Окрім науковців з цих країн, участь у конференції беруть представники Німеччини, Польщі та Австрії.
Під час відкриття конференції виступив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар, який розповів про причини та наслідки погіршення санітарного стану лісів.
«В останнє десятиріччя санітарний стан лісів різко погіршився внаслідок негативної дії комплексу факторів, в основному пов’язаних із глобальними змінами клімату, що призвело до зростання площ всихаючих насаджень і масового пошкодження їх шкідниками і хворобами. За останні роки по всій території України спостерігається масове всихання більшості лісоутворюючих порід (ялини, ясена, дуба, граба, берези), але найбільше занепокоєння викликає стан соснових насаджень, де пошкодження ослаблених лісів стовбуровими шкідниками, в основному сосновими короїдами, набули катастрофічних масштабів. Станом на 01.01.2019 р. загальна площа всихання лісів становила більше 413 тис. га, з них насаджень сосни звичайної – 222 тис. га, ялини європейської – 27 тис. га, дуба звичайного – 100 тис. га та інших насаджень – 64 тис. га. Таким чином, масове пошкодження соснових лісів стовбуровими шкідниками, зокрема верхівковим і шестизубим короїдами, продовжує поширюватися на території країни», – сказав він.
Володимир Бондар повідомив, що проведені у багатьох країнах наукові дослідження щодо порівняння сьогоднішніх показників клімату і прогнозу кліматичних показників дозволили зробити для України наступні висновки – подальше зростання температури по всій країні, особливо в південній її частині. Протилежний тренд очікується по відношенню до опадів – загальна кількість опадів зменшиться як у середньому за рік, так і у вегетаційний період, особливо в південній частині України. Таким чином, негативний вплив кліматичних факторів на лісові екосистеми буде продовжуватись, що призведе до подальшого їх ослаблення і поширення осередків короїдів.
У свою черг, на конференції були озвучено низку проблем у впровадженні сучасних і термінових заходів з поліпшення санітарного стану лісів в Україні.
Детальніше – на сайті Держлісагентства
Державне агентство лісових ресурсів України, опубліковано 12 червня 2019 року о 11:51
ЕКОЛОГІЯ
ЕКОЛОГІЯ
https://www.kmu.gov.ua/ua/news/mizhnarodna-konferenciya-shchodo-vsihannya-sosnovih-lisiv-zakonodavchi-obmezhennya-v-ukrayini-blokuyut-borotbu-z-biologichnoyu-pozhezheyu
***
У Києві розпочалася дводенна Міжнародна науково-практична конференція «Соснові ліси: сучасний стан, існуючі проблеми та шляхи їх вирішення», організаторами якої є Національні академії наук України та Білорусі.
Окрім науковців з цих країн, участь у конференції беруть представники Німеччини, Польщі та Австрії.
Під час відкриття конференції виступив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар, який розповів про причини та наслідки погіршення санітарного стану лісів.
Володимир Бондар повідомив, що проведені у багатьох країнах наукові дослідження щодо порівняння сьогоднішніх показників клімату і прогнозу кліматичних показників дозволили зробити для України наступні висновки – подальше зростання температури по всій країні, особливо в південній її частині. Протилежний тренд очікується по відношенню до опадів – загальна кількість опадів зменшиться як у середньому за рік, так і у вегетаційний період, особливо в південній частині України. Таким чином, негативний вплив кліматичних факторів на лісові екосистеми буде продовжуватись, що призведе до подальшого їх ослаблення і поширення осередків короїдів.
Директор Інституту лісу Національної академії наук Білорусі Олександр Ковалевич поінформував, що проблема всихання лісів у Білорусі також дуже велика, однак, завдяки злагодженій та фаховій роботі вдається з нею боротися.
За словами Олександра Ковалевича, ефективний захист лісів від шкідників, оперативна локалізація і ліквідація вогнищ їх розмноження можливі при оперативному виявленні пошкоджених ними насаджень, що визначається результативністю лісопатологічного моніторингу, складовою частиною якого є феромоннийнагляд. На сьогодні феромонні пастки є найбільш ефективним засобом для контролю чисельності вершинного і шестизубчастого короїдів в соснових насадженнях і їх поширення, а також своєчасного проведення відповідних санітарно-оздоровчих заходів.
