ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

24 жовтня 2016

Игра в патриота - Памяти НИЦЛ или вверх по лестнице, ведущей вниз…

«Я не люблю холодного цинизма…
Я ненавижу сплетен в виде версий…
Досадно мне, что слово «честь» забыто
И что в чести наветы за глаза.»
В.Высоцкий

Чем вызвано это письмо-обращение? Как говорится, «набридла вкрай» затянувшаяся (более 20 лет) игра в «патриота» лесной отрасли бывшего сотрудника Украинского НИИ лесного хозяйства и агролесомелиорации им. Г.М. Высоцкого (УкрНИИЛХА) Попкова М.Ю. и, особенно, его «майн кампф» с институтом.

 «Нам мало своих успехов, нам нужны неудачи других» – не так ли, Михаил Юрьевич? 

А теперь об «успехах» Попкова М.Ю., который добровольно взвалил на себя функции «поводыря» и «морального авторитета» в лесной отрасли (почему-то?!). 

Авторы этой статьи более чем хорошо знают Попкова – еще с дней его «первой свежести» в УкрНИИЛХА. Поэтому, мы глубоко сомневаемся, что и последние его посылы («Украинский лесовод», 3 мая 2016 – «А был ли мальчик?..»; комментарии от 20 октября 2016) о судьбе института со ссылкой почти 20-ти летней давности действительно искренен. Аналогичных «нравоучительных» посланий (а по сути – некомпетентных и оскорбительных) наберется уже на полное собрание сочинений. В этой связи, мы тоже зададим риторический вопрос: «А был ли мальчик?..». Впрочем, все по порядку, а читатели пусть судят.



После 15-летнего пребывания в УкрНИИЛХА, «выкачав» из института все что можно, Попков М.Ю. перебрался в Киев. В тогдашнем Минлесхозе Украины в лихие 90-е по его инициативе была сформирована структура с громким названием и претензией на научность НИЦЛ – так называемый «Научно-информационный центр лесоуправления». Следует отметить, что этому способствовал не только «ветер перемен», характерный для того времени, но и восприятие руководством отрасли свежих идей. При этом, многие идеи, которые Попковым М.Ю. преподносились как свои, во многом были заимствованы, в том числе и у авторов данной статьи. 

Надо отдать должное способностям Попкова М.Ю. быстро схватывать чужие идеи, умело их компилировать, литературно обрабатывать и выдавать за свои. Но, все-таки, главное – конечный результат. Был ли он достигнут, как это преподносилось Попковым М.Ю. руководителям отрасли и вовсю рекламировалось? Искусственность вновь сформированной структуры стала очевидной достаточно быстро.

Истинные намерения руководителя центра (выполнение функций коллективной «информационной опричнины») им не афишировались, но в дальнейшем полностью подтвердились. По сути пресловутый НИЦЛ стал чем-то вроде детективного агентства провокационной направленности. Позднее, в духе времени, роль информационной «кувалды» отводилась боевому листку этой квазиорганизации – сайту «Украинский лесовод».

Особое внимание, конечно же, уделялось УкрНИИЛХА (особенно активность проявлялась в первые годы, но и в дальнейшем институт постоянно был в «прицеле»…). 

Революционный порыв «разрушить все до основания…» в отраслевом институте (конечно, преподносилось как «покращення»…) обратил на себя внимание руководителей отрасли, которые в середине 90-х «главНИЦЛлисту» предложили должность заместителя директора по науке УкрНИИЛХА, с несомненной перспективой дальнейшего роста (мол – дерзай, внедряй свои идеи…). Но это явно не входило в планы «борца за чистоту рядов»… 

Естественно, последовал отказ, ведь писать пасквили гораздо проще, чем заниматься реальным делом. С таким же успехом, следовали отказы от выполнения конкретных заданий с конкретными результатами для лесного хозяйства страны на современной информационной основе (именно для этого и создавался НИЦЛ, как украинский аналог ВНИЦлесресурса). Каждый раз при этом он апеллировал к так ненавистному ему отраслевому институту (о возрасте рубок, как и о многом другом, лучше и безопаснее только рассуждать и ёрничать – за это не спросят и не накажут). Впрочем, и в институте все свои начинания он так же «успешно» проваливал (ни одна тема не была доведена им до ума...). 

Почему бы не ознакомить «болельщиков» своего сайта с протоколом Ученого Совета института, на котором рассматривался провальный заключительный отчет, где в качестве рекомендаций Попкова М.Ю. присутствовали (в лучшем случае) одни заклинания. Но это противоречит принципу выборочной объективности («объективности» в понимании «хозяина» сайта), который характерен для этого боевого листка.

При этом «эксперт широкого профиля» непосредственно сам проводил кое-какие лесоводственные исследования в начале 80-х годов в процессе подготовки кандидатской диссертации в Балаклейском лесхозе на опытах профессора Б. И. Гаврилова. Вот и все «науково-дослідні здобутки»… Заниматься конкретной научно-исследовательской работой (а это и экспедиции, и полевые исследования, и т.п.) достаточно трудоемко. К тому же, для наработки результата и авторитета в научном сообществе требуется определенное время и терпение. Поэтому «известность» (весьма сомнительного свойства…) наш «герой» решил приобрести, полностью переключившись на «паркетное» лесоводство с использованием кабинетно-скандальных методов, основанных исключительно на критиканстве и очернительстве всех и вся, демонстрации всезнайства во всех вопросах, имеющих хоть какое-то отношение к лесному хозяйству и лесной науке. Хотелось бы знать: на каких его исследованиях базируются «ценные» и безапелляционные рекомендации по ведению лесного хозяйства в разных регионах страны (особенно, на Нижнеднепровских песках), лесной селекции, защите леса, физиологии и устойчивости древесных пород и по многим другим направлениям? В каких научно-исследовательских темах он участвовал? Где брал материал? Можно смело утверждать, что все его так называемые «рекомендации» высосаны из пальца (лесоводственные науки – это далеко не теоретическая физика…). Скорее всего, при их написании он пользуется укоренившейся с детства методологией «следовать заветам Ильича», то есть все должно восприниматься на веру. Вспомним хотя бы некоторое из «лениниады» – «Всеобщая вера в революцию есть уже начало революции», «Идеи становятся силой, когда они овладевают массами», «Учение Маркса всесильно, потому что верно» и т.д. Главное – напористость и умение убеждать, создав себе ореол «большого» ученого и эксперта, не верить которому считается дурным тоном (уместно вспомнить известную сказку о голом короле…).

Публикации компилятивного характера с ехидными комментариями, стихотворениями, цитатами известных людей и прочей псевдопублицистической ересью (можно сказать своеобразная «цитатная эрудиция») служили созданию имиджа «борца за светлые лесоводственные идеалы», создавая иллюзию правдивости и прикрывая некомпетентность во многих вопросах.


