Зокрема, однією з важливих причин виникнення масштабного всихання соснових лісів, внаслідок їхнього пошкодження короїдами, було створення у повоєнні роки чистих соснових культур, яким нині виповнилося 70-80 років – вік найбільшої вразливості сосни до нападу короїдів. Саме тому тепер в осередках усихання сосни, де були проведені суцільні санітарні рубки, рекомендується створювати мішані деревостани, за участі 5-6 одиниць сосни та 4-5 одиниць листяних порід відповідно до лісорослинних умов.
Звідси випливає наступне питання: чим створювати лісові культури, яким насіннєвим матеріалом? Відповідь проста і складна одночасно. Проста, тому що у Поліссі створено значну кількість лісових генетично-селекційних об’єктів, з яких збираємо елітне насіння, переважно з клонів, які характеризуються максимальним ростом та, відповідно, продуктивністю. А складною стає відповідь, оскільки, як показали останні 10 років, є важливою не лише продуктивність сосни, але й висока стійкість окремих дерев до нападу короїдів, що регулюється переважно біохімічними параметрами дерев сосни. Зокрема, такими параметрами є кількість живиці, різна швидкість її виділення за одиницю часу, вміст у живиці терпенів та терпеноїдів – речовин, які відлякують короїдів. На жаль, про це знання науковців на сьогодні є лише фрагментарними. Тому завдання лісових генетиків на майбутнє – знайти клони сосни, які б одночасно були високопродуктивними та стійкими до нападу короїдів.
Надзвичайну актуальність під час лісовідновлення має використання природного поновлення на суцільних лісосіках. Загалом, цілком правильно вважається, що ліси, сформовані з природного поновлення, є більш продуктивними та екологічно стійкішими, якщо порівняти їх з лісовими культурами. Однак, природне поновлення не в усіх типах лісу є задовільним і достатнім для формування майбутнього покоління. Таким чином, слід точно знати, де можна очікувати задовільне природне поновлення, а де не варто й сподіватися, і одразу створювати лісові культури. Крім того, низка питань виникає й під час використання природного поновлення. Наприклад, актуальним залишається вивчення методів та термінів сприяння природному поновленню на суцільних зрубах та ін.
Актуальним для лісівників-практиків залишається питанням формування рубками догляду стійкого до стресових факторів покоління лісу. Одним з яких є стійкість до нападу короїдів. Виявилося, що високопродуктивні, але загущені соснові насадження з невеликими кронами та кореневою системою є найбільш вразливими до нападу короїдів. Таким чином, вчасним проведенням рубок догляду слід формувати деревостани сосни «на виріст», забезпечуючи розвиток як потужної кореневої системи дерев, так і крони, яка б займала не 10% довжини стовбура, як у перегущених насадженнях, а 30-40%. Такі дерева сосни характеризуються максимальною стійкістю до нападів короїдів. А щодо продуктивності отриманих насаджень, то за всіх прийомів рубок догляду та у віці стиглості можна отримати значно більші дерева і загальну продуктивність насаджень, не нижчу, ніж у перегущених насадженнях.
Оцінюючи працю лісівників для майбутнього, слід зазначити, що вирощування лісів на місцях суцільних зрубів (лісовідновлення) – це своєрідне високе мистецтво, оскільки лісовод повинен уявляти результат кожного свого втручання у згаданий процес: що потрібно робити, коли, якими знаряддями, скільки разів і т.д.
ДП «Поліський філіал УкрНДІЛГА»
2018-11-09 12:36:57
0 коммент.:
Дописати коментар