На закон 2023 Президент має накласти вето!
"7 лютого цього року Верховна Рада України прийняла у другому читанні законопроекти № 2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі)" та № 2604 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації європейських екологічних норм про охорону середовища рідкісних видів тварин і рослин)".
Не зважаючи на гарні "європейські" назви, де-факто ці законопроекти запроваджують в Україні радянську систему т. з. "абсолютної заповідності".
Основний принцип цієї системи – максимальне обмеження людського втручання в природу і охорона територій, а не конкретних видів. На жаль, у сформованих під антропогенним впливом екосистемах це призводить до втрати біорізноманіття. Про загрози впровадження "абсолютної заповідності" в умовах України неодноразово попереджували провідні науковці, наприклад, доктори біологічних наук, завідувач відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Яків Дідух та директор Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України Ігор Акімов.
А. Тупіков, заступник директора НПП "Дворічанський":
"Сьогодні багато фахівців у галузі охорони природи вкрай збурливо обговорюють проблему, пов'язану з прийняттям змін до природоохоронного законодавства №2023.
Я спробую дуже просто пояснити чим це загрожує природно-заповідним територіям та біорізноманіттю України.
Як вже неодноразово казали - в Україні відсутні самодостатні природні комплекси, здатні до самовідновлення та автономного існування. Прикладів багато, зупинятись не будемо.
Перша світлина нам ілюструє сьогоднішній стан речей на одній із ділянок заповідної зони (позначена червоним) НПП "Дворічанський". От дивіться, на горі ми бачимо лісосмугу. Ця лісосмуга штучно створена (позначена чорним кольором) і складається переважно із чужорідної Україні рослини - робінії звичайної, або як її називають люди - акації. В той же час ця лісосмуга відіграє дуже важливу роль, адже саме вона є єдиною перешкодою та захищає крихкі комплекси Парку від шкідливого сільськогосподарського навантаження.
Останнє полягає у тому, що більшість плакорних ділянок наразі розорано. Так? У гонці за добрий врожай господарі використовують велику кількість отрутохімікатів, без яких більшість теперішніх господарств не обходяться. Але в той же час, природні опади є інструментом "перевезення" цих отрутохімікатів на інші ділянки. Тобто, після дощів або весняних паводків значна частина родючого шару ґрунту просто змивається з полів у заплавні ділянки. Потім все це йде у річку і так далі. Тобто ми не можемо сьогодні обійтись без такого захисту, і в той же час ми не можемо просто взяти і швидко замінити чужорідну рослину на аборигенну. Але головне, що ця рослина є під контролем людини і саме це не дає їй розповсюджуватись на природні ділянки, в нашому випадку, заповідної зони національного парку.
Друга світлина ілюструє зміни в природних комплексах, що стануться в разі затвердження запропонованих законодавчих змін №2023. Повна заборона біотехнії не дозволить нам контролювати інтродуценти, які напряму загрожують природним степовим комплексам, і без належного контролю є дуже великі ризики поширення робінії, що в кінці кінців призведе до повного знищення природного комплексу. А крім цього, без забезпечення необхідного режиму навантаження постраждають та згодом зникнуть і типові степові природні комплекси (позначені зеленим кольором), для яких важливим є пасовищне навантаження та сінокосіння. В результаті ми не зможемо забезпечити збереження рідкісних комплексів та втратимо їх.
Це грубий, але, сподіваюсь, що зрозумілий приклад того, до чого приведуть прийняті ВРУ нові зміни до природоохоронного законодавства, які деякі самоназвані екологи та депутати-популісти просувають під ідеєю абсолютної заповідності.
Отже, своєю безглуздою господарською діяльністю українську природу було поставлено на коліна, а тепер депутати ВРУ, замість руки допомоги, дають їй додаткового стусана."
"Депутати вирішили знищити "Асканію-Нову" та дозволити "царські полювання":
Сучасні світові підходи до охорони природи, навпаки, базуються на природоохоронному менеджменті і регуляційних заходах.
