ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

24 жовтня 2018

О проведении международного совещания по инвазивным видам лесных вредителей

С 16 по 18 октября в Беларуси проходило Второе сетевое совещание сети лесных инвазивных видов для Европы и Центральной Азии (RUEFIS). В нем приняли участие эксперты в области лесного хозяйства из 25 стран мира, в том числе из Норвегии, Швеции, Венгрии, Словакии, Украины и др. Координатором форума выступило ФАО (Продовольственная и сельскохозяйственная организация ООН).



Программа международного совещания включала в себя проведение обучающего семинара, обмен опытом в части борьбы с инвазивными видами, а также ознакомление с деятельностью лесохозяйственных учреждений и подчиненных организаций Министерства лесного хозяйства.

Международные эксперты внимательно изучили опыт борьбы белорусских лесоводов с глобальными проблемами лесного хозяйства и высоко оценили уровень организации крупного форума.

Выступая перед участниками совещания, начальник управления лесного хозяйства Министерства лесного хозяйства Николай Юревич рассказал, что эффективная лесохозяйственная деятельность обеспечивает положительную динамику лесных ресурсов в нашей стране.

«За последние 70 лет общий запас лесов увеличился в 5,6 раз. Площадь спелых и перестойных насаждений достигла 14,7%, что почти соответствует норме при оптимальной возрастной структуре лесов. Принципы устойчивого управления лесами и неистощительного лесопользования гарантируют обеспечение сырьем лесного комплекса страны», - поделился результатами работы белорусских лесоводов Николай Юревич.

Вместе с тем, по словам специалиста, в последние годы лесного хозяйство становится одним из наиболее уязвимых секторов экономики. Главная причина тому - происходящие погодно-климатические изменения.

«Постепенное повышение температуры воздуха, снижения уровня грунтовых вод, засухи на протяжении последних трех-четырех десятилетий изменяют границы агроклиматических областей и условия ведения хозяйства в лесу. В дальнейшем это может привести к изменению породного состава лесов Беларуси. Но уже сегодня высок риск возникновения буреломов, ветровалов, что способствует распространению болезней и вредителей леса, появлению их новых, более агрессивных, форм. В конечном итоге наблюдается понижение устойчивости лесов», - подчеркнул Николай Юревич.



В качестве наглядного примера специалист Минлесхоза привел ситуацию с усыханием хвойных насаждений, вызванного размножением шестезубчатого и вершинного короедов.

«Массовая вспышка этих стволовых вредителей сосновых насаждений была зарегистрирована в 2017 году, на почти 30 тысячах гектаров тогда потребовалось проведение сплошных санитарных рубок. Наиболее пострадавшими являются лесхозы Брестской, Гомельской областей, а также южные лесхозы Минской области», - рассказал Юревич.

К слову, борьба с данным явлением сегодня ведется по всему миру. Несмотря на географическую отдаленность, проблемы лесного комплекса, с которыми сталкиваются страны, остаются общими. Именно их в течение трех дней и обсуждали эксперты в области лесного хозяйства из 25 стран.

Напомним, что первое сетевое совещание сети лесных инвазивных видов для Европы и Центральной Азии (RUEFIS) состоялось в 2017 году в венгерском Будапеште. Республику Беларусь на нем тогда представили начальник управления лесного хозяйства Министерства лесного хозяйства Николай Юревич и национальный корреспондент ФАО в Беларуси Василина Ахрамович.

Пресс-служба Минлесхоза
Фото: Белорусская лесная газета
Опубликовано: 23 Октября 2018

Екологи б'ють на сполох: в Естонії вирубуються рідкісні природні ліси



Понад десять організацій, що борються за збереження навколишнього середовища і її дбайливе використання, опублікували своє бачення того, яким шляхом має розвиватися лісове господарство країни.

Екологи стверджують, що програма розвитку лісового господарства сьогодні спирається в основному на короткострокові економічні інтереси, але не враховує сучасні вимоги до збереження навколишнього середовища, передає "Актуальна камера".

"У сьогоднішній Естонії досі вирубуються рідкісні природні ліси. Є упущення щодо захисту місць проживання різних тварин і біологічних видів. Бізнес повинен більше думати над тим, щоб лісові життя і природа зберігалися", - сказав віце-президент Естонського союзу природи Сійм Куресоо.

Екологи не хочуть, щоб естонські ліси були просто сировинним джерелом для котелень і заводів з виробництва целюлози. Все це губить природу.

"Обсяги вирубки лісу, які містяться в цьогорічній програмі розвитку, за багатьма аспектами не збігаються з ідеєю дбайливого лісівництва, вони не сприяють збереженню лісових запасів. Додатково до цього, програма так само як і обсяги вирубки повинні враховувати збереження лісових функцій. Зараз лісові функції визначаються як необхідну кількість дорослих дерев ", - пояснив учений Естонського університету природничих наук Рауль Розенвальда.

Представники бізнесу багато в чому згодні з екологами. Наприклад, в тому, що Естонії треба слідувати тенденціям загальносвітової лісової промисловості, де назріває технологічна революція.

"Сьогодні ми бачимо розвиток дерев'яного домобудівництва - в мегаполісах все частіше будуються багатоквартирні будинки з дерева. Також ми бачимо стрімкий розвиток деревної біохімії, за допомогою якої можна виробляти тканини, біокомпозітние матеріали, з яких вже побудували досвідчений автомобіль. Тобто, застосування дерева в майбутньому велике. Естонія повинна виконати велику роботу, щоб встигнути за всіма тенденціями ", - вважає виконавчий директор Асоціації лісової і деревообробної промисловості Хенрік Вялья.

З 11 млн погонних метрів вирубаного лісу 2,5 млн вивозиться з Естонії. Решта деревина обробляється тут. Державну програму розвитку лісового господарства на наступне десятиліття чиновники і зацікавлені сторони обговорять в п'ятницю.



