Мораторій було прийнято минулого року з метою захистити українських виробників, оскільки більшість сировини традиційно йшла на експорт. Та від початку було зрозуміло, що така норма порушує як умови членства України в СОТ, так і положення Угоди про асоціацію з ЄС.
Але лобісти вітчизняної переробки виявилися досить переконливими – навіть попри те, що проти мораторію виступав Кабмін, за його запровадження 9 квітня 2015 року проголосували 233 депутати всіх парламентських фракцій.
Незважаючи на заперечення ЄС, за три місяці законопроект був підписаний президентом.
Мораторій набув чинності з 1 листопада 2015 року, за винятком експорту сосни – для неї мораторій діятиме з 2017 року. При цьому напередодні введення мораторію обсяги вирубки зросли в рази – експортери намагалися встигнути вивезти якомога більше лісу.
Відповідно, щойно мораторій почав діяти, уряд відчув тиск з боку Брюсселя. "Представники Словаччини, Угорщини та Польщі регулярно порушують це питання – на їхні уряди тисне місцевий бізнес, чиє виробництво не може працювати без української сировини", – розповідало раніше ЄвроПравді джерело в європейських структурах.
Попри те, що українська деревообробна промисловість дійсно в кризі, позиція нашої країни виявилася надзвичайно вразливою.
"Не можна, ухвалюючи закон у Раді, говорити про підтримку національного виробника, а потім їхати в Європу і з poker face розповідати, що ми справді турбуємося про екологію", – розповідає джерело в Кабміні.
Дійсно, якби українських депутатів турбувала проблема вирубки лісу, то мораторій мав би бути введений не на експорт, а на вирубку.
Цю колізію в колонці на ЄвроПравді вже розглядала юрист Тетяна Сліпачук.
"Враховуючи, що лісо- та пиломатеріали є вичерпними природними ресурсами, які стали жертвою неконтрольованої вирубки, Україна мала би право запровадити експортні обмеження на основі статті XX(g) ГАТТ.
Однак застосування статті XX ГАТТ також має свої особливості, що кристалізувалися у практиці врегулювання спорів СОТ. Цілком логічно, що природні ресурси не можуть бути збережені, якщо їхній експорт заборонений, а внутрішнє споживання не обмежене.
В такому випадку заборона експорту більше нагадує прихований протекціонізм, аніж політику держави, спрямовану на збереження природно-ресурсного потенціалу", – вважає юрист.
Тим більше, що мораторій зовсім не вирішив екологічної проблеми, пов'язаної з вирубкою лісу. Якщо перед стартом дії мораторію експорт збільшився в десятки разів (зараз схожа ситуація спостерігається з експортом сосни), то і з початком його дії поставки лісу за кордон не зупинилися.
Більш того, саме в останні місяці ця проблема стала настільки явною, що не помічати її вже неможливо – в мережі можна знайти фотографії залізничних потягів, навантажених деревиною (і не тільки сосною), що прямують за кордон, а також фотографії вирубки лісу, масштаби якої дозволяють говорити про екологічне лихо.
В уряді неофіційно розповідають, що в такій ситуації порушувати питання про скасування мораторію було б контрпродуктивно.
Саме тому мораторій запропоновано замінити на аукціони, при цьому окремо для резидентів і нерезидентів. У цій системі потрібно звернути увагу на два ключових моменти:
1) на аукціон для нерезидентів надходитиме лише той ліс, який виставлявся на продаж для резидентів і не був реалізований.
У Кабміні уточнюють, що деякі види деревини, наприклад, невеликого діаметру, українським виробникам нецікаві, але користуються попитом за кордоном;
2) деревина, що виставляється на аукціоні для резидентів, продається без права на експорт, що повинно унеможливити маніпуляції.
Чи відповідає така система міжнародним зобов'язанням України? Це досить-таки сумнівно, оскільки дискримінація все одно залишається. Адже нерезидентам (тобто з правом продавати за кордоном) залишиться тільки та деревина, яка не цікавить вітчизняних виробників. Іншими словами, "осетрина другої свіжості".
Однак в уряді переконують, що така схема влаштовує Євросоюз.
"У ЄС чудово розуміють, що звичайне скасування мораторію в парламенті провести неможливо. А отже, треба шукати компроміс", – запевняє співрозмовник ЄвроПравди.
За його словами, схема подвійних аукціонів повинна пропрацювати три роки, після чого нерезиденти мають зрівнятися в правах з вітчизняними покупцями. Втім, варто зазначити, що норма про обмеження дії окремих аукціонів для нерезидентів трьома роками в самому законопроекті відсутня.
Чи справді ЄС влаштовує такий компроміс?
Європейські співрозмовники ЄвроПравди дуже обережно коментують це питання – навіть неофіційно. З цього, як мінімум, випливає, що запропонована норма не викликає в ЄС явного неприйняття.
Втім, уже найближчим часом компроміс може бути зруйнований. Оскільки законопроект був внесений лише цього тижня і ще не встиг пройти перше читання, у разі зміни уряду він буде відкликаний з Ради. Процедура повторного внесення законопроекту може зайняти до півроку, хоча в разі тиску ЄС це може відбутися через два-три місяці.
Однак залишається питання – чи не буде скоригований цей документ? І чи не призведе це до нових проблем у взаєминах з ЄС?
Не менш важливе питання – як запропонована аукціонна норма вплине на проблему масової вирубки?
Адже навіть мінімальний легальний експорт лише посилить цю проблему, яка вже зараз має всі характеристики екологічного лиха!
У Кабміні запевняють, що проблема нелегальної вирубки пов'язана з прямими контрактами: "Не секрет, що будь-якій вподобаний масив лісу можна купити. У такому разі лісники визнають цю вирубку санітарною, а деревину продають за прямими контрактами".
Вихід із ситуації в уряді бачать у забороні прямих контрактів – вся деревина повинна реалізовуватися лише через аукціони.
Чи вистачить цих заходів для подолання екологічної катастрофи? Навіть в уряді неофіційно визнають, що цього недостатньо, адже лісова галузь традиційно є однією з найбільш корупційних.
Альтернативою цій системі може бути розширення мораторію, коли під заборону підпадатиме будь-яка комерційна вирубка, а не тільки експорт.
В такому випадку Україна, як мінімум, захищається від звинувачень у дискримінації – навіть якщо така норма не сподобається ЄС, там не зможуть заперечити проти права країни вводити заборони, пов'язані із запобіганням екологічній катастрофі.
Втім, навіть розширення мораторію не вирішує всіх проблем.
Якщо більшість контрабанди становить санітарна вирубка, то це означає, що Україні необхідно посилення контролю за її проведенням, а також перекриття контрабандних схем.
Важлива деталь – як і у випадку з контрабандою бурштину, такі схеми були б неможливі без участі митників, у тому числі і з європейської сторони.
А отже, вирішити цю проблему можливо лише спільно з Європейським Союзом.
Пішла з життя людина, з якою пов'язана історія Олешківських лісів та Цюрупинського краю. ДП «Цюрупинське лісомисливське господарство» з глибоким сумом повідомляє, що 25 березня на 71-ому році життя помер колишній директор підприємства Геннадій Михайлович Шиман. 
