ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

21 березня 2018

Рятувати лелек на Львівщині узялися діти



Учні Погірцівської СЗШІ-ІІІступенів, що у Самбірському районі Львівської області, взялися рятувати лелек, які завчасно повернулися до України.

Про це повідомила у мережі користувачка Оксана Стасишин.

"Сьогодні акція по спасінню лелек продовжувалася. Учні Погірцівськоі СЗШІ-ІІІступенів були ще активнішими. Принесли дуже багато різного зерна, крупів, наварили вдома картоплі, придбали свіжомороженої риби , купили хліба, принесли кілька мішків соломи і сіна, нагрузили 6 санок і пішки вирушили до лелек", - зазначила жінка.

За її словами, у цьому ж районі допомагати птахам узялися діти із місцевого дитсадка та сусідньої школи.

"Дорога була дуже важка, бо санками везти незручно і важко. По дорозі ми зустріли працівників Погірцівського дитячого садочка, які вже верталися від лелек. Нас навздогнали працівники Чайковицької школи, які їхали підводою. Велике їм спасибі, бо вони взяли на підводу найважчу поклажу", - зазначає пані Стасишин.

"Коли ми прибули на місце, то побачили, що лелек було 12-15, - продовжує дописувачка. - Вони були мокрі, з опущеними крилами. Решта лелек порозліталися: одні перелетіли далі за ріку, інші вилітали зі сторони лісу".

"Коли ми були на місці - приїхали працівники Погірцівського вищого професійного училища трактором. Сьогодні всі установи Погірець влючилися до порятунку лелек. Тепер вони не будуть голодні і зможуть погріти свої лапки у соломі чи сіні. Ми будемо з нетерпінням чекати, коли вони прилетять до наших осель", - додала жінка.



Як уже писав "Вголос", мешканці Львівської області об'єдналися задля порятунку лелек. Активісти збирають кошти та закупляють їжу для того, щоб підгодовувати птахів.

Керівник Сумського ОУЛМГ Віктор Чигринець: Головне наше завдання – зберегти ліс для майбутніх поколінь


Сьогодні у Міжнародний день лісу, 21 березня, начальник Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Чигринець дав прес-конференцію, на якій розповів про показники, здобутки та проблеми діяльності лісогосподарських підприємств області.

Про управління
У структурі Сумського ОУЛМГ 12 лісогосподарських та 1 мисливське господарство. Пріоритетом роботи Сумських лісгоспів є догляд та примноження лісового багатства регіону.

Лісистість території області складає 17,8 %, це на 1,9 % більше ніж середня лісистість України, проте менша за рівень оптимальної лісистості -20-22 %. Склад деревних порід на Сумщині дуже різноманітний. У наших лісах росте понад 120 видів різних дерев та кущів. Із деревних порід переважають сосна (39,5%) дуб (38,4 %), береза – 5,5 %, ясен – 5,1 %, вільха – 4,4 %, осика – 2,0 %, липа – 1,6 %, інші – 3,5 %,

Відома Сумщина і мисливськими угіддями:

Наша область — одна із шести регіонів України, де зберегли популяцію зубрів. У лісах Сумщини їх проживає 49 голів. А ще, у мисливському господарстві «Суми» розводять фазанів. Також, варто зазначити, що ми утримуємо одне із 4 державних мисливських господарств в Україні, — розповідає Віктор Чигринець.

Державна лісова політика спрямована на збереження і розширене відновлення лісів. До речі, в Сумській області, як і в Україні, кожний другий гектар лісу створений штучно. А за останні 10 років площа збільшилась на 4 тис. га., за рахунок створення нових лісів.

Догляд за лісовими насадженнями проводиться з використанням сучасних мульчерів. Як результат, Сумські ліси відзначаються високою продуктивністю та високобонітетністю.

Відновлення лісів
Для забезпечення власних потреб у садивному матеріалі лісгоспи висівають власні розсадники. Минулого року на Сумщині було посіяно 12,2 га лісових розсадників при плані 7 га, вирощено 12,4 млн. шт. садивного матеріалу при плані 9,9 млн. шт.

Разом із основними лісовими породами, ми вирощуємо і декоративний садивний матеріал, який користується великим попитом у населення. Минулого року наші підприємства реалізували 17 тисяч саджанців декоративних дерев і кущів на загальну суму близько 1,3 мільйона гривень, — розповідає керівник управління.



Охорона лісу

Останніми роками набула особливої гостроти проблема охорони лісів від пожеж. Великі площі молодняків і середньовікових штучних насаджень хвойних порід, висока урбанізація території лісового фонду, посухи та необережне поводження з вогнем населення, зумовлюють високу ймовірність виникнення лісових пожеж практично в усіх регіонах України.

