ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

25 березня 2016

Держлісагентство знайшло спосіб боротьби з тіньовим обігом української деревини

КИЇВ. 25 березня. УНН. Держлісагентство планує запровадити електронний облік усіх лісових насаджень України для унеможливлення тіньового обігу деревини. Про це під час брифінгу повідомила перший заступник голови Державного агентства лісових ресурсів Христина Юшкевич, передає кореспондент УНН.
“Ми плануємо впроваджувати певні правила, які нададуть нам можливість контролювати заготівлю, реалізацію лісу, тому Держлісагенство ще в 2015 в своїй сфері управління впровадило електронний облік деревини на 99% по всій нашій системі. Ми бачимо позитивні результати, які дають нам можливість відслідковувати і бачити наскільки деревина у нас заготовляється, як вона облікується і кожна деревина, кожна колода обліковується, коли проводиться заготівля. На неї прикріплюється відповідна бірка з штрих-кодом і заноситься в цю систему електронного обліку. Ми вважаємо, що запровадження такої єдиної системи для всіх постійних лісокористувачів надасть нам можливість практично унеможливити тіньовий обіг деревини, який ми на сьогоднішній день спостерігаємо. Якщо не буде тіньового обігу деревини, відповідно ми зможемо унеможливити повністю незаконну вирубку, оскільки не буде тіньового ринку і не буде можливості збути цю деревину, яка була нелегально добута”, — зазначила Х.Юшкевич.
За її словами, на сьогодні існує досить розпорошена система управління всіма лісовими насадженнями, оскільки 6 млн гектар, а це 73% лісу, знаходиться у сфері управління Держлісагенства, а 27% — розпорошені, бо це комунальні ліси або ліси інших відомств.
“Таким чином ми повинні ввести ці правила, Єдину систему електронного обліку деревини для всіх постійних лісокористувачів, не тільки для сфери Держлісагенства. Тільки тоді, запровадивши ці правила для всіх лісокористувачів ми тільки тоді матимемо якийсь результат по боротьбі з тіньовим обігом.
Крім того, вже розроблені чіткі правила по продажу деревини і планується запровадження правил продажу деревини для всіх лісокористувачів лише через аукціони.

В Україні у 2016 році насадять 4 тисячі гектарів нових лісів

КИЇВ. 25 березня. УНН. У 2016 році в Україні буде насаджено 4 тисячі гектарів нових лісів на ділянках, де раніше не було насаджень. Про це під час брифінгу повідомила перший заступник голови Державного агентства лісових ресурсів Христина Юшкевич, передає кореспондентУНН.
“Створюватимуться насадження на нових деградованих територіях, які були передані нашим підприємствам. Цього року ми плануємо на площі понад 4 тисячі гектарів створити нові ліси, де вони ніколи не росли. Ці території розкидано по різних постійних лісокористувачах та лісгоспах”, — зазначила Х.Юшкевич.
За її словами, Держлісагенство вже розпочало роботу в цьому напрямку і вже були проведені зустрічі з Глобальним екологічним фондом, який пропонує розпочати роботу щодо залучення коштів, які є в міжнародних екологічних фондах, щоб створити нові насадження.
“Я думаю, що вже з 2017 року ми зможемо залучити порядку 1 млн доларів для насаджень на наших територіях”, — зазначила вона.
Як повідомляв УНН, Держлісагенство планує запровадити електронний облік усіх лісових насаджень України для унеможливлення тіньового обігу деревини, і наразі 73% лісу вже обліковано.

Джерело
  

Про схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 30 грудня 2015 р. N 1437-р
Київ

Про схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року

1. Схвалити Концепцію Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року, що додається.
Визначити Міністерство аграрної політики та продовольства державним замовником Програми.
2. Міністерству аграрної політики та продовольства разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у чотиримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року.

