ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

16 квітня 2019

В Україні з’явилося 29 тисяч гектарів «юних» лісів

В Україні цієї весняної пори масово насаджують ліси. За даними Державного агентства лісових ресурсів, площа нових насаджень становить 29,1 тис. га, що на тисячу гектарів більше, ніж планували. Відрадно, що 1,8 тис. га юних деревець посаджено у степовій зоні країни. Основними культурами при залісненні стали сосна, дуб, бук, ялина, береза, вільха, ясен, граб, ялиця.


Через п’ять років ці юні модрини піднімуться у половину людського зросту. Фото з відкритих джерел.

У Раївському лісництві (Бережанський район Тернопільщині), де майже 900 угідь, під керівництвом майстра лісу Віталія Лішнянського на 80 арах висадили 2,5 тис. саджанців дуба звичайного, на інших 40 арах — півтора тисячі саджанців дуба червоного. Інші ділянки, де підростають молоді ліси, доповнили трьома тисячами саджанців ялини і модрини.

Тепер упродовж п’яти років за цими площами лісівники ретельно доглядатимуть — обкошуватимуть, просапуватимуть, щоб саджанці пішли в ріст і їх не заглушили бур’яни. А далі ці насадження даватимуть собі раду самостійно — за якихось 20−40 років на цих ділянках з’являться повноцінні ліси.

— Серед частини громадян побутує хибна думка про те, що працівники лісу тільки те й роблять, що вирубують деревину, — у розмові з кореспондентом «Високого Замку» ділиться міркуваннями Віталій Лішнянський. — Це неправда! Господарську діяльність ми проводимо планово і розумно, щоб не завдати шкоди лісові. Наше завдання — зберегти, всіляко примножити це народне багатство. Після планових вирубок відразу засаджуємо звільнені площі молодим лісом. Багато насаджень робимо і задля охорони довкілля, протидіємо ерозії ґрунтів. Скажімо, пагорби неподалік села Саранчуки нещодавно укріпили ялинками.

16.04.2019, 17:05
Іван Фаріон

Державні лісгоспи вирішили ігнорувати систему Prozorro і не економити державі мільйони гривень

Аналіз роботи державних лісогосподарських підприємств (держлісгоспів) показав, що вони масово відійшли від практики державних закупівель через систему електронних закупівель Prozorro. Це показало дослідження представника системи Prozorro Мирослава Сімки.

Для аналізу було узято шість так званих «ресурсних» (багатих на ліс) областей: Івано-Франківська, Чернівецька, Рівненська, Закарпатська, Львівська і Житомирська. У них функціонує 96 держлісгоспів. В 2017 році систему Prozorro використовували 66 із них. Реальна економія коштів склала близько 1 млн грн для кожного держлісгоспу. Але у 2018, як видно з презентації пана Сімки, «активних» залишилось…. аж два (!), обидва — у Житомирській області.





Хоча аналіз фінансової діяльності тих лісгоспів, які залишилися в системі, показує, що робота через Prozorro вигідна і підприємству, і державі.



До чого призведе повернення держлісгоспів до старих способів закупівлі? Народний депутат Остап Єднак вважає, що «в наших реаліях це значить масовий «розпил» державних коштів. Сотень мільйонів гривень. Держлісгоспи не лише рубають ліс продаючи його по «сірих» схемах. Для цієї діяльності вони також закуповують на мільярди гривень пального, обладнання та комплектуючі, а також підрядні роботи різного класу.

Закон Про публічні закупівлі написаний за європейським зразком і розрахований на те, що люди, які керують державними підприємствами, скористаються можливістю зекономити кошти і для підприємства, і для держави.

Чому звертаю уваги саме на цей закон – тому що він вимагає від органів державної влади, органів місцевого самоврядування та породжених ними підприємств дотримуватися певних процедур закупівель – конкурентності, відкритості, прозорості тощо. Тобто усього того, що забезпечує Prozorro.

Але дотримання цих процедур вимагається тільки від тих підприємств, які не ведуть комерційної діяльності. Це записано у ст. 1 п. 9 Закону, де визначається поняття «замовник» (товарів чи послуг): «замовники — органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі…».

