Важливо звернути увагу людей на значимість лісів

21 березня світова громадськість відзначила Міжнародний день лісу, або Всесвітній день захисту лісів, який покликаний ще раз звернути увагу на значимість лісів для збереження життя на Землі.

В останні роки цей день широко відзначається і в Республіці Білорусь, оскільки в нашій країні багато що робиться для збереження та примноження лісових багатств. А з 5-го по 12 квітня пройде традиційна республіканська акція «Тиждень лісу-2014», в ході якої тисячі небайдужих громадян візьмуть участь у посадці лісу, у наведенні порядку в лісових масивах і на інших об'єктах. Та й лісокультурних період в нинішньому році почався раніше звичайного. Тому напередодні кореспондент «БЛГ» зустрівся з першим заступником міністра лісового господарства Федором лисиць і попросив розповісти про розвиток лісового господарства в Білорусі, досягнення і завданнях, які стоять перед його працівниками.

- Федір Денисович, що можна сказати про розвиток білоруських лісів в останні десятиліття? Що вдалося зробити і які стратегічні завдання треба вирішити?

- Без перебільшення можна сказати, що за ці роки ми досягли багато чого. Загальна площа земель лісового фонду в минулому році склала 9,5 млн га. За останні п'ять років вдалося домогтися позитивної динаміки розвитку лісового фонду, що знаходиться у веденні Мінлісгоспу. Частка лісової площі збільшилася на 1,1% і склала 7035,2 тис. га; її лісистість досягла 39,1%. Загальний запас деревини на корені збільшився на 87900000 куб. м (6,4%) і склав 1450800000 куб. м (у тому числі в стиглих і перестійних насадженнях - на 34,7 млн ​​куб. м (21,7%) і склав - 194 900 000 куб. м).

Покращились основні кількісні та якісні показники лісів: запас на 1 га вкритих лісом земель виріс на 13 куб. м і склав 206 куб. м, середній вік насаджень збільшився з 50 до 53 років, середня повнота зросла з 0,7 до 0,71. Щорічно збільшується розрахункова лісосіка по рубках головного користування лісом. Щоб не бути голослівним, наведу такі дані: на 2009 рік розрахункова лісосіка затверджена в розмірі 8,0 млн куб. м, на 2011 рік - 8,3 млн куб. м, на 2013 рік - 9,3 млн куб. м, на 2014 рік - 9,95 млн куб. м.

Результати роботи Мінлісгоспу в галузі відтворення лісів за останні п'ять років дозволили значно збільшити площу вкритих лісом земель в порівнянних кордонах на 144,1 тис. га, забезпечити переведення в категорію цінних деревних насаджень понад 230 тис. га молодняків, збільшити лісистість країни з 38,3 % до 39,1%. Тому впевнений, що нам не соромно перед нащадками.

З розвитком нових технологій заготівлі деревини, застосуванням сучасної багатоопераційної лісозаготівельної техніки, будівництвом дорожньої інфраструктури в лісі збільшується частка використання розрахункової лісосіки по рубках головного користування з 72,2% у 2009 році до 89,3% в 2013 році. Надалі повне використання розрахункової лісосіки залежатиме від затребуваності на ринку деревини м'яколистяних деревних порід, доступності ділянок лісового фонду і технічного переозброєння лісозаготівель.

Разом з тим система управління лісами та лісокористування потребує подальшого розвитку. Нам необхідно вжити додаткових заходів щодо підвищення ефективності роботи посадових осіб державної лісової охорони, посилення контролю за обліком і рухом деревини, розвитку інфраструктури та раціонального використання лісового фонду. Необхідно посилити контроль за якістю проведених лісогосподарських заходів, дотриманням технологічних регламентів, раціональним використанням заготовленої деревини.

- Федір Денисович, ви сказали, що лісистість Білорусі зростає. Але чи змінюється вікова структура лісів? І чи змінюється породний склад лісу у зв'язку з глобальними змінами клімату?

- Організація використання лісосировинних ресурсів, вікова та породна структура лісів мають ряд своїх особливостей, обумовлених природно-економічними та іншими умовами.