Редактор: Надія Берсенёва
ЕСТОНІЯ
Дмитро КуликовСьогодні 21.10
Фото: ERR
https://rus.err.ee/871699/jekologi-bjut-trevogu-v-jestonii-vyrubajutsja-redkie-prirodnye-lesa

У Карпатських лісах триває період гону оленів. На цей час заборонено полювання

У період гону на території лісгоспів Івано-Франківського управління заборонене полювання. Проводиться цілодобове патрулювання лісових масивів. Встановлені шлагбауми, біля них аншлаги з правилами поведінки людей на території лісгоспу в період гону оленів.

Лісівники Прикарпаття просять відвідувачів лісових масивів бути обачними та не порушувати правил поведінки у лісі.

У цей час тварини видають різні звуки від хриплих до низьких та протяжних, попереджаючи про верховенство над противником і на ділянки лісу, які вони займають протягом багатьох років.

У період гону часто між особинами сильної статі відбуваються двобої. Суперники зіштовхуються рогами намагаються збити з ніг один одного. Слабкі тварини залишають поле бою і більше не беруть участі в процесі.

Бувають випадки загибелі тварин, коли переплетені рогами олені не можуть самостійно розчепитися і просто помирають від голоду.

Після закінчення поєдинку – переможець володіє гаремом самок від 3 до 10, а то і 15 особин.





АВТОР: САВЧИН ХРИСТИНА 24 ЖОВТНЯ 2018 Р., 21:02

Проголосувавши за експорт дров, Рибалка тепер вимагає скасування цієї норми



КИЇВ. 23 липня. УНН. Дніпропетровська обласна рада звернулася до народних депутатів із закликом заборонити експорт українських дров за кордон. Про це на своїй сторінці в Facebook написав народний депутат України, голова Дніпропетровської обласної організації партії Сергій Рибалка, передає УНН.

Відповідне звернення було ініційовано фракцією, додав Рибалка.

"Ми не повинні залишати можливість вивозити ліс-кругляк під виглядом дров", - написав партієць.

Він нагадав, що в 2015 році партія домоглася введення 10-річного мораторію на експорт лісу. Але заборона не довела свою ефективність. Тільки за минулий рік під виглядом дров в ЄС вивезли 1 млн кубометрів української деревини, підкреслив нардеп.

Рибалка також повідомив, що 3 липня ВР підтримала законопроект № 5495 "Про збереження українських лісів і запобігання неналежному переміщенню необроблених лісоматеріалів". Але Президент повернув закон, вилучивши з нього заборону на експорт дров, нагадав партієць.

"У результаті президентського вето українські підприємці знову опинилися під загрозою знецінювання їхніх інвестицій, позбавлення доступу до сировини, а українці - втрати нових робочих місць", - написав нардеп.

Нагадаємо, що незважаючи на критику президентського вето, Рибалка особисто, як і більшість членів партії, підтримав законопроект № 5495 з урахуванням правок Порошенка.

Також нагадаємо, згідно з рейтингом порталу "Слово і діло," Рибалка вийшов в лідери банківського комітету за кількістю невиконаних обіцянок.

Крім того, законопроекти зазначеного політика, експерти часто критикують саме за популізм.
Джерело: УНН

О ходе производственного эксперимента по разведению короеда-типографа у реки Смородинки в Ленинградской области

Осенью 2015 года в кварталах 47, 48 и 53 Сосновского участкового лесничества Ленинградской области, рядом с рекой Смородинкой, фактически был заложен долгосрочный производственный эксперимент по разведению короеда-типографа и лесовосстановлению. В этих трех смежных кварталах были запланированы три крупные сплошные санитарные рубки в насаждениях, похожих по составу, возрасту и санитарному состоянию. Две из них - в кварталах 47 (площадью 29 га) и 48 (площадью 33,7 га) - были проведены осенью и зимой 2015/2016 гг. арендатором лесного участка ООО Привус, а одна - в квартале 53 (площадью 29,5 га) - была отменена в результате мощного общественного протеста и вызванных им проверок со стороны Рослесхоза и правоохранительных органов. После этого рубка леса в указанных кварталах не проводилась.

В результате сложилась очень интересная ситуация, позволяющая с течением времени проверить:

во-первых, как влияет проведение или непроведение сплошных санитарных рубок на санитарное состояние лесов (спасают ли эти санрубки прилегающие леса от короеда, усыхания и распада, и гибнет ли лес на участке, где рубка была отменена);

во-вторых, могут ли арендатор и органы управления лесами Ленинградской области обеспечить эффективное воспроизводство ценного леса на вырубленных участках, точно зная, что именно эти участки являются объектом пристального внимания со стороны их критиков и оппонентов.

Чем больше проходит лет со времени рубки - тем более точными и объективными оказываются ответы на эти важные вопросы. Пока со времени рубки прошло около трех лет (три полных вегетационных сезона), и об окончательных итогах эксперимента говорить рано, но промежуточные уже вполне красноречивы.


Усыхание, распад стен леса и размножение короеда-типографа

Обследование и съемка лесов в квартале 53 осенью 2018 года не проводились; но по состоянию на 20 июля 2018 года сколько-нибудь существенных изменений санитарного состояния этих лесов по сравнению с 2015 годом отмечено не было. Пока отказ от проведения сплошной санитарной рубки в квартале 53 ни к каким катастрофическим последствиям не привел - ни для лесов, которые были отведены, ни для примыкающих к ним.

