Британець, який живе у Львові, бореться за збереження карпатських лісів

Карпати — улюблене місце відпочинку багатьох українців у будь-яку пору року. 

Однак зайди сьогодні в гірську місцевість — і ти не зможеш сховатися від звуків пили.

Cтежки в горах поорані величезними старими камазами-лісовозами, ґрунт на лисих схилах зсувається, де не глянь ведеться будівництво і нема вже безлюдного місця, де б не ступала нога туриста.

Українські еко-активісти локально борються з нелегальною вирубкою, однак досі у країні не започатковано масового руху проти знищення Карпат. Проте є в Україні людина, яка має оригінальний план, що потрібно робити, щоб зупинити вирубку лісу в Україні. Активіст протидії кліматичним змінам Філ Торнхілл із Великої Британії збирає протест, який достукається до бюрократів Європейського Союзу.

Проблема на 1,4 млн кубів

Одним із завдань Кабінету Міністрів на 2020 рік є спрощення правил призначення та проведення санітарних рубок у лісах в Україні. Це дозволить вирубувати дерева там, де інші види рубок обмежені або взагалі заборонені з природоохоронних міркувань.

Санітарні рубки — це один із найпоширеніших інструментів нелегальної вирубки дерев у сьогоднішній Україні. Тільки за 2018 рік Держлісагентство прикрило масштабні площі вирубки начебто «масовою біологічною пожежею», стверджуючи, що загальна площа всихання у 2018 році становила 395,4 тис. га. За даними Державної служби статистики України, за 2018 рік санітарні рубки охопили 288,1 тис. га (а рубки формування й оздоровлення лісів — 408,8 тис. га).

За даними Всесвітнього фонду дикої природи, щорічно в Карпатах нелегально вирубують 1,4 млн кубів деревини, і більшість вивозять на захід, у Європу. Цю інформацію підтверджує також британська організація Earthsite. У минулому році вона опублікувала звіт Complicit in Corruption, який викриває масштабні незаконні рубки та схеми корупції.

73% лісових угідь України належать Державному агентству лісових ресурсів, і нелегальна вирубка та продаж українського лісу проходять під «вивіскою» держави.

Експерти дослідили, що найбільше деревини Україна нині вивозить саме до країн Євросоюзу — орієнтовно 70% від загального обсягу експорту лісу. З них щонайменше 40% зрубано чи продано нелегально.

Найпоширенішими інструментами корупційного експорту деревини є неправильне маркування заборонених для вивозу колод (з 2015 року в Україні діє заборона на вивіз «кругляку») як «паливної деревини». Якщо коротко, то український ліс вирубують під прикриттям «санітарної вирубки» або як наслідок «пожежі», присвоюючи йому сертифікат паливної деревини.

Вже на кордоні куплені митники закривають очі на неточності в документах, а опинившись у Європі, український кругляк знову стає деревиною. Інший варіант — український ліс експортують до Румунії в білоруських вагонах — так звана «транзитна деревина». Далі фіктивні фірми постачають її мультимільйонним європейським деревообробним компаніям, таким як Egger, Schweighofer, Kronospan, Lenzing, JAF Group, Swiss-Krono та International Paper.


Джерело: Earthsite

Філ зі Львова

Філ Торнхілл — активіст із Великої Британії, який уже п’ять років живе та працює у Львові. Він досвідчений активіст організації «Кампанія протидії змінам клімату» (Campaign against Climate Change). У Львові навчає українських ветеранів англійської мови.

На своєму рахунку Філ має кілька великих акцій та прямих дій, починаючи з Конференції ООН з питань клімату в Гаазі у 2000 році. Він почав свою діяльність як волонтер організації Friends of the Earth, а вже пізніше самостійно займався організацією публічних акцій.

Наприклад, у Лондоні у 2000 році Філ влаштував одиночний тритижневий пікет під посольством Америки. Вже тоді було відомо, що Сполучені Штати не бажають підписувати Кіотський протокол і діяти у питаннях змін клімату. Потім до нього приєдналися люди, і протести стали щотижневими.