«Я пришел к тебе с приветом,
Я прочел твои тетради;
В прошлом веке неким Фетом
Был ты жутко обокраден.»
И.Губерман

Сайт боевого листка так и пестрит цитатами из неопубликованных материалов бывших коллег (в т.ч. фрагментов застольных бесед…), добытых, по-видимому, в результате «оперативно-розыскных» мероприятий (это качество главного редактора очень хорошо известно многим сотрудникам УкрНИИЛХА, и не только им…). Насколько все это порядочно – пусть судят читатели (здесь ничего не преувеличено, все это присутствует на его сайте, в чем легко убедиться).

Почему все это так долго сходило с рук…? Не сомневаемся, что лавочка быстро прикрылась бы (ведь лесное хозяйство – это не шоу-бизнес, где скандалы, интриги, расследования являются обычным делом). Но вовремя подоспела «помощь» от шведских «товарищей» (имееся ввиду Украинско-Шведский проект…), которая, естественно, предназначалась украинскому лесному хозяйству, но деньги «осваивались» и распределялись руководителем НИЦЛа. Кстати, почему бы на сайте, для объективности, не опубликовать рецензию УкрНИИЛХА на этот проект. Уже в дальнейшем, учитывая его скандально-интриганский характер (который к тому времени, в силу вышеупомянутых способностей, обладал информационным «мусором» в достаточном количестве), некоторые руководители отрасли предпочли возможному выносу «сора из избы» (в случае ликвидации НИЦЛа) подконтрольно-дозированные выступления в духе «пятиминуток ненависти» на «шпальтах» сайта. Впоследствии, руководство отрасли избавилось от подобных предрассудков и опасений и, в итоге, закрыло это «лесохозяйственное шоу». Терпеть в своих рядах «пятую колонну», придерживаясь принципов христианского «щекоприкладства», было бы равносильно, как минимум, самобичеванию. Не зря говорится, «сколько веревочке не виться…». Кончина этого НИЦЛа (который можно расшифровать, скорее как, Необъективность Интриганство Цинизм Лицемерие) – апофеоз и яркое подтверждение научно-организаторских способностей его руководителя М.Ю.Попкова. 

После ликвидации «театра одного актера», бывший «главный режиссер» (он же «сценарист», «исполнитель главной и всех других ролей» и т.п.) решил уже полностью примерить на себя роль «совести лесной отрасли», используя те же апробированные приемы, а именно: продолжать публично чернить отраслевые структуры, не забывая и институт, в основном через сайт «Украинский лесовод». При этом, как фиговым листком, прикрывается «заботой» об украинских лесах, отстаиванием якобы «государственных интересов» и всякими подобными «гаслами», в полной мере используя весь джентльменский набор, характерный для демагогов, завистников и неудачников. Подобная «аналитика» в 1937 году не одну сотню, если не тысячу ученых (и не только их …) направила в места не столь отдаленные, где они с кайлом и двуручной пилой осваивали преимущественно леса третьей группы (для не лесоводов – это Сибирь и Дальний Восток).

Не хотелось бы уподобляться автору пасквилей (во многом из-за этого никто не хотел с ним вступать в бесполезную дискуссию, доставляя ему удовольствие и попутно рекламируя), но «наш ответ Чемберлену» в данном случае вполне уместен и специально выдержан в стиле и духе главного редактора боевого листка. Слишком уж затянулась «пятиминутка ненависти», с укоренившимися от безнаказанности представлениями «Большого брата» о взаимоотношениях «Юпитера» и «быка». По крайней мере, на себе самозваный «Юпитер» сможет испытать чувства людей, которых на протяжении десятилетий он достаточно часто оскорбляет и поносит. На склоне лет человек предпенсионного возраста (оказывается, что пенсионеры есть не только в УкрНИИЛХА…) занимается далеко не безобидной литературно-пасквильной забавой с предвкушением результатов виртуальных ударов по руководству и сотрудникам института, что видимо, доставляет ему наслаждение весьма сомнительного свойства (заняться больше нечем, что-ли?..).

Не сомневаемся, что данный комментарий провисит на сайте  боевого листка ровно столько, сколько понадобится главреду для ознакомления с ним (в случае ошибки в прогнозах – заранее приносим извинения). Можно будет убедиться – на сколько Попков М.Ю. либерал и демократ, а также терпим к чужому мнению…

Впрочем, собака лает, караван идет…
(восточная мудрость).

…Продолжения в любом случае не будет...

И все же, напоследок, касается всех:


Мы все умрем. Надежды нет.
Но смерть потом прольет публично
На нашу жизнь обратный свет,
И большинство умрет вторично.
И.Губерман

Группа товарищей (из некролога советских времен) – под этим письмом хотели поставить свои подписи многие сотрудники института, но не хочется возвращаться всё в те же «благодатные» советские времена с «письмами трудящихся». Поэтому, ограничимся непосредственными авторами: ветераны и они же действующие сотрудники УкрНИИЛХА – Артем Торосов, Иван Усцкий, Анатолий Полупан.

P.S. Мы далеки от мысли, что и в лесном ведомстве, и непосредственно в институте, все «чудово та безхмарно», и нет места для критики… Но одно дело – критика конструктивная, и другое – сплошное критиканство, злопыхательство и очернительство. Одно дело – благие намерения (хотя их вектор хорошо известен, но от ошибок и заблуждений никто не застрахован), и другое – сознательные разрушительные действия для удовлетворения своих комплексов, тайных желаний и личных амбиций.

Редакція сайту "Лісівник" вдячна авторам цього матеріалу, що надійшов на нашу адресу електронною поштою. 
,
Враховуючи "резонантність" матеріалу, запрошуємо взяти участь у дискусії на теренах нашого сайту всіх небайдужих, і в першу чергу - "Першої скрипки". Всі дописи будуть опубліковані в найстисліші терміни та, за можливі, без коригування.





Мінагрополітики обзавелося Секретаріатом

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 23 вересня 2016 року N 315

Про затвердження Положення про Секретаріат Державного секретаря Міністерства аграрної політики та продовольства України

1. Затвердити Положення про Секретаріат Державного секретаря Міністерства аграрної політики та продовольства України, що додається.
2. Завідувачу сектору Секретаріату Державного секретаря подати до Департаменту роботи з персоналом примірники посадових інструкцій працівників.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра - керівника апарату М. Осійчука.

Міністр
Т. Кутовий

ПОЛОЖЕННЯ
про Секретаріат Державного секретаря

1. Загальні положення

1.1. Секретаріат Державного секретаря (далі - Секретаріат) є самостійним структурним підрозділом апарату Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Міністерство), що забезпечує діяльність Державного секретаря і безпосередньо йому підпорядковується, а до його призначення в установленому законом порядку - особі, що виконує його функції відповідно до вимог чинного законодавства (далі - керівник державної служби).
1.2. Секретаріат у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Положенням про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року N 1119.
1.3. Структура і чисельність працівників Секретаріату визначається штатним розписом Міністерства.