Космоснимок Sentinel 2 за 19 октября 2018 года на кварталы 47,48, 53 и прилегающие к ним участки (желтыми линиями показаны границы кварталов):



Совсем иначе обстоит дело с лесами, примыкающими к проведенным санрубкам в кварталах 47 и 48. За прошедшие без малого три года часть этих стен начала распадаться под воздействием ветра, на многих участках произошло значительное усыхание деревьев ели, в том числе в результате заселения короедом-типографом. Вот так выглядят сейчас некоторые поврежденные ветром участки (автор фотографий - Наталья Максимова):











Значительная часть живых деревьев выпала в начале осени 2018 года - она пока не заселена короедом-типографом, но представляет собой превосходный субстрат для его размножения весной и летом следующего года. Ранее вываленные деревья в основном уже отработаны стволовыми вредителями, равно как и большинство усохших в стенах леса, окружающих вырубки. Маловероятно, что распад и усыхание на этом остановятся - при таких площадях рубок воздействие ветра на стены леса оказывается слишком сильным, чтобы выросшие в условиях густого сомкнутого насаждения деревья могли ему надежно противостоять. При этом вываленные ветром или ослабленные в результате изменившихся условий обитания деревья могут обеспечить условия для массового размножения короеда и других стволовых вредителей в ближайший жаркий и сухой год - и тогда масштабы гибели прилегающих к вырубкам ельников резко возрастут.


Лесовосстановление после сплошных санитарных рубок

Поскольку сплошные рубки вблизи реки Смородинки, и в первую очередь как раз в кварталах 47 и 48 Сосновского участкового лесничества, получили широкую скандальную известность, с самого начала можно было предположить, что арендатор лесного участка и органы управления лесами Ленинградской области примут меры по скорейшему лесовосстановлению. Так оно и произошло: уже весной 2016 года, через несколько месяцев после окончания рубки, арендатор посадил на всей площади обеих вырубок лесные культуры сосны и ели (смешанные) сеянцами с закрытой корневой системой. Посадочный материал использовался вполне качественный, но технология посадки была выбрана неудачная: в дно стандартных плужных борозд, а местами - в колеи от форвардеров. В результате сеянцы почти сразу оказались ниже растущей вокруг травы, а их корни - в более бедных и плотных нижних горизонтах почвы; вдобавок к этому, лето 2017 года оказалось очень сырым, и многие сеянцы вымокли. В результате основная часть сеянцев, высаженных в 2016 году, погибла или утратила жизнеспособность.

Осенью 2018 года на обеих вырубках было проведено дополнение лесных культур - фактически посадка новых. Использовался опять посадочный материал с закрытой корневой системой, но на этот раз только ель (что правильно: обеспечить выживание сеянцев сосны при посадке по уже задерненной вырубке было бы гораздо сложнее). К сожалению, при дополнении были допущены как минимум две очень серьезные ошибки.

Во-первых, посадочный материал, судя по его внешнему виду, долго хранили в неподходящих условиях (возможно, в закрытых коробках или мешках) - в результате он сильно пожелтел, местами даже побурел. Сеянцы пока не погибли, но явно ослабели - это неизбежно снизит их приживаемость и энергию роста в следующем году, сделает значительно менее конкурентоспособными по сравнению с травянистой растительностью, порослью березы, осины и кустарников; а какая-то часть сеянцев и погибнет.

Во-вторых, только часть новых сеянцев была высажена на отвалы борозд и другие микроповышения; примерно такая же часть была высажена опять в дно борозд или в их стенки. Сеянцы, посаженные в дно, опять сразу окажутся в заведомо проигрышной ситуации по отношению к окружающей растительности - и это тоже снизит их приживаемость и энергию роста.

За счет этих двух причин значительная часть вновь высаженных сеянцев уже в следующем году может погибнуть (оценочно, при неблагоприятных условиях - до восьмидесяти процентов). Оставшихся, скорее всего, не хватит, чтобы сформировать на всей площади обеих вырубок сомкнутый молодой лес с преобладанием хвойных деревьев - даже с учетом оставленного при рубке подроста и имеющегося местами самосева сосны. Конечно, многое будет зависеть от своевременности и правильности проведения агротехнических уходов, осветлений и прочисток, но основная часть высаженных за два приема сеянцев уже погибла или погибнет. Использование посадочного материала с закрытой корневой системой, даже качественного, как в 2016 году, еще не гарантирует успеха лесовосстановления...

Вот так выглядят типичные новые сеянцы, высаженные в 2018 году:











Наиболее приличный вариант - посадка по микроповышениям (валу почвы вдоль магистрального волока):



Немногие хорошо сохранившиеся сеянцы сосны 2016 года посадки:



В общем, пока промежуточные результаты лесовосстановления не обнадеживают. Скорее всего, арендатору и лесничеству придется или признать, что создание хвойных лесных культур не удалось, и стараться уходом сформировать на этих вырубках смешанные хвойно-мелколиственные насаждения, или дополнять (сажать) культуры еще раз. В последнем случае это получатся экстремально дорогие лесные культуры - однако, по мере зарастания вырубок бурьяном, березой и осиной, добиться приживаемости и хорошего роста хвойных сеянцев будет все труднее и труднее.

Подборка сообщений о сомнительных санрубках и опасной интенсификации лесопользования в защитных лесах Ленобласти

Збереження карпатських пралісів у Рахові обговорюють вчені з семи країн (ВІДЕО)

У Рахові проходить міжнародна науково-практична конференція з нагоди 50-ої річниці Карпатського біосферного заповідника.



Протягом тижня – з 22 по 25 жовтня – учасники не тільки з України, а й Німеччини, Швейцарії, Англії та інших країн ділитимуться досвідом та обмінюватимуться досягненнями щодо збереження природи.

«Проблеми збереження гірських екосистем та сталого використання біологічних ресурсів Карпат» – під такою назвою проходить міжнародна науково-практична конференція у місті Рахів. Захід присвятили 50-річчю Карпатського біосферного заповідника, площа якого за півстоліття розширилася з 12, 6 тисяч гектарів до понад 58 тисяч.

Букові праліси заповідника – найбільші за площею у Європі – з 2007 року занесені до об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тому сьогодні вони під особливою охороною.

Учасники заходу не тільки з України, а й з Німеччини, Швейцарії, Англії, Угорщини, Румунії та Словаччини обговорили, як зберегти гірські екосистеми та забезпечити при цьому розумне природокористування. Тобто знайти той компроміс, аби забезпечити гармонію людини з природою.

У програмі конференції – пленарне засідання, робота кількох секцій, де учасники презентують та обговорять доповіді, екскурсія на Говерлу та підведення підсумків.

