Автобусна зупинка біля «Любешівагролісу»
У любешівських лісах є особлива магія. Тутешні озера та болота в лісових оазах є справжньою перлиною нашого краю, його візитівкою в Україні. Ліс для наших краян не просто зелені насадження. Це прихисток і годувальник. Зрештою, ліс для краян – ціле життя.
МАЙБУТНЄ ЛІСУ – У ТВОЇХ РУКАХ
Як і годиться для великого господарства, яким, без сумніву, є лісове – потрібні люди, які будуть про нього дбати, робити все, щоб воно приносило користь громаді. Такими людьми є лісівники, які працюють у місцевих державних лісгоспах. На території нашого району працюють два такі лісові державні підприємства – Любешівський лісгосп та Любешівагроліс. Приємно, що ці лісгоспи не просто існують на папері: ми постійно бачимо в роботі їх працівників, а ще – часто звертаємося до них по допомогу.
Далеко за прикладом копіткої праці лісівників ходити не треба. Нещодавно багато краян взяли учать в акції «Майбутнє лісу у твоїх руках», долучившись до садіння дерев. Серед них учителі, лікарі, працівники центру зайнятості та інших установ. Позитив такої акції не лише в озелененні Любешівщини, а й у тому, що люди на власні очі змогли пересвідчитися: ліс не лише рубають, а й відновлюють. Цікаво, що минулоріч відновлення лісу на Любешівщині провели на площі понад 180 гектарів. До того ж майже 1,5 мільйона гривень витратили на цей процес. Нічогенька така сума для тих, хто нібито «лише безпощадно рубає», авжеж?
Цього року на Любешівщині ліс відновлювали усім старостинським округом
ЮНІ ПОМІЧНИКИ
Навчають лісівники свого ремесла та дбайливого ставлення до природи і молодь. До того ж використовують для цього різні способи, один із найефектиніших – шкільні лісництва. Для прикладу, на базі Любешівського лісгоспу працює два шкільні лісництва – Підкормільське та Любешівське. Вихованці лісництв є надійними помічниками лісівникам у їхніх повсякденних справах: постійно долучаються до лісокультурних робіт, заготівлі насіння, працюють у лісовому розсаднику, що на території Дольського лісництва.
Цікаво, що взимку в Люб’язькій загальноосвітній школі започаткували нове учнівське лісництво. Воно діятиме на базі ДП «СЛАП «Любешівагроліс». Директор лісогосподарства Віктор Симонович уже дав розпорядження про пошиття лісівничої форми всім юним лісівникам. До речі, це чи не єдине державне лісогосподарське підприємство, де юні лісівники (а тут уже три учнівських лісництва – Березицьке, В’язівненське і Люб’язьке) усі без винятку матимуть лісівничу форму.
Любешівські учнівські лісництва - одні з найактивніших в області
Такі новації освітян та лісівників мають позитивний вплив через різні причини. Перша – діти мають можливість активно проводити дозвілля, не за комп’ютерами і в телефонах, а на свіжому повітрі, привчатися до фізичної праці. Друга – зважаючи на реалії нашої громади, лісівнича професія є престижною, тож деякі учні шкільних лісництв продовжують навчання у фахових навчальних закладах, навчаючись на лісника.
ПОДАРУНКИ КРАЯНАМ
Краяни мають можливість наочно переконатись у ще одному напрямку роботи лісівників – відновленні та створенні доріг. Загалом же, лісові дороги, крім свого основного призначення, є гарним подарунком для місцевих мешканців, адже часто сполучають між собою села, а отже ними користуються всі. Лише за 2018 рік волинські лісівники збудували та відремонтували 83 км дорожнього полотна. Не відстають у цій справі і наші працівники галузі. Наприклад, за минулий рік любешівський лісгосп збудував 4,7 км лісових автомобільних доріг та провів поточний ремонт протяжністю 1,2 км. На роботи з облаштування доріг лісгосп витратив понад 900 тисяч гривень. Зовсім немаленька сума, якщо врахувати, що це лише один із «надцяти» напрямків роботи.
