В наш час придбати будь-яку форму – неважко. В тому числі і одяг, що схожий на форму лісової охорони. Ще простіше – писати у соціальних мережах «експертні » коментарі, критикувати лісівників наліво і направо. Як же в таких умовах розрізнити фахівця від дилетанта, працівника лісової охорони від «цивільного» волинянина-активіста, яких зараз розвелося чимало? Ловіть лайфак!
1. Обов’язок і відповідальність. Турбота про ліс – прямий обов`язок кожного працівника лісової охорони, а за порядок та стан справ у лісі вони несуть відповідальність перед керівництвом та земляками. Правовий статус та повноваження державної лісової охорони (ДЛО) передбачені статтями 89-92 ЛКУ та Положенням про державну лісову охорону, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів №976 від 16.09.2009-го року. Обов’язки і відповідальність активістів – штука відносна і дуже гнучка. Часто складається враження, що таких обов’язків та відповідальності не існує.
2. Держлісоохорона має статус правоохоронного органу. Зокрема, має законні підстави: перевіряти наявність дозволів та інших документів на використання лісових ресурсів, складати протоколи та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, зупиняти транспортні засоби та проводити їх огляд, тощо. Активісти часто діють за таким же принципом, хоча не мають на це жодних повноважень. Тим більше, не мають права затримувати людей, застосовувати фізичну силу, хоча такі випадки фіксувалися.
3. Презумпція невинуватості. Для деяких активістів притаманно, як то кажуть «без суду і слідства», визнавати людей винними у незаконній вирубці дерев; вириваючи прадковічні пні із землі, називати їх свіжозрізаними і тому подібне. Працівники лісової охорони фіксуючи порушення, діють в межах посадових обов’язків, передають порушників правоохоронцям.
4. Професіоналізм. Потрапити на роботу в лісгосп без профільної освіти, знань та вмінь – неможливо. Відтак, кожен працівник лісової охорони орієнтується в лісовій тематиці, знає всі тонкощі господарювання в лісі та свої посадові обов’язки. Тим не менш, низка активістів так і не зрозуміли, що, для прикладу, не можна по пеньку визначити чи вражене було дерево верхівковим короїдом. Для своєї діяльності їм вистачає вміння привернути увагу та маніпулювати інформацією.
5. Піар. Активісти не виїдуть в ліс без фотоапаратів, відеокамер і гаджетів, тому точно чекайте стрімів та історій, яким, інколи, міг би позаздрити навіть вигаданий казкар Оле Лукойє. Відверто кажучи, працівники лісової охорони, не зовсім добре вміють себе піарити. Ну і справді, чи зручно гнатися за крадіями і вести пряму трансляцію в соціальні мережі або фотографувати, коли тобі погрожують зброєю.
Чого гріха таїти? Буває, що працівникам лісової охорони до рук потрапляють і колеги-лісопорушники. Ні медичні установи, ні заклади освіти, ні правоохоронні органи не позбавлені, на жаль, недобросовісних працівників також. Чистота рядів і добре ім’я організацій - клопіт не лише лісівників. Та чи є це підставою безапеляційно навішувати ярлик на кожного, хто працює в галузі? Представники лісової охорони однаково прийдуть на допомогу і лісовим мешканцям, і своїм співгромадянам. Звичайно, прикрість, що мешканці громади лісівникам дякують, а окремі громадські активісти переконують їх, що лісова охорона, то є зло. Сподіваємось на мудрість і розсудливість наших волинян, адже і лісівникам, і нашим співгромадянам потрібен порядок у лісі, конструктивна співпраця, порядок і допомога.
0 коммент.:
Дописати коментар