В лісгоспах встановлені системи відеонагляду за лісовими масивами. Вони допомагають виявляти лісові пожежі на початковому етапі. Також, в охоронній діяльності використовуються квадрокоптери, тепловізори і спеціальні автомобілі.

У наших лісгоспах, на сьогодні, встановлені 22 вежі спостереження, де встановлені відеокамери. Фактично,ці вежі охоплюють весь лісовий фонд області. У кожному з лісгоспів, за монітором сидить працівник, який бачить усю підконтрольну територію. Якщо відбувається загоряння, людина дає команду, і її наші працівники, разом із ДСНС ліквідовують. Минулого року, за допомогою пожежних веж і камер відеоспостереження, ми змогли контролювати ситуацію з лісовими пожежами, — розповів Віктор Чигринець.



За словами керівника управління, значною проблемою є розкрадання лісу. Управлінням було організовано 12 рейдових бригад, які захищають ліс від браконьєрів. В їх складі працюють колишні воїни АТО. Це дало результат, минулого року виявили 54% самовільних рубок дерев (загальний результат в Україні складає 27%).

Промислова діяльність
Головним напрямком використання деревини є поставка її на внутрішній ринок для задоволення потреб вітчизняної деревообробної промисловості. Виручені від реалізації кошти направляються на фінансування лісогосподарського виробництва, розвиток матеріальної бази, виконання соціальних програм.




Переробка деревини у роботі Сумських підприємств заслуговує особливої уваги. В порівнянні з показником минулого року лісгоспи збільшили переробку на 53 тис.м3 що складає 147 %. Найвищі обсяги переробки – по 30 тис. м3 – по Свеському та Кролевецькому підприємствах. Також підприємства області збільшили обсяг реалізації продукції. В порівнянні з минулим роком реалізація зросла майже на 141 млн. грн., або 118 %. Найбільші темпи приросту реалізації в Охтирському (на 40 %) та Тростянецькому (на 38 %) лісгоспах.

У Роменському та Охтирському лісгоспах порубкові залишки переробляють на паливну тріску, а Свеський лісгосп виготовляє паливні пелети. Все це має неабиякий попит на ринку готової продукції і дає додаткові прибутки.

Велика проблема лісу
Сьогодні вся Європа занепокоєна ураженням соснових насаджень верхівковим короїдом. Ця небезпечна комаха за лічені дні перетворює цілі масиви живого соснового лісу на сухостій. За висновками спеціалістів теперішнє всихання сосни в Україні прирівнюється до стихійного лиха. Площа ураження становить більше 300 тис. гектарів.

На Сумщині ураженню піддалися 1200 га соснового лісу.

Врахувавши, що 45% усіх лісових насаджень Сумщини – саме хвойні породи, а шкідник поширюється досить швидко, то екологічні втрати від нашестя короїда можуть бути незворотними.

Верхівковий короїд пошкоджує дерево з середини. Виявити пошкоджене дерево досить легко – голки жовтіють та повністю відмирає верхівка. Заражене дерево гине за 2-3 тижні. За словами науковців, активізація короїда пов’язана із кліматичними змінами, зокрема з потеплінням. Єдиним методом попередження масового поширення стовбурних шкідників є проведення санітарних рубок, спрямованих на оперативне видалення всіх осередків ураження, та подальше створення на цих вирубках нових, стійких деревостанів.


Найбільше ураження, а саме 295 гектарів лісу, виявлено у Роменському лісгоспі, 185 гектарів соснових насаджень у Охтирському лісгоспі, 155 – у Глухівському, 143 – у Кролевецькому лісомисливському господарстві та 134 – у Шосткинському лісгоспі.

Уражені площі понад 50 гектарів зафіксовані у Конотопському, Лебединському та Сумському лісгоспах – відповідно 53, 78 та 84 гектари.

У решті лісгоспів – Краснопільському, Середино-Будському, Свеському та Тростянецькому — уражені короїдом незначні площі, порівняно із зазначеними , — говорить очільник Сумського ОУЛМГ.

Щоб не допустити розповсюдження шкідника, спеціалісти в лісгоспах займаються виявленням уражених ділянок. Потім відбувається тривала процедура оформлення та узгодження необхідних дозволів на вирубку. Рішення про доцільність вживати крайні міри – за екологами. Після чого лісгоспи повинні зрубати визначені дерева і прямо на лісосіці спалити гілля, сучки та верхівки. Науковці стверджують, що короїд активний з травня по вересень, потім він перебуває в стадії сну. Тому часу для превентивних заходів обмаль — до квітня цього року.

