14 червня 2018
Молдова розпочала радикальну реформу лісової галузі
У найближчі тижні в Молдові планують провести масштабну лісову реформу. За дію старого Лісового кодексу, що був прийнятий 1997 року, лісове господарство країни перетворилося на одну з найзакритіших галузей економіки. Новий Лісовий кодекс передбачає кратне посилення відповідальності за незаконну рубку, а також заборону на будівництво заміських будинків, пансіонатів та туристичних баз на землях лісового фонду. Новий Кодекс розроблено за активної підтримки Європейського Союзу, який надавав не лише рекомендації, але й проводив необхідний моніторинг стану молдовського лісового господарства в останні 20 років.
Ліси покривають 12% площі країни (386 тисяч гектарів), що є одним з найменших показників на Європейському континенті, однак й у такому малому лісовому господарстві уряду Молдови було складно навести лад без зарубіжної допомоги Європейського Союзу. У 2008 році вона стала одною з семи країн-учасниць регіональної програми FLEG (Forest Law Enforcement and Governance), що покликана покращити менеджмент та законодавство у лісовій галузі. Програма діяла майже десять років – закінчилася у 2017-му.
Автор фото FLEG
Реформування лісової галузі Молдови довгий час не виявлялося через істотний брак інформації. Масштабних та всеохоплюючих досліджень уряд не проводив через хронічне недофінансування сектору. Керівник Екологічного руху Молдови Алеку Реніце розповідає: «Більше двадцяти років агентство Moldsilva, що розпоряджається 86% лісів Молдови було дуже закритим, точних статистичних цифр майже не було. Дослідження європейців дали можливість серйозно проаналізувати стан лісів Молдови одразу за декількома параметрами. Для громадськості цифри виявилися шокуючими. Наприклад, у 2014 році офіційна вирубка склала 620 тисяч кубометрів деревини, а використали близько 1 мільйона. Різниця у споживанні, саме за офіційними даними, склала 415 тисяч кубометрів – саме такий об’єм лісу вирубали незаконно».
Голова екологічної ініціативи Biotica Олексій Андрєєв, який брав участь в дослідженнях разом з європейськими колегами, вважає, що найбільш цінні дані фахівці отримали при вивченні комплексу екосистемних послуг.
«Наприклад, ми вивчили масштаби фрагментації лісу – отримали страшні цифри. Фрагментація лісу в два рази вище припустимих показників, а якщо відняти акації, навколо яких нічого не росте і, як правило, ніхто не мешкає, то і в кілька разів вище, – розповів Андрєєв. – Підвищена фрагментація загрожує видовому розмаїттю: деякі види тварин і рослин можуть вимерти, інші навпаки – непропорційно розмножитися».
Автор фото FLEG
Програма FLEG надала інформацію, яку громадськість не могла отримати десятиліттями. Отримані дані дають змогу планувати сталий розвиток лісового господарства, а недержавні організації отримали додатковий важіль впливу на уряд. Ключовою проблемою лісового господарства Молдови стала багаторічна практика оренди лісних фондів. Так звана оренда державного лісового фонду на практиці виявилася прихованою приватизацією: ліс здавали в оренду на 49 років, проводили процедуру відчуження з рекреаційною метою й будували котеджі, туристичні бази та пансіонати прямо у лісовому господарстві.
Голова управління Міністерства сільського господарства, регіонального розвитку та оточуючого середовища Віталій Гримальскі розповідає: «Проект нового Лісового кодексу вже затверджено в усіх міністерствах, а також у Національному центрі з боротьби з корупцією. У документі містяться більше ста статей, та дві принципово важливих засади, що покращать менеджмент у цій сфері. У першу чергу, буде введено заборону на використання лісів у рекреаційних цілях. Це означає, що більше не можна буде будувати в лісі котеджі, пансіонати, будинки відпочинку, ресторани, тощо. По-друге, в Кодексі передбачене десяти-п’ятнадцятикратне збільшення вартості відшкодування шкоди. Такі положення за декілька років дозволять вирішити проблему незаконної вирубки та блюзнірського використання лісу».
Але новий Лісовий кодекс все ж не вирішить до кінця проблеми лісового господарства Молдови. Близько 13% лісів належать місцевим громадам, а це 52 тисяч гектарів. Головною проблемою, за словами активістів, є те що, місцева влада не зацікавлена в управлінні цими ресурсами – воно ведеться несистематично та набігами. Від цього ці ліси найбільше страждають від незаконних рубок. Оскільки дія Кодексу не розповсюджується на діяльність громад, європейці відкрили спеціальний консультаційний офіс, куди уповноважені представники влади можуть звернутися за порадою, як керувати лісовим господарством. Крім того, чиновники разом з НДО розробили типовий устав для лісових відомств, що підпорядковуються керівникам місцевих громад.
Але нормотворчістю допомога ЄС не закінчилася. Протягом останніх 6 років за підтримки експертів в Молдові висадили 5 тисяч гектарів нових лісів на землях, що підпорядковуються місцевій владі. Найбільш вдалі заходи були проведені в Теленештському районі, де були висаджені швидкоростучі імпортні тополі. Цей вид деревини досягає стиглості за 10-11 років і таким чином в районі завжди буде своя деревина без рубки більш цінних насаджень.
Висадка лісу в одному з районів Молдови
Голова екологічної ініціативи Biotica Олексій Андрєєв вважає, що ці заходи в довгостроковій перспективі відкривають перед Молдовою багато можливостей. «Проблеми можуть виникнути, оскільки вся галузь зараз знаходиться в невизначеному становищі через переформатування міністерств, – застерігає експерт. – Все залежить від того, як відомства надалі організують менеджмент у лісовому господарстві».
Національний координатор проекту FLEG Аурел Лозан вважає, що в подальшому Молдові потрібно серйозно поставитися до проблеми зміни клімату і відповідно до цього планувати розвиток лісового фонду. Крім того, владі слід інвестувати в ліс: «Ми неодноразово говорили про це з чиновниками: лісовий сектор потрібно фінансувати. Ліс – це не просто Moldsilva, це наше суспільне благо. І якщо ми хочемо щось від нього отримувати, то тут, як в бізнесі – потрібно інвестувати. Незважаючи на слабкі запаси лісу, сьогодні в Молдови, в тому числі завдяки програмі FLEG, є всі інструменти для того, щоб створити власну модель збереження і розвитку лісів».
Ігор Симисенко
0 коммент.:
Дописати коментар