Франківський інститут гірського лісівництва шукає науковців



Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака оголошує конкурс на заміщення вакантної посади наукового співробітника (2 посади).

Інститут підпорядкований Державному агентству лісових ресурсів України та Національній академії наук України. Установа знаходиться в Івано-Франківську по вулиці Грушевського, 31.

Вимоги до кандидатів: особа з науковим ступенем не нижче доктора філософії (кандидата наук), яка має не менше трьох років досвіду роботи. Також кандидат має мати три і більше публікації за останніх три роки, інформує прес-служба інституту.

Особі, яка виявила бажання взяти участь у конкурсі, слід подати особисто або надіслати поштою такі документи:

1) письмову заяву на ім’я директора інституту про участь у конкурсі;
2) копію документа, що засвідчує особу;
3) заповнену особову картку (анкету) встановленого зразка;
4) автобіографію;
5) копію трудової книжки (за наявності);
6) копію документів про вищу освіту, присудження наукового ступеня, військового квитка для військовозобов’язаних;
7) перелік наукових праць;
8) письмову згоду на обробку персональних даних.

Кандидати, які виявили бажання взяти участь у конкурсі, можуть подавати додаткову інформацію про освіту та досвід роботи.

За детальнішою інформацією щодо умов проведення конкурсу звертайтеся за номером телефону 53-02-36 чи надсилайте лист на електронну адресу: girlis.yurviddil@gmail.com або girlis@ukr.net.


By Костинюк Олександр
24 Жов, 2018 20:53

Вчені розповіли про найнебезпечнішу кліматичну катастрофу, яка чекає людство


Вчені Мерілендського університету в Коледж-Парку з'ясували, що глобальне потепління і збільшення концентрації вуглекислого газу в атмосфері Землі призведе до значного зменшення здатності лісів поглинати азот.

Про це повідомляється в прес-релізі на Phys.org, передає Соцпортал .

Дослідники вивчили дані про хімічний склад листя сотень видів рослин, які були зібрані в період з 1980 року по 2017 рік. Виявилося, що вміст сполук азоту в тканинах тих рослин, що росли в диких екосистемах, за цей час знизилася на дев'ять відсотків. Ґрунт лісів не збагачується азотом в тих кількостях, що характерні для сільськогосподарських угідь, тому в них спостерігається оліготрофікація - збіднення поживними речовинами. Це, в свою чергу, знижує продукцію біомаси.
Це цікаво: В Австралії представили новий метод видобутку найціннішого палива

Доступ до азоту зменшується через те, що рослини змушені поглинати більше вуглекислого газу, вміст якого в атмосфері збільшується. Це, в свою чергу, збільшує потребу рослини в азоті для того, щоб підтримувати співвідношення вуглецю та азоту в клітинах на оптимальному рівні. В результаті виникає дефіцит мінеральних сполук, які необхідні мікробам, що розкладає мертві рослинні тканини.

За словами вчених, результати роботи показують, що необхідно переглянути моделі, згідно з якими збільшення концентрації діоксиду вуглецю в атмосфері буде пом'якшуватися поглинанням парникового газу лісовими екосистемами. Крім того, зниження доступу до азоту негативно позначиться на травоїдних тваринах, які постраждають від дефіциту мінеральних речовин.
Це цікаво: Вчені розповіли, чому Чорне море чекає екологічна катастрофа

У вересні повідомлялося, що міжнародна група вчених прийшла до висновку, що танення вічної мерзлоти і пов'язані з цим викиди вуглецю зменшили емісійний бюджет вуглекислого газу (допустима кількість викидається парникового газу) майже до нуля. В результаті перевищення допустимих обсягів викидів парникових газів, яке може привести до кліматичної катастрофи, виявляється неминучим.

Волинських лісівників відзначили військові


Волинські лісівники отримали нагороди від військових.

«За активну та незламну громадянську позицію, участь у спільних проектах цивільно-військового співробітництва, надану допомогу підрозділам оперативного командування «Північ» та цивільному населенню Луганської області під час проведення Антитеростичної операції, військово-патріотичне виховання молоді», - повідомляє прес-служба Волинського ОУЛМГ.

Таку нагороду отримали працівники державних лісогосподарських підприємств Олег Шандалко, Віктор Дубинка та Дмитра Хомченка від українських військових.

Вручити грамоти та подякувати лісівникам прибув майор Вадим Ніколайчук, офіцер із взаємодії національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання учнівської молоді управління оперативного командування «Захід».

“Дякую за те, що наша армія ніколи не має відмови від лісівників, коли виникає потреба у деревині для побудови бліндажів, коли необхідне паливо. Завжди є сприяння від лісівників і в розвитку в Україні національно-патріотичного виховання”, – зазначив Вадим Ніколайчук та вручив нагороди Олегові Шандалку та Віктору Дубинці.

Дмитрові Хомченку, який не зміг прибути того дня, передав вітання та слова вдячності.

Олег Шандалко, водій лісовозного автомобіля транспортного цеху ДП «Володимир-Волинське ЛМГ», пішов на війну із першою хвилею мобілізації. Був у Волновасі, під Ілловайськом.

Віктор Дубинка, майстер лісу Ново-Зборишівськуого лісництва ДП «Горохівське ЛМГ» розповів, що навчання проходив на рівненському полігоні. Тоді потрапив у групу швидкого реагування та розвідки. Брав безпосередню участь у бойових діях.

Варто зазначити, що серед лісівників Волині – 63 працівники, які у різні роки цієї війни побували у зоні АТО. Переважна частина з них уже повернулися до роботи в лісі та на виробництві. Є такі, хто досі на передовій.











