгоспів, — каже Руслан Крикун. — Ця деревина отримується від рубок, пов’язаних із веденням лісового господарства. Це майже 7,5 млн. кубометрів — 50% того, що заготовляємо. Але товарність цих рубок низька — 60%. Якщо в нас не буде можливості збувати цю деревину на внутрішньому ринку чи на експорт, це може призвести до зупинки деяких лісогосподарських заходів. А це, в свою чергу, в далекій перспективі викличе погіршення якісного складу лісу.

Іще більше недоотримали лісгоспи від різниці цін на деревину на внутрішньому та зовнішньому ринках. На експорт кубометр лісу продають за 1055 грн., що на 450 грн. дорожче, ніж в Україні. Відтак господарства вже не дорахувалися мало не 300 млн. грн. А після запровадження заборони експорту сосни з 1 січня 2017 року втрати потрояться.

— Після введення мораторію на експорт сосни ми недоотримаємо майже мільярд гривень тільки в наступному році, — прогнозує Руслан Крикун. Без ефективної системи обліку лісу та прозорих правил торгівлі деревиною будь-які обмежувальні заходи є недоцільними, бо справляють викривляючий ефект на внутрішній ринок, вважає керівник напрямку «Сільське господарство» Офісу ефективного регулювання Андрій Заблоцький.

— Ми повинні зосередитися на внутрішньому регулюванні, — каже Андрій Заблоцький. — І тільки після цього думати, як можемо обмежувати експорт сировини і для яких цілей.

Тарас Качка, уповноважений з питань підприємництва Державної фіскальної служби, вважає, що Україна наклала мораторій на експорт деревини у спосіб, який не відповідає нормам Світової організації торгівлі. Аби усунути цю колізію, законодавцям слід ухвалити збалансоване рішення.

— Це питання балансу інтересів, — пояснив Тарас Качка. — Коли ми захищаємо металургів і говоримо, що не хочемо антидемпінгових розслідувань, що ЄС не мав би відкривати розслідування по українській металургії, то тоді питання виникає: чому ми діємо проти інтересів ЄС у деревообробці?

У Держлісагентстві повністю підтримують пропозицію — розробити комплексну національну програму розвитку лісогосподарського сектору.

— Ці заходи, як і внесення змін до законодавства про збільшення відповідальності за незаконну вирубку та тіньовий обіг деревини, наведуть лад у лісовій галузі, дозволять раціонально використовувати лісовий фонд, — каже т. в. о. голови Державного агентства лісових ресурсів Христина Юшкевич. — І тоді питання мораторію стане абсолютно неактуальним.

А нині актуальним залишається компромісне рішення щодо самого закону про заборону експорту, ухвалити яке Україні слід до закриття кордону для експорту деревини з 1 січня 2017 року.



Учасники круглого столу обговорили наслідки запровадженого в листопаді 2015 року мораторію на експорт основних видів української деревини та перелічили умови скасування заборони вивезення лісу за кордон.

Олена КОСТЕНКО
golos.com.ua

Далі...

За день за допомогою лісників звели міст

Жителі Великого і Малого Обзира самостійно відновили (на знімку) міст через річку Стохід, що сполучає їхні села. Впоралися вони із цим нелегким завданням усього за день.



Ще років десять тому сполучення між цими населеними пунктами було надійним: береги Стоходу з’єднував подарований військовими понтонний міст. Та однієї ночі його не стало: крадії розібрали його і здали на металобрухт. Злодіїв тоді впіймали, а ось відновити міст не змогли.

Кошти на його відновлення виділила Камінь-Каширська районна рада. Однак семи тисяч гривень, а саме такою була інвестиція, не вистачило б на проведення робіт. Виручили місцеві умільці, які працювали безплатно, а також допомога деревиною державних лісгоспів Камінь-Каширського, СЛАП «Камінь-Каширськагроліс», Городоцького лісництва. Відтепер мешканці Малого Обзира, а село це справді невеличке — усього 40 жителів, зможуть без перешкод коротким шляхом добиратися до центра своєї громади у Великому Обзирі. Та найбільше радіють обнові батьки, у яких діти навчаються у школі сусіднього села. А таких у Малому Обзирі вісім.

Волинська область.
Максим СОЛОНЕНКО.
Фото з сайту «Полісся».

http://www.golos.com.ua/article/279090

Далі...

Про прийняття нових Санітарних правил в лісах України

Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства інформує, що Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 26.10.2016 року №756 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року №555 і від 12 травня 2007 року №724».

Відповідно, Львівське ОУЛМГ листом від 14.11.2016р. №1727/02-ох зобов’язало керівників лісогосподарських підприємств управління провести навчання працівників державної лісової охорони новим Санітарним правилам в лісах України з прийняттям відповідних заліків та забезпечити їх неухильне виконання.

Текст зазначеної постанови опублікований в Офіційному віснику України 11 листопада 2016 року №87.

Цей документ жорстко регламентує проведення санітарних рубок, а дія Санітарних правил в лісах України поширюється на всіх лісокористувачів.

Суцільні санітарні рубки забороняються у різних видах заповідників, заказниках та національних парках, навколо місць гніздування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення хижих та інших птахів.

Забороняється вирубування дуплястих, сухостійних, фаутних дерев для забезпечення представників фауни природним укриттям.

В інших категоріях лісів обмежено проведення суцільних санітарних рубок виключно моментами крайньої необхідності з обов’язковим відновленням лісів на цих вирубках.
До складу спеціальної комісії, що визначає доцільність призначення суцільної санітарної рубки, долучатимуть тепер представників органів місцевого самоврядування.

