ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

25 жовтня 2016

За незаконную вырубку лесов будут не штрафовать, а лишать свободы

18:30, 24 октября 2016

Андрей Кривещенко,
«Судебно-юридическая газета»

Народные депутаты могут внести изменения в Уголовный кодекс Украины. За незаконную вырубку лесов будет невозможно «отплатиться» штрафом, а придется отбыть в тюрьме срок до трех лет. Также планирую ввести ряд отягчающий обстоятельств, где срок ограничения свободы составит уже от трех до пяти лет.
Так, 8 сентября 2016 года в Верховной Раде был зарегистрирован законопроект 5098-1 «О внесении изменений в Уголовный кодекс Украины относительно увеличения меры наказания за незаконную порубку леса».
Инициатором законопроекта выступил народный депутат Владимир Парасюк.

Зеленые зоны подвергаются уничтожению
Ухудшение состояния лесов в Украине сегодня является одной из крупнейших экологических проблем. Кроме этого, что в настоящее время Украина является крупным экспортером древесины в Европе, и в зеленых зонах приобрели угрожающие масштабы действия браконьеров, которые проводят незаконные рубки деревьев, и их незаконный сбыт.
Современное состояние преступности в сфере преступлений против окружающей среды свидетельствует о том, что нормы Уголовного кодекса Украины не осуществляют достаточного превентивного воздействия на общество.
Конечно, следует учесть, что значительные потери наблюдаются и в лесных насаждениях в зоне АТО, однако не следует отбрасывать и фактор масштабных незаконных рубок на Закарпатье и в целом по территории Украины в регионах с высоким или средним показателем лесистости.

Статистические данные потерь
По информации Государственного агентства лесных ресурсов Украины, в 2015 году объем незаконных рубок в Украине составил 24 100 кубометров. Незаконные рубки нанесли Украине ущерб на сумму свыше 85 млн грн., из которых возмещены лишь 4 600 000 грн. Согласно информации неправительственных экологических организаций, число незаконных рубок в реальности в десятки раз больше, поскольку данная цифра отражает лишь те рубки, которые зафиксированы в лесхозах, принадлежащих государству.
Согласно данным Гостаможслужбы (до ее ликвидации), ежегодно из Украины вывозится древесины на сумму около 272 млн долл. Однако, эта цифра тоже может быть больше в несколько раз.
Также следует учитывать масштабы нелегального сбыта древесины на внутреннем черном рынке. Общая площадь лесного фонда Украины составляет 10 400 000 гектаров, из которых покрыты лесной растительностью 9 600 000 гектаров. Экологи утверждают, что за последние годы лесистость в Украине сократилась как минимум до 11%, тогда как Гослесагентства сообщает, что она составляет 15,9%. В 2015 году работниками государственной лесной охраны выявлены 6565 случаев незаконных рубок.
В то же время, согласно официальной статистике Генеральной прокуратуры Украины, в I квартале 2015 года на территории Украины были совершены 450 преступлений, предусмотренных ст. 246 Уголовного кодекса Украины (незаконная порубка леса).
За аналогичный период 2016 года были совершены 853 незаконных порубок леса. Данный анализ свидетельствует об увеличении количества указанных преступлений почти в два раза.

Пора увеличивать санкции
Целью законопроекта является увеличение превентивного воздействия на общество, для уменьшения количества незаконных рубок лесов, путем изменения санкции статьи Уголовного кодекса Украины, предусматривающей наказание за данный вид преступления, на более строгую.

Главная цель — соответствующее наказание
Принятие этого законопроекта, как отмечает автор, позволит уменьшить количество преступлений против окружающей среды, а именно незаконных вырубок леса
Так, согласно ст. 246 Уголовного кодекса в действующей редакции, незаконная порубка деревьев и кустарников в лесах, защитных и других лесных насаждениях, причинившее существенный вред, а также совершение таких действий в заповедниках или на территориях и объектах природно-заповедного фонда, или в других особо охраняемых лесах, наказывается:
  • штрафом от 50 до 100 необлагаемых минимумов доходов граждан;
  • арестом на срок до шести месяцев;
  • ограничением свободы на срок до трех лет;
  • лишением свободы на тот же срок.
В предложенном проекте видами наказания могут быть только ограничение свободы на срок до трех лет, или лишение свободы на тот же срок.

