Відсутність лісового кадастру, можливість узаконити будь-які рубки через недосконале законодавство, тіньові схеми, що діють у лісовому господарстві, відсутність контролю і персональної відповідальності – основні проблеми, які призводять до нищення лісу. Про це йшлося під час прес-конференції, організованої МБО «Екологія-Право-Людина», департаменту екології та природних ресурсів ЛОДА та Держекоінспекції у Львівській області.
Ліс під грифом «таємно»
Згідно із Лісовим кодексом України, всі ліси поділяються на чотири категорії: природоохоронні, рекреаційні, захисні та експлуатаційні. Перші три виконують природоохоронну функцію, а остання категорія відповідає за національну економічну безпеку, тобто це ліси, в яких проводять промислову вирубку.
За словами юриста БМО «Екологія-Право-Людина» Софії Шутяк, одна з найбільших проблем лісової галузі в Україні – це відсутність лісового кадастру.
«Неефективною є система управління у справі охорони довкілля, передусім йдеться про відсутність лісового кадастру. Саме там має бути інформація, скільки є лісів, яким чином ліси відновлюються, хто рубає і як тощо. Чому нема кадастру? Ніхто на це не виділив кошти», – каже Софія Шутяк.
Згідно із інформацією, наданою Держлісагентством, в Україні експлуатаційних лісів є вдвічі більше, ніж лісів інших категорій. Водночас інформація щодо торгівлі лісом оприлюднюється на відкритій біржі.
«Згідно із цією інформацією, торік тільки 60% зрубаного лісу було викуплено. Це означає, що в нас є запаси – 40% лісу, зрубаного 2015 року», – зазначила експерт.
Крім того, часто відбувається й маніпуляція інформацією. Наприклад, мораторій на вивезення деревини за кордон поширюється на всі дерева, крім соснових.
«Є компанії в Румунії, Угорщині, які співпрацюють з Україною, вони свої технологічні процеси будують на сосні. А сосну станом на сьогодні можна легально вивозити. Тож є багато нюансів, з яких випливає, що хтось свідомо маніпулює інформацією. А оскільки немає об’єктивної бази даних, якою є реальна ситуація, виглядає на те, що хтось, можливо, хоче приватизувати ліс», – зазначила юрист.
На думку Софії Шутяк, чи не єдиним важелем впливу на Україну в сфері охорони довкілля є Євросоюз.
«Слід визначити показники стану довкілля, адже в Україні на одного мешканця міста припадає 11-17 кв. м лісу, тоді як у містах Європи він сягає 400-600 кв.м на одну людину. Важко рухатися уперед без конкретного кадастру, який би чітко розподіляв, скільки у нас є лісів певної категорії. Треба створити відриту систему даних по лісах. Також слід визначити конкретні органи нагляду і контролю у сфері охорони довкілля. На сьогоднішній день Державна агенція лісових ресурсів і видає лісорубні квитки, і водночас здійснює контроль за цими рубками. Ці функції треба забрати, натомість передати їх Держекоінспекції. Також передбачити механізми співпраці між правоохоронними органами – поліцією, прокуратурою, судом і контроллючими органами…» – зазначила Софія Шутяк.
Державні чи комунальні?
Водночас найгостріше проблема із незаконними рубками стоїть не в державних лісових господарствах, вважає еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Петро Тєстов, а саме у комунальних.
«Хочу сказати, що на тих об’єктах, навколо яких ЗМІ та активісти здіймають багато галасу, особливих проблем немає. Більшість таких рубок, зазвичай, відповідають букві закону. Бо хочемо ми того чи ні, але в Україні ліс треба рубати і забезпечувати економіку країни. Якщо дивитися на проект Global Forest Watch, який розроблений компанією Google разом з НАСА, де аналізують вирубку лісу по усьому світу, Україна у цьому рейтингу знаходиться значно нижче Швеції, Ізраїлю, Португалії, Польщі та Словаччини», – сказав Петро Тєстов.
Тим часом створюється інша негативна тенденція: за вигуками про нелегальні вирубки часто стоїть бажання змінити «власника» лісу.
