Незаконні рубки, пожежі, розпорошеність управління та корупція поставили українські ліси на межу виживання. Наступного року на охорону та оновлення лісового господарства в бюджеті передбачили 70 млн грн, що в 10 разів менше необхідного. При цьому рішення проблеми лежить на поверхні і навіть не вимагає від держави додаткових мільйонів.
Якщо цьогоріч Державне агентство лісових ресурсів отримало на захист, розвиток та утримання майже 8 млн га українських лісів близько 65 млн грн, наступного року «з барського плеча» уряд готовий надати трохи більше 70 млн.
Найбільш шокуюче, що тільки на ліцензіях на промислову вирубку та оброблення деревини підприємці заплатили майже 500 млн грн, різноманітні акцизи та платежі складають ще понад 100 млн грн. Отже, на розвиток галузі – висадження молодих дерев, захист від пожеж, запровадження електронної системи обліку, утримання сотень заповідників та різноманітних охоронних лісових територій – держава виділяє одну гривню зі ста тих, що надходять до бюджету від галузі.
Після низки скандалів з контрабандою лісу-кругляка та введення мораторію на його вирубку та переробку, у вересні цього року у Держлісагентстві закінчився тривалий конкурс на посаду нового голови відомства. Ним стала Христина Юшкевич, яка з середини 2015 року працювала у відомстві радником та заступником голови. За півроку роботи нове керівництво оцінило масштаб катастрофи, але переконує, що готово дати потужний поштовх для реформування галузі вже наступного року.
«Для кожної реформи необхідні кошти, тому ми наполягатимемо на створенні Лісового фонду для наших потреб. Найголовніші – це захист лісів у південно-східних регіонів, розробка чітких та рівних правил торгівлі деревиною, усунення незаконних рубок та запровадження єдиної електронної системи обліку деревини», – каже голова Держлісагенства Христина Юшкевич.
А боротися за створення Фонду є сенс. Україна посідає 9 місце у світі по заготівлі деревини, це близько 16 млн кубометрів деревини щороку. Галузь забезпечує роботою 50 тис українців із середнею зарплатнею 4,5-5 тис грн. Але всі гроші від бізнесменів галузі ідуть в загальний державний бюджет, звідки на відновлення та створення нових лісів повертаються копійки.
«Державна програма розвитку лісового господарства завершилася в 2015 році, тому в 2017-му на це бюджетного фінансування не передбачили. Тепер понад одного мільйону гектарів лісів залишилося без охорони, протипожежні заходи не здійснюються, а про перспективи розвитку взагалі забули. Зрозуміло, що у нас війна і багато інших потреб, але так ставитися до цілої галузі не можна», – характеризує ситуацію голова Комітету Верховної ради з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко.
Депутати пропонують збільшити бюджет на захист, відновлення та утримання лісів до 700 млн грн, які необхідні, а головне – вже є в бюджеті. Це гроші з податків та платежів українських державних та приватних підприємств, які займаються рубкою та обробленням деревини. А вони працюють з 90% усього вирубленого лісу.
Аби гроші не загубилися в корупційних схемах та урядових кабінетах, експерти пропонують створити окремий та незалежний Фонд, де акумулюватимуться гроші підприємців галузі. Він і буде фінансувати висадку нових лісів, здійснювати їх захист від пожеж та думати про розвиток галузі.
«Таким шляхом пішли поляки, які створили окремий лісовий фонд. В Україні нещодавно створили окремий Дорожній фонд. Цей досвід потрібно врахувати, внести необхідні зміні в бюджетний та податковий кодекси і створювати Лісовий фонд якомога швидше», – переконаний директор Науково-дослідного інституту лісового господарства Віктор Ткач.
Юшкевич впевнена, якщо Фонд створять в 2017 року, навіть без додаткових бюджетних вливань, він протягом 1-2 років зросте до мільярда гривень.
«Справжні результати ми побачимо через 40-50 років, бо це час виростання лісів. Але перші результати ми побачимо вже за рік роботи цього Фонду», – сказала Юшкевич.
politeka.net
