Позачергова сесія Чернігівської обласної ради, яка відбулася на початку цього тижня, видалася бурхливою. Дискусію викликали всі питання – сперечалися і намагалися донести свою позицію не лише депутати, а й представники громадськості.
Суперечки точилися навколо продажу землі й об’єктів комунальної власності, а також навколо комунального підприємства «Ліки України». Але не обділили увагою депутати і лісову проблему. Наприкінці сесійного засідання до мікрофону в залі підійшов незаконно звільнений з посади і двічі поновлений судами директор дочірнього підприємства «Городнярайагроліс», яке підпорядковане комунальному підприємству обласної ради «Чернігівоблагроліс». Схоже, конфлікт між цими підприємствами сягнув своєї вершини. А, може, й дна.
Три роки збиралися і таки погодилися
Питання порядку денного сесії про передачу райагролісгоспів області (так званих колгоспних лісів) місцевим громадам депутати підтримали, хоча деякі й називали його нелогічним. Як зазначила депутатка Ірина Грозенко, процес передачі лісів уже анонсований державою: в Києві відбувся перший агрополітичний форум, на якому міністри розвитку громад і економіки сільського господарства поінформували про те, що вже дано доручення новому керівнику Держгеокадастру провести ревізію земель, лісів і водойм. Адже Кабмін планує в лютому наступного року розпочати процедуру централізованої передачі у власність об’єднаних територіальних громад державні землі сільськогосподарського призначення, ліси і водойми. Тож, мовляв, давайте не бігти попереду паровоза. Але інші депутати застерегли: якщо чекати і не діяти, то можна втратити своє законне. Ділилися думками вони про порядок передачі лісів і про встановлення їх меж.
Робоча група з цього питання була утворена ще у 2016 році, але справа завмерла, тому вирішили взяти за основу напрацьоване три роки тому положення і все-таки питання проголосувати.
Голова Чернігівської облдержадміністрації Андрій Прокопенко таке рішення підтримав: «Ліси треба передавати громадам. Але треба провести інвентаризацію районних дочірніх підприємств, в тому числі земельних ділянок, нерухомого майна та інших активів. Установлення меж лісів потребує коштів, тому до наступної сесії потрібно вирішити, з якого джерела ці кошти будуть виділені. Хороша декларація, яку треба наповнити змістом».
Тож більшість депутатів підтримала початок процесу передачі районних дочірніх підприємств комунального підприємства «Чернігівоблагроліс» до комунальної власності місцевих рад. У 2000 року обласною радою так звані колгоспні ліси були оформлені як обласна комунальна власність. Тепер, завдяки процесу децентралізації, місцеві (недержавні) ліси можуть повернутися у власність громад сіл і селищ.
Про умільців, професіоналів і вседозволеність
Здавалося б, нормально складається ситуація – ліси передадуть громадам, але не все так просто.
"А що будемо передавати громадам при такому керівництві КП «Чернігівоблагроліс»? Банкрутів? – запитав депутатів облради Ігор Надточей, директор ДП «Городнярайагроліс», якого суди поновили на посаді, але рішення цих судів досі не виконані. – За останні два роки, відколи комунальним підприємством обласної ради «Чернігівоблагроліс» керує Олександр Клишта, всі підпорядковані йому районні агролісгоспи стають збитковими. Приміром, за дев’ять місяців цього року «Городнярайагроліс» при товарообігу в 9 мільйонів гривень отримав прибутків… аж дві тисячі. Зате з резервного фонду, який колектив створював роками і який призначений для благодійності, а не для покриття потреб підприємства, нинішнє керівництво взяло 1 мільйон 300 тисяч гривень. Я офіційно заявляю: оце і є сума збитку підприємства за дев’ять місяців. А чому, коли я керував цим агролісгоспом, прибутків було понад 900 тисяч гривень?
Пан Клишта перед вересневою сесією облради прийшов на засідання профільної комісії просити з обласного бюджету… два мільйони гривень, щоб погасити борги Ніжинського райагролісгоспу, який фактично став банкрутом. Як можна лісове господарство довести до банкрутства? Це ж яким треба бути професіоналом і умільцем?"
Дорікнув Ігор Надточей і голові обласної ради Ігорю Вдовенку, що той не контролює і не впливає на діяльність директора КП «Чернігівоблагроліс»: восени минулого року Олександр Клишта самочинно, без конкурсу призначив керівника в Городнянський агролісгосп. Так же відбулося з іншими підпорядкованими підприємствами, хоча навесні того ж року депутати обласної ради постановили: керівники комунальних підприємств області призначаються лише за конкурсом.
"Хто і чому призначав керівників усупереч рішенню облради? – запитував присутніх на сесійному засідання Ігор Надточей. – Виходить, можна робити, що хочеш? Вони некеровані? Для них рішення сесій і судів не існує? Вони і мене одним наказом поновлюють і звільняють, а їм усе з рук сходить. Чому ніхто не контролює виконання рішень обласної ради?"
І на такій емоційній ноті мікрофон виступаючому вимкнули… Рішення суду про поновлення на роботі Ігоря Надточея, а значить – про повернення підприємства у нормальне робоче русло – ніхто виконувати не поспішає. Напевно, тому, що начальство не вимагає і судовий виконавець мовчить. А може, є інші причини.
Конфлікт між Городнянським райагролісгоспом і КП «Чернігівоблагроліс», якому дочірнє підприємство підпорядковане, схоже, сягнув апогею. І це – не окремий випадок, а верхівка великого айсбергу проблем.
17:45 | 4.12.2019 р.
Любов Потапенко
0 коммент.:
Дописати коментар