Податкові платежі
За 2017 рік наші підприємства сплатили до бюджетів усіх рівнів та Державних цільових фондів 364,7 мільйонів гривень податків, зборів та інших платежів, це на 64,5 мільйонів більше в порівнянні з минулим роком. З них: 184,6 мільйонів гривень підприємства сплатили податку до Державного бюджету, 25,2 мільйонів надійшло до обласного бюджету, 77,2 мільйони отримали місцеві бюджети, 77,7 мільйони – платежі до Державних цільових фондів, — зазначає Віктор Чигринець.

Найбільшу питому вагу в загальній сплаті податків склала сплата ПДВ, тоді як в попередні роки домінувала сплата за спеціальне користування лісовими ресурсами. На сплату ПДВ було спрямовано 90,9 млн. грн., що на 34 млн. грн. більше за показник попереднього року та становить 25,2 % від всіх платежів ( в порівнянні з попереднім роком – 19 %) Плата за спеціальне користування лісовими ресурсами склала близько 60 млн. грн., або 16,5 % від всіх платежів ( в порівнянні з попереднім 21,4 %).

З кожного кубометра заготовленої деревини лісгоспи сплатили 490 грн., податкові платежі з 1 грн. реалізованої продукції склали 0,40 грн.

Капітальні інвестиції
Отримані кошти підприємства інвестують у розвиток власного виробництва. Бо головне — це не лише багаті природні ресурси, а вміння ними розпоряджатися. Тому кожного року підприємства області інвестують у розвиток власної виробничої бази до 10 % від загального обсягу реалізованої продукції.

Капіталовкладення 2017 року склали 72, 5 млн. грн. власних коштів з запланованих 50,6 млн. грн. У сумі інвестованих коштів – витрати на будівництво лісових доріг з твердим покриттям. Цією справою вони займаються вже десятий рік, тому в їх арсеналі понад 250 км доріг з твердим покриттям. Вони суттєво покращують доступ до лісу на випадок пожеж, скорочують відстань транспортування продукції, чим продовжують термін експлуатації техніки. У 2017 році їх збудовано порядку 20 км.




Окрім доріг, Свеський та Краснопільський лісгоспи збудували у лісових масивах чотири мости через річки, протяжністю понад 20 метрів кожен, здатних витримати 90-тонний вантаж.

Володимир БОНДАР: "Яструби" з оточення Палиці винні у протистоянні між Волиньрадою та ОДА"

Надворі був листопад 2015 року. Сергій Кошарук знову програв вибори Олегу Кіндеру (Олег Кіндер вдруге поспіль отримав вотум довіри від ковельчан та з перевагою у 147 голосів над Сергієм Кошаруком переобрався Ковельським міським головою) та повертався до свого кабінету заступника голови Волинської ОДА.

"Чув, що Бондар Володимир Налькович має хороші шанси стати керівником Волиньради. Ніби є голоси", – сказав він.

Хто такий цей Володимир Налькович? Хороший він чи поганий? А яка мені взагалі різниця, хто буде головою облради? Безліч дивних думок літало тоді в голові і вони здавалися не дуже й потрібними. Репортером я не був, перспектив розвиватися як громадський діяч чи політик не бачив, але думка про те, чи стане Бондар очільником депутатського корпусу, мене не покидала аж до часу, коли він програв це місце Ігорю Палиці.

Минуло два з половиною роки (трішки менше). Я став журналістом та записав чимало інтерв'ю з обласними обранцями громади: Петро Савчук, Василь Столяр, Вячеслав Рубльов, Володимир Гунчик, Михайло Імберовський, Костянтин Зінкевич, Андрій Турак, Святослав Кравчук, Роман Карпюк, Надія Хвищун... І нарешті дійшов до Володимира Бондаря.
Колишній нардеп, екс-губернатор та чинний заступник голови Держлісагенства – дуже цікавий та бажаний співрозмовник як для мене, так і для ІА "Конкурент".

Домовилися ми швидко: Налькович погодився відразу, місце й час попросив узгодити з помічницею.

"Який формат, про що говоримо?" – запитав досвідчений політик, коли я зайшов до нього в кабінет.

"Важко сказати, розпочнемо з того, що вам зараз найближче: лісу"...




– Під час останньої сесії Волинської обласної ради, на якій ви були відсутні, звітував голова тимчасової комісії "щодо лісу" Анатолій Грицюк. Було озвучено багато негативу та критики в сторону лісівників. Як ви, зважаючи на вашу теперішню посаду, оціните інформацію, надану Грицюком? Наскільки вона об'єктивна?

– Я вважаю роботу цієї комісії глибоко упередженою. Окрім особистої зацікавленості окремих людей, ніякого достовірного та об'єктивного фактажу немає. Лісові господарства – це державна власність. Їхню перевірку можуть здійснювати лише відповідні органи. Я переконаний, що громадський контроль необхідний, оскільки ліс – це народне добро. Тимчасова комісія може спостерігати за роботою підприємств, фіксувати якісь порушення, звертати на це увагу правоохоронних органів, проте вона не уповноважена вимагати документацію та не може контролювати роботу лісівників.