Також Директор Інституту лісу Національної академії наук Білорусі він наголосив, що проведення в лісовому фонді Білорусі в 2016-2018 рр. санітарно-оздоровчих заходів в осередках короїдного всихання соснових насаджень в максимально стислі терміни з подальшою утилізацією порубкових залишків і обробкою інсектицидами заготовленої деревини дозволило не допустити втрати якості заселеної шкідниками деревини для її подальшого використання.
У свою чергу, на конференції були озвучено низку проблем у впровадженні сучасних і термінових заходів з поліпшення санітарного стану лісів в Україні.
Так, низку гострих питань можна розподілити у наступні групи:
- законодавчі
– занадто зарегульований процес призначення заходів з поліпшення санітарного стану лісів, і як наслідок – несвоєчасне їх проведення;
- існування «сезону тиші», передбаченого Законом України «Про тваринний світ», з 1 квітня по 15 червня, що забороняє проводити санітарні рубки свіжозаселених короїдами дерев з метою не допущення масового вильоту жука та збільшення площі його осередку;
- законодавчо встановлені обмеження щодо проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів у природно-заповідному фонді – на жаль короїду все одно де заселяти дерева – в експлуатаційних лісах чи у природно-заповідному фонді;
- Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» штучно обмежено площу проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів – для проведення повноцінних заходів підприємствам необхідно пройти процедуру оцінки впливу на довкілля, яка крім того що є вартісною, ще й довготривала в часі – від двох до шести місяців, а то й більше (відповідно до Закону мінімальний термін проведення оцінки становить 55 робочих днів). Про яку оцінку впливу на довкілля можна говорити, коли насадження під дією кліматичних умов, шкідників та хвороб, чи інших несприятливих факторів уже загинули, втратили свої функції. Такі насадження залишається лише прибрати, а на їх місці створити новий ліс. Проведення оцінки впливу на довкілля для проведення суцільних санітарних рубок у загиблих насадженнях призводить до втрати часу і як наслідок – до неефективності проведеного заходу (осередок короїда збільшується), втрати якості деревини, що в свою чергу зменшує надходження платежів до бюджетів у вигляді рентної плати та призводить до збитків лісогосподарських підприємств.
- не можна оминути і проблему зі збутом дров’яної деревини від санітарних рубок. У державі відсутні компенсаційні механізми, які б стимулювали проведення, як правило, збиткових санітарних рубок в осередках всихання.
- можливість проведення суцільних санітарних рубок тільки при повноті нижче 0,1. Санітарними правилами в лісах України у редакції 2016 року стало можливим проведення вибіркових санітарних рубок у насадженнях, зріджуючи їх до повноти 0,1. Внаслідок цього спостерігається різке збільшення обсягів вибіркових санітарних рубок по всіх породах, а не тільки у соснових насадженнях. І що ми в результаті спостерігаємо? За останні два роки збільшилася площа низькоповнотних насаджень з повнотою 0,1-0,3. Дані насадження уже не можна назвати лісом – згідно з ДСТУ 3404-96 деревостан, повнота якого менша ніж 0,3, а для молодняків – ніж 0,4 є рідколіссям.
- організаційні
– відсутність бюджетної підтримки лісогосподарських підприємств Півдня та Сходу країни, а також лісозахисних підприємств. У результаті цього підприємства половини території України не можуть своєчасно проводити заходи з поліпшення санітарного стану лісів, а також винищувальні заходи боротьби з хвоє-листогризучими шкідниками. Із-за цієї ж причини лісозахисні підприємства не в повній мірі виконують свої основні функції, зокрема, і моніторинг за лісопатологічною ситуацією в лісах;
- на сьогодні Держлісагентство не володіє інформацією щодо лісопатологічної ситуації в лісах інших лісокористувачів, які не належать до сфери його управління. У таких користувачів знаходиться у користуванні 27% лісового фонду країни.
- соціальні
– низька інформованість суспільства про роботу лісової галузі, в тому числі щодо проведення санітарних рубок, і – досить низька довіра у суспільстві до роботи лісівників.
Які ж кроки здійснює Держлісагентство України у вирішенні зазначених проблем, і що ще необхідно?
