ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

13 березня 2019

На підтримку лісового господарства виділять велике фінансування


Служба підтримки села з 1 квітня почне приймати заявки від власників лісу на отримання фінансування - його сукупний обсяг перевищить сім мільйонів євро. Кошти виділяються на посадки лісу, відновлення лісових площ, які постраждали від пожеж і природних катастроф, а також на проріджування молодого лісу і заміни непродуктивних лісопосадок, повідомляє Latvijas radio.

Це остання можливість для власників лісу отримати підтримку з бюджету ЄС в поточному планувальному періоді, сказав представник Центру консультацій і освіти на селі Раймонд Берманіс. Перевагу буде надано малим і середнім господарствам, підкреслив фахівець:

«Підтримка спрямована на площі - будуть виплати з розрахунку за оброблені гектари, де вівся догляд за саджанцями, відновлювався ліс, саджали - за гектар. Пріоритетно це малий лесовладелец, у якого площі лісу невеликі. Або якщо, наприклад, під посадку лісу розчищається чагарник - у таких площ теж пріоритет ».

Берманіс визнав: ці сім мільйонів євро, які Служба підтримки села почне розподіляти з квітня - останні кошти з фондів ЄС в поточному періоді.

«Більше грошиків не залишилося. Якщо власники будуть активно використовувати все зарезервоване тут фінансування, то до кінця 2020 року точно нічого вже оголошено не буде. Якщо тільки не знайдеться якесь додаткове фінансування, що малоймовірно».

Сьогодні, 12:04|
Автор: Редакція LSM.lv , Рудольф Кріевіньш (Latvijas Radio Ziņu dienesta korespondents)
Джерело

Підприємства Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства розширюють мережу природно-заповідного фонду

12 березня 2019 року депутати Львівської обласної ради підтримали створення 4-ох пралісових пам’яток природи на території державного лісового фонду:

«Сможанська» пл. 23,5га та «Тухлянська» пл.21,7 га 

ДП «Славське лісове господарство»

«Зубрицька» пл. 26,0 га ДП «Турківське лісове господарство»
«Східницька» пл. 34,0 га ДП «Дрогобицьке лісове господарство»

Пам’ятки природи створені з метою збереження унікальних залишків корінного природного старовікового лісу.

Зазначимо, що у 2016 році Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства звернулося до Українського товариства охорони птахів з проханням обстежити ліси державних лісогосподарських підприємств на предмет виявлення пралісів і старовікових лісів для надання їм статусу заповідних. У роботі взяли участь науковці Інституту екології Карпат НАН України в рамках проекту «Збереження карпатських пралісів» та державні лісогосподарські підприємства Львівського ОУЛМГ. За результатами польових обстежень було відібрано природні старовікові насадження. Для їх збереження та з метою розширення мережі природно-заповідного фонду області Львівське ОУЛМГ та державні лісогосподарські підприємства надали відповідні пропозиції Департаменту екології та природних ресурсів обласної адміністрації щодо включення цінних карпатських лісів до складу природно-заповідного фонду як старовікових, в тому числі – з ознаками пралісів. 

Також на сесії обласної ради прийняте рішення щодо збільшення площі регіонального ландшафтного парку «Стільське горбогір’я» на 279,18га, у тому числі за рахунок цінних у природничому відношенні лісів ДП «Стрийське лісове господарство» пл. 51,0 га, які представлені головними лісоутворюючими породами (бук, ясен, дуб звичайний, граб, береза, осика) і частково наближені до складу корінних деревостанів. У складі насаджень виявлено особини берези темної (Betula obscura), яка включена до Червоної книги України. 

Надання зазначеним територіям природоохоронного статусу дозволить в значній мірі вирішити проблему збереження залишків корінних природних старовікових лісів Українських Карпат та розширить екомережу області.

Прес-служба Львівського ОУЛМГ

14 БЕРЕЗНЯ - ІІ ЕТАП IV З'ЇЗДУ ЛІСІВНИКІВ УКРАЇНИ



У четвер, 14 березня 2019 року, відбудеться ІІ етап IV з’їзду лісівників України.

Під час другого етапу З’їзду лісівників України учасники розглянуть стан реалізації рішень першого етапу з’їду, обговорять подальші кроки та напрями розвитку лісового господарства України.

За результатами буде ухвалено Звернення з’їзду до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

Нагадаємо, що метою скликання IV з’їду лісівників України, перший етап якого відбувся у вересні минулого року, стало опрацювання спільних рішень за участю фахівців лісового господарства, закордонних експертів, представників деревообробного сектору щодо подальшого функціонування та реформування лісового господарства на основі європейських стандартів та досвіду.

З рішенням та матеріалами першого етапу з’їзду можна ознайомитися ТУТ.

Початок заходу: 10:00 година.

Місце проведення: м. Луцьк, Волинський обласний академічний музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка (Театральний майдан, 2)

Акредитовані представники ЗМІ запрошуються з 08:30. Вхід за паспортами та редакційними посвідченнями.

Акредитація представників ЗМІ проводиться до 15:00 год. 13 березня.

