Утім екологи вважають, що проводити такі масштабні вирубки не потрібно – ліс відновиться сам, пише ВВС Україна.
Вони також підозрюють «Північну Пущу» у бажанні нажитися на деревині з Зони відчуження, що зашкодить екосистемі.
Більше того, попереджають інші експерти, – через поганий контроль це може призвести до вивезення із Зони «брудної» деревини.
У 2015 році в Чорнобильській зоні сталася найбільша за кілька десятиліть пожежа, яку гасили навіть авіацією.
За оцінками Державного спецпідприємства «Північна Пуща», тоді загинуло понад 6 тисяч гектарів лісових насаджень.
З того часу в Зоні залишаються згарища поруч з уцілілими лісами.
«Північна Пуща» підготувала проект вирубки частини цих масивів.
Там запланували «суцільну санітарну вирубку» на 900 гектарах, де, за словами лісників, знищено понад 90% дерев.
«Це вимушений захід, коли по-іншому врятувати насадження неможливо», – розповідає BBC News Україна головний лісничий «Північної Пущі» Сергій Халаш.
А директор «Пущі» Роман Бондаренко пояснює – ці згарища несуть небезпеку розповсюдження радіації, якщо пожежа повториться і перейде на інші ліси:
«Коли дерево стоїть, воно може і не «фонити». Але під час згоряння відбувається викид радіонуклідів, які так можуть мігрувати за межі Зони».
«Корені згнили, від вітру дерева падають і захаращують проїзди, пожежники не можуть оперативно доїхати при пожежі», – додає він.
Ще одна небезпека – розповсюдження у таких місцях шкідників, наприклад, короїдів, які можуть поширитися на здоровий ліс, відзначають у «Північній Пущі».
Однак екологи кажуть: проводити таку масштабну вирубку у Зоні відчуження не потрібно.
По-перше, вважають вони, у цих масивах можуть жити до 50 видів червонокнижних комах.
«Щоб на площі 900 гектарів не жив жодний рідкісний вид – такого бути не може», – розповідає аналітик організації «Екологія-Право-Людина» Петро Тєстов.
По-друге, за вирубкою може стояти банальне бажання отримати зиск від продажу деревини.
Еколог додає, що проконтролювати, скільки лісу реально виріжуть, неможливо через закритість Зони.
Він припускає, що загалом мова може йти десятки тисяч кубометрів деревини.
Директор «Північної Пущі» Роман Бондаренко додає, що його підприємство взагалі проходить багато перевірок – понад 70 за останні два роки.
На питання, куди діватимуть деревину, він каже про кілька варіантів.
Якісну деревину, яку хоч якось можна використовувати, справді планують реалізувати.
Неякісну – спалять.
У Зоні відчуження є плани побудови електростанції, яка вироблятиме електроенергію від спалення дров (така вже працює в Іванкові).
Це – один з інвестпроектів зі створення альтернативних джерел енергії, які уряд планує запровадити в Чорнобильській зоні.
Постає питання і щодо «забрудненої» радіацією деревини.
За словами Романа Бондаренка, зрізані дерева перевірятимуть на вміст стронція, цезія та інших радіоактивних речовин.
Якщо ці показники перевищать норму, то деревину необхідно буде безпечно знищити.
Для цього діє »інсинератор» – установки спалювання радіоактивної деревини.
На них стоять спеціальні фільтри, які блокують радіоактивний дим, а золу захоронюють у спеціальних герметичних контейнерах.
Завдяки «інсинератору» будинки в Чорнобилі, які ще використовуються, забезпечені теплом.
«На жаль, Зона відчуження вже «брудна». І те, що там залишилося, треба використовувати», – додає Роман Бондаренко.
Він також запевняє, що вивезти деревину з Зони незаконно неможливо – периметр охороняється.
Утім, екологи контролю не довіряють.
На питання BBC News Україна про те, чи справді радіоактивна деревина може потрапляти за межі Зони, чи це – один з «міфів про Чорнобиль», еколог Володимир Борейко відповідає, що це справді можливо.
Особливо, коли мова йде про незаконну вирубку.
«Якщо цей ліс старий, як кажуть лісники «стиглий-перестиглий», то там дійсно дуже багато радіонуклідів… А незаконна вирубка там була, є і буде», – вважає він.
«З нею не борються, бо є зацікавлені особи. Так само, як і з вирубками лісів у Карпатах», – додає еколог.
Рішення про вирубку 900 гектарів лісу в Зоні відчуження має пройти ще цілий етап узгоджень і перевірок. Вирубка може виявитися досить дорогою для держпідприємства – ліс потрібно не лише вирізати, а й засадити заново.
У Зоні відчуження ліси – головний фактор стримування міграції радіоактивних речовин. Будь-який вплив на ліси призводить до дестабілізації.
Вони захищають поліські легкі ґрунти від ерозії, дефляції, очищають повітря від аерозолів, сприяють підвищеній зволоженості.
Зона відчуження тоді безпечна, коли вона під здоровим лісом...
Було б набагато краще, якби людина дозволила лісам розвиватися природним шляхом, а якщо і саджати щось, то листяні породи.
Треба не рубати, а берегти і найстаріші насадження регіону, їх дуже мало (може 10-15% у віці понад 100 років), але саме там можна знайти чимало рідкісних видів рослин і тварин.
З мого досвіду, найцінніші ліси ростуть у північно-західному секторі Зони (між селами Луб'янка, Товстий Ліс, Денисовичі, Вільча, Клівін), та на південному-сході (Кошівка, Паришів, Ладижичі)...
У таких лісах можуть спокійно жити і зубр, і ведмідь, і багато великих птахів.
0 коммент.:
Дописати коментар