Аргументація, яку вони наводять, зводиться до того, що говорить будь-який пересічний громадянин: ліс рубають. Я на це можу відповісти дуже просто: у всьому світі лісові господарства створюють для того, щоб рубати ліс. І так, рубають живий ліс. Бо тоді він має свою вартість і приносить користь державі.

По суті, комісія розповіла лише одне: що їх кудись не пускали.

– Василь Столяр переконаний, що Анатолій Грицюк своєю роботою в цій комісії виконує політичне замовлення…

– Я вважаю, що Грицюк відстоює свій персональний інтерес. Його брат займається деревообробкою, і мені здається, що він має до цього стосунок.

Комісію можна використовувати, щоб отримати якісь привілеї, хорошу ціну. Це такий собі дрібний шантаж дрібного шантажиста.

– Як ви ставитеся до головного лісівника Волині Олександра Кватирка? Він хороший керівник?

– Ніхто не скаже, що я маю особливі симпатії до Олександра Кватирка. Я не був серед його прихильників, коли прийшов до Держлісагентства. У мене про нього сформувалася двояка думка. Проте я вирішив не поспішати та не лобіювати його звільнення, а зосередитися на тому, як функціонує лісова галузь на Волині. І тепер я можу чітко сказати: завдяки Олександру Кватирку ми можемо ставити Волинську область в приклад іншим. Це заслуга молодого керівника та його команди.

– Ви обіймаєте посаду заступника голови Держлісагентства. Місце керівника досі вакантне. Ви будете претендувати на нього, коли оголосять конкурс?

– Зараз я виконую свою роботу і не хочу давати якихось прогнозів. Все залежатиме від багатьох обставин.

– Якщо ви подасте свою кандидатуру на конкурс та переможете, то будете змушені складати мандат депутата Волиньради. Чи ні?

– Я й зараз є державним службовцем категорії "А". Закон каже, що не можна поєднувати таку посаду з депутатством. З іншого боку, він немає зворотної дії і я не повинен складати свій мандат, бо громада мене обрала до того, як закон набрав чинності.

– Безумовно, що робота в Держлісагентстві забирає багато часу. Ви не можете постійно перебувати на Волині, змушені пропускати сесійні засідання. Наскільки це перешкоджає веденню вашої депутатської діяльності?

– Політикою я почав займатися менше, і це правильно. Але я регулярно буваю в окрузі, цікавлюся проблемами волинян. Там постійно працюють мої помічники, всі питання – в полі мого зору, і я вирішую все, що можу, незалежно від того, де я проживаю.

– Ви не просто депутат Волинської обласної ради, а ще й голова фракції "Солідарність". На початку каденції, при будь-яких дискусіях чи суперечках з більшістю ви завжди були основним спікером вашої команди. Якщо забути про Володимира Гунчика, звісно, який сидить в президії. Чи послаблюються позиції "Солідарності" через вашу часту відсутність?

– Я не думаю, що через мою відсутність послаблюються позиції "Солідарності". Відсутній лише мій голос, але я старатимуся, щоб він звучав частіше в сесійній залі. В нас дуже досвідчені депутати, ми стараємося не займатися політикою, а докладаємо максимальних зусиль для вирішення господарських питань.

Я вважаю, що Палиця зробив себе заручником більшості. Погляньте яким чином у нас приймається бюджет: пропозиції вносяться з голосу, відстоюються не принципові позиції системного розвитку області, а банальні "хотілки" окремих людей. Головуючий декілька разів ставив питання на голосування, бо члени більшості не могли між собою розібратися…

– У 2015 році ви не стали головою Волинської обласної ради, програвши цю посаду Ігорю Палиці. Проте у вас були реальні шанси на перемогу, і до останнього все зводилося до того, що керуватимете радою саме ви. Ключовими стали голоси "Батьківщини", які у вирішальний момент були віддані не вам, а Палиці. Як розповідав Андрій Турак, наказ підтримувати Палицю прийшов за годину-дві до голосування із центрального штабу партії. На вашу думку, чому так сталося?

– Ігор Палиця – серйозний конкурент. Його політичні та фінансові можливості – дуже серйозні та більші за мої. Я вважаю Ігоря Петровича політиком всеукраїнського рівня. Його зв'язки та спілкування з керівниками партій, в цьому випадку з "Батьківщиною", були набагато глибшими за мої. Здатність вирішити питання на такому рівні дозволила Палиці стати головою ради.

– Два з половиною роки триває чинна каденція обласної ради. Як ви оціните Палицю як керівника депутатського корпусу?

