Цьогоріч рівненські лісгоспи виставили на продаж близько 470 тис. кубів необробленої деревини. Досі її продавали на аукціонах, які організовувала в області рівненська товарно-майнова біржа «Прайс», проте наступні торги уже проходитимуть в електронній системі Аграрної біржі.
Перехід держлісгоспів в Інтернет спровокував невдоволення частини деревообробників та приватних товарних бірж. До обласної ради звернулися одразу троє невдоволених — «Прайс», яка втратила клієнтів, асоціація «Союз бірж України» та рівненська товарна біржа «Суренж». У депутатів просили підготувати звернення, аби необроблену деревину продавали винятково у торговельних залах місцевих бірж і щоб провели конкурс, визначивши, яка з бірж матиме право на такі аукціони.
Представник «Союзу бірж України» Роман Оспанов наполягав, що продаж необробленої деревини через Аграрну біржу, яка належить Кабміну, порушуватиме законодавство, бо там, за його словами, є норми, які забороняють державі бути засновником бірж. Окрім того, додав, що якщо усі держлісгоспи почнуть використовувати лише Агарну біржу, це призведе до монополізації.
В обласному управлінні лісового господарства зазначають, що обрали електронні торги, бо за таким принцип працює уся Європа і навіть Білорусь. Окрім того, у кількох областях вже торгують лісом через Аграрну біржу і скарг начебто не було.
Роман Оспанов, представник «Союзу бірж України» та біржі «Суренж»:
— На електронних торгах проблемно зареєструватися. Окрім того, коли торги проходять у залі, де сидить 500 людей, у разі порушень вони почнуть висловлювати обурення, а на електронних торгах такої можливості вже не буде. Окрім того, деревина почне відходити не місцевим деревообробникам, а загальнонаціональним гігантам, а кошти від проведення аукціонів більше не йтимуть у місцевий бюджет, бо ж Аграрна біржа зареєстрована у Києві.
Олександр Мисько, директор Володимирецького держлісгоспу, депутат облради:
— Я виступаю за те, щоб торги були у три етапи, незалежно від того, будуть вони електронні чи у залі. Спершу деревину мають купувати місцеві виробники, які сплачують податки на Рівненщині, потім те, що залишилося, — інші українські деревообробники, а решту виставляти вже на продаж за кордон.
Віталій Сухович
|
Віталій Сухович, начальник обласного управління лісового господарства:
— Не будемо відмовлятися від електронних торгів Аграрної біржі. Для держлісгоспів — це шлях у майбутнє. Оскільки заборонено експорт необробленої деревини, маємо надлишок сировини, ціна зменшилася і так на 20-30 %, а на приватних біржах покупці ще й домовляються, який кому лот дістанеться, і ціну не форсують, вона залишається сталою.
Через електронні торги домовитися не вдасться, тому споживачі зараз за допомогою приватних бірж і нагнітають ситуацію. Ми ведемо переговори з місцевими виробниками, аби вони реєструвалися на електронних торгах і вчилися брати у них участь. Це ж зручно — можна купувати деревину будь-де, маючи при собі телефон чи планшет з Інтернетом. На Житомирщині, до речі, ввели систему, що спершу через електронні торги закуповують місцеві, а тоді всі інші. Ніби голова Житомирської ОДА про це домовився.
Володимир Валявка, голова екологічної комісії Рівненської обласної ради:
— Питання неоднозначне, тому ми вирішили у ньому детальніше розібратися. З одного боку, хочеться і великої вигоди від електронних торгів, як-от приносить Prozorro, але з іншого, приватні біржі ж зазначають, що так місцеві бюджети втратять надходження.
0 коммент.:
Дописати коментар