Найближчі 10 років український ліс залишиться всередині країни - у четвер, 9 квітня, депутати прийняли закон, який забороняє на цей термін експорт лісоматеріалів та пиломатеріалів в необробленому вигляді за кордон.
Нагадаємо, свого часу масовий вивіз деревини в необробленому вигляді за межі України привів до штучного дефіциту цієї сировини на внутрішньому ринку, а також невиправданого підняттю цін на аукціонах з продажу деревини. Наслідком такої ситуації стала втрата конкурентоспроможності українськими деревообробними компаніями на європейському та світовому ринках.
Про те, як вплине на вітчизняну деревообробну галузь прийнятий закон, його основні завдання та наслідки для економіки країни в цілому, "Обозреватель" поцікавився в одного з авторів документа - народного депутата України Миколи Томенка.
Микола Володимирович, які проблеми вирішує прийнятий минулого тижня законопроект № 1362 "Про внесення змін до закону України" Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів "?
Я і мої колеги, як ініціатори законопроекту, ставили три основних завдання.
По-перше, забезпечення в Україні політики енегетіческой незалежності та енергетичної безпеки, оскільки сьогодні деревина є стратегічним ресурсом, який дає можливість, при правильному використанні, активно перейти на використання твердого палива та частково зменшити використання російського газу і нафти
Друге завдання - економічна. Ми можемо повернути активну систему традиційної української деревообробки. Причому не тільки деревообробки, а в перспективі і меблевої галузі. І таким чином створити десятки, якщо не сотні робочих місць, а не вивозити ліс за кордон і інвестувати робочі місця арабського світу, Китаю або Центральної Європи, а потім за великі гроші купувати з нашої деревини вже готову продукцію.
І третє завдання - це захист навколишнього середовища, тому що тотальні, неадекватні, непродумані вирубки лісу вже маю місце не тільки в Галичині, а й у Центральній та Північній Україні. Цей бізнес вже так об'єднався з правоохоронними органами, що вже ніхто не може точно простежити і проаналізувати, що насправді відбувається в цій сфері.
Ну і, може, є ще така четверта додаткове завдання - це боротьба з корупцією, оскільки в цій сфері вибудувана досить потужна тіньова схема заробітку.
Чи відображає прийнята редакція закону виконання всіх перерахованих Вами завдань?
Звичайно, в ухваленому законі не досягнуті на всі 100% ті завдань, які ми поставили, залатані ще не всі "дірки", тому будемо рухатися далі.
Але найголовніше, що визначена загальна стратегія - Україна після перехідного періоду входить в 10-річний термін мораторію на вивіз лісу-кругляка. Назад дороги немає. Таким чином, вже скоро ми не допустимо масової рубки лісу та вивезення його за кордон, а будемо проводити політику щодо економного відношенню до лісу і його використання, насамперед, для виготовлення готової продукції у нас, в Україні. І тоді вже, у разі необхідності, будемо продавати готову продукцію за кордон.
Коли набуває чинності заборона на експорт лісу? Чи передбачений якийсь перехідний період?
Для всіх порід цей мораторій набуває чинності з 1 січня 2016 року, а для сосни - тільки з 1 січня 2017 року, так як лісники і вся галузь дуже просили про це. У них є діючі контракти, а тому потрібен час для підготовки та переходу на таку заборону. Була навіть спроба відтягнути його (заборона. - Ред.) За часом до 1 січня 2018 року, але ми все таки втримали цифру 2017 року.
При цьому закон не забороняє вивозити дошку, пиломатеріали, пелети, меблі і так далі.
Таким чином, у нас перша частина перехідного періоду триватиме десь півроку (поки закон буде підписаний), а друга частина - півтора року.
Що, на Вашу думку, ще потрібно зробити для досягнення поставлених завдань повною мірою? Чи є вже якісь конкретні заходи?
За той перехідний період, який я назвав, ми плануємо розробити та внести (до Верховної Ради. - Ред.) Ще цілий ряд законопроектів, спрямованих на те, щоб швидко підготувати нашу деревообробну галузь для роботи в Україні.
Для цього ми хочемо піти на певні пільги: наприклад, якщо суб'єкт хоче купити сушилку або деревообробну пилораму, то для нього треба зменшити суму мита на ввезення такого обладнання в Україні.
В цілому ж за півтора року ми плануємо повністю переобладнати і підняти вітчизняну деревообробну галузь, щоб гроші залишалися в Україні.
На початку нашої розмови Ви сказали, що прийнятий закон вирішує також завдання боротьби з корупцією у сфері торгівлі лісом. Чи можете більш докладно пояснити, яким чином це стане можливим?
Дійсно, в законі дуже важлива роль відведена боротьбі з корупцією. Протягом трьох місяців з моменту вступу документа в силу уповноважений орган - Держлісагентство - повинен розробити електронний реєстр повного доступу до рубок лісів в Україні. Кожен дозвіл на рубку лісу, яке отримує підприємство, має бути в такому реєстрі. З наявністю такого реєстру можна буде контролювати реальні обсяги вирубки лісу, а не статистичні.
І ще одна позиція в цьому напрямку - це певна децентралізація. Цим законом ми спрощуємо систему. Сьогодні всі дозволи і на рубку, і на вивезення лісу за кордон отримують в одній уповноваженою структурою - Держлісагентстві. Ми цю систему децентралізіруем. Більше повноважень в цьому напрямку будуть передані на місцевий рівень (тим лесгоспам, які зараз працюють), а Держлісагентство отримає певні контролюючі функції. Плюс буде постійний контроль від держави та експертів - через вже згаданий єдиний електронний реєстр.
Можете визначити першочергові заходи, які підуть за введенням мораторію на експорт деревини за кордон?
Найближчим часом ми хочемо ввести відповідальність за спалювання гілок, хмизу. Тому що ми ніби як бідна країна, а поводимося як надбагатих.
Ми повинні думати, як жити економно, як людей перенастроювати на те, що ера дешевого газу вже закінчилася, і треба думати, як економити на опаленні та обігріві.
Ще один законопроект стосується деяких наших ефективних інвестиційних проектів, щоб було вигідно ставити котли для переходу на тверде паливо. Адже на сьогоднішній день абсолютно очевидно, що великі газові траси неефективні і дуже дорогі. Краще окремі будинки, дитячі будинки, лікарні, школи, бібліотеки опалювати через установку котлів з твердим паливом.
Підсумовуючи, чи можна назвати прийнятий закон успіхом, проривом в українській деревообробної галузі?
Це великий успіх вже тільки тому, що цей закон нам вдалося прийняти після тривалих дискусій і фантастичного протистояння лесгоспов. Звичайно, ми не вирішимо всі проблеми одним документом, але будемо далі працювати, щоб все-таки пішла в минуле історія з контрабандною масовою вирубкою лісу і його продажем за кордон.
http://finance.obozrevatel.com/economy/63154-istoriya-s-kontrabandnoj-massovoj-vyirubkoj-lesa-uhodit-v-proshloe-tomenko.htm
0 коммент.:
Дописати коментар