– Я не хочу давати оцінку голові обласної ради і його методам роботи. Але якби в мене запитали, що необхідно робити, то я б сказав, що всі повинні зробити крок назад. Необхідно почути представників виконавчої гілки влади, оскільки вони несуть відповідальність за реалізацію більшості рішень. Цього не зрозуміти "Свободі", "Батьківщині", радикалам, бо вони ніколи не уособлювали в собі виконавчої влади. Але це розуміє Палиця, Бондар та Гунчик, які керували ОДА та знають про персональну відповідальність за ухвалені рішення.

Нам необхідно відійти від цього радикалізму та повернутися до конструктивного діалогу. У Палиці є люди, які можуть це все налагодити. Проте зараз перемагають "яструби" обласної політики, які є в його оточенні. Саме вони приводять до того, що на Волині відбувається жорстке протистояння двох структур.

– Деякі досвідчені депутати, зокрема Анатолій Вітів та Андрій Турак, полюбляють казати, що раніше рада була придатком адміністрації та нічого не вирішувала. Тепер же, з їхніх слів, все змінилося і ОДА повинна зважати на раду та її волю. Чи є в цьому сенс?

– Якщо обласна рада затверджувала керівників комунальних підприємств, то це відбувається і зараз, якщо вона затверджувала бюджет, то робить це і надалі. Потрібно дивитися на те, що обласна рада принесла Волині у вигляді доданої вартості, а не на те, що вона не дозволила проголосувати за бюджет, проект якого підготувала адміністрація. В цьому контексті успіхів депутати поки ніяких не досягли.

– Із настанням весни активізувалися чутки про те, що Володимира Гунчика буде звільнено з посади голови Волинської ОДА. Що вам про це відомо?

– Мені відомо лише те, що написано у ЗМІ. Рішення ухвалює Петро Порошенко. Особисто я не бачу потреби знімати Гунчика.

– А ви знайомі з Олександром Савченком, якого "садять" на місце Гунчика?

– Я знаю про цього чоловіка багато, але персонально ми не знайомі.

– Чи можливо, що Гунчика змінюють на угоду Палиці?

– Я не думаю, що на це рішення має вплив Ігор Палиця. Це все персональне бачення Президента та його близького оточення.

– А які у вас відносини з Президентом? Ви можете впливати на якісь рішення через нього?

– Ми давно знайомі. Ми разом були депутатами, він очолював центральний штаб "Нашої України", коли я керував обласним. Наші крісла у парламенті були поруч, ми тісно спілкувалися та працювали як колеги, були членами однієї фракції. На сьогодні ми бачимося рідко, лише тоді, коли він вважає за потрібне, коли я повинен доповісти про довірений мені напрямок.

– Вже більше року у Луцьку відсутній міський голова. Після смерті Миколи Романюка в обласному центрі відбувалося багато чого: боротьба за крісло секретаря, суди і так далі. Нещодавно розгорівся черговий скандал, який супроводжувався бійками та неналежною поведінкою. Я не питаю у вас про рішення, які тоді ухвалювалися, зараз це неважливо. Мені цікаво, чи повинен депутатський корпус піти у відставку? Яка ваша думка?

– Микола Ярославович вмів знаходити компроміс та тримати це "болото" у стані конструктивного діалогу. Але його не стало і всі проблеми вилізли назовні. Про що була суперечка? Про стратегію розвитка міста? Ще якісь глобальні питання? Ні! Відбувався звичайний дерибан. Одні хотіли захопити ділянку, а інші хотіли перешкодити, щоб потім самим віддати ту землю людям, близьким до себе. Такої бридоти та ганьби у міській раді бути не повинно. Депутати давно повинні були ухвалити рішення про саморозпуск. Але я не вірю, що це станеться.

– Наостанок задам своє улюблене банальне питання: кого ви бачите наступним міським головою Луцька?

Сьогодні ми не бачимо такої людини. Йде зміна поколінь. Господарників змінюють менеджери. Яскравого лідера поки нема, але він повинен з'явитися та дати поштовх розвитку міста. Головне, щоб лучани дуже відповідально ставилися до свого вибору.

Громадська організація заявила про зловживання у лісгоспі Сумщини. ВІДЕО


Зловживання у сфері реалізації деревини. Про нього заявили члени громадської організації «Право Сумщини на майбутнє» під час прес-конференції. Зібрало її керівництво управління лісового господарства області. Присвятили зустріч із пресою Міжнародному дню лісу. Його відзначають 21 березня. Серед присутніх – члени громадської організації. Напередодні отримали відповідь на запит щодо реалізації торік одним із підрозділів управління деревини.