Прем'єр-міністр України
А. ЯЦЕНЮК
Інд. 75

КОНЦЕПЦІЯ
Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року

Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма

Аграрний сектор економіки, базовою складовою якого є сільське господарство, формує продовольчу, у визначених межах економічну, екологічну та енергетичну безпеку, забезпечує розвиток технологічно пов'язаних галузей національної економіки та створення соціально-економічних умов сільського розвитку.
Агропромисловий комплекс створює близько 12 відсотків валової доданої вартості держави, є одним з основних бюджетоформуючих секторів національної економіки, частка якого у зведеному бюджеті України за останні роки становить в середньому 12 відсотків, а у товарній структурі експорту - понад третину.
За період з 2007 по 2014 рік виробництво сільськогосподарської продукції зросло на 47 відсотків, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах - на 87 відсотків. Проте майже половина валової продукції сільського господарства сьогодні виробляється в особистих селянських господарствах.
Рівень споживання на одну особу молока, м'яса, риби, плодів, винограду значно нижчий науково обґрунтованих норм. Недостатніми є обсяги виробництва в Україні високобілкових консервованих продуктів на основі м'яса та риби, а також продуктів для лікувально-профілактичного харчування дітей.
Основним стримуючим фактором є обмежена платоспроможність вітчизняних споживачів, що також зумовлює ризик надмірної залежності виробників багатьох видів сільськогосподарської та харчової продукції від експортних ринків збуту.
Внаслідок незавершеності процесів адаптації до європейських вимог щодо якості та безпечності харчових продуктів, нестійкості торговельних відносин з державами-імпортерами конкурентні позиції вітчизняної сільськогосподарської продукції на зовнішньому ринку не є стабільними.
Низькі темпи техніко-технологічного оновлення сільськогосподарського виробництва у структурі собівартості виробництва вітчизняної сільськогосподарської продукції мають наслідком збільшення вартості невідновних природних ресурсів, зростання залежності виробництва від природно-кліматичних умов, обмеження доступу товаровиробників до фінансових ресурсів.
Сезонний характер сільськогосподарського виробництва потребує додаткового залучення запозичених коштів у значних обсягах (понад 100 млрд. гривень на рік).
Ситуація, що склалася в аграрному секторі, зумовлює ряд викликів, основними з яких є необхідність поліпшення умов ведення бізнесу, проведення якісних перетворень, спроможних забезпечити підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва на внутрішньому та зовнішньому ринку, продовольчу безпеку держави, і наближення до європейської політики у сфері сільського господарства.
На сьогодні залишаються невирішеними питання удосконалення форм і методів державної підтримки, розроблення дієвих інструментів підтримки малих виробників, сприяння у виході товаровиробників на світовий аграрний ринок.
Потребує невідкладного вирішення питання адаптації сільськогосподарських товаровиробників до умов роботи в глобалізованому економічному середовищі з урахуванням формування зони вільної торгівлі з державами - членами ЄС, тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також частини Донецької і Луганської областей.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв'язання програмним методом

Складна ситуація в аграрному секторі економіки викликана насамперед:
недосконалістю врегулювання земельних відносин;
високим рівнем розораності, деградації сільськогосподарських земель;
недосконалістю нормативно-правового забезпечення бонітування і грошової оцінки земель;
низьким рівнем використання потенціалу меліорованих земель;
недостатнім рівнем розвитку агротехнологій, що не забезпечує отримання екологічно безпечних та економічно ефективних результатів сільськогосподарської діяльності;
недосконалістю законодавства щодо розвитку органічного сектору сільськогосподарського виробництва;
високою енерговитратністю та залежністю сільськогосподарського виробництва від імпортних паливно-енергетичних ресурсів;
низьким рівнем забезпечення сільськогосподарською технікою;
відсутністю мотивації у сільськогосподарських товаровиробників до розвитку трудомістких галузей та високою вартістю капіталу, що стримує їх розвиток, зокрема овочівництва, садівництва, виноградарства, хмелярства, тваринництва, органічного виробництва;
втратою основних фондів сільськогосподарських підприємств різної форми власності, в тому числі рибопромислового флоту, внаслідок тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя;
відсутністю спеціалізованої фінансово-кредитної інфраструктури, орієнтованої на обслуговування сільськогосподарського виробництва;
недостатніми обсягами державної фінансової підтримки розвитку сільськогосподарського виробництва, недосконалою системою страхування ризиків та нестабільністю податкового законодавства;
недостатнім рівнем розвитку системи логістики в сільському господарстві та інфраструктурі аграрного ринку;
низьким рівнем самоорганізації та саморегулювання ринку сільськогосподарської продукції, недостатнім рівнем розвитку кооперативних та інших об'єднань сільськогосподарських товаровиробників;
відсутністю системного підходу до просування на зовнішньому ринку вітчизняної аграрної продукції;
відсутністю дієвих заходів із залучення господарств населення у ринковий механізм функціонування аграрного сектору.
Комплексне розв'язання проблеми можливе шляхом розроблення, прийняття і виконання Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року (далі - Програма).

