На Полтавщине накрыли банду, вырубавшую леса на миллион гривен

В Полтавской области разоблачили группу лиц, которая занималась незаконной вырубкой деревьев.

Об этом сообщает Департамент защиты экономики Национальной полиции Украины.
.

• 
  
  

  © Национальная полиция Украины

В состав банды входили старший мастер леса, директор и работники пилорамы. Порубка деревьев осуществлялась в лесных массивах Полтавского района и в дальнейшем доставлялась на пилораму. Древесина обрабатывалась и реализовалась.

"Для создания видимости легальности вырубки старший мастер леса прикреплял на бревна чипы без указания информации в базе данных. После доставки древесины на пилораму чипы снимались", - рассказали в полиции.

Работники Управления защиты экономики и следствия полиции задержали участников группы во время доставки очередной партии древесины.
По предварительным данным сумма нанесенного государству убытка достигает одного миллиона гривен.

Открыто уголовное производство по ст. 246 (Незаконная порубка леса) Уголовного кодекса Украины.

Как сообщал "Обозреватель", Европейский союз может предоставить Украине помощь в сумме 600 млн евро в обмен на отказ от запретаэкспорта леса-кругляка.

ГПУ инициирует введение уголовной ответственности за незаконную транспортировку и переработку леса.

27 октября 2016, 00:27
obozrevatel.com

Далі...

Охоронні зони місць проживання, зростання, розмноження і зимівлі рідкісних видів флори і фауни. Теорія та практика.

В.Є. Борейко, І.Ю. Парнікоза, Київський еколого-культурний центр

Автори дякують наукового співробітника НПП Гомільшанські ліси С. Вітера за консультації.

Екологічна шкода від санітарних та інших рубок, розчищення лісу від захаращеності рідкісним видам флори і фауни

Аналіз Червоної книги України показує, що від проведення санітарних та інших рубок, а також розчищення лісу від захаращеності страждає 122 види флори і фауни, занесених до Червоної книги України (89 видів фауни та 33 види флори), а також 119 видів тварин, занесених до список 2 Бернської конвенції (5, 12, 13, 23).

Під час збору мертвої деревини, рубок дерев знищуються місця проживання рідкісних тварин і рослин, гнізда й токовища птахів, притулку кажанів, місця зимівлі рідкісних змій і тритонів, місця проживання та розмноження рідкісних жуків, молюсків, місця зростання рідкісних рослин (5, 12, 13). Наприклад, багато видів хижих птахів, чорний лелека десятки років використовує один і той же гніздо (гніздовий консерватизм). Під час рубок дерево з перебувають на ньому гніздом знищується, що веде до втрати птахами сприятливого місця розмноження. Дуже негативно на багатьох тварин (птахи, звірі) позначається також і фактор занепокоєння, коли, наприклад, птиці залишають гніздо або токовище через які проходять по сусідству з ним рубок (1, 18, 19). У Поліському заповіднику і в Шацькому національному парку зафіксовані випадки загибелі гнізд чорного лелеки через проведення санітарних рубок (13). Для кажанів дуже важлива наявність не тільки одиничного старого або дуплистого дерева, де відбувається їх розмноження або відпочинок, а й сусідніх з ним таких же дерев. Вирубка таких дерев може призвести до зникнення багатьох видів кажанів (5, 22).

Однією з головних причин зникнення рідкісного виду молюска серуліни зубчастої є збір хмизу (5).

Серйозні проблеми лісогосподарська діяльність створює для видів рідкісних рослин і грибів. Рубки лісу не тільки на пряму знищують місця зростання багатьох видів пролісків, орхідей шляхом валки дерев, збору хмизу або трелювання лісу по лісовій підстилці, а й непрямим шляхом - через зміни в результаті рубки освітленості, вологості або загибелі мікоризи на ділянці лісу. Так, наші спостереження показали, що рубка і трелювання лісу в заказнику Любочівскій на півдні Київської області привела до значного скорочення чисельності підсніжника звичайного. У районі гори Купол в національному парку Голосіївський і в регіональному ландшафтному парку Лиса гора велосипедистами були частково знищені популяції орхідей і первоцвітів. У Поліському заповіднику санітарні рубки лісу негативно впливають на червонокнижні дифазіаструм і гудайеру повзучу (21).

У зв'язку з тим, що в господарській, рекреаційній зоні національних парків, біосферних заповідників та регіональних природних парків відбуваються лісогосподарські заходи (рубки лісу, збір хмизу і т.д.), там в першу чергу повинні створюватися охоронні зони навколо місць проживання, зростання, розмноження і зимівлі рідкісних видів. Інакше забезпечення охорони багатьох рідкісних видів флори і фауни в рекреаційній і господарської зонах даних категорій ПЗФ неможливо. Подібні охоронні зони також повинні створюватися і в лісогосподарських не заповів лісах.

Світовий досвід створення охоронних зон навколо місць проживання, зростання і зимівлі рідкісних видів фауни і флори

Світовий досвід охорони рідкісних видів флори і фауни показує, що дуже ефективним способом є створення охоронних зон, наприклад, навколо гнізд рідкісних птахів (хижі птахи, чорний лелека), там забороняється проведення різних рубок, захід людей і т.п. У Швеції охоронні зони з забороною рубки радіусом 200 м створені навколо гнізд орлана-білохвоста (7). У Східній Німеччині біля гнізд скопи, орлана білохвоста і малого подорлика з радіусом 100 м створювалися зони, в яких заборонялася будь-яка господарська діяльність, і з додатковим радіусом в 100 м, де господарська діяльність заборонялася в гніздовий період (6). У Латвії в 1973-1986 рр. навколо гнізд рідкісних птахів було створено 304 охоронні зони. У Білорусі в 2013 р затверджено Радою Міністрів Постанова, якою визначено порядок охорони місць проживання рідкісних тварин і рідкісних рослин користувачами земельних (водних) ділянок (3).

Досить системно і продумано організовано створення охоронних зон в деяких країнах Євросоюзу. Так, в Польщі процедура створення таких зон затверджена в 2014 р спеціальним розпорядженням Міністерства охорони навколишнього середовища Польщі, тобто має юридичну основу (8). Створення охоронних зон навколо місць розмноження (або проживання) передбачено не тільки для птахів, але також і для ссавців, рептилій і комах (всього 26 видів) (8, 16).

Як правило, охоронна зона складається з двох частин - постійної (50-200 м) і тимчасової (500 м), остання функціонує тільки в період розмноження (8, 16).

Крім цього охоронні зони створюються і для 23 видів рідкісних рослин і грібов- лишайники, плавуни, папороті, вищі рослини (радіус такої зони 30 м-100 м). Якщо рідкісний вид рослини мешкає у водоймі або болоті, то охоронна зона тоді займає все болото або водойму, причому іноді і з береговою зоною до 50 м (20, 25).

21 травня 1992 р Європейським Союзом була прийнята Директива Ради 92/43 / ЕЕС «Про збереження природних середовищ існування і дикої фауни і флори», яка акцентує увагу на збереження місць проживання, зростання рідкісних видів фауни і флори (14).