_______________________________________________________________________

Для акредитації просимо надіслати на адресу lis.volyn@gmail.com таку інформацію:

1. Прізвище, ім'я та по батькові

2. Назва ЗМІ

3. Посада

4.Телефон

5. Копія паспорта (1-ша сторінка)

6. Копія редакційного посвідчення


За додатковою інформацією просимо звертатися за тел.: 095-445-75-50 (Валентин Колєчкін), 099-430-23-63 (Світлана Думська).

Лісовій галузі надзвичайно важливо оновити законодавство



Прийняття десятків актів чекають тисячі людей, щоб унормувати діяльність у цій сфері

Наприкінці лютого відбувся публічний звіт за результатами роботи Державного агентства лісових ресурсів України у 2018 році. З повним звітом читачі можуть ознайомитися на сайті ДАЛРУ. А «Голос України» вирішив дізнатися про законодавчі аспекти та перспективи для лісової галузі в заступника глави відомства Володимира БОНДАРЯ (на знімку).
— Розкажіть, будь ласка, коротко, з якими результатами, зокрема фінансовими, лісова галузь завершила 2018 рік?
— Нам вдалося виконати завдання з відтворення лісів. Торік майже на 44 тисячах гектарів було відтворено ліс. Ті території, де відбувалися суцільні рубки у 2017 році, було відновлено у 2018-му. Вдалося ще й створити майже 2 тисячі гектарів нових лісів. Хоча в умовах сьогодення це дуже важко.

У бюджеті 2018 року було виділено кошти лише для бюджетних установ і трохи для науки. Майже всі роботи в галузі відбуваються за рахунок коштів, отриманих за реалізацію деревини, товарів та послуг, наданих державними лісогосподарськими підприємствами. Якщо подивитися на інші країни Європи та світу, то ви, мабуть, не знайдете жодної цивілізованої країни, яка б не виділяла кошти з бюджету для лісової галузі на лісорозведення, збереження біорізноманіття тощо. Україна, на жаль, у цьому плані унікальна.

Підприємствами галузі у 2018 році отримано 16,8 мільярда гривень чистого доходу від реалізації продукції — це майже 480 мільйонів гривень чистого прибутку. На ведення лісового господарства у 2018-му спрямовано майже 7 мільярдів гривень власних коштів лісогосподарських підприємств.

Із заробленого сплачено мільярдні податки. За 2018 рік нашими підприємствами сплачено податків, зборів, обов’язкових платежів та єдиного соціального внеску на суму 6,2 мільярда гривень.

Загалом лісова галузь прибуткова, але є значна кількість підприємств, які не мають джерела покриття витрат на лісове господарство і виконують виключно природоохоронну функцію.

— Які необхідні зміни до законодавства вдалося внести минулого року щодо функціонування лісового господарства України?
— 2018-й був і ризикованим, і позитивним стосовно законодавчих змін. Улітку, несподівано для всієї галузі, було введено новий земельний податок на ліс. Цей податок був прописаний у змінах до Податкового кодексу щодо сімейних фермерських господарств. Закон абсолютно не про лісове господарство, однак перед останнім голосуванням була внесена поправка, яка запроваджувала новий податок на лісові землі. А враховуючи рентну плату, фактично запроваджено подвійне оподаткування. До того ж прописали, що місцеві громади мають можливість встановити сплату такого податку до 5 відсотків нормативної вартості одного гектара лісових земель. Це був нонсенс. Ми тоді підрахували, що навіть за встановлення 1 відсотка збанкрутують майже всі лісогосподарські підприємства.

Нам вдалося знайти розуміння депутатського корпусу і трохи виправити ситуацію. Парламент оперативно вніс зміни, і ставку за лісові землі обмежили розміром до 0,1 відсотка. Крім того, місцеві ради мають можливість взагалі не встановлювати ставку земельного податку на лісові землі. Адже, наприклад, у південних та східних областях лісгоспи взагалі не зможуть сплачувати такий податок.

Уже наприкінці 2018 року народні депутати України подали ще один законопроект — про повне скасування земельного податку на ліс (реєстр. № 9276). Профільний екологічний комітет Верховної Ради України підтримав його та рекомендував парламенту прийняти і скасувати подвійне оподаткування лісів. Сподіваюся, що це станеться.

А фінансування громад має йти від перерозподілу відрахувань від рентної плати, яку збільшили нинішнього року.

— Лісове господарство, зокрема на півдні і сході, не фінансується з держбюджету вже три роки. Чи є якісь зрушення?

— На 2019 рік нам вдалося отримати мінімальне фінансування на ведення лісового господарства в південних і східних областях. У спеціальному фонді Державного бюджету України на 2019 рік передбачено 288 мільйонів гривень.

Таке стало можливо шляхом спрямування до спецфонду частини рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, стосовно деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування. Завдяки підвищенню ставок на 50 відсотків. Звичайно, це додатковий тягар для ресурсних областей. Але це крок до створення фонду для лісового господарства, який дуже необхідний.

— Розкажіть детальніше про цей фонд.
— У листопаді 2017 році Президент України Петро Порошенко видав Указ, який розроблявся за підсумками наради на Прикарпатті. І в ньому було зазначено про створення Державного фонду розвитку лісового господарства у складі спеціального фонду держбюджету.

