“Згідно з планом, першим був відрізок Берегово – Іршава – Довге. Чому так сталося? Фактично, йшла боротьба між двома містами – Мукачеве і Берегово. Ужгород отримав статус політично й економічно впливового міста лише у 20-30 роках ХХ сторіччя. Коли з’явилася ідея будівництва вузькоколійки в долині річки Боржава, торговці з Мукачева активно виступили проти будівництва цієї залізниці. Майже шість років йшли судові засідання ー щоб не дати можливість будувати цю гілку, оскільки Берегово у такому випадку отримувало дуже потужний вихід на Верховину”, – розповів закарпатець Денис Добра – один із тих, хто самовіддано працює над процесом збереження і відновлення Боржавської вузькоколійки. Про це пишуть Версії з посиланням на ukrainer.
Ця вузькоколійка почала відігравати роль однієї з найважливіших транспортних артерій регіону. У ті часи залізницю використовували насамперед для перевезення лісу, проте мала місце й дуже активна трудова міграція населення. Тобто, із гірських регіонів люди раніше ходили пішки на заробітки у низинні землі, а завдяки «Анці» ця проблема зникала.
Лісова промисловість за часів Австро-Угорської монархії розвивалась із використанням передових на той час технологій, залізниці споруджувалися по всій території Закарпаття. Як свідчать архівні документи, перші спроби будівництва залізничної колії в долині річки Боржава були ще у 1886-му, за часів Угорського королівства. Проте, лише через 18 років, тобто у лютому 1904 року, у місті Мукачеве були скликані установчі збори, які й можна вважати днем народження Боржавської вузькоколійки.
Введення в експлуатацію відбулося у грудні 1908-го, але цьому передувало майже два десятиліття судової та організаційної тяганини. Саме будівництво було блискавично швидким, як на ті часи.
— Масштаб цього проекту, як на той час, нам зараз важко уявити. Я його кожен раз порівнюю з винайденням процесора Пентіум, бо з цього моменту розвиток комп’ютерної техніки різко пішов угору. Якщо раніше із Верховини люди добиралися півтора дні на ярмарок у Берегово, то з потягом це скоротилося до трьох годин. Будівництво залізниці дало великий поштовх усій Боржавській долині, тому що залізниця проходить по берегу річки Боржава, яка простягається на 104 кілометри, і фактично увесь регіон отримав дуже ефективну транспортну інфраструктуру.
Взимку 1908 року залізничну колію на ділянці Берегово – Довге було офіційно здано в експлуатацію. Протягом перших п’ятнадцяти років існування, Боржавська залізниця мала приватну форму власності та існувала у вигляді акціонерного товариства, яке мало назву BGV – Borzsavölgyi Gazdasági Vasút, Господарська Залізниця Боржавської Долини.
— Коли я питаю у людей: хто, на вашу думку, міг збудувати цю залізницю? Здебільшого мені відповідають: та, якась багата людина, олігарх, або держава. Ні, кажу. Фактично, для будівництва цієї залізниці у 1904 році було створене акціонерне товариство, до складу якого увійшли громади поселень, на території яких проходить колія. Кожен населений пункт делегував одного представника, і так заснували товариство. Згодом це АТ за підтримки уряду Угорщини звернулося до банку, який видавав кредит на будівництво цієї колії. Я вважаю, що це важливий досвід з точки зору логіки розвитку певних проектів у сучасній Україні. Тобто, є громадська ініціатива, державна підтримка і фінансова інституція, яка з цим працює.
Нагадаємопро Унікальні фото: як 100 років тому виглядала Коломийська вузькоколійка (фоторепортаж)
0 коммент.:
Дописати коментар