22 березня 2018

Законопроект ” Про ринок деревини”

ЗАКОН УКРАЇНИ 

Про ринок деревини

Цей Закон визначає державну політику щодо розвитку ринку деревини як пріоритетного сектора економіки лісопромислового комплексу України. Закон спрямований на створення правових, економічних та організаційних засад функціонування ринку деревини для забезпечення внутрішніх потреб держави на принципах вільної і добросовісної конкуренції та сталого використання лісових ресурсів.

Розділ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
  1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
  • аукціонні торги – організоване подання учасниками аукціонних торгів заявок на купівлю-продаж деревини з метою укладання на товарній біржі договорів купівлі-продажу щодо такої деревини відповідно до законодавства та правил біржової торгівлі;
  • учасники аукціонних торгів – власники лісів та постійні лісокористувачі (далі – постійні лісокористувачі), які здійснюють заготівлю та продаж деревини на території України у порядку, встановленому законодавством, та суб’єкти господарювання, які бажають придбати деревину;
  • граничний обсяг деревини – найбільша кількість деревини, що пропонується для купівлі суб’єктам перероблення деревини на умовах публічної оферти;
  • деревина (деревна сировина) – повалені дерева, деревні хлисти, круглі і колоті лісоматеріали, пенькова і подрібнена деревина, а також відходи лісозаготівель, лісопиляння і деревообробки, призначені для перероблення чи використовувані як паливо;
  • декларація про деревообробну діяльність – офіційна заява, що подається суб’єктом перероблення деревини про здійснення ним перероблення деревини як основного виду професійної та/або господарської діяльності;
  • додаткові аукціонні торги – аукціонні торги з купівлі-продажу деревини, керованої на ринок доповнень;
  • електронна торгова система – комплекс матеріально-технічних засобів, апаратних, програмних продуктів, необхідних активів та процедур на товарній біржі, за допомогою яких організовуються аукціонні торги в електронній формі, здійснюються біржові операції з деревиною;
  • єдина державна система електронного обліку деревини (далі – система ЕОД) – автоматизована інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку та захист інформації про походження, заготівлю та реалізацію деревини постійними лісокористувачами;
  • загальні аукціонні торги – аукціонні торги з купівлі-продажу деревини, керованої на ринки основної та енергетичної деревини;
  • лісоматеріали – деревні матеріали, одержані поділом на частини повалених дерев та деревних колод (уздовж чи впоперек) для подальшого використання чи перероблення і технологічна тріска;
  • лісосировинний інтернет-портал – сукупність апаратних засобів у вигляді баз даних та комп’ютерних програм з обробки інформації щодо лісосировинних ресурсів, виконаних з можливістю обробки інформації та команд користувача системи та надання йому Інтернет-сервісів як результатів обробки наданої інформації і команд;
  • організатори аукціонних торгів – товарні біржі, що організовують процедури купівлі-продажу деревини та діють відповідно до Закону України «Про товарну біржу» та з якими продавцями укладено договори про проведення аукціонних торгів з продажу деревини;
  • пиломатеріали – пилопродукція певних розмірів та якості, яка має щонайменше дві плоскопаралельні пласті (розділ IX, група 44, коди 4406, 4407, 4408 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності);
  • прогнозний баланс деревини – інформаційний документ, що відображає співвідношення між плановим надходженням та потребою деревини на відповідних ринках деревини у наступному календарному році;
  • публічна оферта – документ, в якому надається письмова пропозиція на купівлю певного обсягу деревини (сортиментів), надісланий можливому покупцеві, де вказуються суттєві умови майбутнього довгострокового договору купівлі-продажу деревини й визначено строк дії оферти;
  • ринок деревини – сукупність відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу деревини та/або допоміжних послуг;
  • річний ресурс деревини – обсяг деревини, що планується до заготівлі постійними лісокористувачами, в порядку проведення рубок головного користування, а також інших рубок, пов’язаних із веденням лісового господарства протягом одного календарного року;
  • сортименти – лісоматеріали цільового призначення;
Стаття 2. Мета Закону
Метою цього Закону є:
забезпечення сталого використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства;
формування сприятливої для ринку деревини інвестиційної, кредитної, податкової, митної політики;
оптимізація структури та ефективності деревообробного виробництва з урахуванням ресурсного потенціалу територій та ринкової кон’юнктури;
забезпечення функціонування ринку деревини на засадах поєднання вільної конкуренції та державного регулювання з метою збалансування інтересів суб’єктів господарювання та держави;
стабілізація ринкових ресурсів деревини;
реалізація експортного потенціалу продукції переробки деревини; визнання пріоритетності розвитку ринку деревини та продукції переробки деревини.