«Наприклад, в Івано-Франківській області активісти, які кричали про незаконні вирубки у Національному парку «Гуцульщина», насправді створили своє комунальне підприємство і хочуть забрати собі ліси у комунальну власність. Як засвідчує ситуація, у лісах, які перебувають в управлінні державної власності (державні лісгоспи або національні парки), менше проблем, ніж у тих лісах, які перебувають в управлінні комунальної власності. У Львівській області це, наприклад, Галсільліс», – розповів еколог.
Однією з найбільших проблем лісової галузі еколог вважає недосконалість українського законодавства, яке, в принципі, дозволяє узаконити будь-яку вирубку. Ось і виходить, що формально все гаразд, а з точки зору охорони природи і здорового глузду, так робити не можна.
Крім того, існує чимало тіньових схем, таких як санітарні рубки, лісовідновні, маніпуляція цифрами.
«Частина українських лісів – це природні ліси, а частина – штучні, які були створені після війни або ще раніше, за Австрії, на місці природних лісів, щоб якнайшвидше вирощувати деревину для промислових потреб. Зміни клімату, глобальне потепління призвели до того, що ці ліси справді хворіють і в них треба проводити рубки. Але, замість вибіркових рубок, лісгосп призначає рубку, скажімо, кожного п’ятого дерева без дотримання всіх технологій, особливо в Карпатах, коли зрубане дерево спускають схилом, травмують ще з десяток насаджень. Через два роки треба знову проводити вибіркову санітарну рубку, через три роки – знову. В результаті ліс, який можна було за допомогою вибіркових рубок і перефорування залишити цілісним, повністю вирубують, і контролювати це неможливо», – зазначив Петро Тєвстов.
Але якщо для санітарних рубок потрібно погодження, документи тощо, то на Львівщині та Івано-Франківщині вигадали цілком нову схему, яка дозволяє рубати дерева навіть у заповідниках без довгої паперової тяганини. І називаються такі рубки – лісовідновні.
Довідково: лісовідновні рубки – комплексні рубки, які поєднують елементи рубок головного користування та рубок догляду для поновлення захисних, водоохоронних та інших корисних властивостей лісів, збереження біорізноманіття, підтримання і формування складної породної, ярусної і вікової структури деревостанів.
Їхня особливість в тому, що такі рубки призначає таксатор.
За словами еколога, такі лісовідновні рубки призначалися у Львівському лісовому господарстві, яке немає експлуатаційних лісів. А принцип функціонування лісгоспів простий – скільки зрубав, стільки заробив. Ось і призначалися лісовідновні рубки у букових лісах. Спочатку рубали найстарші дерева, згодом рубку повторювали і зрештою територія визнавалася рідколіссям, відтак зрубували все, що залишилося. Потім, Держекоінспекція фіксує порушення, зрозуміло, створюється комісія з представників обласного управління лісового господарства, Львівського лісотехнічного університету, як наслідок рубка визнається такою, що відповідає букві закону…
«Коли визначається ділянка під рубку, в документах вказується, що на цій ділянці буде зрубано 500 кубометрів лісу, а реально вивозиться 600-800 кубометрів. Щоби виявити таку невідповідність, треба мати доступ до відповідних матеріалів – описів ділянки. Але ці описи є тільки для службового користування. Надати цю інформацію відмовляють і ретельно її приховують», – каже Петро Тєстов.
Такі схеми дозволяють керівникам лісгоспів мати дорогу нерухомість, їздити на дорогих автомобілях…
Рубають більше, відновлюють менше…
Статистика щодо рубок у Львівській області виглядає так: офіційно було зрубано понад півтора мільйона кубів лісу, а незаконні рубки становлять 2,6 тисячі кубометрів деревини.
«Проблем є дуже багато у лісовій галузі, вони мають різні економічні і соціальні складові. Зараз насамперед є проблема всихання ялинових лісів, почали всихати вже і соснові, і ясен», – ділиться начальник департаменту екології і природних ресурсів ЛОДА Руслан Гречаник.
