У Скала-Подільському лісництві державного підприємства «Чортківське лісове господарство» уже другий рік функціонує павільйон для вирощування посадкового матеріалу із закритою кореневою системою шпилькових та листяних лісових порід.
ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
влада обвалила лісову галузь в Україні
ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ
Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів
Орест ФУРДИЧКО
Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні
РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?
Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь
ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ
Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?
31 серпня 2018
Лісничий Скала-Подільського лісництва Володимир Гайовський про прогресивний метод вирощування лісу
У Скала-Подільському лісництві державного підприємства «Чортківське лісове господарство» уже другий рік функціонує павільйон для вирощування посадкового матеріалу із закритою кореневою системою шпилькових та листяних лісових порід.
МУРАХОЖУК VS КОРОЇД: ХАРКІВСЬКІ НАУКОВЦІ ПРИДУМАЛИ, ЯК ВРЯТУВАТИ ЛІС ВІД ШКІДНИКІВ
Чернігівські сосни
Короїди вже з'їли ліс на території, яка уп'ятеро більша за Київ. Особливо потерпають дерева у Західній та Центральній Україні, але мурахи швидко розповсюджуються по всій країні
Оселившись на одному дереві, короїд інфікує ще три десятки навколо. Шкідників не можуть зупинити ані хімічні засоби, ані санітарне вирубування дерев. Але їх здатні перемогти інші мурахи. Що з цього приводу вигадали вітчизняні науковці – далі у сюжеті.
З'їсти велику сосну три сотні короїдів можуть за два тижні. Поки лісівники отримають дозвіл на санітарну вирубку зараженого дерева – жучки помандрують до іншого. У Чернігівському ландшафтному парку Ялівщина бідкаються: через цих шкідників дерева вмирають на очах.
"На території Ялівщини, за нашими даними, уражено 750 дерев сосни звичайної. Ялівщина – це територія обмежена містом і тому застосування хімічних методів боротьби заборонене", – звітує директор регіонального ландшафтного парку Володимир Свердлов.
Рятувати ліси взялися харківські науковці. Вони почали вирощувати ворогів короїдів – мурахожуків, які їх їдять. Технологією та обладнанням поділилися турецькі колеги. Тепер завдання – розплодити їх у достатній кількості.
ЗА ТЕМОЮ
>Рейд лісами Києва: чому "зелені легені" столиці продовжують пускати під пилку
>Сумчани скаржаться на масову вирубку дерев-старожилів: що кажуть у лісгоспі
"Підсаджуємо або дві самки і самця, або самку і самця. На дві доби вони відправляються в такі бокси, там лежить шматочок кори", – розповідає провідний інженер "Харківлісзахисту" Алла Рідкокаша. Після спарювання дорослі особини прибирають, а вже за 10 днів тут з відкладених яєць мають з'явитися личинки.
З однієї кладки мурахожуків можуть з'явитися до 100 личинок. Тут їх одразу розподіляють до пробірок у спеціальне середовище: "Тирса з корою. Намагаємося створити середовище таке ж, як знаходиться в природі. З вологістю визначеною".
У своєрідному "дитячому садку" до мурах ставляться, як до дітей. Для малюків готують спеціальну їжу, а коли ті підростають – готові харчуватися шкідниками. У природу личинок випускають приблизно за місяць. Ось ця партія має місію – врятувати чернігівській ландшафтний парк.
Харківські науковці доправили до Чернігова більше тисячі личинок. Їх розподіляють по ушкоджених короїдами деревах та підселяють у ходи, які залишають шкідники. Щоб врятувати дерево від короїдів достатньо п'ятьох личинок мурахожука. За день кожна з них з'їдатиме по шість шкідників. А вже наступної весни дорослі мурахожуки помандрують лісом, рятувати інші дерева.
Оксана Нечепоренко, В'ячеслав Кузьменко, Наталія Тягнирядно, "5 канал"
Обліт безпілотником підтвердив поширення верхівкового короїду в броварському лісі, – Жимайлов
від ДМИТРО КАРПІЙ дата СЕРПЕНЬ 30, 2018 0 COMMENTS
Фото - 33 канал
Біля Броварів нарешті здійснили повітряне дослідження соснових масивів прилеглого до міста лісу. Дрон, що має відеокамеру, «побачив» наявність великої кількості сухих крон хвойних дерев рудого кольору. Це підтверджує попередні підозри про значне поширення в лісі шкідника – верхівкового короїду. Про результати обльоту під час оперативної наради за участі міського голови в понеділок, 27 серпня, розповів Юрій Жимайлов, головний еколог міста.
