ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

22 жовтня 2016

Кабмін переймається питанням українських лісів

22.10.2016 , 17:34

Уряд створив робочу групу з питань захисту та відновлення лісів. Основне його завдання - якнайшвидше внесення пропозицій щодо відновлення лісових насаджень. Принаймні, на цьому наполягає Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. За результатами третього кварталу нинішнього року темпи зростання незаконної вирубки лісу вдалося суттєво знизити.




    Східна Європа: ліс і колоніалізм

    У 1924 році британська компанія «Центура» уклала з польським урядом концесію на вирубку половини всіх лісових угідь Речі Посполитої.

    В останній рік Польщу потрясає великий екологічний скандал, який швидко перейшов у політичну та економічну площину. Місцеві природоохоронні організації звинуватили уряд у масових вирубках Біловезькій Пущі, які проводяться під слушним приводом боротьби з шкідником-короїдом. Міністерство навколишнього середовища Польщі вирішило збільшити ліміт вирубки заповідного лісу відразу в п'ять разів – до 318 тисяч кубометрів. У відповідь екологи подали на це скаргу до Європейської комісії, відзначаючи, що порубка лісу проводиться з чисто комерційною метою і приносить величезний прибуток, а в розташованій поруч білоруській частині Пущі ніхто не знищує заражені жучком дерева.

    Польський уряд прийняв цей виклик, відповівши на нього в суто демократичному дусі. Міністр навколишнього середовища Ян Шишко, якого називають відкритим лобістом лісопромисловців, демонстративно звільнив директора Національного парку «Біловежа» і більше тридцяти вчених, що входили до Ради охорони природи. А потім санкціонував кампанію цькування екологічних дисидентів, представляючи борців за порятунок заповідного лісу в якості ворожої агентури.

    «Міністерство навколишнього середовища спільно з євродепутатами від правлячої партії «Право і справедливість» організувало в будівлі Європарламенту виставку, просуваючи до широкого загалу версію уряду про порятунок лісу через вирубки – поки він «не згнив на наших очах»... Уряд створив нову Наукову рада лісництв, набрану, як стверджують критики, з лояльних фахівців. Його голова професор Януш Сова говорив: «Є тільки один метод управління лісами – сокира». Інший член ради Микола Яновський на тому ж засіданні назвав екологів паразитами і запропонував послати їх на десять років «в ГУЛАГ до Путіна». Екологи відзначають, що риторика по відношенню до ним стала агресивніше: їх називають экотеррористами, зрадниками, купленими росіянами, німцями або євреями», – пише про це портал «Росбалтик».

    Все це нагадує добре забуту, але дуже повчальну історію часів міжвоєнної Польщі, в яку входили території Західної України та Білорусії. У 1924 році британська компанія «the Century European Timber Corporation», більше відома під розхожим народною назвою «Центура», уклала з польським урядом десятирічну концесію на заготівлю 17 мільйонів кубометрів деревини, – що становило половину всіх лісових угідь Речі Посполитої. Європейські бізнесмени без праці підкуповували місцевих політиків і безцеремонно змушували Варшаву розплачуватися за військову і фінансову підтримку під час польсько-радянської війни, яка нещодавно завершилася.

    Британці задешево наймали на роботу бідних селян і колишніх солдатів з добровольчих бандформувань білогвардійського генерала Булак-Балаховича, які перетворилися в приватну армію «Центури». Корпорація вирубувала ліс від Литви до Волині, проте основна частина заготівлі проводилася саме в Біловезькій Пущі. До неї підвели залізниці-вузькоколійки, і приступили до хижацької вирубки лісу – в першу чергу, зводячи під корінь цінні породи дерев. Тільки в одному 1925 році британські бізнесмени вивезли з Польщі понад 800 тис. м3 деревини – вважається, що палуба і обшивка побудованих в ті роки британських судів у більшості випадків проводилася з польського, білоруського, литовського та українського лісу. При цьому, «Центура» платила лісорубам мізерні зарплати, що призводило до запеклої страйкової боротьби. А уряд Польщі кожен раз звинувачував в організації цих страйків агентуру більшовиків. Лише в 1929 році, під тиском громадської думки, польська сторона розірвала кабальний контракт з британською корпорацією, сплативши їй недоотриману вигоду в 375 тисяч фунтів стерлінгів. А знищені ліси згодом з величезною працею відбудовувалися у повоєнні роки.



