Тривала відсутність реального господаря полезахисних лісових смуг та інших лісових насаджень є однією з кричущих проблем Чернігівщини. Фактично ці насадження залишаються нічийним майном, бо їхні балансоутримувачі й досі не визначені. Раніше полезахисні смуги перебували в користуванні колгоспів та радгоспів — ті, у свою чергу, зобов’язувалися нести охоронні функції. Однак з початком розпаювання земель правовий статус лісосмуг залишається невизначеним. Це дає змогу майже два десятиліття безкарно випилювати ліс на цих ділянках (нагадаємо, «День» писав про зазначену проблему в № 41 від 10 березня 2016 року).
Аби належним чином врегулювати це питання, Чернігівська обласна рада зібрала президію. «Проблема складна і потребує додаткового вирішення, — зауважує заступник голови Чернігівської обласної ради Арсен Дідур. — Оскільки лісосмуги є невід’ємною складовою полів, то існує нагальна потреба в розробленні механізму для їх подальшої передачі».
Заступник голови облради пропонує закріпити лісосмуги за користувачами земель з покладанням на них усієї повноти відповідальності за дотримання лісового та природоохоронного законодавства.
На думку директора Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації Сергія Хоботні, така пропозиція, хоч і не позбавлена сенсу, однак невідомо як вплине на сільгоспвиробників. Такої ж думки і виконувач обов’язків начальника Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області Олександр Колотін: «Передавати лісосмуги, приміром, аграрним підприємствам ускладнено законодавчим полем, оскільки потрібно буде проводити аукціон, — стверджує чиновник. — Навряд чи хтось із аграріїв захоче взяти в цьому участь. Як спонукати підприємство, яке орендує землю для обробітку, брати в оренду ще й землю під лісосмугами — це питання надзвичайно серйозне».
НЕОБХІДНИЙ ЗАКОНОДАВЧИЙ МЕХАНІЗМ
За оцінками вчених, на полях, які захищені зеленими насадженнями, швидкість вітру знижується на 20 — 30 відсотків, вологість зростає до 3 — 5 відсотків. Відтак один гектар лісосмуги захищає від суховіїв 20 — 30 гектарів ріллі, збільшуючи таким чином урожайність хлібного поля на 15 відсотків.
Втім, виявляється, що нормами Земельного кодексу функції нагляду за лісосмугами покладені на Держгеокадастр, тож відповідно до закону, саме представники цієї державної структури мають нести повну відповідальність за їх недогляд. Натомість у прокуратурі заявляють: законними шляхами з порушниками боротися неможливо. «Стаття Кримінального кодексу України — незаконне вирубування лісів, не поширюється на вирубку дерев у лісосмугах, — пояснює начальник управління представництва, захисту інтересів громадян і держави в суді прокуратури Чернігівської області Лілія Федорченко. — Це дає можливість порушникам масово вирубувати ліс саме в захисних смугах. У разі виявлення зазначених фактів ми реєструємо кримінальні провадження, але навіть при встановленні порушників ніхто не несе жодної відповідальності».
В обласній прокуратурі переконані: влада має або знайти господаря, або розробити механізм на законодавчому рівні, щоби вберегти полезахисні смуги від вирубки.
ВИННІ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
Лісовий фонд Чернігівщини становить 738 тисяч гектарів, ліси обіймають 21 відсоток загальної території краю. На законних підставах веденням лісового господарства в області займаються 73 постійних лісокористувачі, з них — 12 державних підприємств Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства (416 тисяч гектарів) і 18 дочірніх підприємств КП «Чернігівоблагроліс» (200 тисяч гектарів).
За словами першого заступника начальника Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства Юрія Пономаренка, значного, ба навіть загрозливого поширення набули незаконні вирубки, особливо у час, коли діяв мораторій на проведення перевірок уповноважених органів державного контролю. За інформацією лісівників, тільки на Чернігівщині збитки, що їх завдали державі лісопорушники, щороку сягають орієнтовно 10 мільйонів гривень.
«Наше бачення полягає в тому, що спочатку, перш ніж передавати, треба бачити, що ми передаємо, — каже Юрій Пономаренко. — Для цього потрібно провести інвентаризацію».
Лісівники переконані, що лісосмуги мають бути передані землекористувачам. «Потрібно зважати на той фактор, що за землі сільськогосподарського призначення треба платити податок, а за землі лісогосподарського призначення податок сплачують під час спеціального використання лісових ресурсів», — пояснює представник обласного лісового господарства.
Начальник Державної екологічної інспекції в Чернігівській області Леонід Бурковський стверджує: ситуація щодо незадовільного стану лісосмуг склалася через те, що районними державними адміністраціями не виконано розпорядження Чернігівської ОДА № 230 від 2006 року. За його словами, цим документом було передбачено створення при райдержадміністраціях комісій для термінового проведення інвентаризації земель, які є лісосмугами.
Леонід Бурковський не поділяє позиції правоохоронців щодо неможливості покарання винних за незаконну вирубку лісу. «Ці дерева так чи інакше належать державі, а спиляні дерева украдені в держави, — стверджує головний еколог краю. — Тому мільйонні збитки мають неодмінно знайти свого героя».
«МАЄМО СПРАВУ З ЛІСОВОЮ МАФІЄЮ»
Доволі жорстку та принципову позицію начальника обласної Держекоінспекції поділяє і громадськість. «У нас є наказ МВС від 2003 року, який зобов’язує співробітників органів внутрішніх справ разом із лісовою охороною проводити рейди, забезпечувати правопорядок, упереджувати вирубку та браконьєрство, — каже голова громадської ради при державній екологічній інспекції в Чернігівській області Костянтин Шихальов. — Зрозумійте, не можуть громадські інспектори самостійно зупиняти машини лісорубів. У кожному районі є приватні пилорами, і правоохоронцям про них відомо. Ми маємо справу з лісовою мафією, яка працює повним ходом. Нині спокійно через Інтернет можна купити ліс без документів і навіть документи на ліс. Вирубують ліс навіть на об’єктах природно-заповідного фонду».
На засіданні президії Чернігівської обласної ради вирішили остаточно врегулювати це питання і зобов’язати райдержадміністрації в найближчі два тижні провести інвентаризацію земель, які відведені під лісосмуги.
Хто народився в лісі, той буде відданий йому все життя. У цьому переконаний майстер лісопункту Золотоніського лісгоспу Олексій Стеблина. Сам він ізмалечку звик усі радості й печалі ділити з лісом. Це і порадник, і друг, і лікар. Навіть свій 60-річний ювілей чоловік визначає по тому, скільки пропрацював у лісі. Про це 