Нагадаємо, раніше про виявлення вражених дерев із сухими рудими кронами повідомляли в соцмережах і самі мешканці. Як зазначив Юрій Жимайлов, минулого тижня за допомогою квадракоптера вдалось дослідити ліс, прилеглий до Зеленої поляни. Інформацію про виявлені пошкоджені дерева передали до лісгоспу.
Ліс за Броварами. Фото – Олена Гаращенко
Головний еколог міста зауважив, що у відповідального лісгоспу «дуже серйозна ситуація», адже вони мають десятки тисяч подібних дерев. Водночас, зі слів Юрія Жимайлова, на території Броварів великий масив сосен один – у парку «Сосновий». Також є окремі дерева по місту. Чиновник пообіцяв, що контроль за потенційними жертвами короїда буде вестись регулярно, щотижня по неділях здійснюватимуть об’їзд.
Тим часом у Дарницькому лісовому господарстві, який контролює зелені масиви за містом, журналісту «Трибуни-Броварів» підтвердили велику кількість заражених дерев. Однак ані про їхнє число довкола міста, ані про плани боротьби зі шкідником не розповіли. Не надали цієї інформації і в «Київзеленбуді», якому підпорядкований лісгосп.
Водночас, у Державному агентстві лісових ресурсів повідомили, що проблема верхівкового короїду існує в усьому регіоні. У відомстві змогли надати лише загальну інформацію по Київській області. Заражених дерев нині 7,5 тис. Га, і це без врахування «комунальних» лісів, зокрема підвідомчих «Київзеленбуду» і Дарницькому лісгоспу.
Зі слів прес-секретаря Держагентства Валентина Колєчкіна, боротьбу зі шкідниками ведуть. І серед способів – не лише вирубування, яке застосовують до вже заражених дерев. Як превентивний засіб лісівники також використовую феромонні пастки. Однак такий спосіб малоефективний і дорогий.
Окрім того, зараз випробовують іще один вид знешкодження короїда – з Туреччини завезли жуків, які поїдають шкідника. Втім, поки що цей вид порятунку хвойних дерев використовують лише на території Сумщини.
Фото - 33 канал
Біля Броварів нарешті здійснили повітряне дослідження соснових масивів прилеглого до міста лісу. Дрон, що має відеокамеру, «побачив» наявність великої кількості сухих крон хвойних дерев рудого кольору. Це підтверджує попередні підозри про значне поширення в лісі шкідника – верхівкового короїду. Про результати обльоту під час оперативної наради за участі міського голови в понеділок, 27 серпня, розповів Юрій Жимайлов, головний еколог міста.
Нагадаємо, раніше про виявлення вражених дерев із сухими рудими кронами повідомляли в соцмережах і самі мешканці. Як зазначив Юрій Жимайлов, минулого тижня за допомогою квадракоптера вдалось дослідити ліс, прилеглий до Зеленої поляни. Інформацію про виявлені пошкоджені дерева передали до лісгоспу.
Ліс за Броварами. Фото – Олена Гаращенко
Головний еколог міста зауважив, що у відповідального лісгоспу «дуже серйозна ситуація», адже вони мають десятки тисяч подібних дерев. Водночас, зі слів Юрія Жимайлова, на території Броварів великий масив сосен один – у парку «Сосновий». Також є окремі дерева по місту. Чиновник пообіцяв, що контроль за потенційними жертвами короїда буде вестись регулярно, щотижня по неділях здійснюватимуть об’їзд.
Тим часом у Дарницькому лісовому господарстві, який контролює зелені масиви за містом, журналісту «Трибуни-Броварів» підтвердили велику кількість заражених дерев. Однак ані про їхнє число довкола міста, ані про плани боротьби зі шкідником не розповіли. Не надали цієї інформації і в «Київзеленбуді», якому підпорядкований лісгосп.
Водночас, у Державному агентстві лісових ресурсів повідомили, що проблема верхівкового короїду існує в усьому регіоні. У відомстві змогли надати лише загальну інформацію по Київській області. Заражених дерев нині 7,5 тис. Га, і це без врахування «комунальних» лісів, зокрема підвідомчих «Київзеленбуду» і Дарницькому лісгоспу.