Говорить Юрій Кондратенко, член ГО «Право Сумщини на майбутнє:

«Ми можемо говорити про змову при проведенні аукціонів і не виставленні на аукціони відповідної продукції. Оскільки баланси не виставляються на аукціони, а досить велика кількість цієї продукції реалізується за прямими договорами просто суб’єктами, з якими, на мою думку, іде змова Яка ваша позиція в тому, що продукція іде, як прийнято в народі говорити: «на ліво» і державі наноситься дуже велика шкода десь на 7 млн. грн.?»

Віктор Чигринець, начальник Сумського обласного управління лісового господарства, відовідає:

«Можна бачити корупційну складову де завгодно, але сьогодні існують у Сумській області більше 30-40 деревообробників, які зачасту не можуть ввійти в електронну базу і не можуть брати участь у аукціоні. Так от, якраз оці 30%, ми вибрали ці показники, купили деревину місцеві деревообробники, які працюють в Сумській області, які забезпечують робочі місця, які випускають продукцію».

Баланси – це низькосортна деревина, яка йде на переробку для виготовлення паперу. Як відсутність аукціону впливає на кінцеву ціну товару, розповідає голова ГО «Право Сумщини на майбутнє» Віктор Пімоненко:

«Це навмисне заниження ціни, якщо б вони виставили таку лісо продукцію на аукціон, то явно там ціна була б близько десь 2-2,5 тисячі до 3, а звідки вони взяли 900 грн. за куб? Це на рівні майже дров паливних».

Директор Краснопільського лісгоспу Віктор Мороз, до якого є претензії, каже: неправильно провели розрахунки:

«Активісти зробили аналіз, взявши наші бухгалтерські дані і склали 1 квартал + 2 + 3 + 4 і + 2 місяці 2018 року і в них отримана цифра балансів більше 11 тис. куб. метрів, фактично переді мною є реалізація деревини 2017р., ця цифра склала 2472 куба».

Зараз діяльність Краснопільського лісгоспу вивчають у прокуратурі, говорить речник обласного прокурора Наталя Науменко:

«19 березня поточного року в прокуратурі Сумської області зареєстровано заяву про злочин, оскільки мова йде про вчинення ймовірного кримінального правопорушення у Краснопільському районі, то заяву направлено в Охтирську місцеву прокуратуру для вирішення питання про внесення відомостей до ЄРДР, Наразі це питання іще не вирішено».

Опубліковано Березень 21, 2018

У волинських лісах встановили камери (ВІДЕО)



Волинські ліси під пильним оком відеокамер. Їх встановили у найпроблемніших місцях, привабливих для браконь’єра, крадія лісу чи незаконного копача бурштину. Камера бачить і вночі. Для людського ока вона майже непомітна, проте фіксує кожен рух, – інформує прес-служба Волинського ОУЛМГ.

Пристрій кріплять на дерево. Він зберігає усі фото, які миттєво надсилає на телефон лісівникам. Щойно камера зафіксує когось стороннього, його можна одразу затримати. Про це йдеться у сюжеті телеканалу ICTV.



Маневицькі ліси неабияк приваблюють порушників. Три роки тому вони здригалися від навали незаконних копачів, які вщент перекопали майже півтора десятка гектарів лісу. Спільними зусиллями гастролерів таки вигнали, та після себе вони залишили глибокі вирви та повалені дерева.

Досі ці території охороняють поліцейські. Та невеликі групи старателів усе ж піддаються спокусі незаконного заробітку та заходять у ліси з лопатами і помпами.

Браконь’єри – ще одна біда, уже для звіра. Лише у цьому господарстві торік затримали понад 30 порушників. І вже 75 у цьому році загалом в області. Вилучили 11 рушниць. Тому деякі камери встановили поблизу підгодівельних майданчиків, де їдять дикі кабани, козулі, лисиці.

21.03.2018

Рада може криміналізувати контрабанду лісу-кругляку



Парламент збирається посилити адміністративну та кримінальну відповідальність за незаконну вирубку лісу та подальший його експорт поза митним контролем.

Відповідний законопроект №5495 прийнятий у першому читанні за основу 246-ми голосами. Як зазначають автори законопроекту, його реалізація дозволить забезпечити збереження лісового фонду країни та посилить позитивний ефект від мораторію на експорт лісу-кругляку.

"У 2015 році ми в парламенті прийняли 10-річний мораторій на експорт лісу-кругляка з України. На повну, по всіх деревних породах, він запрацював у 2017 році. Результати дії мораторію лише за цей рік:

+2 млрд грн додаткових інвестицій;

+тисячі нових робочих місць по всій країні;

+4 млрд грн несировинного експорту;
+400 млн грн додаткових податкових платежів до бюджету", – розповів голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва, заступник лідера РПЛ з економічної політики Віктор Галасюк.

За його словами, позитивні ефекти могли б бути в рази більші, якби не контрабанда лісу-кругляка: "Для виправлення ситуації ми пропонуємо криміналізувати цей злочин. Це одна з ключових новацій законопроекту №5495 про збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів. Порушуєш мораторій, незаконно вивозиш ліс за кордон – відправляйся в тюрму на 3-7 років. За рецидив – до 12 років".