Мета Програми

Метою Програми є створення організаційно-економічних умов для ефективного, соціально спрямованого розвитку аграрного сектору економіки, стабільного забезпечення промисловості сільськогосподарською сировиною, а населення - високоякісною та безпечною вітчизняною сільськогосподарською продукцією, збільшення обсягів виробництва продукції з високою доданою вартістю, посилення присутності України на світовому ринку сільськогосподарської продукції та продовольства.

Визначення оптимального варіанта розв'язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Розвиток аграрного сектору економіки може відбуватися за трьома варіантами.
Перший варіант характеризується збереженням нестабільних в обсязі і часі обсягів фінансування розвитку аграрного сектору економіки, наданням переваги адміністративним методам регулювання ринку на противагу сучасному ринковому інструментарію, недостатньою акцентованістю аграрної політики стосовно певних груп виробників (насамперед дрібнотоварного сектору, розвиток якого є передумовою збалансованого соціально-економічного розвитку сільської місцевості). За умови реалізації такого варіанта не забезпечується розв'язання основних проблем розвитку сільськогосподарського виробництва, зокрема його інтеграції у світовий економічний простір, формування ефективного, соціально спрямованого аграрного сектору економіки.
Другий варіант полягає у виконанні заходів прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку аграрного сектору економіки, розроблених на короткостроковий період (річне планування). Недоліком даного варіанта є відсутність системності та послідовності виконання короткострокових заходів, що ускладнює досягнення цільових орієнтирів, визначених у програмних документах, спрямованих на реалізацію Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", схваленої Указом Президента України від 12 січня 2015 р. N 5, зокрема плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020".
Третій варіант передбачає визначення, розроблення та імплементацію напрямів розвитку аграрного сектору економіки в рамках Програми на основі оптимізації його виробничої і соціальної інфраструктури, підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва, нарощування його обсягів, поліпшення якості і безпечності сільськогосподарської продукції, охорони навколишнього природного середовища та відтворення природних ресурсів, підвищення рівня зайнятості сільського населення.
Даним варіантом передбачено врахування досвіду держав з розвиненою аграрною економікою, який свідчить, що аграрна політика реалізується переважно через заходи економічного стимулювання та державної підтримки аграрного виробництва. Так, у США рівень підтримки аграрного виробництва за методикою організації економічного співробітництва та розвитку становить 10 відсотків вартості випуску продукції сільського господарства: на 2014 - 2018 роки - 489 млрд. доларів США.
Відмінна особливість ведення сучасної аграрної політики США насамперед пов'язана із скасуванням прямих фінансових виплат сільськогосподарським виробникам. Натомість фермерам запропоновані нові гнучкі інструменти страхування ризиків.
У державах ЄС рівень підтримки за відповідною методикою Організації економічного співробітництва та розвитку становить до 20 відсотків вартості випуску продукції сільського господарства, на 2014 - 2020 роки передбачається 408 млрд. євро. Спільна сільськогосподарська політика - головний інструмент політики аграрної підтримки ЄС, який складається з двох компонентів: підтримка ринків та прямі виплати і заходи з розвитку сільських територій (вдосконалення фермерських структур, модернізація сільського господарства, агроекологічні заходи, якість життя на селі тощо).
На рівні узагальнюючого групування найбільшою за витратами програмою є прямі виплати - 257 млрд. євро (63 відсотки) на 2014 - 2020 роки.
Оптимальним є третій варіант, який передбачає застосування кращих практик держав з розвиненою аграрною економікою, імплементацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 р. N 1678-VII, а також поліпшення бізнес-клімату в аграрному секторі економіки, створення умов для збільшення обсягів залучення інвестицій, розширення можливості для експорту продукції вітчизняного аграрного сектору, забезпечення вітчизняних споживачів продовольством належної якості за доступними цінами.