І фактично, як я щойно казав, прообраз фонду з нинішнього року створено, адже у Бюджетному кодексі, держбюджеті виокремлено кошти на ведення лісового господарства, які йдуть від частини рентної плати.

А Державний фонд розвитку лісового господарства, коли він буде створений, наповнюватиметься ще й від інших надходжень, які не суперечать законодавству України і визначатимуться Бюджетним кодексом. Щоб повністю завершити створення фонду так, як він називається в Указі Президента, необхідно прописати це в законодавстві. Наразі є законопроект (реєстр. № 8238), поданий депутатами, зокрема аграрного комітету, який має врегулювати питання використання коштів фонду в Лісовому кодексі.

Це потрібно не лише лісівникам, це потрібно країні.

Кошти з цього фонду підуть на відтворення лісів, створення полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень. Це дасть змогу покращити охорону і захист лісів, придбати необхідну протипожежну техніку. Ми зможемо забезпечити лісовпорядкування (базове, безперервне) та інші проектно-вишукувальні роботи, ведення державного лісового кадастру, обліку та моніторингу лісів і багато іншого.

— Інколи звучать закиди в бік Держлісагентства, що ви зосередили в собі всі функції. Чи це так?
— Справді, інколи лісове господарство критикують переважно за відсутність чіткого розподілу функцій та звинувачують Держлісагентство, що лісгоспи поєднують функції господарювання та контролю. Хотів би це заперечити. У своїй більшості законодавчо всі функції управління розділені — Мінагрополітики формує лісову політику (і навіть якщо Держлісагентство, відповідно до повноважень, готує проекти документів, їх остаточна версія залежить від міністерства), Мінприроди відповідає за контроль за додержанням природоохоронного законодавства в усіх лісах держави та встановлює і погоджує ліміти використання лісових ресурсів, плани ведення лісового господарства, а підприємства ведуть лісове господарство. Роль Держлісагентства як центрального органу виконавчої влади, що реалізує політику в галузі лісового господарства та органу управління майном, серед іншого, полягає у здійсненні відомчого контролю та координації діяльності державних лісогосподарських підприємств з метою підтримки належного рівня ведення лісового господарства.

Єдине місце, в якому справді є поєднання функцій, — це виконання повноважень державної лісової охорони окремими посадовими особами державних лісогосподарських підприємств системи Держлісагентства.

Тому наша пропозиція щодо реформування інституційної структури ґрунтується на таких моментах.

Необхідно передати функції державної лісової охорони від державних лісогосподарських підприємств на рівень територіальних органів Держлісагентства. Ще минулого року підготовлено проект необхідних змін до законодавства з метою повного відокремлення функції державної лісової охорони від господарської діяльності.

На підприємствах лісового господарства системи Держліс-агентства та інших постійних лісокористувачів функціонуватиме лісова охорона без статусу правоохоронного органу, але з правом складання протоколів та лімітованим правом розгляду справ про адміністративні правопорушення, про правопорушення у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Хочу наголосити, що Держлісагентство не має наміру забрати функцію контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства в Держ-екоінспекції, вони як здійснювали нагляд та контроль за всіма постійними лісокористувачами та власниками лісів, так і будуть це робити і в подальшому. Ми говоримо про здійснення відомчого контролю.

У парламенті цей законопроект за номером 8241. Екологічний комітет ще влітку минулого року рекомендував депутатам його ухвалити.

До того ж проект закону стосується не лише розподілу функцій та вдосконалення роботи лісової охорони. Там передбачаються зміни до Лісового кодексу України, якими забезпечуватиметься здійснення національної інвентаризації лісів. Це, у свою чергу, дасть змогу отримати статистично обґрунтовану інформацію про кількісні та якісні показники стану та динаміки лісів в державі, їх ресурсний потенціал для потреб державного управління, стратегічного планування ведення лісового господарства та багато іншого.

— Чи є якісь напрацювання щодо ринку деревини в Україні?
— Напрацювання, звичайно, є. Ми разом із представниками деревообробних асоціацій розробили проект закону про ринок деревини, в якому виписали чіткі та прозорі механізми. Торік ми віддали цей проект до Комітету промислової політики. Депутати цього комітету мали його зареєструвати й почати опрацьовувати. Однак поки що цей перший крок не реалізовано.

Нещодавно ми обговорювали це на зустрічі з представниками Європейської Бізнес Асоціації. Звісно, законопроект можна і потрібно ще доопрацьовувати. Але фаховий законопроект до парламенту не подається. Водночас реєструються інші законопроекти, розроблені на основі нашого, але з абсолютно нефаховими та неможливими з точки зору подальшого виконання позиціями.

— Чи врегульовано питання зміни цільового призначення лісових ділянок?

