Сьогодні відзначають Міжнародний день лісу. І хоча останнім часом ми чуємо про ліс лише погані новини – їх вирубують значними масштабами, “підмивають” бурштинокопачі, лісівників ловлять на хабарях – ми хочемо сконцентруватися на тому, чим справді живе ліс Рівненщини щодня.
Наша невелика експедиція відбулася у Березнівському та Сарненському районах. Ми прослідкували увесь цикл життя дерева, починаючи від насінини. Перш за все, зазначимо – це тривалий процес, у який залучені сотні людей.
Ліси Рівненщини можна поділити на дві умовні категорії – ділянки, які раніше були насаджені лісниками та “дикі ділянки”. У останніх вирубка заборонена, їх старанно зберігають. Інші ж – періодично зрубують, а на їх місці насаджують нові. До речі, саме у ці місяці пік насаджень на Рівненщині. Але все по порядку.
Як стверджують самі лісівники, насіння – найголовніше у лісництві. Без нього у них не було б роботи:
“Насіння, як у рибництві – ікра”,
– заявляє начальник відділу лісового та мисливського господарства Рівнелісу Олег Ткач.
Ми знаходимося у місці, де сушать шишки. Саме тут зі збираних шишок відділяють насіння, щоб виростити з них згодом сіянці. Таких сушок в області всього 12, вони є майже у кожного лісового господарства, за винятком найменших. Шишки спочатку підсушують за температури +35 градусів, а потім кидають в “барабан”, де температура становить вже 40 градусів.
А ось і самі “барабани”:
Температуру повітря ми перевірили – повірте, там було дійсно жарко. Якщо прислухатися, у сушці чути потріскування – це розкриваються шишки.
Розжарені шишки створювали ефект бані та чудовий насичений запах лісу. Лісники шишками без насіння вже пробували розтоплювати баню. Радять спробувати – корисно і приємно.
Отож, поїхали далі. Розкрившись, шишки “віддають” своє насіння з крильцями. Вони необхідні, щоб у живій природі поширити насіння якомога далі. У сушці ж воно спадає у спеціально відведену трубу:
Ось як виглядає насіння з шишок. Це саме ті невеликі чорні цятки. Від решти найближчим часом позбавляться.
Триває така сушка всього дві доби, а у барабанах, які ви бачили вище, може сушитися до 500 кілограмів шишок. З однієї тонни шишок виходить лише 1%, тобто 10 кілограмів насіння. А так їх заготовляють, зберігають у окремому складі:
Шишкосушилка, у якій ми побували знаходиться у Березнівському лісгоспі. Окрім іншого, тут дуже гарно облаштована територія. Лісівники стверджують – створювали її роками:
Один з лісівників пригадав жарт:
“У нас є приказка, що кращим від лісництва у селі має бути лише церква”
Знаходиться тут і чудова лавка. Хоча, вона швидше нагадує витвір мистецтва:
На території лісництва є і огороджене місце, де прогулюються фазани:
Далі ми переїхали до лісу. Перед нами постала дуже неприємна картина – це гектари зрубаного лісу.
І ще фото:
Величезні простори, де раніше знаходилися дерева, легені нашої планети – зрубано. На таке дійсно моторошно дивитися. З першого погляду це здається черговою “зрадою” і хочеться когось звинуватити. Щоправда, усе не так просто. Ще минулого року на цій ділянці лісу пчали сохнути сосни. Через нестачу води, вони починають ссихатися та жовтіти зверху і донизу. Далі знищували дерева різного роду короїди та інші паразити. Вони перекидалися на прилеглі насадження і псували їх.
Так, рослина псується дуже швидко – за якихось 3-4 місяці вона втрачає свою життєздатність і якість. Така деревина може піти лише на дрова і, умовно кажучи, її вартість з 1300 гривень опускається до 300. Перед лісниками стояло важке завдання – найближчим часом врятувати дерева. Вони радилися з фахівцями, вченими і було вирішено зрізати заражені дерева та ті, які знаходяться поруч. На схемі, яку тримає очільник Березнівського лісництва, видно, як поширювалися шкідники ділянкою:
Лісники показали нам й деякі інші дерева, на які встигли перекинутися паразити. Але ця ділянка не буде пустирем. Її вже повністю заповнили саджанці, які через кілька років виднітимуться серед інших рослин.
Те, як їх готують до насаджень пропонуємо розглянути далі. Так виглядає місце, де вирощують сіянці.