Для вибіркових санітарних рубок дерева під зруб нумеруватимуть, складатимуть нумераційну відомість із зазначенням породи, категорії технічної придатності деревини і підстави для відбору їх на рубку.

Дерева з дуплами залишатимуть для забезпечення лісової фауни природним укриттям.
Зберігатимуть і окремі повалені сухостійні дерева, які слугують середовищем існування та захисту інших об’єктів живої природи – про це робитимуть відмітку в матеріалах відводу та лісорубному квитку.

На територіях природно-заповідного фонду (крім хвойних молодняків за межами природних заповідників, заповідних зон і заповідних урочищ) залишатимуть неліквідну деревину обсягом не менше 30 куб. м. на один гектар.

Відділ охорони, захисту лісу та мисливського господарства Львівського ОУЛМГ

15/11/2016

http://lisvisnyk.com.ua/про-прийняття-нових-санітарних-прави/

Далі...

Ефективність використання бюджетних коштів Держлісагентством - Рахункова палата

Ефективність використання бюджетних коштів на ведення лісового і мисливського господарства, охорону і захист лісів в лісовому фонді та розпорядження об'єктами державної власності, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України

На засіданні 25 жовтня 2016 р. Рахункова палата розглянула Звіт про результати аудиту ефективності використання бюджетних коштів на ведення лісового і мисливського господарства, охорону і захист лісів в лісовому фонді та розпорядження об'єктами державної власності, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України, який затверджено рішенням Рахункової палати від 25.10.2016 року № 22-1.

Рішення Рахункової палати і Звіт надіслано Міністерству аграрної політики та продовольства України та Державному агентству лісових ресурсів України, як об'єктам контролю.

Відомості про результати зазначеного контрольного заходу у формі рішення Рахункової палати направлено Кабінету Міністрів України.

Поінформовано про результати аудиту Верховну Раду України та народного депутата України Єднака О.В., Раду національної безпеки і оборони України.

Реагування на рішення Рахункової палати об'єктом контролю.

РАХУНКОВА ПАЛАТА

РІШЕННЯ

від 25 жовтня 2016 року № 22-1

м. Київ

Про результати аудиту ефективності використання бюджетних коштів на ведення лісового і мисливського господарства, охорону і захист лісів в лісовому фонді та розпорядження об’єктами державної власності, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України

Відповідно до статті 98 Конституції України, статей 7, 25, 26, 35 і 36 Закону України "Про Рахункову палату" розглянуто Звіт про результати аудиту ефективності використання бюджетних коштів на ведення лісового і мисливського господарства, охорону і захист лісів в лісовому фонді та розпорядження об’єктами державної власності, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України.

За результатами розгляду Рахункова палата

В С Т А Н О В И Л А:

1. Державним агентством лісових ресурсів України у період 2015 та І півріччя 2016 років з передбачених законами України про Державний бюджет України на відповідні роки 513 796,9 тис. грн (за загальним фондом - 464 392,1 тис. грн, спеціальним - 49 404,8 тис. грн) за КПКВК 2805060 “Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді” використано 461 557,2 тис. грн (за загальним фондом - 426 138,8 тис. грн, спеціальним - 35 418,4 тис. гривень), що становить 90 відс. планових показників.

За результатами господарської діяльності державних підприємств, віднесених до сфери управління Держлісагентства, до місцевого та державного бюджетів фактично сплачено:

у 2015 році - 3 186 857,0 тис. грн, у тому числі: податок на прибуток - 163 241,0 тис. грн, відрахування частини прибутку державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (дивідендів) - 104 248,0 тис. грн, ПДВ - 562 220,0 тис. грн);

у І півріччі 2016 року - 2 008 038,0 тис. грн (у тому числі: податок на прибуток - 130 717,0 тис. грн, відрахування частини прибутку державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (дивідендів) 157 406,0 тис. грн; ПДВ - 412 284,0 тис. гривень).

При цьому спостерігається зниження ефективності господарської діяльності державних підприємств у І півріччі 2016 року порівняно з 2015 роком, яке пов’язано, зокрема, з відсутністю фінансування з державного бюджету відповідних робіт, що виконувались державними підприємствами, які знаходяться на півдні України, рішеннями окремих місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо заборони будь- яких рубок та іншими неефективними управлінськими рішеннями учасників бюджетного процесу.

При цьому обсяг фінансового забезпечення виконання заходів з ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів в лісовому фонді за рахунок коштів державного бюджету у 2015 році становив 53,3 відс., у 2016 - 8,5 відс. потреби, визначеної Держлісагентством відповідно до бюджетних запитів на відповідні роки. Видатки державного бюджету на створення та функціонування єдиної системи електронного обліку деревини у зазначений період не передбачалися та не використовувалися.

Таким чином, учасниками бюджетного процесу не забезпечено своєчасності і повноти прийняття управлінських рішень, що мало негативний вплив на ефективність використання коштів державного бюджету, а також на стан розпорядження об’єктами державної власності, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України.

2. Законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють питання у сфері лісового господарства, у тому числі і в частині створення та функціонування єдиної державної системи електронного обліку деревини, є недосконалими.