Стаття 3. Сфера дії Закону
Дія цього Закону поширюється на всіх учасників ринку деревини.
Стаття 4. Правові основи функціонування ринку деревини
Законодавство України щодо ринку деревини базується на Конституції України і складається із Лісового кодексу України, цього Закону, законів України та інших нормативно-правових актів України, міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України.
Розділ ІІ
ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ДЕРЕВИНИ, РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ДЕРЕВИНИ
Стаття 5. Основні засади державної політики щодо ринку деревини
  1. Держава визнає пріоритетність розвитку та удосконалення ринку деревини, сприяє його розвитку та стабільному функціонуванню.
  2. Державна політика з регулювання ринку деревини спрямована на:
  • створення умов для ефективного функціонування ринку деревини та його розвитку;
  • забезпечення внутрішніх потреб держави у деревній сировині та заходів щодо нарощування потенціалу виготовлення продукції переробки деревини;
  • гарантування учасникам ринку деревини права вільного використання деревини та визначення ринкової ціни її реалізації;
  • захист прав споживачів та добросовісної конкуренції;
  • створення умов для залучення інвестицій у лісопромисловий комплекс держави, спрощення доступу до інформації та адміністративних процедур;
  • недопущення обмежень у транспортуванні деревини та продукції її переробки;
  • захист навколишнього природного середовища;
  • стимулювання застосування інноваційних технологій, впровадження сучасних природо- і ресурсозберігаючих технологій у лісопромисловому комплексі України.
  1. Формування та реалізацію державної політики щодо ринку деревини здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, який формує та реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства та інші органи державної влади відповідно до законодавства.
  2. До повноважень Кабінету Міністрів України належить:
  • затвердження порядку ведення єдиної державної системи електронного обліку деревини;
  • затвердження порядку видачі сертифіката про походження деревини та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій;
  • затвердження порядку продажу деревини;
  • затвердження порядку формування річного прогнозного балансу деревини;
  • інші повноваження, визначені законами України.
  1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, який формує та реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства належить:
  • формування та реалізація державної політики у лісопромисловому комплексі;
  • здійснення інших повноважень, визначених цим Законом, іншими законами України та покладених на нього Кабінетом Міністрів України.
Стаття 6. Державне регулювання ринку деревини
  1. Державне регулювання ринку деревини здійснює центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.
  2. До основних завдань центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства на ринку деревини належить:
  • сприяння становленню конкурентного ринку деревини в з урахуванням забезпечення інтересів внутрішнього ринку та сталості навколишнього природного середовища;
  • забезпечення належних умов для ефективного і надійного функціонування ринку деревини з огляду на довгострокові цілі його розвитку;
  • забезпечення простих і необтяжливих умов доступу до деревної сировини, зокрема усунення бар’єрів, що можуть перешкоджати доступу нових суб’єктів перероблення деревини та інших покупців, шляхом встановлення ринкового механізму формування цін на деревину, відповідно до цього Закону;
  • забезпечення короткострокових та довгострокових стимулів для учасників ринку, з метою підвищення ефективності функціонування ринку деревини;
  • створення передумов для отримання учасниками ринку економічних вигод, шляхом сприяння конкуренції на ринку деревини та реалізації механізмів захисту прав споживачів;
  • сприяння досягненню високих стандартів виконання обов’язків учасниками ринку для забезпечення загальносуспільних інтересів на ринку деревини.