Наприклад, підписавши Угоду про Асоціацію із ЄС, Україна зобов’язалася виконати вимоги Директиви Ради ЄЕС 92/43 від 21 травня 1992 року "Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори", зокрема, в частині підтримання біорізноманіття через збереження природних оселищ та видів природної фауни й флори (ст. 2 Директиви). При цьому під "збереженням" згідно з п. (e) та (i) ст. 1 цієї Директиви мається на увазі "організація низки заходів, які необхідні для підтримання або відновлення природних оселищ та популяцій видів природної фауни й флори у сприятливому стані".
Так само, стаття 2 Конвенції "Про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі", до якої апелюють автори законопроекту каже: "Договірні Сторони вживають необхідних заходів для підтримання популяцій дикої флори та фауни на такому рівні або для приведення їх до такого рівня, який відповідає, зокрема, екологічним, науковим і культурним вимогам, та враховують при цьому економічні та рекреаційні вимоги, а також потреби підвидів, різновидів чи форм, що знаходяться під загрозою на місцевому рівні".
На жаль, прийняті законопроекти прямо забороняють окремі заходи з підтримки та відновлення оселищ та популяцій флори та фауни.
Зокрема, законопроектом 2023 забороняється в заповідниках, заповідних зонах національних парків механізоване сінокосіння та біотехнічні заходи. Зважаючи на великі площі цих територій, прокосити вручну їх нереально. Це призведе до деградації степових та лучних екосистем, про що зокрема неодноразово вказували науковці.
У тому числі під загрозою опиняється одна з "візитних карток" України – біосферний заповідник "Асканія-Нова".
Заборона біотехнічних заходів в свою чергу призведе до неможливості підтримання на належному рівні популяцій окремих видів фауни, як, наприклад, колоніальних поселення водоплавних та прибережних птахів на островах Тендрівської та Ягорлицької заток у Чорноморському біосферному заповіднику".
"Депутати вирішили знищити "Асканію-Нову" та дозволити "царські полювання":
Якщо подивитись на приклад наших західних сусідів поляків, то у них в законі немає аналогічних обмежень і допустимість того чи іншого регуляційного заходу (до якого відноситься сінокосіння) визначається на рівні кожного окремого заповідного об’єкту.
У свою чергу, законопроектом 2604 дозволяється проведення в заповідниках та заповідних зонах "вибіркового діагностичного відстрілу диких тварин для ветеринарної-санітарної експертизи". Доцільність цих заходів є сумнівною, бо діагностичні відстріли здійснюються задля оцінювання епізоотичної ситуації та вивчення стану захворювань мисливських тварин. Всі заповідники ведуть наукові дослідження, спостерігають за захворюваннями тварин, у деяких видів захворювання можна визначити без відстрілу по наслідкам життєдіяльності тварини. Крім того, більшість заповідних зон мають невеликі площі. Тому індивідуальні ділянки мисливських тварин виходять за їх межі і в разі крайньої необхідності тварин, що мешкають на заповідних територіях, відстріляти можна і за їх межами.
Діагностичний відстріл може проводитися і в мисливське міжсезоння, рішення про його проведення приймаються місцевими адміністраціями і їх проведення практично ніколи не контролюється екоінспекцією. Практика свідчить, що завдяки усьому цьому дуже часто під виглядом таких відстрілів проводяться "царські полювання" можновладців. І є ризик поширення даної практики і на заповідники.
Тому, вищеозначені законопроекти не мають нічого спільного з європейськими принципами охорони природи і, більше того, у випадку їх впровадження вони призведуть до неможливості в повній мірі реалізувати зобов’язання України згідно з "Угодою про Асоціацію з ЄС" та Конвенцією 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі."
*
____________________
КОНТАКТ:
Шапаренко Сергій, ЕкГ "Печеніги": тел. (066) 387-46-81, pe4enegy@gmail.com
Підготовлено ЕкГ "Печеніги", при використанні матеріалів бюлетеня прохання посилатися на джерело.
0 коммент.:
Дописати коментар