2. Основні завдання Секретаріату

Основними завданнями Секретаріату є:
2.1. Організаційне, аналітичне, інформаційне та інше забезпечення діяльності керівника державної служби, створення належних умов для його роботи.
2.2. Забезпечення організації роботи апарату Міністерства та координація підпорядкованих структурних підрозділів, співпраця з питань координації роботи з керівниками центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - ЦОВВ), а також із Адміністрацією Президента України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України та іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування.

3. Функції Секретаріату

Секретаріат відповідно до покладених на нього завдань, визначених цим Положенням, виконує такі функції:
3.1. Здійснює підготовку необхідних інформаційних і аналітичних матеріалів та документів для керівника державної служби.
3.2. Здійснює формування поточних та перспективних планів роботи керівника державної служби.
3.3. Готує пропозиції щодо підготовки матеріалів до виступів, зустрічей, а також до інших заходів за участю керівника державної служби.
3.4. Організовує проведення нарад, зустрічей та інших заходів за участю керівника державної служби.
3.5. Здійснює попередній розгляд вхідної кореспонденції, визначає перелік виконавців і підготовку проектів резолюцій.
3.6. Опрацьовує у межах компетенції документи, що надходять на розгляд, підпис і візування керівнику державної служби.
3.7. Здійснює аналіз нормативно-правових актів та інших документів, редагування відповідних проектів листів, доручень, протокольних рішень та інших документів за підписом керівника державної служби.
3.8. Забезпечує контроль за виконанням протоколів нарад і зустрічей керівника державної служби, подання пропозицій до апаратних нарад Міністерства, готує за їх результатами проекти відповідних доручень.
3.9. Виконує окремі доручення керівника державної служби та контролює їх виконання структурними підрозділами Міністерства та ЦОВВ.
3.10. Інформує керівника державної служби про хід виконання його доручень та доручень органів вищого рівня.
3.11. Надає у межах компетенції відповідні консультації.
3.12. Здійснює інші функції відповідно до доручень керівника державної служби.

4. Права Секретаріату

Секретаріат має право:
4.1. Одержувати в установленому порядку для виконання завдань, покладених на Секретаріат, необхідні документи, інформацію, довідки, розрахунки, інші матеріали від структурних підрозділів апарату Міністерства, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства.
4.2. Залучати у разі потреби керівників та працівників структурних підрозділів Міністерства до вирішення питань, що належать до компетенції Секретаріату.
4.3. За погодженням з керівником державної служби брати участь у нарадах, семінарах та інших заходах з питань, що належать до компетенції Секретаріату.

5. Завідувач сектору Секретаріату

5.1. Секретаріат очолює завідувач сектору (далі - завідувач Секретаріату), який призначається на посаду і звільняється з посади керівником державної служби.
5.2. На посаду завідувача Секретаріату призначається особа, яка має повну вищу освіту відповідного професійного спрямування, або вищу освіту в галузі знань "Управління та адміністрування" за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра; досвід роботи на посадах державної служби категорій "Б" чи "В" або досвід служби в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності повинен складати не менше трьох років, вільне володіння державною мовою.
5.3. Завідувач Секретаріату прямо підпорядковується керівнику державної служби.
5.4. У разі відсутності завідувача Секретаріату його функції покладаються на одного із працівників Секретаріату.
5.5. Завідувач Секретаріату:
5.5.1. Здійснює керівництво діяльністю Секретаріату.
5.5.2. Здійснює аналіз нормативно-правових актів та інших документів, підготовку у межах компетенції Секретаріату та редагування у разі потреби відповідних проектів листів, доручень, протокольних рішень та інших документів за підписом керівника державної служби.
5.5.3. Здійснює попередній розгляд вхідної кореспонденції, визначає перелік виконавців і підготовку проектів резолюцій.
5.5.4. Подає на підпис і візування керівнику державної служби документи та у разі потреби дає пояснення з відповідних питань.
5.5.5. Організовує планування роботи Секретаріату та забезпечує виконання покладених на нього завдань і функцій.
5.5.6. У межах компетенції надає письмові та усні розпорядження, що є обов'язковими для виконання працівниками Секретаріату.
5.5.7. Розподіляє обов'язки між працівниками Секретаріату та визначає ступінь відповідальності кожного.
5.5.8. Забезпечує роботу Секретаріату згідно з планом роботи Міністерства, організовує належне ведення діловодства.
5.5.9. Погоджує заяви про призначення, переведення, звільнення працівників Секретаріату, а також заяви про надання їм відпусток.
5.5.10. Організовує, забезпечує та контролює виконання в установлені строки доручень керівництва Міністерства, несе відповідальність за стан виконавської дисципліни у Секретаріаті.
5.5.11. Бере участь у нарадах, підготовці документів і матеріалів, віднесених до компетенції Секретаріату.
5.5.12. Здійснює заходи щодо забезпечення дотримання працівниками Секретаріату вимог трудового законодавства, законодавства про державну службу та державну таємницю, правил етичної поведінки, законодавства з питань запобігання корупції, законодавства про захист персональних даних, правил внутрішнього службового розпорядку, правил з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної безпеки.
5.5.13. Здійснює інші функції, передбачені законодавством.

6. Взаємодія Секретаріату з іншими структурними підрозділами

6.1. Секретаріат у межах компетенції з метою виконання покладених на нього завдань та функцій взаємодіє з іншими структурними підрозділами апарату Міністерства.

Головний спеціаліст відділу
експертизи нормативно-правових
актів центральних органів
виконавчої влади Департаменту
правової та законопроектної роботи
Н. Голубова
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FN024597.html

В Минагрополитики выступили за экспорт украинского леса-кругляка за границу


Заместитель министра аграрной политики по вопросам европейской интеграции Ольга Трофимцева считает мораторий на экспорт украинского леса-кругляка вредным для Украины

Об этом Трофимцева заявила в интервью «Европейской правде».

«Что сейчас с мораторием состоялось? По большому счету, вместе с введением моратория на экспорт леса вся торговля фактически перешла в тень. Почти на 100% пошла контрабанда», — рассказала Трофимцева.

По ее словам, от моратория Украина имеет только убытки.

«При этом, незаконные вырубки тоже не прекратились, потому что контроль как отсутствовал, так и сейчас отсутствует», — отметила Трофимцева.

При этом, она выступила и против моратория на вырубку украинского леса.
«Никакой мораторий проблемы не решает. Это может быть очень кратковременным механизмом, скажем, на один год, пока мы сейчас запустим какую-то более эффективную систему работы в этой отрасли, но не дольше», — отметила Трофимцева.

Напомним, ранее заместитель министра экономического развития и торговли — торговый представитель Украины Наталья Микольская заявила, что в ЕС выступают за снятие моратория на экспорт украинского леса-кругляка.

«Устранение данного раздражителя в торговой сфере является необходимым условиям для продолжения реализации на Украине Третьей программы макрофинансовой помощи ЕС, где второй и третий транши — это 1,2 миллиарда евро, а также для дальнейшей либерализации торговли с ЕС», — заявила Микольская на расширенном совещании по проблеме торговли необработанной древесиной.