Вікова структура білоруських лісів з точки зору економічної оцінки в даний час не зовсім сприятлива. У загальній площі лісовкриті земель переважають молодняки і середньовікові насадження. Стиглі насадження деревних порід у лісової площі, від яких залежить розмір розрахункової лісосіки і лісової дохід, складають 11,6% (при оптимальній нормі близько 18%). Вирівнювання вікової структури лісів - складний і тривалий процес, який здійснюється шляхом проведення комплексу лісогосподарських заходів та регулювання розміру головного користування. Фахівцями РУП «Белгослес» розроблена оптимальна породна і вікова структура лісів по кожному лісогосподарському установі, яка враховується при плануванні лісогосподарських робіт на десятиліття в ході проведення базового лісовпорядкування.

Що стосується зміни породного складу у зв'язку з глобальною зміною клімату, то серйозних наслідків у лісах республіки, пов'язаних з даним фактом, поки не відзначається.

- У нинішньому році планується ввести в дію вісім сучасних деревообробних підприємств. Природно, що для них буде потрібно додаткове сировину. Чи не постраждають від цього білоруські ліси? Не секрет, іноді доводиться чути, що це призведе до скорочення білоруських лісів.

- Нині в республіці немає дефіциту деревної сировини. Всі потреби суб'єктів господарювання в деревині задовольняються в повному обсязі.

Розмір користування стиглим лісом визначає розрахункова лісосіка по рубках головного користування, тобто науково обгрунтована норма вилучення ресурсів стиглої деревини, яка визначається наявністю стиглих лісів. Лісосічний фонд, визначений відповідно з розміром розрахункової лісосіки, затверджується урядом Республіки Білорусь, і в останні десятиліття не допускається його переруб. Більш того, в останні роки розрахункова лісосіка освоюється не повністю, таким чином відбувається накопичення стиглої деревини, яка може бути затребувана деревообробними підприємствами.

За даними прогнозного балансу ресурсів ділової деревини до 2020 року, складеного Мінекономіки, потреба Білорусі в ній в 2015 році в порівнянні з 2013 роком зросте до 11,4 млн кубометрів, в 2020 році потреба складе 13,7 млн ​​кубометрів. З урахуванням 100% заготівлі та 100% споживання (вихід всіх виробництв на проектні виробничі потужності) вільні ресурси ділової деревини складуть: в 2014 році - 3,3 млн куб. м, в 2020 році - 2,4 млн куб. м.

- Останніми роками серйозну загрозу білоруським ялинникам представляє короїд-друкар, через нього доводиться проводити санітарні рубки на десятках тисяч гектарів. Чи можна сьогодні говорити, що пік його діяльності вже позаду? З якими ще серйозними загрозами доводиться стикатися білоруським лісівникам?

- У Білорусі ялинники займають 750,4 тис. га, або 9,5% лісової площі, з запасом 187 млн ​​куб. м.

Сучасне масове всихання ялинових лісів набула хвилеподібний характер з трьома вираженими періодами всихання: перший - 1994-1999 рр.., Другий - 2001-2005 рр.., Третій - з другої половини 2010 р. і по теперішній час. Якщо на початку ХХ століття періоди між всихання ялинових лісів становили 30-40 років, то в сучасних умовах періоди стабілізації їли різко скоротилися до 3-5 років.

Третя хвиля всихання була спровокована посушливим серпнем 2010 року з рекордно високою температурою повітря до 39 оС, яка встановилася на території Вітебської, Могильовської і Гомельської областей. Значний недобір опадів (49% кліматичної норми) зафіксовано в Могильовській області. На жаль, всихання продовжується і в даний час.

У результаті вжитих організаційних заходів в 2013 р. забезпечена суцільна вирубка 2036,8 тис. куб. м усихаючих ялинових насаджень на площі 6034 га. Всихання ялинових насаджень збільшилася в Брестському (54 тис. куб. М), Вітебськом (572 тис. куб. М), Гомельському (87,8 тис. куб. М), Гродненському (152 тис. куб. М) ГПЛХО і зменшилася в Могильовському (1054 тис. куб. м) і Мінськом (116,7 тис. куб. м). Неопрацьований залишок загиблих деревостанів склав 2,6 тис. кубометрів, у тому числі в Могилевському ГПЛХО - 0,8 тис. куб. м, Гомельському - 1,8 тис. куб. м. Вибірковими санітарними рубками пройдено 10,7 тис. га з запасом 187,2 тис. куб. м деревини.

