Серед пожежників, саперів, мийників вікон на хмарочосах, борців з крокодилами та бурильників нафтових свердловин є ще одна небезпечна – вальник лісу.
Щороку влітку більшість теріторіальних лісництв України збирають позмагатися у вправності відчайдушних і мужніх представників цієї нелегкої, небезпечної професії, пише Ресурс.
Майстри-вальники вважають найнебезпечнішою валку лісу на гірському схилі під кутом 70 градусів, Помилка в розрахунках – і дерево може полетіти вниз, змітаючи все на своєму шляху. Зрозуміло, що важка фізична робота на висоті з ланцюговою пилою і лісозаготівельною технікою по плечу далеко не кожному.
Розповідачи про своїх професіоналів, у Тернопільському лісництві кажуть, що вельми нелегка справа – вправлятись із бензопилою, тримаючи доволі важкий інструмент, що постійно дзижчить у твоїх руках, а рівень децибелів зашкалює безпечні для слуху норми.
Крім того, згідно з правилами техніки безпеки, вальник лісу має бути екіпірований всіма можливими засобами, в т.ч. спецодягом і взуттям, аби праця була безпечною і він, відпрацювавши зміну на лісосіці, повернувся додому живим і неушкодженим. І якщо взимку вся ця екіпіровка сприймається досить нормально, то влітку, під час 30-градусної спеки, важко здійснювати виконання небезпечних робіт, та цього вимагає дотримання техніки безпеки при їх виконанні.
Самі ж конкурсанти пишаються своєю нелегкою, але необхідною працею, а конкурс для них – це свято і спорт водночас. Не дарма ж вальників лісу називають лісовими хірургами. Від їхньої точності залежить увесь виробничий процес підприємства. І незважаючи на те, що сьогодні в суспільстві професію лісоруба розглядають здебільшого в негативному ракурсі, раціональне зерно дезорієнтованих думок колись проросте в загальнонаціональне усвідомлення, що ліс потрібно ростити, а, коли час прийшов, потрібно вчасно забрати. І це безперервний процес, який повторюється десятки й сотні років.
Щороку влітку більшість теріторіальних лісництв України збирають позмагатися у вправності відчайдушних і мужніх представників цієї нелегкої, небезпечної професії, пише Ресурс.
Майстри-вальники вважають найнебезпечнішою валку лісу на гірському схилі під кутом 70 градусів, Помилка в розрахунках – і дерево може полетіти вниз, змітаючи все на своєму шляху. Зрозуміло, що важка фізична робота на висоті з ланцюговою пилою і лісозаготівельною технікою по плечу далеко не кожному.
Розповідачи про своїх професіоналів, у Тернопільському лісництві кажуть, що вельми нелегка справа – вправлятись із бензопилою, тримаючи доволі важкий інструмент, що постійно дзижчить у твоїх руках, а рівень децибелів зашкалює безпечні для слуху норми.
Крім того, згідно з правилами техніки безпеки, вальник лісу має бути екіпірований всіма можливими засобами, в т.ч. спецодягом і взуттям, аби праця була безпечною і він, відпрацювавши зміну на лісосіці, повернувся додому живим і неушкодженим. І якщо взимку вся ця екіпіровка сприймається досить нормально, то влітку, під час 30-градусної спеки, важко здійснювати виконання небезпечних робіт, та цього вимагає дотримання техніки безпеки при їх виконанні.
Самі ж конкурсанти пишаються своєю нелегкою, але необхідною працею, а конкурс для них – це свято і спорт водночас. Не дарма ж вальників лісу називають лісовими хірургами. Від їхньої точності залежить увесь виробничий процес підприємства. І незважаючи на те, що сьогодні в суспільстві професію лісоруба розглядають здебільшого в негативному ракурсі, раціональне зерно дезорієнтованих думок колись проросте в загальнонаціональне усвідомлення, що ліс потрібно ростити, а, коли час прийшов, потрібно вчасно забрати. І це безперервний процес, який повторюється десятки й сотні років.
серпня 04/ 2018
https://transkarpatia.net/transcarpathia/social/100494-valnik-lsu-odna-z-desiati-naynebezpechnshih-profesy-svtu-vdeo.html
0 коммент.:
Дописати коментар