  1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства належить:
  • реалізація державної політики у лісопромисловому комплексі;
  • утворення Комісії з регулювання ринку деревини;
  • затвердження положення про Комісію з регулювання ринку деревини;
  • розроблення порядку формування річного прогнозного балансу деревини;
  • затвердження річного прогнозного балансу деревини;
  • інформування учасників ринку про річний ресурс деревини;
  • ведення реєстру підприємств деревообробного комплексу;
  • запровадження декларування обсягів придбаної деревної сировини та виготовленої продукції суб’єктами перероблення деревини;
  • здійснення моніторингу:
функціонування ринку деревини;
рівня конкуренції на ринку деревини, а також будь-яких практик, що призводять до спотворення або обмеження конкуренції на ринку деревини;
рівня прозорості діяльності учасників ринку, в тому числі дотримання учасниками ринку зобов’язань щодо розміщення/оприлюднення інформації;
дій організаторів аукціонних торгів на ринку деревини;
виконання функцій та обов’язків учасниками ринку деревини відповідно до положень цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку деревини;
  • розгляд скарг і вирішення спорів, що виникають на ринку деревини;
  • спільно з іншими суб’єктами владних повноважень забезпечення ефективного застосування заходів захисту прав споживачів, у тому числі передбачених цим Законом;
  • забезпечення доступу до інформації про обсяги та інші показники використання деревини у порядку та на умовах, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства;
  • врахування у відповідних нормативно-правових актах особливостей взаємовідносин учасників ринку;
  • сприяння налагодженню процесу обміну даними для забезпечення розвитку ринку деревини;
  • здійснення інших повноважень, передбачених законом.
  1. Центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства має право:
  • отримувати інформацію, необхідну для належного виконання функцій, передбачених законом, від будь-якого суб’єкта владних повноважень, учасників ринку деревини;
  • ініціювати консультації та громадські обговорення;
  • проводити моніторинг щодо функціонування ринку деревини в Україні, приймати рішення про вжиття заходів для сприяння ефективній конкуренції на ринку деревини та забезпечення його належного функціонування;
  • видавати обов’язкові для виконання учасниками ринку рішення;
  • накладати санкції на учасників ринку, які порушили свої зобов’язання відповідно до цього Закону та інших актів законодавства;
  • вживати заходів для запобігання неефективному функціонуванню ринку деревини, зокрема внаслідок дій та будь-якої поведінки учасників ринку, спрямованих на дестабілізацію цін та заподіяння економічної шкоди;
  • розглядати скарги і вирішувати спори відповідно до цього Закону.
Стаття 7. Комісія з регулювання ринку деревини
  1. З метою забезпечення ефективного функціонування ринку деревини та виконання інших завдань, передбачених статтею 6 цього Закону, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства утворює Комісію з регулювання ринку деревини.
  2. Комісія з регулювання ринку деревини є дорадчим органом з питань функціонування ринку деревини.
  3. Положення про Комісію з регулювання ринку деревини затверджує центральний орган виконавчої влади, який формує та реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
Розділ ІІІ
ОБЛІК ДЕРЕВИНИ, ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РИНКУ ДЕРЕВИНИ Стаття 8. Електронний облік деревини
  1. Єдина державна система електронного обліку деревини є базовим інструментом обліку заготовленої деревини в Україні.
  2. До системи ЕОД вноситься інформація про:
  • спеціальні дозволи на використання лісових ресурсів;
  • породу, кількісні і якісні характеристики та призначення деревини;
  • договори щодо здійснення господарських операцій із заготівлі та реалізації деревини;
  • місця завантаження та пункти розвантаження деревини;
  • транспортні засоби, якими здійснюється транспортування деревини.
  1. Внесення інформації до системи ЕОД є обов’язковим для всіх постійних лісокористувачів у разі здійснення ними заготівлі та реалізації деревини.
  2. Обов’язок щодо накопичення, обробки, захисту та адміністрування інформації про походження, заготівлю та реалізацію деревини покладається на адміністратора системи ЕОД.
  3. Інформація про реалізацію деревини постійними лісокористувачами є базовою для розрахунку деревини, що пропонується для продажу на умовах публічної оферти.