Отягчающие обстоятельства
Кроме этого, предлагается дополнить статью ч. 2, которая предусматривает ответственность за незаконную порубку деревьев и кустарников в лесах, защитных и других лесных насаждениях, причинившее существенный вред, а также совершение таких действий в заповедниках или на территориях и объектах природно-заповедного фонда, или в других особо охраняемых лесах, совершенная группой лиц или лицом, ранее судимым за преступление, предусмотренное этой статьей или статьями 245, 247 настоящего Кодекса.
За совершение указанных действий предусматривается наказание — лишением свободы на срок от трех до пяти лет с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до трех лет.
Андрей Кривещенко, Судебно-юридическая газета

sud.ua

Дозвіл на рубку дров доведеться отримувати з довідкою про наявність печі



Обласні депутати в першому читанні схвалили обласний законопроект, згідно з яким удосконалюються правила отримання дозволу на вирубку лісу для заготівлі дров для жителів області. Законопроект на другому засіданні обласної думи нового скликання представив начальник обласного департаменту лісового господарства Михайло Малькевич.

У законопроекті запропоновано виправити «недопрацювання» чинного закону і встановити можливість вдруге отримати дозвіл на заготівлю деревини для власних потреб в разі, якщо житель Томської області переїжджає з одного місця проживання в інше в межах регіону.

Також Малькевич запропонував заборонити вирубувати ліс навколо Томська на території 60 кілометрів навколо міста і зазначив, що на сьогодні раз у раз лісники виявляють незаконні рубки в лісах поблизу міста.

Також, за словами Малькевича, співробітники департаменту часто стикаються з фактами перепродажу деревини, яку жителі області рубають нібито для опалення своїх будинків, а на ділі перепродують стороннім особам.

«Число звернень для отримання дозволу заготівлі лісу для опалення рік від року збільшується. Ми спостерігаємо зростання звернень громадян протягом трьох років. Вже понад мільйон кубометрів виділяємо на власні потреби, і ця цифра зростає. Причому ми стикаємося з фактами перепродажу лісу. У зв'язку з цим пропонуємо піти від системи дозволу заготовляти від 25 до 37 кубометрів на рік на одну людину і натомість кількість дозволеного для вирубки лісу співвідносити з тією площею, яку доводиться опалювати», - запропонував Малькевич.


Крім того, начальник департаменту лісового господарства запропонував змінити порядок отримання дозволу на вирубку лісу для власних потреб і зобов'язати жителів області надавати довідки, які підтверджують, що в будинку є пічне опалення, а також вказують площу будинку.

Так як за останнім розглядом у депутатів виникло безліч питань щодо «терміну придатності» таких довідок і складності їх отримання, ті чи інші питання було запропоновано опрацювати в спеціально створеній робочій групі під час підготовки законопроекту до другого читання.

tomsk.ru

Мораторій на вивіз лісу-кругляка - в дії!



Мораторій на вивіз лісу-кругляка - в дії!

Сьогодні зустрівся із колективом вінницького деревообробного підприємства повного циклу "Барлінек Інвест", яке дає роботу 800 працівникам. Інвестиції польські, але працюють на підприємстві українці.

Завдяки введеному нашим законом мораторію на вивезення лісу-кругляка, поляки планують додатково інвестувати саме у виробництво 30 мільйонів євро та набрати ще 300 співробітників. А це означає, що ще 300 сімей матимуть стабільний дохід. А тут середня зарплата 5000 гривень, між іншим.


Це відповідь тим можновладцям, які на догоду МВФ хочуть скасувати мораторій, дозволити вивіз лісу та забрати роботу в людей.

Пообіцяв співробітникам підприємства добиватися в парламенті ще й скасування мита на ввезення обладнання, щоб це та сотні інших підприємств в Україні мали змогу розвиватися та давати роботу людям.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.