Шляхи і способи розв'язання проблеми, строки виконання Програми

Проблему передбачається розв'язати шляхом:
наближення законодавства України до законодавства ЄС у сфері сільського господарства, включаючи вимоги до безпечності харчових продуктів, сприяння широкому впровадженню постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (HACCP), на потужностях харчової та переробної галузей;
розроблення заходів з удосконалення системи оподаткування, запровадження нових інструментів державної підтримки, що базуватимуться на принципах публічності і прозорості використання державних фінансів, підвищення ефективності інтервенційної діяльності державних агентів на ринку аграрної продукції;
запобігання застосуванню стимулів, включаючи субсидії, що завдають шкоди біорізноманіттю, та впровадження позитивних стимулів для збереження і сталого використання біорізноманіття;
удосконалення системи кредитного забезпечення, а також розвитку державної підтримки страхування аграрних ризиків;
забезпечення підтримки фермерських господарств, малих і середніх виробників сільськогосподарської продукції та створених ними сільськогосподарських кооперативів;
сприяння створенню нових потужностей з виробництва та глибокої переробки сільськогосподарської продукції та модернізації існуючих, зокрема у сфері виробництва органічної продукції, садівництва, тваринництва, виноградарства, продукції дитячого харчування тощо;
здійснення контролю за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення, запровадження економічного стимулювання користувача (власника) землі щодо раціонального використання і охорони земель сільськогосподарського призначення;
здійснення заходів боротьби з деградацією сільськогосподарських земель та опустелюванням, включаючи проведення моніторингу та агрохімічної паспортизації, консервації малопродуктивних і техногенно забруднених земель, запровадження енергозберігаючих та енергоощадних технологій, а також сучасних систем живлення, відновлення та розвиток систем меліорації;
розвитку біржового ринку, запровадження фінансових та інших інструментів на ринку сільськогосподарської продукції (аграрні розписки, ф'ючерсні і форвардні контракти тощо);
забезпечення вітчизняних сільськогосподарських виробників сучасними селекційними, племінними (генетичними) ресурсами та зростання потенціалу їх експорту, удосконалення та забезпечення ефективного ведення державного реєстру сільськогосподарських тварин, запровадження системи оцінки та визначення племінної цінності тварин, ведення племінного обліку через створення інформаційних автоматизованих баз даних про племінні (генетичні) ресурси;
забезпечення збереження генетичного різноманіття культурних сортів рослин, сільськогосподарських та одомашнених тварин і їх диких родичів з метою мінімізації генетичної ерозії та збереження агробіорізноманіття;
запровадження ефективного механізму розвитку рибного промислу та аквакультури, відтворення водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах загальнодержавного значення;
забезпечення регулювання та здійснення промислу водних живих ресурсів у сталий спосіб відповідно до науково обґрунтованих лімітів та із застосуванням екосистемного підходу для уникнення надмірного вилову, збереження біорізноманіття і запобігання негативному впливу на вразливі екосистеми та види, яким загрожує зникнення; впровадження заходів з відновлення та відтворення для всіх вразливих видів; посилення і удосконалення методів протидії незаконному рибальству;
модернізації існуючих ветеринарно-санітарних заводів з утилізації відходів тваринного походження, залучення інвестицій через механізм державно-приватного партнерства та/або приватизації;
проведення моніторингу залишкових кількостей ветеринарних препаратів та інших забруднюючих речовин у тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, створення та організації системи моніторингових досліджень на губчастоподібну енцефалопатію великої рогатої худоби, отримання статусу контрольованого ризику за даним захворюванням у Міжнародному епізоотичному бюро;
вжиття заходів для зниження забруднення навколишнього природного середовища від надлишку біогенних речовин до рівня, який не завдає шкоди екосистемам та біорізноманіттю;
впровадження енергоощадних технологій глибокої переробки сільськогосподарської продукції у харчовій та переробній промисловості;
технічної модернізації сільськогосподарського виробництва через стимулювання зростання рівня виробництва сільськогосподарської техніки та обладнання;
зменшення енерговитратності та імпортоенергозалежності в результаті створення умов для впровадження проектів з виробництва та/або використання твердих, рідких видів біопалива та біогазу, а також сировини для них підприємствами агропромислового комплексу;
поліпшення інвестиційного клімату, сприяння залученню інвестицій міжнародних фінансових установ та держав - стратегічних партнерів України для реалізації проектів в агропромисловому комплексі з дотриманням принципів прозорості, ефективності та можливості використання інституту державно-приватного партнерства;
стимулювання створення та функціонування об'єднань виробників сільськогосподарської продукції, зокрема через делегування повноважень саморегулівним організаціям в агропромисловому комплексі;
розширення діяльності сільськогосподарських дорадчих служб, орієнтованих на безпосередню роботу з сільським населенням, що сприятиме адаптації дрібних та середніх сільськогосподарських виробників до конкурентних умов господарювання;
здійснення прикладних наукових та науково-технічних розробок;
запровадження системи консультацій бізнесу в режимі реального часу щодо вирішення питань торгівлі на ринку ЄС.
Програму передбачається виконати протягом 2016 - 2020 років.
Під час першого етапу (2016 рік) передбачається розроблення, прийняття нових і внесення змін до нормативно-правових актів, що стосуються розвитку аграрного сектору економіки.
Під час другого етапу (2017 - 2020 роки) передбачається проведення аналізу виконання заходів першого етапу, їх коригування та подальше виконання заходів Програми.
Завдання і заходи першого та другого етапів буде зазначено у відповідних розділах Програми.