— Воно потребує більш детального уточнення та регла-ментування. А до законопроекту № 7229, який унормовує це питання, вже рік не може дійти черга в парламенті. Нам потрібно чітко прописати в Земельному кодексі, що зміна цільового призначення земельних лісових ділянок, які перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України. І має відбуватися переважно за рахунок чагарників та малоцінних насаджень за умови збереження оптимальної лісистості та за результатами оцінки впливу на довкілля. Крім того, щоб прибрати двозначність у трактуванні деяких норм Земельного кодексу, необхідно уточнити, що передача земельних ділянок, які перебувають у запасі, з державної власності у власність або користування належить винятково до повноважень уряду.

— З ваших відповідей видно, що робота йде, напрацьовуються зміни... Але чомусь не приймаються. Що потрібно для того, щоб усі напрацювання було втілено в життя?
— Так, робота йде. І прийняття більшості законопроектів, необхідних для лісової галузі, є вимогою з’їзду лісівників України, який відбувся минулого року. Приємно, що деякі депутати з аграрного та екологічного комітетів його відвідали і виступили на підтримку. Від Держлісагентства можу сказати, що ми й надалі будемо працювати над розробкою важливих змін до законодавства і завжди відкриті до фахового діалогу. Сподіваємося, ситуація зміниться і лісову галузь розглядатимуть не з точки зору якихось заборон і обмежень, а з боку фахового та науково обґрунтованого підходу.

Фото надано Держлісагентством.

12 березня 2019

Олександр КВАТИРКО: «У 2019 році головне завдання — ​вистояти»



Незабаром українців очікує відразу дві кампанії — ​вибори Президента та парламенту. А політики часто спекулюють на темі лісового господарства, аби отримати дивіденди в очах потенційних виборців. Очевидно, цьогоріч подібних «експертів» галузі буде ще більше

У таких умовах працювати дуже непросто. Лісівники, які звикли доводити свою «профпридатність» копіткою роботою, мусять уміти давати відсіч словом, адже стають заручниками політики, популістських законопроектів та передвиборчих обіцянок.

Ще одна проблема — ​бажання зацікавлених людей видати за головних ворогів лісу… самих лісівників! Відповідь на запитання, хто більше шкодить лісам — ​короїди чи популісти, дасть лише час, якого, на жаль, нема, адже під загрозою може опинитися одна з небагатьох «живих» галузей економіки. Зважаючи на такі реалії, лісам та трудовим колективам, які їх оберігають, потрібно вижити.

Про те, як живе, чи все ж виживає у досить складний час лісова галузь, розмовляємо з Олександром Кватир­ком (на фото) — ​очільником Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

«Середня зарплата наших працівників – 10 тисяч гривень»
— Пане Олександре, відомо, що у 2019-й українські лісівники увійшли з низкою законодавчих обмежень, значна частина яких цілеспрямовано перетворює галузь у збиткову. Як виживали у році минулому?
— Виживали через збільшення обсягу і глибини власної переробки, розвиток побічного користування, вкладання коштів у модернізацію, щоб мати плацдарм на майбутнє. Загалом на сьогодні всі підприємства галузі вчаться заробляти гроші, шукати замовників в Україні. Це означає — ​виходити за межі кабінетів, їздити в пошуках клієнтів. Кожен директор лісгоспу, відповідаючи за сотні працівників, знає, що він повинен знайти збут у себе, передусім у країні. Ми готувалися до цього не лише у 2018-му році, ставили нове обладнання, модернізувалися. Будемо зберігати робочі місця та належні умови праці для людей, займемось екологією і енергозбереженням. Отож в області скрізь кипить робота: ремонтуємо, модернізуємо, утеплюємо і маємо результати.

Олександр Кватирко отримує футбольний трофей за організацію лісівничого чемпіонату Волині. / Berezuk Pavel

— На Волині досить непогана «лісова економіка», про яку говорилося, зокрема, і на підсумковій нараді за 2018-й, що декілька тижнів тому відбулася в управлінні. Для тих, хто не ознайомлений з основними економічними показниками волинських лісівників, розкажіть про них.
— За ці роки у непростих умовах змогли не лише повною мірою забезпечувати та виконувати всі основні лісогосподарські завдання, покладені на нас державою, ми стали розвиватися. Навіть більше: лісогосподарські підприємства (я вважаю цілком заслужено) отримали і з року в рік підтверджують статус економічно ефективних, бюджетоутворюючих, соціально відповідальних. Якщо говорити мовою цифр, то зазначу, що маємо загалом 24 мільйони 927 тисяч гривень чистого прибутку.

— Держава не фінансує лісову галузь. У важких умовах, в які її загнали, лісові господарства функціонують, а інколи, на жаль, і виживають за рахунок реалізації продукції. Які реальні прибутки лісгоспів?
— Наші лісгоспи отримали 1 мільярд 252 мільйони 479 тисяч гривень чистого доходу, це на понад 285 мільйонів більше, ніж протягом аналогічного періоду 2018-го. Традиційним джерелом надходження коштів є дохід від реалізації лісопродукції. За поточний рік він становить понад 720 мільйонів гривень. Високий і дохід від реалізації продукції переробки — ​492 мільйони 569 тисяч гривень.

— Як щодо ситуації із зарплатами? Для прикордонної Волині це теж дуже важливе питання, адже багато працівників може фактично без перешкод податися до Польщі та інших країн Європи.
— Звісно, аби втримати їх, про заробітні плати мусимо думати. Протягом цього року нам вдалося її підвищити на 25%. Так, середня зарплата лісівників за 2018-й рік становить 10 тисяч гривень.