Така діяльність — важка робота, тому звісно, що після кількох тижнів протестів запал почав втрачатися.

«Врешті Джордж Буш відхилив Кіотський протокол, і раптом зміна клімату потрапила на перші шпальти. Ми влаштували протест на 700 людей і досягли певного успіху, — розповідає Філ. — Сьогодні важко згадати, наскільки непопулярною в медіа була тема глобальної зміни клімату. Але вона революціонізувала активізм за збереження довколишнього середовища».

З цього руху виросла організація «Кампанія протидії змінам клімату», в якій Філ працював наступні десять років разом із ще двома колегами.

Філ Торнхілл виступає під час демонстрації в Престоні. Фото Адела Нічтора

Однак роки йшли, а в питаннях протидії зміни клімату не наступало радикального покращення. Світові лідери саботували домовленості щодо зниження викидів парникових газів. Найбільші організації із захисту довкілля, такі як Greenpeace та Friends of the Earth, суттєво зменшили свою участь у цій великій публічній кампанії. А проблема стала більшою.

«У 2009 році після Конференції ООН з питань зміни клімату в Копенгагені в активізмі почався спад активності, — пригадує Філ. — Особливо у Британії. В такій атмосфері нашій організації стало важко продовжувати діяльність. А мої амбіції, навпаки, зросли. Тож п’ять чи шість років тому у мене наступило вигорання водночас із певним розчаруванням рухом. Крім того, в моїй організації відбувалася внутрішня боротьба за владу. По суті, я відчував, що стаю гвинтиком у механізмі. До цього мені здавалося, що я роблю щось унікальне, маю ідеї, які справді приносять зміни».

Зрештою Торнхілл звільнився з Campaign against Climate Change і помандрував якомога далі — наскільки це було можливо без літака та візи.

Він трохи подорожував Східною Європою, потрапив до України в переддень Революції Гідності й зрештою осів тут. Філ не захотів повертатися до Лондона: там усе було поєднане з його старою роботою. А Львів обрав, бо, на його думку, тут живеться легко.

Чоловік став давати уроки англійської мови й на якийсь час навіть відійшов від активістської діяльності. Найбільше Торнхіллу в Україні подобається природа, яка збережена краще, ніж у західній Європі: «Ваш сільськогосподарський сектор менш індустріалізований, на селі ще панує життя, збережені ліси, тоді як у Британії цього вже не знайдеш. Тут повсюди є лелеки, про що в Англії вже давно забули. Я тут наче постійний турист, люблю ходити в Карпати».

Активізм наздогнав і в Україні

Одного разу під час прогулянки Філ та чоловік із біосферного заповідника, з яким він ходить у походи, звернули увагу на червонокнижний гриб на дереві. Поряд стояла вантажівка з повним вагоном деревини, і на деяких гілках був той самий гриб із Червоної книги.

Філ каже, що проблеми знищення навколишнього середовища, навіть коли намагаєшся про них не думати, все одно сидять у твоїй голові: «Ти читаєш всяке про пожежу лісів, тобі являються різні знаки про те, як швидко погіршується ситуація, постійно триває дестабілізація глобального клімату. І ти відчуваєш, що повинен у відповідь щось із цим зробити».


А пізніше вийшов звіт Earthsite, і Філ дізнався, що вирубка лісу в Україні відбувається у масовому масштабі. Текст його дуже обурив, особливо участь у корупційних схемах європейських компаній та бездіяльність ЄС — і, здається, надав новий сенс активізму.


Філ пам’ятає, як зо п’ятнадцять років тому в Європі розгорівся скандал через імпорт у ЄС великої кількості контрабандної деревини з тропічних лісів. Тоді були поширені фанера з Індонезії, садові меблі з камбоджійських дерев та червоне дерево з Бразильської Амазонії.


Після того, як найбільші природоохоронні організації роками наголошували на цій проблемі, після тривалих дискусій у медіа та національних парламентах ЄС у 2010 році таки прийняв перший у своїй історії регламент торгівлі лісом. Цим документом ЄС впровадив інструменти контролю походження деревини і дозволив торгівлю виключно тими видами дерев, які не є під загрозою зникнення.

