Зелені вихідні: більше п'яти тисяч волонтерів по всій країні садили дерева та прибирали сміття

Акція "Зелене місто" — всеукраїнська. Подібні заходи пройшли в 28 містах, тільки в Києві вийшли близько 400 волонтерів

Ще рано вранці в суботу парк Пушкіна в Києві виглядав не надто привабливо. Килим з листя, що всипав доріжки і траву, ледве міг приховати накопичене сміття. Папірці, поліетиленові пакети, порожні пляшки. Здається, що все це вже стало невід'ємною частиною життя будь-якого міста. А самі городяни, можливо, і хотіли б розпочати масштабне прибирання, та тільки починати подібні речі поодинці завжди важко. На щастя, на допомогу прийшла компанія ДТЕК і її постійна акція "Зелене місто".

О десятій ранку парк почав перетворюватися. Бадьора музика, дитячий сміх, задоволені дорослі — на осінній суботник люди прийшли цілими сім'ями, радіючи активному проведенню часу на природі. На майданчику акуратно складені граблі, лопати, маленькі грабельки, мішки для сміття та інші неодмінні атрибути суботника. А ще — гарячий чай з печивом для тих, хто не встиг поснідати.

Незважаючи на осінню прохолоду, ніхто не змерз — спочатку людей зігріла зарядка, потім спільна робота. Парк заздалегідь поділили на кілька зон, так що прибирання перетворилося у веселе змагання — хто скільки збере сміття. А найменші в цей час займалися пташиними годівницями – розмальовували їх квітами, листям і тваринами, щоб потім, коли дорослі звільняться, розставити по парку, насипавши ласощі для птахів, які залишилися на зимівлю.

Старші діти, в свою чергу, радо допомагали батькам висаджувати кущі. А деякі волонтери навіть висадили "сімейні" дерева — щоб потім повернутися і порадіти тому, як вони пускають перші листочки.

— Чудовий день! — каже волонтер Олександр Воронкін, а його дружина Олександра і дві доньки — Маша й Аня — кивають, підтверджуючи правоту батька. — Ми взагалі любимо проводити вихідні на природі, відпочивати чи працювати. А сьогодні — чудовий привід провести день з великою родиною: друзями, колегами, однодумцями.

— А ще ми не смітимо! — в один голос кажуть діти. — Нічого не викидаємо на вулицю!

— Звичайно, — погоджується усміхнений тато. — А ще тут можна поспілкуватися з людьми в неформальній обстановці — на роботі все більшою мірою зайняті. Так що рахуйте самі: і корисну справу робимо, і з сім'єю погуляли, і з друзями поспілкувалися — одні плюси.

Колеги та друзі Олександра підтримують: суботник вдався, оскільки несе в собі важливий освітній сенс.

— Хіба після такого діти будуть смітити?, — розводить руками волонтер Дарина, яка щойно підмела доріжку і відпочиває біля купи листя. — І діти, і дорослі – всі вчаться разом, за роботою.

Місцеві жителі також радіють і просять наступного разу кликати на допомогу.

— Коли я бачу такі акції, завжди хочеться приєднатися, — Вікторія живе поруч з парком, часто гуляє з сином, — але практично ніхто не організовує. А робити щось поодинці — не той масштаб, я сама навряд чи приберу такий величезний парк, — сміється вона.

А коли є можливість, є весела компанія — це чисте задоволення, шанс зробити місце поруч з будинком чистішим.

Всього за кілька годин парк приманює чистими доріжками, сміття завантажене на причіп трактора, а вздовж алей пахне свіжою землею — тут висадили близько півтисячі кущів і півсотні дерев. До речі, купили їх на гроші, зекономлені в результаті сортування та переробки твердих побутових відходів та розумного використання води й електроенергії. Принципи "Зеленого офісу" дозволили зібрати 240 тис. грн, 50 тис. з яких пішли на придбання саджанців.

Акція "Зелене місто" — всеукраїнська. Подібні заходи пройшли у 28 містах, а участь у них взяли більше 5000 співробітників ДТЕК. Тільки в Києві вийшли близько 400 волонтерів.