Положення про державні екологічні інспекції в округах



МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

04.10.2018         м. Київ            N 347


Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
18 жовтня 2018 р. за N 1174/32626

Про внесення змін до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 11 серпня 2017 року N 312

Відповідно до статті 21 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року N 102 "Питання реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища", пункту 8 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року N 32,

НАКАЗУЮ:

1. Внести до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 11 серпня 2017 року N 312 "Про затвердження положень про територіальні органи Держекоінспекції", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 вересня 2017 року за N 1080/30948, такі зміни:

1) доповнити наказ після пункту 2 новим пунктом 21 такого змісту:

"21. Затвердити Положення про державні екологічні інспекції в округах, що додається.".

2. У Положенні про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженому наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11 серпня 2017 року N 312, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 04 вересня 2017 року за N 1080/30948:

у розділі II:

у пункті 2:

в абзаці другому підпункту 1 слова "щодо виконання вимог висновків державної екологічної експертизи" замінити словами "щодо виконання умов результатів з оцінки впливу на довкілля";

підпункт 16 доповнити новим абзацом такого змісту: "погодження схем санітарного очищення населених пунктів;";

доповнити розділ після пункту 3 новим пунктом 31 такого змісту:

"31. Здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності.".

3. У Положенні про морські екологічні інспекції, затвердженому наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11 серпня 2017 року N 312, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 04 вересня 2017 року за N 1081/30949:

розділі II:

в абзаці другому підпункту 1 пункту 2 слова "щодо виконання вимог висновків державної екологічної експертизи" замінити словами "щодо виконання умов результатів з оцінки впливу на довкілля";

доповнити розділ після пункту 3 новим пунктом 31 такого змісту:

"31. Здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності.";

у розділі III:

у пункті 3:

підпункт 1 після слів "Російською Федерацією" доповнити словами ", навколо їх заток та лиманів";

підпункт 4 після слів "континентальний шельф України" доповнити словами "та лимани.";

абзац третій підпункту 2 пункту 4 після слів "у морські води" доповнити словами ", лимани".

4. Державній екологічній інспекції України (Яковлєв І. О.) забезпечити:

1) подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку;

2) розробку та затвердження положень по кожній окремій державній екологічній інспекції відповідного округу.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Полуйка В. Ю.


Міністр                                  О. Семерак


ПОГОДЖЕНО:


В. о. Голови Державної
екологічної інспекції України

І. О. Яковлєв



ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України
04 жовтня 2018 року N 347

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
18 жовтня 2018 р. за N 1174/32626

ПОЛОЖЕННЯ
про державні екологічні інспекції в округах

I. Загальні положення
1. Державна екологічна інспекція відповідного округу (далі - Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується.

Повноваження Інспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідних областей, міст Києва та Севастополя, внутрішні морські води, територіальне море, виключну морську економічну зону України, континентальний шельф України.

Голови місцевих державних адміністрацій координують діяльність Інспекції та сприяють їй у виконанні покладених на неї завдань.

2. Інспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства екології та природних ресурсів України, дорученнями Міністра екології та природних ресурсів, його заступників, наказами Держекоінспекції, дорученнями Голови Держекоінспекції, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних державних адміністрацій, обласних рад, іншими актами законодавства України, а також цим Положенням.

3. Основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах відповідних територій.

II. Функції Інспекції
1. Узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, готує та вносить в установленому порядку пропозиції до Держекоінспекції щодо його вдосконалення.

2. Здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства:

1) про екологічну та радіаційну безпеку, зокрема:

щодо виконання умов висновків з оцінки впливу на довкілля;

у пунктах пропуску через державний кордон і в зонах митного контролю на митній території України під час імпорту, експорту та транзиту товарів і транспортних засобів, у тому числі товарів (предметів) гуманітарної допомоги;

під час здійснення операцій з металобрухтом;

2) про охорону земель, надр, зокрема щодо:

консервації деградованих і малопродуктивних земель;

збереження водно-болотних угідь;

виконання екологічних вимог під час надання у власність і користування, зокрема в оренду, земельних ділянок;

здійснення заходів із запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами;

додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні;

додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель;

ведення будівельних, днопоглиблювальних робіт, видобування піску і гравію, прокладення кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду;

установлення та використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також додержання режиму використання їх територій;

використання та охорони надр;

3) про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо:

виконання державних цільових, міждержавних та регіональних програм використання і охорони вод, відтворення водних ресурсів;

наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин;

наявності плану локалізації та ліквідації розливів забруднюючих речовин

права державної власності на води;

ведення водокористувачами обліку забору та використання вод, здійснення контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подання відповідним органам звітів;

дотримання встановленого режиму господарської діяльності у зонах санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, водоохоронних зонах, прибережних захисних смугах, смугах відведення та берегових смугах водних шляхів, очисних та інших водогосподарських споруд і технічних пристроїв;

здійснення водокористувачами заходів із запобігання забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з їх території;

здійснення заходів з економного використання водних ресурсів;

використання води (водних об'єктів) відповідно до цілей та умов їх надання водокористувачам;

здійснення погоджених у встановленому порядку технологічних, лісомеліоративних, гідротехнічних та інших заходів щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених зворотних вод (стічні, шахтні, кар'єрні, дренажні води), баластних та лляльних вод;

проведення робіт, пов'язаних із ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води;

дотримання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів;

здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням шкідливій дії води і ліквідацією її наслідків;

дотримання регламентів скидання промислових забруднених стічних чи шахтних, кар'єрних, рудникових вод з накопичувачів, норм і правил експлуатації технологічних водойм (ставки-охолоджувачі теплових і атомних станцій, рибоводні ставки, ставки-відстійники та інші);

4) про охорону атмосферного повітря, зокрема щодо:

виконання загальнодержавних, галузевих або регіональних природоохоронних програм;

наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин;

забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів забруднюючих речовин;

додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря;

додержання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб'єктами господарювання;

порядку провадження діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ у господарських цілях;

надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;

5) про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо:

законності вирубки, ушкодження дерев і чагарників, знищення або ушкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, а також молодняку природного походження й самосівів на площах, призначених під лісовідновлення;