Досвід створення охоронних зон навколо місць проживання, зростання, розмноження і зимівлі рідкісних видів флори і фауни в Україні.

Український орнітолог С.Г. Вітер рекомендує створювати такі охоронні зони для таких видів рідкісних птахів (радіус):

орлан-білохвіст - 700 м
орел-могильник - 500 м
підорлик малий -400 м.
курганник, осоїд, орел-карлик - 300 м.
канюк звичайний, тетеревятник, перепелятник - 200 м (1).

Червона книга України рекомендує створювати навколо гнізд змієїда, великого і малого подорликов, беркута, орлана-білохвоста охоронні зони радіусом 500 м (5). На жаль, незрозуміло, чому для інших рідкісних червонокнижних видів хижих птахів в видових нарисах Червоної книги України немає ніяких згадок про необхідність створення охоронних зон.

На жаль, в Україні нормативними документами не передбачено обов'язкового створення охоронних зон навколо гнізд хижих птахів (за винятком охоронних зон навколо токовищ глухарів радіусом 300 м) (4). Тому в Україні організація охоронних зон навколо гнізд рідкісних птахів практично не відбувається. У 2010 р Держкомлісгоспом України було затверджено Методичні вказівки по проведенню таксації лісосік, в яких рекомендувалося виявляти рідкісні дерева і гнізда птахів (15), що не давало природоохоронного ефекту, так як не було вказано для яких саме видів птахів створюються охоронні і які охоронні зони повинні мати розміри.

Поки єдиним в Україні парком, де така робота була проведена і повністю закінчена, є національний парк Гомільшанські ліси. У 2007-2009, 2011 рр. наукові співробітники парку виявили місця гнізд рідкісних птахів. В кінці 2011 р навколо гнізд знайдених рідкісних птахів були визначені охоронні ділянки, які були зафіксовані в Проекті організації території парку. Межі охоронних ділянок проводились на межі виділів і кварталів і становили охоронну зону для канюка звичайного, курганника, яструба-тетеревятника і перепелятника, дербнік радіусом 300 м, для сірої сови -100 м, для орла-карлика - 400 м, для малого подорлика і орла -могільніка - 500 м, для орлана-білохвоста - 600 м. В охоронних зонах заборонялося проведення будь-яких лісогосподарських заходів. Дані ділянки створювалися у всіх зонах національного парку крім заповідної, охоронний режим якої і так відповідав необхідним нормам охорони рідкісних птахів. В результаті був створений 52 охоронних ділянки для 14 видів рідкісних птахів, що мають 152 гнізда (7 охоронних ділянок для ушастой сови, 4 - для змієїда, 8 для - могильника, 18 для сірої сови, 12 для орла-карлика, 3 для малого подорлика, 40 для канюка звичайного, 4 для чорного шуліки, 14 для осоеда, 21 для яструба-тетеревятника, 11 для перепелятника, 2 для орлана-білохвоста, 2 для курганника, 1 - для кобчика). Даний Проект організації території нацпарку був затверджений в кінці 2011 р У наступні роки ведеться моніторинг стану виявлених гнізд птахів (11).

У цих охоронних зонах заборонені всі види рубок (2, 9).

Також в даному нацпарку були створені охоронні зони навколо місць проживання рідкісних рослин (11).

З 2016 року в Україні була активізована робота по створенню охоронних зон навколо гнізд рідкісних птахів. Національні парки Гуцульщина, Гомільшанські ліси, Ічнянський, Вижницький, Ужанський, Кременецькі гори, Галицький, Карпатський, Сколівські Бескиди, Подільські Товтри, Черемоський і Синевир за пропозицією Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ), схваленого Мінприроди України (17), почали таку роботу .

У жовтні 2016 р, за пропозицією КЕКЦ, Держлісагентство України звернулося з пропозицією в облуправління лісового господарства використовувати досвід НПП Гомільшанські ліси зі створення охоронних зон у своїй роботі (24).

Необхідні заходи зі створення охоронних зон навколо місць проживання, зростання, розмноження і зимівлі рідкісних видів флори і фауни в Україні

Найближчим часом в Україні буде затверджено нові Санітарні правила в лісах України, якими передбачено створення охоронних зон навколо гнізд червонокнижних хижих птахів радіусом 500 м, а для чорного лелеки 1000 м.

Однак цього явно недостатньо. Охоронні зони повинні бути також передбачені для місць проживання, зростання, розмноження, зимівлі рідкісних видів звірів, амфібій, рептилій, комах, молюсків, а також для червонокнижних рослин, грибів, лишайників. Для цього необхідно внести відповідні зміни до Лісового кодексу України та Закон «Про Червону книгу України», що передбачають розробку та затвердження спеціального Положення про охоронні зонах Кабміном України або Мінприродою України (як це зроблено в Польщі) (8, 20).

Такі охоронні зони в обов'язковому порядку повинні бути створені в рекреаційних і господарських зонах всіх лісових національних парків (їх зараз близько 30) і біосферних Карпатському і Чорнобильському заповідниках, а також у рекреаційних і господарських зонах лісових регіональних природних парків (бо там ведеться лісогосподарська діяльність) . Розташування охоронних зон для рідкісних видів флори і фауни в національних парках, біосферних заповідниках і регіональних ландшафтних парках слід вносити в Проекти організації території даних об'єктів ПЗФ, а охоронні зони в комерційних лесхозах- в матеріали лісовпорядкування. Бажано охоронні зони також затверджувати наказами директорів національних парків, регіональних ландшафтних парків, біосферних заповідників, а в комерційних лісах-наказами директорів лісгоспів або керівників облуправлінь лісового господарства. В охоронних зонах повинні бути заборонені всі види рубок, збір мертвої деревини, а також їх відвідування людьми.

Такі охоронні зони необхідно створювати і в комерційних лісгоспах, які не мають на своїй території об'єкти ПЗФ. Нами розроблені наступні нормативи для охоронних зон навколо місць проживання, зростання, розмноження і зимівлі рідкісних видів флори і фауни = (Додаток 1, Додаток 2).


Література

1. Витер С. Г. , 2014, «Гнездовой консерватизм» (верность месту), лесное хозяйство и стратегия охраны хищных птиц в Украине // Пернатые хищники и их охрана, № 29. — С. 39-5.

2. Національний парк «Гуцулыцина» почав створювати охоронні зони навколо гнізд  рідкісних птахів (http://ecoethics.ru/natsionalnyiy-park-gutsulshhina-nachal-sozdavat- ohrannie-zony-vokrug-gnezd-redkih-ptits/)

3. Положение о порядке передачи мест обитания диких животных и (или) мест произрастания дикорастущих растений, относящихся к видам, включенным в Красную книгу Республики Беларусь, под охрану пользователем земельных участков и (или) водных объектов, утверждено Советом Министров Республики Беларусь 18.05.2009 № 638.