    Нинішній біловезький скандал свідчить про те, яку гостру потребу в лісі відчуває зараз європейська економіка, а заодно пояснює, чому ЄС виявляє такий інтерес до збільшення поставок української деревини. Не випадково Євросоюз самим безсоромним чином вимагає від України скасування мораторію на експорт українського лісу, погрожуючи відмовити Києву вже в узгоджених кредитах. Деревообробним підприємствам європейських країн вигідно купувати український ліс за заниженими цінами, зберігаючи власні лісові угіддя, вирубка яких передбачає дорогу рекультивацію і загрожує конфронтацією з екологічними організаціями – як це і сталося зараз у Польщі.

    «Європейські партнери вже не соромляться. Українські машини, механізми, метали їх не цікавлять. На них не знижуються квоти, немає ніяких програм підтримки та інтеграції. Натомість сировина, металобрухт, продукція АПК з нульовим рівнем переробки – цілком затребувана. Тепер, коли Україна здала практично всі позиції і загнана в кут, саме час підняти питання, що не вирішуються раніше. Хочете кредит на закупівлю газу? Хочете черговий транш макроекономічної допомоги? Слід скасовувати мораторій на експорт лісу!», – прокоментував цю політику шантажу колишній перший віце-прем'єр-міністр України Сергій Арбузов. Причому, за його словами, офіційно озвучені дані про експорт українського лісу, якими оперує влада, не враховують величезні обсяги нелегальної торгівлі українською деревиною, завдяки яким вона росте навіть зараз, коли поки ще діє мораторій.

    «Насправді, в умовах безвладдя навіть при діючому мораторію ліс-кругляк вивозився під виглядом виробів, дров, чого завгодно. Про це яскраво свідчать дані статистики. За останні два роки частка лісу в експорті до ЄС зросла майже вдвічі – з 3,6% у 2012 році до 6% у першому півріччі 2016 року. В минулому році був підписаний мораторій, а експорт збільшився на 16%. Ніхто цього мораторію не дотримується – 70% нашого лісу йде в Європу. Що там вивозять з прикордонних територій, обліку і зовсім не підлягає. Важливо інше: з Україною переходять на мову грубого диктату. І це нова реальність, з якою нинішній владі доводиться жити. На жаль, не тільки влади, але і народу України», – розповідає Арбузов.

    В результаті цієї грабіжницької, чисто колоніальної політики Україна втрачає не тільки свої нечисленні природні ресурси, але й залишки своїх виробничих потужностей. Масштабний вивіз лісу призвів до того, що деревообробні фабрики нашої країни парадоксальним чином страждають від нестачі сировини, простоюючи або закриваючись – незважаючи на те, що схили українських Карпат лисіють буквально на очах. А вироблена з української дерева продукція імпортується на українські ринки, де росте експансія іноземних виробників меблів.

    «Чому країни Євросоюзу не хочуть вирубувати свої ліси: Словаччина і Румунія бережуть Татри і Карпати, а Австрія та Італія – Альпи? Вони націлені на український ліс, скуповують за копійки, виробляють з нього продукцію, а потім продають її – в тому числі нам втридорога. Якщо Євросоюз ставить умову надання Україні допомоги в обмін на зняття мораторію на експорт деревини, тим самим він демонструє, що бачить у нашій країні сировинний придаток», – безрадісно констатує Геннадій Москаль, патріотичний губернатор Закарпаття, де за останні два з половиною роки з лякаючою швидкістю зникли цілі лісові масиви.