Зі слів прес-секретаря Держагентства Валентина Колєчкіна, боротьбу зі шкідниками ведуть. І серед способів – не лише вирубування, яке застосовують до вже заражених дерев. Як превентивний засіб лісівники також використовую феромонні пастки. Однак такий спосіб малоефективний і дорогий.
Окрім того, зараз випробовують іще один вид знешкодження короїда – з Туреччини завезли жуків, які поїдають шкідника. Втім, поки що цей вид порятунку хвойних дерев використовують лише на території Сумщини.
Визначено переможців всеукраїнських конкурсів вальників лісу та "Кращий оператор гідроманіпулятора - 2018"
За результатами конкурсних змагань переможцями 21-го Всеукраїнського конкурсу-змагання вальників лісу стали:
1 місце – Віталій Слюсарчук (команда компанії «Штіль»)
2 місце – Сергій Журавель (команда Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства)
3 місце – Юрій Брожко (команда Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства)
Серед юніорів переможцями 21-го Всеукраїнського конкурсу-змагання вальників лісу стали:
1 місце – Євген Красніков (команда Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства)
2 місце – Олександр Лозко (команда Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства)
3 місце – Артур Савчук (команда Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства)
За результатами змагань переможцями 10-го Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності «Кращий оператор гідроманіпулятора-2018» стали:
1 місце – Валерій Гриженку (команда Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства)
2 місце – Сергій Пустовіт (команда Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства)
3 місце – Василь Дроцюк (команда Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства)
Вітаємо переможців та бажаємо подальших перемог!
Нагадаємо, сьогодні на Київщині відбулися всеукраїнські змагання вальників лісу. Вальники змагалися у п’яти конкурсних змаганнях: заміні пилкового ланцюга бензопили, комбінованому і точному розпилюванні колод, обрізуванні гілок та звалюванні дерев.
Учасники Всеукраїнського конкурсу лісорубів – це переможці регіональних відбіркових змагань, команди ВАТ «Мотор Січ», ТОВ «Андреас Штіль» та ТОВ «Хускварна Україна». У цьому році в змаганнях брали участь 27 команд (понад 30 учасників, серед яких і юніори). У конкурсі професійної майстерності операторів гідроманіпулятора, який проходить паралельно, було 12 учасників.
2018-08-30 18:39:38
30 серпня 2018
Самшит, червоні дуби та кедри ростять лісівники на Тячівщині
Майбутнє лісу – у руках лісівників! Лісовідновленням займаються у всіх лісництвах Закарпаття. Не виняток – і Брустурянське на Тячівщині. Тут фахівці вирощують та доглядають за лісовими насадженнями на спеціально відведених територіях.
18 лісових розсадників розмістилися на 5 гектарах Брустурянського лісництва, що на Тячівщині. 10 з них – тимчасові, решта – постійні. Вирощуванням та доглядом за лісовими насадженнями займаються інженери з лісовідновлення. У складі Брустурянського лісництва таких фахівців – троє. Лісонасіннева та лісорозсадницька справа передують висадці саджанців у живий ґрунт.У розсадниках вирощують, крім основних лісоутворюючих порід, самшит вічнозелений, тую західну, дуб червоний – для озеленення, для екзотики – кедр європейський. Теоретично лісовідновлення проводять весною та осінню.
Ступінь приживлюваності саджанців лісівники встановлять у жовтні після інвентаризації. Проте практика показує, що 90% саджанців зазвичай приживаються.
Лісоруби з усієї країни з'їхались на Київщину, аби позмагатись за першість. ТСН - ВІДЕО
Виявляється, заготівля деревини може бути спортом. Існує навіть світова першість, за право представляти на ній Україну і борються учасники сьогоднішніх змагань. Як чоловіки змагаються з бензопилами і сокирами – в сюжеті ТСН.
Випуск ТСН.19:30 за 30 серпня 2018 року
Воронежский лесопожарный центр получил новые автомобили
Новая техника будет отправлена в районы области
ВОРОНЕЖ, 30 августа 2018, 17:22 — REGNUM Новые служебные автомобили переданы сотрудникам пожарно-химических станций — филиалов Воронежского лесопожарного центра 30 августа, сообщилиИА REGNUM в управлении по взаимодействию со СМИ и административной работе правительства Воронежской области. Ключи и документы от шести автомобилей по поручению главы региона Александра Гусевавручил врио заместителя председателя правительства области Виктор Логвинов.