— Олександре Михайловичу, лісгоспи завжди були бюджетоутворюючими підприємствами, які суттєво підтримують нашу економіку. Яка ситуація з податками?
— Загальна сума річних податків — ​325 мільйонів 900 тисяч гривень. Зокрема, 132,2 мільйона гривень надійшло до Державного бюджету, 112,5 мільйона — ​це податки та платежі до місцевих бюджетів. Тобто понад 112 мільйонів отримали бюджети населених пунктів Волині.

«На темі лісу можна зробити дешевий піар, чим багато хто і зловживає»
— Минулого року відкрили кілька цехів переробки. У зв’язку з новими правилами гри вони будуть прибутковими?
— Саме завдяки їй Волинь і рятується. Лише переробка гарантує економічну стабільність підприємств. Якби не вона, то не думаю, що можна було б втриматися на плаву. Ми переробляємо 35% деревини. За сьогоднішніх умов у нас немає іншої можливості реалізувати ресурс, який беремо із санітарних рубок. Усі нові лінії запущені і працюють. Економічний ефект від цього є. Замість того, щоб переводити деревину у дрова паливні, віддавати на заводи у переробку щепи, виготовляємо дошку.

— Податкам, які платять лісгоспи, рада кожна волинська громада. Попри це, у минулому році неодноразово були інциденти — ​і перекриття доріг, і зупинення транспорту, який перевозив деревину. Траплялись і прямі звинувачення лісівників у тому, що вони залишають громаду без лісу. Чим пояснити такі суперечності у ставленні до лісівників?
Загальна сума річних податків — ​325 мільйонів 900 тисяч гривень. Зокрема, 132,2 мільйона гривень надійшло до Державного бюджету, 112,5 мільйона — ​це податки та платежі до місцевих бюджетів. Тобто понад 112 мільйонів отримали бюджети населених пунктів Волині.

— Для багатьох людей ліс — ​політика. На цій темі можна зробити дешевий піар, маніпулювати суспільною думкою, а можна, як виявилося, качати права, якщо окремі представники громади займаються численними лісопорушеннями, як це було в Карпилівці Ківерцівського району.

Понад 1100 працівників наших підприємств мають статус державної лісової охорони. Їхня робота мало пов’язана із завданням «усім подобатись». Ми не претендуємо на симпатії тих громад, у яких здійснюється велика кількість лісопорушень. Такі громади є у Ківерцівському, Камінь-Каширському районах, у Цуманській ОТГ. Скажу так: якщо директор лісгоспу на своєму місці, він знає, де має бути діалог і взаєморозуміння з людьми, а де повинна працювати поліція. Є прямий зв’язок між кількістю лісопорушень і кількістю незадоволених роботою лісівників громад. Ми зрозуміли: щоб уникнути спекуляцій, потрібно більше громадянам розказувати про свою роботу. Де вони не знають, чим займаються лісівники, там виникає чимало домислів.

— Відомо, що останнім часом лісівники Волині досягли багато, щоб у районах знали і про роботу підприємств, і про те, як дохід лісгоспу впливає на доходи громад. Чи відчуваєте потепління стосунків із громадами?
— Тут можна продовжити попереднє запитання. Це не потепління, а більше контактів, спільних завдань і розуміння того, що ми робимо одну справу. Всі наші працівники — ​волиняни. Вони тут живуть і роблять це не комусь чужому, а землякам, своїм населеним пунктам. Працівників заохочуємо до соціальних проектів, ініціатив. Перше, що звучить на нарадах трудових колективів: «Вам тут жити, ходити по цих дорогах, дивитися на ці узбіччя».

«Живеш у громаді — ​працюй так, щоб перед нею було про що відзвітуватИ»
— Олександре Михайловичу, знаю, ви неодноразово заявляли, що політика лісівників — ​це ліс. А сьогодні в органах місцевого самоврядування волинські лісівники мають уже 23 депутатів. Ви змінили ставлення до політики?
— Абсолютно ні. Ми державне підприємство, яке передусім повинне якісно виконувати свою роботу.

— У чому ж річ?
— Пояснити ситуацію можна в основному тим, що за останні два роки наші лісгоспи однозначно почали більше працювати із органами місцевого самоврядування, починаючи зі спільних звітів із громадами, озвучення проблемних питань, формування спільних планів і завершуючи потужними соціальними проектами. Така довіра на виборах — ​реальна оцінка нашої роботи.

Наші працівники — ​освічені люди, вони не бояться підходити до людей і говорити про проблеми. Загалом це хороший сигнал того, що ми рухаємось у правильному напрямку. Живеш у громаді — ​працюй так, щоб перед нею було про що відзвітувати.

— Чи задоволені ви кількістю лісівників, які стали депутатами ОТГ?
— Скажу інакше: хочеться бути задоволеним якістю їхньої роботи. Побачимо через півроку, рік, скільки наші депутати ініціюють місцевих хороших справ, як вони будуть реагувати на потреби громади.