Держлісгоспи ж – і промислові, і комерційні. Як й інші держпідприємства. Тому, вони вважають, що їм усім, оптом, можна ігнорувати Prozorro.

«Активні Громадяни» три тижні тому звернулися із запитами до Державного агентства лісових ресурсів (ДАЛР) та обласних Управлінь лісового та мисливського господарства (ОУЛМГ) у двох поки ще суперлісових областях – Львівській та Івано-Франківській з проханням повідомити, які ж результати використання у підпорядкованих їм держлісгоспах системи Prozorro.

ДАЛР та Івано-франківське управління не надали відповідей. Підозрюю тому, що похвалитися геть нічим. А керівник ОУЛМГ у Львівській області Анатолій Дейнека повідомив, що у області лише два державних підприємства лісової галузі, у т.ч. один лісгосп, користуються системою. Решті 16-ть держпідприємств лісової галузі області мабуть економія не потрібна.



У той же час, хоча ні адміністративної, ні кримінальної відповідальності за ігнорування Prozorro держлісгоспи не ведуть, залишати це зовсім без уваги держава не повинна. Існує як мінімум політична відповідальність. За результатами економічного аналізу, аудиту діяльності держлісгоспів мають робитися відповідні висновки. І керівники, які не скористалися можливістю зекономити мільйони гривень для держави, мають поступитися місцем тим, хто про інтереси держави дбає краще. Те саме стосується і керівництва Державного агентства лісових ресурсів в цілому».

Громадськість неодноразово закликала владу навести лад в лісовому секторі. Зокрема, допоки лісгоспи ще добровільно робили закупівлі через Prozorro, активісти лобіювали ідею, здійснювати через Prozorro ще й продаж деревини, яка заготовляється держлісгоспами. Наразі ідея залишається лише мрією, держлісгоспи та й уся лісова галузь – темною дірою, через яку витікають державні кошти.

Олег Листопад
15.04.2019

Тракторист із 30-літнім стажем у Любахівському лісництві заробляє 15 тисяч – більше, ніж лісник

ЛЮДИ



Як свідчать дані статистики, в Рівненській області під кінець минулого року отримували лісники – 11 660 гривень. При цьому середня зарплата по області за 2018 рік складала менше 8 тисяч гривень. Ліс, звісно, справа прибуткова. Але чи у нас на Володимиреччині справді платять працівникам лісової галузі конкурентну зарплату? Володимирець-сіті поцікавився, скільки ж отримує тракторист, наприклад, Любахівського лісництва.

Олександр Шарабар, лісничий Любахівського лісництва Рафалівського лісгоспу, про якого ми вже трохи розповідали, підтверджує, що середня зарплата в його працівників складає більше 10 тисяч гривень на місяць. А тракторист Анатолій Іванович Шурко з Берестівки заробляє близько 15 тисяч гривень.

– Його зарплатня напряму залежить від кількості трельованої деревини, від якості виконаних лісокультурних робіт, – розповідає лісничий Олександр Шарабар. – Але на відміну від майстрів лісу тракторист заробляє по факту виконаних робіт. Наш Анатолій Іванович, наприклад, перевиконує норму у півтора рази, іноді працює і у вихідні дні, тому й заробляє 15 тисяч.

– Важко, звісно, буває, але на заробітки не збираюся ні в Білорусію, ні в Польщу, – каже Анатолій Іванович. – Як не лінуватися, то можна й дома добре заробляти.

Працює Анатолій Шурко у Любахівському лісництві з квітня 1989 року, тож він дійсно заслужений тракторист із 30-літнім стажем. За роки його роботи вичерпали строки свої експлуатації і списані 5 тракторів. А людина і досі трудиться.

---

Як повідомили з відділу статистики у Володимирецькому районі, середня заробітна платня по району у 2018 році склала 5988 гривень, по Варашу – 15742 гривні. По області за 2018 рік середня зарплата була 7469 гривень, а за лютий 2019-го – 7822 гривні.