4. Порядок поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затверджено Постановою Кабміна України від 16.05.2007 № 733.

5. Червона книга України. Тваринний світ ,2009,— К.: Глобалконсалтинг,  600 с.

6. Dornbusch М., 1986, Bestand und Schütz der GreiiVogel und Eulen in der DDR // Falke, Bd 33, No 12, —S. 390—397.

7. Helander В., 1977, The white-tailed sea eagle in Sweden // World Confer. Dirds of Prey, Oct. 1975. – Basingstoke, P. 319—329.

8. Rozporządzenie Ministra Środowiska 06.10.2014 «W sprawie ochrony gatunkowej zwieząt», Dziennnik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej, № 1348, 07.10.2014.

9. Национальный парк Синевир приступил к созданию охранных гнезд вокруг редких птиц http://ecoethics.ru/natsionalnyiy-park-sinevir-pristupil-k-sozdaniyu-ohrannyih-zon-vokrug-gnezd-redkih-ptits/

10. Ичнянский и Выжницкий национальные парки приступили к созданию охранных гнезд вокруг гнезд редких птиц http://ecoethics.ru/ichnvanskiy-i-vyizhnitskiy-natsionalnyie-parki-pristupili-k-organizatsii-ohrannyih-zon-vokrug-gnezd-redkih-ptits/

11. Лист національного парку Гомольшанські ліси від 4.08.2016 р. № 276-07-91

12. Червона книга України, Рослинний світ,2009,  К., Глобалконсалтинг,  600 с.

13. Борейко В.Е., Левина Г.Н., 2016, Санитарные рубки в объектах ПЗФ. Экологический вред и противозаконный вид деятельности, К., КЭКЦ, 132 с.

14. Директива Ради 92/43/ЄЕС від 21 травня 1992 р. «Про збереження природних середовищ існування і дикої фауни та флори».

15. Методичні вказівки з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Держкомлісгоспу, затверджений Наказом Держкомлісгоспу України від 22.11.2010 № 403.

16. Борейко В.Е., 2016, Юридические и практические аспекты создания охранных зон вокруг гнезд, мест размножения редких птиц и других видов животных в Польше , Украине и некоторых других странах, Гуманитарный экологический журнал, № 3, стр. 3-6.

17. Лист Мінприроди України № 9-01/645-16 від 07.06.2016.

18. Стельмах С.М., 2015, Проблеми забезпечення охоронного режиму заповідної зони Яворівського національного природного парку в аспекті збереження тваринного світу, В кн. Прагматичні аспекти діяльності національних природних парків у контексті збалансованого розвитку, Матеріали конференції, Чернівці, Друк Арт, стр. 268-271.

19. Горбань І.М., Скільський І.В., 2016, Про необхідність моніторінгу популяцій глушця (Tetrаourogallus) і тетерука (Tetrаotetrircs) в Українських Карпатах, В кн. Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень, Матеріали третьої конференції, Чернівці, Друк-Арт, стр. 23-26.

20. Rozporządzenie Ministra Środowiska 06.10.2014 «W sprawie ochrony gatunkowej grzybow», Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej,  № 1408, 16.10.2014.

21. Бумар Г.Й., Попович С.Ю., 2001, Сучасні проблеми збереження екосистеми Поліського природного заповідника як наслідок резерватогенних сукцессій, Заповідна справа в Україні, в. 2, стр. 59-61.

22. Ильин В.Ю., Смирнов Д.Г., Янаева Н.М., 2003, Влияние антропогенного фактора на рукокрылых (Chiroptera, Vespertilionidae) Поволжья, Экология, № 2, стр. 134-139.

23. Конвенция об охране дикой фауны и флоры и природних сред обитания в Европе (Бернская конвенция), утверждена 19 сентября 1979 г.

24. Лист Держлісагенства України від 4.10.2016 р. № 02-31/5507-16.

Rozporządzenie Ministra Środowiska 09.10.2014 «W sprawie ochrony gatunkowej roślin», Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej,  № 1409, 16.10.2014.

ecoethics.ru

Далі...

Розвиток добровільного пожежного руху — шлях до формування сучасної системи цивільного захисту

Розвиток добровільного пожежного руху — шлях до формування сучасної системи цивільного захисту

Для європейських країн та й всього світу загалом звичною практикою є спільна діяльність професійних вогнеборців та добровольців. Здебільшого, кількість останніх навіть є в рази більшою, особливо у невеличких містах та селищах. Наприклад, у США 72 % пожежників — добровольці, а у Швеції — 80 %. Такий підхід дозволяє підвищити рівень пожежної безпеки громадян на місцях. Саме тому, в рамках реформи ДСНС з метою вдосконалення системи реагування на пожежі та надзвичайні ситуації в державі формуватиметься розвинута мережа місцевої пожежної охорони, що підсилюватиметься саме добровольцями-вогнеборцями.

Хто ж такі добровольці-вогнеборці?

В першу чергу, це небайдужі, рішучі люди, які в будь-яку хвилину прийдуть на допомогу, це кожен, хто готовий починати зміни в країні з себе, забезпечуючи захист своєї громади. Це люди, які проходять спеціальну підготовку і допомагають професіоналам ліквідовувати надзвичайні події та ситуації. Добровольці залучаються лише за потреби, тому можуть мати основне місце роботи.

Хто зможе стати добровольцем-вонеборцем в Україні?

Стати добровольцем зможуть як жінки, так і чоловіки, віком від 18 до 60 років, в яких відсутні медичні протипоказання до фізичної роботи.

У чому полягатиме завдання добровольців-вогнеборців?

У разі виникнення пожежі чи іншої події добровільні пожежні формування, що створюватимуться у кожному населеному пункті, прибуватимуть на допомогу професійним вогнеборцям і спільно здійснюватимуть гасіння пожежі. Тобто, залучення добровольців не означатиме відмову ДСНС від виконання своїх безпосередніх завдань. Адже гарантування пожежної безпеки як окремої родини, так і суспільства в цілому – це спільне завдання держави і громади.

Результат

Розвиток пожежної охорони на місцях та активного руху добровольців-вогнеборців дозволить максимально скоротити час прибуття першого пожежно-рятувального підрозділу до місця пожежі або надзвичайної ситуації. Значно підвищиться рівень гарантування безпеки громадян саме у сільській місцевості і загалом в державі. Як результат — сотні врятованих життів та матеріальних цінностей громадян.

Де можна дізнатися більше інформації про реформи ДСНС?

На офіційному сайті ДСНС у розділі “Діяльність” створено рубрику “Реформування”, у якій розміщується вся оновлена інформація, що стосується питань реформування. Детальна інформація про те, як добровольці-вогнеборці проходитимуть підготовку та допомагатимуть професійним пожежникам, а також як відбувається процес розширення мережі місцевої пожежної охорони й надалі розміщуватиметься на сайті ДСНС, а також на сторінці ДСНС у соціальній мережі “Фейсбук”.