- на законодавчому рівні
– уже більше року Держлісагентство не може погодити в окремих центральних органах виконавчої влади зміни до Санітарних правил в лісах України, які дали б змогу більш якісно та своєчасно здійснювати заходи з поліпшення санітарного стану лісів. На сьогодні Держлісагентсво ініціювало перед Мінприроди створення ініціативної групи для розроблення та узгодження нормативно-правової бази і отримало відповідь Мінприродипро підтримку даної ініціативи. Крім того, Держлісагентством уже розроблено новий проект Санітарних правил в новій редакції, який надіслано до Мінагрополітики;
- на організаційному рівні
– переглянути підходи до створення лісових культур, максимально використовуючи природне відновлення лісу. Результатом створення лісових культур мають бути не монокультури, а змішані, багатоярусні і бажано різновікові насадження;
- змінити підходи у проведенні рубок догляду за лісом (збільшити їх інтенсивність, зменшити повноту, при якій дозволено проводити такі рубки);
- передбачати здійснення рубок свіжозаселених дерев короїдами (ІІІ-ІV категорії санітарного стану) у буферній зоні осередку шкідника.
- на соціальному рівні
– максимально вживати на постійній основі заходи з популяризації професії лісівника з метою повернення довіри у суспільстві.
Прес-служба Держлісагентства
http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=202061&cat_id=32888
***
Міжнародна конференція щодо всихання соснових лісів: законодавчі обмеження в Україні блокують боротьбу з "біологічною пожежею"
12.06.2019
У Києві розпочалася дводенна Міжнародна науково-практична конференція «Соснові ліси: сучасний стан, існуючі проблеми та шляхи їх вирішення», організаторами якої є Національні академії наук України та Білорусі.
Окрім науковців з цих країн, участь у конференції беруть представники Німеччини, Польщі та Австрії.
Під час відкриття конференції виступив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар, який розповів про причини та наслідки погіршення санітарного стану лісів.
«В останнє десятиріччя санітарний стан лісів різко погіршився внаслідок негативної дії комплексу факторів, в основному пов’язаних із глобальними змінами клімату, що призвело до зростання площ всихаючихнасаджень і масового пошкодження їх шкідниками і хворобами. За останні роки по всій території України спостерігається масове всихання більшості лісоутворюючих порід (ялини, ясена, дуба, граба, берези), але найбільше занепокоєння викликає стан соснових насаджень, де пошкодження ослаблених лісів стовбуровими шкідниками, в основному сосновими короїдами, набули катастрофічних масштабів. Станом на 01.01.2019 загальна площа всихання лісів становила більше 413 тис. га, з них насаджень сосни звичайної – 222 тис. га, ялини європейської – 27 тис. га, дуба звичайного – 100 тис. га та інших насаджень – 64 тис. гектар. Таким чином, масове пошкодження соснових лісів стовбуровими шкідниками, зокрема верхівковим і шестизубим короїдами, продовжує поширюватися на території країни», - сказав він.
Володимир Бондар повідомив, що проведені у багатьох країнах наукові дослідження щодо порівняння сьогоднішніх показників клімату і прогнозу кліматичних показників дозволили зробити для України наступні висновки – подальше зростання температури по всій країні, особливо в південній її частині. Протилежний тренд очікується по відношенню до опадів – загальна кількість опадів зменшиться як у середньому за рік, так і у вегетаційний період, особливо в південній частині України. Таким чином, негативний вплив кліматичних факторів на лісові екосистеми буде продовжуватись, що призведе до подальшого їх ослаблення і поширення осередків короїдів.
«Ситуація щодо масового поширення осередків короїдів стає катастрофічною також для більшості країн Європи. За останнє десятиріччя всихання сосни внаслідок пошкодження верхівковим короїдом зареєстровані у Білорусії, Польщі, Італії, Німеччині і навіть у скандинавських країнах – Фінляндії і Швеції. Згідно з офіційними звітами і науковими публікаціями європейських вчених, поширення осередків стовбурових шкідників є прямим наслідком негативного впливу змін клімату. Стовбурові шкідники хвойних насаджень швидко зайняли домінуючу позицію, складаючи у 2018 році 23% площ усіх осередків шкідників і збільшивши площу своїх осередків за 4 роки у 7,7 разів», - зазначив заступник Голови Держлісагентства України.