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

У результаті виконання Програми передбачається:
збільшення обсягів виробництва валової сільськогосподарської продукції всіма категоріями господарств;
зменшення площі деградованих сільськогосподарських угідь та прогрес у напрямі досягнення нейтрального рівня деградації земель;
удосконалення структури сільськогосподарських угідь та напрямів;
провадження господарської діяльності з метою формування збалансованого співвідношення між земельними угіддями та забезпечення екологічної безпеки і рівноваги території;
створення сучасної системи насінництва та розсадництва, збільшення експорту насіннєвого матеріалу, поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин;
розширення площі виробництва органічної продукції та сировини, збільшення площі спеціальних сировинних зон;
створення державного реєстру племінних сільськогосподарських тварин;
ефективне використання рибогосподарських водних об'єктів для вирощування риби в умовах аквакультури та доведення загального обсягу добування риби та інших водних біоресурсів до 110 тис. тонн на рік;
збільшення обсягу виробництва харчових продуктів на 6 - 8 відсотків, дитячого харчування на 9 відсотків;
запобігання виникненню пріонних інфекцій та захист населення і територій у разі їх появи;
зменшення обсягу споживання традиційних енергоресурсів галуззю на 8 - 10 відсотків;
розширення бази формування власних фінансових ресурсів агропідприємств та поліпшення умов доступу до зовнішніх джерел фінансування;
удосконалення системи державної підтримки сільськогосподарського виробництва та її прозорість;
створення ефективної інформаційно-маркетингової системи;
збереження біорізноманіття та формування екомережі;
зменшення рівня бідності населення у сільській місцевості та наближення розміру середньомісячної заробітної плати працівників сільського господарства до середнього рівня за галузями економіки;
збільшення обсягу експорту вітчизняної сільськогосподарської продукції на 3 - 4 відсотки, а продукції харчової та переробної промисловості на 5 - 7 відсотків.

Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми

Для виконання Програми необхідно близько 47,1 млрд. гривень, з них за рахунок коштів державного бюджету 35,6 млрд. гривень.
Фінансування Програми в необхідних обсягах передбачається здійснювати за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, приватних інвестицій та інших джерел, не заборонених законодавством.
Для виконання Програми також залучатиметься міжнародна технічна та фінансова допомога.
Обсяг матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми, визначатиметься під час розроблення відповідних завдань і заходів.
____________

Волинські лісівники допомагають озеленювати Луцьк. ФОТО

Сьогодні, 12:13

Волинські лісівники допомагають озеленювати Луцьк. ФОТО
На Волині триває Всеукраїнська акція держлісагентства «Майбутнє лісу у твоїх руках». Повідомляє прес­служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Луцьк також долучився до неї загальноміською екологічною акцією з озеленення міста. 30 лип, 15 кленів, 20 сосон, 10 ялин, 5 калин, 700 грабів та кущів самшиту посадили на території КЗ “Луцький навчально­виховний комплекс ЗОШ І­ІІ ступенів No 7 — природничий ліцей”.

Участь взяли учні та їх батьки,вчителі, випускники цього навчального закладу, також міський голова Микола Романюк, його заступник Андрій Киця, начальник міського відділу освіти Олег Гребенюк, депутати міської ради, журналісти. Їх освітянам безоплатно надало ДП «Волинський лісовий селекційно­насіннєвий центр» Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Головний спеціаліст відділу лісового господарства ВОУЛМГ Володимир Неводнічик та головний лісничий ДП «ВЛСНЦ» Олег Малиш не тільки консультували школярів, а й разом із дітьми садили деревця. Хоча зізнаються, що за малими природолюбами не просто було встигати.

Настрій у всіх, не зважаючи на похмуру погоду, був піднесений і радісний. Діти прийшли зі своїми батьками

Волинські лісівники допомагають озеленювати Луцьк. ФОТО


Волинські лісівники допомагають озеленювати Луцьк. ФОТО

25 березня - брифінг щодо запровадження електронного обліку лісу


25.03.2016

25 березня відбудеться брифінг Першого заступника Голови Держлісагентства Христини Юшкевич на тему «Запровадження електронного обліку лісу в Україні»

Початок заходу: 14:00.

