Нарада з керівниками деревообробної галузі та екологічних управлінь відбулася під час робочої поїздки Президента Петра Порошенка до Івано-Франківської області.
Опубликовано: 30 сент. 2017 г.
СТЕНОГРАМА
Прошу сідати
Шановні пані і панове!
Моя зацікавленість стратегією реформування лісовим та мисливським господарством пояснюється двома причинами.
Перше.
Суспільство очікує від нас ініціативності генерування та продовження і впровадження імплементації реформ. На законодавчому рівні потрібно врегулювати питання стимулювання розвитку вітчизняної деревообробки з виготовлення продукції з високою доданою вартістю. Ми вже зробили багато і дозволили без сплати ввізного мита завозити обладнання, передбачивши відповідні умови кредитування, але темпи розвитку деревообробної промисловості мене, як Президента не влаштовують.
І на сьогоднішній день безумовно, що лісова промисловість має створювати високий обсяг доданої вартості.
Друга позиція.
Ми сьогодні день на Прикарпатті почали з відкриття мосту, який люди чекали 10 років, дев'ять - відверто кажучи. В 2008 році повінь знесла дев'ятнадцять мостів, і Прикарпаття 9 років жило без цих мостів. Аж допоки в 15 році було дано відповідне доручення і менше ніж за два роки побудували вже 4 мости, ще до кінця року буде 2. Є джерело коштів - всім добре відомий - Так, Олег Михайловичу? - експеримент, який ми з вами започаткували, і який себе повністю виправдав щодо дорожнього фінансування дорожнього господарства. І коли чуєш відому пісню
"Приїжджайте в Прикарпаття,
Приїжджайте люди добрі"
Якщо раніше це сприймалося з іронією, бо доріг не було і не було як проїхати, із аеропортом було не все гаразд і прилетіти було важко. То сьогодні, коли і дороги є, бо ми з вами об'єдналися і поставили це першим пріоритетом - так, Пане міністре? І мости є, і аеропорт працює - мова йдеться про туристичний потенціал.
А хто поїде в Карпати, якщо в Карпатах нема лісу, якщо іде вирубка незаконно, якщо йде посуха і хвороби і ми гектарами втрачаємо наш фантастичний природний потенціал, наше національне багатство, яке безумовно цікаво Україні, але воно й цікаво всьому світові? Бо на сьогоднішній день це є речі, які знаходяться під захистом ЮНЕСКО. Звичайно можна запрошувати ї на лисі гори, але по українській міфології на Лисі Гори злітаються лише відьми. Туристична ти на лисі гори не запросиш.
І тому я думаю, що нам треба об'єднати наш потенціал і на сьогоднішній день вийти на абсолютно чіткі і правильні рішення щодо захисту лісів України і захисту лісів Карпат. Свого часу я підписав закон, який значно посилює кримінальну відповідальність за незаконну вирубку дерев або чагарників в лісах. Хочу окремо наголосити що він поширюється на лісників професіональних і на чорних лісорубів.
Ми сьогодні їхали і говорили з народними депутатами, дивилися досвід Латвії, Литви, Білорусі. Чомусь там лісів не рублять. З'явився з сокирою в лісі - зразу ж відповідальність. Раніше, шановні керівники правоохоронних органів посилалися на те, що у них немає законних підстав для того щоб захистити Карпати. Сьогодні закон дає їм таку зброю - закон, який підписаний мною. Незважаючи на те що пройшло лише декілька тижнів, наскільки я пам'ятаю по запровадженню цих речей, я хотів сказати, що ми не допустимо, щоб у нас силовики пасли задніх. Це є і питання до прокуратури, це питання до Національної поліції, це питання до керівництва лісгоспів.
На сьогоднішній день лише дуже чітка координація правоохоронців і лісників забезпечує нелегальний бізнес в цьому напрямку. Допустити цього я не зможу. Тому просив би сьогодні під час виступів на нашій нараді щодо реформування лісового господарства і вдосконалення державної екологічної політики висловитись, які кроки нам потрібні по тому, щоб захистити ліси і зробити більш ефективною цю галузь.
Безумовно стоїть питання по стовідсоткового електронному обліку. Мені керівники відомства стверджують, що в них вже це питання налагоджено. Я перевірю - дам доручення контрольному управлінню, бо інформація не підтверджується.
Окремо хочу звернутися до лісових господарств інших відомств. Мене не цікавить, кому вони будуть належати: Міністерству оборони, Міністерству аграрної політики, комунальній власності - порядок має бути скрізь і стандарти галузь має затвердити єдиними. Треба в нас дуже чітка взаємодія із Прем'єр-міністром, із Урядом, із Верховною Радою. Якщо для цього треба розширити повноваження - ми на це підемо.
Так само стоїть питання і по браконьєрству. Людина без необхідних документів, ліцензії з мисливською рушницею буде потребувати відповідних дій правоохоронців по наведенню порядку. Коли я сьогодні чує від поліцейських, що в них не має право зупинити і перевірити людину зі зброєю, скажіть мені, які вам потрібно додаткові повноваження і захист - я, як президент і як Гарант Конституції і захисту права людей на безпеку, буду ініціювати відповідні зміни, для того щоб вам ці права надати.
Також будемо вивчати і міжнародних досвід, знову кажу, як у Прибалтиці і Білорусії і в інших державах - Людина, яка з'являється без ліцензії з мисливською зброєю - а чого ти ходиш з нею, якщо ти не йдеш на охоту в не маєш ліцензію на полювання?
Тому кожна колода, або партія деревини повинна мати спеціальну бірку. Єдина державна система електронного обліку деревини має бути розповсюджена на всі без виключення лісові угіддя.
Хочу також сьогодні почути, в чому полягатиме принципова зміна в організації державного екологічного контролю, що гарантуватиме якісне поліпшення роботи новоствореного органу, яка необхідна підтримка з боку Президента, з боку влади в цілому, і запевнити що ви на цю підтримку можете повністю розраховувати.
Розвиток природно-заповідної справи належить до пріоритетних напрямків державної політики в сфері охорони навколишнього середовища. Нехай площа природно-заповідного фонду України є недостатньою для збереження та відновлення особливо цінних природних компонентів і об'єктів, але ми будемо працювати в цьому напрямку.
Пане міністр, є ще одна проблема із заповідниками - в нас на сьогоднішній день навмисно організовується плутанина з межами заповідників, і з межами парків. Оскільки встановлення меж заповідників є компетенція Президента, Віталію Анатолійовичу в дуже короткий термін разом з паном міністром, опрацювати і відновити ті межі, які були, щоб у нас зараз суб'єкти місцевого самоврядування, які хотять загарбати територію заповідників, заднім числом не змінювали ці межі. Вирішити це питання на Урядовому і Президентському рівнях.
До правоохоронців - окрема позиція. Попередьте суб'єкти місцевого самоврядування не бавитися і не чинити злочини в заповідній справі. Кожен сільський голова має працювати на громаду, а не проти заповідників. Думаю, це речі, які ми 100% ефективно зможемо врегулювати. Як правило, території, на яких створена переважна більшість національних природних парків, є депресивними. Я це розумію. Зайнятість на тих територіях є вкрай низька, і. за таких обставин я вважаю, що замість того, щоб намагатися виробити ліс, забравши частину заповідника і залишити пустелю, ми маємо допомогти - і тут я звертаюся вже до голів обласних державних адміністрацій - допомогти організувати екологічний туризм. Це створює і робочі місця - вирубив і більше нічого не буде. Якщо потрібна національна програма екологічного туризму, будь-ласка, чекаю пропозицій і на рівні Урядовому І на рівні законодавчому це питання ми можемо швидко вирішити. І це є умовою для того, щоб захистити природне середовище через формат національного парку, який просто вивчимо просто досвід іноземних країн, де система організованих національних парків генерує масштабний туристичний потік і кардинально позитивно впливає на розвиток прилеглих територій і наповнення місцевих бюджетів так само, як і дорожнє будівництво.