Прес-служба ДСНС України

Гарантування пожежної безпеки — спільне завдання ДСНС та об’єднаних територіальних громадян 

Опубліковано: 26.10.2016, 14:16

Створення розвинутої мережі місцевої пожежної охорони у територіальних громадах, формування місцевих пожежних команд, залучення свідомих громадян — добровольців - для підсилення роботи професійних вогнеборців — ці та багато інших питань обговорювали 26 жовтня фахівці ДСНС з представниками територіальних громад під час проведення в Українському домі конференції, присвяченої програмі підтримки децентралізації в Україні “Добре”.

Зокрема, представники територіальних громад з Івано-Франківщини, Тернопільщини, Дніпропетровщини поділилися власним досвідом щодо функціонування на їх територіях пожежних команд. Так, Голова Печеніжинської об’єднаної територіальної громади Івано-Франківщини, до складу якої входить 9 населених пунктів, а кількість населення сягає близько 19 тисяч людей, розповів, що у них створена та працює місцева пожежна команда, яка налічує 15 чоловік. Громада активно співпрацює з польськими колегами саме в питаннях розвитку пожежної охорони на місцях, а також вивчення досвіду залучення добровольців-вогнеборців. Микулинецька об’єднана територіальна громада Тернопільщини цього року відновила роботу пожежно-рятувального посту у селищі Микулинці. Відтепер у підрозділі нестимуть службу 13 чол. особового складу та 2 од. пожежно-рятувальної техніки. Вони гарантуватимуть пожежну безпеку не лише селища Микулинці, а й прилеглих сіл-сусідів. Адже територія реагування пожежно-рятувального поста охоплюватиме 12 населених пунктів району.

У свою чергу, заступник начальника відділу оперативно-чергової служби та готовності пунктів управління ДСНС Сергій Кудін зазначив, що саме територіальні громади, в першу чергу, повинні гарантувати пожежну безпеку громадян.

“Кожній громаді, з урахуванням об'єктивних чинників, необхідно сформувати певну кількість місцевих пожежних команд, що у населених пунктах підсилюватимуться добровольцями-вогнеборцями. Саме вони першими прибуватимуть до місця виклику і у разі необхідності залучатимуть для ліквідації пожежі чи іншої надзвичайної події державні пожежно-рятувальні частини, що дислокуватимуться у районах або великих містах. Таким чином ми зможемо значно скоротити час прибуття першого пожежного підрозділу на місце події і як результат — підвищити рівень гарантування безпеки громадян, особливо у віддалених населених пунктах”, - зазначив Сергій Кудін.

Нагадаємо, що реформування системи органів управління та підрозділів ДСНС всіх рівнів відбуватиметься поетапно до 2020 року із врахуванням змін територіальної організації влади в Україні. Детальну інформацію щодо перебігу цього процесу можна знайти на офіційному сайті ДСНС у розділі “Діяльність”, дестворено рубрику “Реформування”. Також інформація розміщується на сторінці ДСНС у соціальній мережі “Фейсбук”.

http://www.dsns.gov.ua/ua/Ostanni-novini/53940.html

Далі...

Восени лісівники Закарпаття планують лісовідновити понад 400 га лісфонду

Закарпатські лісівники активно проводять кампанію з лісовідновлення. Вже засаджено молодняком понад 93% лісових масивів від загальної запланованої площі. При посадці використовуються такі лісові культури як ялиця, бук, клен-явір та дуб.

Лісові посадки вже розпочалися в ДП "Брустурянське ЛМГ", ДП "В.Бичківське ЛМГ", ДП "Рахівське ЛДГ", ДП "Свалявське ЛГ", ДП "Хустське ЛДГ" та ДП "Ясінянське ЛМГ".

Начальник Закарпатського ОУЛМГ Валерій Мурга розповів, що кожне висаджене дерево – це турбота про життя наших дітей та онуків.

"Лісівники Закарпаття, враховуючи зміну екології, загазованість повітря та піклуючись про майбутні покоління, основну увагу приділяють лісовідновленню. Звісно, що основні обсяги посадок зазвичай лісівники проводять навесні, однак восени також триває посадка молодих дерев, у зв'язку з кліматичними умовами і особливостями рельєфу нашої області. Загалом цієї осені заплановано лісовідновлення на площі понад 400 га", - додав Валерій Мурга.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

Сьогодні, 20:30

vynohradivnews.in.ua

Далі...

Нові санітарні правила у лісах дозволять відстежувати вирубки дерев онлайн – Семерак

Інформація про планування, обґрунтування та обсяги санітарних рубок буде оприлюднюватися на сайтах органів місцевого самоврядування та відомств, яким підпорядковані ліси. 

Екологія 18:35, 26 жовтня 2016 

Румунія. Карпатські ліси / Не стосується нашої держави, але можна видати за українські, адже  "цель оправдывает средства", тим паче авторам цього опусу дуже свербить

Про це повідомив міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак, передає прес-служба міністерства. 

"Уряд сьогодні зробив ще один важливий крок для впорядкування проблем з вирубкою лісу. Цей документ є важливим для захисту лісу і установлення нових правил щодо вирубки дерев. Важливо, що із моменту ухвалення цього документу жодне рішення про проведення рубок не може бути прийняте без інформування громадськості. Інформація про планування, обґрунтування та обсяги санітарних рубок буде оприлюднюватися на сайтах органів місцевого самоврядування та відомств, яким підпорядковані ліси. Кожен громадянин зможе онлайн відслідковувати всю інформацію", - сказав Семерак. 

Читайте також У природно-заповідному (?) фонді України щорічно вирубують майже 1 мільйон кубів деревини 

Він зазначив, що раніше Мінприроди зобов’язало всіх керівників ПЗФ оприлюднювати інформацію і зокрема, плани проведення санітарно-оздоровчих заходів. 

"Прийняття цієї постанови є серйозним кроком до наведення ладу у всіх лісах України. Нові правила жорстко регламентують не лише проведення санітарних рубок у у заповідниках, заказниках та нацпарках, навколо місць гніздування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення хижих та інших птахів. Проведення суцільних санітарних рубок буде також суттєво обмежене в інших категоріях лісів за винятком крайньої необхідності такої як хвороби лісу, стихійні явища. Але при цьому буде обов’язковим відновленням нових стійких і високопродуктивних лісів на цих вирубках", - резюмував Семерак. 

Читайте також Начальник Держекоінспекції Івано-Франківщини звільнений через знищення лісів Карпат 

Як зазначають у міністерстві, нові правила будуть поширюватися на всіх лісокористувачів (на сьогодні Держлісагентству підпорядковано 73% лісів, а 27% – іншим постійним лісокористувачам, зокрема, Мінприроди, Міноборони, органам місцевої влади). 

Окрім того, будуть чітко регламентовані вибіркові санітарні рубки. Зокрема, проводитиметься нумерація дерев, що підлягають вирубуванню; складатиметься нумераційна відомість із зазначенням породи, категорії технічної придатності деревини і підстави для відбору їх у рубку. 