25 октября 2016, 16:12

Місцеві ради погоджуватимуть санітарні та інші типи рубок в лісах - Марія Рудик

http://ozxwy6lbfz2wc.cmle.ru/s/img/thumb/630x/e10d37e14bf5df9fa6afe192f41ca808


Проведення санітарно-оздоровчих  та інших типів рубок відтепер буде погоджуватись з місцевими радами, що дозволить суттєво зменшити зловживання та посилити громадський контроль.

Таке рішення було підтримане депутатами обласної ради під час виїзного сесійного засідання 21 жовтня, пише Фіртка.

До депутата обласної ради від партії «ВОЛЯ»Марії Рудик неодноразово звертались місцеві громади зі скаргами на те, що з сільськими радами та депутатським корпусом не погоджується проведення рубок.

«Без погодження використовували і руйнували сільські дороги, використовували пасовища, де робили склади з лісом. Також люди обурювались, що без погодження вирубують насадження третьої категорії, які ростуть біля населених пунктів і несуть природозахисний характер – вони утримують вологу під час посухи, захищають від затоплень і буревіїв. Населені пункти залишаються без природного захисту» - розповіла Рудик.

Очільниця фракції «ВОЛЯ» Ольга Галабала наголосила, що під виглядом санітарних рубок рубається ліс, який за своїм віком, стиглістю, категорією можна було б відвести як рубку головного користування.

«Такими привабливими ці рубки є через те, що не потребують ні довгострокового планування, ні погодження. Рішення приймається та контролюється на місцевому рівні - обласним управлінням лісового та мисливського господарства та лісгоспом, без будь-якої участі громадськості» - зазначила Галабала.

Вона додала, що зараз Кабмін приймає нові правила санітарних рубок, згідно з якими,  передбачено, що якийсь представник органу самоврядування братиме  участь у комісії, яка оглядатиме місце санітарної рубки, але це не вирішить проблему.

«Це абсолютно інша процедура, яка має під собою підгрунтя для спекуляції. Тому необхідно, щоб саме місцеві ради на сесіях погоджували місця санітарних рубок» - запевнила депутат.

Тому, щоб припинити зловживання з санітарними рубками  депутатський корпус  підтримав вимогу погоджувати такі заходи з місцевими радами. Марія Рудик переконана, що обласна рада повинна була зробити це раніше, що дозволило б запобігти численним проблемам.

Однак, це є першим кроком для того, що люди отримають змогу фіксувати зловживання, які мають місце при з рубка в лісі. Також, на переконання волівців необхідно, щоб всі типи рубок, не лише санітарні, а й основного користування у всіх категоріях лісів- погоджувались з громадами.

«Пізец» без дров

Губернатор Закарпатської області Геннадій Москаль зупинив вагони з лісом для відправки за кордон. Опублікував на своїй сторінці в Інтернеті перелік лісгоспів, які «навантажили вагони кругляком, котрий по документації проходить як паливна деревина». Усього 169 вагонів. Серед переліку підприємств три лісгоспи Чернігівщини: Холминський, Корюківський і Новгород-Сіверський.



Корюківка: двометрові сосни

— То що везли: кругляк чи паливну деревину? — запитала в лісгоспах.

— 14 травня ми відвантажили вагон двометрової паливної деревини для фірми «Пізец ГМБХ» (Австрія), — розповідає начальник виробничого відділу ДП «Корюківське лісове господарство» Володимир Забіяка. — Це була двометрова сосна, непридатна для чогось іншого, окрім дров. Ціна куба — 26 євро. 19 травня вагон прибув у Закарпаття. І досі там. Ми подали позов до суду. Він у процесі, відкладений до 25.10.

Новгород-Сіверський: чотириметрові ялини

— Раніше ми вантажили техсировину, це майже те саме, що і паливна деревина. Потім почалися на митниці проблеми, вимагають техсировину назвати під кодом «паливна деревина», — говорить директор ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство» Микола Засько. — У травні у вагон була навантажена паливна деревина, 4-метрові ялини.