На Украине с 1 ноября 2015 действует принятый Верховной Радой закон о полном запрете экспорта кругляка. Одной из причин называли непрозрачные принципы распределения лесных ресурсов лесхозами, что ставило иностранных покупателей в более выгодное положение. Тем не менее, этот запрет не мешает экспортировать лес-кругляк за границу страны. Экологи бьют тревогу: Карпаты стремительно «лысеют». В некоторых районах вырубка увеличилась в три раза по сравнению с предыдущими годами. По данным Государственного агентства по лесным ресурсам, в 2015 году незаконно вырубили более 24 тысяч кубометров леса, что нанесло государству убытков на 85 млн грн.

ukraina.ru

Поезія Павла Глазового



ЯК ЛЯКАТИ ВОВКА

Електричкою мисливці їдуть на качок.
Скільки можна там почути всяких балачок!
Літній дядько молодому весело кива:
— Перевірим, як у тебе варить голова.
Йдеш ти полем без патронів, розстріляв усе.
А тобі назустріч вовка сатана несе.
Що ти зробиш?
— Заховаюсь в ямі, за кущем...
— Знайде, синку, й з'їсть негайно з шапкою й плащем.
Є одна мисливська хитрість, знай її і ти.
Не ховатись, а на вовка треба прямо йти.
Перед вовком сядь, роззуйся, і штани зніми,
І лупцюй по морді вовка мокрими штаньми.
Вовк штанів боїться мокрих більше, ніж вогню.
Це кажу я щиру правду, не якусь брехню.
Молодий йому не вірить, скоса погляда.
— Добре,— каже,— якщо буде поблизу вода.
Чи баюра, чи калюжа, чи який струмок...
А як ні, то що робити?
— Не журись, синок!
Доки будеш роззуватись та знімать штани,
Десять раз у тебе стануть мокрими вони.

***

НЕБЕЗПЕЧНЕ ПОЛЮВАННЯ

— Може, підем на охоту
В неділю, Іване?
— Ні, на зайця полювати,
То діло погане.
Якби піти на вовчиська
Чи на кабаняку,
Щоб набратися самому
Страху-переляку.
— Ти зі мною наберешся
Страху без вовчиська.
Це ж я торік на охоті
Підстрелив Ониська.

***

ОТ КОЛИСЬ БУЛИ ДІВЧАТА!

Дорікає дід онуці: — Дивні нині діти.
Вже дівчата розучились навіть червоніти.
А колись були, голубко, дуже соромливі.
Скажеш слово: червоніли, як той мак на ниві.—
Тут онука аж руками вдарила об поли: —
Я, дідусю, уявляю, що ви їм мололи!

***

БУНТАР

Оточили ситі свині
Велике корито,
Їдять, сопуть
та хрумкають
Смачно, працьовито.
І підсвинок до корита
Радий би пролізти,
Але свині не пускають,
Не дають поїсти.
Поштовхався він позаду,
Відбіг до загати
І став свиней ненажерних
Гостро викривати:
- Дармоїди безсоромні!
Кендюхи! Барила!
Коли сором будуть знати
Чорні ваші рила?
І сказав своїм підлеглим
Головний кнуряка:
- Пустіть його до корита,
Нехай не патяка.
Розступились, пропустили
Крикуна малого.
Час минув -
і нині страшно
Глянути на нього:
Розжиріло, знахабніло –
Куди твоє діло!
Молоденьких поросяток
Десятьох заїло.

Так, буває, дехто правду
Чеше всім відкрито
Лиш для того, щоб пропхати
Рило у корито.

***

ТАЄМНИЦЯ МОЗКУ

Кличе хлопець:
— Чуєш, татку!
— Чого тобі синку?
— Я знайшов у себе в книжці цікаву картинку.
На картинці людський мозок. Череп ніби знятий...
Так чого в людини мозок геть увесь пом'ятий? —
Батько глянув, посміхнувся:
— Тут ясна картина.
Як народиться, синочку, на цей світ людина,
То вправляють і вправляють їй «мозга» потрошку,
Доки стане в неї мозок схожим на гармошку.

***

СЕМЕНОВЕ СОБАЧА

— Мав я, куме, собача — ну, на всю округу!
Узнавало по очах злодія, хапугу.
Як зустріне десь того, хто хапає, краде,—
Загарчить, аж зашкварчить, тут же і насяде.
— А куди ж те собача ти подів, Семене?
— Та продав, бо почало кидатись на мене.

***

КУХЛИК

Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші - не мина жодної крамниці.
Попросив він:
- Покажіть кухлик той, що з краю.-
Продавщиця:
- Что? Чево? Я нє панімаю.
Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка.
- Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.-
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
- На Вкраїні живете й не знаєте мови.-
Продавщиця теж була гостра та бідова.
- У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.-
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.

***

Зубрить дід англійську мову
хоч йому вже близько ста
з словником казки дитячі
потихесеньку чита
Пліз гет май шюз мендіт бабо!
раз повів він мудру річ
Баба злиця - що це значить?
Постав валянки у піч!
Вранці баба будить діда
Гей-окей! шурлей- мурлів!
Дід питає - що це значить?
Правий валянок згорів!

***
ГРІШНИЙ ПІП

Дяк попові молодому заявив: — Панотче,
Грішні ви, бо дуже кодло любите жіноче. —
Піп надуся: — Що за гріх тут? Я не розумію.
Зараз я про це спитаю пресвяту Марію. —
Став у церкві на коліна: — Скажи, божа мати,
Чи попові можна діло з женщинами мати? —
Дяк тим часом заховався за іконостасом.
— Ні, не можна! — крикнув звідти солоденьким гласом.
Піп подумав, що слова ті вимовив Христосик.
— Не туди ти, — каже, — синку, тикаєш свій носик.
Молочко ще не обсохло в тебе над губами.
Я запитую не в тебе, а в твоєї мами.

***

«Казав мені дід старенький,
Розумна людина:
— Пиши книжки, голубчику,
Товсті, як цеглина.
А ще краще, як напишеш
Товщу за цеглину.
Тоді зможеш, лебедику,
Купити машину.
А я діда не послухав,
Складаю усмішки,
Через це і шкандибаю
По вулицях пішки.»

Павло ГЛАЗОВИЙ
forum.durdom.in.ua

Мораторій на експорт лісу призвів до зростання контрабанди – Мінагрополітики



Мораторій на експорт лісу не виконує поставлених перед ним завдань, тобто не вирішує проблем з незаконною вирубкою лісу та не став підтримкою для галузі деревообробки, а лише призвів до збільшення контрабанди сировини.

Про це в інтервʼю ЄвроПравді повідомила заступник міністра аграрної політики з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

"За великим рахунком, разом із введенням мораторію на експорт лісу вся торгівля фактично перейшла в тінь. Просто майже на 100% пішла контрабанда", – розповіла вона.

Тому, підкреслила заступник міністра, в деревообробній галузі "треба міняти всю систему, а не просто забороняти".