Дерева з дуплами залишатимуться з метою забезпечення лісової фауни природним укриттям. Також зберігатимуться окремі повалені сухостійні дерева, які слугують середовищем існування та захисту інших об'єктів живої природи. 

На територіях природно-заповідного фонду (крім хвойних молодняків за межами природних заповідників, заповідних зон і заповідних урочищ) залишатиметься неліквідна деревина обсягом не менше 30 куб. м на один гектар. 

Як повідомляв УНІАН, 26 жовтня Кабінет міністрів затвердив нову редакцію Санітарних правил у лісах України, в яких стають жорсткішими норми для виконання санітарних рубок дерев.

Детальніше читайте на УНІАН: http://ecology.unian.ua/1592237-novi-sanitarni-pravila-u-lisah-dozvolyat-vidstejuvati-virubki-derev-onlayn-semerak.html

Далі...

Рецензия на доклад Попкова М.Ю. по реформированию лесного хозяйства Украины - Артем Торосов

Доклад по материалам совместного шведско-украинского проекта посвящен в основном проблеме реформирования лесного хозяйства Украины. В целом правильно определены цели, стратегии и общие подходы к реформе управления лесами и лесным хозяйством.

* - рецензия подготовлена в 2000 г. и подается в оригинальном виде

Следует отметить, что еще в начале 90-х годов УкрНИИЛХА представлял в Госкомитет лесного хозяйства свои предложения по данной проблеме. Общая концептуальная модель управления была одобрена Коллегией ГКЛХ. Спустя почти 10 лет независимыми экспертами эта концепция нашла свое подтверждение. Для такого молодого государства как Украина, дистанция в 10 лет - это гораздо больше чем просто хронология. Поэтому, если в начале 90-х годов могла быть представлена только теоретическая модель (другой просто не могло и быть), то в 2000 году следовало бы дать гораздо более экономически обоснованные предложения, учитывая опыт такой страны, как Швеция, и достаточно весомые финансовые возможности этого проекта. Здесь же представлен достаточно расплывчатый, абстрактный и общеизвестный набор рыночных механизмов, который может применяться в любой стране. В проекте такого уровня, на наш взгляд, должны быть четко определены конкретные сроки, этапность решения, экономически обоснованы альтернативы и указаны механизмы их решения. В представленном же виде, где теоретически описаны все возможные варианты, и при этом право выбора альтернатив отдается на откуп объединениям и структурам Госкомитета, все сводится к банальному социологическому опросу. Некоторые рекомендации трудно реализуемы даже в отдаленной перспективе. Кто реально захочет приватизировать полезащитные лесные полосы и тем более создавать леса на землях, неиспользуемых в сельском хозяйстве ? Если такое случится, то только при глубоком реформировании сельского хозяйства и появлении крупных землевладельцев. Так называемые фермеры и коллективные хозяйства не могут справиться со своими прямыми обязанностями, до леса ли им ? Не обоснован тезис, что государство, как собственник, заинтересовано в избавлении мелких участков леса. Государство, как собственник, должно считаться с объективными реалиями, что такие леса существуют, и, с другой стороны, осознавать, что на такие участки вряд ли найдутся другие собственники. При отсутствии эффективного контроля, на что указывает докладчик, не трудно представить, что произойдет с такими частными лесами.

На основании каких источников делается вывод, что деревообрабатывающий сектор может развиваться за счет привлечения криминального капитала. На Украине достаточно бизнесменов с легальными формами капитала, которые готовы инвестировать его в этот сектор экономики. Несомненно, что их гораздо меньше, чем в Швеции, что не является поводом лоббирования иностранного капитала в форме научно-исследовательской разработки. Сомнителен тезис о привлечении частных подрядчиков в лесохозяйственное производство - о ком конкретно идет речь?

Гослесхозы располагают и производственными мощностями, и соответствующим штатом работников. Просчитаны ли социальные последствия (а такие расчеты необходимо представить, иначе этот тезис превращается в очередной рыночный лозунг) вытеснения существующего производственного потенциала. В странах Европы создана соответствующая конкурентная среда, что является одним из факторов использования рыночных механизмов.

Предложения по совершенствованию законодательства, разграничению полномочий органов государственного управления, в т.ч. в самом Госкомитете, реформирование его организационно-производственной структуры в общем, принципиальном виде не вызывают сомнений. Такие предложения неоднократно подавались нами в Госкомитет и опубликованы в научной литературе. Компилятивность и не реализуемость таких предложений, их ошибочность в данном проекте достаточно очевидны. Создание ряда дочерне-карманных органов управления и государственной компании в лесном хозяйстве, которые так или иначе привязаны к Госкомитету - это равносильно перекладыванию денег из одного своего кармана в другой. Какой экономический смысл в акционировании при 100 % государственном капитале? Предприятия и так являются полностью государственными. Каким способом можно привлечь тогда капитал извне? Законы Украины и сейчас запрещают вмешательство государства в хозяйственную деятельность предприятий и признают равенство всех форм собственности. В этой связи отметим, что слабо изучена или совсем не изучена законодательная база в стране: «Закон о предприятии», «Закон о хозяйственных обществах», «Закон о собственности» и другие. Их знание позволило бы по крайней мере избежать явных ошибок, которые недопустимы в проекте такого уровня. Здесь можно спорить о реализуемости этих законов, но достаточно очевидно и то, что там во многих случаях прописаны цивилизованные позиции, не противоречащие принципам рыночной экономики.

Вопросы совершенствования системы управления лесным хозяйством являются одними из сложных. На наш взгляд в ближайшие 5 лет их надо проводить в рамках сложившихся организационно-производственных структур отрасли. И здесь достаточно резервов для этого. Предложения в проекте в общем тоже сводятся к этому, но прямо об этом не говорится, а читается между строк. При этом предлагаются сугубо организационно-арифметические действия, связанные с дроблением сложившихся структур управления и созданием новообразований искусственного характера. Рыночная риторика и обращение к опыту других стран, по видимому, должны убедить участников социологического опроса в правильности разработанных рекомендаций. Отметим, что ни один из вариантов экономически не просчитан.

Раздел, посвященный экономической деятельности ГКЛХ, представляет собой больше свалку экономических показателей и, по видимому, должен скрасить абстрактные рассуждения. Корректный экономический анализ предполагает, по крайней мере, раздельное рассмотрение итогов лесохозяйственной и лесопромышленной деятельности.

Оценка ресурсного потенциала страны, претендующая на новизну, достаточно хорошо известна, а соответствующие предложения здесь так же, как и в предыдущих разделах, не обоснованы.

Несколько слов об эффективности такого рода разработок.