2.1. Через недоліки нормативно-правових актів та неефективні управлінські рішення учасників бюджетного процесу не забезпечено:

- дотримання окремими постійними лісокористувачами, які перебувають у віданні Держлісагентства, вимог Лісового кодексу України (статті 43 і 71) в частині неперевищення фактичних обсягів заготівлі деревини, здійснених у порядку рубок головного лісокористування, над обсягами затвердженої лісосіки, що свідчить про присутність ризиків, які порушують принципи безперервності та невиснажливості використання лісових ресурсів;

- запобігання тенденції щодо зменшення щорічного обсягу відтворення лісів у постійних лісокористувачів Держлісагентства (у 2011 році обсяг відтворення лісів перевищував площу суцільних рубок попереднього року в 1,6 раза, у 2015 - в 1,1 раза). При цьому, через неналежне фінансове забезпечення щорічні обсяги створення лісів на нових територіях також мають тенденцію до зменшення (у 2011 році ліси створено на нових територіях площею 22,4 тис. га, а у 2015 - лише 2,4 тис. гектарів);

- усунення ризиків щодо зростання обсягів незаконних рубок (у 2015 році лісовою охороною Держлісагентства виявлено факти незаконних рубок 24,1 тис. м деревини, що більш ніж у два рази проти 2014 року (11,2 тис. м³). Крім того, аудитом встановлено, що і надалі посилюються ризики втрати лісів через зростання випадків несанкціонованої заготівлі деревини, видобування бурштину, усихання ялинових деревостанів у Карпатському регіоні.

2.2. З метою удосконалення законодавчих та інших нормативно- правових актів у сфері лісового господарства існує необхідність у:

- внесенні змін до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» у частині запровадження для всіх постійних лісокористувачів єдиної державної системи електронного обліку деревини, а також створення систем взаємодії з МВС та Державною фіскальною службою України;

- прийнятті нормативного акта Кабінету Міністрів України щодо визначення складових єдиної державної системи електронного обліку деревини, користувачів цієї системи, адміністратора системи, обов’язковості внесення інформації до цієї системи, принципів взаємодії;

- розробленні відповідних нормативно-правових актів щодо удосконалення законодавства у сфері проведення аукціонних торгів з реалізації необробленої деревини;

- прийнятті нормативного акта Кабінету Міністрів України, як суб’єкта управління, що визначає об’єкти управління державної власності відповідно до Закону України від 25.05.2016 № 185 «Про управління об’єктами державної власності», щодо уточнення переліку об’єктів державної власності, які належать до сфери управління Держлісагентства;

- узгодженні вимог нормативних актів у частині визначення повноважень щодо видачі сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій;

- узгодженні вимог законодавчих (Лісового кодексу України (статті 43 і 71) та підзаконних актів (постанови Кабінету Міністрів України від № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» (пункт 10) щодо можливості здійснення додаткової заготівлі деревини під час проведення рубок головного користування в межах не використаного за попередні роки обсягу діючої розрахункової лісосіки (з урахуванням обсягів деревини, на які в установленому порядку надано відстрочення);

- посиленні відповідальності за порушення лісового законодавства шляхом визначення поняття «істотна шкода» у Кримінальному кодексі України та Кодексі про адміністративні правопорушення, а також введення додаткової відповідальності за купівлю чи інше приймання суб’єктами господарювання необробленої деревини, яка не була облікована постійними лісокористувачами у встановленому порядку, або не має документів, що підтверджують законність її заготівлі та придбання.

Водночас доцільно опрацювати і визначити можливості застосування напрацювань експертів Регіональної програми “Правозастосування й управління в лісовому секторі країн східного регіону дії Європейського інструменту сусідства та партнерства” (Програма ФЛЕГ, за координації Представництва Світового банку в Україні) щодо удосконалення законодавчих та інших нормативно-правових актів, які регулюють питання у сфері лісового господарства України.

3. Із загального обсягу коштів державного бюджету за бюджетною програмою КПКВК 2805060 “Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді” Державним агентством лісових ресурсів України використано 461 557,2 тис. грн, у тому числі:

- у 2015 році: 90 031,9 тис. грн - 16 бюджетними установами (установами природно-заповідного фонду та науково-дослідними інститутами, які віднесено до сфери управління Держлісагентства) фактично на їх утримання; 332 178,0 тис грн - 159 державними підприємствами (43,4 відс. загальної кількості державних підприємств, що належать до сфери управління Держлісагентства), на виконання переліку робіт, визначеного порядками використання коштів державного бюджету, що виділяються для здійснення заходів з ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів та для створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 № 253 (далі - Порядки № 253);

- у І півріччі 2016 року: 39 343,1 тис. грн - 16 бюджетними установами (установами природно-заповідного фонду та науково-дослідними інститутами, які віднесено до сфери управління Держлісагентства) фактично на їх утримання; 4,2 тис. грн - на погашення кредиторської заборгованості, зареєстрованої в органах Держказначейства.

4. Через недостатній внутрішній контроль, як з боку головного розпорядника коштів державного бюджету - Міністерства аграрної політики та продовольства України, так і розпорядника коштів державного бюджету нижчого рівня - Державного агентства лісових ресурсів України при плануванні та використанні коштів державного бюджету учасниками бюджетного процесу не забезпечено дотримання:

- вимог Бюджетного кодексу України (статті 20 і 22) в частині своєчасності затвердження паспорта бюджетної програми на 2015 рік; Правил складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (пункт 4 розділів І, ІІ), затверджених наказом Мінфіну від 29.12.2002 № 1098 (в редакції до внесених змін спільним наказом Мінагрополітики та Мінфіну від 04.12.2015 № 466/115), в частині забезпечення відповідності змісту паспорта бюджетної програми Порядкам № 253. У період березня-листопада 2015 року одержувачам бюджетних коштів спрямовано асигнувань у сумі 198 739,7 тис. грн за напрямами, визначеними Порядками № 253 та затвердженими паспортом бюджетної програми, з урахуванням внесених до нього змін;

- вимог Порядку ведення державного лісового кадастру та обліку лісів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2007 № 848, відповідно до якого документація державного лісового кадастру поновлюється раз на п’ять років (кошти державного бюджету у період 2015 року та І півріччя 2016 року не передбачалися та не використовувалися, а останнє поновлення документації державного лісового кадастру Держлісагентством проведено ще станом на 01.01.2011).