"…Він (мораторій) не вирішує тих проблем, які він мав вирішувати. Тобто, мораторій не вирішує проблеми незаконної вирубки лісу або підтримки нашої деревообробної галузі. Ця заборона створює більше проблем, ніж вирішує", – відзначила вона.

Заступник міністра зазначали, що її особиста позиція, так само як і позиція міністерства полягає у тому, що "мораторій потрібно відміняти, але змінивши на інші форми підтримки".

Трофімцева також наголосила на тому, що і повний мораторій на вирубку лісу теж не стане вирішенням системних проблем галузі.

Детальніше про плани Мінагрополітики щодо стимулювання українського агроекспорту і не тільки читайте в статті на ЄвроПравді "Як тільки буде статистика 2016 року, ми знову піднімемо питання перегляду квот".

"Як тільки буде статистика 2016 року, ми знову піднімемо питання перегляду квот"



З новим заступником міністра аграрної політики з питань європейської інтеграції ми зустрілися вранці, ще до початку робочого дня. Причому її помічник декілька разів змінював час зустрічі, пропонуючи раніший час.
Ольга Трофімцева була призначена на цю посаду лише у вересні. Втім, у цій галузі вона далеко не новачок. Адже раніше вона очолювала проект "Консультування України в питаннях аграрної торгівлі — в рамках повної та всеохоплюючої угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС", а отже, є фахівцем з питань сприяння експорту до ЄС.
Це помітно навіть з манери розмови. Ольга Трофімцева розмовляє дуже швидко, не маючи потреби думати над відповідями. Саме тому в годинну розмову нам вдалося втиснути дуже багато тем.
В результаті інтерв'ю вийшло досить великим, але ми не стали скорочувати його, зважаючи на відверті відповіді нового заступника міністра. 
– Перш за все, які завдання перед вами ставили при призначенні?
– Насамперед – розширення наших ринків збуту. Тут ідеться не тільки про Європейський Союз, а взагалі про географічне розширення ринків збуту нашої аграрної продукції та продуктів харчування.
І другий момент, звичайно, це збільшення частки продукції з доданою вартістю
Також серед конкретних завдань – підтягування нашої системи контролю управління якістю та безпечності продуктів харчування до європейських стандартів. Ну і, звісно, до стратегії міністерства належить також сприяння виходу малих та середніх гравців на зовнішній ринок.
– Як саме їм можна допомогти?
– Тут є декілька моментів. Основними проблемами для них зараз є дотримання якості виробництва та переробки продукції, причому дотримання не тільки якості кінцевого продукту, але всього процесу.
Так, ми знаємо, що впровадження тієї ж системи HACCP чи будь-яких інших сертифікаційних систем – це, по-перше, коштує грошей, а, по-друге, вимагає все-таки мати спеціалістів на підприємствах, вимагає певних технологічних зусиль, вкладання грошей, інвестицій тощо.
Тому на наступний рік міністерство хоче спрямовувати підтримку для малих й середніх сільгоспвиробників, саме для тих, хто вкладається в технології.
Другий момент – це, звичайно, фінансування. З ним трошки складніше, хоча є певні важелі, наприклад, як той же кредит Європейського інвестиційного банку.
Сподіваюсь, що механізм такої підтримки буде розроблений якнайшвидше, щоб наші виробники, переробники мали до нього дійсно вже доступ.
Але моя особиста думка – цього замало. Виходить певний геп, над покриттям якого треба працювати окремо. Втім, це завдання не тільки Міністерства агрополітики.
– Про яку суму йдеться? І як її можна покрити?
– То навіть не сума. Мова скоріше про механізми. Наприклад, є кредитування за системою Європейського інвестиційного банку, але також мають працювати інші механізми або інструменти на державному або на державно-приватному рівні.
Якщо ми подивимось на інші країни, це можуть бути і ті ж експортні кредити, які надаються саме специфічно для малих, середніх експортерів, або експортно-кредитне агентство.
– Створення експортно-кредитного агентства держбюджетом-2017 не планується.
– Це, якщо чесно, для мене дуже велике розчарування –  ще навесні розмови про швидке створення такого агентства були досить активними. І я дуже сподівалась, що справа не обмежиться заявами.
Це той напрямок, де нам, з Міністерством фінансів та Міністерством економіки, на наступний рік буде про що поговорити.
Безпечність продуктів та квоти
– Щодо переходу на європейські стандарти. Як ви оцінюєте, наскільки Україна входить в графік виконання відповідно до Угоди про асоціацію?
– Насправді ми не можемо дати такої однозначної відповіді. Втім, по деяких напрямках ми йдемо абсолютно по графіку впровадження цих стандартів.
– Наприклад?
– Наприклад, щодо адаптації нашого законодавства в галузі безпеки та якості харчових продуктів – там ситуація виглядає непогано.
Але є аспекти, що стосується тваринництва, виноробної галузі, де в принципі ми, як міністерство, запропонували вже свої якісь законопроекти, але через брак координації їх прийняття трошки гальмується.
До кінця 2017 року ми маємо імплементувати 44 європейських регламенти. Щодо майже половини з них ми вже близькі до завершення роботи.
Єдине, на що хочу звернути увагу – що окрім законодавства, є ще й його реалізація. Саме тому одним з пріоритетів своєї роботи я бачу дуже тісну співпрацю з керівником Держпродспоживслужби Володимиром Лапою.
Він потребує допомоги міністерства, а якщо цього не буде та система контролю управлінням якості і безпечністю не запрацює повною мірою, ми приречені до появи нових і нових проблем.
– Щодо Держпродспоживслужби. На початку року було кілька гучних скандалів з безпечністю українського харчового експорту. Ці проблеми вже вирішено?
– Вони вирішуються. Але до цих гучних скандалів я би хотіла додати ремарку – потрібно уважніше дивитись, що за причини цих скандалів.
На 99,9% ми забезпечуємо безпечність нашої продукції. Звичайно, бувають проколи з нашої сторони – це правда. Але також бувають проколи і з того боку перевіряючої сторони.
Крім того, я хочу сказати це дуже дипломатично, ми є досить великим експортним гравцем, а тому такі претензії можуть бути також викликані конкурентними чи політичними мотивами.
А тому правильна реакція – дуже-дуже уважно подивитися, чи є насправді причина для таких скандалів.
В цілому наша Держпродспоживслужба справляється зі своїми зобов’язаннями. Але є певні проблеми, пов’язані з рішеннями, прийнятими відразу після революції в напрямку дерегуляції.
– Мається на увазі заборона перевірок?
– В тому числі – так. В тому числі й це, й спрощення багатьох речей, що стосуються отримання сертифікатів, карантинних сертифікатів чи санітарних сертифікатів і іншого, порядки перевірок були змінені.
З одного боку – це добре, і дійсно, я теж є прибічником ліберального підходу. Але друга сторона медалі – це було зроблено занадто швидко, можливо, не завжди обдумано в деяких випадках.
Бізнес сам визнає це. Адже ті, хто працює на ринку чесно і прозоро, бачать, що вони програють конкуренцію, поступаючись тим, хто не працює чесно.
– Хотілось би ще поговорити по квотах та їх використанню. Традиційно за деякими статтями річні квоти використовуються за один день, а за іншими – в нас є проблеми. Як цю проблему вирішувати?
– Це не проблема. Інтерес до квот дуже великий, але чомусь їх розглядають як єдину можливість експортувати до ЄС.
Але насправді це лише частина можливостей – окрім того, що ми можемо ввозити на звичайних умовах, ми можемо експортувати частину ще й за нульовими митами.
Деякі квоти вибираємо повністю – наші виробники на перегонки везуть свої заявки вже в перший день року.