“Плантації” можуть бути відкритими та закритими. Цього року лісівники Рівненщини планують розсадити 50 мільйонів сіянців. Їх звідси викопують і вивозять на місце, де вони далі будуть рости.Готують сіянці різних пород: від сосни до дуба, а також кущі. Лісівники пояснюють це біологічним розмаїттям, яке вони планують у результаті отримати, адже їх метою є не лише насадження, а й забезпечення природного місця для проживання тварин. Так виглядає однорічна рослина, яку скоро посадять у лісі:
Окрім відкритих, практикують і тепличні начадження. Тепличні умови дозволяють виростити більш здорову рослину. Їй не страшна різка зміна погодніх умов. Наприклад, ось рослини із теплиці, тут їх близько 100 тисяч. Цим сіянцям також близько року, але виглядають вони значно більшими:
В сусідній теплиці вирощують модрини. Це єдині хвойні, які скидують свою хвою на зиму. Їх відсоток дуже малий серед інших сіянців, але займаються ними всього лише 5 років. Як наслідок – насіння закуповують. Кажуть, воно дороге, проте свого ще не маємо. Модрина має якісну деревину, яка майже не піддається впливу погоди.
Якщо ж говорити про сосни, які продають у “новорічний сезон”, то їх близько 12-15 тисяч одиниць (раніше було близько 30). Рубають дерева лише під замовлення. Приїжджає замовник, каже скільки сосон йому потрібно – лісівники ж рубають їх суто під замовлення. Щоправда, вони запевнили – у порівнянні з мільйонами садженців кілька десятків тисяч дерев – мізерна кількість.
Так працівники лісгоспу садять дерева на місці зрубу:
Група працівниць виконують шалену роботу: протягом зміни кожна повинна посадити не менше 500 саджанців. Працюють по двоє. Одна з меч-лопатою, яка готує ґрунт, інша – вставляє саджанці у землю. Неподалік від них стоять три пластмасові бочки:
У двох з них – речовина, у яку потрібно змочити саджанці, аби вберегти від шкідників та перепадів погодніх умов. У третій – свіжий березовий сік для працівників.
Кажуть, трапляються нерідко і випадки вандалізму. До прикладу, якщо лісівники притягують до відповідальності когось за незаконну рубку лісу (за одне-два дерева, селянина), виписують штраф, то ця ж людина може пошкодити дерева. Саджанці, буває, крадуть. За одну рослину мають небагато – 20 копійок, але зважаючи на їх кількість, на цьому можуть і підзаробити. Лісівники бідкаються – часто це представники нашого “золотого покоління”, народжені в Україні.
Поговорили ми і з в.о. голови Березнівської РДА Віктором Федоровичем Партаком. Виявляється, лише Березнівське лісництво сплатило до районного бюджету 27 мільйонів гривень різного роду податків. Це важливе бюджетоутворююче підприємство району, адже працює на ньому більше сотні людей. Середня заробітна плата – 9 100 гривень (за підсумками минулого року). У неформальній розмові один з лісівників зазначив:
“Як у когось якась біда сталася, куди вони йдуть? До лісгоспу. Ми не маємо права нічого виділяти, але намагаємося допомогти усіма способами – чи через профспілки чи іншими способами. На поліссі лісгоспи надважливі і найпотужніші”,– стверджує він.
Після Березнівського лісгоспу ми відправилися на Сарненщину. Тут придумали інший спосіб готувати саджанці. Їх вирощують у спеціальних “касетах”, саджають у пакетах, які зберігають вологу. Майже 100% таких саджанців проростають і стають деревами. Це дуже високий показник.
Далі ми поїхали до місця, де на Сарненщині зараз висаджують дерева. Допомагають тут і діти. У них є спеціальний шкільний предмет “лісництво”. У ньому школярі вивчають як теорію, так і практику лісового господарства. Частина дітей приїхали до лісу на шкільному автобусі, частина – на підводі разом зі своєю учителькою:
У цьому районі значні проблеми з незаконним видобутком бурштину. За інформацією від лісівників, на території Рівненщини 4 тисячі гектарів порушених заліснених територій. З них – 500-700 гектарів потребують рекультивації.
На деяких ділянках вже були спроби почати відновлювати лісові насадження, проте знову приходять бурштинокопачі і кілька мотопомп руйнують усі насадження. Відновити “місячні пейзажі” реально. Найбільшою їх проблемою є порушений водний баланс. Так насадивши на тій території дерева, в будь-який момент вони можуть загинути. На місці зруйнованих старателями територій реально можна насадити сосни, адже ті невибагливі до навколишнього середовища. Щоправда, на пошкодженій території вони приймаються гірше.
Марсіанські пейзажі та сотні “старателів”: фото та відео бурштинокопачів на Рівненщині
Бурштинокопачі не працюють системно, вони “кочують” з місця на місце. Гірше – коли знайдуть “жилу”. Там мотопомпами підмивають ґрунт і дерева падають. Пошкоджується екосистема.
Отож, не дивлячись на велику кількість нюансів, після поїздки до лісників ми впевнилися – майбутнє у рівненських лісів є. Яке? Залежить від нас та наступних поколінь.
МАКСИМ БЕЗЕКА
21.03.2017
http://irivne.info/realiyi-lisiv-rivnenshhyny-spetsreportazh/
0 коммент.:
Дописати коментар