Лісові пожежі – це неконтрольоване горіння лісової рослинності, що стихійно поширюється на лісовій території. Основною причиною лісових пожеж є спека, грозові розряди, необережне поводження з вогнем людей.
Загальна площа лісів, де можлива висока пожежна небезпека через погодні умови, становить в Україні близько 4 млн га. Найбільші площі таких лісів у Рівненській (280 тис. га), Житомирській (270), Волинській (200), Київській (160), Чернігівській (150) та Херсонській (60 тис. га) областях.
Лісові пожежі залежно від характеру загоряння і складу лісу поділяють на низові, верхові і ґрунтові. Майже всі лісові пожежі з початку свого розвитку є низовими, а якщо створюються відповідні умови – переходять у ґрунтові або верхові. Найбільші збитки спричинюють верхові пожежі.
Індивідуальний ризик за лісових пожеж визначається на основі статистичних даних, характерних для регіону:
R = FP,
де F – ймовірність настання надзвичайної ситуації за рік; Р – ймовірність смертельного результату за умови, що трапилася надзвичайна ситуація.
Характерні ймовірності F і Р приймають за даними багаторічних спостережень.
Ризик ураження населення міст через лісові пожежі визначається насамперед небезпекою отруєння людей продуктами горіння лісу. Речовиною-забрудником навколишнього середовища при цьому перш за все є дим. Ризик ураження населення конкретного міста розраховують за такою схемою [5]:
• визначають ймовірність виникнення лісової пожежі у восьми можливих напрямках: північ, північний схід, схід, південний схід, південь, південний захід, захід, північний захід;
• розраховують ризик ураження населення в кожному напрямку;
• обчислюють сумарний ризик ураження населення по трьох суміжних напрямках;
• визначають ризик ураження людини в місті як максимальне значення ризиків ураження за напрямками.
Ймовірність виникнення лісової пожежі розраховують для кожного міста як частку від ділення середньої площі лісової пожежі на площу лісового масиву області (регіону) України, до якої належить місто.
Ймовірність ураження населення продуктами горіння лісу визначається ймовірністю поширення хмари із забрудником у певному напрямку (повторюваність за напрямком й швидкістю вітру для даного міста) та ймовірністю утворення хмари диму відповідного розміру, що вкриває територію міста. Ймовірність утворення такої хмари визначають як частку від ділення площі лісового масиву, що прилягає до міста у відповідному напрямку, до площі регіону, до якого належить місто.
Можливу площу лісового масиву, виникнення пожежі в якому призведе до ураження населення міста, обчислюють з урахуванням його дальності від меж міста (наявності лісу в розглянутих напрямках) та максимальної глибини поширення диму небезпечної концентрації.
Наявність із аналізованого напрямку іншого міста або істотного водного джерела розглядають як відсутність лісу в цьому напрямку. Якщо максимальна глибина поширення диму небезпечної концентрації для міста в конкретному напрямку менша за відстань від міста до краю лісу в цьому ж напрямку, то ймовірність ураження населення в цьому напрямку вважають такою, що дорівнює нулю. Ризик ураження населення за напрямком визначається добутком чисельності населення міста та ймовірності його ураження в певному напрямку продуктами горіння лісу.
З огляду на те, що на кожну частину міста дим від пожеж може поширюватися у трьох суміжних напрямках, ризик щодо кожного з них розраховують додаванням ризиків у даному напрямку і в напрямках, суміжних з ним. Підсумковий ризик ураження людини в місті від лісових пожеж визначають за максимальним значенням цього ризику за напрямками.
Загальна площа лісів, де можлива висока пожежна небезпека через погодні умови, становить в Україні близько 4 млн га. Найбільші площі таких лісів у Рівненській (280 тис. га), Житомирській (270), Волинській (200), Київській (160), Чернігівській (150) та Херсонській (60 тис. га) областях.
Лісові пожежі залежно від характеру загоряння і складу лісу поділяють на низові, верхові і ґрунтові. Майже всі лісові пожежі з початку свого розвитку є низовими, а якщо створюються відповідні умови – переходять у ґрунтові або верхові. Найбільші збитки спричинюють верхові пожежі.
Індивідуальний ризик за лісових пожеж визначається на основі статистичних даних, характерних для регіону:
R = FP,
де F – ймовірність настання надзвичайної ситуації за рік; Р – ймовірність смертельного результату за умови, що трапилася надзвичайна ситуація.
Характерні ймовірності F і Р приймають за даними багаторічних спостережень.
Ризик ураження населення міст через лісові пожежі визначається насамперед небезпекою отруєння людей продуктами горіння лісу. Речовиною-забрудником навколишнього середовища при цьому перш за все є дим. Ризик ураження населення конкретного міста розраховують за такою схемою [5]:
• визначають ймовірність виникнення лісової пожежі у восьми можливих напрямках: північ, північний схід, схід, південний схід, південь, південний захід, захід, північний захід;
• розраховують ризик ураження населення в кожному напрямку;
• обчислюють сумарний ризик ураження населення по трьох суміжних напрямках;
• визначають ризик ураження людини в місті як максимальне значення ризиків ураження за напрямками.
Ймовірність виникнення лісової пожежі розраховують для кожного міста як частку від ділення середньої площі лісової пожежі на площу лісового масиву області (регіону) України, до якої належить місто.
Ймовірність ураження населення продуктами горіння лісу визначається ймовірністю поширення хмари із забрудником у певному напрямку (повторюваність за напрямком й швидкістю вітру для даного міста) та ймовірністю утворення хмари диму відповідного розміру, що вкриває територію міста. Ймовірність утворення такої хмари визначають як частку від ділення площі лісового масиву, що прилягає до міста у відповідному напрямку, до площі регіону, до якого належить місто.
Можливу площу лісового масиву, виникнення пожежі в якому призведе до ураження населення міста, обчислюють з урахуванням його дальності від меж міста (наявності лісу в розглянутих напрямках) та максимальної глибини поширення диму небезпечної концентрації.
Наявність із аналізованого напрямку іншого міста або істотного водного джерела розглядають як відсутність лісу в цьому напрямку. Якщо максимальна глибина поширення диму небезпечної концентрації для міста в конкретному напрямку менша за відстань від міста до краю лісу в цьому ж напрямку, то ймовірність ураження населення в цьому напрямку вважають такою, що дорівнює нулю. Ризик ураження населення за напрямком визначається добутком чисельності населення міста та ймовірності його ураження в певному напрямку продуктами горіння лісу.
З огляду на те, що на кожну частину міста дим від пожеж може поширюватися у трьох суміжних напрямках, ризик щодо кожного з них розраховують додаванням ризиків у даному напрямку і в напрямках, суміжних з ним. Підсумковий ризик ураження людини в місті від лісових пожеж визначають за максимальним значенням цього ризику за напрямками.
NATURE PICTURE LIBRARY / LEGION-MEDIA.RU