  4. Обмін інформацією в системі ЕОД здійснюється з використанням мережі Інтернет.
  5. Порядок ведення єдиної державної системи електронного обліку деревини затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 9. Лісосировинний інтернет-портал
  1. Формування річного прогнозного балансу деревини здійснюється на основі даних системи ЕОД, з використанням функціональності Лісосировинного інтернет-порталу (далі – Портал).
  2. Портал є відособленою частиною Інформаційної системи Держлісагентства.
  3. Комунікація з Порталом здійснюється через використання головної інтернет-сторінки офіційного веб-сайту Держлісагентства.
  4. Портал є загальнодоступним для отримання публічної інформації. Можливість користування додатковими функціями Порталу надається зареєстрованим користувачам.
  5. Зареєстрованими користувачами Порталу можуть бути постійні лісокористувачі та суб’єкти перероблення деревини.
  6. Порядок реєстрації користувачів Порталу, інструкцію з користування Порталом через зареєстрованих користувачів затверджує центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
  7. Обов’язок щодо забезпечення функціонування, збирання, накопичення, обробки та захисту інформації, технічного супроводу та інформаційного розвитку Порталу покладається на адміністратора Порталу.
Розділ IV УЧАСНИКИ РИНКУ ДЕРЕВИНИ
Стаття 10. Учасники ринку деревини Учасниками ринку деревини є: суб’єкти виробництва деревини; суб’єкти перероблення деревини; фізичні особи;
інші суб’єкти, які діють на ринку деревини; організатори аукціонних торгів.
Стаття 11. Суб’єкти виробництва деревини
Суб’єктами виробництва деревини є постійні лісокористувачі.
Стаття 12. Суб’єкти перероблення деревини
Суб’єктами перероблення деревини є юридичні особи, які мають власне деревообробне виробництво та здійснюють перероблення деревини як основного виду професійної та/або господарської діяльності.
Стаття 13. Інші суб’єкти, що діють на ринку деревини
Іншими суб’єктами, що діють на ринку деревини є юридичні особи, які використовують деревину для комерційних цілей і власних потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність.
Стаття 14. Організатори аукціонних торгів
Організатори аукціонних торгів організовують та проводять аукціонні торги з продажу деревини відповідно до чинного законодавства та правил біржової торгівлі.
Розділ V
СТРУКТУРА РИНКУ ДЕРЕВИНИ
Стаття 15. Ринки деревини
З огляду на необхідність збереження рівних умов конкуренції, визначаються наступні ринки деревини:
ринок основної деревини; ринок енергетичної деревини; ринок доповнень; ринок роздрібної деревини; ринок резервної деревини.
Стаття 16. Розподіл деревини на відповідні ринки
  1. До ринку основної деревини належать сортименти:
  • круглі сортименти для розпилювання (пиловник, тарний кряж, клепковий кряж, шпальний кряж, капова деревина);
  • круглі сортименти для перероблення лущенням чи струганням (фанерний кряж);
  • круглі сортименти, що використовуються без перероблення (рудниковий стояк, колоди для стовпів, будівельні колоди, підтоварник, жердини, кілки);
  • сортименти для целюлозно-паперової промисловості, виробництва деревних плит і хімічного перероблення (баланси, сортименти для піролізу, сортименти для виробництва дубильних екстрактів, сортименти для виробництва деревних плит, технологічна тріска, пневий осмол).
  1. До ринку енергетичної деревини належать сортименти:
  • деревне паливо (дрова, деревне газогенераторне паливо, поліна, паливна тріска);
  • відходи (відходи лісозаготівель, верховіття, сучки, гілки).
  1. До ринку доповнень належать всі сортименти.
  2. До ринку роздрібної деревини належать всі сортименти, окрім зазначених у пункті 2 частини 1 цієї статті.
  3. До ринку резервної деревини належать всі сортименти.
Стаття 17. Доступність відповідних ринків деревини для учасників ринку
  1. На ринку основної деревини покупцями є суб’єкти перероблення деревини.
  2. На ринку енергетичної деревини покупцями є суб’єкти перероблення деревини паливно-енергетичного комплексу та виробники біопалива.