повноти та законності здійснених заходів щодо відтворення лісів, зокрема цінними та рідкісними породами дерев, породами, притаманними відповідному регіону, та повноти заходів з догляду за лісовими культурами на землях, призначених під відновлення лісу;

раціонального та невиснажливого використання лісових ресурсів;

добування продуктів лісу та використання лісових ресурсів;

здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, застосування пестицидів і агрохімікатів у лісовому господарстві та лісах;

використання полезахисних лісосмуг, водоохоронних і захисних лісових насаджень;

заготівлі деревини в порядку рубок головного користування та здійснення лісогосподарських заходів;

експлуатації нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, транспортних шляхів, магістральних трубопроводів, комунальних та інших об'єктів, не забезпечених обладнанням, що запобігає шкідливому впливу на стан і відтворення лісів;

збереження корисної для лісу фауни;

6) про раціональне використання, відтворення і охорону об'єктів тваринного світу, зокрема щодо:

регулювання чисельності диких тварин;

використання і відтворення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин, занесених до Червоної книги України;

утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах;

наявності документів, що підтверджують законність набуття диких тварин, у тому числі тих, що занесені до Червоної книги України;

наявності дозвільних документів на утримання та розведення диких тварин;

охорони середовища перебування, шляхів міграції, переселення, акліматизації і схрещування диких тварин;

ввезення в Україну і вивезення за її межі об'єктів тваринного світу та знарядь їх добування;

захисту диких тварин від жорстокого поводження;

законності набуття у приватну власність об'єктів тваринного світу;

7) про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів:

зариблення, здійснення контрольного вилову, акліматизації, рибництва, утримання і відтворення у неволі чи напіввільних умовах з комерційною та іншими цілями;

меліоративного вилову малоцінних і хижих риб, шкідливих водних організмів;

достовірності звітних даних про обсяги використання рибних та інших водних живих ресурсів;

охорони, використання, відтворення риби та інших водних живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні України;

дотримання міжнародних договорів України в галузі регулювання риболовства;

штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах;

порядку та умов здійснення промислового, любительського, спортивного, наукового рибальства на водних об'єктах України;

забезпечення рибозахисним обладнанням водозабірних споруд;

проведення рибозахисних заходів на водозабірних та інженерних спорудах меліоративних систем та вивчення технічного стану рибозахисного обладнання;

8) щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов;

9) про охорону, утримання і використання зелених насаджень;

10) про використання, охорону і відтворення об'єктів рослинного світу;

11) щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними;

12) з питань дотримання положень Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES);

13) під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання;

14) про збереження об'єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі;

15) про охорону і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема щодо:

додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

наявності лімітів і дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду та дотримання їх обсягів, відтворення природних ресурсів на території природно-заповідного фонду;

16) з питань поводження з відходами, зокрема щодо:

дотримання вимог документів дозвільного характеру на здійснення операцій у сфері поводження з відходами;

складення і ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, реєстру місць видалення відходів;

перевезення небезпечних відходів територією України та транскордонних перевезень відходів;

збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення, захоронення відходів (у тому числі недопущення змішування та захоронення відходів, які можуть бути утилізовані);

ведення первинного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, подання відповідної статистичної звітності в установленому порядку та паспортизації таких відходів;

дотримання вимог нормативно-технічної та технологічної документації, погодженої в установленому порядку, під час виробництва продукції (крім дослідних зразків) з відходів чи з їх використанням;

дотримання правил і режиму експлуатації установок, виробництв з оброблення та утилізації відходів;

дотримання вимог екологічної безпеки під час транспортування, зберігання, використання, знешкодження та захоронення хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних речовин і відходів;

своєчасного та повного здійснення заходів із захисту земель від засмічення та забруднення відходами;

погодження схем санітарного очищення населених пунктів;

17) у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх для утилізації;

18) щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами, баластними та лляльними водами;

19) щодо дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки стосовно біологічних об'єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

3. Проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням, здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

4. Здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності.

5. Надає територіальним органам центральних органів виконавчої влади, місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування приписи щодо зупинення дії чи анулювання в установленому законодавством порядку дозволів, ліцензій, сертифікатів, висновків, рішень, лімітів, квот, погоджень, свідоцтв на спеціальне використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, поводження з небезпечними хімічними речовинами, транскордонне переміщення об'єктів рослинного і тваринного світу (у тому числі водних живих ресурсів), а також щодо встановлення нормативів допустимих рівнів шкідливого впливу на стан навколишнього природного середовища;

вносить до відповідного органу ліцензування подання про позбавлення ліцензіата права на провадження виду господарської діяльності.

6. Звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

7. Розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції.

8. Вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

9. Вживає відповідно до закону заходів щодо припинення самовільного користування надрами та забудови площ залягань корисних копалин з порушенням установленого порядку.

10. Здійснює розгляд звернень громадян, підприємств, установ та організацій з питань, пов'язаних з її діяльністю.

11. Складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом.

12. Вносить у встановленому порядку Голові Держекоінспекції пропозиції щодо: видачі, зупинення дії чи анулювання в установленому законодавством порядку дозволів, ліцензій, сертифікатів, висновків, рішень, лімітів, квот, погоджень, свідоцтв на спеціальне використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, поводження з небезпечними хімічними речовинами, транскордонне переміщення об'єктів рослинного і тваринного світу (у тому числі водних живих ресурсів), а також щодо встановлення нормативів допустимих рівнів шкідливого впливу на стан навколишнього природного середовища.

13. Вносить у встановленому порядку територіальним органам центральних органів виконавчої влади, місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування вимоги щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

14. Здійснює узгодження технології перевантаження вантажів підприємствами морської галузі у внутрішніх морських водах і територіальному морі України, у тому числі у водах гирлових ділянок річок, які впадають у море, прибережних захисних смугах морів та островах у внутрішніх морських водах.

15. Бере участь у формуванні державного замовлення на підготовку фахівців у відповідній сфері.