Крім того аудитом встановлено, що:

- державними підприємствами, що виконують функції держави та перебувають у віданні Державного агентства лісових ресурсів України (органу управління об’єктами державної власності), у 2015 році та І кварталі 2016 року закупівля товарів та послуг в окремих випадках здійснювалась без дотримання відповідних процедур закупівель, передбачених Законом України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197;

- через неефективні управлінські рішення учасників бюджетного процесу за умови відкритих асигнувань за відповідною бюджетною програмою у кінці бюджетного 2015 року як невикористані до державного бюджету повернено 3 003,3 тис. гривень.

5. Згідно з Єдиним реєстром об'єктів державної власності до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України, як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, віднесено 364 суб’єкти господарювання, з яких: працюючих - 323; в стані реорганізації, ліквідації - 15; новостворених, якими ще не розпочата господарська діяльність - 2; розташованих на тимчасово окупованій території АР Крим та міста Севастополя - 15, на території, яка не контролюється органами державної влади - 9 (5 - державних підприємств Донецького та 4 - Луганського обласних управлінь лісового та мисливського господарства).

6. У результаті використання лісових ресурсів України постійними лісокористувачами, які перебувають у віданні Держлісагентства, у 2015 році заготовлено 16,0 млн м ліквідної деревини (82,9 відс. загального обсягу (19,3 млн м )). При цьому обсяг заготівлі деревини в 2015 році порівняно з 2014 роком у постійних лісокористувачів, які перебувають у віданні Держлісагентства, збільшився на 0,7 млн м (по Україні на 1 млн м ), а порівняно з 2011 роком - на 2,2 млн. м та 1,8 млн. м відповідно).

7. Єдину державну систему електронного обліку деревини (розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 1090-р та від 18.11.2009 № 1408-р) не створено, а отже, єдиний автоматизований контроль даних щодо обсягу фактичного виходу заготовленої деревини, а також єдина державна система електронного обліку деревини та електронні системи взаємодії з органами МВС, Державної фіскальної служби України щодо контролю за обігом деревини та протидії функціонуванню тіньового ринку в Україні станом на 01.10.2016 відсутні.

7.1. Інформаційно-телекомунікаційна система «Електронний облік деревини Winforstpro-Україна», якою на сьогодні охоплено майже 90 відс. постійних лісокористувачів, що перебувають у віданні Держлісагентства, та декілька інших постійних лісокористувачів, має галузевий характер. При цьому через неналежне нормативно-правове, фінансове, організаційне та матеріально- технічне забезпечення (включаючи програмне забезпечення) згадана система не забезпечує виконання визначених завдань.

7.2. На програмне забезпечення та обладнання для впровадження галузевої системи «Електронний облік деревини Winforstpro-Україна» ДП «ЛІАЦ» у період 2012-2016 років використано кошти у сумі 2 651,0 тис. гривень. Проте, у зв’язку з неприйняттям ефективних управлінських рішень та не проведенням своєчасної оплати за програмне забезпечення та серверне обладнання, кредиторська заборгованість за договорами закупівлі становить 906,8 тис. грн (прийнято відповідні рішення судів щодо стягнення з ДП «ЛІАЦ» на користь розробника програми). Крім того, борг за додаткові судові витрати становить 192,2 тис. грн, а також накладено арешт на будинок за адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал, 21 (літера А).

7.3. Стан внутрішнього контролю з боку Держлісагентства за створенням Єдиної державної системи електронного обліку деревини та стан контролю за господарською діяльністю ДП «ЛІАЦ», як органом управління майном, є недостатнім для належного їх функціонування, а отже, потребує подальшого удосконалення.

Подальшого удосконалення потребує також і електронна галузева система «Електронний облік деревини Winforstpro-Україна», зокрема в частині її синхронізації із системами бухгалтерського обліку державних підприємств (аудитом встановлено, що інформація щодо приймання лісопродукції та реалізації деревини як в Україні, так і на експорт, яка міститься в цій системі, відрізняється за показниками даних бухгалтерського обліку державних підприємств),      поширення її застосування іншими постійними

лісокористувачами, які не перебувають у віданні Держлісагентства, та розширення її можливостей в частині створення електронних систем взаємодії з органами МВС, Державної фіскальної служби України щодо контролю за обігом деревини та протидії функціонуванню тіньового ринку в Україні.

8. Запроваджена Держлісагентством система реалізації необробленої деревини не є достатньою для створення прозорого механізму ціноутворення у цій сфері та розвитку конкурентних засад у торгівлі деревиною. При цьому, незважаючи на зменшення цін на світових ринках на хвойну деревину (проте вищих за внутрішні ціни), Україна і надалі зорієнтована на експорт необробленої деревини (у 2015 році частка експорту оброблених лісоматеріалів постійними лісокористувачами, які є у віданні Держлісагентства, становила 351,6 тис. м (9 відс.), тоді як необроблених матеріалів - 3568,0 тис. м (91 відс).

8.1. Організація та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини (положення затверджене наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 № 42, зареєстрованим у Мін’юсті 26.02.2007    за № 164/13431) є недосконалими та не забезпечують належного укладання та виконання аукціонних договорів.