— Колодками?
— Так, довгими, — не заперечує Микола Михайлович. — Вони з гниллю. На дошки таку деревину не можна, ялину взагалі і на паливо не беруть.

Холми: двометрові сосни і ялини

— Ми також везли паливну деревину, — запевняє директор ДП «Холминський лісгосп» (Корюківський район) Олександр Демченко. — Чого виникла така ситуація, ми не розуміємо. Подаємо в суд.

— Судитеся з губернатором Закарпаття чи з митницею?

— Зупинили нас за вказівкою Геннадія Москаля. Ми почали судитися. Москаль не знайшов підстав, чого зупинив вагони. Перекинув усе на митницю. Тепер вона шукає, як залагодити цю ситуацію.

Суд поки не прийняв нашу сторону. Оскільки митниця має 180 днів для прийняття рішення. Потім суд розглядатиме справу повноцінно. Зараз у Закарпатті стоїть 450 вагонів. У наших двох — двометрова сосна, у третьому — такої ж довжини ялина. Це паливна деревина: суха, трухлява. Чистого заробітку — 400 гривень за куб. Тут його можна продати за 350.

Я вважаю, що дана ситуація — політична. Геннадій Москаль хоче собі заробити політичні дивіденди. Якщо в Закарпатті є проблеми, хай їх губернатор вирішує. Ми до чого? Я би не ризикував провозити кругляк під виглядом дров.

Мораторій*: добре чи погано?

Минулого року депутати прийняли мораторій на десять років на продаж лісу-кругляка за кордон. Причину пояснюють так: лісу не вистачає для внутрішніх потреб, не те що для зовнішніх. Та на Чернігівщині лісового добра валом. Може, не варто і нас вплутувати в цей мораторій? Куди дівати кругляк лісгоспам нашої області?

— Іноземний ринок нам потрібен і вигідний, — переконаний Володимир Забіяка. — Для держави, для підприємства. Україна не переробить такий об’єм лісопродукції у круглому вигляді. Наші підприємства закуповують процентів 30 усього об’єму. Мораторій треба вводити частково. В Закарпатті вже такі гори лисі, що видно Австрію. У нас же лісу достатньо.

— У нас у лісах лежать мільйони кубометрів деревини, — обурюється Микола Засько.

— Я неодноразово звертався до депутатів по цьому питанню. В Закарпатті тверді породи дерев. Можливо, там мораторій і потрібен. Куди ж дівати нам нашу сосну? Можливо, зараз просто отакі Москалі хочуть усе підім’яти під себе.

— Мораторій — не обов’язково проблема, — більш обережний Олександр Демченко. — Але при деяких умовах. По-перше, більшість лісгоспів має власну переробку деревини. Потрібно збільшувати їх виробничу потужність, задіяти більше працівників. По-друге, є багато приватних місцевих переробників сосни, котрі купують її на аукціоні. Куплять, перероблять. Єдине — що весь пиломатеріал не реалізовується у нашій країні. Більше 50 відсотків іде на експорт. Заборона — це не катастрофа. Головне — щоб був попит у державі, аби сировина не пропадала.

*Мораторій — відтермінування.

Вікторія Товстоног, тижневик «Вісник Ч» №42 (1589)
Понедельник, 24 Октября 2016 14:50 |

26 жовтня Кабінет Міністрів затвердить Санітарні правила


26 жовтня відбудеться засідання Уряду

26 жовтня під головуванням Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана відбудеться засідання Уряду.

Початок заходу: 11:00.

Місце проведення: БУДИНОК УРЯДУ, вул. Грушевського, 12/2, 1-й під’їзд.

Вхід тільки за паспортами.