У м. Апостолове Дніпропетровської області висадили цілий ліс — липи, горіхи, дуби, всього більше тисячі дерев. А щоб все пройшло добре, робили це разом з досвідченими фахівцями з лісових господарств. А в Дніпрі і Курахівці озеленили золовідвали і терикони. І все це — частина глобальної програми, загальний зміст якої в тому, щоб залишити майбутньому зелену спадщину і зелену Україну.

ukr.segodnya.ua

Далі...

Жителів Дніпропетровщини штрафуватимуть за спалювання листя

ДНІПРО-КИЇВ. 24 жовтня. УНН. У Дніпропетровській області штрафуватимуть за спалювання сухого листя, повідомляє УНН-Центр з посиланням на департамент екології та природних ресурсів ОДА.

www.unn.com.ua

“Враховуючи величезну шкоду для здорова’я громадян та навколишнього середовища, за спалення сухого листя громадян штрафуватимуть”, — відзначили у департаменті.

“Спалювання листя — це злочин, і воно карається згідно із законом. Кожен, хто не розуміє цього, заплатить штраф — близько 300 гривень. Однак прибирати двір можна без шкоди для екології. Листя потрібно компостувати. Це легко і корисно ”, — додають у прес-службі.

Прибирати без шкоди для здоров’я опале листя рекомендують в компостну яму. Протягом зими листя перетворяться в компост, який навесні можна використовувати для удобрення ґрунту.

Сухе листя можна розкласти рівним шаром на городі і перекопати землю.

Джерело: УНН

Далі...

«Партизаны» карельского леса

Жители карельской деревни Суна отказались отдать без боя хотя бы одно дерево из леса-кормильца.

У каждого - свой экстрим и свои мотивы. Если золотая молодежь в Москве ищет острых приключений от скуки, то карельские старики стали экстремалами поневоле. И все ради благой цели - спасения леса. Корреспондент «МИР 24» Анастасия Глебова отправилась в партизанский отряд пенсионеров.

Нина Шалаева сама с собой проговаривает, что из провианта нужно не забыть взять в лагерь «лесных ополченцев». Память уже не та. Нине Петровне - 68. Сегодня она заступает на пост в сосновом бору. Опаздывать нельзя - голодные товарищи ждут.

Нина Петровна - боец отряда «Сунские партизаны». Они защищают родной лес от вырубки, куда они ходят собирать ягоды и грибы.

Когда сердце рвется на части

Истории собачьей дружбы

От деревни до оперативного штаба - десять минут на веслах и полчаса пешком партизанскими тропами. Водный рубеж она преодолевает без усилий и одышки. Сказываются годы тренировок. В этой деревне почти все легко управляются с лодками - живут у реки. На подходе к лагерю хозяйку встречает пес Никита. Соскучился. Давно не был дома. Вместе с четвероногим сослуживцем, дворнягой Бимом круглосуточно стережет лес.

А вот и отряд защитников сунского бора. В основном - пенсионеры. Самому опытному, Василию Дийкову - 80 лет. В прошлом он - тракторист, слесарь, мастер, водитель, член райкома партии. Не думал, что на старости лет станет еще и партизаном.

«Мирная» жизнь в Сунском бору закончилась в 2011 году, когда республиканские власти выставили на аукцион участок леса, под которым оказалось месторождение песка и гравия. Для его освоения планировалось вырубить 30% сосен и берез. Мнения местных жителей чиновники тогда не спросили. Закон это допускает.

«Торги проводились публично, вся процедура велась открыто. Были получены необходимые согласования. В том числе и согласование администрацией, у нас есть оригиналы этих согласований. Каких-либо препятствий для получения лицензии и вообще для проведения торгов на тот момент не было», - сообщила заместитель министра по природопользованию и экологии Карелии Ирина Ушакова-Кудряшова.

Жители деревни Суна отдать без боя хотя бы одно дерево из леса-кормильца отказались. Ведь в каждом доме погреб с вареньем и разносолами. Запасы с бора помогают перезимовать.

Сунские партизаны не сразу стали жить по законам военного времени. Сначала пытались защитить родной бор мирным путем. Скинулись - кто сколько мог - на адвоката. Подключили экологов, пожаловались прокурору.