У результаті кількість нелегальної деревини з тропічних країн зменшилася. Але, як вже сьогодні відомо, великі компанії просто перекинулися на найближчий дешевий ресурс і почали нелегально імпортувати дерево з Румунії та України. І регуляції ЄС не діють — або компанії їх просто не виконують.

Замість того, щоб зупинити проблему, ЄС заперечує її існування і тисне на Україну з вимогами зняти мораторій на експорт кругляка. «Натомість з України почали імпортувати деревини більше, ніж з усіх тропічних країн разом узятих. Що не є, на мою думку, стабілізуючим чинником для ситуації України», — вважає Філ.

Він вивчив ситуацію з контрабандою деревини в Україні і зараз хоче діяти.

Держлісагентство та «британська змова»

Після звіту Earthsite Філ передусім організував його презентацію у листопаді 2018 року. З цим активісту допомогли в організації «За ЕКОрозвиток».


Філ запросив виступити ветеранів АТО із Івано-Франківська, які намагаються наглядати за лісом. Однак… «Від початку було щось не так. Під час підготовки до лекції Діана з “За ЕКОрозвитку” отримала дзвінок, їй погрожували та кричали, що ми не маємо права використовувати лого лісозаготівельної компанії», — розповідає чоловік. Діана була змушена видалити з інтернету подію, а Філ — опублікувати її від свого імені.


На саму зустріч прийшла невелика кількість людей. Натомість з’явилося дуже багато підозрілих осіб: «Вони були у костюмах, з портфелями та пивними животами. Серед них було багато людей з Держлісагентства». Щойно він почав свою презентацію, чоловіки в костюмах стали перебивати його і, по суті, зірвали всю зустріч.


Це можна побачити на відео Василя Масюка, видавця та головного редактора газети «Деревообробник» і віднедавна голови Громадської ради при Держлісагентстві, який, власне, і прийшов на презентацію Філа, щоб заявити, що «ось цей ваш звіт британської громадської організації — чиста неправда».


Зрештою подію таки було зірвано. А опісля дехто з тих, хто допомагав Філові з організацією, отримали повідомлення з погрозами. «Держлісагентство ненавидить цей звіт», — каже Філ.


Справді, люди з держустанови всіляко та на різних ресурсах намагалися і досі намагаються дискредитувати дослідження Earthsite. А оскільки Філ став поширювати інформацію зі звіту, він перетворився на мішень цькування.


Вищезгаданий Василь Масюк пише пости і статті про те, що експорту деревини в ЄС немає, адже діє мораторій.


Любов Полякова, завідувачка сектору міжнародних відносин, науки та зв’язків з громадськістю Держлісагентства, приєдналася до фейсбук-групи «Лісової варти WWF» — ймовірно, як каже сам Філ, щоб очорнити його. Її коментарів у фейсбуці на сьогодні вже немає. На наше пряме запитання, чи вона писала негативні коментарі в сторону Філа, пані Полякова відповіла, що «не пам’ятає такого, може, писала щось, може, ні».


Голова Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека на наступний день після події Філа дав інтерв’ю, в якому розкритикував звіт Earthsite і згадав і самого Філа.



Дейнека назвав розслідування британців фейковим і замовленим з метою «просунути ідею приватизації лісового господарства в Україні»: «Це фейкове розслідження, чи дослідження. Його, власне, так назвати не можна, тому що це компіляція з різноманітних інтернет-статей, із двохсот чи більше джерел підтверджених є тільки біля п’ятнадцяти. (…) Повірте, це є просто замовне “розслідування” з дуже простою метою. Ми маємо бути дуже пильними: ліс — це єдиний державний ресурс, який сьогодні ще є не приватизований, і сьогодні робиться все для того, щоб дискредитувати державну систему управління лісовим господарством, щоб підвести суспільство до думки, що вона є неефективною, і тільки передача лісів у приватну власність дозволить на належному рівні вести лісове господарство».