    Іноземні політики, які активно лобіюють інтереси європейського бізнесу, не шкодують навіть власні заповідні угіддя – хоча Біловезька Пуща заслужено вважається природним символом Польщі й увійшла в список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Не дивно, що в Європі зовсім не переживають з приводу екологічних та економічних наслідків, які з неминучістю принесе за собою масова вирубка українських лісів. А ошукані мешканці України починають розуміти, що її відносини з Євросоюзом можуть будуватися зараз тільки на залежних, нерівних умовах – коли європейські еліти використовують нашу країну у своїх економічних інтересах, не даючи взамін нічого, крім ультимативних вимог підняти комунальні тарифи.

    По суті, сьогодні в нашій країні знову повторюється на свій лад стара історія корпорації «Центура», що ледве не знищила ліс слухняного васала Антанти, якою була відбивща «більшовицькі орди» Польща. Європейський капітал, як і дев'яносто років тому, розглядає Східну Європу як ринок збуту, резервуар дешевої сировини і дармової робочої сили. Причому, за іронією долі, ліс і тепер, як за часів Габсбургів і Пілсудського, залишається основним експортним товаром розтринькавшій свій індустріальний потенціал країни. А ті, хто виступають проти самогубного процесу руйнування своєї батьківщини, як і раніше, ризикують стати жертвою ритуальних звинувачень в роботі на зовнішнього ворога. Поки справжні вороги України торгують її народом, її природою і самим майбутнім нашої країни.

    Андрій Манчук
    liva.com.ua


    Присипляють пильність? Кабмін знайшов спосіб законно вивозити ешелонами ліс з України

    Вывоз леса

    Кабінет Міністрів України запропонує Верховній Раді скасувати 10-річний мораторій на експорт лісу, введений в квітні 2015 року. 

    Відповідний законопроект вже розроблений і прийнятий 19 жовтня на закритому засіданні Уряду.

    Текст документа є в розпорядженні "Обозревателя".

    Так, проект Закону України "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо врегулювання окремих питань експорту лісоматеріалів" передбачає зняття мораторію на експорт необроблених лісоматеріалів.  Замість цього Кабмін пропонує запровадити контроль операцій, пов'язаних з вивезенням таких товарів за кордон.
    Міністерство економічного розвитку і торгівлі, яке є розробником проекту, вважає, що для скасування мораторію є кілька підстав. Зокрема, прийнятий у квітні 2015 року закон нібито не відповідає вимогам СОТ та Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом, що не дає Києву отримати макрофінансову допомогу у вигляді кредиту на 600 млн євро.

    Крім того, Мінекономрозитку вказує, що під час дії заборони був неконтрольований експорт лісоматеріалів, продаж кругляка за заниженими цінами, а також контрабанда незаконно вирубаного лісу.

    У міністерстві вважають, що вирішити ці питання допоможе запровадження державної реєстрації зовнішньоекономічних договорів (контрактів) з подачею необхідного переліку підтвердних документів та визначенням пунктів пропуску через державний кордон України, де і буде оформлятися експорт лісоматеріалів. Законопроектом також передбачено розширити цю вимогу на експорт паливної деревини (код 4401 10 00 00 УКТ ЗЕД) — через те, що ліс-кругляк часто вивозять з країни під виглядом полін, гілок та колод.
    Проект закону буде опублікований на сайті Мінекономрозвитку для громадського обговорення. 

    Як раніше повідомляв "Оглядач", народні депутати України не підтримують зняття мораторію, так як це негативно позначиться на економіці та екології країни. 

    21 жовтня 2016, 16:20

    finance.obozrevatel.com

    Коли маленьке озеро ще було лісом - Харківщина


    Як видобувають пісок у Безлюдівському кар'єрі на Харківщині — відео з дрону

    22 жовтня 2016 - 12:56
    Безлюдівський кар'єр у Харківській області - одне з улюблених місць дайверів. Тут вони навчаються і тренуються. Місцеві люди також люблять тут відпочивати

    Але кар’єр відомий не лише, як місце відпочинку. Вже багато років тут видобувають пісок.

    На одному з ютуб-каналів з’явилось відео, як тривають роботи з видобування піску у Безлюдівському кар’єрі.

    У коментарях один з інтернет-користувачів зазначив, що пам’ятає ті часи, коли маленьке озеро ще було лісом.