— Згадаємо і про соціальні питання. Що у цьому аспекті зроблено і що планують лісівники?
— Щодо соціальних питань, то ми добре попрацювали у 2018 році. Це і будівництво лісових доріг, які узгоджені з об’єднаними громадами, районними радами, виконавчою владою. Вони стали сполученням сіл через ліс, а також працюють для лісового господарства. Інше питання: будівництво соціального житла. Шість будинків відремонтовано — ​і там уже живуть або незабаром житимуть наші працівники. Продовжуємо наші проекти з озеленення, будівництва зупинок. Скільки лісівники роблять для громад, не побачити зараз важко. А відтак, і розуміння є. Вже другий рік поспіль ми звітуємося про те, що зробили для громад. Я — ​на обласному, директори — ​на рівні районів, а лісничі — ​перед об’єднаними громадами. Є питання до органів місцевого самоврядування. Для прикладу, ті ж сміттєві полігони. Вони не працюють. Люди ідуть найлегшим шляхом — ​у ліс… От зробили лісівники у Гаразджі екологічну стежку і поставили там смітники. Громадяни домашнє сміття і просто у ті смітники вивозять. Так не має бути. Це питання до органів місцевого самоврядування: як організовано збір сміття? Якби це вирішувалось на належному рівні, то такого не було б. Зійде сніг — ​і лісівники стануть на роздоріжжі: кинути всі сили на лісокультурну кампанію чи іти прибирати ліси. Соціальні питання — ​це взаємна відповідальність. Лісівники працюють для громади, і вона свої зобов’язання теж не ігнорує.

— І наостанок — ​коротко про плани на майбутнє. Які завдання на 2019-й?
— Ми увійшли в цей рік із новими стандартами якості деревини. Зі штучно створеною забороною експорту дров. Ось це реальна картина стартових позицій галузі у 2019-му. Увійшли з масовим всиханням лісу. Наразі ж, як не прикро, цього ніхто не помічає. Чи то робить вигляд, що все гаразд. Реальна ситуація — ​кричуща. А розібратися у справжньому стані речей і боротися треба усією державою.

У 2019 році головне завдання — ​вистояти. Вистояти галузі, країні. Небезпечно для держави, яка бореться за свою цілісність, обвалювати працюючі підприємства і допускати розвал галузі, яка є частиною енергетичної незалежності. Галузі, яка тримає від виїзду на закордонні заробітки тисячі чоловіків, які за необхідності стануть на захист України. Це недопустимо в країні, де ще живі представники покоління, яке вистояло і відбудовувало завдяки лісам повоєнну економіку.

Оксана ЧУРИЛО
https://www.volyn.com.ua/news/123431-oleksandr-kvatyrko-u-2019-rotsi-holovne-zavdannia-vystoiaty

Лісівники Херсонщини залишилися без зарплат



Працівники лісгоспів Херсонщини залишилися без чесно зароблених зарплат. У Голопристанському, Великокопанівському, Каховському, Новотроїцькому лісгоспах члени трудових колективів не бачили грошей ще з початку нинішнього року, тобто термін заборгованості перевищив два місяці. А її сума сягає мільйона гривень, повідомили у обласному управлінні лісового та мисливського господарства.

— Минулого року лісгоспи Херсонщини за рахунок продажу деревини на дрова та надання інших профільних послуг самостійно заробили близько сорока мільйонів гривень. І ще 35,8 мільйонів їм надійшло у вигляді доброчинної допомоги від лісівників різних регіонів України. Та з початку 2019 року така допомога більше не надходить, а кошти більше взяти ніде, оскільки держбюджетне фінансування припинене ще два роки тому. Така заборгованість з зарплат дає правоохоронцям підстави розпочати кримінальні провадження. І відповідати за ними будуть саме директори лісгоспів, хоча їх «підставили» київські чиновники та можновладці. До того ж, через безгрошів’я виникла значна плинність кадрів. Тільки минулого року з наших лісгоспів звільнилися 188 співробітників, — коментує голова обласної профспілки працівників лісового господарства Марія Глод.

З 6 березня в лісах Херсонщини оголосили пожежонебезпечний період. Але штати лісопожежних станцій укомплектовані тільки на третину, відсутні кошти на придбання пального й підготовку техніки для боротьби з вогнем, доставки води. Держава від фінансування цих заходів усунулася, тож надія тільки на бюджети районів та області.

Звісно, як масиви зелених насаджень запалають, то й гроші знайдуться. Але скільки до цього часу ми втратимо рукотворних соснових та акацієвих гаїв – невідомо. Торік, приміром, у краї «пішли з димом» понад сімсот гектарів лісу, а висадили наново менше двохсот гектарів. І вже очевидно, що нинішній рік для «зелених легень» Таврії сприятливішим не буде.

Сергій ЯНОВСЬКИЙ.

12 березня в Мінприроди відбудеться церемонія передачі нових автомобілів національним природним паркам України


У вівторок, 12 березня 2019 року в Міністерстві екології та природних ресурсів України відбудеться церемонія передачі нових автомобілів національним природним паркам України.