Читайте також: Співачка Руслана поділилася враженнями від побаченого в українських Карпатах. ФОТО

Галасюк наголосив – величезних зусиль коштувало не лише прийняти, а й зберегти мораторій, незважаючи на шалений тиск та кредитний шантаж з боку Євросоюзу та необґрунтовані обіцянки Президента про відміну мораторію.

Головний аргумент опонентів мораторію, що він начеб-то протирічить угоді СОТ та Угоді про вільну торгівлю з ЄС.

Насправді ж, жодного порушення міжнародного права немає, адже мораторій “підпадає” під пункт g статті XX Угоди СОТ "Загальні виключення": "…збереження природних ресурсів, які вичерпуються, якщо такі заходи застосовуються разом з обмеженням внутрішнього виробництва чи споживання".

Законопроект якраз запроваджує такі внутрішні обмеження. Його прийняттям ми забираємо останній аргумент у опонентів!

Читайте також: Як зупинити лісоцид: дієвий досвід Еквадору. ФОТО

"Впевнений, нам з Олег Ляшко та однодумцями вдалось запропонувати "Соломонове рішення" – збережемо мораторій на експорт лісу-кругляка та знімемо всі ризики на дипломатичному фронті! Сподіваюсь парламент підтримає українські інтереси і проголосує ЗА!" – зазначив парламентарій.

21.03.2018, 21:36

На Херсонщині перенесли дату проведення акції з висадки соснових саджанців



Проведення заходу з висадки трьох тисяч соснових саджанців за будівлею Херсонського лісового господарства (кінцева зупинка Антонівки) перенесене з 24 на 31 березня о 10.00 через погіршення погодних умов. Про це повідомляють у Херсонській ОДА, пише 0552.

Нагадаємо, що захід проводитиметься за ініціативи голови Херсонської обласної державної адміністрації, громадської організації «Антонівська хвиля», представникыв влади та небайдужих мешканців Антонівки.

Висаджуватимуть молоді дерева з метою недопущення знищення лісів та будівництва нового котеджного містечка. Адже щороку відбуваються непоодинокі підпали та вирубка лісових насаджень.

Дата: 21/03/2018, 19:21

Вирубка лісу в Карпатах: Україні спрогнозували е-кока-тастрофу

Хижацька неконтрольована вирубка лісів в Карпатах може призвести до непоправних наслідків і втрати екосистеми регіону.

Про це ефірі ObozTV заявив координатор "Лісової варти" Богдан Вихор.

"Якщо будуть рубати глобально, не дотримуватимуться законодавства, якщо будуть продовжуватися зловживання, то, звичайно, ми прийдемо до того, що втратимо значну частину Карпат, які буде дуже складно відновити", - зазначив він.

За його словами, ліс має здатність відновлюватися, але цей процес теж повинен бути контрольований певними органами.




"Питання тільки в тому, який це буде ліс. Чи буде це стійкий до хвороб ліс, чи буде він виконувати всі екосистемні функції, очищати повітря, забезпечувати нас місцем відпочинку і т.д", - додав еколог.

НОВИНИ
Ліс вагонами вивозять: українців обурили викривальні кадри

При цьому він зазначив, що зараз ситуація вже не настільки критична.

"Є зловживання у певному Карпатському регіоні. Як показує аналіз за 2016 рік, приблизно 47% деревини було заготовлено від санітарних вирубок. А ми знаємо, що нещодавно санітарні правила були змінені, що унеможливило такі маніпуляції", - наголосив Вихор.

Крім того, свою роль зіграла і корумпованість правоохоронців та судової системи.

"Справа в тому, що справи порушуються, але винні не притягуються до відповідальності. На етапі досудового розслідування відбувається затягування справ, і вони просто розчиняються. Нема складу злочину, або незначні збитки, або відкривається справа за іншою статтею. Так побудована система, що не завжди виходить притягти винних до відповідальності", - підсумував громадський активіст.

Як повідомляв "Обозреватель", за прогнозами експертів, незаконна вирубка лісу на Закарпатті може стати величезною проблемою - аж до екологічної катастрофи.

Читайте всі новини по темі "Обозреватель TV" на сайті "Обозреватель".

Що українські політики роблять для збереження лісів


Слово і Діло

У всьому світі сьогодні, 21 березня, відзначають Міжнародний день лісів. Свято було засноване в 2012 році за рішенням Генеральної асамблеї ООН.