Акредитація ЗМІ здійснюється до 09:30 26 жовтня за тел.: 256-77-07, 256-63-24 та на e-mail:surmak@kmu.gov.ua

Трансляція заходу: https://www.youtube.com/channel/UCdCV-F9cLvixQRHxj2sWXMw

Серед питань, що виносяться на розгляд - затвердження нових Санітарних правил в лісах України



http://www.kmu.gov.ua/control/uk/meetings/agenda?mid=249427478

Чи є санітарні заходи оздоровчими - Лісовий вісник



Традиційно, ще з радянських часів, існує термін «санітарно-оздоровчі заходи», які, згідно із «Санітарними правилами в лісах України», включають вибіркові санітарні рубки, суцільні санітарні рубки та ліквідацію захаращеності.

В обивательському понятті слово «санітарні» викликає асоціацію з призначенням «санації ротової порожнини», внаслідок якої пломбують або вилучають хворий зуб, і тоді припиняється руйнування інших зубів. Оздоровлення (стосовно людини) – це комплекс заходів щодо покращення стану, посилення імунітету, покращення якості та тривалості життя. За асоціацією проведення санітарних заходів у лісі (вирубування пошкоджених чи уражених дерев) мало би призвести до його оздоровлення.

Яким же чином заходи, зазначені у «Санітарних правилах...», можуть сприяти оздоровленню лісу?

Ліквідація захаращеності включає «при­­бирання в лісах мертвої деревини (суш­няку, повалених дерев, хмизу і по­руб­кових залишків)», причому «на одному гектарі лісу повинно залишатися не більше 5 м3 мертвої деревини». Норма залишення 5 м3 «об’єктів захаращеності» на одному гектарі не обґрунтована і не може бути однаковою для всіх природних зон і типів лісорослинних умов. Умовно доцільно було б указати не обсяг відповідної деревини, а частку від запасу. Але проблема в тому, що об’єкти захаращення визначені некоректно. «Мертва» деревина зовсім не мертва – в ній живуть сотні видів безхребетних тварин, грибів і мікроорганізмів, які поступово перетворюють її механічно й хімічно, що збагачує ґрунт і створює умови для подальшого росту лісу. Інші види ховаються чи розмножуються у «мертвій» деревині певну частину свого життєвого циклу, а вилучення та знищення такого субстрату веде до суттєвого зменшення різноманіття.

Чому ж перелічені у списку види «мертвої деревини» не можна об’єднувати в одну категорію?
Хмиз – це опалі тонкі гілки. Хмиз добре горить, і здавна його збирало населення як паливо. У випадку лісової пожежі у сухих соснових лісах хмиз дійсно може спалахнути, але якщо він рівномірно вкриває землю, він достатньо вологий, сам мульчує ґрунт і швидко розкладається комахами, грибами та іншими корисними організмами. Значно більш небезпечним є хмиз, який складений у купи після проведення освітлень і прочисток. Він у купах і горітиме інтенсивніше. Водночас як субстрат для розмноження шкідливих організмів хмиз відіграє значно меншу роль, ніж для розмноження їхніх природних ворогів – ентомофагів, антагоністів шкідливих грибів, а основне – для організмів, які розкладають загиблі дерева та їхні частини.

Ще у 30-ті роки минулого століття існував захід захисту лісу від соснової совки та інших шкідників, що зимують у підстилці, який полягав у її згрібанні та вилученні з лісу. Чи зменшувалася чисельність шкідників, зараз сказати важко – за статистичними даними спалахи їхніх масових розмножень повторювалися циклічно з такими самими інтервалами, як і нині. Нещодавно довелося бачити в одному з лісгоспів, як на шляху, де їхатиме «начальство», вилучили на певних ділянках лісу всю підстилку. А ще років 20 тому, також в очікуванні «начальства», директор лісгоспу, сам невеликого зросту, спеціально ставав на причеп, щоб побачити, які коряги може побачити міністр, коли приїде (доволі висока людина). І якщо бачив пень, викорчуваний 10 років тому і давно засохлий, наказував його спалити!!!

Сушняк – це умовний переклад з російської слова «валежник», тобто повалені дерева та їхні частини. В такому разі цей термін уже включає «повалені дерева». А повалені дерева можуть бути різними – з одного боку, це старий сухостій, який вивалився після перегнивання коріння, а з іншого – вітровальні дерева чи їхні частини (бурелом).