Місце проведення: БУДИНОК УРЯДУ. Вхід (тільки за паспортами) з вул. Грушевського, 12/2, 1-й під'їзд, 6-й поверх.

Акредитація ЗМІ проводиться до 12:30 25 березня 2016 року за тел.: 256-62-48 та на e-mail: gerasimova@kmu.gov.ua


Трансляцію заходу он-лайн дивіться за посиланням:

https://www.youtube.com/channel/UCdCV-F9cLvixQRHxj2sWXMw

Джерело: http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=165621&cat_id=134717

Вирубування лісів на Херсонщині веде до екологічного лиха

24 березня 2016, 23:55

Страшні піщані бурі можуть знищити не один населений пункт на Херсонщині. Людей мав захистити від стихії великий ліс. Але від нього залишилися самі пеньки! І найстрашніше, що вирубувати насадження змушені ті, хто має їх захищати - лісники! Вони продають деревину, бо мають годувати свої сім'ї. Адже держава від цього року лісництва не фінансує!

Оксана живе поруч з Цюрупинським лісом. Каже: дерева зникають просто на очах!

- На сегодня лес уничтожен на 50 %.

Насадження на Херсонщині дуже важливі, бо виконують захисні та протиерозійні функції. Цюрупинський ліс колись висадили люди для того, щоб він захищав їх від пісків Олешківської пустелі. Якщо дерев не буде, піщані бурі просто знищать найближчі населені пункти! Ліс зникає, тож тепер це реальна загроза.

Олена Лобанова, мешканка м. Цюрупинська:

- Вы ж видите - одни полянки. Как в мультике про Простоквашино: такой лес, что только бабушкам хорошо - одни пеньки, есть где отдохнуть.

Активісти впевнені, що вбивають ліс ті, хто мали б його захищати!

Оксана Пляс, мешканка м. Цюрупинська:

- Местные жители пилят, но пилят мало, и они больные деревья. Очень тяжело завалить дерево. Промышленные браконьеры в основном идут в акациевый лес. Поэтому то, что мы на сегодня видим - это только работа лесхоза.

Лісники дивуються таким звинуваченням. Кажуть, й дійсно пиляють дерева, але тільки за потребою. Це називається санітарними рубками. Проте зізнаються, що дрова таки й справді продають. Бо це єдиний шанс залишити лісові господарства. З цього року держава їх не фінансує взагалі!

Геннадій Дудченко, лісничий Цюрупинського лісництва:

- Всі лісгоспи степові повинні сам собі заробляти кошти і для утримання апарату, і для утримання лісової охорони. Зарплату я виплачую за ті кошти, що я організував лісопродукцію: зрубок з прорідження, з прохідних.

Між тим без них ліс може зникнути зовсім. Справа не тільки у браконьєрах, які полюють на деревину. А й у стихійних лихах. Приміром, пожежах! Лише з початку року лісгоспи погасили 5 пожеж. А попереду літо, як завжди - сухе й спекотне. Вже нині гасити ліс нічим.

Володимир Михайленко, перший заступник керівника Херсонського лісового та мисливського господарства:

- Лісогосподарськими підприємствами області підготовка до пожежонебезпечного періоду 2016 року проводить лише в частині технічної документації.

Лісники підрахували, що на охорону лісів від пожеж треба 13,5 мільйонів гривень. Утім, де їх узяти? Єдине рішення - звернутись до Кабміну профінансувати лісові господарства.

- Якщо цього лісу не буде, якщо його не стане, то це буде екологічна катастрофа.

Марія Глод, головний лісничий Цюрупинського лісо-мисливського господарства:

- Це не є така велика сума на рівні України в порівнянні з тим, що ми всі разом можемо втратити - ми можемо втратити оцей штучний херсонський ліс.

Тим часом рятувати ліс взялися самі цюрупинці. Люди за один день тут висадили 25 тисяч саджанців кримської сосни.

Питання лісовідновлення розглянули на науково-практичній конференції


КІРОВОГРАД. 25 березня. УНН-Центр. Всеукраїнська науково-практична конференція “Відтворимо ліси разом”, приурочена Міжнародному дню лісу, відбулася в Київському Національному еколого-натуралістичному центрі учнівської молоді. Кіровоградщину на ній представляли методист комунального закладу “Кіровоградський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді” Олена Кротенко та помічник керівника Червоно-Нерубаївського шкільного лісництва Підлісненського навчально-виховного комплексу Наталія Філін. Про це УНН-Центр повідомили у прес-службі Кіровоградського ОУЛМГ.