16. Забезпечує інформування громадськості про реалізацію державної політики з питань, що належать до її компетенції.

17. Виконує у межах повноважень функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери її управління.

18. Здійснює інші повноваження, визначені законом.

III. Організація діяльності Інспекції
1. Інспекція з метою організації своєї діяльності:

1) забезпечує в межах повноважень здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією;

2) здійснює добір кадрів, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців;

3) організовує планово-фінансову роботу, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку;

4) забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів;

5) організовує розгляд звернень громадян з питань, що належать до її компетенції, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг;

6) забезпечує доступ до публічної інформації, що перебуває у їх володінні;

7) забезпечує у межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно захисту інформації з обмеженим доступом;

8) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;

9) організовує ведення діловодства та архівне зберігання документів відповідно до встановлених правил.

2. Інспекція для виконання покладених на неї завдань має право:

1) залучати у встановленому порядку до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців, працівників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками);

2) залучати працівників правоохоронних органів до здійснення заходів з державного нагляду (контролю) з питань, що належать до її компетенції;

3) одержувати безоплатно від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об'єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань;

4) скликати наради, утворювати комісії, робочі та експертні групи, проводити відповідно до законодавства наукові конференції, семінари з питань, що належать до її компетенції;

5) користуватися безоплатно інформаційними базами даних органів державної влади, системою урядового зв'язку та іншими технічними засобами;

6) зупиняти транспортні (в тому числі плавучі) засоби та проводити їх огляд та огляд знарядь добування об'єктів рослинного та тваринного світу (в тому числі риби та інших водних живих ресурсів) у місцях їх добування, зберігання, перероблення та реалізації;

7) вилучати в установленому порядку в осіб знаряддя добування об'єктів тваринного світу (в тому числі водних живих ресурсів), транспортні (в тому числі плавучі) засоби, обладнання та предмети, що є знаряддям добування об'єктів тваринного світу (в тому числі риби та інших водних живих ресурсів), незаконно добуті природні ресурси і продукцію, що з них вироблена, а також відповідні документи (ліцензії, дозволи тощо);

8) здійснювати відповідно до закону фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку, зокрема з літальних апаратів та із застосуванням космічних технологій, як допоміжний засіб для запобігання та розкриття порушень законодавства, здійснення нагляду (контролю) за додержанням якого належить до її повноважень;

9) здійснювати відбір проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей викидів стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря, вод лляльних, баластних, зворотних, поверхневих, морських, вимірювання показників складу та властивостей підземних вод у пробах із спостережувальних свердловин на об'єктах, що обстежуються; вимірювання показників складу та властивостей викидів пересувних джерел забруднення атмосферного повітря та екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного і дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб'єктами господарювання;

10) проводити перевірку стану організації та здійснення виробничого контролю за дотриманням суб'єктами господарювання нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин, за здійсненням інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин із стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок, за дотриманням установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води об'єктів у контрольних створах і перевірку дотримання правил визначення якості вод;

11) проводити лабораторний аналіз стану забруднення земель, у тому числі радіоактивний, у зонах безпосереднього впливу викидів і скидів підприємствами забруднюючих речовин, а також у разі виникнення аварій та надзвичайних ситуацій;

12) викликати громадян та посадових осіб органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування для одержання усних та письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції;

13) здійснювати збирання, обробку та проводити аналіз інформації щодо дотримання вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції;

14) безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку підприємства, установи та організації під час здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, охорони земель, надр;

15) доставляти осіб, які вчинили порушення вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, до правоохоронних органів, органів Держприкордонслужби або виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, якщо особу порушника неможливо встановити на місці вчинення правопорушення;

16) передавати правоохоронним органам матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

17) оглядати в пунктах пропуску через державний кордон, на митницях призначення та відправлення транспортні засоби у порядку, визначеному законодавством, з метою виявлення екологічно небезпечних і заборонених до вивезення з України та ввезення в Україну вантажів;

18) вимагати затримання у встановленому законом порядку будь-яких суден, кораблів та інших плавучих об'єктів, що перебувають у внутрішніх морських водах і територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні України, незалежно від форм власності та господарювання для з'ясування причин та обставин скидання або втрат речовин, шкідливих для водних об'єктів та водних живих ресурсів, здійснювати перевірки правильності реєстрації у суднових документах операцій з цими речовинами.

3. Інспекція Кримсько-Чорноморського округу має повноваження здійснювати свою діяльність у таких межах:

Автономної Республіки Крим, міста Севастополь, території від початку української частини річки Дунай до її гирла, що обмежується урізом води річки Дунай, і далі від гирлової її частини на території завширшки сто метрів від урізу води вздовж Чорного та Азовського морів, навколо їх заток та лиманів, у межах Одеської, Миколаївської та Херсонської областей;

усі об'єкти, розташовані в зоні діяльності Інспекції, та всі українські й іноземні судна, кораблі та інші плавучі об'єкти та засоби і морські споруди незалежно від форм власності та підпорядкування, діяльність яких відбувається у внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні України та на континентальному шельфі України;

морські порти та портові пункти; морські причали (елінги) яхт-клубів; морські споруди; підприємства, господарська діяльність яких пов'язана з виловом та переробкою водних живих ресурсів, а також господарська діяльність яких має вплив на морське середовище та безпосередньо або опосередковано пов'язана з діяльністю морських портів та портових пунктів, суднобудівних та судноремонтних підприємств, які розташовані в акваторії морських портів та в морській акваторії;

внутрішні морські води, територіальне море, виключна (морська) економічна зона України, континентальний шельф України та лимани.

Розподіл функцій на морському середовищі здійснюється на підставі наказу Держекоінспекції та положення щодо кожної окремої морської екологічної інспекції та інспекції Кримсько-Чорноморського округу.