Натомість деякі квоти не вибираються взагалі. В чому причина? Причин знову ж таки декілька, не можна говорити тільки про одну – по деяких позиціях у нас просто не вистачає виробництва.
Візьміть баранину – там є непогана квота. Чому не експортується баранина? Тому що її в Україні в принципі майже не виробляють.
– Але наявність квот мала бути стимулом для створення такого виробництва?
– Так, проте основним стимулом для зростання виробництва є внутрішній попит.
Однак ми постійно звертаємо увагу наших виробників на такі можливості. Наприклад, часник – це теж така хороша нішева культура, вона, можливо, не така проста з точки зору агрономії, але тим не менш, для малих і середніх це дуже непогана ніша, яку можна зараз брати, тому що квота по часнику у нас теж не вичерпується.
Деякі інші речі не вичерпуються через об’єктивні причини, як та ж свинина.
Зрозуміло, що зараз свинину ми просто нікуди не можемо повезти через той стан, який у нас є з АЧС (африканською чумою свиней). Або яловичина – її теж можна назвати проблемним моментом. Адже, щоб везти яловичину в Європейський Союз, у нас має бути державна система моніторингу хвороб великої рогатої худоби. Дуже сподіваюся, що ми вирішимо цю проблему, адже по яловичині у нас дійсно потенціал дуже непоганий.
– З експортом свинини шансів немає зовсім?
– Ситуація з АЧС у нас досить складна, і тут потрібно вживати дуже рішучих заходів. Інакше нам буде дуже складно з цією проблемою впоратися.
Тому нам доведеться або закривати в принципі регіональне пересування будь-яких живих тварин, свиней, – це раз, а по-друге, доведеться вводити тимчасові заходи щодо можливості проведення контролю, в тому числі на подвір’ях, забою і так далі.
Нам потрібно взагалі заборонити приватний забій, тому що ми не знаємо, що там відбувається. І тільки тоді ми побачимо якісь перші результати.
– А щодо експорту яловичини?
– Тут я більш оптимістична. Моє спілкування з бізнесом показує, що підприємці  починають розуміти перспективність цього ринку, і тому, можливо, ми знайдемо якийсь варіант по співпраці держави та приватного бізнесу, коли ми зможемо ввести таки цю систему моніторингу. Йдеться десь про 30 мільйонів доларів на рік для системи цього моніторингу
– Але ж держава не може брати фінансування від бізнесу, бо це викликає конфлікт інтересів.
– Так, проте все одно потрібно шукати якийсь вихід з цієї ситуації. Напряму ми не можемо брати, це правда, але є інші можливості.
Я зараз хочу дуже обережно про це говорити, тому що, скажемо так, конкретних обговорень з представниками бізнесу у нас ще не було, але зважаючи, знову ж таки, на їхню зацікавленість у цьому, я думаю, що ми якийсь варіант знайдемо.
– Питання щодо останнього перегляду квот. Наскільки воно є перемогою? Адже Україна не отримала збільшення квот по курятині, що є важливим для нас.
– Так, ми не отримали перегляду по курятині й по цукру, що теж є дуже важливим. Скажемо так, Європейська комісія поки що не пішла нам назустріч, але ключове слово – поки що.
– Тобто ви очікуєте подальших переглядів квот?
– Так. Поясню, чому. За великим рахунком, це все ж таки перемога, і досить таки немаленька, якщо звернути увагу на те, яка позиція була у Європейської комісії, скажімо, рік тому.
Тоді позиція була така – про що ми говоримо, ви отримали вже зараз дуже багато з нашої точки зору, а наступні переговори можливі десь за 5 років. Ми – попередня команда міністерства і нинішня – змогли (може, це не дипломатичне слово) додавити ЄС.
Але ви запитали – задоволені чи ні розмірами додаткових квот, і я особисто незадоволена. Та все ж нам пішли назустріч, з нами почали вести перемовини, це основна перемога.
Ми втягнули ЄС в процес подальших кроків, і звичайно, будемо далі про це розмовляти.
– Як ви оцінюєте, коли Україна знову може сказати, що нам цього мало, ми хочемо ще?
–  Як тільки буде статистика 2016 року, ми знову піднімемо питання перегляду квот. При цьому ми будемо трошки інакше до цього підходити: більш комплексно, більш системно. Ми будемо більше рахувати, краще обґрунтовувати свої бажання, трошки більше цифр показувати Європейській комісії.
Органіка та мораторії
– Ще одна ваша заява – це активізація виходу на ринок органічної продукції. Звідки гроші на це?
– Тут насамперед проблема не в грошах. Насамперед проблема в мисленні. Значна частина вітчизняних агровиробників мислять традиційно та не хочуть нічого міняти, не хочуть диверсифікувати своє виробництво.
Але ще потрібно не боятися цього трирічного перехідного періоду, а саме це основна проблема. Адже щоб перейти на органічне виробництво, вам як виробнику потрібен період в три роки, коли ваша земля не буде отримувати ніяких гербіцидів.
Що відбувається? По-перше, врожаї падають просто драматично, зрозуміло, відповідно, не всі це витримують. По-друге, в нас земля – це досить-таки цінний актив, щоб вона три роки просто стояла, якщо ти не використовуєш її.
– Як тоді уряд може допомогти виробникам перейти на виробництво органічної продукції?
– Найпростіший шлях – це просто інформування. Це теж важливо – далеко не всі аграрії знають про ці можливості. Вони не знають, що на деякі види продуктів ціна на конвенційні та органічні може різнитися вдвічі. А головне – велетенський ринок ЄС, який потребує такої продукції й не може сам задовольнити цей попит.
– Тобто європейський ринок органіки в дефіциті?
– В дефіциті абсолютно. Тобто там попит набагато перевищує пропозицію, європейським фермерам немає звідки в короткочасовій перспективі взяти можливість покриття цього попиту, і тому європейські імпортери шукають постійно нашу органічну продукцію.
Втім, великим фактором ризику для нашого виробника органіки є дуже-дуже маленький внутрішній ринок.
І тому деякі фермери мені кажуть: от добре, я зараз перейду на органіку, а у мене щось не піде в Європейському Союзі чи десь там, і що я буду з цією органікою робити? Мені потрібно буде її збувати в Україні по звичайній ціні, тому що як органічну її тут ніхто не купить.
До речі, ще одна проблема – якість і репутація. Дуже часто виробники намагаються дурити в питанні органіки. Це дуже погано, тому що тут ринок ще більше чутливий, ніж звичайний. І такі дії – це удар не лише по власній репутації, а по репутації української органічної продукції взагалі. Одного такого чорного барана хватає для того, щоб всім іншим дуже-дуже серйозно ускладнити бізнес.
– Оскільки ви заговорили про землю, то яка ваша оцінка мораторію на її продаж? Він гальмує український експорт в ЄС?
– Він не тільки експорт гальмує, він гальмує весь розвиток сільського господарства.
Це такі банальні речі – ринок землі має бути, в усіх розвинених країнах ринок землі є. Крапка.
Звичайно, що нам потрібно підходити до відкриття ринку обережно. Я є прибічником тієї системи, яку пропонувало наше міністерство, а саме: відкривати поступово, не відразу продавати землю, можливо, спочатку почати з продажу прав оренди землі.
Але те, що ринок землі відкривати потрібно – це очевидно. Мораторій гальмує інвестиції, гальмує нормальні економічні відносини у секторі.
Ну й нарешті, жоден мораторій не може бути довгостроковим вирішенням проблеми.
– До речі, а як щодо мораторію на експорт лісу?
– Та ж сама позиція –  він не вирішує тих проблем, які він мав вирішувати. Тобто,
мораторій не вирішує проблеми незаконної вирубки лісу або підтримки нашої деревообробної галузі. Ця заборона створює більше проблем, ніж вирішує.
Тому моя особиста позиція, в принципі позиція міністерства, та й того законопроекту, який розробляли ми спільно з Міністерством економічного розвитку та торгівлі – мораторій потрібно відміняти, але змінивши на інші форми підтримки.