Церемония вручения прошла на территории Новоусманского филиала Воронежского лесопожарного центра. Автомобили будет переданы в распоряжение Павловской, Аннинской, Бобровской и Верхнемамонской пожарно-химических станций. Виктор Логвинов выразил надежду на то, что использование новой техники повысит эффективность противопожарных мероприятий. Он также сообщил, что правительство области и в дальнейшем намерено оказывать поддержку региональному лесному хозяйству.
Отметим, что в течение нескольких лет проводится обновление технического парка Воронежского лесопожарного центра. В 2017 году на закупку новой техники было выделено техники 50,1 млн рублей: на эти деньги были закуплены трактора, автомобили, навесное оборудование для филиалов центра, расположенных в лесничествах, где наиболее высоки риски возникновения пожаров.
Отметим, что переданные сегодня автомобили — это первая партия техники из запланированной к приобретению в текущем году. В лесничества области также поступили плуги, бороны, культиваторы и другое навесное оборудование, необходимое при проведении лесохозяйственных и противопожарных мероприятий.
Подробности: https://regnum.ru/news/2472936.html?utm_source=yxnews&utm_medium=desktop
ВОРОНЕЖ, 30 августа 2018, 17:22 — REGNUM Новые служебные автомобили переданы сотрудникам пожарно-химических станций — филиалов Воронежского лесопожарного центра 30 августа, сообщилиИА REGNUM в управлении по взаимодействию со СМИ и административной работе правительства Воронежской области. Ключи и документы от шести автомобилей по поручению главы региона Александра Гусевавручил врио заместителя председателя правительства области Виктор Логвинов.
Церемония вручения прошла на территории Новоусманского филиала Воронежского лесопожарного центра. Автомобили будет переданы в распоряжение Павловской, Аннинской, Бобровской и Верхнемамонской пожарно-химических станций. Виктор Логвинов выразил надежду на то, что использование новой техники повысит эффективность противопожарных мероприятий. Он также сообщил, что правительство области и в дальнейшем намерено оказывать поддержку региональному лесному хозяйству.
Отметим, что в течение нескольких лет проводится обновление технического парка Воронежского лесопожарного центра. В 2017 году на закупку новой техники было выделено техники 50,1 млн рублей: на эти деньги были закуплены трактора, автомобили, навесное оборудование для филиалов центра, расположенных в лесничествах, где наиболее высоки риски возникновения пожаров.
Отметим, что переданные сегодня автомобили — это первая партия техники из запланированной к приобретению в текущем году. В лесничества области также поступили плуги, бороны, культиваторы и другое навесное оборудование, необходимое при проведении лесохозяйственных и противопожарных мероприятий.
Подробности: https://regnum.ru/news/2472936.html?utm_source=yxnews&utm_medium=desktop
У Чорнобилі горів ліс (ФОТО)
Вчора, 27 серпня в місті Чорнобилі у лісі розгорнулась пожежа
Про це повідомляє "Моя Київщина" із посиланням на ГУ ДСНС України у Київській області.
На місце події негайно направили рятувальників 11-Державної пожежно-рятувальної частини та працівників лісових пожежних станцій ДСП "Північна пуща".
По прибуттю, розвідкою встановлено, що горить лісова підстилка на площі 0,5 га.
Пожежу локалізовано о 19:00 та ліквідовано о 19:40.
Внаслідок пожежі вогнем знищено лісову підстилку на площі 0,5 га .
До ліквідації пожежі було залучено 16 чоловік особового складу та 2 одиниці пожежно-рятувальної техніки, 10 чоловік працівників ДСП "Північна Пуща" та 3 одиниці техніки.
Причина пожежі – встановлюється.
28.08.2018, 12:24
«Має працювати в лісі той, хто тут живе», – майстер лісу з Липного
У лісовому господарстві Микола Ігорович з 2005
Ви нічого не знаєте про роботу лісника, якщо не приходили до лісу удосвіта. Щоб відчути усі принади професії, відправляємося рано-вранці у село Липне в останні дні літа.
Новий герой проекту «Лісівники Волині. Портрет у детелях» – 35-річний Переходько Микола Ігорович, майстер лісу Холоневичівського лісництва, що входить до ДП «Цуманський лісгосп» Ківерцівського району. Цю посаду він займає вже п’ять років, а в лісовому господарстві працює з 2005-го.