От ми сьогодні... Скажіть мені - в 14 і 15 році, коли ми чітко задекларували дорожнє будівництво - велика кількість людей з дуже великим сепсисом дивилися, мов, нам багато чого тут обіцяли. Сьогодні ті, хто не були в Україні два-три роки, повертаються і не впізнають області. І не лише тому, що проклали або відремонтували дорогу, а вдовж дороги відкриваються автозаправні станції, ресторани, кафе, мотелі. З кожного літра пального місцева рада отримує акциз. І на сьогоднішній день, впевнений в тому, що це була правильна позиція децентралізації.
І це другий крок по ефективній боротьбі з корупцією, бо експеримент, це є боротьба з корупцією. Не крадіть на митниці, направте до бюджету, половина коштів залишиться на дорожнє будівництво, 10% самій митниці. Так само йдіть - чесно реєструєте бізнес, і з бізнесу різко зростуть місцеві податки і збори.
Запрошую всіх до дискусії. Хочу сказати, щоб ви всі врахували, що наслідком нашої дискусії має бути видача Указу про додаткові заходи щодо реформування лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об'єктів природно заповідного фонду, і ті пропозиції, які вам потрібна моя допомога, урядова допомога, допомога парламенту, у нас ту присутні народні депутати - я їх вітаю, у нас присутні міністри, ми зможемо це ефективно скоординувати.
Переходимо до першого пункту порядку денного. Я запрошую до слова виконуючого обов'язки Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимира Нальковича Бондаря.
Володимир Бондар
Вельмишановний Пане Президент, шановні учасники наради!
Проаналізувавши стан лісового господарства і Україні з точки зору поставлених завдань Президентом України ми відокремили ті напрямки, які з нашої точки зору є актуальними. Я прошу подивитись на слайд.
Ми почали нашу роботу ... аналіз нашої роботи і нашу роботу з планування стратегії розвитку лісового господарства. Такий документ має бути в кожній державі. І в Україні має бути сформована чітка і конкретна державна стратегія розвитку лісового господарства.
Другою проблемою ми відмітили незаконні рубки, які, на превеликий жаль, ми маємо сьогодні і ті заходи, які ми маємо вжити в цьому напрямку для того, щоб їх мінімізувати.
Дисбаланс фінансового забезпечення є третьою проблемою, яку ми сьогодні хочемо винести на розсуд нашої наради. Наміри надання лісів в концесію, низький економічний ефект від введення мораторію на експорт деревини та масове всихання лісів = це ті проблеми, над якими сьогодні пропонуємо поговорити.
Перше питання - питання стратегії.
Питання сталого розвитку та інституційного реформування лісової галузі стоїть на порядку денному вже протягом останніх декількох років. Лісова галузь потребує системних змін, і Держлісагентством проявлено ініціативу та розроблено проект Стратегії сталого розвитку та інституційного реформування лісового господарства на період до 2022 року. Проект розроблено за участю представників громадської ради, в тому числі як екологів, так і представників деревообробної промисловості, міжнародних експертів в лісовому господарстві. Таким чином враховано точку зору усіх зацікавлених сторін, які мають відношення до лісового господарства. В проекті стратегії ми передбачили:
- наведено принципи щодо необхідності державного управління та фінансування повернення статусу головного розпорядника бюджетних коштів до Держлісагентства,
- представлено нову державну систему фінансово-економічного забезпечення ведення лісового господарства через утворення нової економічної фінансової структури лісового фінансового фонду.
Прописаний механізм удосконалення інституційної структури лісового господарства - прописано цією стратегією удосконалений інституційний механізм структури лісового господарства. Нам часто закидають, що функцію контролю та господарської діяльності сконцентровані в одній особі. В Стратегію ми закладаємо принцип розподілу функцій управління та господарювання і контролю. Лісівники мають займатися вирощуванням лісу та його охороною. В той же час лісові інспектори Держлісагентства повинні фахово здійснювати функцію відомчого контролю за додержанням законодавства. Ми заклали абсолютно нові методи ведення лісового господарства, які вже достатньо ефективно працюють в Європі і у всьому світі. Вони серед іншого перехід від суцільних рубок до поступових вибіркових рубок і таке інше. В разі схвалення такої Стратегії ми зможемо нарешті забезпечити:
- сталий розвиток лісового господарства в повній відповідності до міжнародних зобов'язань України
- створити дієву систему управління та контролю
- забезпечити належне створення нових лісів та збереження біорізноманіття
- врегулювати ринок деревини та створити нові робочі місця
- залучити так необхідні інвестиції у лісову галузь.
Проблема, яка сьогодні є і яку поставили Ви, шановний Петре Олексійовичу, це проблема незаконних рубок. Найбільш гостра проблема, яка є сьогодні в лісі. Лише в лісах Держлісагентства за перше півріччя 2017 року виявлено 14,4 тисяч кубів незаконних рубок. Заподіяна шкода склала 85 мільйонів гривень ,з них відшкодовано, на жаль, лише 5%.
Три чинники які з нашої точки сприяють такому стану.
Перше - це важке соціальне становище і низький рівень зайнятості населення в лісових регіонах, друге - можливість, на жаль, збуту незаконної деревини, третє - нечисті на руку працівники лісової охорони і лісівники. Так, на жаль, мають місце випадки, коли незаконними рубками займаються самі представники лісової галузі. Ми знаємо цю проблему і займаємо досить жорстку позицію. Лише лише в поточному році до дисциплінарної притягнуто 460 працівників лісової охорони, звільнено із займаних посад 64 особи, проти 9 розпочаті кримінальні провадження. Але це не є...
Президент України
Народ хоче знати, Володимир Налькович, скільки людей опинилися за гратами?
Те, що вони накрали ліс, а потім звільнилися, то це для них як відпустка. Я не приймаю подібної реакції. Якщо український парламент проголосував закон, якщо Президент його підписав, якщо ми запровадимо кримінальну відповідальність, а потім навіть схопимо на гарячому, а він потім опиниться на волі - це не те, що хочу бачити наразі. Ми по-іншому ніяк цю проблему не зупинимо. Я не приймаю цифри, що в нас є півтора відсотка лише, які втрачає Україна від незаконних рубок. Цифра значно більша. Ще раз наголошую - 400 нечистих на руку працівників, які брали участь в незаконних рубках спільно - я наголошую - з представниками місцевої влади, спільно з силовиками, які їх прикривають. Створено мафіозне угрупування і ще й посилаються на "гору", що у них там є парасолька. Ваші парасольки закінчилися! І ми для цього приймали закон, для того, щоби ті, хто збирається на сьогоднішній день знищувати Карпати чітко зрозуміли - ваше місце у в'язниці. І через дуже короткий термін я прошу силовиків, Вас, Володимир Налькович, губернаторів підготувати мені звіт щодо ефективності застосування цього закону. Вам для цього дали повноваження. Раніше їх спеціально забрали для того, щоб безкарно вирубувати ліси. Ситуація змінилася - якщо вам дали права, за правами стовідсотково пов'язана відповідальність. Треба організувати координацію з митницею - митники будуть відповідати. Бо коли вони вивозять кругляк під видом дров чи шахтної стійки, чи інших речей для того щоб обійти закон - нема чого із державних представників робити дурнів. Якщо ми маємо проаналізувати ефективність мораторію на вивіз кругляку. Що ми чекали за два роки? Що створиться потужна деревообробна промисловість. Вона створена?
Володимир Бондар
Ні
Президент України
Я її не бачу. Що різко зросте завантаження українських деревообробних підприємств. Це зроблено? І цього я не бачу. Значить існує тіньовий ринок, який на сьогоднішній день має бути закритий. Далі нам будуть пояснювати, те що висохли ліси, але куди це все дівається ми не можемо сказати - всі все знають. І тому я пропоную зараз сформувати абсолютно чіткі заходи, встановити абсолютно чіткі терміни відповідальності, і наголошую, що це сьогодні буде одним із перших пріоритетів, за які ви будете нести особисту відповідальність, шановні панове прокурори, шановні панове керівники поліції, шановні лісники і шановні представники місцевого самоврядування. Це моя абсолютно чітка позиція. Досить. І люди мають це відчути, що у нас не просто припинилися незаконні рубки, а й дуже активно ведеться відновлювальна робота. Я наводив цифри. По 500-800 мільйонів маленькі Литва і Латвія отримують в Державний бюджет від лісової промисловості. Маленькі з розміром з нашу одну область. Я би хотів, щоби електронний облік реально запрацював. Я не знаю кількість в лісовому агентстві IT-Департаменту (Департамент з інформаційних технологій).