Общение с коллегами из других стран, которые давно прошли этот путь, изучение литературных источников по привлечению западных экспертов в других отраслях экономики свидетельствуют о большом разрыве рекламируемых проектов в начале разработки и конечным результатом. Польза, как обоснованный инструментарий действий, достаточно низкая. Как дело касается конкретных рекомендаций, то, как правило, говорится о национальных особенностях, праве выбора, ответственности за принимаемые решения (но не своей ответственности), о чем свидетельствует и данный доклад. Это достаточно хорошо апробированная схема гуманитарной помощи идет на пользу, в первую очередь, самим гуманитариям. Оказав «помощь» близлежащим странам, необходимо продвигаться на восток, так сказать «от Стокгольма до самых до окраин...». В то же время их трудно упрекнуть, так как финансируется проект за счет иностранного правительства. При этом есть определенная польза и украинской стороне:

• познавательные поездки за рубеж около 40 специалистов ГКЛХ. Правда при этом не нашлось место ни одному специалисту из УкрНИИЛХА, так же, как и в самом проекте. Видимо руководитель с украинской стороны не считает научных сотрудников УкрНИИЛХА специалистами лесного хозяйства. Надеемся, что руководство Госкомитета придерживается другого мнения; на этот факт необходимо обратить внимание, с тем, чтобы такое не повторилось в будущем. От этого выиграло бы только качество проекта;

• за шведские деньги не плохо технически оснастили Научно-информационный центр лесоуправления.

Подводя итог сказанному, отметим, что рецензируемые материалы целесообразно использовать как своеобразный лекционный цикл по рыночной экономике в лесном хозяйстве для курсов повышения квалификации. Это позволит заполнить информационный вакуум и внедрять на уровне среднего звена управления отраслью, директорского корпуса рыночную идеологию хозяйствования.

Подчеркнем, что настоящая рецензия дается по докладу, так как институт не получал никаких материалов по этому проекту. Можно только предположить, что в расширенном варианте конкретно по каждому разделу проекта (учитывая, что в докладе приведены основные итоги) будет своеобразный микст из абстрактных рассуждений, рыночной терминологии, компьютерной графики и показателей хозяйственной деятельности общего пользования.

И, наконец, нам тоже хочется подчеркнуть простую мысль. Пафосное обращение в конце доклада к руководству отрасли (наскок в лучших традициях квазидиссиденства, характерный для зачаточного парламентаризма) следует обратить к самому автору доклада. Ответственность за проект с украинской стороны лежит на Вас. И именно Вы отвечаете за качественный и профессиональный проект ( а не рассуждения на тему ...) по развитию лесного хозяйства Украины, даже если этот проект совместный, или в основном шведский.

Зав.лабораторией экономики и организации  лесного хозяйства УкрНИИЛХА, 

к.э.н. А.С.Торосов

,

Редакція сайту "Лісівник" вдячна авторам цього матеріалу, що надійшов на нашу адресу електронною поштою. 

,

Враховуючи "резонантність" матеріалу, запрошуємо взяти участь у дискусії на теренах нашого сайту всіх небайдужих, і в першу чергу - "Першої скрипки". Всі дописи будуть опубліковані в найстисліші терміни та, за можливі, без коригування.

Далі...

Зелена валюта Житомирщини

ГОСТРА ТЕМА

Ситуація довкола держлісгоспів спонукає до підозр про силовий перерозподіл сфер впливу


Нині стає очевидно, що експорт сталі, виплавленої завдяки використанню імпортного газу чи, у кращому разі, дорогого за собівартістю, а тому дотаційного вугілля, — не найкращий метод заробітку вкрай потрібної Україні валюти. І якщо економічна доцільність такого бізнесу, який дедалі частіше пов’язують із фактичним фінансуванням так званих ДНР/ЛНР, викликає об∂рунтовані сумніви, то екологічна шкода металургійних виробництв беззаперечна.

Отож заклик торгувати не сталлю, а українським збіжжям стає дедалі актуальнішим. Однак при цьому забувають про ще один прибутковий, відновлюваний і справді зелений (у прямому і переносному значенні слова) експортний ресурс — деревину і особливо продукцію з нею.

Сучасні деревообробні лінії не лише кують валюту для України, а й розв’язують проблему зайнятості жінок у поліській глибинці. Фото автора

Замість дров — високовартісна продукція

За словами директора одного із найкращих на Житомирщині державного підприємства «Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство» Степана Нусбаума, очолюваний ним лісгосп майже 80% грошових надходжень отримує завдяки експорту. Хоч за обсягами реалізації деревини у натуральному обчисленні пропорція абсолютно протилежна — за кордон відправляють не більше п’ятої частини зрубаної в лісах деревини.

Пояснення цього феномену насамперед у різниці цін на внутрішньому і зовнішньому ринках, через що державна лісова галузь фактично виконує не властиву для бізнесу соціальну функцію. Ідеться аж ніяк не про високовартісні пиломатеріали з дуба (експорт кругляку цінних порід деревини вже під забороною) чи сировину хвойних порід, ціни на які завдяки аукціонним торгам фактично однакові як в Україні, так і під час транспортування за кордон.

Складніша ситуація з менш дефіцитними породами і видами деревини, придатними для виробництва дощок, брусів, балок і призначеними для переробки на деревостружкові плити, що використовують у меблевому виробництві. Тут абсолютно однакова за якістю сировина, відправлена вітчизняним деревообробникам і на експорт, інколи різниться за ціною… удвічі. І українські підприємства розраховуються за отриману деревину після поставки, а іноземці вносять попередню плату.

Не менш показово, що звичайнісінькі колоті дрова, на які до підвищення ціни на газ навіть у Поліському регіоні майже не було попиту, нині відпускають українським покупцям не дорожче як 500 гривень, а експортують за ціною майже 40—45 євро за кубометр.

Аналогічна ситуація з так званим короткоміром, який, на відміну від ділової деревини, ще 20 років тому майже нічого не коштував і у кращому разі йшов на штахети і паливо. Нині цю сировину переробляють у власних цехах держлісгоспів на короткомірні пиломатеріали — від деталей для виготовлення так званих європіддонів до заготовок для індустріального і мозаїчного паркету.

Відправлені на експорт поколоті й висушені дрова вже стали справжньою валютною золотою жилою. Фото автора

Вигода від лісу — всім…

В Україні періодично спалахують пропагандистські кампанії за передачу тільки приватним структурам функцій вирубування і переробки лісу, бо, мовляв, лісівники нині й заготовляють деревину, і самі себе в цьому контролюють. Суто формально ці вимоги начебто справедливі, однак не варто забувати, що, як стверджував ще Гете, «теорія суха, а дерево життя завжди зелене».

Держава вже кілька років не надає коштів на ведення лісового господарства, тобто охорону, догляд і висаджування лісів, хоч усі лісокористувачі сплачують до держбюджету належні за законом податки, зокрема за спеціальне лісокористування, суть якого точніше відображає його колишня назва — попнева плата за кожне зрубане у лісі дерево.

У результаті держлісгоспи південних областей, де немає можливостей ні для промислових рубок, ні, тим більше, переробки заготовленої деревини, нині залишилися без фінансування і навіть зарплат. Натомість на Поліссі загалом і на Житомирщині зокрема у виграші держлісгоспи, що збудували і зберегли власні деревообробні цехи, які за часів Януковича дивом не встигли відібрати у державних підприємств і передати у приватні руки.