Читайте також: «Такого лісу немає в області, як мій обхід», – найстарший лісівник Волині
Обхід лісника займає понад тисячу гектарів. Об’їзд всієї території потребує багато часу, тому, за словами майстра лісу, роботи вистачає на кожен день. Чіткого розпорядку немає, інколи затримується на роботі до ночі, влітку намагається виходити дуже рано, щоб в спекотний обід відпочити.
Є також графік рейдових нічних чергувань, коли лісник має проїхати всі території і дороги, щоб перевірити, чи немає крадіїв.
Середня зарплата – 8 тисяч гривень у місяць, також дають премії за виконання планових показників із заготівлі деревини, догляду, насаджень. Премія становить 30% від зарплати.
Микола Григорович дуже любить свою роботу і старанно працює день у день.
Його будинок розташований поряд з лісом, у селі Липне. Тут багато побілених хатин з блакитними вікнами, в кожному дворі рясніють яблуками та сливами плодові дерева, на городах працюють люди. У Липному немає природного газу, але майже в кожному будинку є інтернет.
Завдання, які виконує майстер лісу?
Загальна площа Холоневичівського лісництва займає майже сім тисяч гектарів, на яких працюють сім майстрів лісу і понад 250 гектарів займають ділянки з новими насадженнями.
Чистка дубових насаджень
Зараз найважливішими є заходи з протипожежної безпеки, адже літо цього року дуже спекотне і сухе. В серпні потрібний особливий контроль, бо люди в близьких до лісу селах палять непотрібне зілля та сіно.
Остання масштабна лісова пожежа була три роки тому. Щоб вона не повторилась, майстри лісу здійснюють протипожежні заходи: розмовляють з людьми, що ходять в ліс, попереджають, що є така небезпека, є спеціальні плакати і знаки, в школах проводять повчальні бесіди з дітьми.
У випадку пожежі відразу доповідаємо лісничому, говорить Микола Григорович. У Холоневичах є пожежна, є підготовлені помпи, бочки, люди, які постійно чергують на місці, несуть службу з пожежної безпеки без вихідних.
Лісове господарство на Волині досі традиційне. З нововведень – техніка, яка допомагає людям, та електронний облік (маркування бірками деревини), кожна колодка є у базі, можна зайти і перевірити, звідки вона, з якої ділянки. Це допомагає зменшити незаконне вивезення деревини.
Особливістю своєї ділянки майстер лісу вважає пасіку, яка існує ще з часів колгоспу. З часом пасіка почала руйнуватись та занепадати, і лісгосп вирішив її відновити. Зараз там 30 вуликів з бджолами, є ще 60 нових, які планують встановити до 2019 року.
На місці вичистили стару криницю та незабаром почнуть будувати невелику споруду для меду та споряджень. На пасіці є бджоляр, який працює тут вже давно. Мед планують продавати у майбутньому.
У лісі завжди є заробіток для місцевих жителів: збирають чорниці, малину, ожину, гриби, заготовляють березовий сік.
Всі 60 вуликів встановлять до Нового року
Зараз на пасіці діють 30 вуликів
Які проблеми турбують Холоневичівське лісництво?
Короїд – вже відомий і дуже поширений у волинських лісах жук, що масово знищує дерева; особливо страждають насадження на територіях, що входять до заповідника, адже вирубка лісу там заборонена, і комаха розмножується, за один сезон вона може тричі переходити з одного дерева на інше; заражені дерева врятувати ніяк не можливо, лише усувати.
Африканська чума свиней – небезпечне вірусне захворювання, яке вражає тварин; велика кількість диких кабанів загинула від цієї хвороби; на думку лісника, вона прийшла з білоруських територій, через неї страждають і домашні свині в місцевих селах.
Самовільні порубки – проблема, яка турбує деякі ділянки лісництва загалом, крадуть дуб, але на підконтрольних територіях Миколи Григоровича немає таких порушників через те, що немає потрібної для них деревини: дуби, що тут ростуть ще занадто молоді.
Сміття, яке вивозять жителі навколишніх сіл у ліс; з ними розмовляють, є навіть спеціальні штрафи (від 510 гривень), але повністю проблема не вирішена;
Інколи у лісівників виникають питання із місцевими через дороги, адже важка лісова техніка руйнує їх. У таких випадках намагаються домовлятись, ремонтувати, рівняти шляхи.