До таких дерев має бути різний підхід у випадку призначення санітарних заходів. Якщо дерево загинуло декілька років тому, то в ньому відсутні організми, шкідливі для живих дерев. Якщо при цьому його деревину можна використати на щось, крім палива, і таких дерев багато, то є сенс зрубати частину їх, але це не є санітарно-оздоровчий захід. У разі вилучення всіх дерев старого сухостою ліс втратить дуже багато корисних організмів і місць їхнього перебування. Так у лісі, де ведеться господарство, часто можна побачити на землі дерева та їхні частини, які лежать багато років і не розкладаються саме тому, що нікому їх розкладати. Я бачила у Біловезькій Пущі, що на території Польщі багато лежачих дерев, які розклалися до такого стану, що ногою торкнешся – і вони розсипаються у пил. І на кожному сантиметрі такого дерева – численні комахи, гриби та інші організми, яких неозброєним оком і не побачиш.
Зовсім інший підхід має бути до вітровальних або буреломних дерев, хоча їх «зарахували» до категорії повалених. Подібним підхід має бути й до лісосічних залишків. Це – залишки дерев, які до зрубування були живими. Їхній луб ще достатньо вологий і за біохімічним складом є принадним для розвитку тих комах чи грибів, які зазвичай заселяють життєздатні дерева. Водночас, якщо такі дерева чи їхні залишки пролежали в лісі більше року, вони не є небезпечними з погляду заселення шкідниками живих дерев. З погляду «оздоровлення» лісу їх вилучати не варто, а з ресурсного погляду вони мають певну цінність. Оптимальну черговість вилучення вітровальних і буреломних дерев ми вже обговорювали раніше (ЛВ. 2016. №5). Про наслідки пожеж з погляду поширення шкідників ми також писали (ЛВ. 2016. №6). Таким чином, перераховуючи види мертвої деревини, краще було б написати: «сухостій і повалені сухі дерева, вітровальні, буреломні та зрубані дерева й їхні частини».

Яким чином може оздоровити насадження санітарна рубка? Один із робітників системи лісозахисту писав у звіті: «осередок шкідника в такому-то лісництві ліквідований пожежею». Інший мій колега надав рекомендацію вирубати клен американський уздовж шляху, щоб позбавитися спалаху американського білого метелика. Добре, що не дозволили, тому що цей шкідник може живитися на декількох десятках порід, так що нехай краще пошкоджує клен американський, який йому найбільше до вподоби. Інакше він охоче заселить ясен звичайний, який є ціннішим з погляду ведення лісового господарства.

Якщо ми корчуємо одне хворе дерево у саду і на цьому місці певний час не садимо дерева тієї самої породи, є надія, що збудники хвороби за цей період загинуть. До того ж, у саду застосовують додатково радикальні заходи знищення збудників хвороб, зокрема використовують фунгіциди. Взагалі страшно подумати, скільки шкідливих речовин потрапляє у плоди, які ми їмо! А у лісі застосування пестицидів дуже обмежене, і це правильно, тому що зменшуючи ураженість дерева, наприклад, борошнистою росою, ми заодно загубимо безліч корисних грибів, у тому числі – антагоністів збудника цієї хвороби.

Вважається, що хворе дерево є джерелом інфекції для інших дерев. Тому у вибіркову санітарну рубку намагаються відвести дерева з наявністю плодових тіл дереворуйнівних грибів. Водночас якщо на дереві виросло плодове тіло, це значить, що саме дерево всередині вже зруйноване, і ліквідної деревини з нього неможливо одержати. А плодове тіло з часу появи і до проведення вибіркової санітарної рубки встигає продукувати тисячі спор, які вже поширилися в лісі, й вилучення цього дерева лише сприятиме додатковому розсіюванню спор. До того ж, під час вибіркової санітарної рубки обов’язково травмуються сусідні дерева, і у ці «грати інфекції» спори успішно проникнуть. Багато збудників кореневих гнилей поширюються не тільки спорами, але й міцелієм, часто по коренях від дерева до дерева. Будь-яке механічне порушення міцелію спричиняє його нове розростання, як виростання нових голів у Змія-Горинича. Недарма у Поліссі обробіток ґрунту для створення соснових культур часто супроводжується рознесенням фрагментів міцелію опенька, який уражує доволі молоді рослини.

