Проблема полягає в тому, що затверджені Кабміном нові Санітарні правила змінили умови суцільних санітарних рубок. Їх зробили більш жорсткими, фактично, здійснювати рубки можна лише коли дерева на ділянці повністю загинули всі. За задумом урядовців, це повинно убезпечити ліси від безконтрольного вирубування. Але лісівники кажуть, що в умовах, коли масово всихають і гинуть соснові насадження, дотримання цих правил призведе лише до погіршення ситуації. По-перше, хворе дерево стає таким собі "вірусоносієм" для сусідніх. Коли дерево уражене шкідником, який викликає всихання, воно гине, починаючи з верхівки. Доки цей процес триває, частину дерева, до якої хвороба ще не дісталася, можна використати як ділову деревину. Якщо чекати, поки сосна загине повністю, зрізане дерево може піти лише на дрова. Тут втрачають і лісівники – на різниці у вартості ділової та дров'яної деревини, і бюджети місцевих громад, до яких іде так звана попенна плата (за "ділове" дерево платять в десять разів більше, ніж за "дров'яне"). Ці питання обговорювалися під час семінару-наради, який 2 березня пройшов на базі Словечанського держлісгоспу.
Щодо позиції громад, з якими лісівники повинні узгоджувати проведення санітарних рубок, вона непроста. Втім, ситуація змінюється, хоча й повільно, каже покаліївський сільський голова Петро Лістунов:
"З однієї сторони, відгуки негативні, тому що ліс вирізається швидкими темпами, але мало х то розуміє те, що потреба ця виникає тому, що захворювань лісу існує дуже і дуже багато. Число тих, хто розуміє проблему, збільшується повільно, але це відбувається, адже процес спілкування здійснюється постійно".
Начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Андрій Курінський наводить статистику: в минулому році через всихання в держлісфонді Житомирщини вирубали три тисячі гектарів соснових насаджень. За оперативними даними фахівців "Вінницялісозахисту", вже виявлено 15 тисяч гектарів всихаючих насаджень. Як вберегти дерева від хвороби, над цим думають науковці. Лісівники ж хочуть для початку не загубити те, що є. Для цього, кажуть, необхідно внести зміни до Санітарних правил. Андрій Курінський зазначає: матеріали про стан держлісфонду є і оприлюднити його на будь-якому рівні – не проблема. А ось дочекатися логічних висновків з боку влади не так просто. Тому й потрібно провести детальну підготовку, перш, ніж озвучувати власні пропозиції:
"За модель досягнення мети я бачу наступне: ми об'єднуємося з сільськими громадами в розумінні, в наданні пропозицій. Потім буду мати за честь запросити членів Уряду на територію Житомирської області, пояснити ситуацію і тільки в такий спосіб поправити існуючу редакцію Санітарних правил".
Крім того, Андрій Курінський сказав і про необхідність роботи з екологами та громадськими активістами саме в питаннях роз'яснення проблеми всихання лісів.
Опубліковано: П'ятниця, 03 березня 2017, 15:48
0 коммент.:
Дописати коментар