Використання лісових ресурсів Нігерії

ОСОБЛИВО



ЧИКА ОКЕКЄ пише, що належне використання лісових ресурсів буде функціонувати як система підтримки фінансування річного бюджету країни та стимулювання економічного розвитку. 

Лісові ресурси змінили діяльність Нігерії на розвиток до відкриття нафти 15 січня 1956 року в Олойбірі в районі дельти Нігеру. 

У той час як пиломатеріали становили значну частку загальної частки сільського господарства у міжнародній торгівлі, близько 190000 осіб було зайнято у 1933 році шляхом активного залучення до різних рівнів лісової діяльності. 

Ця цифра зросла до 360 000 у 1947 році та 568 000 у 1961 році, але в даний час понад 2 мільйони людей займаються як офіційним, так і неформальним сектором лісового господарства в Нігерії. 

На жаль, нинішній рівень експлуатації лісових ресурсів ставить під загрозу виживання деяких культових видів і підштовхує інших до межі вимирання. 

Нигерія в даний час переживає чотири відсотки лісових втрат щорічно, що вважається найвищим у світі. 

Крім того, за оцінками, щодня 1,5 млн. Дерев було вирубано через незаконне вирубування лісу, що призвело до знищення лісу на 3,5% щорічно. 

Дивно, але лісове покриття було вичерпано до менш ніж 10 відсотків у порівнянні з мандатом продовольчих і сільськогосподарських організацій (ФАО), що кожна держава, як очікується, збереже лісове покриття до мінімум 25 відсотків своєї території. 

Висновки ЛІДЕРСТВА показали, що в усьому світі втрата лісу через вирубування лісів, деградацію лісів та нестійке землекористування сприяють близько 20% викидів парникових газів, особливо вуглецю, який пов'язаний з глобальним потеплінням та зміною клімату. Зміна клімату пояснюється головним чином діяльністю людини, такою як спалювання викопного палива та лісового палива, індустріалізація, урбанізація, сільське господарство, вирубка лісів та деградація лісів. 

Ці заходи сприяли викидам парникових газів (ПГ) в атмосферу, що уловлює теплове випромінювання, тим самим підвищуючи атмосферну температуру. Згідно з Програмою розвитку ООН (ПРООН) річний звіт Нігерії за 2016 рік, різноманітна діяльність людини відповідає за зміну глобального клімату, особливо зростання концентрації вуглекислого газу в атмосфері в основному за рахунок зменшення поглинань (лісів). 

Подальше дослідження показало, що покриття лісів Нігерії скоротилося з 16 відсотків у 2000 році до 11 відсотків у 2014 році, тоді як площі сільськогосподарських угідь зросли з 25 до 30 відсотків за той же період. 

Незалежно від викликів, ліси відіграють важливу роль, надаючи притулок як людям, так і тваринам; баланс кисню і вуглекислого газу аналогічним чином у захисті водних шляхів, які постачали прісну воду до річок. 

Для подальшого стимулювання розвитку, федеральне міністерство охорони навколишнього середовища співпрацюватиме з національним бюро статистики, щоб забезпечити відповідний внесок лісового господарства в національну систему обліку. 

 Занепокоєні негативним розвитком, зацікавлені сторони в секторі навколишнього середовища вважають, що інвестиції в лісові ресурси зміцнять економіку. 
Засновник боротьби з посяганням на пустелю (FADE), д-р Ньютон Джибуно, зазначив, що ліси відіграватимуть вирішальну роль у наданні допомоги країнам у досягненні їх національно визначених внесків (НДЦ) для підтримки боротьби зі зміною клімату. Він стверджував, що зростаючі температури роблять ліси більш сухими, більш сприйнятливими до пожеж і вразливими до шкідників і хвороб. 

Джибуно повідомив, що вчені-клімати оптимістично вважають, що інвестиції в ліси та дерева мають потенціал для зменшення бідності, стимулювання сталого розвитку та забезпечення життєво важливих місцевих і глобальних екологічних послуг для планети. 

