Упорядкувати лісовпорядкування

Як практично забезпечити розподіл господарчих та контрольних функцій?

У засобах масової інформації та на окремих форумах із обговорення стану та перспектив розвитку лісового господарства поширюється бачення щодо передачі функцій з ведення лісовпорядкування до компетенції Міністерства екології та природних ресурсів, зокрема, така думка викладена в статті аналітика міжнародної правозахисної організації «Екологія-Право-Людина» П. Тєстова, опублікованій на офіційному сайті згаданої організації зі спробою певної аргументації такої позиції.

По суті цієї публікації інформуємо про наступне:

Статтею 47 «Ведення лісовпорядкування» Лісового кодексу України визначено, що «Лісовпорядкування є обов’язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства». Згідно з чинним законодавством дану функцію виконує Міністерство аграрної політики та продовольства, а реалізацію цієї політики – Державне агентство лісових ресурсів.

Фундаментальним у цьому питанні є існування та організаційно-методична підтримка єдиної системи здійснення лісовпорядкувальних робіт, яка, починаючи з 1991 року, створювалася та підтримується в актуальному стані Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об’єднанням (далі ВО «Укрдержліспроект»), що входить до сфери управління Держлісагентства.

Побудова такої, єдиної й ефективно діючої на сьогодні системи, під проводом Міністерства екології та природних ресурсів буде потребувати додаткових коштів і значного часу, а перепідпорядкування ВО «Укрдержліспроект» зазначеному Міністерству у відриві від Держлісагентства призведе до втрати багаторічних методичних та нормативних напрацювань. Крім того, розробка лісовпорядних проектів далеко не обмежується екологічною складовою і передбачає не тільки планування рубок, а й значний перелік інших лісогосподарських заходів на 10-річний цикл.

При класичному лісовпорядкуванні проектуються не тільки природоохоронні заходи, а й розвиток лісового насінництва та лісовідновлення, побічного користування лісовими ресурсами, будівництва лісових доріг, протипожежні, рекреаційні, лісомеліоративні заходи, тощо.

Тобто лісовпорядкування, орієнтоване на ширший, виробничий спектр робіт, які стосуються професійної лісівничої діяльності і, безперечно, потребують коригуючого і організаційного впливу Держліс­агентства.

На основі даних лісовпорядних проектів приймаються відповідні управлінські рішення. У ВО «Укр­держліспроект» створена багатьма поколіннями таксаторів унікальна реляційна та картографічна база даних, яка за рахунок безперервного лісовпорядкування постійно оновлюється та актуалізується в повидільному форматі на рівні лісництв та всіх інших управлінських ланок. Моніторинг та інформаційна обробка цих даних здійснюється фахівцями-таксаторами об’єднання в рамках авторського нагляду.

Порушення цього, роками опрацьованого, порядку може призвести до непередбачуваних наслідків.

Слід зауважити, що замовниками лісовпорядних робіт є лісокористувачі, підпорядковані як Держліс­агентству, так і Міністерству екології та природних ресурсів, а також Укрзалізниці, Міноборони та іншим відомствам.

Держлісагентство, як центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства і повинно координувати діяльність таких структур як ВО «Укрдержліспроект» та лісозахисні підприємства.

В публікації на сайті міжнародної правозахисної організації «Екологія-Право-Людина» наведені дещо надумані закиди на адресу існуючої системи лісовпорядкування та лісозахисної діяльності. Так, на ствердження щодо не впорядкування контрольних функцій, звертаємо увагу на те, що ВО «Укрдержліс­проект» згідно зі своїми статутними завданнями нікого не перевіряє і не контролює, а здійснює виключно авторський нагляд за впровадженням проектів організації та розвитку лісового господарства в лісогосподарських підприємствах та установах незалежно від їх відомчого підпорядкування.

Контрольні ж функції виконує Міністерство екології та природних ресурсів шляхом погодження матеріалів лісовпорядкування, затвердження розрахункової лісосіки тощо.
Щодо забезпечення незалежності таксаторів від господарської діяльності лісгоспів, то проблема з цього приводу (наведена в публікації на сайті «Екологія-Право-Людина»), на нашу думку, не має певного підґрунтя.

При перепідпорядкуванні лісовпорядної діяльності Міністерству екології та природних ресурсів виникають аналогічні питання з причин управління цим відомством лісів природно-заповідного фонду і можливої залежності дій таксаторів тепер вже від іншого відомства, в тому числі, й неминучих перекосів від господарської лісівничої діяльності в бік екологічних питань.

Слід особливо підкреслити, що стратегія реформування лісового господарства передбачає розподіл господарчих та контрольних функцій і за таких умов існуюче підпорядкування ВО «Укрдержліспроект» Держлісагентству з урахуванням усіх наведених вище аргументів не викликає сумнівів.

Валерій ЦИБУЛЬКО,
Генеральний директор
ВО «Укрдержліспроект»,
Газета “Природа і суспільство”