    Верховный Суд сделал вывод об изъятии земель лесного фонда

    Верховный Суд Украины пришел к выводу, что при решении земельных споров следует установить, направлены ли правовые акты индивидуального действия председателя областной государственной администрации на распоряжение землями лесного фонда в виде единого массива площадью, значительно превышающей 1 га, и в связи с этим, не свидетельствуют ли эти действия о превышении председателем областной госадминистрации полномочий, предусмотренных законом.

    Об этом идет речь в Постановлении Судебной палаты в гражданских делах ВСУ от 7 сентября 2016 года №6-1030цс16.

    Так, полномочия Кабинета Министров Украины в сфере лесных отношений определены ст. 27 Лесного кодекса, к которым, в частности, относится передача в собственность, предоставление в постоянное пользование для нелесохозяйственных потребностей земельных лесных участков площадью более 1 га, находящихся в государственной собственности.

    В соответствии с ч. 9 ст. 149 Земельного кодекса (в редакции, действующей на момент возникновения спорных правоотношений) Кабинет Министров изымает земельные участки государственной собственности, которые находятся в постоянном пользовании; пашню; многолетние насаждения для несельскохозяйственных нужд; леса площадью более 1 га для нелесохозяйственных потребностей, а также земельные участки природоохранного, оздоровительного, рекреационного назначения, кроме случаев, определенных частями 5-8 настоящей статьи, и в случаях, определенных ст. 150 настоящего Кодекса.

    В пересматриваемом деле спорные земельные участки являются землями лесного фонда, отнесенными к I категории лесов и которые находились в государственной собственности до принятия оспариваемых распоряжений и их передачи ответчикам.

    Судам необходимо было определиться, не направлены ли правовые акты индивидуального действия председателя областной государственной администрации на распоряжение землями лесного фонда в виде единого массива площадью, значительно превышающей 1 га, и в связи с этим, не свидетельствуют ли эти действия о превышении председателем областной госадминистрации своих полномочий, предусмотренных законом.

    С полным текстом судебного решения можно ознакомиться по ссылке.



    6-1030цс16.doc


    15:20, 21 октября 2016 АВТОР: ВИКТОРИЯ НИКИТИНА
    http://pravotv.ua/ru/news/judiciary/26370-verkhovnyy-sud-sdelal-vyvod-ob-iz-yatii-zemel-lesnogo-fonda

    Ліс рубають: не тріски, колоди летять - Голос України


    Прикарпатські прокурори заявляють про резонансну кількість випадків самовільних вирубок лісу. В області незаконно зрубано 2 тис. м куб. деревини. Розмір обчислених збитків складає понад 13,7 млн. грн.

    Більше половини порушень виявлено на території лісового фонду, що перебуває у користуванні державних підприємств. У мережі районних агролісгоспів виявлено незаконну рубку понад 347 м куб. лісу (збитки 1,7 млн. грн.), на природно-заповідних землях — 149,3 (400 тис. грн ). Найбільше зловживань задокументовано у ДП Ворохтянського, Делятинського, Болехівського, Кутського та Солотвинського лісгоспів.

    За виявленими фактами з початку року зареєстровано 229 кримінальних проваджень. Направлено до суду 103 обвинувальні акти, за якими оголошено 71 обвинувальний вирок. Також, у порядку кримінального судочинства, як повідомили у прес-службі прокуратури області, заявлено 85 позовів про відшкодування шкоди, завданої незаконним видобуванням природних ресурсів, на загальну суму 1,3 млн. грн.
    Галина БРУХАЛЬ.

    Івано-Франківська область.
    11:04 22.10.2016

    Стали відомі основні причини поширення Африканської чуми свиней в Україні




    Назвали основні причини АЧС. Фото з сайту exo.in.ua

    Держспоживслужба назвала основні причини поширення АЧС в Україні. Про це фахівці відомства розповіли під час екстреного засідання по поширенню АЧС на території України, пише прес-служба Асоціації свинарів України.Сьогодні в Україні неблагополучними щодо африканської чуми свиней залишаються 25 пунктів у 8-ми областях: Миколаївській (5), Сумській (2), Одеській (4), Рівненській (3), Харківській (7), Кіровоградській (1), Київській (1) і Полтавській (2). Нагадаємо, на Полтавщині черговий спалах АЧС виявили на початку цього тижня.
    Екстрені збори об'єднали представників держави та бізнесу, зокрема главу Міністерства аграрної політики Тараса Кутового, голову Держспоживслужби Володимира Лапу, представників Асоціації свинарів України та фахівців від господарств-членів об'єднання.