Він процитував звіт WWF Living Forest, в якому говорилося, що невиконання питань зміни клімату тепер може призвести до знищення 170 мільйонів гектарів лісу, а також до втрати біорізноманіття та засобів до існування до 2030 року. 

В своїй промові директор лісового господарства, Міністерство навколишнього середовища, пан Ендрю Девід Адехо, сказав, що департамент співпрацює із зацікавленими сторонами як на державному, так і на федеральному рівнях, щоб повернути ліс до свого початкового стану. 

Він сказав, що кошти мають важливе значення в управлінні лісовими ресурсами, тому федеральний уряд створив Національний фонд лісового господарства (NFTF) для відновлення проекту лісорозведення. Adejoh заявив, що велика програма зелених стін була створена в першу чергу для вирішення проблем з вирубкою лісів і лісорозведення в 11-ти державах. Він стверджував, що існували інші програми, ініційовані федеральним урядом для підтримки лісових спільнот, які щодня припиняють незаконну вирубування дерев. 

Директор натякнув, що Національна служба парків (NPS) ініціювала програму підтримки зони, яка передбачає надання альтернативного джерела доходу для людей, що живуть навколо національних парків, щоб уникнути незаконного посягання та надмірної експлуатації лісових ресурсів. Він засудив невгамовну видобуток паливних лісів для приготування їжі на півночі, додавши, що уряд розпочав розповсюдження поліпшених дров'яних печей, які, на його думку, зменшать обсяг деревини та деревного вугілля, необхідного для приготування їжі. 

Програма Великої Зеленої Стіни (GGW), яка є ініціативою Африканського Союзу, розпочалася у 2013 році. Вона була спрямована не тільки на створення зеленої стіни дерев або бар'єру від Сенегалу в Західній Африці до Джібуті в Східній Африці, але й для комплексу комплексних дій у вирішенні багатосекторних проблем, що впливають на життєдіяльність людей в африканському Сахелі-Сахарі. Директор-генерал Національного агентства великої зеленої стіни (NAGGW), д-р Bukar Hassan, відзначив, що зараз тривають плани по зміцненню охорони лісів в 11 прифронтових державах, які б захищали тварин і рослини, вирощені в цих районах. 11 держав Борно, Yobe, Adamawa, Bauch, Gombe, Jigawa, Kano, Katsina, Zamfara, Sokoto та Kebbi також відомий як фронтові держави розрізають північно-східний та північно-західний регіон Nigeria. 

 Держави з прогнозованим населенням близько 54 мільйонів і 394, 006 земельних масивів найбільше постраждали від опустелювання. 

Він наголосив, що агентство надасть пріоритет візиту до адміністрування державних урядів, постраждалих від опустелювання, для кращого розуміння програм Великої Зеленої Стіни (GGW) та ефективного партнерства з агентством та відповідними зацікавленими сторонами. Хасан зазначив, що візит також надасть ще одну можливість для керівників штатів забезпечити успіх програми. 

ГД стверджувала, що агентство прийняло моніторинг та оцінку як важливий інструмент для оцінки успішності його програм. Федеральний уряд виявив, що стратегічний план сектору навколишнього середовища на 2016-2020 рр. Був спрямований на підтримку уряду і нігерійців у здійсненні економічних, соціальних і екологічних змін шляхом перерозподілу сектора з ключовими пріоритетами уряду і бажань людей. 

Міністр навколишнього середовища Сулейман Хасан Зарма повідомив, що загальною метою лісових програм у генеральному плані сектору навколишнього середовища є створення ділових та економічних можливостей, забезпечуючи соціальні переваги, а також забезпечення екологічної стійкості. Він висловив жаль з приводу того, що Нігерія втрачає величезний оподатковуваний прибуток та іноземну валюту через нерегульовану лісокористування, яку, за його словами, зазвичай здійснюють під радаром і не враховують у показниках економічного розвитку. 