Директор Інституту лісу Національної академії наук Білорусі Олександр Ковалевич поінформував, що проблема всихання лісів у Білорусі також дуже велика, однак, завдяки злагодженій та фаховій роботі вдається з нею боротися.
«Протягом останніх десятиліть найбільш негативні патологічні явища відзначаються в хвойних лісах Білорусі. У лісовому фонді країни тільки в 2018 році площа загиблих хвойних насаджень склала 49,5 тис. га, в тому числі від впливу несприятливих погодних умов – 43,7 тис. га. На санітарний стан хвойних лісів істотний впливають хвороби лісу. Максимальне поширення серед них отримала коренева губка, площа осередків якої станом на 31.12.2018 склала 103,5 тис. га. Перші осередки короїдного всихання соснових насаджень виявлені в 2010 році в Гомельській області. Особливо інтенсивний процес масового всихання соснових лісів відзначено в 2016-2018 рр., що вимагало проведення в них суцільних санітарних рубок на площі 67,9 тис. га, в тому числі в 2018 році – 39,9 тис. га», - повідомив він.
За словами Олександра Ковалевича, ефективний захист лісів від шкідників, оперативна локалізація і ліквідація вогнищ їх розмноження можливі при оперативному виявленні пошкоджених ними насаджень, що визначається результативністю лісопатологічного моніторингу, складовою частиною якого є феромоннийнагляд. На сьогодні феромонні пастки є найбільш ефективним засобом для контролю чисельності вершинного і шестизубчастого короїдів в соснових насадженнях і їх поширення, а також своєчасного проведення відповідних санітарно-оздоровчих заходів.
«Зарубіжний багаторічний практичний досвід профілактики і боротьби з короїдним всиханням соснових насаджень засвідчує те, що на сьогодні основними найбільш ефективними способами боротьби в осередках стовбурових шкідників є суцільні і вибіркові санітарні рубки, утилізація порубкових залишків (спалювання, мульчування), прибирання захаращеності, оперативне вивезення заготовленої деревини, а також її обробка інсектицидами. У соснових насадженнях обробки інсектицидами проти стовбурових шкідників у силу біологічних особливостей їх життєвого циклу є неефективними і не проводяться», - сказав він.
Також Директор Інституту лісу Національної академії наук Білорусі він наголосив, що проведення в лісовому фонді Білорусі в 2016-2018 рр. санітарно-оздоровчих заходів в осередках короїдного всихання соснових насаджень в максимально стислі терміни з подальшою утилізацією порубкових залишків і обробкою інсектицидами заготовленої деревини дозволило не допустити втрати якості заселеної шкідниками деревини для її подальшого використання.
«Міністерством лісового господарства Білорусі оперативно розроблений, узгоджений з Інститутом лісу, і успішно реалізується Алгоритм проведення санітарно-оздоровчих заходів в сосняках. Санітарно-оздоровчі заходи в соснових насадженнях повинні бути спрямовані на зниження в них «короїдного запасу». Вибіркові і суцільні санітарні рубки, прибирання захаращеності повинні проводитися протягом до 20 днів з дня взяття на облік пошкоджених соснових насаджень», - підкреслив Олександр Ковалевич.
У свою чергу, на конференції були озвучено низку проблем у впровадженні сучасних і термінових заходів з поліпшення санітарного стану лісів в Україні.