Із виставлених на аукціонах обсягів деревини (у 2015 році - 7 359,0 тис. м³, у І півріччі 2016 року - 3 577,5 тис. м³) постійними лісокористувачами Держлісагентства реалізовано: у 2015 році - 59,6 відс. (4 388,8 тис. м³), або 85,7 відс. від укладених договорів (5 118,2 тис. м³); у І півріччі 2016 року - 71 відс. (2540,7 тис. м³), або 85,0 відс. від укладених договорів (2987,2 тис. м³).

8.2.  Діючі нормативні акти, які регулюють питання організації та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, не містять норм, які б запобігали ризикам зменшення обсягів реалізації деревини за результатами аукціонних торгів, а отже, сприяли збільшенню таких обсягів реалізації за прямими договорами або зовнішньоекономічними контрактами.

8.3. Інформація про укладання та виконання прямих договорів на реалізацію необробленої деревини в розрізі постійних лісокористувачів, які перебувають у віданні Держлісагенства, відсутня як в Агентстві, так і в Галузевій інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний облік деревини Winforstpro-Україна».

9. Видача сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для проведення експортних операцій в Україні здійснюється з недотриманням норм Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» (стаття 3). При цьому територіальні органи Держлісагентства, які відповідно до Тимчасового порядку видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1260 (який не приведено до вимог зазначеного вище закону), на сьогодні здійснюють повноваження щодо видачі сертифікатів про походження лісоматеріалів, не володіють повною інформацією щодо обсягів експортованої продукції, на яку видано ці сертифікати, оскільки Єдиний реєстр сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій веде ДП «ЛІАЦ».

За результатами обговорення та на підставі викладеного Рахункова палата

В И Р І Ш И Л А:

1. Звіт про результати аудиту ефективності використання бюджетних коштів на ведення лісового і мисливського господарства, охорону і захист лісів в лісовому фонді та розпорядження об’єктами державної власності, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України, затвердити.

2. Про результати аудиту поінформувати Верховну Раду України, Раду національної безпеки і оборони України.

3. Відомості про результати аудиту у формі рішення Рахункової палати надіслати Кабінету Міністрів України і рекомендувати:

-  вжити заходів щодо:

забезпечення виконання постанови Кабінету Міністрів України від № 848 «Про затвердження Порядку ведення державного лісового кадастру та обліку лісів», з метою поновлення документації в державному лісовому кадастрі та обліку лісів;

запобігання поширенню всихання ялинників (смерек) у Карпатському регіоні;

удосконалення нормативно-правового регулювання у сфері проведення аукціонних торгів щодо реалізації необробленої деревини;

запровадження на державному рівні Єдиної державної системи електронного обліку деревини для усіх постійних лісокористувачів та взаємодії з електронними системами органів МВС та Державної фіскальної служби щодо контролю за обігом деревини та протидії функціонуванню тіньового ринку;

посилення відповідальності за порушення лісового законодавства шляхом визначення поняття «істотна шкода» у Кримінальному кодексі України та Кодексі про адміністративні правопорушення, а також введення додаткової відповідальності щодо купівлі чи іншого приймання  суб’єктами господарювання необробленої деревини, яка не була облікована постійними лісокористувачами у встановленому порядку, або не має документів, що підтверджують законність її заготівлі та придбання;

узгодження вимог нормативних актів в частині визначення повноважень щодо видачі сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій;

затвердження уточненого переліку об’єктів державної власності, які належать до сфери управління Держлісагентства;

забезпечення прийняття відповідних управлінських рішень (актів), спрямованих на запобігання подальшому поширенню всихання ялинників (смерек) у Карпатському регіоні;

- доручити Міністерству аграрної політики та продовольства, Державному агентству лісових ресурсів:

розробити відповідні нормативно-правові акти стосовно удосконалення законодавства щодо проведення аукціонних торгів з реалізації необробленої деревини; запровадження на державному рівні Єдиної державної системи електронного обліку деревини; посилення відповідальності за порушення лісового законодавства; уточнення переліку об’єктів державної власності, які належать до сфери управління Держлісагентства;

врегулювати питання щодо: поновлення документації в державному лісовому кадастрі та обліку лісів, повноважень територіальних управлінь Держлісагентства та постійних лісокористувачів з видачі сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, а також запобігання подальшому поширенню всихання ялинників (смерек) у Карпатському регіоні;

забезпечити усунення виявлених порушень і недоліків.

4.  Рішення Рахункової палати та Звіт про результати аудиту ефективності використання бюджетних коштів на ведення лісового і мисливського господарства, охорону і захист лісів в лісовому фонді та розпорядження об’єктами державної власності, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України надіслати Міністерству аграрної політики та продовольства України та Державному агентству лісових ресурсів України і рекомендувати:

- вжити заходів щодо розроблення та внесення на розгляд Кабінету Міністрів України змін до нормативно-правових актів, спрямованих на:

удосконалення законодавства щодо проведення аукціонних торгів з реалізації необробленої деревини;

запровадження на державному рівні Єдиної державної системи електронного обліку деревини;

уточнення переліку об’єктів державної власності, які належать до сфери управління Держлісагентства;

посилення відповідальності за порушення лісового законодавства;

- врегулювати питання:

поновлення документації в державному лісовому кадастрі та обліку лісів;

повноважень територіальних управлінь Держлісагентства та постійних лісокористувачів з видачі сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій;

- при здійсненні закупівлі товарів, робіт та послуг дотримуватись чинного законодавства у цій сфері;

- забезпечити усунення виявлених порушень і недоліків.

5. Про результати аудиту поінформувати народного депутата України Єднака О.В. відповідно до його звернення від 09.12.2015.