У 2014 році всихання ялинових насаджень, на жаль, продовжиться. Правда, прогнозується таки незначне зменшення обсягів суцільних санітарних рубок пошкоджених ялинових деревостанів.

Для вирішення проблеми всихання ялинників важливого значення набуває інтенсифікація лісогосподарської діяльності в зоні всихання деревостанів - своєчасне здійснення необхідних лісозахисних заходів (проведення вибіркових і суцільних санітарних рубок, оперативний вивіз заготовленої деревини за межі лісу і її переробка). Одночасно слід здійснити значний обсяг заходів з обмеження чисельності комах-ксилофагов (короїд-типографа), головними з яких є: використання феромонних пасток, ловчих дерев, оперативне видалення з деревостанів заселених дерев. Для забезпечення більшої стійкості ялинових насаджень і розширення біорізноманіття в лісовій середовищі створюються змішані лісові культури. Наприклад, якщо в 2011 році менше 60% змішаних культур від загального обсягу посіву та посадки було створено в 23 лісгоспах, то в 2013-му - тільки в одному.

У лісовому фонді виявлені осередки шкідників дібров (зимова п'ядун), які перевищують економічний поріг шкодочинності і вимагають проведення в 2014 році авіаційних захисних обробок на загальній площі 1578 га, в тому числі в ГЛХУ «Світлогорський лехоз» - 1429 га і ГЛХУ «Скидельський лісгосп» - 149 га. Ці вогнища знаходяться під постійним контролем. Тому в квітні ми плануємо провести контрольні обліки чисельності зимової п'ядуна, оцінку загрози пошкодження з урахуванням зимівлі і, при збереженні загрози пошкодження дібров, проведемо авіаційну обробку в травні нинішнього року.

Білоруські ліси знаходяться в постійній залежності від впливу несприятливих погодних факторів. В результаті ураганних та шквалистих вітрів в 2013 році вони були пошкоджені (вітровали, буреломи) на загальній площі 40 тис. га з запасом 656,6 тис. кубометрів. При цьому потрібно проведення суцільних санітарних рубок на площі 932,4 га (226 тис. куб. М), вибіркових - 14,3 тис. га (220,7 тис. куб. М). Вітровали і буреломи в Білорусі, на жаль, не рідкість, але розмір пошкоджень щороку різний. При цьому хочу особливо підкреслити, що нашими працівниками щорічно забезпечується оперативна ліквідація наслідків розгулу стихії.

- Щорічний приріст деревини в Білорусі оцінюється приблизно в 30 млн кубометрів, що значно перевищує загальний обсяг заготівлі. Таким чином, протягом уже кількох десятиліть лісівники примножують лісові багатства і накопичують їх. Чи збережеться такий розрив між приростом і заготівлею і надалі? Як змінюватиметься розрахункова лісосіка в найближчій перспективі?

- Справді, сьогодні щорічний приріст насаджень складає приблизно 31,7 млн ​​куб. метрів. У той же час ми заготовляємо трохи більше половини середньорічного приросту. З урахуванням значного переважання в його структурі середньовікових насаджень (48%), можна сказати, що в перспективі дані середньовікові насадження поступово будуть переходити в пріспевающіе і стиглі. Відповідно буде зростати і розрахункова лісосіка, яка визначається виходячи з наявності ресурсів стиглих лісів. Що стосується розриву між приростом і заготівлею деревини в наступні роки, то тут необхідно зазначити, що складна ситуація буде прямо залежати від потреб ринку.

- Федір Денисович, лісокультурних період і пожежонебезпечний сезон у нинішньому році почався раніше звичайного. У зв'язку з цим розкажіть про ті завдання, які належить вирішити лісівникам Білорусі в 2014 році.

- У 2014 році в області лісовідновлення та лісорозведення необхідно вирішити такі основні завдання:

- Створити 26,5 га лесосеменних плантацій;

- Лісові культури створювати тільки у весняний період, у тому числі за рахунок лісовідновлення на площі 20,3 тис. га (92,4% від річного обсягу посіву і посадки лісу) і лісорозведення - 1,66 тис. га (7,6% );

- Селекційним посадковим матеріалом створити більше 7,3 тис. га лісових культур;

- Створити 305 га плантацій швидкорослих деревно-чагарникових порід для забезпечення паливною деревиною теплоенергетичні установки, що працюють на місцевих видах палива;

- Забезпечити введення молодняків в категорію цінних деревних насаджень на площі не менше 47,7 тис. га;

- Продовжити роботи щодо своєчасного та якісного проведення доглядів за лісовими культурами.