«Мы проверили - действительно был аукцион, участник получил на законных основаниях. Эти граждане воспользовались своим конституционным правом и обратились в суд. Суд проверил и выяснил, что деятельность предприятия ведется законно», - заявил карельский межрайонный природоохранный прокурор Алексей Патарушин.

К слову, удача сначала сопутствовала деревенским. Оказалось, на месте будущего карьера есть следы стоянки древнего человека. Это в Карелии не редкость. За счет территории археологических раскопок участок под разработку песка и гравия уменьшился втрое. Потом в бору ученые обнаружили краснокнижные растения - площадь будущего карьера снова сократилась. Но праздновать победу оказалось рано. В начале лета в лес пришла техника. Щепки полетели. Тогда местные жители и разбили этот лагерь. Дежурят в две смены. Ночью на вахту заступают в основном мужчины.

На груди у каждого партизана свисток - чтобы отпугнуть диких животных. Недавно неподалеку видели и медведя, и кабана. Кроме того, бойцы круглосуточно поддерживают в лагере огонь. Их смелость и отчаянность в борьбе стали для разработчика карьера настоящей «занозой». Однако уступать тот не намерен.

«У нас нет ни одного основания прекратить работу. У нас все документы в порядке. Ежемесячно мы платим арендные платежи. Это бизнес, и мы туда вкладываем деньги, и не малые», - подчеркивает генеральный директор компании-разработчика карьера Игорь Федотов.

Игорь Федотов и есть тот самый противник сунских партизан. Ему явно не везет в противостоянии с упрямыми пенсионерами: убытков у бизнесмена уже на 2 миллиона рублей. Зато закон на его стороне.

«Пенсионерам мы ничего не можем предложить. Будем говорить, так это уже пенсионеры, пожилые люди. А молодому поколению, пожалуйста, можем на работу взять», - говорит гендиректор разработчика карьера.

Чтобы минимизировать ущерб, две недели назад предпринимателю пришлось убрать технику из леса и отправить ее на стоянку.

Спасти Байкал

Что грозит уникальному озеру?

Кажется, сама природа на стороне защитников Сунского леса. Под моими ногами техническая дорога. Ее недропользователь положил совсем недавно. Однако не прошло и двух недель, как бревна начали расползаться в разные стороны. Скорее всего, груженая техника здесь уже не пройдет.

Старики понимают - это временная передышка. Валочные машины и бульдозеры могут вернуться внезапно. Но пока в бору тихо и спокойно, в лагере приятная суета. Ополченцы запасают дрова, собирают хворост, кашеварят. Война войной, а обед по расписанию.

Для участников сунского конфликта эти октябрьские дни - возможность набраться сил перед новой схваткой. Ополченцы готовы к длительной зимовке в бору. Осталось только утеплить палатку и пополнить продуктовые запасы.

Фото: Марина Дыкун (МТРК «Мир»)«Мир 24»

mir24.tv

Далі...

У лісі пропонують ввести паспортний контроль

Депутати пропонують дозволити купувати ділянки лісу і перевіряти документи у туристів.

Перший заступник голови комітету з природних ресурсів, власності і земельних відносин Василь Тарасюк пропонує змінити Лісовий кодекс і дозволити орендарям викуповувати угіддя, призначені для відпочинку громадян. А відпочиваючих пускати на ці території після пред'явлення паспорта. Експерти вважають, що такі заходи ліс не збережуть.

Василь Тарасюк розповів «Известиям», що відповідно до законопроекту вхід за паспортом буде тільки на територію лісових ділянок, переданих під рекреаційну діяльність. За його словами, це незначна частина всього лісового фонду країни і в 95% випадків вхід до лісу буде повністю вільним.

- Якщо орендар здійснює рекреаційну діяльність, йому необхідно надати гарантії збереження наданих лісових ресурсів, спортивних майданчиків, альтанок. Представлені в законопроекті засоби контролю і є така гарантія, - каже Тарасюк.

У законопроекті йдеться, що при здійсненні рекреаційної діяльності в лісах допускається зведення тимчасових огорож. А доступ громадян на лісову ділянку вирішувати через кожні 100 м його межі. За словами Тарасюка, перевіряти документи буде сам орендар або найнятий ним контролер.