Володимир Бондар
У нас немає IT-Департаменту, у нас цим займається окрема структура.
Президент України
Поки у вас немає IT- Департаменту, нічого не буде. Електронний облік можна не створювати. Окрема структура займається чи будь що - зараз іде обговорення бюджету, Ви маєте знати разом з кадастром долю кожного дерева. Якщо ви поставили чіп, ви маєте знати, куди це дерево, коли воно виросла, куди воно пройшло і на яке деревообробне підприємство воно попало. Якщо є на деревообробному підприємстві ліс без чіпів, він вкрадений. Крадіжка - кримінальна відповідальність. Кримінальна відповідальність перекриє мова не йдеться про те, щоб покарати - мова йдеться про те, щоб знищити можливості для цього. Якщо у вас немає потужної IT-структури, яка моніторить все, то весь електронний обіг (облік) - це профанація. Тим більше, що - ще раз кажу - що я готовий дати відповідні вказівки щоби цей електронний облік був обов'язковим і у військових, і у місцевого самоврядування. Вкажіть термін, внесіть пропозиції, коли має бути наведений порядок в цьому питанні.
Володимир Бондар
Петро Олексійович. З Вашого дозволу. Такі пропозиції вже внесені і розроблений цей проект. Він пройшов урядовий комітет. Він сьогодні буквально має вийти на засідання Кабінету Міністрів. Зараз ...
Президент України
Це закон, чи це нормативно-правовий акт?
Володимир Бондар
Це нормативний акт - це проект постанови Кабінету Міністрів, він зараз знаходиться в МінАПК (Мінагрополітики)
Президент України
В мене прохання, Віталій Анатолійович - мій представник в Кабінеті міністрів, панове міністре, прискорте, будь-ласка, розгляд цього питання для того, щоб було виконано моє доручення. Прошу.
Володимир Бондар
Президент України
Я її не бачу. Що різко зросте завантаження українських деревообробних підприємств. Це зроблено? І цього я не бачу. Значить існує тіньовий ринок, який на сьогоднішній день має бути закритий. Далі нам будуть пояснювати, те що висохли ліси, але куди це все дівається ми не можемо сказати - всі все знають. І тому я пропоную зараз сформувати абсолютно чіткі заходи, встановити абсолютно чіткі терміни відповідальності, і наголошую, що це сьогодні буде одним із перших пріоритетів, за які ви будете нести особисту відповідальність, шановні панове прокурори, шановні панове керівники поліції, шановні лісники і шановні представники місцевого самоврядування. Це моя абсолютно чітка позиція. Досить. І люди мають це відчути, що у нас не просто припинилися незаконні рубки, а й дуже активно ведеться відновлювальна робота. Я наводив цифри. По 500-800 мільйонів маленькі Литва і Латвія отримують в Державний бюджет від лісової промисловості. Маленькі з розміром з нашу одну область. Я би хотів, щоби електронний облік реально запрацював. Я не знаю кількість в лісовому агентстві IT-Департаменту (Департамент з інформаційних технологій).
Володимир Бондар
У нас немає IT-Департаменту, у нас цим займається окрема структура.
Президент України
Поки у вас немає IT- Департаменту, нічого не буде. Електронний облік можна не створювати. Окрема структура займається чи будь що - зараз іде обговорення бюджету, Ви маєте знати разом з кадастром долю кожного дерева. Якщо ви поставили чіп, ви маєте знати, куди це дерево, коли воно виросла, куди воно пройшло і на яке деревообробне підприємство воно попало. Якщо є на деревообробному підприємстві ліс без чіпів, він вкрадений. Крадіжка - кримінальна відповідальність. Кримінальна відповідальність перекриє мова не йдеться про те, щоб покарати - мова йдеться про те, щоб знищити можливості для цього. Якщо у вас немає потужної IT-структури, яка моніторить все, то весь електронний обіг (облік) - це профанація. Тим більше, що - ще раз кажу - що я готовий дати відповідні вказівки щоби цей електронний облік був обов'язковим і у військових, і у місцевого самоврядування. Вкажіть термін, внесіть пропозиції, коли має бути наведений порядок в цьому питанні.
Володимир Бондар
Петро Олексійович. З Вашого дозволу. Такі пропозиції вже внесені і розроблений цей проект. Він пройшов урядовий комітет. Він сьогодні буквально має вийти на засідання Кабінету Міністрів. Зараз ...
Президент України
Це закон, чи це нормативно-правовий акт?
Володимир Бондар
Це нормативний акт - це проект постанови Кабінету Міністрів, він зараз знаходиться в МінАПК (Мінагрополітики)
Президент України
В мене прохання, Віталій Анатолійович - мій представник в Кабінеті міністрів, панове міністре, прискорте, будь-ласка, розгляд цього питання для того, щоб було виконано моє доручення. Прошу.
Володимир Бондар
Дякую, Петре Олексійовичу. Інші проблеми, які з нашої точки зору сприяють незаконному обігу деревини. Це ті пилорами, які сьогодні обступили наші лісогосподарські підприємства. Люди легко збувають вкрадену деревину на пилорамах, діяльність яких не контролюється. Такі пилорамщики заполонили весь Карпатський і не тільки Карпатський регіон. І допоки не буде жорсткого контролю за діяльністю цих суб'єктів господарювання, а саме головне - внутрішньої сертифікації походження продукції, допоки налагодити цю систему буде досить і досить складно. Легкий збут привів до появи злочинних угруповань, обладнаних останніми технічними новинками. Вони діють зухвало, переважно в нічний період часу, і скоюють напади на лісову охорону. На превеликий жаль, у нас законодавчо не оформлена Лісова охорона, вона не має право на носіння зброї і окремого законодавчого Акту про це вона немає. Тому протистояти технічно озброєним злочинцям іноді буває досить і досить важко.
Президент України
Завершаю, якщо у вас стовідсотково є електронний облік, звідки береться незаконна деревина на лісопилках і пилорамах.
Володимир Бондар
Весь той ліс, який ми рубаємо, на нього наноситься бірка. А по цій бірці можна визначити підприємство, на якому воно було зрубано, деревину, сировинк, саме походження деревину і все інше. 30% лісу не обліковано, тобто воно зовсім випадає із загального обліку. Це в основному ті ліси, які не належать до компетенції наших підприємств. І сьогодні їде ліс, сказати його походження, якщо на ньому нема бірки, неможливо. І це з одного боку породжує певні проблеми і нашим підприємствам, тому що вони можуть цим, скажімо так, легковажити. З іншого боку, ну третина деревини - це велика ...
Президент України
Назвіть мені термін, і що для цього треба зробити, щоби будь-яке пересування деревини без електронного обліку, було незаконним і вилучалося.
Володимир Бондар
Пілотним проектом передбачено півроку. або оце треба навчити фахівців проводити...
Президент України
Забагато. І мені потрібно від силовиків - вам що потрібно для того, які законодавчі акти, щоб мали можливість вилучати будь-яку деревину, де б вона не була знайдена, якщо вона не є в системі електронного обліку. І тут ми зможемо дуже легко розібратися з лісом, який без бірок з'явився будь-де, хоч на митниці, хоч на лісопилці чи пилорамі, хоч під час перевезень. Які повноваження потрібні поліції, для того, щоб це зупинити? І третя позиція, які повноваження потрібні поліції для того, щоб прибрати озброєних людей, які нападають на лісовиків? От які? Яким чином нам заборонити, якщо людина в лісі є зі зброєю і не має ліцензію на мисливство - це злочинець. По-іншому ми ці питання не зупинимо. Підготуйте відповідні пропозиції і прошу їх внести до законопроекту. Прошу.