  3. На ринку доповнень покупцями є всі учасники ринку деревини.
  4. На ринку роздрібної деревини покупцями є:
  • фізичні особи, що не є підприємцями;
  • бюджетні установи і організації, що використовують деревину для власних потреб;
  • органи державної влади, органи місцевого самоврядування, Збройні Сили України, що використовують деревину для потреб національної безпеки та оборони, подолання наслідків надзвичайних ситуацій, стихійних лих;
  • замовники закупівель згідно із Законом України «Про публічні закупівлі».
  1. На ринку резервної деревини покупцями є всі суб’єкти перероблення деревини.
Розділ УІ
ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ДЕРЕВИНИ Стаття 18. Формування річного ресурсу деревини
  1. Річний ресурс деревини формується на основі даних суб’єктів виробництва деревини про планові обсяги заготівлі деревини протягом наступного календарного року.
  2. Суб’єкти виробництва деревини щорічно, не пізніше 30 вересня, надають центральному органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства інформацію про річний ресурс деревини за встановленою ним формою.
  3. Центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства формує річний ресурс деревини наступного календарного року та не пізніше 1 листопада оприлюднює його на власному офіційному веб-сайті.
Стаття 19. Формування прогнозного балансу деревини
  1. Прогнозний баланс деревини формується в межах річного ресурсу деревини наступного календарного року з урахуванням прогнозного попиту на деревину на відповідних ринках.
  2. Прогнозний баланс деревини є основою для визначення граничного обсягу деревини, що спрямовується на відповідні ринки у формі публічної оферти.
  3. Прогнозний попит на деревину на відповідних ринках розробляється на основі наданих суб’єктами перероблення деревини декларацій про деревообробну діяльність за попередній календарний рік.
  4. Суб’єкти перероблення деревини щорічно, не пізніше 31 жовтня, надають центральному органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства декларацію про деревообробну діяльність попереднього року за встановленою ним формою.
  5. Центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства за поданням Комісії з регулювання ринку деревини затверджує прогнозний баланс деревини наступного календарного року та не пізніше 1 грудня оприлюднює його на Лісосировинному інтернет-порталі.
Стаття 20. Використання заготовленої деревини
  1. Постійні лісокористувачі використовують лісоматеріали для:
  • реалізації фізичним особам, суб’єктам перероблення деревини та іншим суб’єктам, які діють на ринку деревини;
  • виробництва продукції перероблення деревини;
  • розвитку матеріально-технічної бази (будівництво, ремонт, тощо).
  1. Суб’єкти перероблення деревини використовують лісоматеріали для:
  • виробництва продукції перероблення деревини;
  • розвитку матеріально-технічної бази (будівництво, ремонт, тощо).
  1. Інші суб’єкти, що діють на ринку деревини використовують лісоматеріали для:
  • виробничих потреб, індивідуального ремонту та будівництва;
  • потреб національної безпеки та оборони, подолання наслідків надзвичайних ситуацій, стихійних лих;
  • здійснення комерційної діяльності.
  1. Фізичні особи, що не є підприємцями, використовують лісоматеріали для індивідуального ремонту, будівництва та опалення.
  2. Забороняється, крім випадків, визначених законами України, встановлювати обмеження щодо переміщення деревини та продукції її переробки.
Стаття 21. Умови функціонування відповідних ринків деревини
  1. Держава гарантує забезпечення деревною сировиною учасників ринку в межах наявного ресурсу деревини відповідно до умов, визначених Лісовим кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.
  2. Ресурс деревини, спрямований відповідно до статті 16 цього Закону на ринки основної та енергетичної деревини реалізується на умовах публічної оферти та аукціонних торгах.
  3. Граничний обсяг деревини, який реалізується суб’єктам перероблення деревини на умовах публічної оферти, визначається центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
  4. Деревина, що не має попиту на ринках основної, енергетичної та роздрібної деревини, скеровується на ринок доповнень для подальшого продажу.
  5. Ресурс деревини, який надходить на ринок доповнень, не планується.