У 2014 році слід звернути особливу увагу і продовжити роботу за наступними напрямками охорони лісів:

- Посилити роз'яснювальну роботу, спрямовану на неприпустимість забруднення лісів, дотримання Правил пожежної безпеки в лісах і невідворотність настання покарання за порушення лісового та природоохоронного законодавства;

- Підвищення ефективності рейдових заходів;

- Проведення моніторингів, спрямованих на дотримання процесуальних норм при веденні адміністративних процесів та винесенні постанов у справах про адміністративні правопорушення, а також постанов про накладення адміністративних стягнень посадовими особами державної лісової охорони лісгоспів і лісництв Мінлісгоспу;

- Якісне проведення профілактичних протипожежних заходів, виконання плану організаційно-підготовчих заходів на 2014 рік у встановлені терміни, дотримання регламенту робіт з виявлення та гасіння пожеж.

- Створення в Республіканському лісовому селекційно-насінницької центрі лабораторії для мікроклонального розмноження деревних рослин відкриває для галузі нові перспективи. Наскільки серйозні плани практичного застосування клонових рослин для лісовідновлення в лісгоспах галузі або це скоріше науковий проект?

- На базі РЛССЦ впроваджується технологія мікроклонального розмноження рослин деревних порід in vitro (у пробірці). Суттєвими перевагами такої технології є:

- Отримання генетично однорідного посадкового матеріалу, що дозволить підвищити продуктивність лесосеменних плантацій, забезпечивши стовідсоткову передачу спадкових якостей від материнських рослин (при традиційному вегетативному розмноженні передається не більше 70% генів);

- Звільнення рослин від вірусів за рахунок використання меристемних культури. При створенні енергетичних плантацій буде виключено розвиток хвороб у рослин, наприклад рання гниль у тополь;

- Високий коефіцієнт розмноження. Для традиційних методів розмноження необхідні значні площі теплиць і розплідника, при клональності розмноженні в одному культуральному посудині розмножується більше 40 рослин одночасно;

- Можливість проведення робіт протягом усього року;

- Істотна економія на вихідному рослинному матеріалі, оскільки при черенкованії з одного генетично цінної рослини можливо взяти не більше 200 живців, а при клонуванні - практично необмежена кількість.

В даний час проводяться роботи з клонування берези повислої і тополі. Необхідно відзначити, що роботи з вирощування клонально розмножених дерев ведуться спільно з ученими Інституту лісу НАН Білорусі. У лабораторіях інституту клонуються зразки, а на базі РЛССЦ ці рослини проходять адаптацію і дорощування, після чого їх висаджують у лісгоспах галузі.

Зокрема, навесні 2013 року вже були створені лісові культури берези повисла з посадкового матеріалу, розмноженого мікроклональним способом в ГОЛХУ «Столбцовському досвідчений лісгосп» на площі 1,2 га. Для цього були висаджені перші 2000 мікроклонального розмноження рослин берези на лісокультурних площу.

Щодо клонування хвойних порід, то це є найбільш трудомістким процесом. У Білорусі вперше розпочато роботи з мікроклонірованію ялини європейської, вже отримані перші 300 зразків регенерантів.

У 2014 році планується проведення клонування не менше 65 тис. шт. рослин листяних і хвойних порід, їх укорінення та адаптація в тепличних умовах.

- Нещодавно на одному з сайтів подивився карту лісових пожеж і звернув увагу, що в Калінін-градської, а також у Смоленській, Брянській і деяких інших областях Російської Федерації лісівники борються з наслідками неконтрольованих палового, в результаті яких страждають і лісу. Чи були такі випадки в нинішньому році в Білорусі? Наскільки лісова охорона готова до пожежонебезпечного періоду 2014 року?

- Справді, весна в нинішньому році прийшла дуже рано - вже на початку березня. Погодьтеся, швидкий схід сніжного покриву, відсутність опадів, позитивні температури вдень, а також відсутність сильних морозів в нічний час аномальні для даного періоду. У свою чергу все це сприяло більш ранньому початку землеробських робіт сільськогосподарськими підприємствами, а також на приватних подвір'ях.

http://mlh.by/ru/news/2361.html