Тут ще варто згадати суміжну тему – облаштування зупинок. Саме любешівські лісівники почали першими на Волині облаштовувати зупинки на автошляхах. Згодом такий важливий соціальний проект, ініційований начальником Волинського ОУЛМГ Олександром Кватирком,підтримали й в інших куточках області. Одну з перших таких зупинок лісівники поставили біля ДП «СЛАП«Любешівагроліс». Ініціативу лісівників підтримали й у місцевій райраді. Зупинки з’явилися в Березичах, Підкорміллі, Проходах, Дольську та інших селах району. Угледівши таку новинку в сусідніх селах, любешівчани раз по раз звертаються з проханням встановити екозупинки – лісівники не відмовляють. Це чудове місце для того, аби перечекати негоду чи діждатися автобуса, адже конструкції встановлюють у стратегічно-вигідних місцях. Одним із великих плюсів є також їхня естетична привабливість.
Директор «Любешівагролісу» на відкритті автобусної зупинки в Проходах
Ще одним важливим напрямком роботи лісівників є боротьба з браконьєрами. Загалом, у любешівському лісгоспі охорону та захист майна здійснює державна лісова охорона, яка налічує майже шість десятків працівників. Роботу цих людей не потрібно зводити лише до боротьби браконьєрством. Спільно з національною поліцією лісівники змушені оберігати ліс від бурштинокопачів, які нещадно винищують зелені насадження. Усі ми розуміємо, наскільки це важко й невдячно, але уявляємо, що буде на місці лісу, якщо з цим не боротися.
ДО БОГОМ ДАНОЇ КРАСИ ПРИРОДНОЇ ЛІСІВНИКИ ДОКЛАЛИ І СВОЮ ПРАЦЮ
Уміють любешівські лісівники й облаштовувати місцини для відпочинку. На щастя, природа нашого краю дуже сприятлива до цього. Варто лише згадати знані в Україні та за її межами каскади озер Люб’язь і Скоринь , або ж національний природний парк «Прип’ять-Стохід». Тутешню природу важко описати словами – це потрібно побачити. До Богом даної краси природної лісівники доклали і свою працю, облаштовуючи зони відпочинку та рекреаційні пункти. Саме такі локації для багатьох наших сіл є не просто місцем, де можна відпочити, а справжніми окрасами, «родзинками».
Рекреаційна зона біля автошляху
Чималу роботу виконують працівники галузі й у соціальному напрямку. Для прикладу, у Березичах протягом минулого року встановили зупинку та дитячий майданчик на території церкви. Лісівники надали допомогу для ремонту пожежного ДЕПО в Дольську, облаштували дерев’яну бесідку в місцевому відділку поліції. Торік лісгосп виділив круглу деревину для відновлення житлового будинку та двох господарських споруд, які були знищені внаслідок пожежі.
Працівники галузі постійно сприяють виписці паливних дров та ділової деревини для населення, забезпечують необхідною деревиною учасників АТО та сімей загиблих. Загалом же, не з чуток знаємо про те, як допомагають лісівники: краяни звикли звертатися до працівників галузі з різних приводів – від фінансової допомоги і до надання техніки для господарських потреб.
ТРОХИ ЦИФР
Активно працювати у перерахованих вище напрямках лісгоспам дає можливість фінансова стабільність на цих державних підприємствах. Для прикладу, державне підприємство «Любешівське лісомисливське господарство» є одним із найбільших наповнювачів місцевого бюджету. За минулий рік підприємство сплатило понад 4 мільйони 601 тисяч гривень до місцевого бюджету, а «Любешівагроліс» – майже 4 мільйони 150 тисяч гривень. Цьогорічні показники теж суттєві: за чотири місяці поточного року Любешівагроліс сплатив понад 1,5 мільйона, а Любешівське лісомисливське господарство – понад 1 мільйон 900 тисяч податків. Чим не гроші для громади?!
Окремо варто згадати і про те, що разом із сезонними роботами лісгоспи дають заробіток близько тисячі наших земляків. Тобто, як мінімум тисяча наших земляків мають можливість не працювати «на пана» за кордоном, а жити й заробляти поряд зі своїми сім’ями. До слова, середня зарплата на лісових підприємствах нашої громади становить близько 10 тисяч гривень. Добрим додатком до цієї суми є соціальні гарантії для працівників галузі.
Ліс є справжнім годувальником для більшості наших земляків. Люди з нетерпінням чекають настання сезону грибів-ягід, збирають лікарські рослини. З огляду на це, дуже важливо, що лісівники не просто «дають добро» на такий заробіток місцевих жителів, а сприяють цьому. Люди добре знають і розуміють, що в державних лісгоспах працюють лісівниками їхні земляки, які живуть на Любещівщині і зацікавлені в тому, аби дари лісу дали можливість заробляти на прожиття тутешньому люду.