Чому саме британці намагаються це зробити — він не уточнив. Так само не пояснило цього і Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства у відповідь на моє офіційне звернення.

Натомість вони займають офіційну позицію Держлісагентства, що дослідження Earthsite непрофесійне, є зведенням інформації з різних джерел і досліджень, проведених без участі працівників Держлісагентства, тому й неправдиве. От якби британці приїхали офіційно і агентство провело їх на ділянки — у такому разі вони б побачили, що порушень немає, переконані в держустанові. При цьому Держлісагентство захищає необхідність санітарних рубок, які, за їхнім твердженням, за своєю суттю не можуть бути нелегальними.

Водночас агентство визнає, що цей звіт завдав їм неабияких репутаційних та фінансових збитків на міжнародному рівні: «У звіті організацією Earthsight сплановані дискримінаційні заходи, що підривають авторитет та ділову репутацію державних лісогосподарських підприємств, Держлісагентства та України в цілому. Умисний підрив авторитету та ділової репутації шляхом викривлення інформації веде до виникнення економічних загроз та монетарної шкоди. Згадані заходи знижують ринкову вартість українських лісоматеріалів. А також є велика загроза втрати постійних покупців українських лісоматеріалів. Своїм звітом організація Earthsight робить спроби витіснити Україну з частини економічно вигідних зовнішніх ринків збуту лісоматеріалів».

«Ця ситуація довкола моєї презентації багато чому мене навчила: я дізнався, в якому *** стані екоактивізм в Україні», — каже Філ Торнхілл.

Філ Торнхілл. Автор: Антон Лехно

Лісовий «Майдан»

Тепер у нього є новий проєкт і нова ідея прямої дії. Філ збирає кошти та людей для «Лісового Майдану» в Брюсселі.

Ідея така: активісти й ті, кому небайдужий карпатський ліс, пакуються в автобуси і вирушають до столиці Європейського Союзу. На шляху вони зупиняються у двох місцях: в австрійському Відні та німецькому Бонні.

Перше — це місто штаб-квартири найбільших європейських лісопереробних компаній, які й імпортують контрабандний ліс, а друге — місто розташування Forest Stewardship Council (Лісової опікунської ради, FSC), яка й видає європейський сертифікат деревини.

У кожному з цих міст учасники лісового майдану мають провести акції спільно з місцевими активістами.

Головна ж акція має пройти у Брюсселі під стінами Європейської Комісії. Якою саме вона буде, Філ ще не впевнений: «Що вигадливіше — то краще: можна одягнутися в традиційне українське вбрання або одягти людей у костюми дерев і найняти бульдозер, який би їх “давив”».

Однак він точно знає, що хоче заручитися допомогою української діаспори у Брюсселі. «Я відчуваю, що якщо у цьому будуть задіяні самі українці, то це більше приверне увагу до проблеми, — зазначає він. — Це сильний моральний аргумент для ЄС: вони мали б допомагати Україні, адже всі знають, що Україну атакує Росія, однак натомість ЄС, по суті, експлуатує Україну за її дешевий ресурс».

Це не все: Філ також хоче показати, що проблема лісозбереження в Україні є частиною глобальної проблеми, яка й повинна хвилювати нас найбільше: «Метою мого проєкту є встановити і показати зв’язок між зміною клімату та політикою ЄС у лісовому господарстві. Треба захищати та відновлювати наявний ліс — це найкращий спосіб запобігти зміні клімату».


Проєкт Філа Торнхілла можна підтримати — як особисто так і фінансово — за посиланням. Ви також можете підтримати інші кампанії із захисту Карпат:
«Врятуй Свидовець» — кампанія протидії будівництву туристичного комплексу, більшого за «Буковель», на території гірського масиву Свидовець.
«Врятуй Боржаву» — протидія проєкту побудови на полонині Боржава 34 вітряків, а також вимога заборони небезпечного будівництва ТЕС на альтернативних видах палива (біомасі) у місті Рахові.


https://politkrytyka.org/2020/03/04/brytanets-yakyj-zhyve-u-lvovi-boretsya-za-zberezhennya-karpatskyh-lisiv/