На Волині ділянки лісу, віднесені до природно-заповідного фонду, поступово перетворюються на мертві зони.
Про це повідомили у п’ятницю, 12 липня, волинські лісівники представникам загальнонаціональних та обласних медіа, – йдеться на сайті Волинського ОУЛМГ.
«Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Першотравневий» Луцького районуну.
Зі слів головного лісничого ДП «Ківерцівське ЛГ» Андрія Зінича, в реальності парк, що зовсім поруч із Луцьком, не те що не вражає естетичністю, а виглядає захаращеним лісом із мертвими ялиновими насадженнями, де й просто прогулятися небезпечно. Проте прибрати ці захаращення лісники не можуть. Вони – навіть після смерті – захищені законодавством, як і повалені та вивернуті з корінням дерева.
«Заповідне урочище місцевого значення «Садівська дача» Луцького та Локачинського районів.
"Зайшовши у глиб метрів на десять, бачиш протилежно інакшу картину – такі ж мертві хвойні і навіть листяні насадження. Чи будуть жити у таких деревах птахи та тварини – запитання риторичне. Не викликає сумнівів лише одне: тут аж надто багатий світ комах. Правда, переважно шкідників", – розповідає лісничий Коритницького лісництва ДП «Горохівське ЛМГ» Петро Завадський.
Завідувач сектору охорони і захисту лісу Волинського ОУЛМГ Віталій Півовар розповідає, що за даними останнього моніторингу, який систематично проводять працівники державної лісової охорони, через всихання уже фактично втратили понад 14 тисяч га територій природно-заповідного фонду області (а це – 12% від загальної кількості на Волині).
"Якщо в експлуатаційних лісах ми за минулий рік змогли більш-менш врегулювати ситуацію, кинувши всі зусилля на проведення санітарних заходів, то за ситуацією в заповідних лісах переважно лише спостерігаємо. Навіть якщо починаємо оформляти всі відповідні дозволи і звертатися щодо погодження на рівні профільного Міністерства хоча б на проведення якихось вибіркових рубок, то нерідко за цей час дерево вмирає повністю. А це означає, що шкідник уже його покинув і тепер «працює» на сусідніх", – зазначає Віталій Степанович.
Доцент кафедри лісового і садово-паркового господарства СНУ імені Лесі Українки Василь Войтюк підтверджує, що проблема дійсно є.
З його слів, соснові насадження на Волині вимирають, як іще кілька років тому зникав дуб.
Зазначимо, розуміючи екологічну цінність лісу, рятівники лісу нерідко стають ініціаторами створення таких заповідних територій. За цей час створили 4 заповідних об’єкти. Згодом самі ж лісівники дбають про їх охорону та збереження, яка забезпечується коштом лісгоспів, адже держава не фінансує лісогосподарські підприємства взагалі.
Чому виникла така проблема
У таких лісах частково або повністю заборонені не лише рубки головного користування, а й санітарні заходи, вони служать для збереження цінних видів флори і фауни та перебувають під особливою охороною лісівників.
І саме постійне ретельне спостереження викликає у лісівників неабияке занепокоєння. Особливо – останніми роками, коли соснові ліси масово гинуть під дією шкідників.
Зауважують, неодноразово розповідали і лісівники, і науковці під час численних семінарів на Волині, які були присвячені темі всихань соснових насаджень.
Працівники наукових інституцій, які працюють у відповідному напрямку, неодноразово наголошували на особливій критичності ситуації у лісах, що належать до природно-заповідного фонду (ПЗФ).
Окремі заповідні ділянки, а то й цілі урочища, у зв’язку з відсутністю будь-яких санітарних заходів, набувають небезпечного стану. Площі всихань у заповідних лісах стрімко ростуть. Хвороба поширюється на експлуатаційні ліси, які примикають. Відповідно до законодавства, не прибираються з лісу і вітровальні дерева. Все це у комплексі стає причиною розповсюдження значної кількості шкідників, для яких через відсутність санітарних заходів створюються сприятливі умови.
Лісники повідомляють, звісно, загальна ситуація тісно пов’язана зі змінами клімату. І саме тому необхідною є відповідна реакція держави та зміни у підходах.
Виникає логічна потреба більше уваги приділити утриманню та розвитку інфраструктури нинішніх заповідних об’єктів, удосконаленню нормативно-правової бази, а наукові висновки щодо створення заповідних об’єктів повинні ширше враховувати специфіку лісовирощування та подальші соціально-економічні наслідки.
Сьогодні, 16:26
0 коммент.:
Дописати коментар