Якби це трапилося, то працівники навіть офіційних приватизованих пилорам стали б отримувати мінімальну зарплату, а нові власники підприємств перейшли б на спрощену систему оподаткування, на цілком законній підставі мінімізувавши свої витрати. Тобто як у народній казці про вершки і корінці: одні за державний кошт доглядали б і оберігали ліс, а спритники гендлювали б деревиною, фактично оббираючи і найманих працівників, і державу.

Нині ж вигода від лісу всім. Зокрема у держлісгоспах Житомирщини нині трудяться 6758 осіб, середня зарплата яких перевищує 6 тисяч гривень (середня в області 4 тисячі). Більшість робочих місць у лісовій галузі припадає на поліську глибинку, де навіть мінімальна зарплата і офіційне працевлаштування в селах — недосяжна мрія.

Торік держлісгоспи області сплатили 267 мільйонів гривень податків до державного і місцевих бюджетів та 154 мільйони єдиного соціального внеску. Неважко підрахувати: щомісяця в розрахунку на одного працівника до скарбниці надходило по 5,3 тисячі гривень податків і зборів. Причому справді зароблених, а не ефемерних коштів, як у ситуації з бюджетоутворюючими для багатьох сільських районів галузями освіти і охорони здоров’я, єдиний соціальний внесок із працівників яких у підсумку оплачує сама держава.

Крім того, держлісгоспи Житомирщини спрямували на ведення лісового господарства, тобто на ті функції, які має фінансувати держава, майже 356 мільйонів гривень зароблених ними коштів. Фактично це ще один вид добровільного оподаткування власної господарської діяльності, бо кожен лісівник знає, що рубає виплекані дідами і прадідами ліси і зобов’язаний на місці знятого «врожаю» виростити новий для внуків і правників.

…а головний біль — лісівникам

Здавалось би, держлісгоспам області має бути забезпечений режим найбільшого сприяння, а особливо від державних підприємств і представників влади. Насправді все з точністю до навпаки, бо, за словами лісівників, навіть залізничних вагонів, які у прямому значенні слова везуть вкрай потрібну економіці України валюту, катастрофічно не вистачає. Отож аж ніяк не від доброго життя автодорогами країни прямують на Захід потужні фури з пиломатеріалами, доки всі ми нарікаємо на розбитий асфальт, а залізничники скаржаться, що мало заробляють на перевезеннях.

Та на відміну від компактних і вартісних видів обробленої деревини, везти дрова на експорт автотранспортом — собі на збиток. Серед сотень зупинених ще у травні на Чопській митниці вагонів із дровами чимало із Житомирщини. Кожен день простою вантажів завдає збитків державній залізниці, за що хтось у підсумку матиме заплатити. Причому штрафні санкції вже у десятки (!) разів перевищили вартість самих дров, долю яких, згідно з чинними документами, мали вирішити максимум у місячний термін.

Та справжнім не лише моральним ударом по лісовій галузі Житомирщини стали обшуки і вилучення документації та комп’ютерів відразу в 14 держлісгоспах, які є самостійними підприємствами — суб’єктами господарювання. На терміново скликаному брифінгу за участі представників обласної прокуратури, управління фіскальної служби (саме податкова міліція розслідує справу), поліції й СБУ журналістів повідомили, що йдеться про «провадження за фактом ухиляння від сплати податків в особливо великих розмірах» та проведення обшуків «у місцях здійснення незаконної фінансово-господарської діяльності державними лісогосподарствами області».

Начебто некоректно ставити під сумнів юридичну грамотність прокурорів і податківців, однак навіть журналіст не ризикне називати бухгалтерії держпідприємств місцем «незаконної діяльності», коли йдеться про ще не доведену в суді підозру. Не менш парадоксальна ситуація із твердженням про «особливо великий розмір» ухиляння від сплати податків, який, згідно із законом, має перевищувати 3,4 мільйона гривень. До речі, саме таку суму шкоди, нібито завданої за понад два роки діяльності, вказали податківці у клопотанні на дозвіл про проведення обшуків у юридично різних 14 підприємствах лісової галузі. Отож насправді кожен з них запідозрили в ухилянні від сплати податків у середньому розмірі 243 тисячі гривень, що не «тягне» навіть на визначення «у значному розмірі», нижня межа якого — 689 тисяч.

Усе це не більш як юридична казуїстика, а йдеться про ситуацію, коли податківці, маючи змогу цілком цивілізовано перевірити держлісгоспи, вдалися до показових «масок-шоу». При цьому ніхто не переймався тим, що прагнення продемонструвати чи то ефектність своєї роботи, чи (у що не хочеться вірити) силовими методами вплинути на господарську діяльність аж надто привабливих для «зацікавлених осіб» підприємств, завдали шкоди насамперед інтересам держави.

Не гріх нагадати, що держлісгоспи Житомирщини найпотужніші у лісовій галузі України. Тому порушення нормальної господарської роботи і тим більше зрив зовнішньоекономічних контрактів загрожує вагомими втратами для економіки держави, інтереси якої начебто кинулися захищати люди у погонах.

Найстрашніше, що ситуацію доведено до абсурду, бо тепер або лісівників треба притягти до суду, або вони відправлять до нього самих перевіряльників із прокурорами. Отож ніхто не ризикне стверджувати, чим завершиться «епохальна» справа про підозру в ухилянні від сплати 3,4 мільйона гривень підприємствами, які торік реалізували продукції на 1626 мільйонів гривень та сплатили 421 мільйон податків і зборів. Однак поза сумнівом, що перевіряти державні підприємства набагато безпечніше, ніж боротися з тіньовим бізнесом, де на Житомирщині безкарно діють нелегальні пилорами, кар’єри з видобутку каменю і піску. А про бурштинову мафію і підпільний ринок алкоголю не знають лише ті, хто цього знати не хоче.

PS. Істотна різниця між вартістю дров під час їх реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках теж може бути підставою для звинувачень у заниженні ціни з метою ухиляння від сплати податків. І тут уже напевне йтиметься про «особливо великі розміри».

Віктор ШПАК

ukurier.gov.ua
Урядовий кур'єр, четвер, 27 жовтня 2016 року, № 201 (5821), стор. 10

Далі...

Затверджено нову редакцію Санітарних правил у лісах України

Кабінет Міністрів України ухвалив нову редакцію Санітарних правил у лісах України. Відповідну постанову було прийнято на засіданні КМУ сьогодні, 26 жовтня 2016 року.

Т. в. о. Голови Державного агентства лісових ресурсів Христина Юшкевич зазначила, що нова редакція санправилжорстко регламентує проведення санітарних рубок, а їх дія буде поширюватися на всіх лісокористувачів.