Керівник Управління лісового господарства Воронезької області Олександр Величко розповів, що зараз, щоб зайти в ліс, туристу не потрібно нікому пред'являти документів. Пропуски оформляються тільки робочим, які ведуть порубкові роботи.

- Контроль в лісі потрібен, але ми ж не в поліцейському режимі живемо. У містах не менше проблем, але ж поліцейські не стоять на кожному розі, - дивується Величко. За його словами, зараз за порядком в лісі стежать лісники, співробітники МВС, прокуратури та МНС.

Професор кафедри держслужби та кадрової політики Інституту держслужби та управління РАНХиГС Володимир Соколов вважає, що перевірка документів особливо не вплине на стан угідь. Бо якщо навіть людина спочатку показала паспорт, а потім влаштувала пожежу, то обчислити його і довести провину майже неможливо.

- Я вітаю будь-які заходи з охорони лісових масивів, але туристи завдають незначної шкоди в порівнянні з напівбандитськими організаціями, які вирубують величезні площі за липовими документами, - пояснює Соколов.

На його думку, набагато більш дієвим заходом для збереження лісів є відродження лісових патрулів, розширення повноважень лісників і введення кримінальної відповідальності для орендарів, що допускають несанкціоновані вирубки.

- Перевіряти паспорти у всіх відвідувачів рекреаційної зони технічно неможливо, для цього доведеться їх обнести парканами, поставити КПП і найняти величезний штат перевіряючих. Замість цього треба просто відродити лісництва і нормальну лісову охорону, яка стежила б за станом лісів, - вважає голова Московського обласного відділення Всеросійського товариства охорони пам'яток історії та культури (ВТОПІтК) Євген Сосєдов.

На думку адвоката Олександра Островського, пропозиція про перевірку документів в лісі - абсолютно неправомірна вимога і юристи напевно її не підтримають.

- Такого права немає навіть у лісників, більш того, навіть поліцейські можуть вимагати пред'явити документи, тільки якщо у них є на це вагомі підстави, - каже Островський.

Пропозиція депутата Василя Тарасюка, що стосується викупу ділянки, полягає в тому, щоб наділити таким правом орендарів, які протягом 10 років займалися відтворенням лісу на ділянці і здійснювали на ньому рекреаційну діяльність. При цьому автор поправок підкреслює, що доступ громадян до лісу залишиться вільним, оскільки це є незмінним принципом лісового законодавства.

Професор Володимир Соколов каже, що навіть якщо ділянка лісу приватна, то гуляти в ньому ніхто не може заборонити. А ось, наприклад, поставити намет або влаштувати пікнік - вже не можна.

Євген Сосєдов упевнений, що пропозиція щодо можливості викупу лісових ділянок - це чергова спроба пролобіювати приватизацію лісів, національних надбань, яке може перебувати тільки в держвласності.

- У Підмосков'ї, наприклад, це призведе до того, що величезні лісові масиви будуть просто вилучені з державної власності, обнесені парканами і вирубані. Ці пропозиції робляться в інтересах осіб, які правдами чи неправдами отримали в оренду лісові ділянки, а не в інтересах збереження лісів і тим паче, більшості громадян, - переконаний Сосєдов.

Депутат Тарасюк вже двічі ініціював поправки до Лісового кодексу. У травні 2014 року він запропонував дозволити на землях лісового фонду відкриття об'єктів дорожнього сервісу. А в червні того ж року вніс до Держдуми законопроект, що дозволяє орендарю викупити лісову ділянку, якщо протягом 15 років він на ньому здійснював рекреаційну діяльність.

newsland.com

Далі...

День відкритих дверей в пожежників США. ВІДЕО

День відкритих дверей в пожежників Лісового озера (США)

Forest Lake Fire Department Open House

Далі...

Министр экологии назвал виновников в нелегальной добыче янтаря

Министр экологии и природных ресурсов Украины Остап Семерак в эфире новостей "Подробности недели с Алексеем Лихманом" назвал виновников нелегальной добычи янтаря.

"Ситуция не очень правильная и угрожающая для бюджета и вообще социального положения, но я остаюсь при мнении, что добыча янтаря регулируется тем самым законодательством, что и добыча золота в Украине, нефти, газа и других полезных ископаемых. И с теми полезными ископаемыми более или менее нормальная ситуация. То, что янтарь добывается нелегально, это проблема не в законодательстве, проблема в исполнении законодательства. К сожалению, это законодательство, которое регулирует добычу янтаря, не выполняется в полной мере. Законодательство не выполняют как областные советы, так и центральные", - завил министр.