Україна посідає в Європі 9-те місце з лісистості (лісами покрито 15,9% території країни). Однак проблема нелегальної вирубки з кожним роком стає гострішою. За даними Міністерства економічного розвитку, збитки від незаконної вирубки лісу минулого року склали 157,7 млн грн. Для порівняння в 2016 році – 137 млн грн, а в 2015-му – лише 87 млн. «Слово і Діло» аналізувало, що українські політики роблять для збереження лісів.


Журналіст Ольга Василевська-Смаглюк розповідає про боротьбу між політиками за посаду глави Держлісагентства.
12 червня 2017, 17:50



Віце-прем'єр-міністр Іванна Климпуш-Цинцадзе ще в 2016 році обіцяла подати до Верховної Ради власний законопроект щодо питання мораторію на експорт лісу-кругляка. «Ми провели нараду тут, у кабінеті віце-прем'єра, із залученням і депутатів, і представників різних міністерств, щоб напрацювати інші додаткові варіанти (законопроекту – ред.). Знайти, як до цього можна підійти комплексно, з огляду на інтереси України – і екологічні, і економічні», – зазначила віце-прем'єр. Поки такий законопроект у парламенті не з'явився.

Проти зняття мораторію на експорт лісу-кругляка виступила «Воля народу». «Ми знаємо, що в залі Верховної Ради збирають голоси на зняття мораторію експорту лісу. Ми за жодних умов голосувати за це не будемо», – заявив голова групи Ярослав Москаленко. З ним солідарний Олег Ляшко – лідер Радикальної партії заявив, що його фракція не допустить скасування заборони. Проти такої ініціативи голосуватиме також депутат Ігор Гузь.


Голова Чернівецької обласної державної адміністрації
Сказано 2 червня 2015 р.
Статус обіцянки:ВИКОНАНО

Активно бореться за українські ліси народний депутат Остап Єднак. У 2015 році він обіцяв, що в Україні створять Державну лісогосподарську корпорацію. А взимку 2016 року заявив про плани подати законопроект про фінансування Державного агентства лісових ресурсів. Документ був зареєстрований у Раді 15 лютого.

Крім того, нардеп виступив одним з ініціаторів законопроекту про підвищення відповідальності за незаконну вирубку лісу. «Це документ, який системно підходить до кожної статті про правопорушення. Він розділяє незаконні рубки, які здійснюють лісові господарства, приватні структури. Чітко прописуються зобов'язання посадових осіб», – розповів Єднак.

Законодавчі ініціативи щодо незаконної вирубки лісового фонду України обіцяв підготувати Андрій Немирівський, але не склалося: за рік жодного законопроекту на цю тему він не вніс.


Народний депутат України
Сказано 29 листопада 2016 р.
Статус обіцянки:ВИКОНАНО

Влаштувати рейди проти незаконної вирубки лісу в Житомирській області обіцяв Павло Дзюблик. Зокрема, у вересні 2015 року під час проведення такого рейду був виявлений вантажний автомобіль із дубом. Улітку минулого року Дзюблик повідомив, що його організація «Екологічна варта Житомирщини» продовжує проводити рейди. З незаконною вирубкою лісу в цьому регіоні також обіцяв боротися Володимир Арешонков. Щоб вирішити проблему, він звертався до прем'єр-міністра Володимира Гройсмана та профільних міністрів, крім того, особисто виїжджав із правоохоронцями на місця злочину. В травні нардеп підтримав законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони лісів відповідно до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат».

Міністр екології і природних ресурсів Остап Семерак ініціював запуск постів моніторингу стану лісів у Донецькій області. Наприкінці минулого року спеціалізовану техніку для моніторингу презентував голова військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський. «Налаштуємо якісний моніторинг – перейдемо до наступного етапу: будемо працювати з забруднювачами, випишемо для них алгоритм вирішення проблеми, а якщо вони не будуть дотримуватися, будемо звертатися до міністерств, щоб істотно збільшували штрафи», – розповів Жебрівський.

Нагадаємо, «Слово і Діло» вивчило, як депутати-мажоритарники Одеської області виконують обіцянки щодо охорони природи.

Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»
ПОЛІТИКА 21 березня 2018, 16:30

У мережі оприлюднили чарівний та інформативний ролик про ліси Прикарпаття (ВІДЕО)



До Міжнародного дня лісу, який відзначають 21 березня, у мережі оприлюднили відео про ліси Прикарпаття.
Івано-Франківська область є однією з найбільш лісистих в Україні.

Лісове господарство Прикарпаття забезпечує потреби населення і промисловості в деревині та продукції побічного користування, виконує природо-охоронні та рекреаційні функції.

Ліси на території області розміщені нерівномірно і знаходяться в основному в гірських умовах (73% лісів області гірські).

Більше інформації за посиланням.



Приєднуйтеся до каналу “Галки” у Telegram - найважливіші та найсвіжіші новини одразу у Вашому телефоні!

By Застава Максим