– Йдеться про аукціони, в яких вітчизняний виробник матиме певні переваги.
– Це теж для мене спірне питання. Моя особиста думка – потрібно ще подивитись щодо цих аукціонів.
Але інші механізми потрібно вводити. Там такий клубок проблем, що можна його змінити тільки комплексним реформуванням галузі в принципі. Дивіться, є ліси, які підпорядковуються нашому міністерству, нашому Держлісагентству, є ліси, які підпорядковуються Міноборони, є ліси, які в підпорядкуванні ще якихось інших відомств і так далі…. Там бардак абсолютний!
Що зараз з мораторієм відбулося? За великим рахунком, разом із введенням мораторію на експорт лісу вся торгівля фактично перейшла в тінь. Просто майже на 100% пішла контрабанда.
Виходить, ми від мораторію маємо лише збитки, а наживається на цьому хтось інший. При цьому незаконні вирубки від цього теж не зупинилися, тому що контроль як був відсутній, так і зараз відсутній. Тому там треба міняти всю систему, а не просто забороняти.
– Чи вирішить проблему повний мораторій на вирубку?
– Я думаю, теж ні. Повторю свою думку: ніякий мораторій проблеми не вирішує.
Це може бути таким дуже короткочасовим якимось механізмом, скажімо, лише на один рік, поки ми зараз запустимо якусь ефективнішу систему роботи в цій галузі, але не довше.
– Аргумент прихильників мораторію – він призвів до зростання саме в галузі української деревообробки. Наскільки це відповідає дійсності?
– Це відповідає дійсності, але частково. Після зустрічей і спілкування з представниками деревообробної галузі я відчуваю – проблеми все одно залишилися. Мораторій трошки допоміг галузі, але всі продовжують жалітися на дефіцит сировини на внутрішньому ринку.
Виходить, повна заборона – це як сокирою ремонтувати айфон.
– Під час свого останнього візиту до Києва єврокомісар Мальмстрьом дала зрозуміти, що отримала дуже позитивні сигнали щодо питання лісу і що проблему незабаром буде вирішено. Можна зрозуміти, що це означає?
– Я думаю, що пані Мальмстрьом побачила, що ми налаштовані абсолютно конструктивно.
Ми знаємо, що порушуємо наші зобов’язання, але ситуація на сьогодні така –  у нас є сторони й інтереси, вірніше, сторони в цій дискусії різні, і ми маємо з ними вести діалог.
Вони зрозуміли, наскільки це складне питання тут внутрішньо, а по-друге, ЄС позитивно оцінив нашу готовність до співпраці з ними щодо вирішення цієї проблеми.
Сприяння експорту та ГМО
– Ви самі казали, що ваші повноваження не обмежуються ринком ЄС. Зараз Україна веде переговори про зону вільної торгівлі з низкою країн, в тому числі з Туреччиною, з Ізраїлем. Які позиції міністерства щодо цих питань?
– Вони різні, адже наші позиції дуже прагматичні. Ми – за вільну торгівлю, але за умови захисту інтересів нашого сектора.
Тому, наприклад, із Туреччиною у нас перемовини щодо зони вільної торгівлі трошки затягуються, в тому числі через наші сільськогосподарські позиції. Туреччина – сильний аграрний гравець. Ми ведемо з ними активний діалог щодо можливостей знайти якісь спільні позиції, але на сьогоднішній день ситуація виглядає складною.
З Ізраїлем трошки простіше, але ми поки що не на тому етапі, коли можна говорити про якісь конкретні домовленості.
Я б, чесно кажучи, почала хоча б з того, що
ми маємо створювати в ключових для нашого експорту країнах нормальні торговельні представництва з аграрними аташе.
– Про аграрних аташе, якщо можна, трохи детальніше.
– Це теж моя ідея фікс. Ми з вами вже говорили про механізми, як сприяти нашим малим і середнім експортерам у виході на зовнішні ринки.
Звичайно, що на місці хтось має виконувати підготовчу роботу. Хто це може бути? Це може бути саме цей аграрний аташе, або це мають бути якість торгово-промислові палати, але знову ж таки, з аграрними спеціалістами там на місці.
Тому що на сьогодні ситуація у нас критична! При посольствах у нас є зазвичай торговельні економічні місії чи щось подібне, проте в якому вони стані через відсутність державного фінансування!
Ще одна теза – аграрний сектор зараз дає 40% експортної виручки, то як можна так неуважно до нього ставитись? Тобто це мені здається просто логічним – в  ключових експортних регіонах мати дипломатів, які були б спеціалістами з аграрних питань.
– В принципі, в Мінекономіки планують робити точки офісу торговельних представників.
– Чудово.
– Чи вирішує це проблему?
– Ні. Це лише частково вирішує проблему. Тому що аграрний сектор – специфічний, тут має бути людина, яка розбирається в цьому.
– Які ключові ринки, країни, де такі аташе мають бути?
– Однозначно Європейський Союз, тобто в Брюсселі ми маємо когось мати, однозначно Північна Америка, однозначно Африка, однозначно Азія, на сьогоднішній день я б так сказала.
– Тобто чотири фахівця?
– Так. От як мінімум чотири фахівця, п’ятого я б посадила десь на Близькому Сході, але це вже "хотєлкі".
– Повертаючись до режимів вільної торгівлі. З Канадою така угода вже підписана. Як ви оцінюєте її наслідки для агроекспорту?
– В принципі, позитивно. Там для наших аграрних експортерів відкрились певні ніші. Звичайно, вони існували й раніше, проте завдяки зоні вільної торгівлі ми дійсно отримали ширший доступ до канадського ринку.
На місці наших агроекспортерів я б уважніше подивилася на цю угоду і на можливості, які вона відкрила. Тому що це не тільки для Канади, це фактично наші ворота до північноамериканського ринку.
– В уряді уже обережно починають говорити про можливість розпочати аналогічний діалог зі Сполученими Штатами. Наскільки це вигідно? Адже США і так мають достатньо відкритий ринок. Ми відкриємось, а щодо них особливих змін не буде.
– Тут я скажу, частково поділяю таку обережну позицію, ми ж буквально два тижні тому були з урядовою делегацією з Міністерством економіки в Сполучених Штатах і зустрічались, і теми були різні щодо торгівлі.
Чому обережно? Тому що дійсно Сполучені Штати, по-перше, самі великий гравець на аграрному ринку, це в найближчому майбутньому один із наших найперших конкурентів на світових аграрних ринках.
Тому говорити про зону вільної торгівлі зі Штатами можна, але потрібно дуже сильно зважувати ось на ці конкурентні переваги, їхні та наші. Наприклад, можна говорити спочатку не про зону вільної торгівлі, а про менші кроки по лібералізації торгівлі, а вже згодом піднімати питання ЗВТ.
– Але, з іншого боку, ми не можемо бути конкурентами американським виробникам, адже у них легалізовані біотехнології, а в нас ГМО під забороною.
– Так, це теж така цікава тема. Я тут трошки по-європейськи консервативна, тобто я теж до ГМО ставлюсь обережно.
– Але Україна консервативна навіть за європейськими стандартами.
– Так, але я цю обережність, цю консервативність навіть підтримую.
Для лібералізації ГМО, навіть до рівня ЄС, в країні має дуже добре працювати оця система права, система контролю та нагляду.
Якби у нас в Україні буда стовідсоткова впевненість в якості роботи такого держконтролю – а це не лише наше міністерство, це й МОЗ, і Мінекології, і правоохоронні органи, – тоді б я, можливо, сказала: окей, давайте зробимо ці регуляції хоча б як в Європейському Союзі, а, можливо, ще й далі підемо.
Тому що, з одного боку, це все виглядає досить-таки спокусливо, якщо поглянути на успіх агросектора, наприклад, Бразилії. Але є великі побоювання. Окрім того, моя особиста думка – наш максимум ефективності аграрного сектора, виробництва та експорту навіть без біотехнологій та ГМО, а за рахунок більшої технологічності, ще далеко не досягнутий. Давайте спочатку попрацюємо в цьому напрямку.
Інтерв'ю взяв: Юрій Панченко,
редактор "Європейської правди"
Юрій Панченко, Європейська правда _ Понеділок, 24 жовтня 2016, 09:02


