Вчора у Рівненській ОДА відбувся брифінг, на якому підняли тему розповсюдження пожеж у природних екосистемах, зокрема внаслідок спалювання сухої трави та сміття, а також обговорили можливі наслідки для людини та природи від такого паління.
З початком перших весняних променів люди різко почали спалювати залишки листя, бадилля та сухої трави. В зв’язку з цим на Рівненщині збільшилася кількість пожеж на відкритих територіях. Однак це не єдина небезпека. Спалювання сухостою наносить шкоду навколишньому середовищу, адже при палінні в атмосферу потрапляють шкідливі речовини.
– На трьох постах у Рівному ведеться моніторинг якості атмосферного повітря. Влив на атмосферне повітря виникає з різного роду джерел: автомобілі, шкідливі викиди підприємств та інше. Сюди також входить те, що люди палять, прибираючи свої городи. Вони наносять дуже велику шкоду не тільки навколишньому природному середовищу, а й здоров’ю людей. Листя виділяє дуже багато негативних речовин. Нам треба формувати екологічну культури хоча б у себе на Рівненщині. Я вже готовий давати пів зарплати всім, хто повідомляє про своїх сусідів, що починають палити. Потрібно задуматися про навколишнє середовище і здоров’я своїх рідних та близьких, – розповів начальник Рівненського обласного гідрометеорологічного центру Богдан Масовець.
Лише з початку березня внаслідок необережного поводження з вогнем вже виникло 4 пожежі на відкритих територіях, загальна площа яких склала понад 2 га. За словами заступника начальника ГУ ДСНС у Рівненській області Олега Панюка, основними причинами, що призводять до цих пожеж, з року в рік залишаються: неконтрольоване випалювання сухої трави, луків, пасовищ, очерету, ділянок із степовою, водно-болотяною, іншою природною рослинністю, а також необережне поводження з вогнем громадян під час відпочинку та проведення сільськогосподарських робіт на власних присадибних ділянках. Це, у свою чергу, стає причиною розповсюдження полум'я на лісові насадження, торфовища, а також на житлові будинки та господарські будівлі людей.
Лісівники Рівненщини закликають вирішувати проблему на місцях. Окрім цього, в області є частина лісокористувачів, які не займаються або майже не займаються підготовкою до пожежонебезпечного періоду.
– Зараз ми ведемо активну підготовку до пожежонебезпечного періоду. Перше, на що націлюємо – це відорювання, відмежування від полів. Це не завжди допомагає, але це є одним із методів, як уберегти ліс. Активну участь у цих процес повинні приймати голови сільських рад, проводити роз’яснювальні роботи. Але, чомусь так сталося, що останніми роками голови сільрад є спостерігачами. Якщо горить рослинність або відбувається пожежа, то чомусь громада села не приймає участь. До населення поліських районів чомусь важко достукатись. Вони вважають, що це якась міра, яка необхідна для них, – говорить начальник відділу охорони і захисту лісу Віктор Глущик.
Для запобігання виникнення лісових пожеж у більшості лісгоспів Рівненщини встановили відеоспостереження – спеціальні вежі обладнали веб-камерами. Людина, що сидить диспетчерському пункті, має вихід до трьох-чотирьох камер, щоб вчасно виявити пожежу.
Часто люди нехтують звичайними правилами та застереженнями через недостатнє покарання. Фахівці зійшлися на думці, що порушників більше налякає суспільний розголос їхніх імен, ніж звичайний штраф. Зокрема, за спалення відходів в населеному пункті штрафні санкції на сьогоднішній день передбачені досить невеликі – всього 51 гривня. Штрафи за спалення сухої рослинності трошки більші – 170-340 гривень. Проте виникає проблема, як знайти та покарати порушника.
0 коммент.:
Дописати коментар