Напомним, что янтарная мафия создает свое "государство" на Полесье.
23 октября 2016 21:36 по материалам: Подробности-ТВ автор: Яна Смагула 

podrobnosti.ua

Далі...

Масова вирубка українського лісу і контрабандний трафік в Румунію. ICTV.Факти тижня. ВІДЕО

Мільйони доларів виводять за кордон України у вигляді деревини - вважає ведуча каналу ICTV. Відео сюжет, який показано в неділю 23 жовтня 2016 року о 18-45



Українські ліси масово знищують. Вирубають навіть червонокнижні цінні породи. Більшість нелегального лісу активісти знаходять в вагонах по дорозі до Румунії.

Залисини Буковини ще й пересічені павутиною ґрунтових доріг, якими вивозили деревину. Разом із чернівецьким активістом Миколою Петіченко – фіксуємо вирубки чи не на кожному кілометрі.

Всі запевняють – діють в межах закону.

У мешканців села Драчинці, Чернівецької області  – терпець увірвався остаточно. Такі темпи вирубок вже позначились на житті селян.

– Вода пропадає, дорога руйнується, ланшафт села руйнується. Машини йдуть по 30 тон. Може бути 10-15 машин, – розповідають місцеві.

Дорога до ділянки, яка спричинила цей скандал – це вже суцільні пеньки і чагарники.

Сільський голова лише розводить руками.

Тут ніби і знак, попереджуючий про рубку – все офіційно – тільки ось є те, що рубати категорично не можна.

Активісти тепер розкопують з-під гілля пеньки червонокнижного дерева. На цю ділянку вони вже викликали і поліцію, і екологів – і тепер крадії лісу знищують докази.

Слідчий по справі у пошуках винний заявив, що ними були направлені відповідні листи в лісове агентство для того, щоб вони здійснили перевірку по законності проведення рубки і законності надання документів.

Якщо справу не внесли в єдиний реєстр – це означає, що по ній навіть розслідування не розпочато.  А документи на вирубку цієї ділянки – за кілька днів вже в кабінет слідчому підвіз лісничий.

Екологічна інспекція вже півтора роки працює тільки в плановому режимі. Коли, де, як і кого перевірятимуть – підприємці знають завчасно.

Більшість нелегального лісу активісти знаходять в вагонах по дорозі до Румунії.

Незважаючи на заборону вивозу лісу прийняту ще у 2015 році обсяги з кожним місяцем лише ростуть – навіть у офіційних цифрах порівняно із тим же 2014.

Румунські працівники залізничної дороги – український ліс зустрічають щодня – румунський відтепер рідше.

– Зараз десь по 70 вагонів їде, а раніше  – навіть не рахував.

Журналістам Фактів Тижня від місцевого активіста прийшло повідомлення – зі списком чотирьох румунських фірм, які цьогоріч найбільше закупляли українського лісу.

До жодної з фірм потрапити не вдалося. Журналістам або заважали знімати, або офіс фірми не знаходився за вказаною адресою.

Журналісти кілька разів намагалися зв’язатися із прес службою однієї з фірм Пролісок – але відповіді так і не отримали. Лише офіційно компанія щороку купує більше мільйона метрів кубічних українського лісу – ще майже мільйон – через підставні румунські фірми. Нині компанія пропонує найвищу ціну на деревину, але український ліс чомусь за документами туди іде за копійки.

І це притому, що експорт деревини з України заборонений законом. І ці ж дерева в Україну вже повернуться дорогими іноземними меблями.

До речі, незаконну вирубку лісу може зупинити нова цифрова система від австрійської компанії.

Опубліковано Жовтень, 24 в 13:45
fakty.ictv.ua

ДОПОВНЕНО

Alina Ahopshuk

25 жовтня о 17:04 · 

Канал "IСTV". Чергова казка про модрину, яку "взагалі заборонено рубати", бо вона в Червоній книзі. Без заперечень, під охороною є модрина. Але це - модрина польська, яка не зростає на Буковині. Модрина європейська, яка дійсно є у Чернівецькій області, не охороняється державою.