Під час пленарного засідання обговорювали питання лісовідновлення за участі представників різних громадських кіл та роль лісів України в умовах глобальних змін навколишнього середовища.

Учасники дискусійних майданчиків поділилися своїми творчими здобутками та обговорили питання щодо програмно-методичного, матеріально-технічного забезпечення шкільних лісництв, підготовки кадрів і підвищення рівня професійної компетентності керівників учнівських об’єднань та проблеми допрофільної підготовки та профільного навчання юних лісівників.

Простір науково-практичної конференції було розширено за рахунок дискусії, презентації інноваційних форм діяльності кращих учнівських лісництв та виставки “Лісовідтворення. Пошук молоді”.

Кожен, хто брав участь у заході, отримав відповідний сертифікат. Червоно-Нерубаївське шкільне лісництво нагороджено грамотою Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді.

24 березня 2016

Почему леса играют ключевую роль в сохранении климата, водных ресурсов, здоровья и жизни людей

18 марта 2016


СПЕЧАТА
ОСНОВНЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ
  • 21 марта, Международный день лесов - это возможность привлечь внимание к центральной роли лесов как экологического и климатического фактора и подчеркнуть огромную пользу лесов для экономики, общества и здоровья людей.
  • Для 1,3 миллиарда людей – пятой части всего населения Земли – леса являются источником занятости, лесной продукции, средств к существованию и доходов.
  • Леса - один из приоритетов деятельности Всемирного банка и с точки зрения развития, и с точки зрения сохранения климата. Инвестиции Всемирного банка в сохранение климата направлены на восстановление деградированных лесов и ландшафтов и распространение методов ведения сельского хозяйства, не причиняющих ущерба климату.

Вы сегодня пили воду, ели фрукты или делали глубокий вздох? За все это вы должны благодарить леса.
Лесные водосборные бассейны и водно-болотистые угодья являются источником 75 процентов доступных мировых запасов пресной воды, используемой для бытовых, сельскохозяйственных, промышленных и экологических нужд, и служат природным фильтром, который очищает наш воздух. 
Леса и деревья, которым мы отдаем дань 21 марта, в Международный день лесов - это краеугольный камень в решении проблем изменения климата и обеспечения устойчивого развития.
Леса - одно из важнейших хранилищ углерода на нашей планете. Однако при вырубке лесов в целях освобождения площадей для сельского хозяйства или инфраструктуры в атмосферу выбрасывается огромное количество углекислого газа и других парниковых газов, что является одним из факторов изменения климата.
В то же время лесные насаждения играют решающую роль в смягчении последствий изменения климата не только за счет поглощения парниковых газов, но и за счет формирования более устойчивых ландшафтов: они регулируют водный режим, улучшают состояние почв  и сохраняют их для сельского хозяйства, обеспечивают защиту прибрежных сообществ от экстремальных погодных явлений и подъема уровня моря и создают миграционные коридоры для  растений и животных.
В соответствии с Парижским соглашением, принятым на 21-й Конференции Сторон РКИК ООН (COP21), некоторые страны взяли на себя серьезные обязательства в рамках национальных планов действий по климату (так называемые NDC или национальные вклады) в части осуществления адаптационных мер и сокращения выбросов парниковых газов, связанных с вырубкой и деградацией лесов, изменением характера землепользования и ведением сельского хозяйства. На долю этих секторов приходится, в общей сложности, почти четверть глобальных выбросов, однако во многих развивающихся странах их доля намного выше.
Для реализации этих национальных планов действий странам потребуются многие триллионы долларов инвестиций, связанных с климатом и лесным хозяйством. Для достижения цели по удержанию глобального потепления на уровне не выше 1,5 градусов по Цельсию, эти обязательства должны найти отражение в инвестициях, включая инициативы, направленные на повышение устойчивости лесов и ландшафтов.
Повышение качества лесоуправления позволяет снизить существующую и будущую уязвимость к изменению климата наряду с достижением целей по смягчению последствий и адаптации к изменению климата. 

