Як уберегтися від снайперів
Снайпер має певну модель дій. Якщо людина знає технологію дії снайпера – у неї завжди набагато більше шансів лишитися неушкодженою.
Перше. Небажано перебувати в статичному стані, тобто треба постійно рухатися.
Друге. Не демаскувати себе.
Третє. Треба розуміти, на кого насамперед будуть направлені дії снайпера.
Спроектуємо ситуацію на Майдані. Керівники мали би це знати і це розуміти. Приклад: стоять правоохоронці. Вони раптово здали назад. На що це розраховано?
На те, що найбільш активні відразу кинуться вперед... і снайпери почали працювати...
Наступна ситуація. Коли людина поранена. Больовий шок проходить секунд за 5-7. Навіть, якщо людина уражена смертельно, вона все одно приходить до тями, перед тим як померти. Коли минув больовий шок, людина здатна сама якщо не піднятися, то перекотитися, відповзти.
Людина, яка хоче відтягнути пораненого, має розуміти, що працює снайпер, і вона ні в якому разі не має зупинятися. Треба на ходу прибігти, взяти і тягти. Якщо Ви зупинилися хоча б на секунду — даєте можливість прицілитися у Вас.
Коли йде стрільба по людях, необхідний певний проміжок часу для того, аби виявити ціль, прицілитися і здійснити постріл. Це, як правило, від трьох до п’яти секунд.
Людина має це враховувати. І бігти також треба так, щоб не можна було вирахувати траєкторію. Два кроки прямо, крок — в сторону. Бо снайперу, аби вразити таку жертву, треба затратити більше часу, щоб змінити своє положення для стрільби.
Маскування в містах
Щодо маскування в міських умовах, то самі російські спецназівці на своєму форумі http://spec-naz.org/ не мають одностайної думки. Жоден камуфляж не можна вважати ідеальним. Наведемо цікавий коментар одного з професіоналів. Як кажуть, ворога треба знати в обличчя, навіть замасковане.
“Чорний колір використовується на похоронах, а якщо ви його будете в міських умовах використовувати, то, швидше за все, на ваших похоронах. Для міста використовуються відразливі кольори, що викликають неприязнь і не бажання дивитися на вас. Спеціальні костюми типу “гірка”, “місто”, “місто -т”, “синій очерет” тільки для циркових виступів годяться. Маскуватися в місті цікаво, там цікава гра тіні і світла, купи сміття, битого каменю і тощо. Їх потрібно використовувати по максимуму. Костюм, в якому ви хочете йти на війну в місті, необхідно спершу ретельно потоптати в пилюці, обличчя і руки бажано теж вимазати вугільним пилом та пилом від розбитих будівель. Тримайтеся в тіні, не перетинайте відкритих ділянок, остерігайтеся мін та розтяжок”.
Щодо сигналів оповіщення
Тривалий час у цивільній обороні застосовувалися чотири сигнали. Люди знали, наприклад, якщо звучить сирена, — це сигнал оповіщення цивільного захисту «Повітряна тривога!», що попереджає про безпосередню загрозу нападу з повітря. У такому випадку населення повинно було негайно залишити свої квартири, робочі місця, транспортні засоби і сховатися у захисних спорудах.
Наприкінці 1988 року був переглянутий і змінений порядок оповіщення населення в надзвичайних ситуаціях.
Було вирішено використовувати сирени. Тому тепер завивання, переривчасті гудки підприємств, транспортних засобів означають новий попереджувальний сигнал оповіщення цивільної оборони «УВАГА ВСІМ!» (а не «Повітряна тривога!»).
Почувши його, не панікуйте. Негайно ввімкніть на роботі чи удома радіо, радіотрансляційні і телевізійні приймачі для прослуховування екстреного повідомлення місцевих органів влади або територіальних органів управління цивільного захисту.
Щоб поінформувати про загрозу небезпеки тих, у кого немає радіо і телевізора, а також тих, хто працює у полі, у лісі, на будівництвах і в інших віддалених місцях, використовують телефон, пересувні гучномовні установки, посильних на мотоциклах і конях.
Основний засіб оповіщення населення — передача повідомлення по радіо і телебаченню.
Відповідальність за організацію та здійснення своєчасного оповіщення населення і доведення до нього необхідної інформації покладена на відповідальні територіальні органи управління цивільного захисту.
Набагато більше вам розкажуть, коли ви відвідаєте курси самооборони, що проводять спеціалісти в приміщення обласного ліцею з військово-посиленою підготовкою.
- Я не кажу, що люди, які відвідали заняття із самооборони будуть вчиняти, як професійні військові, але вони хоча б матимуть поняття, яка небезпека їх чекає, і підсвідомо розумітимуть, як вони мають діяти.
Ще один аспект — психологічний. Люди, які колись служили, втрачають навички. Колись вони тримали у руках зброю, але психологічно важко відразу взяти до рук зброю та й постріл є незвичним для людського вуха, - переконаний Павло Боснюк.
Зазначимо, що за три заняття такі курси самооборони відвідали більше півтисячі волинян.
0 коммент.:
Дописати коментар