Всихання лісів на Волині фото Держлісагентства України
Науковці-лісопатологи вкотре б’ють на сполох. Сьогодні увага суспільства до українських лісів привернута лише з одного боку, вигідного певним політичним колам. Інший бік – вперто не хочуть бачити ні слуги народу, ні чиновники. Бо він стосується справжньої турботи про ліс, а вона потребує фінансових витрат і вкладень у галузь. Без цього кроку не обходиться жодна країна, яка поважає і цінує власні ресурси з точки зору користування ними не в інтересах політичних бізнес- груп, а в інтересах країни, пише Ресурс.
Українські ліси катастрофічно знищує жук-короїд – ось найгостріша лісова проблема сьогодення. Бо те, що вчасно не зрубати – зжере короїд. І це не вигідна трактовка лісівників, як люблять казати ті, хто жодного дерева не посадив у лісі. Це не припущення, а наукові факти.
Старший науковий співробітник Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. М.Г. Висоцького, кандидат сільськогосподарських наук Василь Бородавка та науковий співробітник Олена Бородавка розповіли про реальну ситуація з масовим всиханням в соснових насадженнях.
За їх словами, в Україні швидко розвивається процес масової загибелі соснових лісів внаслідок дії короїдно-трахеомікозних комплексів.
Лише в лісах Держлісагентства осередками короїдів і пов’язаних з ними хвороб вже охоплено 200 тис. га соснових лісів, а наявний патологічний відпад оцінюється в об’ємі 12 млн куб. метрів.
За останніми моніторинговими дослідженнями, в поточний момент формується черговий цикл активного росту популяцій шкідників, внаслідок якого восени (вересень-жовтень) відбудеться найсильніший у році цикл масового всихання. Приріст площ загиблих сосняків може сягнути 50% до їхніх обсягів на середину року. Ситуація ускладнюється і загострюється – по усій поліській зоні, крім верхівкового короїда, вже діагностується спалах масового розмноження шестизубчатого короїда. Внаслідок цього неминуче прискорюється термін відмирання сосни та перетворення ліквідної деревини у дров’яну.
Оскільки 60% популяцій короїдів зосереджено в пристигаючих і стиглих та перестійних сосняках, за умови неприйняття оперативних заходів зі зменшення чисельності шкідників (проведення яких стримуються недосконалою нормативною базою) розрахунково за 5-7 років ці деревостани будуть винищені. Крім того, особливо слід наголосити, що третина осередків масового всихання сосни знаходиться в лісах природно-заповідного фонду, і їхні заповідна цінність та екоресурсний потенціал й надалі стрімко втрачатимуться.
Таким чином, масове всихання сосни в Україні вже сягнуло рівня екологічної катастрофи, про що постійно інформуються органи державної влади та суспільство.
Прогресуюче відмирання сосни зумовлює нагальну необхідність проведення значно збільшених обсягів нормативно-регламентних заходів з локалізації та ліквідації осередків шкідників і хвороб, а також спричинює обов’язковість їхнього безперервного здійснення.
Оперативні санітарні рубки – основа усталеної світової та вітчизняної лісозахисної практики, вони виконують загальну функцію мінімізації наслідків всихань шляхом попередження величезних збитків від втрат якості та вартості деревини патологічного відпаду, насадження стають безпечними для населення, в короткі терміни виконується відновлення лісів тощо.
Водночас, як показує європейський досвід, санітарні рубки, за умови своєчасного застосуваня, з урахуванням біології шкідників, ефективно зменшують чисельність короїдів, запобігають спалахам їхнього масового розмноження та інтенсивному розселенню на все нові ділянки сосняків.
При цьому, винятково важливе значення має (зокрема, у Польщі, Німеччині та низці інших країн) знищенню першого (весняного) покоління верхівкового короїда, що унеможливлює подальше утворення наступних значимих генерацій шкідника та подальший розвиток масових всихань.
Науковці зазначають, що, наприклад, у Словаччині, де санітарно-оздоровчі заходи мінімізовані або не застосовуються, на цей момент продовжується масштабна масова загибель хвойних.