Цікаво, як пан активіст вчився у Сторожинецькому лісовому коледжі, що не знає цього факту? Чи він свідомо дурить журналістів?

https://www.youtube.com/watch?v=mT-WXX_tGK8

Далі...

Бурштиновий світ - паралельна реальність, яка існує поза державою

Ще один спосіб наповнити бюджет згадав на цьому тижні і Генеральний прокурор Юрій Луценко, мабуть, співчуває Міністерству фінансів, у якого дірок в бюджеті поки більше, ніж можливостей їх закрити. Гральний бізнес. Його заборонили в Україні ще в 2009 році як соціально небезпечний мовляв, і злочинність фінансували через казино, і люди в ігрових автоматах просаджували іноді всі свої заощадження або весь свій заробіток.

Але за сім років заборони, по суті, змінилися лише дві речі - по-перше, гральний бізнес пішов у підпілля - казино так і продовжують працювати, просто знайти їх тепер трішки складніше. А друге - від грального бізнесу в держбюджет нічого не потрапляє, все йде в тінь.

Причому це чималі гроші ще екс-міністр фінансів Наталія Яресько, коли захищала ідею легалізації казино, говорила, що держбюджет від цього може одержати не менше 2 мільярдів гривень.

І ще один момент в 2008 році - це останній повний рік легальної роботи казино в Україні - в гральному бізнесі було зайнято 160 тисяч чоловік, і експерти кажуть, що зараз такі робочі місця можуть дуже стати в нагоді Україні, яка переживає економічну кризу.

Ну і якщо легалізувати гральний бізнес все-таки непросто - в парламенті далеко не всі підтримують цю ідею, то зробити законною видобуток бурштину можна було набагато простіше - наразі, в Україні немає такої політичної сили, яка б боролася за повну заборону видобутку бурштину, всі суперечки - поки тільки навколо того, як конкретно зробити видобуток легальним.

Причому мова йде також про великі гроші, той же Генеральний прокурор Юрій Луценко влітку цього року говорив, що річний дохід "бурштинової мафії" дорівнює потребам оборонного бюджету країни. Тієї ж думки і експерти - вони впевнено говорять про тіньовий мільярд доларів.

Так що цілком можливо, що комусь у владі набагато вигідніше залишити бурштин - мафії, по аналогії з тим, як це відбувається і з казино. Тему продовжить Інна Білецька

Перекрили дорогу. Зажадали нову школу. Це Степан-город. В області провели тендер на 90 мільйонів. Проїхати в це село - справжні випробування. Десятки кілометрів бездоріжжя. Після них очікуєш побачити - тільки смуток і запустіння. Але не тут-то було - на в'їзді новенький житловий масив. Акуратні будиночки з дорогим облицювальною цеглою. Місцеві добувають бурштин. Податки - не платять. Але школу вимагають.

А це райцентр Володимирець. Ями та вибоїни у самої межі селища. Відразу за ними - приватні новобудови. Асфальт давно зійшов, на його місці - величезні вибоїни. З нами в машині один з місцевих жителів.

"Гроші там, як воно потрапить, як кому. Але лікарі вже говорять, що молоді люди звертаються в тридцять, до сорока років звертаються, у них вже аденома простати. Але ті, хто стоять за цим, ті, що скуповують, ті добре заробляють , напевно, найбільше. Я бачу там будинки стоять і машини там".

Саме жителі північних районів і утримали ринок нерухомості в Рівненській області в 2013-2015 роках. Тут він демонстрував чудеса.

"Жителі північних районів вони найбільш активно звертаються за послугами в пошуку нерухомості, і я б сказав, що цей відсоток може досягати іноді 60 відсотків людей купують земельні ділянки в межах обласного центру і в самому місті Рівне, є і скажемо попит на новобудови. Є окрема категорія людей, які можуть собі дозволити придбати дві-три квартири ", - говорить Олег Ухнілев-Ярошевич, експерт ринку нерухомості.

Але переїжджати до обласного центру старателі не поспішають. Воліють, просто капіталізувати "нажите-бурштинове". Хоча це найнижча ступінь нелегального бізнесу. Ось будинок Олега Назарука. Він і зараз числиться в СБУ. На цих кадрах минулого року розповідає: що по чому.