Під час заходу Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак вручить ключі від автомобілів марки Рено Дастер 20-м об’єктам природно-заповідного фонду України, які з часу створення не були забезпечені транспортними засобами.

Придбані за державні кошти автомобілі спeціально обладнані для використання в складних умовах і призначені для покращення роботи служби державної охорони установ ПЗФ Мінприроди, яка наразі забезпечена транспортом лише на 35% від необхідного обсягу.

Придбані автомобілі в рази підвищать ефективність реагування на виникнення надзвичайних ситуацій (пожеж, незаконних рубок, забруднення територій, створення стихійних сміттєзвалищ, браконьєрства) та інших порушень природоохоронного законодавства.

Це - пeрша цeнтралізована закупівля спeцавтомобілів установам природно-заповідного фонду Мінприроди за останні 6 років

Місце проведення: м. Київ, вхід в приміщення Міністерства екології та природних ресурсів України (вул. Василя Липківського, 35).

Початок: 11.00.

Акредитація ЗМІ за телефоном: (044) 206 31 01 або (097) 54 54 514.

Міністерство екології і природних ресурсів України, опубліковано 11 березня 2019
вул. Василя Липківського, 35, м. Київ

11 березня 2019

Калуський лісгосп першим цього року почав висаджувати дуб, ялицю білу і модрину. ФОТО



Цього року лісогосподарські підприємства Івано-Франківського управління створять лісових культур на площі 575 гектарів

Рання весна та сприятливі погодні умови дозволили цього року лісівникам Калуського лісгоспу рано розпочати лісокультурну кампанію. Першими на старт вийшли лісівники Войнилівського та Брошнівського лісництв.

Директор ДП «Калуський лісгосп» Василь Демус наголошує:

"Зараз у ґрунті ще вдосталь вологи. Тож, поки не настала тепла погода і не «пішли» в ріст сіянці, необхідно вчасно провести весь комплекс лісокультурних робіт".

У 2019 році ДП «Калуський лісгосп» планує провести лісовідновлювальні роботи на площі 27 га, сприяння природному відновленню лісівники проведуть на площі 7 га. Для своєчасної та якісної посадки лісу у лісових розсадниках лісництв лісівники виростили достатню кількість стандартних сіянців дуба звичайного, ялиці білої, липи дрібнолистої, клена-явора, модрини європейської, інформують "Вікна".

Цього року лісогосподарські підприємства Івано-Франківського управління створять лісових культур на площі 575 гектарів. Для цього вирощено близько 10 млн штук сіянців.




Дата публікації: 2019.03.10

Директор Дністровського парку виклав фото стихійних сміттєзвалищ в лісі (фоторепортаж)

Щороку навесні кожен дивується та обурюється через засмічення лісів, лісосмуг, узбіч трас та доріг горами побутового та будівельного сміття.

Купи пластику всіх видів, скло, бляшанки та інший усілякий непотріб після сходження сніжного покриву вражають своїми об’ємами.

Директор Дністровського регіонального ланшафтного парку Михайло Ковтун виклав світлини, що залишають туристи і “свідомі” прикарпатці після свого відпочинку на природі.

“Не всі фото з вчорашньої святкової мандрівки показую. Хтось (напевно туристи) постійно скидує великі об’єми побутового сміття (меблі, пластик, памперси і т.д.) біля входу в печеру Портал – одну з 18 Одаївського печерного комплексу. Не приємно й те, що я побачив біля джерела, де напевно «туристи» розпивали алкогольні напої та запікали картоплю у фользі й після свого «відпочинку» все сміття скинули в струмок. Пізніше подивлюся, чи за собою прибрали сміття дві сім’ї з дітьми, які вчора «культурно відпочивали» трохи далі по стежині від джерела. І чи прибереться сміття в лісовому масиві біля церкви?,”- написав Ковтун.











Джерело

Лісний дитячий садок: чи можливо це в Україні?



Батьки і педагоги намагаються створити для української малечі комфортні й безпечні умови для ігор і навчання. Для цього приміщення дитячих садків обладнали виключно за санітарними і пожежними нормами, а час прогулянок, відпочинку і занять чітко регламентований. Що сказали б українські батьки, якби їхніх 4-5-річних дітей рано вранці відвезли в ліс і запропонували бродити там увесь день, збирати гусениць, кидати в воду каміння і лазити по деревах? Навряд чи в Україні хтось був би радий такій перспективі. Але в Данії, Німеччині, Австрії та Швейцарії лісні дитячі садки – це звичайна справа з 1950-х років. EtCetera з’ясовував, як вони влаштовані.

КОРОЛІВСТВО ТРОЛІВ. Рано вранці батьки дошкільнят у невеликому датському селищі Сків привозять своїх сонних дітей на місце збору лісного дитячого садка. Ні сніг, ні дощ, ні мороз – не перешкода для «занять». Малюків одягають за погодою, не забуваючи про непромокальні речі і взуття, які завжди знадобляться на природі.

Зустрічає дитсадівців усього лише один вихователь – Йохан Легард. Він же – провідник у загадковому і небезпечному королівстві лісових тролів. На його плечі – канат для подолання ярів, а за спиною – рюкзак з казанком для похідного обіду, ножами та іншими підручними інструментами, необхідними для «виживання» в лісі.