Так, низку гострих питань можна розподілити у наступні групи:
- законодавчі
– занадто зарегульований процес призначення заходів з поліпшення санітарного стану лісів, і як наслідок – несвоєчасне їх проведення;
- існування «сезону тиші», передбаченого Законом України «Про тваринний світ», з 1 квітня по 15 червня, що забороняє проводити санітарні рубки свіжозаселених короїдами дерев з метою не допущення масового вильоту жука та збільшення площі його осередку;
- законодавчо встановлені обмеження щодо проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів у природно-заповідному фонді – на жаль короїду все одно де заселяти дерева – в експлуатаційних лісах чи у природно-заповідному фонді;
- Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» штучно обмежено площу проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів – для проведення повноцінних заходів підприємствам необхідно пройти процедуру оцінки впливу на довкілля, яка крім того що є вартісною, ще й довготривала в часі – від двох до шести місяців, а то й більше (відповідно до Закону мінімальний термін проведення оцінки становить 55 робочих днів). Про яку оцінку впливу на довкілля можна говорити, коли насадження під дією кліматичних умов, шкідників та хвороб, чи інших несприятливих факторів уже загинули, втратили свої функції. Такі насадження залишається лише прибрати, а на їх місці створити новий ліс. Проведення оцінки впливу на довкілля для проведення суцільних санітарних рубок у загиблих насадженнях призводить до втрати часу і як наслідок – до неефективності проведеного заходу (осередок короїда збільшується), втрати якості деревини, що в свою чергу зменшує надходження платежів до бюджетів у вигляді рентної плати та призводить до збитків лісогосподарських підприємств.
- не можна оминути і проблему зі збутом дров’яної деревини від санітарних рубок. У державі відсутні компенсаційні механізми, які б стимулювали проведення, як правило, збиткових санітарних рубок в осередках всихання.
- можливість проведення суцільних санітарних рубок тільки при повноті нижче 0,1. Санітарними правилами в лісах України у редакції 2016 року стало можливим проведення вибіркових санітарних рубок у насадженнях, зріджуючи їх до повноти 0,1. Внаслідок цього спостерігається різке збільшення обсягів вибіркових санітарних рубок по всіх породах, а не тільки у соснових насадженнях. І що ми в результаті спостерігаємо? За останні два роки збільшилася площа низькоповнотних насаджень з повнотою 0,1-0,3. Дані насадження уже не можна назвати лісом – згідно з ДСТУ 3404-96 деревостан, повнота якого менша ніж 0,3, а для молодняків – ніж 0,4 є рідколіссям.
- організаційні
– відсутність бюджетної підтримки лісогосподарських підприємств Півдня та Сходу країни, а також лісозахисних підприємств. У результаті цього підприємства половини території України не можуть своєчасно проводити заходи з поліпшення санітарного стану лісів, а також винищувальні заходи боротьби з хвоє-листогризучими шкідниками. Із-за цієї ж причини лісозахисні підприємства не в повній мірі виконують свої основні функції, зокрема, і моніторинг за лісопатологічною ситуацією в лісах;
- на сьогодні Держлісагентство не володіє інформацією щодо лісопатологічної ситуації в лісах інших лісокористувачів, які не належать до сфери його управління. У таких користувачів знаходиться у користуванні 27% лісового фонду країни.
- соціальні
– низька інформованість суспільства про роботу лісової галузі, в тому числі щодо проведення санітарних рубок, і – досить низька довіра у суспільстві до роботи лісівників.
Які ж кроки здійснює Держлісагентство України у вирішенні зазначених проблем, і що ще необхідно?
- на законодавчому рівні
– уже більше року Держлісагентство не може погодити в окремих центральних органах виконавчої влади зміни до Санітарних правил в лісах України, які дали б змогу більш якісно та своєчасно здійснювати заходи з поліпшення санітарного стану лісів. На сьогодні Держлісагентсво ініціювало перед Мінприроди створення ініціативної групи для розроблення та узгодження нормативно-правової бази і отримало відповідь Мінприродипро підтримку даної ініціативи. Крім того, Держлісагентством уже розроблено новий проект Санітарних правил в новій редакції, який надіслано до Мінагрополітики;
- на організаційному рівні
– переглянути підходи до створення лісових культур, максимально використовуючи природне відновлення лісу. Результатом створення лісових культур мають бути не монокультури, а змішані, багатоярусні і бажано різновікові насадження;
- змінити підходи у проведенні рубок догляду за лісом (збільшити їх інтенсивність, зменшити повноту, при якій дозволено проводити такі рубки);
- передбачати здійснення рубок свіжозаселених дерев короїдами (ІІІ-ІV категорії санітарного стану) у буферній зоні осередку шкідника.
- на соціальному рівні
– максимально вживати на постійній основі заходи з популяризації професії лісівника з метою повернення довіри у суспільстві.
Прес-служба Держлісагентства
http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=202061&cat_id=32888
0 коммент.:
Дописати коментар