6. Оприлюднити рішення та звіт на офіційному веб-сайті Рахункової палати.

7. Контроль за виконанням цього рішення покласти на члена Рахункової палати Шулежко М.Я.

Голова Рахункової палати                                 Р.М. Магута   

http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/uk/publish/article/16750143

Далі...

На Житомирщині розслідують крадіжку деревини та махінації з документами на лісоматеріали

Одразу два факти протиправної діяльності, пов’язаних з деревиною, були виявлені поліцейськими під час проведення комплексного відпрацювання Коростенського району. Двоє місцевих жителів були затримані під час крадіжки березових колод, а хмельничанин – з підробленими документами на ліс, який перевозив.

До Коростенського відділу поліції надійшло повідомлення від працівників одного з лісгоспів про те, що невідомі чоловіки складають у вантажний відсік автівки лісоматеріал.

«Мерседес», на який вказав заявник, працівники слідчо-оперативної групи зупинили поблизу с. Межирічки. Керманичем виявився 26-річний житель району, а пасажиром – його 22-річний товариш. Під час огляду автівки поліцейські виявили у відсіку березові колоди, на перевезення яких у молодиків не було жодних документів.

У ході з’ясування походження лісоматеріалів чоловіки таки зізналися, що у лісі випадково натрапили на «нічийні» колоди і вирішили їх привласнити.

Вантажний «Мерседес» разом з деревиною було вилучено. За фактом крадіжки (ст.185 ККУ) розпочато кримінальне провадження.

Того ж дня поблизу с. Веселівки правоохоронці зупинили вантажівку «ДАФ», керманич якої перевозив 36 м3 дубових колод. Утім документи, які 40-річний житель Хмельницької області надав на перевірку, викликав у поліцейських підозри щодо справжності. Зокрема, не відповідала дійсності інформація, вказана у шляховому листі.

Вантажівку з деревиною було вилучено до місцевого відділу поліції. Усі обставини, а також походження колод дуба з’ясовуються у рамках розпочатого за ч.1 ст.358 (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів) ККУ кримінального провадження.

www.0412.ua

15.11.2016

0412.ua

Далі...

Продать, сдать и ликвидировать. Кабмин предрешил судьбу госкомпаний

В Кабмине провели ревизию и решили, что делать с 3,5 миллиона госпредприятий.

Новый меморандум МВФ содержит девять главных "маяков" для Украины.

Один из них — это утверждение и обнародование классификации подлежащих и неподлежащих приватизации госпредприятий. Срок выполнения — до конца октября 2016 года.

Подобная классификация должна четко определить, какие из госкомпаний будут проданы, ликвидированы, останутся в госсобственности, или будут переданы инвесторам на условиях концессии.

Наличие такого списка — необходимый этап для реализации годами обещаемой "массовой приватизации".

Раньше правительство неоднократно заявляло о необходимости провести ревизию госактивов, но все планы оставались на словах. Причины очевидны — чем меньше внимания привлекает госпредприятие, тем проще "выкачивать" из него деньги.

ЭП узнала, как Украина выполняет соответствующий "маяк" МВФ, и как выглядят предварительные редакции новых списков.
В поисках причин сказать "нет"

Согласно меморандуму, утвердить классификацию правительство должно было до конца октября. Сделать в срок уже не получилось.

По словам собеседников в правительстве, ведомства всячески "тормозят" работу, не желая расставаться с активами.

Самый популярный аргумент, по словам советника министра экономического развития и торговли Сергея Гайды, это якобы отсутствие полного пакета документов.

"Когда нужно принимать решение, оказывается, что нет какой-нибудь справки, контракта, а на их оформление нет денег, или же директор оказывается в отпуске, или же у него отсутствует рабочий контакт. В основном используются формальные проволочки. А неформально в этой компании может происходить все, что угодно", — говорит он.

Одно из самых несговорчивых ведомств — Минобороны. "Могут написать, например, что отель "Козацкий" — это стратегический для оборонной отрасли актив", - рассказывает собеседник ЭП в правительстве.

Еще один пример непокладистости, по его словам, это — МОЗ.

"У них есть предприятие, которое занимается поставками и развозкой вакцин, а также отдельных лекарств. Зачем нам ГП для выполнения функции логистики, развозки лекарств и вакцин по больницам, или растаможивания? Неужели у нас нет брокеров? Неужели у нас нет частных логистов, которые могут это делать. И делать, наверняка, эффективнее", — удивляется собеседник.
Спорная тысяча

Министерство экономического развития и торговли рассортировало предприятия по спискам. "Основная работа уже сделана, окончательное решение сейчас за причастными министрами", — сообщил ЭП собеседник из МЭРТ.

В ближайшее время перечни могут быть вынесены на рассмотрение правительственного комитета по вопросам экономической политики.

ЭП удалось ознакомиться с предварительными редакциями списков.

Всего в собственности у государства 3 571 госпредприятие.

МЭРТ рассортировало активы на шесть групп. Первая — компании с "важной функцией" — компании-госмонополии, компании, которые выполняют функцию государства. Вторая и третья — предприятия в АТО и Крыму. Четвертая — активы, которые подлежат ликвидации. Пятая — подлежат приватизации. Шестая — будут переданы в концессию.

Фінансові дані: youcontrol.com.ua

В собственности государства точно останутся такие госкомпания как "Укрзалізниця", "Энергоатом", "Укрэнерго", "Нефтегаз", "Укрпочта", "Укргидроэнерго", КБ "Южное", "Антонов", Администрация морских портов.