  6. Ринок доповнень формується за рахунок надходжень деревини з інших ринків та додаткових надходжень деревини від рубок.
  7. На ринок доповнень спрямовується деревина, яка:
  • була призначена для відповідних ринків, але покупці не уклали договорів купівлі-продажу деревини;
  • була охоплена договорами купівлі-продажу деревини, але не оплачена і не отримана покупцями;
  • з початку поточного кварталу додатково надійшла від рубок формування і оздоровлення лісів та інших рубок.
  1. Ринок доповнень функціонує в постійнодіючому режимі, на основі використання електронних торгових систем організаторів аукціонних торгів.
  2. Постійні лісокористувачі резервують відповідний обсяг деревини, що призначений для оперування на роздрібному ринку.
  3. Обсяг деревини, що резервується для потреб суб’єктів, визначених частиною 5 статті 17 цього Закону, визначається на основі інформації Системи ЕОД про обсяг продажу деревини цим суб’єктам у попередньому календарному році.
  4. Функціонування ринку резервної деревини здійснюється за окремим нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України.
Стаття 22. Принципи формування цін на відповідних ринках
  1. Ціни на деревину формуються вільно.
  2. На ринках деревини, крім ринку роздрібної деревини, купівля-продаж деревної сировини здійснюється за принципом пропонування найвищої ціни.
  3. На ринку роздрібної деревини купівля-продаж деревної сировини здійснюється за принципом договірної ціни.
Стаття 23. Договірне забезпечення функціонування ринку деревини
Учасники ринку деревини провадять свою діяльність на ринку деревини на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку деревини укладаються такі види договорів:
довготермінові договори купівлі-продажу деревини;
договори купівлі-продажу деревини за результатами аукціонних торгів;
договори роздрібної купівлі-продажу деревини;
інші договори, передбачені відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку деревини.
Розділ УІІ ПРОДАЖ ДЕРЕВИНИ
Стаття 24. Способи продажу деревини
  1. Продаж деревини в Україні здійснюється відповідно до умов, визначених законами України, цим Законом, та іншими нормативно-правовими актами України.
  2. Постійні лісокористувачі здійснюють продаж деревини:
  • на умовах публічної оферти;
  • на загальних і додаткових аукціонних торгах;
  • у порядку роздрібного продажу деревини.
  1. Порядок продажу деревини встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 25. Продаж деревини на умовах публічної оферти
  1. Продаж деревини на умовах публічної оферти ґрунтується на принципах гарантування рівних прав щодо можливості придбання деревної сировини.
  2. За умовами публічної оферти постійні лісокористувачі укладають із суб’єктами перероблення деревини довготермінові договори купівлі-продажу деревини.
  3. Публічна оферта визначає основні умови пропозиції суб’єктам перероблення деревини за довгостроковими договорами купівлі-продажу, включно з граничним обсягом деревини.
  4. Граничний обсяг деревини становить не менше 50 % обсягу деревини, що була придбана суб’єктом перероблення деревини за попередній період.
  5. Підставою для укладання довготермінових договорів купівлі-продажу деревини є розміщення публічної оферти на Лісосировинному інтернет-порталі.
  6. Укладання довготермінових договорів купівлі-продажу деревини здійснюється щороку до 20 грудня.
  7. Суб’єкти перероблення деревини приймають умови публічної оферти або відмовляються від укладання довготермінових договорів купівлі-продажу деревини.
  8. Строк дії довготермінового договору договір купівлі-продажу деревини становить 1 рік.
Стаття 26. Продаж деревини на аукціонних торгах
  1. Продаж деревини на аукціонних торгах здійснюється шляхом проведення загальних і додаткових аукціонних торгів.
  2. Загальні аукціонні    торги         з      продажу   деревини проводяться
організаторами аукціонних торгів за допомогою електронної торгової системи чи в будь-який інший організаційно-технологічний спосіб, не заборонений чинним законодавством.
  1. Загальні аукціонні    торги         з      продажу   деревини проводяться
організаторами один раз на квартал, участь у яких беруть суб’єкти перероблення деревини.