Таких лісних дитячих садків у Данії близько 500 – це 10% від загальної кількості дошкільних закладів у країні. Такі ж самі діють і в Німеччині. Іноді це повноцінні щоденні дитсадки, а іноді – своєрідні факультативи, коли діти, учні у звичайному дитячому садку, 2-3 дні на тиждень можуть проводити в лісі з підготовленим вихователем.



НАВЧАННЯ БЕЗ ПАРТ. Спеціаліст з «вуличної» освіти Джейн Вільямс-Сегфетсен приїхала в Данію з Великобританії понад 10 років тому. І саме незвичайні дитячі садки змусили її залишитися і вивчати цю методику освіти. Сьогодні вона їздить з тренінгами по всьому світу і навчає вчителів того, як побудувати заняття на взаємодії дітей з природою. За словами Джейн, багато з того, що сторонній спостерігач не назвав би навчанням, насправді ним є. Наприклад, дитина балансує на тонкій гілці, щоб дотягнутися до сучка, на якому сидить комаха. В цей час вона несвідомо вивчає можливості свого тіла – як міцно треба триматися, щоб не впасти, як поставити ноги, щоб не розгойдуватися, як високо можна дотягнутися без сторонньої допомоги тощо.

Лісові активності змінюють одна одну: тільки що діти вимірювали глибину калюжі своїми ногами, і ось уже сидять півколом і точать палиці великими гострими ножами. Джейн Вільямс-Сегфетсен говорить, що правильне поводження з ножами перетворює їх зі зброї в інструмент. Тому ніж у руках учнів лісової школи – це не небезпечний предмет, а ще один спосіб пізнання світу.

ДОВІРА. Про те, що природа й інвентар не являють для дітей небезпеку, говорить і «лісний учитель» Йохан Легард. Він стверджує, що потрібно довіряти дітям і дозволяти їм самим забезпечувати свою безпеку. У той же час, дорослі повинні встановлювати розумні рамки і правила для кожного виду активності. Наприклад, вихованці Йохана знають, куди їм не можна ходити без супроводу і в якій точці потрібно зупинитися і дочекатися вчителя.

Втім, без ударів і подряпин таке навчання не обходиться – діти падають, спотикаючись об гілки, дряпаються колючками. Але це не зупиняє батьків – вони вважають за краще, щоб їх діти проводили час на свіжому повітрі, вивчаючи природу, а не сиділи в закритих приміщеннях за книжками.



ЯК ГОТУВАТИСЯ ДО ШКОЛИ? Традиційний дитячий садок сприймається як місце, де готують до школи – малюків вчать тримати олівець і ручку, слухати вчителя, правильно поводити себе в суспільстві, читати, рахувати і спілкуватися. У лісній школі наголос роблять на зовсім інших речах: діти вчаться розпізнавати птахів за голосами, а тварин – за слідами на землі, дізнаються, які рослини ростуть в їхній країні, як вони цвітуть, кому служать кормом, а кому – укриттям. Крім того, в лісі малюки тренують м’язи в бігу і лазінні по деревах і ярах, вчаться майструвати різні речі з підручних матеріалів (повітряних зміїв – з мотузки і целофанових пакетів, терези – з палиць і мотузок).

Йохан ЛЕГАРД, учитель:


Вони ще не готові сідати за парти. Їм потрібно «навчитися вчитися» – виробити інтерес до навчання.

Учитель аналогічної британської лісової школи Шарлотта Аткінсон впевнена, що навіть молодшим школярам рано ходити у звичайну школу – їм ще потрібно вивчати навколишній світ і свої фізичні можливості далеко від екранів гаджетів. Вона заснувала свою школу «Ліс Шарлотти» в пам’ять про своє дитинство, проведене за іграми в лісі. Сьогодні в її «навчальному закладі» вчаться, в тому числі, діти з аутизмом. За словами Шарлотти, природа і звуки лісу діють на них краще, ніж обстановка звичайного шкільного класу.

ХОРОША ІДЕЯ. В останні роки, коли питання впливу гаджетів на дітей стало особливо актуальним, а інфраструктура великих міст перестала дозволяти відпускати їх на вулицю без нагляду, досвід лісових шкіл знайшов своє застосування в різних країнах. Сьогодні таке навчання практикують не тільки в Європі, де воно й зародилося, але також в Австралії, США і Канаді.

Наприклад, у Британській Колумбії (канадська провінція) всього за п’ять років (з 2010-го по 2015 рік) почали роботу 20 програм лісних дитячих садків. Ініціатором впровадження цього досвіду стала Френсіс Крупскопф, яка випадково познайомилася з німецьким лісним дитячим садком і вивчила систему його роботи. У Канаді вона знайшла кількох однодумців, які допомогли скласти програму і адаптувати її для місцевих умов.

Досвід німців, данців, британців і канадців може бути цінний і для України. Френсіс Крупскопф говорить, що наявність лісу не є для цього обов’язковою умовою. Головне – вивести дітей на вулицю, незалежно від погоди. Лісний дитячий садок можна влаштувати навіть у міському парку.