    Фахівці Державної споживчої служби назвали основні причини поширення АЧС в Україні:


    • Тривала процедура відшкодування вартості за вилучене і знищене поголів'я свиней при ліквідації хвороби;
    • Відсутність дієвого контролю переміщення свиней і сировини. Зокрема, через ліквідацію ветеринарної міліції та відсутність відповідних повноважень у Національної поліції;
    • Відсутність механізму належної ідентифікації поголів'я свиней в приватному секторі;
    • Недостатнє фінансування Держспоживслужби для здійснення обов'язкових заходів (зокрема, моніторингу);
    • Торгівля продукцією свинарства та живими тваринами на стихійних ринках;
    • Подвірний забій свиней і реалізація продуктів забою;
    • Нехтування заходами біобезпеки. Перш за все стосується підсобних господарств громадян. Перевірка служби виявила, що 80% таких власників взагалі не дотримуються правил біобезпеки;
    • Неповна депопуляція диких кабанів;
    • Відсутність відповідальності за поширення хвороби;
    • Спрощення процедури державного ветеринарно-санітарного контролю.


    – У цьому році ми спостерігали два піки активізації АЧС. Перший - в серпні, його пов'язуємо з курортним і лісо-ягідним сезонами. Другий - зараз, в жовтні, з відкриттям мисливського сезону. Такі піки фіксуються щорічно, - зазначив начальник відділу здоров'я та благополуччя тварин департаменту безпеки харчових продуктів і ветеринарії Дер Олексій Клименок.

    Автор: Ольга Правденко
    22 жовтня, 09:35
    kolo.news

    Якщо децентралізація, то й доходи від лісу – Закарпаттю


    19 жовтня на базі НУБіПу відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин. Депутати обговорили проблеми лісової галузі, яка позбавлена державного фінансування і, відповідно без державного фінансування приречена на загибель, і дізнатися думку провідних науковців і фахівців, аби цього не сталося. Саме про це, відкриваючи засідання, сказав заступник голови комітету Олександр Бакуменко.

    Т. в. о. голови Державного агентства України Христина Юшкевич, директор НДІ лісового господарства та агролісомеліорації Віктор Ткач, завідувач кафедри дендрології та лісової селекції Юрій Марчук (якому вдавалося захищати 15 попередніх бюджетів лісової галузі), голова профспілки працівників лісового господарства Степан Кривов’язов, начальники обласних управлінь лісового та мисливського господарства — Закарпатської Валерій Мурга, Житомирської Андрій Курінський та інші говорили про наболіле.

    Начальник Закарпатського ОУЛМГ Валерій Мурга у своїй промові підняв ряд важливих питань і наболілих проблем лісової галузі, а саме – масове всихання ялинників на території Карпатського регіону; охорона лісу від незаконних рубок; проблеми нарощування та поглиблення обсягів переробки круглої деревини шляхом реконструкції діючих цехів та сучасного обладнання; проблеми вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини внутрішньому ринку. Однак все ж таки одним з наболілих питань залишається відсутність фінансування лісової галузі Закарпаття та України. Адже через брак коштів неможливо в достатній мірі оновити автопарк для боротьби з лісовими пожежами та природозберігаючу техніку, як і розвивати лісову дорожню інфраструктуру.