По информации издания, из 3500 объектов 1076 — "спорные". То есть, судьба этих госпредприятий не решена. ЭП сосредоточилась именно на их анализе.

Спорные они потому, что в правительстве не единого мнения относительно того, что с ними делать. Есть и такие, с которым что-то делать невозможно.

К последним относятся две группы предприятий, расположенных в зоне АТО и Крыму. Так, в зоне АТО находится 61 госкомпания, в оккупированном Россией Крыму — 84. Все эти предприятия находятся в подвешенном состоянии.

В списке "спорных с важной функцией" — 232 госкомпании. В основном к этой категории относятся предприятия "Укроборонпрома" и Государственной пенитенциарной службы. В списке также ГП "Антонов", "Завод 410 ЦА" и "Харьковский авиазавод".

В списке подлежащих ликвидации 70 спорных объектов.

В частности, среди них фигурируют подконтрольные Минэнерго концерн "Укрторф", "Укринтерэнерго", "Региональные электрические сети", 7 угольных шахт и "Обогатительная фабрика Сердитянская".

Планы по ликвидации есть и в отношении "Украинской железнодорожной скоростной компании", в управлении которой сейчас находятся все скоростные поезда. В начале октября "Укрзализныця" передала на баланс этого филиала и двухэтажные электропоезда Skoda.

Из подконтрольных "Укроборонпрому" предприятий могут быть ликвидированы "дочки" "Укрспецэкспорта" — фирмы "Прогресс" и "Таско-экспорт", "Южавиапромналадка", "Украинский радиотехнический институт" и "Конструкторское бюро лазерной техники".

"Ликвидация – это не один день. Чтобы физически закрыть предприятие, нужны немалые деньги, полгода и как минимум двое "зубастых" юристов. У многих предприятий есть долги, налоговые в том числе. Нужно решать, что с ними делать. Это тоже время", — объясняет ЭП первый замминистра экономического развития и торговли Юлия Ковалив.

В списке "спорных на продажу" — 264 объекта. Среди них системно-важные госбанки — "Ощадбанк" и "Укрэксимбанк".

Как и когда продавать госбанки — вопрос, ответить на который правительство пытается тоже не первый год.

Сроки продажи госбанков и доли, которые планируется выставить на продажу, были, пожалуй, самыми часто меняемыми параметрами меморандума. В каждой новой редакции документа они пересматривались.

Минфин Натальи Яресько много месяцев корпел над стратегией продажи госбанков. В итоге она была разработана, но так и не принята на Кабмине. В начале марта этого года Яресько сообщала о планах продать 20% акций "Ощадбанка" и "Укрэксимбанка" до середины 2018 года.

Ожидалось, что в капитал госбанков на правах миноритариев войдут Европейский банк реконструкции и развития или Международная финансовая корпорация.

После смены правительства тема приватизации госбанков уже не на слуху.

В списке на приватизацию также единственный в Украине и Европе производитель металлического губчатого титана — "Запорожский титано-магниевый комбинат". 51% акций предприятия находится у государства, а 49% - у кипрской компании Tolexis Trading Ltd, которая входит в Group DF бизнесмена Дмитрия Фирташа.

Кроме того правительство готово продать и два отеля, расположенных в самом центре столицы — "Украина" и "Днипро".

Еще претенденты на продажу "Уголь Украины", завод "Арсенал", "Укрспецторг", Государственное ипотечное учреждение, "Технобуд", "Госинвестконсалтинг", "Украгролизинг", "Киевприбор", "Укринвестбуд", "Житомирский ликеро-водочный завод" и другие.

"Это не означает, что если предприятие предстоит приватизировать, то это уже завтра произойдет. Оно может быть продано через пять лет. Но мы должны понимать, куда мы двигаемся", — отмечает Ковалив.

В концессии МЭРТ видит 362 компании, в том числе два крупнейших аэропорта страны — "Борисполь" и "Львов".

Идея с привлечением частного инвестора на условиях концессии на эти объекты также не нова. Она активно обсуждалась в правительстве Николая Азарова. Правительство Арсения Яценюка с концессией решило повременить.

"Что касается концессии терминала аэропорта "Борисполь" — вопрос очень дискуссионный, на данном этапе мы это даже не рассматриваем", — заявлял в марте этого года уже бывший министр инфраструктуры Андрей Пивоварский. Концессию аэропорта "Львов" им. Даниила Галицкого министр допускал при условии появления "достойного претендента".

Передать в концессию планируется также "Службы автомобильных дорог" всех 24 областей.

Львиную долю претендентов на концессию занимают лесхозы. В списке их больше 300. Для инвесторов лесхозы привлекательны правом распоряжаться лесами. В свою очередь закон предусматривает ряд ограничений на передачу лесного фонда в частную собственность.

Правительство Яценюка обсуждало возможность приватизации лесхозов, но в какой-либо предметный сценарий эта идея так и не была оформлена.

"Государство не может быть эффективным собственником 360 таких хозяйств. Забудьте о том, что мы можем их контролировать в таком количестве. Увидеть раз в год директора — уже победа. На базе лесхозов нужно создавать или один холдинг, или один концерн. Нужно объединить их в юрлицо, которое реально можно будет контролировать. Нужно централизировать систему их закупок, ведения учета", — объясняет возможные трансформации с лесхозами собеседник ЭП в правительстве.
Сложная перспектива

Сортировка предприятий, концессия дорог и лесхозов, ускорение приватизации госбанков, корпоратизация хороших госкомпаний — все эти планы неоднократно озвучивались в качестве приоритетных не одним правительством. Но терпели фиаско.