Володимир Бондар
Наступна проблема, Петре Олексійовичу, це проблема бюджету. В системі Держлісагентства ведення лісового господарства здійснює 360 державних підприємств. Але не всі вони мають ресурс для самофінансування. Лісгоспи Півночі і Заходу країни, які мають достатньо ресурсів в управлінні, можуть покривати витрати на ведення лісового господарства за рахунок продажу деревини. В той же час підприємства Півдня і Сходу, де лісистість території є мізерною - до 5 відсотків, а ліси виконують функцію попередження пилових бур, ерозії, опустелювання, ведення лісового господарства є нерентабельним і потребує державної підтримки.
До 2016 року така підтримка існувала. Вже два роки до існуючих проблем лісової галузі додалась ще одна - відсутність фінансування з державного бюджету. В результаті зупинені роботи із створення нових лісових захисних насаджень на мало продуктивних і деградованих землях. Відсутня можливість здійснювати попереджувальні протипожежні заходи, підвищився ризик виникнення лісових пожеж. Лише протягом 2017 року понад дві тисячі випадків на півдні і сході пожеж було зафіксовано, а також виникають осередки шкідників та хвороб лісу. Нині на кожному з нересурсних підприємств залишився один водій на 5 пожежних автомобілів, на жаль. І ця тенденція триває. Без державної підтримки лісівники нересурсних областей не зможуть виконувати належним чином своїх обов'язків. З початку 2016 року на сьогодні звільнилося понад дві тисячі висококваліфікованих фахівців в цій галузі.
Одним із факторів припинення фінансування було намагання створити єдину лісову компанію, але це не відповідає та навіть суперечить принципам децентралізації влади, веде до зменшення наповнювання обласних і районних бюджетів, зменшення ролі лісового господарства в життєдіяльності місцевих громад та скорочення працюючих в сільській місцевості людей. Лісівники Полісся та Карпат змушені були надавати посильну фінансову допомогу своїм колегам Півдня та Сходу, однак це не може вирішити всіх проблем і не може тривати постійно, а перераховані кошти могли бути на відновлення лісів українських лісів у Карпатському і Поліському регіонах. При тому, що минуло лісгоспи сплатили більше чотирьох мільярдів податків, ми не можемо отримати 710 мільйонів на ведення лісового господарства Півдня і Сходу. Необхідно відновити бюджетне фінансування, щоб зберегти надбання минулих поколінь, попередити необоротність ерозійних процесів. Ліси Півдня і Сходу забезпечують екологічну стабільність держави і потребують посиленого захисту. Зараз якраз відбувається формування бюджету на наступний 2018 рік. На жаль, в ньому знову ж немає графи фінансування лісового господарства. Тому внесені зміни до другого читання ми звертаємося тут і до народних депутатів, і, Петре Олексійовичу, у першу чергу до Вас - потреба складається 710 мільйонів і вона є достатньо серйозною проблемою, яка є у лісовому господарстві.
Президент України
У нас є тут заступник Міністра фінансів. Моя позиція, як я бачу це - щоб окремі види податків, які сплачують лісгоспи, передбачити спецфонди, Щоб вони самі себе фінансували. Більше сплатив - більше профінансували, для того щоб вирівняти західні області, де є відповідні ресурси, і за рахунок плати з спецфонду фінансувати південні і східні. Прохання розробити погодити цю пропозицію, якщо ви їх підтримуєте - то з одного боку ми створюємо для них мотивацію щоб ці кошти використовуватися за призначенням .а з іншого боку .... Тоді прохання з Мінфіном попрацювати
Володимир Бондар
Наступною проблемою, яка виникла зараз в цьому році, є ідея Мінекономіки запровадити концесію і приватизацією в лісовому господарстві. Ми розуміємо що передача лісів в концесію - це іншими словами ще додаткова безконтрольна вирубка і знищення лісів та деревообробної галузі, і масове звільнення людей, особливо в лісових регіонах. В Україні лише 8% лісів є, деревину з яких в подальшому можна використовувати для деревообробки - це переважно Карпатський регіон і Поліський. Концесія ці регіони безперечно знищить. Ми маємо сьогодні негативний досвід в різних державах Європи, в тому числі, по введенню концесії: Болгарія, Словенія, Грузія свого часу вводили концесії, змушені були відмовитись від цієї практики і витрачати серйозні бюджетні гроші, для того щоб повернути назад концесійні ліси у державну власність. Концесія сьогодні працює тільки в двох державах - в Росії і в Канаді, де лісистість є досить і досить велика і держава не завжди може управлятися з цими проблемами. Але й там воно приводить до фактичного значення лісового господарства. Ми як галузь, і науковці, і працівники, і представники місцевих органів влади, органів місцевого самоврядування категорично виступають проти введення концесії приватизації в лісовій галузі. Лісова галузь і лісові підприємства мають бути державними, залишитися державними і виконувати ту серйозно державну функцію, яку вони на сьогодні виконують.
Голос із залу
/..нерозбірливо.../
Президент України
Я вибачаюсь, але при мені, будь-ласка, слово треба брати, а не перетворювати це на мітинг. Якщо що - ми можемо спуститися вниз, а є на сьогоднішній день, і інша точка зору. Бо концесія - це не так, як сказав Володимир Налькович, це втрата власності держави. Це брехня. Держава залишається власником. А якщо під концесію у нас на сьогоднішній день буде внесений гарантований депозит, то за кожне незаконно вирублене дерево концесіонер буде відповідати грошима. І на ці гроші ми посадимо 10 дерев. Але треба безумовно зараз дуже уважно розглянути пропозиції по концесії. І починати не з концесії, а з відповідальності. Якщо є відповідальність - то треба навести порядок в аукціонах по розпродажу лісу. Бо виставили тисячу кубів на аукціон, поставили "зіц-председателя", який купив по завищений ціні, не допустивши реальних деревопереробників. Потім за домовленістю під прикриттям силовиків 50 кубів оформив як ті, що відповідають якості і заплатив по них підвищену ціну, а 950 кубів вибракував злочинно і поклав гроші собі в кишеню. Так от якщо так працювати, то краще концесія. Бо держава не є ефективним власником, і на сьогоднішній день немає можливості захистити себе і свої інтереси. І саме для того ми з вами зібралися, бо і процедуру і алгоритм аукціонів, Володимир Налькович, треба негайно вдосконалити. Купив тисячу кубів, купив 50, вибраковку до побачення - новий аукціон. Це ж очевидно. І це хтось прикриває ці схеми. І треба вивчати не болгарський, російський і канадський досвід концесії, а наголошую - литовський, латвійський, може навіть білоруський досвід щодо ефективного ведення лісового господарства. У них ліси не вирубують. Коли вони кажуть, ми їх питаємо про незаконну вирубку лісів, вони кажуть може переклад поганий? Ми не розуміємо, про що ви кажете. В нас це питання вирішене. А ми ходимо в трьох соснах заблудились. Не з концесії треба починати. Прошу продовжити.
Володимир Бондар
Хочу доповісти, Петре Олексійовичу, про електронні торги. Держлісагентством взято чіткий напрямок ведення електронних аукціонів. І ми в цьому році починали з однієї області, потім дев'ять областей. На останні торги всі області в тій чи іншій формі провадили електронні торги. Так є дискусія, є недосконалість площадок, на яких ми працюємо, але ми вважаємо, що тільки ведення такого рівня торгівлі - вситвалення всієї фактично сировини, яка є, на електронні торги може дати, очистити ринок і дати формування прозорої моделі ринку деревини.
Президент України
Коли вони були запущені по всім областям?
Володимир Бондар
От останні торги на останній квартал були у всіх областях проведені в тій чи іншій мірі, формі
Президент України
А до цього чого чекали?