Проте «Зарма» пов'язувала 3,5-відсоткову річну норму вирубки лісів та супроводжуючу втрату від 350 000 до 400 000 гектарів на рік як основну причину повеней, ерозії, опустелювання, втрати біорізноманіття та продовольчої безпеки. Міністр показав, що необхідність оцінювати ліси не можна переоцінювати через надмірну експлуатацію для негайних економічних вигод і планування розвитку. Він підкреслив, що уряд уклав угоду про державно-приватне партнерство з Асоціацією експортерів деревного вугілля з Нігерії (ACEN), Асоціацією виробників і продавців обробленої деревини Нігерії (PROWMPMAN) і Асоціацією тропічних лісів Нігерії (TWEAN) для створення плантацій по всій країні. 

Зарма заявила, що міністерство ініціювало серйозні адміністративні заходи, які зменшать високий рівень експлуатації та експорту деревини та її продукції. Він перерахував такі заходи, як припинення експорту деревного вугілля, дотримуючись призупинення торгівлі палисандром, розміщеного Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори (CITES), а також розробкою нових керівних принципів для експорту деревини та супутніх товарів з Нігерія. 

Міністр зазначив, що Інститут досліджень лісового господарства Нігерії (FRIN) також брав участь у розробці плантацій в різних екологічних зонах країни, а також у виробництві покращених саджанців дерев для заохочення посадки дерев і зміцнення існуючих і нових лісових шкіл. 

120 дерев, пошкоджених шкідником, приберуть в «Ялівщині» у Чернігові. ВІДЕО


120 дерев, пошкоджених шкідником, мають прибрати в Ялівщині у Чернігові. Там сьогодні комісія провела обстеження дерев на шести гектарах регіонально-ландшафтного парку. В межах лісового заказника відмічали сухі та аварійні дерева. Після складання актів їх мають прибрати. Хворі, буреломні, мертві або пошкоджені шкідником – такі дерева шукали й відмічали в Ялівщині. Так розпочала роботу комісія, яка займається обстеженням лісового заказника місцевого значення «Ялівщина».

Володимир Свердлов, директор Регіонально-ландшафтного парку «Ялівщина»: «Комісія, яка створена при управлінні ЖКГ Чернігівської міської ради щодо обстеження й видалення зелених насаджень у межах міста Чернігова. Туди входять представники КП «Зеленбуд», Держекоінспекції Чернігівської області, ми - як представники парку, небайдужа громадськість. До Державної екологічної інспекції неодноразово ми, як представники парку, зверталися, також зверталися небайдужі громадяни щодо наявності на території аварійних, фаутних та всохлих дерев у межах самого парку, тим паче в межах лісового заказника. Що становить загрозу для відпочиваючих.»

Юрій Карпенко, завідувач кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка: «Насамперед, ці дерева складають осередки поширення шкідників. По-друге, в межах заказника проходить екологічна стежка «Лісова казка» для школярів та маленьких діток, щоб ознайомити їх з природою Ялівщини. Це теж створює загрозу для відвідувачів парку. Ну, і третє – естетичне сприйняття території парку також залежить від того, наскільки він упорядкований, доглянутий.»

Представники комісії обходять територію. Дерево, яке мають прибрати, заносять в акт. Тут помічають його висоту, діаметр і стан.

Артем Семенчук, інженер КП «Зеленбуд»: «Тобто сухе, аварійне, вивернуте, тобто, які наявні пошкодження дерева. Після обстеження даної території заказника лісового 6,2га буде складатися акт обстеження зелених насаджень, який буде підписуватися всіма членами комісії, які зараз присутні.»

До акту потрапляють сосни, уражені короїдом.

Володимир Свердлов, директор Регіонально-ландшафтного парку «Ялівщина»: «За попередніми висновками «Харківлісозахисту», проблема частково призупинена в нас на території Ялівщини. Було мінеральне підживлення дерев в минулому році, висадкою біологічного ворога - це мурахо-жука. Також у цьому році ми ще продовжуватимемо вивішувати феромонні пастки, які будуть виловлювати самого шкідника – верхівкового короїда.»

За три години обстеження члени комісії нарахували 120 дерев, які підлягають видаленню. Всі вони знаходяться вздовж стежок заказника. Вглиб лісопарку з пилою не заходитимуть, сказав Володимир Свердлов.