Дари лісів
Лісівники демонструють реальні результати роботи: садять ліс, облаштовують дороги та зупинки, допомагають місцевим жителям. Не в останню чергу завдяки їх роботі на Волині знають не лише про світязькі озера, а й про любешівські. Зважаючи на пошесть бурштинокопачів та браконьєрів, дуже важливою є ще й природоохоронна функція працівників галузі, які одним не дають вивезти цінну деревину, а іншим знищити всі наземні насадження, дістати бурштин і залишити після себе катакомби.
ПОКИ ДІЛЯТЬ ПОРТФЕЛІ, ЛІСІВНИКИ СПРАВНО ПРОДОВЖУЮТЬ РОБИТИ СВОЮ СПРАВУ
Зважаючи на останні реалії галузі, коли все частіше говорять про приватного власника в лісі, нашим лісівникам потрібна реальна підтримка. Можна тільки уявити, як господарюватиме лісом приватник: чи думатиме він про матеріальну допомогу для нужденних, чи будуватиме дитячі майданчики й допомагатиме необхідними матеріалами? Зрештою, де гарантії, що такий власник буде боротися проти видобутку бурштину, а не сам його очолить?
Цікаво, що було б, якби зникли і держлісгоспи та результати їх роботи, про які ми писали вище? Питання риторичне, і кожен краянин знає на нього відповідь.
Наша громада відома своїми масштабами. В таких умовах лісівники виконують функції таких собі «позаштатних» представників влади: на Любешівщині люди ідуть до них по допомогу і знають, що їх почують. Не можна забути і про податки від лісгоспів, які надходять у місцеві бюджети, а згодом – дають можливість громаді розвиватися.
Останніми тижнями країна погрузла у виборчі баталії та політичні чвари. Поки всі сваряться, ділять портфелі і вершать долі, лісівники справно продовжують робити свою справу, служити громаді та лісові. Робочий рік лісгоспу розписаний. Тут ніколи чубитись і розгортати баталії. Кожен утрачений тиждень коштуватиме – і не тільки лісгоспу, а й громаді. Тож допомагати чи називати ворогами лісу, ігнорувати чи підтримувати лісівників – вирішувати громаді. А люди наші, як відомо, не раз уже виявлялися мудрішими за владу.
Омелян КОНОНЕЦЬ
У любешівських лісах є особлива магія. Тутешні озера та болота в лісових оазах є справжньою перлиною нашого краю, його візитівкою в Україні. Ліс для наших краян не просто зелені насадження. Це прихисток і годувальник. Зрештою, ліс для краян – ціле життя.
МАЙБУТНЄ ЛІСУ – У ТВОЇХ РУКАХ
Як і годиться для великого господарства, яким, без сумніву, є лісове – потрібні люди, які будуть про нього дбати, робити все, щоб воно приносило користь громаді. Такими людьми є лісівники, які працюють у місцевих державних лісгоспах. На території нашого району працюють два такі лісові державні підприємства – Любешівський лісгосп та Любешівагроліс. Приємно, що ці лісгоспи не просто існують на папері: ми постійно бачимо в роботі їх працівників, а ще – часто звертаємося до них по допомогу.
Далеко за прикладом копіткої праці лісівників ходити не треба. Нещодавно багато краян взяли учать в акції «Майбутнє лісу у твоїх руках», долучившись до садіння дерев. Серед них учителі, лікарі, працівники центру зайнятості та інших установ. Позитив такої акції не лише в озелененні Любешівщини, а й у тому, що люди на власні очі змогли пересвідчитися: ліс не лише рубають, а й відновлюють. Цікаво, що минулоріч відновлення лісу на Любешівщині провели на площі понад 180 гектарів. До того ж майже 1,5 мільйона гривень витратили на цей процес. Нічогенька така сума для тих, хто нібито «лише безпощадно рубає», авжеж?
Цього року на Любешівщині ліс відновлювали усім старостинським округом
ЮНІ ПОМІЧНИКИ
Навчають лісівники свого ремесла та дбайливого ставлення до природи і молодь. До того ж використовують для цього різні способи, один із найефектиніших – шкільні лісництва. Для прикладу, на базі Любешівського лісгоспу працює два шкільні лісництва – Підкормільське та Любешівське. Вихованці лісництв є надійними помічниками лісівникам у їхніх повсякденних справах: постійно долучаються до лісокультурних робіт, заготівлі насіння, працюють у лісовому розсаднику, що на території Дольського лісництва.