Володимир Бондар
Є обставини, Петре Олексійовичу, які не дозволяють вести електронні торги, тут ми теж маємо говорити. Значна частина переробників сьогодні не може брати участь. От в Івано-Франківській області у тому числі, хай голови у Карпатському регіоні, тут усі Голови можуть підтримати, що значна частина переробників не може брати участь. Вони просто не зможуть конкурувати з великими переробниками ні по ціні, ні по лотах, які ті можуть споживати, і тому тут треба правила торгівлі дещо якби серйозно вдосконалити. І ми над цим працюємо. Ми хочемо зробити, щоб дрібний бізнес конкурував з дрібним бізнесом, великі переробник конкурував з великим переробником. І тоді ці правила будуть чесними, а ціна не буде такою, яка не даватиме можливість розвивати малий або вб'є малий і середній бізнес, який є основою...
Президент України
Я це не підтримую. У нас не може бути, так само, як і в енергетичній галузі, пам'ятаєте? У нас був газ по 400 доларів, і газ по 50 /доларів/. Це приводить до того, що всі хто мають можливість і повинні купляти по 400 - купляють по 50. Є в нас висока ціна, є кошти, що надійшли до бюджету - давайте передбачати спеціальний фонд бюджету для підтримки малого бізнесу. Треба у нас щось зробити на Прикарпатті - давайте підтримаємо малий бізнес з бюджету. Залучимо кошти від справедливого продажу, підтримаємо з бюджету для того, щоб дати можливість конкурувати. Це чесний ринковий механізм. Всі решта, коли ми продаємо по заниженим цінам нібито дрібним переробникам, все рівно цей ліс опиняється у великих. І ми з вами це чітко розуміємо. Тому, я просив би, дуже уважно проаналізувати - з водою не виплеснути дитину. Малий та середній бізнес потребує безумовного захисту, але є цивілізовані механізми цього захисту. Залучити гроші до бюджету і з бюджету їх підтримайте. Цей малий і середній бізнес. В нас до цього є всі можливості. Давайте окремо програму, і вони будуть вдячні. І більше того, суспільству вони зможуть відзвітувати. Друзі мої, тобі ж держава допомогла, ти отримав з держави гроші. Що ти на них зробив? Побудував виробництво, створив робочі місця, створив відповідні соціальні гарантії для колективу, зробив певні природоохоронні заходи. То є можливість спитати. А так з кого Ви спитаєте? Ви задешево продасте сировину, і потім ми будемо шукати, а де ж вона ділася? Тому я прошу ще раз уважно опрацювати ці ваші пропозиції.Прошу продовжувати.
Володимир Бондар
В цій частині, Петре Олексійовичу, ще одним важливим фактором є впровадження довгострокових у договорів, які би дали можливість інвестору зайти на наш ринок. На превеликий жаль, мораторій на вивезення необробленої деревини не дав очікуваного результату і поглибленої переробки ми не отримали. Ми отримали тільки простий розпил на дошку і вивезення тої самої дошки на експорт і отримання мінімальної рентабельності в Україні. Великого бізнесу і глибокої переробки в Україна на сьогоднішній день не зайшло. Ми вели розмову з переробниками з деревообробниками. Вони кажуть: Чи гарантуєте ви нам сьогодні якусь кількість сировини, яку ви гарантовано по ринковим цінам можемо взяти? Ми не можемо гарантувати з діючим законодавством. І 42-й ...
Президент України
А чого ви не можете гарантувати?
Володимир Бондар
Тому, що закон не дозволяє сьогодні, не передбачає вірніше, сьогодні довгострокових договорів, як це є в ...
Президент України
От дивіться, Ви кажете довгострокові і гарантії, а я чую по ринковим цінам. Так якщо по ринковим цінам, то чого ви їм не зможете гарантувати - дайте вітчизняним виробникам при прочих рівних умовах "право першої ночі". У нас це робиться і має бути запроваджено при тендерах, чому ми маємо купляти іноземні трамваї тролейбуси, продукцію машинобудування, коли Львівський завод блискуче виробляє (вибачте, що рекламую зараз) блискуче виробляє продукцію машинобудування, а ми купуємо Бог знає де. Так само і тут. Якщо є вітчизняний виробник, який хоче купити лот, він буде мати пріоритет від експортера. Можемо поставити відсоток. Тобто, якщо ціна не більше п'яти відсотків відрізняється - віддавати вітчизняному виробнику. І тоді ми даємо гарантії. І це буде означати принцип ринкової ціни. А якщо він забороняє відправити на експорт по сто доларів, я хоче купити за 20 - це не є ринок. Це не є правильні ефективні механізми державної підтримки. Тоді, знову-таки, продайте за 100, отримайте гроші в бюджет, і через бюджетну підтримку підтримайте малий та середній бізнес, але прозорий. І тоді гарантуйте. Мені здається, що це абсолютно. Ми маємо ламати ці стереотипи, які роками покривали корупцією в цій галузі. Думаю, що ми маємо діяти рішуче і ефективно.
Володимир Бондар
В деяких країнах, Петре Олексійовичу, діє така система, коли частину сировини виробник гарантовано отримує по ціні аукціону, враховуючи історію роботи на ринку. Іншу частину він бере на аукціоні. І цим він стимулюється, щоб чим більше він переробляє сировини, тим більше він ....
Президент України
Це можливо. Але давайте це запроваджувати. У нас це не працює.
Володимир Бондар
Ми над цими правилами працюємо і сьогодні вже готові будемо через певний період часу їх як то кажуть видати. Така норма сьогодні внесена через закон комітету Галасюка, ми сподіваємося на підтримку парламенту, що дасть можливість якоюсь мірою регулювати цей ринок і запускати сюди....
Президент України
Я вас прошу, Ви йдіть до народних депутатів, пояснюйте, які вам від них потрібні кроки для того, щоб підтримати деревообробну промисловість, які потрібні кроки для того щоб захистити ліси, і доводьте - чи ефективно чи неефективно працює мораторій. Тільки через ефективну роз'яснювальну роботу Ви зможете отримати підтримку парламенту. Сформулюйте будь-ласка гарну інфографіку, сформулюйте гарні презентаційні матеріали і йдіть до парламентарів. Бо на сьогоднішній день інколи вони живуть міфами, створеними політиканами. У вас все?
Володимир Бондар
Ще одна проблема, Петре Олексійовичу, остання, до якої ми хочемо привернути Вашу увагу - це проблема всихання. Всихання ялинників у Карпатському регіоні і особливо актуальне сьогодні - всихання соснових насаджень в Поліському. Ми сьогодні маємо величезну проблему - вона пов'язана з кліматичними змінами, безперечно. Але проблема сьогодні заставляє нас досить серйозно задуматися. В Карпатському регіоні всохло майже 36 тисяч га. На Поліссі такими темпами вже всохло 150 тисяч га сосни. Я прошу всіх звернути увагу на те, що ми маємо сьогодні - на ті явища, які маємо на сьогодні. І ми на проблему в рамках діючих Санітарних правил реагувати адекватно не можемо. Сьогодні уже декілька обласних рад Поліського регіону прийняли відповідні рішення і звертаються до Кабміну вжити надзвичайних заходів. Така сама ситуація сьогодні з проведенням Комісій, обласних комісій з /питань/ техногенно-екологічної безпеки. Вони відбулися у більшості поліських областей. Але але ця проблема характерна не тільки для України - вона сьогодні характерна і для Білорусі, і для Польщі, і для Німеччини. Ми звертаємося сьогодні до урядових структур для того, щоб вжити необхідних серйозних заходів для упередження цієї проблеми. Сьогодні ми повинні виробити надзвичайні заходи для того, щоб це вирішувати досить швидко і ефективно. Сьогодні в Держлісагентстві створений Штаб і всі необхідні вказівки, всі необхідні дії, які необхідно дати на рівні нашої структури вже дані і вони функціонують. Але проблему ми вирішити не можемо. Ця проблема має бути вирішена, як мінімум, на рівні Уряду. І ми звертаємося до Урядових структур. до Вас, Петре Олексійовичу, для того, щою ми могли вжити надзвичайних заходів.
Президент України
Я не люблю слово надзвичайні - у нас не є ситуація по вжиттю надзвичайних заходів. Я просив би у своєму виступі, коли надам слово, щоб Остап Семерак прокоментував це. І я думаю, що ми за підсумками наради виробимо необхідні рекомендації.