На підконтрольній території Миколи Григоровича є ділянка сухих ялин, але щоб її вирізати, потрібний дозвіл спеціальної перевірки. Цим займається в основному Державне спеціалізоване лісозахисне підприємство «Херсонлісозахист».
Співпрацює Холоневичівське лісництво з Оржівським деревообробним комбінатом, що на Рівненщині, та Костопільським деревообробним фанерним заводом.
Сухі ялини
«Тварин краще фотографувати»
Микола Переходько – не тільки хороший лісівник, він ще й турботливий чоловік та люблячий батько. З дружиною Оленою та трьома дітьми вони живуть недалеко від лісу, у батьківській хаті. Старший син Павло йде у другий клас, донька Анна ще у садочку, наймолодшому Віталію чотири роки. Сім’я ліс дуже любить, Микола Григорович часто бере дітей до лісу, їм тут дуже подобається. Пані Олена каже, що важко бути дружиною лісника. Бо він з ранку до вечора на роботі.
Дружина Олена
Свій вільний час чоловік намагається приділяти сім’ї та господарству, щоб і дружині допомогти, і з дітьми погратись, з’їздити покупатися. Лісівник любить риболовлю, але на тварин не полює, лише спостерігає.
Село Липне
Спілкувалась Іванна МАСЯК
Фото Олесі САЄНКО
Ви нічого не знаєте про роботу лісника, якщо не приходили до лісу удосвіта. Щоб відчути усі принади професії, відправляємося рано-вранці у село Липне в останні дні літа.
Новий герой проекту «Лісівники Волині. Портрет у детелях» – 35-річний Переходько Микола Ігорович, майстер лісу Холоневичівського лісництва, що входить до ДП «Цуманський лісгосп» Ківерцівського району. Цю посаду він займає вже п’ять років, а в лісовому господарстві працює з 2005-го.
Читайте також: «Такого лісу немає в області, як мій обхід», – найстарший лісівник Волині
Обхід лісника займає понад тисячу гектарів. Об’їзд всієї території потребує багато часу, тому, за словами майстра лісу, роботи вистачає на кожен день. Чіткого розпорядку немає, інколи затримується на роботі до ночі, влітку намагається виходити дуже рано, щоб в спекотний обід відпочити.
«В нас така професія, що на зв’язку потрібно бути завжди, зателефонували і за дві хвилини маєш десь бути. Немає такого, що з восьмої до п’ятої на роботі, а потім вільний», – говорить про особливості роботи пан Микола.
«Але до такого графіку звикаєш, часом не знаєш куди подітись, коли роботи немає», – додає він.
Є також графік рейдових нічних чергувань, коли лісник має проїхати всі території і дороги, щоб перевірити, чи немає крадіїв.
Середня зарплата – 8 тисяч гривень у місяць, також дають премії за виконання планових показників із заготівлі деревини, догляду, насаджень. Премія становить 30% від зарплати.
Микола Григорович дуже любить свою роботу і старанно працює день у день.
«Має працювати в лісі той, хто тут живе», – стверджує чоловік.
Його будинок розташований поряд з лісом, у селі Липне. Тут багато побілених хатин з блакитними вікнами, в кожному дворі рясніють яблуками та сливами плодові дерева, на городах працюють люди. У Липному немає природного газу, але майже в кожному будинку є інтернет.
Завдання, які виконує майстер лісу?
- контролює проведення лісозаготівельних та лісопильно-деревообробних робіт;
- забезпечує заготівлю насіння на ділянці (проводить збір жолудів, шишок, тощо)
- підтримує насадження та вирощення та догляд молодих дерев;
- охороняє ліс від самовільних вирубок;
- слідкує за мисливцями, щоб унеможливити браконьєрство;
- тримає ділянку у чистоті;
- береже ліс від пожеж.
Загальна площа Холоневичівського лісництва займає майже сім тисяч гектарів, на яких працюють сім майстрів лісу і понад 250 гектарів займають ділянки з новими насадженнями.
Чистка дубових насаджень
Зараз найважливішими є заходи з протипожежної безпеки, адже літо цього року дуже спекотне і сухе. В серпні потрібний особливий контроль, бо люди в близьких до лісу селах палять непотрібне зілля та сіно.
Остання масштабна лісова пожежа була три роки тому. Щоб вона не повторилась, майстри лісу здійснюють протипожежні заходи: розмовляють з людьми, що ходять в ліс, попереджають, що є така небезпека, є спеціальні плакати і знаки, в школах проводять повчальні бесіди з дітьми.