Відомий вчений С.Ф. Негруцький, який багато років вивчав кореневу губку, дійшов висновку про недоцільність проведення санітарних рубок як заходу захисту лісу від цієї хвороби. Дійсно, якщо ми вирубуємо суцільною санітарною рубкою ліс в осередку кореневої губки і створюємо соснові культури, то слід очікувати через 30 років нового призначення на цій ділянці вибіркових, а потім і суцільної санітарної рубок.

Незрозуміло, яким чином вибіркові санітарні рубки сприятимуть «збереженню стійкості насаджень, запобіганню розвитку патологічних процесів у лісі, зменшенню шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, стихійними природними явищами та техногенними впливами» («Санітарні правила...»). Будь-яке розрідження насаджень створює кращі умови для росту дерев, що залишилися – збільшуються площа живлення та освітленість. Для того й існують рубки догляду, хоча вони й називаються в нормативах нині «рубки формування й оздоровлення». Англійські назви таких рубок – «early thinning» (раннє зріджування) та «late thinning» (пізнє зріджування) якраз і відповідають освітленню й прочищенню (перші) та прорідженню і прохідній рубкам (останні). Під час їхнього проведення рекомендовано вилучати хворі та фаутні дерева саме тому, щоб залишати рости найкращі дерева. Ці рубки повторюють, залежно від їхнього виду, через 5-10 років, останні, залежно від повноти, через 20 років, так що певне «оздоровлення» лісу триває.

Під час проведення вибіркової санітарної рубки в осередку хвороби вилучають дерева, які часто ростуть групами (куртинами). Дерева, що залишаються, одержують більшу площу живлення, але водночас різко освітлюються. Такі дерева дужче ростуть у ширину, але на них розвиваються водяні пагони та бічні гілки, що зменшує вихід ділової деревини. Водночас, як я вже колись докладно писала (ЛВ. 2016. №3(54)), різке освітлення дерев сприяє їхньому заселенню шкідливими комахами, збудниками хвороб, появі сонячних опіків, морозобоїн та інших пошкоджень чи уражень.

Так, на сході України у 2016 році поширилася мало відома у нас досі хвороба кленів, переважно гостролистого та польового, – вертицильоз, за якої виникає закупорювання судин і відмирання частини крони. Іноді нижче місця ураження розвиваються водяні пагони. Інфекція переноситься з рослинними рештками, ґрунтом і садивним матеріалом. Саме тому у вуличних посадках і у парках, де опале листя регулярно прибирають, хвороба виявляється рідше, ніж у лісі. Під час обстеження насаджень, уражених цією хворобою, виникає важливе питання. 
Згідно з «Санітарними правилами...», дерева з передчасно опалим листям і наявністю водяних пагонів треба призначати у санітарну рубку. З іншого боку, якщо на ділянці клен займає 40% за кількістю дерев і понад 20% за запасом, його вилучення призведе до різкого «оголення» дуба, який має рости «у шубі та з відкритою головою». Як відомо, вертицильоз уражує десятки інших деревних порід (за попередніми даними, витривалими до хвороби є дуб, вільха, тополя, береза, бук і верба). Зважаючи, що збудник хвороби зберігається у ґрунті до 10 років, природне поновлення на ділянці, де вилучений клен, приречене на хворобу та загибель. Так що треба добре подумати, чи варто вилучати клени у такому осередку хвороби, чи залишити уражені дерева навколо дубів. Вони поступово випадатимуть зі складу насаджень, а тим часом дуб продовжить рівномірно приростати за діаметром і висотою. На великих ділянках таких насаджень, де клен загинув, можна подбати про заходи сприяння розвитку природного поновлення дуба або про створення піднаметових культур цієї породи.