Володимир Бондар
Дуже дякую, У мене все.
Президент України
Дякую, Володимире Нальковичу. Прошу сідати. Запрошується до слова Анатолій Михайлович Дейнека - начальник Львівського обласного лісового та мисливського господарства.
Анатолій Дейнека
Вельмишановний пане Президенте України, шановні присутні, учасники наради. Коли ми обговорюємо стратегію розвитку лісового господарства, то ми маємо врахувати всі чинники, які мають суттєвий вплив на ліси сьогодні і будуть мати вплив у найближчому майбутньому. І тут я буквально коротко повернуся до останніх тез, які сказав Володимир Налькович тому, що сьогодні проблема адаптації лісів до змін клімату для України є дуже і дуже актуальною. Перші процеси всихання смерекових лісів в Карпатах - вони почалися ще біля двох десятиліть тому. І сьогодні будь-хто - я запрошую приїхати на Львівщину є така гора Маківка це заповідник Урочище, де знаходиться меморіал січовим стрільцям України - місце історичної пам'яті. І там фактично ця гора сьогодні стала смерековим цвинтарем. І ця проблема сьогодні розвивається також і на Поліссі. Понад 150 тисяч гектарів лісів на Поліссі вже соснових всихає. І подобається нам це чи ні, але ми з одного боку маємо дилему - або сухі Карпати або в короткому періоді частково лисі Карпати з терміновим лісовідновленням. Проблема всихання, до речі, вона є характерною як для країн Європи, так і для країн Північної Америки. І буквально тиждень тому у Фрайбурзі в Німеччині відбувся світовий лісовий конгрес - я разом з частиною своїх колег - вчених, лісівників представляв власне Україну на цьому конгресі.
Шановний пане Президенте, третина дискусії якраз була на цьому конгресі присвячена адаптації лісів до змін клімату. І тому ми дійсно маємо зараз вжити не надзвичайних, але ефективних заходів. І тут ми дуже просимо, щоб Міністерство екології сприйняло ці власне тези, про які ми зараз говоримо, і дійсно прийняли ми всі разом разом з місцевими органами влади ефективні рішення, які дозволять нам вирішити проблему всихання лісів.
А це можна вирішити терміновим внесенням змін у відповідні нормативно-правові документи. Решта - професійні лісівники зроблять свою справу. В першу чергу - лісовідновлення. І тут цілий блок питань, який лежить на лісівниках-професіоналах. Ліс починається з насінини. Ми на Львівщині маємо перший в Україні ї поки що єдиний спеціалізований лісонасіневий завод, на якому ми на сучасному обладнанні європейських виробників переробляємо лісонасіневу сировину. Чому це потрібно? Тому що, на жаль, лісові породи родять не так, як пшениця - кожного року, а раз на 4-7 років, і у врожайний рік ми маємо назбирати стільки насіння, щоби ми у цей період між врожайними роками мали можливість щось сіяти і вирощувати. Власне для того, щоб садити ліс.
Хочу поінформувати, що щороку на Львівщині ми садимо понад 2600 гектарів лісів відновлюємо, але ми це робимо, шановний пане Президенте, по старих ще радянських технологіях. Сьогодні світ пішов у питаннях лісовідновлення вперед, і сьогодні у Європі, в Північній Америці застосовується садивний матеріал із закритою кореневою системою. Він дозволяє садити ліс не в короткий період весною два-три тижні і осінню, а практично в весь вегетаційний період. На Львівщині ми розробили спільно із шведською компанією БіСіСІ (?) проект такої фабрики по вирощуванню садивного матеріалу із закритою кореневою системою. Завдяки рішенню обласної влади ми в цьому році отримали фінансування із екологічного фонду обласного бюджету і розпочали реалізацію цього проекту. Звертаюся до Міністра екології, якщо б ми отримали підтримку в цьому питанні з державного екологічного фонду, ми би в наступному році могли завершити цей проект, і таким чином питання відновлення лісів і в Карпатах, і в рівнинній частині воно би було б однозначно вирішено.
Ще одним дуже важливим питанням є власне технологічне оновлення не тільки у лісовирощуванні, а і в транспортуванні деревини, і в інших інших моментах. Але сьогодні, Петре Олексійовичу, ми - державні підприємства, сплачуємо 75% податків на прибуток і фактично в нас лишається мізер на технічне переоснащення. Нам конче потрібні фінансові інструменти, які дозволять і отримати довгострокове кредитування, і ви дуже слушно сказали про Лісовий фінансовий фонд. Такий фонд діє в Польщі. І власне наповнюючи його від частки вартості з кожного кубометра деревини, а також від тих штрафів, інших лісопорушень ми можемо забезпечити і фінансування інновацій в лісовому господарстві, і також частково підтримувати і ті мало ресурсні лісгоспи Півдня і Сходу нашої країни.
Президент України
А чого ви не можете гарантувати?
Володимир Бондар
Тому, що закон не дозволяє сьогодні, не передбачає вірніше, сьогодні довгострокових договорів, як це є в ...
Президент України
От дивіться, Ви кажете довгострокові і гарантії, а я чую по ринковим цінам. Так якщо по ринковим цінам, то чого ви їм не зможете гарантувати - дайте вітчизняним виробникам при прочих рівних умовах "право першої ночі". У нас це робиться і має бути запроваджено при тендерах, чому ми маємо купляти іноземні трамваї тролейбуси, продукцію машинобудування, коли Львівський завод блискуче виробляє (вибачте, що рекламую зараз) блискуче виробляє продукцію машинобудування, а ми купуємо Бог знає де. Так само і тут. Якщо є вітчизняний виробник, який хоче купити лот, він буде мати пріоритет від експортера. Можемо поставити відсоток. Тобто, якщо ціна не більше п'яти відсотків відрізняється - віддавати вітчизняному виробнику. І тоді ми даємо гарантії. І це буде означати принцип ринкової ціни. А якщо він забороняє відправити на експорт по сто доларів, я хоче купити за 20 - це не є ринок. Це не є правильні ефективні механізми державної підтримки. Тоді, знову-таки, продайте за 100, отримайте гроші в бюджет, і через бюджетну підтримку підтримайте малий та середній бізнес, але прозорий. І тоді гарантуйте. Мені здається, що це абсолютно. Ми маємо ламати ці стереотипи, які роками покривали корупцією в цій галузі. Думаю, що ми маємо діяти рішуче і ефективно.
Володимир Бондар
В деяких країнах, Петре Олексійовичу, діє така система, коли частину сировини виробник гарантовано отримує по ціні аукціону, враховуючи історію роботи на ринку. Іншу частину він бере на аукціоні. І цим він стимулюється, щоб чим більше він переробляє сировини, тим більше він ....
Президент України
Це можливо. Але давайте це запроваджувати. У нас це не працює.
Володимир Бондар
Ми над цими правилами працюємо і сьогодні вже готові будемо через певний період часу їх як то кажуть видати. Така норма сьогодні внесена через закон комітету Галасюка, ми сподіваємося на підтримку парламенту, що дасть можливість якоюсь мірою регулювати цей ринок і запускати сюди....
Президент України
Я вас прошу, Ви йдіть до народних депутатів, пояснюйте, які вам від них потрібні кроки для того, щоб підтримати деревообробну промисловість, які потрібні кроки для того щоб захистити ліси, і доводьте - чи ефективно чи неефективно працює мораторій. Тільки через ефективну роз'яснювальну роботу Ви зможете отримати підтримку парламенту. Сформулюйте будь-ласка гарну інфографіку, сформулюйте гарні презентаційні матеріали і йдіть до парламентарів. Бо на сьогоднішній день інколи вони живуть міфами, створеними політиканами. У вас все?