У випадку пожежі відразу доповідаємо лісничому, говорить Микола Григорович. У Холоневичах є пожежна, є підготовлені помпи, бочки, люди, які постійно чергують на місці, несуть службу з пожежної безпеки без вихідних.
Лісове господарство на Волині досі традиційне. З нововведень – техніка, яка допомагає людям, та електронний облік (маркування бірками деревини), кожна колодка є у базі, можна зайти і перевірити, звідки вона, з якої ділянки. Це допомагає зменшити незаконне вивезення деревини.
Особливістю своєї ділянки майстер лісу вважає пасіку, яка існує ще з часів колгоспу. З часом пасіка почала руйнуватись та занепадати, і лісгосп вирішив її відновити. Зараз там 30 вуликів з бджолами, є ще 60 нових, які планують встановити до 2019 року.
Читайте також: Одна з найкращих пасік – в Ківерцівському районі
На місці вичистили стару криницю та незабаром почнуть будувати невелику споруду для меду та споряджень. На пасіці є бджоляр, який працює тут вже давно. Мед планують продавати у майбутньому.
У лісі завжди є заробіток для місцевих жителів: збирають чорниці, малину, ожину, гриби, заготовляють березовий сік.
Всі 60 вуликів встановлять до Нового року
Зараз на пасіці діють 30 вуликів
Читайте також: В Ізраїль з Цумані відправили перший контейнер перероблених ягід. ФОТО
Які проблеми турбують Холоневичівське лісництво?
Короїд – вже відомий і дуже поширений у волинських лісах жук, що масово знищує дерева; особливо страждають насадження на територіях, що входять до заповідника, адже вирубка лісу там заборонена, і комаха розмножується, за один сезон вона може тричі переходити з одного дерева на інше; заражені дерева врятувати ніяк не можливо, лише усувати.
Читайте також: Як боротися із короїдом, - розповіли шацьким лісівникам науковці
Африканська чума свиней – небезпечне вірусне захворювання, яке вражає тварин; велика кількість диких кабанів загинула від цієї хвороби; на думку лісника, вона прийшла з білоруських територій, через неї страждають і домашні свині в місцевих селах.
Самовільні порубки – проблема, яка турбує деякі ділянки лісництва загалом, крадуть дуб, але на підконтрольних територіях Миколи Григоровича немає таких порушників через те, що немає потрібної для них деревини: дуби, що тут ростуть ще занадто молоді.
Сміття, яке вивозять жителі навколишніх сіл у ліс; з ними розмовляють, є навіть спеціальні штрафи (від 510 гривень), але повністю проблема не вирішена;
Інколи у лісівників виникають питання із місцевими через дороги, адже важка лісова техніка руйнує їх. У таких випадках намагаються домовлятись, ремонтувати, рівняти шляхи.
На підконтрольній території Миколи Григоровича є ділянка сухих ялин, але щоб її вирізати, потрібний дозвіл спеціальної перевірки. Цим займається в основному Державне спеціалізоване лісозахисне підприємство «Херсонлісозахист».
Співпрацює Холоневичівське лісництво з Оржівським деревообробним комбінатом, що на Рівненщині, та Костопільським деревообробним фанерним заводом.
Сухі ялини
«Тварин краще фотографувати»
Микола Переходько – не тільки хороший лісівник, він ще й турботливий чоловік та люблячий батько. З дружиною Оленою та трьома дітьми вони живуть недалеко від лісу, у батьківській хаті. Старший син Павло йде у другий клас, донька Анна ще у садочку, наймолодшому Віталію чотири роки. Сім’я ліс дуже любить, Микола Григорович часто бере дітей до лісу, їм тут дуже подобається. Пані Олена каже, що важко бути дружиною лісника. Бо він з ранку до вечора на роботі.
Дружина Олена
Свій вільний час чоловік намагається приділяти сім’ї та господарству, щоб і дружині допомогти, і з дітьми погратись, з’їздити покупатися. Лісівник любить риболовлю, але на тварин не полює, лише спостерігає.
«Я не займаюсь полюванням. Краще тварину сфотографувати, ніж стріляти», – говорить Микола Григорович.
Село Липне
Спілкувалась Іванна МАСЯК
Фото Олесі САЄНКО