Цікаво, що взимку в Люб’язькій загальноосвітній школі започаткували нове учнівське лісництво. Воно діятиме на базі ДП «СЛАП «Любешівагроліс». Директор лісогосподарства Віктор Симонович уже дав розпорядження про пошиття лісівничої форми всім юним лісівникам. До речі, це чи не єдине державне лісогосподарське підприємство, де юні лісівники (а тут уже три учнівських лісництва – Березицьке, В’язівненське і Люб’язьке) усі без винятку матимуть лісівничу форму.
Любешівські учнівські лісництва - одні з найактивніших в області
Такі новації освітян та лісівників мають позитивний вплив через різні причини. Перша – діти мають можливість активно проводити дозвілля, не за комп’ютерами і в телефонах, а на свіжому повітрі, привчатися до фізичної праці. Друга – зважаючи на реалії нашої громади, лісівнича професія є престижною, тож деякі учні шкільних лісництв продовжують навчання у фахових навчальних закладах, навчаючись на лісника.
ПОДАРУНКИ КРАЯНАМ
Краяни мають можливість наочно переконатись у ще одному напрямку роботи лісівників – відновленні та створенні доріг. Загалом же, лісові дороги, крім свого основного призначення, є гарним подарунком для місцевих мешканців, адже часто сполучають між собою села, а отже ними користуються всі. Лише за 2018 рік волинські лісівники збудували та відремонтували 83 км дорожнього полотна. Не відстають у цій справі і наші працівники галузі. Наприклад, за минулий рік любешівський лісгосп збудував 4,7 км лісових автомобільних доріг та провів поточний ремонт протяжністю 1,2 км. На роботи з облаштування доріг лісгосп витратив понад 900 тисяч гривень. Зовсім немаленька сума, якщо врахувати, що це лише один із «надцяти» напрямків роботи.
Тут ще варто згадати суміжну тему – облаштування зупинок. Саме любешівські лісівники почали першими на Волині облаштовувати зупинки на автошляхах. Згодом такий важливий соціальний проект, ініційований начальником Волинського ОУЛМГ Олександром Кватирком,підтримали й в інших куточках області. Одну з перших таких зупинок лісівники поставили біля ДП «СЛАП«Любешівагроліс». Ініціативу лісівників підтримали й у місцевій райраді. Зупинки з’явилися в Березичах, Підкорміллі, Проходах, Дольську та інших селах району. Угледівши таку новинку в сусідніх селах, любешівчани раз по раз звертаються з проханням встановити екозупинки – лісівники не відмовляють. Це чудове місце для того, аби перечекати негоду чи діждатися автобуса, адже конструкції встановлюють у стратегічно-вигідних місцях. Одним із великих плюсів є також їхня естетична привабливість.
Директор «Любешівагролісу» на відкритті автобусної зупинки в Проходах
Ще одним важливим напрямком роботи лісівників є боротьба з браконьєрами. Загалом, у любешівському лісгоспі охорону та захист майна здійснює державна лісова охорона, яка налічує майже шість десятків працівників. Роботу цих людей не потрібно зводити лише до боротьби браконьєрством. Спільно з національною поліцією лісівники змушені оберігати ліс від бурштинокопачів, які нещадно винищують зелені насадження. Усі ми розуміємо, наскільки це важко й невдячно, але уявляємо, що буде на місці лісу, якщо з цим не боротися.
ДО БОГОМ ДАНОЇ КРАСИ ПРИРОДНОЇ ЛІСІВНИКИ ДОКЛАЛИ І СВОЮ ПРАЦЮ
Уміють любешівські лісівники й облаштовувати місцини для відпочинку. На щастя, природа нашого краю дуже сприятлива до цього. Варто лише згадати знані в Україні та за її межами каскади озер Люб’язь і Скоринь , або ж національний природний парк «Прип’ять-Стохід». Тутешню природу важко описати словами – це потрібно побачити. До Богом даної краси природної лісівники доклали і свою працю, облаштовуючи зони відпочинку та рекреаційні пункти. Саме такі локації для багатьох наших сіл є не просто місцем, де можна відпочити, а справжніми окрасами, «родзинками».
Рекреаційна зона біля автошляху
Чималу роботу виконують працівники галузі й у соціальному напрямку. Для прикладу, у Березичах протягом минулого року встановили зупинку та дитячий майданчик на території церкви. Лісівники надали допомогу для ремонту пожежного ДЕПО в Дольську, облаштували дерев’яну бесідку в місцевому відділку поліції. Торік лісгосп виділив круглу деревину для відновлення житлового будинку та двох господарських споруд, які були знищені внаслідок пожежі.