Причины — коррупционные интересы и лоббизм. Парламент блокировал прохождение правительственных инициатив.

Так, проект закона №1567 "О перечне объектов права государственной собственности, не подлежащих приватизации", который расширял список активов, подлежащих продаже, девять раз был в повестке дня парламента, но так и не был принят.

Нынешняя ситуация отличается от предыдущей тем, что требование о ревизии госпредприятий исходит от МВФ.

Кроме того, нынешнюю классификацию не нужно проводить через Верховную Раду, ее достаточно утвердить постановлением Кабинета министров, что, в какой-то мере облегчает задачу МЭРТ.

Но только на начальном этапе.

Для того, чтобы класификация заработала на практике и ведомства начали передавать предприятия на баланс ФГИУ и согласились на ликвидацию части активов, необходимо провести тотальное обновление законодательства о приватизации и концессии.

Также надо выполнить еще один пункт меморандума с МВФ — создать при ФГИУ подразделение, которое будет заниматься ликвидацией госактивов.

Это те этапы, которые в зависимости от интенсивности политического сопротивления и по другим причинам (бюрократия, нехватка денег на реализацию) могут растянуться во времени на неопределенный срок.

Новое законодательство о концессии правительство готовит вместе с ЕБРР. И процесс этот длится уже год, глава ФГИУ Игорь Билоус заявлял о старте его подготовки еще осенью 2015.

С созданиeм спецподразделения по ликвидации также все сложно. "Фонду нужны средства на создание этого отдела. Позиция такая: давайте продадим ОПЗ, а потом займемся всем остальным", — подытожил источник ЭП.


МЭРТ приватизация

УНИАН
epravda.com.ua

Далі...

Суд зобов'язав підприємство виплатити лісгоспу 270 тисяч гривень за деревину

Прокуратурою Івано-Франківської області забезпечено участь у розгляді Господарським судом Івано-Франківської області справи за позовом заступника керівника Калуської місцевої прокуратури.

Йдеться про захист інтересів одного з державних підприємств, якому суб’єкт господарювання заборгував майже 270 тис. грн, пише КУРС з посиланням на прес-службу обласної прокуратури.

Як з’ясувала прокуратура, лісове господарство впродовж липня-серпня 2015 року укладало із підприємцем договір купівлі-продажу лісопродукції на зазначену суму.

Однак, всупереч умовам договору, більш як рік за отриманий товар розрахунок не проведено.

У зв’язку з цим прокуратура пред’явила позовну заяву з вимогою стягнути всю заборгованість та втрати через несвоєчасне виконання договірних зобов’язань, яка судом задоволена в повному обсязі.

ВІВТОРОК, 15 ЛИСТОПАДА, 2016 19:55

kurs.if.ua

Далі...

Гослесагентство накануне новогодних праздников усилит охрану хвойных лесов

Происхождение деревьев, которые продаются, можно будет отследить онлайн

Госагентство лесных ресурсов усилило охрану хвойных лесов во избежание незаконных рубок деревьев накануне новогодних праздников.

Об этом сообщила временно исполняющая обязанности главы Гослесагентства Кристина Юшкевич на своей странице в Facebook.

«Рейдовые бригады гослесохраны будут вместе с сотрудниками Национальной полиции и Госэкоинспекции, общественными инспекторами по охране окружающее среды и представителями СМИ выявлять правонарушителей», - написала Юшкевич.

По ее словам, каждая законно срубленная елка будет маркироваться самоклейными этикетками, с помощью которых можно узнать происхождение дерева онлайн.

Киев, 15 ноября - АиФ-Украина.
17:55 (сегодня) 

aif.ua

Далі...

На Житомирщине полиция расследует кражу древесины и махинации с документами на лесоматериалы (ФОТО)

Сразу два факта противоправной деятельности, связанных с древесиной, были обнаружены полицейскими во время проведения комплексной отработки Коростенского района. Двое местных жителей были задержаны во время кражи березовых бревен, а хмельничанин – с поддельными документами на лес, который перевозил.

В Коростенский отдел полиции поступило сообщение от работников одного из лесхозов о том, что неизвестные мужчины складывают в грузовой отсек машины лесоматериал.

«Мерседес», на который указал заявитель, работники следственно-оперативной группы остановили вблизи с. Межирички. Водителем оказался 26-летний житель района, а пассажиром – его 22-летний товарищ. Во время осмотра автомобиля полицейские обнаружили в отсеке березовые бревна, на перевозку которых у молодчиков не оказалось никаких документов.

В ходе выяснения происхождения лесоматериалов мужчины все же признались, что в лесу случайно наткнулись на «ничейные» бревна и решили их присвоить.



Грузовой «Мерседес» вместе с древесиной был изъят. По факту кражи (ст.185 УКУ) начато уголовное производство.

В тот же день вблизи с. Веселовки правоохранители остановили грузовик «ДАФ», водитель которого перевозил 36 м3 дубовых бревен. Впрочем,документы, которые 40-летний житель Хмельницкой области предоставил на проверку, вызвали у полицейских подозрения относительно подлинности. В частности, не соответствовала действительности информация, указанная в путевом листе.



Грузовик с древесиной был изъят в местный отдел полиции. Все обстоятельства, а также происхождение бревен дуба, выясняются в рамках начатого по ч.1 ст.358 (Подделка документов, печатей, штампов и бланков, сбыт или использование поддельных документов, печатей, штампов) УКУ уголовного производства.


Отдел коммуникации полиции
Житомирской области

15.11.2016 | 11:15

https://www.npu.gov.ua/ru/control/main/ru/publish/article/2051578

Далі...