    «Ефективне управління лісовими ресурсами – це необхідний інструмент, за допомогою якого держава може і повинна проводити прозору, ефективну, відкриту для участі громадськості та таку політику, яка піддається контролю й веде до сталого розвитку та сприйнятлива до потреб населення Закарпаття. В першу чергу нашій галузі потрібні кошти аби держава повернула фінансування лісівникам. Окрім відсутності державного фінансування важкою ношею для лісівників краю є значне податкове навантаження. До прикладу, коефіцієнт податкового навантаження з податку на прибуток за перше півріччя поточного року по ЗОУЛМГ склав 2,9 а з врахуванням сплати 75% дивідендів – 9,9. Це означає, що з кожної тисячі гривень підприємство виплачує 795 гривень і відповідно залишку прибутку не вистачає для закупівлі техніки, зарплат і впровадження передових технологій. Це по-перше. По-друге, нам у найкоротший термін необхідно вдосконалити прийняття змін до наказу Державного комітету лісового господарства України «Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини”, в якому передбачити першочергове забезпечення потреб місцевих споживачів, усунути можливості участі в аукціонних торгах перекупників. Наша задача – створення переробних потужностей для того, щоб переробляти низькосортну деревину на теренах України. Це ключовий момент, який дозволить прискорено розвиватися галузі».

    Окрім того, начальник ЗОУЛМГ Валерій Мурга запропонував представникам лісової галузі та депутатам ВРУ з метою деценталізації у розподілі бюджетних коштів внести зміни до Бюджетного кодексу України, передбачивши відрахування від рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування до Державного бюджету України у розмірі 20% та 80% до обласного бюджету. В такому разі прийняття запропонованих змін сприятиме справедливому розподілу коштів від рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування між бюджетами всіх рівнів та забезпечить процес децентралізації влади шляхом надання місцевим органам влади більших фінансових можливостей для ліквідації диспропорцій у розвитку територій, інформує прес-служба Закарпатського ОУЛМГ.

    zakarpattya.net

    У Запоріжжі затримали лісника на хабарі в 53 тисячі гривень


    Вчора оперативники Управління захисту економіки спільно зі слідчими військової прокуратури затримали головного лісника державного підприємства за хабарництво.

    Ще у вересні, один із запорізьких підприємців звернувся до лісгоспу, щоб придбати деревину. За укладення угоди про постачання лісник зажадав 53 тисячі гривень і зазначив, що в разі несплати, чоловік не зможе укласти договір ні з одним з підприємств Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства.

    Чиновника затримали при отриманні частини хабара та вилучили у нього 51 тисячу гривень. 

    Зараз оперативники Управління встановлюють всіх причетних до правопорушення та інші факти корупції.

    Ліси Європи



    Центральні райони Західної Європи в давнину були вкриті густими лісами, в першу чергу буковими. Розчищаючи місця для ріллі і пасовищ, люди нещадно їх знищували. Вже до XIV сторіччя величезні масиви лісів були вирубані, і в цьому колись лісовому регіоні людям стало не вистачати деревини навіть для будівництва та обігріву осель. Ліси почали відновлювати, однак вирощували найбільш цінну в той час породу — дуб, жолуді якого йшли на корм свиням. Так поступово діброви витіснили букові ліси, від яких зараз залишився лише невеликий незайманий масив в італійському заповіднику Казантьенци.

    Але на цьому «пригоди» європейських лісів не закінчилися. У XVIII ст. Європу «завоював» картопля, виявився більш вигідним кормом для всеїдних свинок, цінність дуба впала, а бука, навпаки, зросла, оскільки він давав прекрасні дрова — енергетичну основу розвивається європейської промисловості. Бук стали охороняти і висаджувати. Однак реванш тривав недовго, менше 100 років: в XIX столітті промисловість перейшла на вугілля і потреба в буку відпала. Зате зросла ціна на деревину сосни і ялини, найбільш придатну для будівництва. Тому європейці почали розводити саме ці види, в результаті чого площа ялинників і сосняків в Європі стала швидко зростати. Зараз у Німеччині вони складають 65 % лісів.

    Так за 600 років людина двічі змінила рослинність цілої природної зони — з бука на дуб, з дуба на ялину і сосну. У підсумку незайманих лісів в цьому регіоні не залишилося. Ті діброви, ялинники і сосняки, які багато хто приймає за природні ліси, насправді є посадками, тільки іноді дуже старими.

    джерело: сайт webeko
    thinkgreen.ru