Володимир Бондар
Ще одна проблема, Петре Олексійовичу, остання, до якої ми хочемо привернути Вашу увагу - це проблема всихання. Всихання ялинників у Карпатському регіоні і особливо актуальне сьогодні - всихання соснових насаджень в Поліському. Ми сьогодні маємо величезну проблему - вона пов'язана з кліматичними змінами, безперечно. Але проблема сьогодні заставляє нас досить серйозно задуматися. В Карпатському регіоні всохло майже 36 тисяч га. На Поліссі такими темпами вже всохло 150 тисяч га сосни. Я прошу всіх звернути увагу на те, що ми маємо сьогодні - на ті явища, які маємо на сьогодні. І ми на проблему в рамках діючих Санітарних правил реагувати адекватно не можемо. Сьогодні уже декілька обласних рад Поліського регіону прийняли відповідні рішення і звертаються до Кабміну вжити надзвичайних заходів. Така сама ситуація сьогодні з проведенням Комісій, обласних комісій з /питань/ техногенно-екологічної безпеки. Вони відбулися у більшості поліських областей. Але але ця проблема характерна не тільки для України - вона сьогодні характерна і для Білорусі, і для Польщі, і для Німеччини. Ми звертаємося сьогодні до урядових структур для того, щоб вжити необхідних серйозних заходів для упередження цієї проблеми. Сьогодні ми повинні виробити надзвичайні заходи для того, щоб це вирішувати досить швидко і ефективно. Сьогодні в Держлісагентстві створений Штаб і всі необхідні вказівки, всі необхідні дії, які необхідно дати на рівні нашої структури вже дані і вони функціонують. Але проблему ми вирішити не можемо. Ця проблема має бути вирішена, як мінімум, на рівні Уряду. І ми звертаємося до Урядових структур. до Вас, Петре Олексійовичу, для того, щою ми могли вжити надзвичайних заходів.
Президент України
Я не люблю слово надзвичайні - у нас не є ситуація по вжиттю надзвичайних заходів. Я просив би у своєму виступі, коли надам слово, щоб Остап Семерак прокоментував це. І я думаю, що ми за підсумками наради виробимо необхідні рекомендації.
Володимир Бондар
Президент України
Дякую, Володимире Нальковичу. Прошу сідати. Запрошується до слова Анатолій Михайлович Дейнека - начальник Львівського обласного лісового та мисливського господарства.
Анатолій Дейнека
Вельмишановний пане Президенте України, шановні присутні, учасники наради. Коли ми обговорюємо стратегію розвитку лісового господарства, то ми маємо врахувати всі чинники, які мають суттєвий вплив на ліси сьогодні і будуть мати вплив у найближчому майбутньому. І тут я буквально коротко повернуся до останніх тез, які сказав Володимир Налькович тому, що сьогодні проблема адаптації лісів до змін клімату для України є дуже і дуже актуальною. Перші процеси всихання смерекових лісів в Карпатах - вони почалися ще біля двох десятиліть тому. І сьогодні будь-хто - я запрошую приїхати на Львівщину є така гора Маківка це заповідник Урочище, де знаходиться меморіал січовим стрільцям України - місце історичної пам'яті. І там фактично ця гора сьогодні стала смерековим цвинтарем. І ця проблема сьогодні розвивається також і на Поліссі. Понад 150 тисяч гектарів лісів на Поліссі вже соснових всихає. І подобається нам це чи ні, але ми з одного боку маємо дилему - або сухі Карпати або в короткому періоді частково лисі Карпати з терміновим лісовідновленням. Проблема всихання, до речі, вона є характерною як для країн Європи, так і для країн Північної Америки. І буквально тиждень тому у Фрайбурзі в Німеччині відбувся світовий лісовий конгрес - я разом з частиною своїх колег - вчених, лісівників представляв власне Україну на цьому конгресі.
Шановний пане Президенте, третина дискусії якраз була на цьому конгресі присвячена адаптації лісів до змін клімату. І тому ми дійсно маємо зараз вжити не надзвичайних, але ефективних заходів. І тут ми дуже просимо, щоб Міністерство екології сприйняло ці власне тези, про які ми зараз говоримо, і дійсно прийняли ми всі разом разом з місцевими органами влади ефективні рішення, які дозволять нам вирішити проблему всихання лісів.
А це можна вирішити терміновим внесенням змін у відповідні нормативно-правові документи. Решта - професійні лісівники зроблять свою справу. В першу чергу - лісовідновлення. І тут цілий блок питань, який лежить на лісівниках-професіоналах. Ліс починається з насінини. Ми на Львівщині маємо перший в Україні ї поки що єдиний спеціалізований лісонасіневий завод, на якому ми на сучасному обладнанні європейських виробників переробляємо лісонасіневу сировину. Чому це потрібно? Тому що, на жаль, лісові породи родять не так, як пшениця - кожного року, а раз на 4-7 років, і у врожайний рік ми маємо назбирати стільки насіння, щоби ми у цей період між врожайними роками мали можливість щось сіяти і вирощувати. Власне для того, щоб садити ліс.
Хочу поінформувати, що щороку на Львівщині ми садимо понад 2600 гектарів лісів відновлюємо, але ми це робимо, шановний пане Президенте, по старих ще радянських технологіях. Сьогодні світ пішов у питаннях лісовідновлення вперед, і сьогодні у Європі, в Північній Америці застосовується садивний матеріал із закритою кореневою системою. Він дозволяє садити ліс не в короткий період весною два-три тижні і осінню, а практично в весь вегетаційний період. На Львівщині ми розробили спільно із шведською компанією БіСіСІ (?) проект такої фабрики по вирощуванню садивного матеріалу із закритою кореневою системою. Завдяки рішенню обласної влади ми в цьому році отримали фінансування із екологічного фонду обласного бюджету і розпочали реалізацію цього проекту. Звертаюся до Міністра екології, якщо б ми отримали підтримку в цьому питанні з державного екологічного фонду, ми би в наступному році могли завершити цей проект, і таким чином питання відновлення лісів і в Карпатах, і в рівнинній частині воно би було б однозначно вирішено.
Ще одним дуже важливим питанням є власне технологічне оновлення не тільки у лісовирощуванні, а і в транспортуванні деревини, і в інших інших моментах. Але сьогодні, Петре Олексійовичу, ми - державні підприємства, сплачуємо 75% податків на прибуток і фактично в нас лишається мізер на технічне переоснащення. Нам конче потрібні фінансові інструменти, які дозволять і отримати довгострокове кредитування, і ви дуже слушно сказали про Лісовий фінансовий фонд. Такий фонд діє в Польщі. І власне наповнюючи його від частки вартості з кожного кубометра деревини, а також від тих штрафів, інших лісопорушень ми можемо забезпечити і фінансування інновацій в лісовому господарстві, і також частково підтримувати і ті мало ресурсні лісгоспи Півдня і Сходу нашої країни.
Ще один дуже важливий момент полягає в тому, що ми маємо перейти на вибірковий і поступовий спосіб рубання лісу. Сьогодні суспільство не сприймає суцільних рубань.І в Європі, зокрема, в Швейцарії, Німеччині практикується лісівництво, наближене до природи. Це тоді коли ліс вирубується шляхом поступових і вибіркових рубань. І на Львівщині ми вже 44 відсотки всіх рубок власне рубаємо такими способами. І тут нам дуже допомагають науковці Національного лісотехнічного університету. У нас власне закладені відповідні науково-виробничі стаціонари і лісівники-практики проходять відповідні навчання на цих стаціонарах. І власне в стратегії реформування лісового господарства ця тема також відповідним чином є прописана, і я думаю, що вона буде реалізована.
Ще одне завдання стратегії розвитку лісового господарства це є змінити сприйняття суспільства до праці лісівників. На сьогоднішній день апріорі будь-яка рубка, нехай навіть вона проводиться з дотриманням всіх чинних нормативних документів - вона сприймається в суспільстві як незаконна. На Львівщині ми пішли наступним чином - ми розробили механізми громадського контролю в лісовому господарстві. На сьогоднішній день повністю вся інформація, чи це стосується рубок лісу, чи проведення лісовідновних робіт, руху справ про лісопорушення, про браконьєрство, електронний облік деревини - він висвітлюється на сайтах лісгоспів державних, на сайтах обласного управління, і на сайті Львівської обласної державної адміністрації. Ми хочемо зробити громадськість своїм союзником в тому, щоб навести разом спільно з правоохоронцями, з владою порядок в лісі. І ярмарки...