"Півтора кілограма, два ти заробиш, ще й залишиться. Кожна помпа - це шість чоловік, плюс "тичкарь", який оплачуваний, який стоїть на "тичці". В середньому робота помпи за день або за ніч - на зарплати, на паливо, - це близько 400-500 доларів йде затрати. Зарплата плюс преміальні", - говорить Олег Назарук, співробітник СБУ.

Кримінальна справа і понині бовтається між Генеральною прокуратурою і обласною. Олег Назарук не затриманий.

"Є прості роботяги. Є, грубо кажучи, прошарок бандитів, які поставили своїх людей, збирають гроші з цих роботяг. Є поліція, яка закриває на це очі і теж з цього годується. Є служба безпеки, яка точно так же десь закриває очі і з цього годується. Є прокуратура, яка точно так же не змушує правоохоронні органи з цим боротися. Є адміністрації, які не стурбовані ", - говорить Олексій Гриценко, активіст ВГО "Автомайдан".

І ось так по бурштиновому ланцюжку гроші осідають в кишенях дорогих піджаків і пропливають повз головної каси - державної.

"У зв'язку з тим, що це вже відбувається третій рік поспіль і обсяги видобутку зростають - це вже можна порівняти в межах 600-800 мільйонів доларів, є вже загальні цифри близько мільярда - я ще не вірю в це, але мінімум 600-800 мільйонів доларів ми втрачаємо щорічно", - говорить Борислав Розенблат, народний депутат.

Це тільки гіпотетичні втрати. Але є і реальні. Наприклад, витрати - на утримання оперативного штабу, який працює на півночі Рівненської області з квітня, на постійні ротації сотень бійців. А ще - держава втрачає унікальні поліські ліси.

"Працює мафія, працює, якщо вже лісівник не може зайти в ліс, то як ви думаєте? Вони там озброєні, там є якісь угрупування, якими хтось керує".

У рівненському управлінні лісового господарства пояснюють - на Поліссі старателі пошкодили дві з половиною тисячі гектарів лісу.

"Один гектар буде чотири тисячі гривень, тільки щоб посадити і доглядати, якщо порахувати 2500 гектарів пошкоджених земель, можна зрозуміти які це гроші втрачає держава", - говорить Сергій Івашинюта, т.в.о. начальника Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Але як би там не було, чиновники трублять про успішну боротьбу: затримують цілі бурштинові банди, кричать про розкриття мафіозних груп і вилучення тонн каменю. У минулому році поставили рекорд. Більше двох з половиною тонн. Міністр з прем'єром розсипалися в похвалах. І в свою адресу теж. А в підсумку справа увірвався як мильна бульбашка. Правда, по-тихому. Призначили винного, який заплатив аж 17 тисяч гривень штрафу. Камінь, вартість якого на чорному ринку мінімум три мільйони оцінили в смішну суму 136 тисяч доларів. Але навіть цих грошей держава не отримала. Реалізувати бурштин-сирець законно в Україні неможливо. Легального ринку просто немає. Місцеві ювеліри і офіційні скупники часто відмовляються. Дзвонимо по оголошенню, намагаємося запропонувати камінь на продаж.

"Там, якщо у вас український бурштин, якщо ви на видобуток десь там, китайці на місці сидять з валізами грошей і платять, я не знаю, чи є вам сенс. - Та ні ж, немає ні китайців, нікого немає. - Ну, там у вас були якісь державні перевороти. Ми ніколи там не купували, і тому ... я просто знаю, що там ціни шалені. Ми жодного разу не купували, бо домовитися неможливо. Хтось же там залишився, хтось то ж там купує, раз пропонують, правильно? "

Вилучений бурштин знаходиться в сховищі драгметалів Мінфіну. Ми двічі просили показати його нам і пояснити - яка подальша доля бурштину. Безуспішно. А в Раді тільки й розмов, що про легалізацію. Кілька законопроектів просто не виносять на голосування. Автори впевнені - Україна могла б заробляти сотні мільйонів доларів. Старателі жили б на зарплату, а прошарок дахувальників - просто зник би.