Володимир Свердлов, директор Регіонально-ландшафтного парку «Ялівщина»: «Їх з часом буде видалено й на місто їх буде посаджено нові молоді дерева. На даному етапі питання стоїть тільки визначення кількості цих дерев. Потім будемо вирішувати, хто буде займатися.»



Наш сайт: https://cn.suspilne.media/

Україна продовжує вивозити свій ліс до Європи. ВІДЕО


Зокрема, 2018 року заготівля ділової круглої деревини зросла майже на чверть. Про це свідчать дані Держстату.

Загалом торік заготовили 22 з половиною мільйони кубометрів лісу. При цьому обсяги кругляку сягають 9 мільйонів кубометрів.

Слід зазначити, що у грудні минулого року Євросоюз закликав Київ зняти заборону на експорт необробленої деревини. При цьому Україна вправно обходила свій же мораторій, продаючи кругляк як дрова на мільйони доларів.

Джерело: відео – YouTube, фото – УНІАН



Руководитель Рослесхоза Иван Валентик рассказал о готовности регионов к пожароопасному сезону



Проверку готовности лесных служб к тушению пожаров успешно прошли 55 регионов, «ограниченно готовы» — 22, и еще 6 субъектов РФ не готовы к пожароопасному сезону. Об этом сообщил сегодня заместитель министра природных ресурсов и экологии Российской Федерации — руководитель Федерального агентства лесного хозяйства Иван Валентик в ходе доклада в рамках командно-штабного учения с органами управления и силами единой государственной системы предупреждения и ликвидации чрезвычайных ситуаций по отработке вопросов, связанных с обеспечением безаварийного пропуска весеннего половодья, а также защитой населенных пунктов, объектов экономики и социальной инфраструктуры от пожаров.

Среди основных причин неудовлетворительных показателей были названы отсутствие заключенных государственных контрактов на выполнение авиационных работ по охране лесов от пожаров, а также неподготовленность лесопожарных формирований, пожарной техники и оборудования.

Иван Валентик напомнил, что 26 февраля 2019 года регионы получили 3,55 млрд руб. на приобретение лесопожарной техники в рамках реализации федерального проекта «Сохранение лесов» национального проекта «Экология». Одними из первых необходимую технику закупили республики Бурятия и Марий Эл, Амурская и Пензенская области.

«Закупка лесопожарной техники не только позволит оперативно обнаруживать пожары, но и своевременно начать тушение, добиваясь ликвидации пожара в течение первых суток, что, как следствие, снизит ущерб, причиненный лесам России», — подчеркнул руководитель Рослесхоза.

Иван Валентик отметил, что в 2019 году продолжается работа по упреждающему межрегиональному маневрированию в субъектах Российской Федерации с целью предупреждения возникновения чрезвычайной ситуации, связанной с лесными пожарами. Для реализации этой задачи сформирована группировка из 2,4 тыс. человек и 431 единиц техники.

Оперативность тушения пожаров в первые сутки сейчас составляет 83%, что на 15% больше, чем за аналогичный период прошлого года, а работы по авиационному мониторингу начались в феврале — на месяц раньше, чем в 2018-м.

Особый противопожарный режим на данный момент введен в 15 субъектах Российской Федерации, пожароопасный сезон открыт в 53 регионах страны.

16 апреля 2019, 14:43

Лісогосподарювання



ДП «Городоцьке ЛГ» приймає роботи із лісовідновлення

Лісокультурну кампанію ДП «Городоцьке ЛГ» закінчило одним із перших в області. У ці дні лісівники вже розпочали процедуру технічного приймання культур, проводять контроль за приживленістю саджанців.

– Технічне приймання лісових культур – це встановлення фактичних обсягів і якості виконаних робіт, відповідності їх затвердженим проектам, – наголошує директор ДП "Городоцьке ЛГ" Віктор Данилюк. – «Інструкція з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об’єктів» затверджена наказом Державного комітету лісового господарства України №260 від 19.08.2010 року і обов’язкова до виконання. Я вже підписав відповідне розпорядження про створення комісії та її персонального складу, дав завдання здійснити технічне приймання усіх лісокультурних робіт.