Науковці-лісопатологи вкотре б’ють на сполох. Сьогодні увага суспільства до українських лісів привернута лише з одного боку, вигідного певним політичним колам. Інший бік – вперто не хочуть бачити ні слуги народу, ні чиновники. Бо він стосується справжньої турботи про ліс, а вона потребує фінансових витрат і вкладень у галузь. Без цього кроку не обходиться жодна країна, яка поважає і цінує власні ресурси з точки зору користування ними не в інтересах політичних бізнес- груп, а в інтересах країни, пише Ресурс.
Українські ліси катастрофічно знищує жук-короїд – ось найгостріша лісова проблема сьогодення. Бо те, що вчасно не зрубати – зжере короїд. І це не вигідна трактовка лісівників, як люблять казати ті, хто жодного дерева не посадив у лісі. Це не припущення, а наукові факти.
Старший науковий співробітник Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. М.Г. Висоцького, кандидат сільськогосподарських наук Василь Бородавка та науковий співробітник Олена Бородавка розповіли про реальну ситуація з масовим всиханням в соснових насадженнях.
За їх словами, в Україні швидко розвивається процес масової загибелі соснових лісів внаслідок дії короїдно-трахеомікозних комплексів.
Лише в лісах Держлісагентства осередками короїдів і пов’язаних з ними хвороб вже охоплено 200 тис. га соснових лісів, а наявний патологічний відпад оцінюється в об’ємі 12 млн куб. метрів.
За останніми моніторинговими дослідженнями, в поточний момент формується черговий цикл активного росту популяцій шкідників, внаслідок якого восени (вересень-жовтень) відбудеться найсильніший у році цикл масового всихання. Приріст площ загиблих сосняків може сягнути 50% до їхніх обсягів на середину року. Ситуація ускладнюється і загострюється – по усій поліській зоні, крім верхівкового короїда, вже діагностується спалах масового розмноження шестизубчатого короїда. Внаслідок цього неминуче прискорюється термін відмирання сосни та перетворення ліквідної деревини у дров’яну.
Оскільки 60% популяцій короїдів зосереджено в пристигаючих і стиглих та перестійних сосняках, за умови неприйняття оперативних заходів зі зменшення чисельності шкідників (проведення яких стримуються недосконалою нормативною базою) розрахунково за 5-7 років ці деревостани будуть винищені. Крім того, особливо слід наголосити, що третина осередків масового всихання сосни знаходиться в лісах природно-заповідного фонду, і їхні заповідна цінність та екоресурсний потенціал й надалі стрімко втрачатимуться.
Таким чином, масове всихання сосни в Україні вже сягнуло рівня екологічної катастрофи, про що постійно інформуються органи державної влади та суспільство.
Прогресуюче відмирання сосни зумовлює нагальну необхідність проведення значно збільшених обсягів нормативно-регламентних заходів з локалізації та ліквідації осередків шкідників і хвороб, а також спричинює обов’язковість їхнього безперервного здійснення.
Оперативні санітарні рубки – основа усталеної світової та вітчизняної лісозахисної практики, вони виконують загальну функцію мінімізації наслідків всихань шляхом попередження величезних збитків від втрат якості та вартості деревини патологічного відпаду, насадження стають безпечними для населення, в короткі терміни виконується відновлення лісів тощо.
Водночас, як показує європейський досвід, санітарні рубки, за умови своєчасного застосуваня, з урахуванням біології шкідників, ефективно зменшують чисельність короїдів, запобігають спалахам їхнього масового розмноження та інтенсивному розселенню на все нові ділянки сосняків.
При цьому, винятково важливе значення має (зокрема, у Польщі, Німеччині та низці інших країн) знищенню першого (весняного) покоління верхівкового короїда, що унеможливлює подальше утворення наступних значимих генерацій шкідника та подальший розвиток масових всихань.
Науковці зазначають, що, наприклад, у Словаччині, де санітарно-оздоровчі заходи мінімізовані або не застосовуються, на цей момент продовжується масштабна масова загибель хвойних.
Всихання лісів у Словаччині
фото Держлісагентства України
фото Держлісагентства України
Resource
Останнє Оновлення 13 Серпня 2018
0 коммент.:
Дописати коментар