4. Об'єктами контролю Інспекції Кримсько-Чорноморського округу є:

1) усі українські та іноземні судна, кораблі та інші плавучі об'єкти, а також засоби і морські споруди незалежно від форм власності та підпорядкування, діяльність яких відбувається у внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні України та на континентальному шельфі України;

2) морські порти та портові пункти, суднобудівні та судноремонтні підприємства, які розташовані в акваторії морських портів; кораблі, судна, інші плавучі об'єкти та засоби, берегові об'єкти (у тому числі ті, що належать Міністерству оборони України, органам внутрішніх справ, Службі безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України); морські причали (елінги) яхт-клубів; морські споруди; підприємства, господарська діяльність яких: пов'язана з виловом та переробкою водних живих ресурсів;

має вплив на морське середовище та безпосередньо або опосередковано пов'язана з діяльністю морських портів та портових пунктів, суднобудівних та судноремонтних підприємств, які розташовані в акваторії морських портів та в морській акваторії;

може чинити негативний вплив на морське середовище, зокрема скидання стічних вод у морські води у зоні діяльності Інспекції.

5. Інспекція під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями на відповідній території, іншими Інспекціями.

6. Інспекція у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства екології та природних ресурсів України, наказів та доручень Держекоінспекції видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Акти Інспекції можуть бути скасовані Головою Держекоінспекції повністю чи в окремій частині, в тому числі за дорученням Міністра екології та природних ресурсів України або Міністром екології та природних ресурсів України в разі відмови Голови Держекоінспекції скасувати такий акт.

7. Інспекцію очолює начальник, який має двох заступників, у тому числі одного першого.

Начальник та заступники начальника Інспекції призначаються на посади та звільняються з посад Головою Держекоінспекції відповідно до законодавства про державну службу.

Начальник Інспекції за посадою є Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища відповідної території.

8. Начальник Інспекції:

1) очолює Інспекцію, здійснює керівництво її діяльністю, несе персональну відповідальність за організацію та результати її діяльності, представляє інтереси Інспекції у відносинах з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, а також у суді;

2) організовує та забезпечує виконання Інспекцією Конституції та законів України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, доручень Прем'єр-міністра України, наказів міністерства, доручень міністра, його першого заступника та заступників, наказів Держекоінспекції, доручень Голови Держекоінспекції, розпоряджень голови обласної держадміністрації;

3) вносить Голові Держекоінспекції пропозиції щодо визначення пріоритетів роботи Інспекції і шляхів виконання покладених на неї завдань, подає на затвердження плани роботи Інспекції;

4) звітує перед Головою Держекоінспекції про виконання покладених на Інспекцію завдань, пріоритетів та планів роботи;

5) забезпечує в установленому порядку дієву взаємодію з обласною держадміністрацією та обласною радою;

6) забезпечує надання обласній державній адміністрації інформації, необхідної для здійснення нею державного контролю;

7) призначає громадських інспекторів з охорони довкілля і видає їм посвідчення, організовує їх роботу, надає їм методичну та практичну допомогу;

8) організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників;

9) призначає на посади та звільняє з посад керівників структурних підрозділів, інших державних службовців та працівників територіального органу, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності (крім своїх заступників);

10) порушує перед Головою Держекоінспекції питання про присвоєння рангів державних службовців своїм заступникам, а також щодо заохочення та притягнення їх до відповідальності;

11) підписує накази;

12) розподіляє обов'язки між своїми заступниками;

13) затверджує положення про структурні підрозділи Інспекції і посадові інструкції працівників;

14) подає голові Держекоінспекції на затвердження структуру, штатний розпис і кошторис;

15) проводить особистий прийом громадян;

16) скликає та проводить наради з питань, що належать до компетенції Інспекції;

17) дає у межах повноважень обов'язкові для виконання державними службовцями і працівниками Інспекції доручення;

18) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

9. Начальник Інспекції підзвітний та підконтрольний відповідно Голові Ради Міністрів Автономної Республіки Крим щодо повноважень органів виконавчої влади, наданих законом Раді міністрів Автономної Республіки Крим, та голові відповідної обласної державної адміністрації з питань здійснення повноважень місцевих державних адміністрацій.

10. Перший заступник, заступник начальника Інспекції за посадою є відповідно першим заступником та заступником Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища відповідної території.

Керівники структурних підрозділів Інспекції та їх заступники, які безпосередньо проводять перевірки, обстеження та здійснюють інші контрольно-наглядові заходи, за посадою є старшими державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища, головні та провідні спеціалісти, які безпосередньо проводять перевірки, обстеження та здійснюють інші контрольно-наглядові заходи, за посадою є державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища.

11. У Інспекції для погодженого вирішення питань, що належать до її компетенції, обговорення найважливіших напрямів діяльності може утворюватися колегія.

Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання наказу Інспекції.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Інспекції можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.

Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, їх кількісний і персональний склад, положення про них затверджуються начальником Інспекції.

12. Державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Інспекції наділяються відповідно до законодавства правом носіння форми встановленого зразка, правом носіння та зберігання вогнепальної зброї в порядку, визначеному законодавством.

13. Державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Інспекції за наказом Голови Держекоінспекції можуть здійснювати державний нагляд (контроль) на території, не віднесеній до їх повноважень.

14. Інспекції діють на підставі положень, що затверджуються відповідно до цього Положення Головою Держекоінспекції.

15. Інспекція утримується за рахунок державного бюджету.

Чисельність державних службовців та працівників Інспекції затверджує Голова Держекоінспекції в межах граничної чисельності працівників, визначеної Кабінетом Міністрів України для територіальних органів Держекоінспекції.

Структура Інспекції затверджується Головою Держекоінспекції за погодженням із Міністром екології та природних ресурсів.

Штатний розпис та кошторис Інспекції затверджуються Головою Держекоінспекції.

16. Інспекції утворюються, ліквідовуються, реорганізовуються Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра екології та природних ресурсів у порядку, передбаченому статтею 21 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади".

17. Інспекція є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, емблему, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

Директор Юридичного департаменту                         В. А. Бучко