«Суцільні санітарні рубки забороняються у різних видах заповідниках, заказниках та національних парках, навколо місць гніздування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення хижих та інших птахів. Забороняється вирубування дуплястих, сухостійних, фаутних дерев для забезпечення представників фауни природним укриттям», - повідомила Христина Юшкевич.

Як зазначила т.в.о. Голови відомства, в інших категоріях лісів обмежено проведення суцільних санітарних рубок виключно моментами крайньої необхідності з обов’язковим відновленням лісів на цих вирубках.

«Вперше вводиться можливість контролю громадськості. Планування, обґрунтування та обсяги санрубок будуть оприлюднюватися на сайтах лісгоспів та облуправлінь», - наголосила Христина Юшкевич.

Окрім того, буде розширено склад спеціальної комісії, що визначає доцільність призначення суцільної санітарної рубки, а саме долучатимуться представники органів місцевого самоврядування.

Зазначимо, що нова редакція Санітарних правил у лісах України також чітко регламентує вибіркові санітарні рубки. Зокрема, проводитиметься нумерація дерев, що підлягають вирубуванню; складатиметься нумераційна відомість із зазначенням породи, категорії технічної придатності деревини і підстави для відбору їх у рубку; дерева з дуплами залишатимуться з метою забезпечення лісової фауни природним укриттям; зберігатимуться окремі повалені сухостійні дерева, які слугують середовищем існування та захисту інших об'єктів живої природи (про це буде робитися відмітка у матеріалах відводу та лісорубному квитку; на територіях природно-заповідного фонду (крім хвойних молодняків за межами природних заповідників, заповідних зон і заповідних урочищ) залишатиметься неліквідна деревина обсягом не менше 30 куб. м. на один гектар.

26.10.2016

dklg.kmu.gov.ua

Далі...

Кабмін зробив жорсткішими правила санітарних рубок лісу

Кабінет міністрів затвердив нову редакцію Санітарних правил у лісах України, в яких стають жорсткішими норми для виконання санітарних рубок дерев. 

 Кабмін зробив крок до збереження українських лісів / Фото УНІАН 

Відповідне рішення уряд ухвалив у ході свого сьогоднішнього засідання. «Це рішення дасть можливість удосконалити механізми заходів щодо поліпшення санітарного стану лісів і дозволить обмежити на окремих ділянках заповідного фонду та місць гніздування рідкісних птахів рубку лісу», - зазначив міністр аграрної політики і продовольства Тарас Кутовий.. 

За його словами, після прийняття цього рішення всі ініціативи щодо проведення санітарних рубок розглядатимуться з залученням громадськості й екологів. «Прийняття цієї постанови буде кроком для наведення порядку в наших лісах», - додав міністр. 

Як повідомляв УНІАН, в 2015 році в Україні лісова охорона зафіксувала понад 1,7 тис. незаконних рубок, обсяг яких становить 24,1 тис. кубометрів, що принесло державі 84,7 млн грн збитків. 

За порушення Державне агентство лісових ресурсів притягнуло до дисциплінарної відповідальності 1086 посадових осіб і звільнило 108 службовців, зокрема й деяких керівників лісозаготівельних підприємств. 

В управлінні Держлісагентства перебуває 73% лісів країни. Решта ліси належать іншим лісокористувачам, які, за офіційними даними, за рік рубають близько 1,5 млн кубометрів лісу.

Детальніше читайте на УНІАН: http://ecology.unian.ua/1591087-kabmin-zrobiv-jorstkishimi-pravila-sanitarnih-rubok-lisu.html

Далі...

Прес-конференція на тему «Експорт кругляка: Україну ставлять в один ряд з Конго в обмін на транш»

Прес-анонс 26 жовтня о 16:00 відбудеться прес-конференція на тему «Експорт кругляка: Україну ставлять в один ряд з Конго в обмін на транш»

Верховна Рада вже не вперше робить спробу дозволити експорт кругляка до Європейського Союзу, мотивуючи то боротьбою з котрабандним вивозом, то необхідністю отримати наступний транш.

Так, відповідно до ще поки чинної ст. 2-1 Закону "Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" зараз заборонено експортувати усі необроблені лісоматеріали, крім сосни, а з 1 січня 2017 року має бути заборонено експорт також і порід сосни.

Ця норма призначена не перешкоджати торгівлі з ЄС, а стимулювати експорт обробленого дерева, не commodities, а готових продуктів - меблів, будівельних матеріалів, сувенірів тощо. Скасування даного положення і експорт кругляку означатиме втрати прибутку приблизно у три-чотири рази порівняно з експортом готової продукції, а також майже стовідсоткове збільшення рівня незаконних рубок.

Відповідно до статичничних даних Європейської Комісії, у 2015 році лише до Німеччини з України було експортовано 674 тонни деревини за митним кодом 4403 (необроблена) ціною 261810 Євро, тобто 388 Євро за тонну (!). *див. посилання на оф. статистику

За умови скасування Верховною Радою заборони експорту, ми повернемося до цих же вражаючих показників.

Ще одним фактором є те, що ЄС використовує Гармонізовану Систему Опису та Кодування Товарів (HS Nomenclature), розроблену Всесвітньою митною організацією, і тафири TARIC, за якими митні платежі за необроблене дерево і готові продукти різняться в рази - тому експортувати кругляк з України порівняно з експортом тих же меблів українських виробників означає отримувати кругляк майже безкоштовно.

Окремо зазначимо, що відповідно до договорів до Європейского Акту про Торгівлю і Управління Лісами (Forest Law Enforcement, Governance and Trade) зараз до ЄС поставляють необроблену деревину лише Гана, Ліберія, Конго, Центральноафриканська Республіка і Камерун.

Не хотілося б бачити у цьому списку Україну, при тому, що наша економіка здатна виробляти конкуретні оброблені продукти.



При цьому всьому, у самому ЄС діє політика збереження власного лісу: Комюніке Єврокомісії про Стретегрію щодо Лісів від 20.09.2013 року починається словами EUROPE NEEDS ITS FORESTS (Європі потрібен її ліс).

Змушує замислитись.

Ольга Гутовська, юрист, генеральний партнер ЮФ "Gutovska & Partners" (працює у сфері права природних ресурсів України, ЄС і США)

Докладніше ці питання будуть обговорені експертів, юристів, природозахисників і представників держлісу на прес-конференції у середу, 26 жовтня, о 16:00.

Акредитація до 12:00 26 жовтня за тел. 0952272996, 0442297901, Аліна.

Прес-центр ЮФ «Gutovska & Partners»
www.facebook.com/gutovska
www.glegal.com.ua
Кловський узвіз, 6, перший поверх, вхід з двору.
Координатор:
0952272996 Аліна

Посилання на офіційну статистику по експорту в Німеччину:

http://exporthelp.europa.eu/th dapp/form/output?action=output &prodLine=&languageId=EN&taric Code=4403000000&partnerId=ua&r eporterId=de&simulationDate=24 %2f10%2f2016&simDate=20161024& nomenCmd=&resultPage=statistic s&mode=

25 октября, 22:06
justus.com.ua

Далі...