Всихання соснових лісів насувається на Львівщину з півночі. Площа всихання становить близько тисячі гектарів.
«В Україні проблему всихання вирішують переважно суцільними санітарними рубками. А у Німеччині екологи, лісівники, науковці вирішили такі деревостани залишати і спостерігати за розвитком цього процесу. Припустимо, у Польщі, Словаччині і Чехії активно втілюються методи перебудови сухих ялинників, тобто у насадження вводяться додатково інші породи дерев. Крім того, слід запобігати захворюванням: щойно гілка починає всихати, зрубувати її, а не чекати, доки всохне все дерево», – зазначив Руслан Гречаник.
Всихання дерев має і глобальні причини, такі як глобальне потепління і зниження рівня грунтових вод.
«Наступна проблема – це застосування суцільних способів рубань. Головне користування проводиться суцільним способом рубання – десь біля 80% і поступовими рубками – решта. Крім того, порушена вікова структура лісів. На сьогоднішній день середній вік насаджень у нас – 60 років, 2010 року він становив 62 роки. В той же час спостерігається переважання середньовікових насаджень – це 49,5%, площа перестигаючих – 16,8% за норми 25% тощо. Таке становище не сприяє повноцінній реалізації репродукційній функції лісів», – розповів головний еколог Львівщини.
Не сприяє відновленню лісу і збільшення площ вирубок.
«Починаючи з 2000 року, обсяги рубань збільшилися удвічі, при цьому ліс не почав швидше рости. Якщо 2010 року обсяги заготовленої деревини становили 774 тисячі кубометрів, то 2015 – це вже півтора мільйона. Половина обсягу – це деревина, заготовлена від рубок головного користування, а решта деревини заготовлено у порядку санітарних рубок. В нас є дані, коли деякі лісгоспи мають обсяги санітарних рубань удвічі більші, ніж від головного користування», – зазначив Руслан Гречаник.
Водночас не зростають об’єми лісовідновлення.
«Незважаючи на те, що кількість рубань удвічі збільшилися, обсяги відновлення лісу практично не змінилися. Наприклад, 2005 року цей показник становив 4,8 тисячі гектарів при проведенні рубок на площі 23 тисячі гектарів, 2015 року площі відтворення лісів становить 4,3 тисячі гектарів, при проведенні рубок на площі 24,5 тисячі нектарів. Тобто показник відновлення навіть зменшився», – зазначив еколог.
Шкоди лісовому господарству завдає і неправильне, застаріле трелювання деревини водними потоками, що призводить до ерозійних процесів, зсувів, селів, розмиву грунтів тощо.
«Існує проблема, пов’язана із відсутністю дієвого менеджменту в лісовому господарстві. Ми проаналізували кілька лісових господарств, і виявилося, що у лісгоспі при заготівлі деревини 45 тисяч кубометрів на рік чистий фінансовий результат становить 64-65 тисяч гривень», – повідомив Руслан Гречаник.
Натомість, на думку головного екоінспектора Львівщини Миколи Маланича, нинішня ситуація в лісовому господарстві – наслідок мораторію на перевірки, запровадженого після Революції Гідності 2014 року. Він мав сприяти роботі підприємців, однак призвів до масових порушень і зловживань.
«Згідно із законом, на позапланову перевірку ми можемо провести тільки за погодженням центрального апарату, а для цього потрібне звернення громадянина. Щоб провести планову перевірку, Держекоінспекція мусить попереджати про неї за 10 днів. Це дає час для консультацій з юридичними структурами, судів, які й не допускають до перевірок екоінспекторів», – розповів Микола Маланич.
Як правило, розповів екоінспектор, щойно у лісгоспі стає відомо про перевірку, одразу до правоохоронних органів масово надходять заяви про незаконні рубки від лісівників.
Тим часом, починаючи з 2015-го, держекоінспекцією було нараховано понад 80 мільйонів збитків, завданих у лісовій галузі Львівщини.
Оксана ДУДАР
;) ) звернення до КМУ, Мінприроди та ДЕІ про означений випадок та заяву до поліції в рамках статті 358 ККУ
:)
почувається приголомшено