"Це була б ціла галузь, яка сьогодні розвивалася і була б в Польщі як мінімум. Просто працювала би система, працювали б, перш за все, всі брокери, потім були б оцінювачі, які оцінювали б інші камені - там стільки ланок, дійсно там є за що боротися", - говорить Борислав Розенблат, народний депутат.

"Якби дійсно я так розумію, по-чесному, експортував би. По-чесному платили би податки. Я думаю, бюджет в будь-якому випадку ... ну може не мільярд отримував, але сотні мільйонів - я думаю 200 -300 мільйонів просто отримував за рахунок імпортних мит", - говорить Олександр Охріменко, експерт.

А поки так: трохи селянам - на нові будинки, трохи молоді - на квартири та машини, які, до речі, в бурштинових районах можуть дозволити собі навіть школярі, хороші суми - скупникам і організаторам, а самі круті - тим, хто закриває на це очі.

Бажаючи зберегти машину, з Степан міста ми повертаємося через ліс. Так надійніше. Ці люди могли б самі заробити собі на дороги і школи. І тоді вимагати від держави виконання зобов'язань. Але поки це бурштиновий світ, це - паралельна реальність, яка існує поза державою.

podrobnosti.ua

Далі...

В цьому році буде відновлено 15 тис. га лісу

АТ «Латвіяс валстс межі» (ЛВМ) в цьому році планує відновити 15 тис. га лісу, провести агротехнічне обслуговування на площі 23 тис. га і привести в порядок територію лісового молодняка площею 31 тис. га, розповів агентству ЛІТА фахівець з комунікації ЛВМ Айнар Седленіекс.

Всі згадані роботи щорічно за підсумками конкурсу проводять близько 600 різних компаній, в яких в цілому зайнято 2000 осіб.

«Правильне і якісне відновлення лісу і догляд за молодими насадженнями є гарантією того, що ліс буде завжди. Щоб у нас був гарний і якісний ліс, за ним треба доглядати», - пояснив Седленіекс.

Ліс, за яким здійснюється регулярний догляд, більш здоровий, менше схильний до впливу природних катастроф, в ньому ростуть більш цінні породи дерев, які виробляють більше кисню, додав він. Крім того, доглянутий ліс дає у два-три рази більше деревини, ніж запущений ліс.

Оборот ЛВМ в минулому році склав 261,5 млн євро, що на 5,1% менше, ніж роком раніше, а прибуток знизився на 21,4% - до 59,3 млн євро.

rus.tvnet.lv

Далі...

Голова облради Олександр Сич про головні проблеми функціонування лісової галузі Прикарпаття. ВІДЕО

Голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич напередодні виїздної сесії у програмі на місцевому телеканалі розповів про комплексну проблематику функціонування лісової галузі Прикарпаття.

У розмові Олександр Сич торкнувся таких питань, як зловживання в лісовій галузі і відсутність ефективного контролю з боку відповідальних органів, всихання смерекових лісів і відсутність державних програм та бюджетного фінансування, відсутність належної мережі лісових доріг та сучасної техніки і технології, доцільність глибинної переробки деревини на території області та розвиток місцевого малого і середнього бізнесу замість вивезення кругляка.

«Нам давно вже пора звикнути до того, що в світі себе комфортно почуває сильний і він диктує свою волю, а принцип демократії написаний для самозаспокоєння слабких. Тож поки ми не будемо сильними, нам диктуватимуть волю. Так само сьогодні, Європа кричить, чому ми заборонили згідно закону від 1 листопада 2015 року вивіз кругляка, бо вона хоче мати нас придатком. Це просто меркантильний бізнесовий господарський інтерес європейських країн – свої ліси зберігати, а наші ліси мати за сировину», - зазначив голова облради.

За словами Сича, обласна рада апелюватиме до кабміну, для того щоб були внесені зміни до чинного законодавства, підзаконних актів.

«Якщо ми сьогодні говоримо про лісокористування, то 75% лісокористування – це управління лісового та мисливського господарства. Це орган який навіть не належить до компетенції обласної ради чи адміністрації, а орган який напряму підпорядкований державному лісовому агентству. А якщо так, то перш за все – це державні ліси, тож це питання державних органів», - акцентував Олександр Сич.

www.blitz.if.ua

Далі...