Працівники галузі постійно сприяють виписці паливних дров та ділової деревини для населення, забезпечують необхідною деревиною учасників АТО та сімей загиблих. Загалом же, не з чуток знаємо про те, як допомагають лісівники: краяни звикли звертатися до працівників галузі з різних приводів – від фінансової допомоги і до надання техніки для господарських потреб.
ТРОХИ ЦИФР
Активно працювати у перерахованих вище напрямках лісгоспам дає можливість фінансова стабільність на цих державних підприємствах. Для прикладу, державне підприємство «Любешівське лісомисливське господарство» є одним із найбільших наповнювачів місцевого бюджету. За минулий рік підприємство сплатило понад 4 мільйони 601 тисяч гривень до місцевого бюджету, а «Любешівагроліс» – майже 4 мільйони 150 тисяч гривень. Цьогорічні показники теж суттєві: за чотири місяці поточного року Любешівагроліс сплатив понад 1,5 мільйона, а Любешівське лісомисливське господарство – понад 1 мільйон 900 тисяч податків. Чим не гроші для громади?!
Окремо варто згадати і про те, що разом із сезонними роботами лісгоспи дають заробіток близько тисячі наших земляків. Тобто, як мінімум тисяча наших земляків мають можливість не працювати «на пана» за кордоном, а жити й заробляти поряд зі своїми сім’ями. До слова, середня зарплата на лісових підприємствах нашої громади становить близько 10 тисяч гривень. Добрим додатком до цієї суми є соціальні гарантії для працівників галузі.
Ліс є справжнім годувальником для більшості наших земляків. Люди з нетерпінням чекають настання сезону грибів-ягід, збирають лікарські рослини. З огляду на це, дуже важливо, що лісівники не просто «дають добро» на такий заробіток місцевих жителів, а сприяють цьому. Люди добре знають і розуміють, що в державних лісгоспах працюють лісівниками їхні земляки, які живуть на Любещівщині і зацікавлені в тому, аби дари лісу дали можливість заробляти на прожиття тутешньому люду.
Дари лісів
Лісівники демонструють реальні результати роботи: садять ліс, облаштовують дороги та зупинки, допомагають місцевим жителям. Не в останню чергу завдяки їх роботі на Волині знають не лише про світязькі озера, а й про любешівські. Зважаючи на пошесть бурштинокопачів та браконьєрів, дуже важливою є ще й природоохоронна функція працівників галузі, які одним не дають вивезти цінну деревину, а іншим знищити всі наземні насадження, дістати бурштин і залишити після себе катакомби.
ПОКИ ДІЛЯТЬ ПОРТФЕЛІ, ЛІСІВНИКИ СПРАВНО ПРОДОВЖУЮТЬ РОБИТИ СВОЮ СПРАВУ
Зважаючи на останні реалії галузі, коли все частіше говорять про приватного власника в лісі, нашим лісівникам потрібна реальна підтримка. Можна тільки уявити, як господарюватиме лісом приватник: чи думатиме він про матеріальну допомогу для нужденних, чи будуватиме дитячі майданчики й допомагатиме необхідними матеріалами? Зрештою, де гарантії, що такий власник буде боротися проти видобутку бурштину, а не сам його очолить?
Цікаво, що було б, якби зникли і держлісгоспи та результати їх роботи, про які ми писали вище? Питання риторичне, і кожен краянин знає на нього відповідь.
Наша громада відома своїми масштабами. В таких умовах лісівники виконують функції таких собі «позаштатних» представників влади: на Любешівщині люди ідуть до них по допомогу і знають, що їх почують. Не можна забути і про податки від лісгоспів, які надходять у місцеві бюджети, а згодом – дають можливість громаді розвиватися.
Останніми тижнями країна погрузла у виборчі баталії та політичні чвари. Поки всі сваряться, ділять портфелі і вершать долі, лісівники справно продовжують робити свою справу, служити громаді та лісові. Робочий рік лісгоспу розписаний. Тут ніколи чубитись і розгортати баталії. Кожен утрачений тиждень коштуватиме – і не тільки лісгоспу, а й громаді. Тож допомагати чи називати ворогами лісу, ігнорувати чи підтримувати лісівників – вирішувати громаді. А люди наші, як відомо, не раз уже виявлялися мудрішими за владу.
Омелян КОНОНЕЦЬ
0 коммент.:
Дописати коментар