Члени комісії на місцях встановлюють відповідність обсягів та якісних показників. Виконані технологічні заходи мають відповідати усім параметрам та вимогам чинних стандартів і нормативно-правових актів, які були затверджені у проектах.

Площі новостворених лісових культур, сприяння природному відновленню, залишених під природне відновлення, які підлягають технічному прийманню, виділяють на місцевості знаками – стовпами, відповідно до ДСТУ 3534-97. На затесаному боці чітко вказується номер кварталу, виділу, скорочено – вид заходів, головна порода, площа.

– Технічне приймання робіт, пов’язаних із відтворенням лісів, проводять не пізніше 10 днів, – акцентує головний лісничий держпідпримства Сергій Бабік. –При створенні лісових культур шляхом висівання та у посівних відділеннях – не пізніше одного місяця після їх завершення та висівання насіння. Цю процедуру оформляють відповідними актами за підписом усіх членів комісії.

До речі, останні звіряють площу посівів, відповідність запроектованим схемам висівання, уточнюють норму висівання, глибину загортання насіння, його якість та кількість на одиницю площі, вид і кількість внесених добрив, стан посівів на день приймання, наявність матеріалів для мульчування та притінення й ін.

Зараз ці дані заносяться до актів та зведених відомостей технічного приймання в кожному лісництві державного підприємства «Городоцьке лісове господарство».

Олена НЕКРИШЕВИЧ,
інженер лісових культур ДП "Городоцьке ЛГ".

Цьогоріч на наземну охорону від пожеж Держлісагентству виділено близько 50 млн грн




КИЇВ. 15 квітня. УНН. На наземну охорону лісів від пожеж цього року Державному агентству лісових ресурсів України з держбюджету виділено близько 50 млн грн. Про це повідомили у Держлісагентстві у відповідь на інформаційний запит УНН.

"У цьому році відповідно до Закону України Держлісагентству збільшено видатки Державного бюджету по спеціальному фонду на 288 млн грн за програмою 2805060 "Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді", зокрема, на здійснення наземної охорони лісів від пожеж 46,8 млн гривень", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що до 2015 року на охорону лісів від пожеж лісогосподарськими підприємствами витрачалось до 82 млн гривень, а з 2016 року кошти з державного бюджету на охорону і захист лісів не виділялись.

За даними Держлісагентства, на сьогодні звільнилося майже 2 тис. висококваліфікованих спеціалістів лісової галузі у південних і східних областях України.

Крім того, через відсутність авіа- та відеоспостереження за лісовими масивами пожежі виявляються не в початковій стадії, а коли вже площа складає 0,5-3 га і більше.

Нагадаємо, у Держлісагентстві розповіли, як запобігають лісовим пожежам.
Джерело: УНН

В Україні хочуть скасувати подвійне оподаткування на лісові землі

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект №10221 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення податку за лісові землі".

Читайте також: "Який штраф передбачено за несвоєчасно сплачений єдиний податок".

Так, документ розроблений з метою скасування внесених Законом України від 10.07.2018 р. №2497-VIII змін до ПКУ, якими передбачається ще один податок на всі лісові землі (фактично подвійне оподаткування).

Зокрема, п. 7 розділу І цього Закону внесено зміни до ПКУ, зокрема у п. 273.1 ст. 273 зазначено, що податок на лісові землі складається із земельного податку та рентної плати, що визначається податковим законодавством. Тобто до змін податок за лісові землі справлявся як складова рентної плати, а вже після змін податок за лісові землі складається із земельного податку та рентної плати (був один платіж, а стало два платежі, причому порядку взаємозаліку не передбачено, тобто наявне подвійне оподаткування).

Як зазначається, відмінити новий податок на лісові землі пропонується у законопроекті №10221, яким передбачено внесення змін до ст. 273 ПКУ шляхом повернення попередньої редакції п. 273.1 вказаної статті та виключення п. 723.3, який був доданий як нова норма відповідно до закону №2497-VIII від 10.07.2018 р.