Президент України
Володимире Нальковичу. У нас це розповсюджено по всій країні? Правильно я розумію Вашу відповідь, що ні? Дякую. Тоді скажіть, будь-ласка, скільки буде часу для того, щоб ми взяли позитивний досвід Львова, взяли програмне забезпечення і доповісти мені тоді, скільки часу буде потрібно, щоб це було скрізь. Багато? Попрацюйте, тоді завтра Ковальчуку передасте ваші пропозиції. Дякую.
Анатолій Дейнека
Дуже важливою є еколого-просвітницька робота. І коли ми говоримо про розвиток туризму і рекреації, то лісове господарство також може бути тою площадкою, де це може динамічно розвиватися. Власне у Львівському управлінні на наших підприємства функціонує 55 шкільних лісництв. Є відповідні еколого-просвітницькі центри, рекреаційні зони, зони відпочинку. І ми вважаємо, що на цьому також ми будемо заробляти кошти для того, щоби відновлювати ліси, вкладати їх у лісове господарство.
І останній момент. Лісівники є учасниками європейського лісового і екологічного процесу. І я хочу доповісти вельмишановному товариству про те, щоб всі лісгоспи Львівського управління пройшли екологічну сертифікацію за принципами і критеріями Лісової опікунської ради, і власне отримали такий п'ятирічний сертифікат, але з проходженням кожного року відповідного наглядового аудиту, який проводять фахівці не українці, а приїжджають з європейських країн і з цілого світу для того, щоби давати оцінки і давати поради, як нам рухатися далі. Загалом, Вельмишановний пане Президенте, сьогодні я, як лісівник практик, хочу сказати, що сьогодні перша така робоча нарада за участю вищої особи нашої держави за останні понад 10 років. І я вірю, що вона буде такою поворотної віхою, яка накреслить успішну національну лісову політику України. Дякую за увагу.
Президент України
Дякую вам. А в мене таке запитання до вас. Ми підняли статистику. В нас наші зеленбуди - Київський, Львівський левову частину своїх зелених насаджень імпортують, починаючи від рожевих київських каштанів з Італії везуть і закінчуючи соснами, хвойними деревами, іншого. От скільки відсотків вашого доходу складають продаж не деревини, а дерев для розсади із закритою кореневою системою.
Анатолій Дейнека
Щороку ми вирощуємо понад 14 мільйонів штук сіянців і саджанців.
Президент України
Ви вирощуєте для себе. Я кажу
Анатолій Дейнека
А для озеленення ми продаємо кожного року понад триста сорок тисяч штук саджанців
Президент України
Скільки це відсотків доходу?
Анатолій Дейнека
Це невеликий поки що відсоток доходу. Він на рівні двох-трьох відсотків.
Президент України
Вас не засмучує, що у нас на сьогоднішній день дерева в тому числі і крупноміри, імпортуються, дерева, які абсолютно вирощують у нас в Україні?
Анатолій Дейнека
Це також перспективний шлях для лісгоспів заробляти кошти.
Президент України
Ще одне завдання стратегії розвитку лісового господарства це є змінити сприйняття суспільства до праці лісівників. На сьогоднішній день апріорі будь-яка рубка, нехай навіть вона проводиться з дотриманням всіх чинних нормативних документів - вона сприймається в суспільстві як незаконна. На Львівщині ми пішли наступним чином - ми розробили механізми громадського контролю в лісовому господарстві. На сьогоднішній день повністю вся інформація, чи це стосується рубок лісу, чи проведення лісовідновних робіт, руху справ про лісопорушення, про браконьєрство, електронний облік деревини - він висвітлюється на сайтах лісгоспів державних, на сайтах обласного управління, і на сайті Львівської обласної державної адміністрації. Ми хочемо зробити громадськість своїм союзником в тому, щоб навести разом спільно з правоохоронцями, з владою порядок в лісі. І ярмарки...
Президент України
Володимире Нальковичу. У нас це розповсюджено по всій країні? Правильно я розумію Вашу відповідь, що ні? Дякую. Тоді скажіть, будь-ласка, скільки буде часу для того, щоб ми взяли позитивний досвід Львова, взяли програмне забезпечення і доповісти мені тоді, скільки часу буде потрібно, щоб це було скрізь. Багато? Попрацюйте, тоді завтра Ковальчуку передасте ваші пропозиції. Дякую.
Анатолій Дейнека
Дуже важливою є еколого-просвітницька робота. І коли ми говоримо про розвиток туризму і рекреації, то лісове господарство також може бути тою площадкою, де це може динамічно розвиватися. Власне у Львівському управлінні на наших підприємства функціонує 55 шкільних лісництв. Є відповідні еколого-просвітницькі центри, рекреаційні зони, зони відпочинку. І ми вважаємо, що на цьому також ми будемо заробляти кошти для того, щоби відновлювати ліси, вкладати їх у лісове господарство.
І останній момент. Лісівники є учасниками європейського лісового і екологічного процесу. І я хочу доповісти вельмишановному товариству про те, щоб всі лісгоспи Львівського управління пройшли екологічну сертифікацію за принципами і критеріями Лісової опікунської ради, і власне отримали такий п'ятирічний сертифікат, але з проходженням кожного року відповідного наглядового аудиту, який проводять фахівці не українці, а приїжджають з європейських країн і з цілого світу для того, щоби давати оцінки і давати поради, як нам рухатися далі. Загалом, Вельмишановний пане Президенте, сьогодні я, як лісівник практик, хочу сказати, що сьогодні перша така робоча нарада за участю вищої особи нашої держави за останні понад 10 років. І я вірю, що вона буде такою поворотної віхою, яка накреслить успішну національну лісову політику України. Дякую за увагу.
Президент України
Дякую вам. А в мене таке запитання до вас. Ми підняли статистику. В нас наші зеленбуди - Київський, Львівський левову частину своїх зелених насаджень імпортують, починаючи від рожевих київських каштанів з Італії везуть і закінчуючи соснами, хвойними деревами, іншого. От скільки відсотків вашого доходу складають продаж не деревини, а дерев для розсади із закритою кореневою системою.
Анатолій Дейнека
Щороку ми вирощуємо понад 14 мільйонів штук сіянців і саджанців.
Президент України
Ви вирощуєте для себе. Я кажу
Анатолій Дейнека
А для озеленення ми продаємо кожного року понад триста сорок тисяч штук саджанців
Президент України
Скільки це відсотків доходу?
Анатолій Дейнека
Це невеликий поки що відсоток доходу. Він на рівні двох-трьох відсотків.
Президент України
Вас не засмучує, що у нас на сьогоднішній день дерева в тому числі і крупноміри, імпортуються, дерева, які абсолютно вирощують у нас в Україні?
Анатолій Дейнека
Це також перспективний шлях для лісгоспів заробляти кошти.
Президент України
Ну так заробляйте. Бо у нас на сьогоднішній день, я впевнений в тому, що якщо у вас де-факто безкоштовна земля, якщо у вас є умови для того щоб ви вирощували, і ви кажете, що вам тільки гроші з бюджету потрібно для того, щоб вирощувати з закритою кореневою системою, я абсолютно переконаний, що це гарний бізнес сьогодні. Більше того, це є величезний експортний потенціал. Ніхто вам не буде забороняти вивозити дерева за кордон. У нас на сьогоднішній день є всі конкурентні умови для цього. Тільки треба якісний посадовий матеріал, гарна науково підтримка для того, щоб ви мали можливість вирощувати якісні сорти і попит на це є величезний. Це величезний багатомільярдний бізнес в сусідніх країнах Європи. Я окремо продивився, що поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі з Європейським Союзом, і асоціація, яка запрацювала з першого вересня, на сьогоднішній оподаткування за ставкою - нуль. Компенсація ПДВ при експорті на сьогоднішній день автоматично. Навчіться заробляти гроші. Тим більше, що я бачу, що у вас є абсолютно сучасний підхід. Цей досвід теж треба буде просто розповсюджувати. Дякую. Прошу сідати
.../далі буде.../
0 коммент.:
Дописати коментар