У Швеції заборонили дрони з камерами





Вищий адміністративний суд Швеції фактично заборонив польоти безпілотників, оснащених камерами

Про це пише Engadget.

Суд стверджує, що власники таких безпілотників повинні отримати дозвіл, який вказує, що дрони будуть використовуватися для запобігання злочинів чи нещасних випадків.

Промислова група UAS Швеція стверджує, що рішення суду може вбити ринок безпілотників у Швеції. Видання Aftonbladet тим часом вказує на те, що рішення не має сенсу в контексті існуючих законів.

Справа в тому, що шведам дозволено робити знімки в громадських місцях, і, на думку журналістів, неважливо, чи камера підключена до квадрокоптеру, чи ні.

На думку шведських ЗМІ, таке рішення, в першу чергу, вплине не на любителів, а на професійних кінематографістів.

24 ЖОВТНЯ, 2016, 10:58
espreso.tv

На Днепропетровщине блокировали незаконную вырубку леса (фото)



За последнюю неделю работниками полиции было выявлено три факта незаконной вырубки деревьев в лесополосе на территории Томаковской поселкового совета, Кисличуватского и Выводовского сельских советов.

Об этом Днепр Час сообщает пресс-служба ГУНП Днепропетровской области.

В местах совершения правонарушения правоохранители задержали 8 человек, жителей Томаковского района, которые спиливали деревья и перевозили древесину с помощью транспортных средств.

Орудия выпиливания, древесина, а также транспортные средства были изъяты и находятся в Томаковском ОП. Они являются вещественными доказательствами уголовных производств, на транспортные средства наложен арест.

По данным фактам возбуждены уголовные производства по статье 246 Уголовного кодекса Украины (незаконная вырубка леса). Проводятся досудебные расследования, которые в дальнейшем будут направлены в суд.

Санкция статьи злоумышленникам предусматривает наказание:
- Штраф от 850 до 1700 гривен;
- Арест на срок до 6 месяцев
- Ограничение свободы на срок до трех лет;
- Лишение свободы на срок до трех лет с конфискацией незаконно добытого.









strichka.com

Лесную отрасль проверит Генпрокуратура





КРАСНОЯРСК, 24 октября, РИА ФедералПресс. Эксперты красноярского регионального отделения ОНФ обратились с заявлением Генпрокуратуры РФ, в котором просят дать оценку состоянию дел в лесной отрасли края. По мнению экспертов, уровень криминализации этой сферы в регионе чрезвычайно высок.

Как рассказали в пресс-службе регионального отделения ОНФ, по данным специалистов Красноярского филиала ФГБУ «Востсиблеспроект», с которыми консультировались активисты, в крае в настоящее время утрачен государственный контроль над лесопользованием. С одной стороны, ощущается нехватка финансирования этой сферы, например, на лесоустроительные работы в крае в 2014-2015 годах была направлена едва ли треть от необходимой суммы. С другой же, бюджетные средства в этой сфере часто расходуются нецелевым образом.

По оценкам экспертов ОНФ, некоторые признаки указывают на криминализацию лесной отрасли края. Так, по данным природоохранной прокуратуры, большая часть лесных участков, предназначенных для заготовки древесины, предоставлялась предпринимателям без торгов. Для реализации шести приоритетных инвестпроектов были переданы предприятиям лесные участки общей площадью 5,7 млн га с объемом ежегодной расчетной лесосеки более 6 млн куб. м. А это 42,8 % всей площади лесного фонда края, переданного в аренду для заготовки древесины. При этом общий размер долгов по арендным платежам за использование лесов растет с каждым месяцем. По состоянию на 1 января 2016 год они превысили 1,5 млрд рублей, и это самый высокий показатель в России.

Эти и другие факты заставили активистом ОНФ обратиться в Генеральную прокуратуру РФ с просьбой провести проверки всех региональных ведомств, отвечающих за лесное хозяйство. На региональном уровне, как отметили в ОНФ привести в порядок дела в этой сфере, видимо, не могут.