За інформацією Вісника ДФСУ.
http://yur-gazeta.com/golovna/v-ukrayini-hochut-skasuvati-podviyne-opodatkuvannya-na-lisovi-zemli.html



Проект вносить
народний депутат України
Ю.В. Бублик



ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Податкового кодексу України
щодо визначення податку за лісові землі 

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. У статтю 273 Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 13-14, № 15-16, № 17, ст.112) внести такі зміни:
Пункт 273.1 викласти у такій редакції:

«273.1. Податок за лісові землі справляється як складова рентної плати, що визначається податковим законодавством.»;
Пункт 273.3 виключити.

ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Голова Верховної Ради                         України А. ПАРУБІЙ



ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення податку за лісові землі» 

Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Верховною Радою України було прийнято Закон України від 10.07.2018 № 2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств», який набрав чинності з 15.08.2018 року. Поява відповідної зміни стала можливою внаслідок порушення регламентних норм, коли між першим та другим читанням була внесена правка, яка жодним чином не кореспондується з положеннями законопроекту, що були ухвалені в першому читанні.

А саме: пунктом 7 розділу ІІ цього Закону внесено зміни до Податкового кодексу, зокрема у пункті 273.1 статті 273 зазначено, що податок на лісові землі складається із земельного податку та рентної плати, що визначається податковим законодавством. Тобто, до змін податок за лісові землі справлявся як складова рентної плати, то після змін податок за лісові землі складається із земельного податку та рентної плати (був 1 платіж, а стало 2 платежі, причому порядку взаємозаліку не передбачено, тобто наявне подвійне оподаткування).

Звертаю увагу на те, що зміни до Податкового кодексу стосовно подвійного оподаткування були внесені без обговорення у сесійній залі, і в Закон, який не мав відношення до лісової галузі.

Науковці, громадська рада при Держлісагентстві, Всеукраїнська громадська організація «Товариство лісівників України», асоціація «Меблідеревпром», Українська асоціація деревообробного обладнання, Українське товариство мисливців і рибалок та інші регіональні представники лісової галузі України, схвильовані змінами до фермерського Закону № 2497-VIII від 10 липня 2018 року, а саме положеннями пункту 7 розділу І Закону, яким внесено зміни до статті 273 «Оподаткування земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження), земельним податком» Податкового кодексу України. Тому вважаю, що Парламент, крім запровадження комплексу заходів для підтримки та розвитку як лісового господарства, так і громад, має відмінити новий податок на лісові землі.

Цілі і завдання прийняття законопроекту
Даний проект Закону розроблений з метою скасування внесених Законом України від 10.07.2018 № 2497-VIII змін до Податкового кодексу України, якими передбачається ще один податок на всі лісові землі (фактично подвійне оподаткування). 

Загальна характеристика й основні положення законопроекту
Законопроектом вносяться зміни до статті 273 Податкового кодексу України шляхом повернення попередньої редакції пункту 273.1 статті та виключення пункту 723.3, який був доданий в якості нової норми відповідно до закону № 2497-VIII від 10 липня 2018 року. 

Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання
У даній сфері правового регулювання діє Податковий кодекс України. Прийняття цього Закону не потребує внесення змін до інших законів України. 

Фінансово-економічне обґрунтування законопроекту
Прийняття законопроекту не потребує виділення додаткових коштів із Державного та місцевих бюджетів у зв’язку з тим, що вказана в Законі № 2497-VIII від 10 липня 2018 року норма Податкового кодексу надає можливість впровадження змін щодо місцевих податків та зборів не раніше 2020 року, тобто з потачку нового бюджетного періоду, як передбачено статтею 285 Податкового кодексу України.

Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту
Прийняття проекту забезпечить скасування впливу додаткового податкового навантаження на діяльність суб’єктів господарювання (платників податків) лісової галузі, що надасть можливість для розвитку лісового господарства.

Народний депутат України             Ю.В. Бублик