Image
World Bank

Image

Не менее важна связь лесов с людьми. Согласно оценкам, 1,3 миллиарда людей - примерно одна пятая населения Земли - прямо или косвенно извлекают выгоды из лесов в виде занятости, лесной продукции, а также источников средств к существованию и доходов. Леса являются практически единственным источником средств к существованию для 300–350 миллионов людей (примерно половина из них - коренные народы), проживающих на территории или в окрестностях густых лесов. А для сотен миллионов других людей, включая жителей городов, лесные ресурсы - это продукты питания, строительные материалы и источники энергии.
Кроме того, леса вносят вклад в рост благосостояния и занятости. Можно предположить, что с увеличением спроса на лесную продукцию этот вклад будет увеличиваться в течение ближайших десятилетий. В официальном лесном секторе работают более 13,2 млн человек, производятся свыше 5 тысяч видов древесной продукции и ежегодно создается валовая добавленная стоимость, превышающая 600 млрд долларов США, т.е. почти 1% мирового ВВП.
Примером могут служить три недавно завершенных или действующих проекта, осуществляемых при поддержке Всемирного банка, которые помогают понять, почему финансирование, направленное на неистощительное использование лесных ресурсов, и мероприятия в поддержку низкоуглеродного развития как никогда важны для будущего лесов, для обеспечения устойчивости к изменению климата и улучшения экономического положения людей.
Казахстан
Еще один проект Всемирного банка, направленный на решение проблем лесоуправления, осуществляется в Казахстане, где леса не только являются важным источником постоянной и сезонной занятости для населения многих городов и поселков, но и представляют большую ценность как источник топливной древесины, пастбища для скота, пасечные хозяйства, территория для сбора ягод и грибов, а также место отдыха. Однако в некоторых районах доступ населения к лесам был ограничен в целях пресечения незаконной заготовки древесины и борьбы с лесными пожарами (последнее представляет собой особую проблему в условиях сухого казахстанского климата). В то же время страна нуждается в укреплении потенциала на национальном и местном уровнях для принятия мер по борьбе с пожарами и другими угрозами.
Проект «Сохранение и восстановление лесов», финансируемый при содействии Всемирного банка (30 млн долларов) и Глобального экологического фонда (5 млн долларов),  направлен, главным образом на то, чтобы за счет внедрения коллективных методов управления усовершенствовать систему охраны окружающей среды на территории, занимающей почти один миллион гектаров, включая 46 тыс. гектаров возобновленных сосновых насаждений в пойме Иртыша.
Благодаря освоению современных методов выращивания леса правительство значительно сократило расходы на лесовозобновление, а применение грузовиков нового типа и современных систем пожарной сигнализации способствовало существенному сокращению времени обнаружения лесного пожара и прибытия пожарных бригад на место возгорания. Кроме того, проект влечет за собой важные последствия с точки зрения изменения климата: стоимость предотвращенных выбросов парниковых газов составит 306 млн долларов США за 20-летний период. 


У Білорусі заготовляють деревину у чорнобильській зоні


24.03.2016, 22:45
Фото: belta.by

Лісгоспи активно використовують території, які постраждали від аварії на ЧАЕС, для заготівлі лісоматеріалів та розширення лісопосадок.

Про це повідомив 24 березня на прес-конференції в Мінську заступник міністра лісового господарства Олександр Кулик.

«Робота на цих територіях і не зупинялася, питання лише в тому, наскільки довго там може знаходитися людина», — сказав він, відповідаючи на питання БелаПАН.

За словами фахівця, в чорнобильській зоні працюють Вєтківський, Наровлянский і Хойникский спецлесхозы; приділяється увага їх технічного переозброєння.

«Також на цих територіях заготовлюється деревина. Кількість деревини, яку за радіологічними міркувань не можна використовувати для опалення або будівництва, дуже несуттєве — менше 5%. Вона утилізується на місці», — повідомив заступник міністра.

Він звернув увагу, що на забруднених землях вирощується більше лісу, так як для додаткових лісопосадок використовуються вийшли з сільгоспкористування землі.

Як раніше повідомлялося, з 2 по 9 квітня в республіці пройде традиційна благодійна акція «Тиждень лісу — 2016». В цьому році вона приурочена до 30-річчя з дня аварії на Чорнобильській АЕС.

Як зазначив заступник міністра, судячи з надісланими заявками, у заходах Тижня лісу візьмуть участь близько 80 тисяч чоловік. «Ми очікуємо, що ця акція стане наймасовішою з 2007 року», — сказав Кулик.

Лісгоспи підготували для учасників Тижня лісу понад 800 об'єктів, на яких добровольцям нададуть можливість посадити дерева, впорядкувати територію, привести в порядок місця відпочинку в лісі, створити пам'ятні алеї або сквери.

Чиновник закликав приєднатися до посадки дерев та прибирання лісових територій всіх громадян країни. За його словами, вся необхідна інформація про акцію розміщена на сайті Мінлісгоспу.

https://www.charter97.org/ru/news/2016/3/24/196540/