  1. На загальні аукціонні торги постійні лісокористувачі виставляють деревину, в обсязі її квартальної заготівлі, окрім деревини:
  • що реалізується на умовах публічної оферти;
  • що реалізується в порядку роздрібного продажу деревини;
  • для забезпечення виробництва та розвитку матеріально-технічної бази постійних лісокористувачів.
  1. Додаткові аукціонні торги з продажу  деревини    проводяться організаторами аукціонних торгів за допомогою постійнодіючої електронної торгової системи, участь у яких беруть суб’єкти перероблення деревини та інші суб’єкти, які діють на ринку деревини.
  1. На додаткові аукціонні торги постійні лісокористувачі виставляють нереалізований обсяг деревини на загальних аукціонних торгах, невикуплений обсяг деревини з початку поточного кварталу, а також обсяг, отриманий у результаті додаткових надходжень деревини від  рубок формування та оздоровлення лісів тощо.
  2. За результатом щоквартальних і додаткових аукціонних торгів укладається договір купівлі-продажу деревини.
  3. Підставою для укладання договору купівлі-продажу деревини є аукціонне свідоцтво.
  4. Строк дії договору купівлі-продажу деревини за результатом загальних і додаткових аукціонних торгів становить 3 місяці.
Стаття 28. Роздрібний продаж деревини
  1. Постійні лісокористувачі здійснюють роздрібний продаж деревини суб’єктам, визначеним у статті 17 цього Закону.
  2. Підставою для укладання договору роздрібної купівлі-продажу деревини є заява на відпуск деревини та довідка органу місцевого самоврядування про те, що фізична особа є забудовником.
  3. Деревина за договорами роздрібної купівлі-продажу реалізується за договірними цінами.
Розділ УІІІ
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ НА РИНКУ ДЕРЕВИНИ
Стаття 29. Відповідальність за правопорушення на ринку деревини
Юридичні та фізичні особи, винні у порушенні цього Закону, несуть відповідальність згідно із законом.
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
  1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування.
  2. Установити, що до приведення законодавства у відповідність з цим Законом інші закони та нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
  3. У Законі України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 2 – 3, ст. 34; 2014 р., № 6 – 7, ст. 80; 2015 р., № 31, ст. 291):
  • у статті 1:
в абзаці четвертому слово і цифри «код 4407» замінити словом і цифрами «коди 4406, 4407, 4408».
  • статтю 3 викласти в такій редакції:
«Стаття 3. Підтвердження походження лісо- та пиломатеріалів
Реалізація за межі митної території України в митному режимі експорту суб’єктами підприємницької діяльності лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, крім передбачених частиною третьою статті 2 та статтею 2-1 цього Закону, допускається за наявності сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, видача (переоформлення, анулювання) якого здійснюється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
Порядок видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій затверджується Кабінетом Міністрів України.
Подання суб’єктом господарювання заяви про одержання (переоформлення, анулювання) сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, а також видача (відмова у видачі, переоформлення, анулювання) йому цього сертифіката здійснюються в паперовій або електронній формі.
Для одержання сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій суб’єкт господарювання подає заяву, до якої додаються копії (з обов’язковим пред’явленням оригіналу) товарно-транспортної або залізничної накладної про придбання лісо- та пиломатеріалів, ордера на видалення зелених насаджень, лісорубного квитка (для постійних лісокористувачів).
Сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій видається на кожну партію лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, оформлену одним товаросупровідним документом, і діє протягом шістдесяти календарних днів з дня його видачі.
Право на експорт певної партії лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, крім передбачених частиною третьою статті 2 та статтею 2-1 цього Закону, має суб’єкт підприємницької діяльності, що отримав сертифікат про походження на відповідну партію лісо- або пиломатеріалів для здійснення експортних операцій.
Забороняється передача сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій іншим суб’єктам господарювання для подальшої реалізації лісоматеріалів на внутрішньому ринку України.
Сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій видається на підставі даних єдиної державної системи електронного обліку деревини.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, забезпечує ведення електронного переліку виданих сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій.
Форму сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій та інструкцію щодо її заповнення затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.»
  1. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону:
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

0 коммент.:

Дописати коментар