Проведення будь-яких санітарних рубок має сенс, лише якщо вони проводяться вчасно. Особливо це стосується рубок в осередках стовбурових шкідників. Так санітарну рубку дерев, заселених короїдом-типографом, верхівковим короїдом та багатьма іншими стовбуровими шкідниками, слід провести до вильоту жуків нового покоління. Ці комахи у літні місяці розвиваються упродовж декількох тижнів – значно швидше, ніж узгодження з різними органами контролю. Невчасно проведена санітарна рубка втрачає будь-який сенс!
Так що давайте не будемо плутати поняття санітарні та оздоровчі заходи!

Валентина Мєшков

"Лісовий вісник", жовтень 2016р.
 
25/10/2016 

У справі контрабанди лісу треба почати з допиту очільників МінАПК - Микола Томенко


Як відомо, державне управління лісовим господарством країни здійснює Державне агентство лісових ресурсів України, яке безпосередньо підпорядковане Міністерству аграрної політики та продовольства.
У зв’язку з цим виглядає не просто дивною, а парадоксальною ситуація, коли очільники міністерства, які повинні забезпечувати виконання законів та слідкувати за недопущенням корупції, радісно звітують про 100% контрабанду у підвідомчій їм сфері.
Так, заступник міністра аграрної політики Ольга Трофімцева в інтерв?ю "ЄвроПравді" повідомила, що "за великим рахунком, разом із введенням мораторію на експорт лісу вся торгівля фактично перейшла в тінь. Просто майже на 100% пішла контрабанда".
При чому, урядовці винним у такій ситуації вважають чомусь не профільне Міністерство, ні Держлісагентство, ні митників, ні податкову, не всю систему правоохоронних органів, які повинні слідкувати за виконанням закону, а …. існування самого Закону про мораторій на вивезення лісу!
Складається враження, що "лісова мафія" часів Януковича та оновлена "лісова мафія" часів Порошенка роблять усе, щоб українська деревообробна галузь залишилася без замовлень, а Україна - без лісу.
До речі, вже у перше півріччя виконання бодай частини цього Закону про мораторій на експорт необробленої деревини засвідчує збільшення доходів до державного бюджету від деревообробної галузі, розширення підприємств цієї галузі за рахунок створення нових робочих місць та закупки деревообробного обладнання.
Отож, враховуючи таку сенсаційну заяву очільників Міністерства аграрної політики вимагаю відкрити кримінальну справу про так звану 100-відсоткову контрабанду лісу для того, щоб зрозуміти, хто цю контрабанду організовує та очолює. А почати варто було би з допиту заступниці міністра АПК, яка, вочевидь, знає, як ця контрабанда здійснюється, оскільки публічно про це заявляє.
Тож давайте не будемо робити винним закон, а нарешті поборемо цю контрабанду та створимо в Україні власну конкурентоспроможну деревообробну галузь, допоможемо забезпечити енергетичну незалежність та збережемо власне довкілля!

25 октября 2016, 12:08

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Затримання Закарпатською митницею вагонів з деревиною - незаконно: ще один лісгосп виграв суд - Держлісагентство


Хмельницький окружний адміністративний суд визнав протиправною бездіяльність Закарпатської митниці ДФС щодо затримки восьми залізничних вагонів з паливними дровами державного підприємства «Шепетівське лісове господарство».

Це вже другий виграний суд стосовно незаконного затримання вагонів з деревиною на Закарпатті. Перше таке рішення було ухвалено за позовом ДП «Славутське лісове господарство», яким визнано незаконне затримання Закарпатською митницею ДФС чотирьох вагонів цього лісгоспу.

Зазначимо, що такі протиправні дії Закарпатською митницею було вчинено, у тому числі, на підставі розпорядження Голови Закарпатської ОДА від 13.05.2016 р. № 236 про заборону експорту деревини паливної у Закарпатській області довжиною більше 1 метр.

Однак, суд врахував той факт, що вказане розпорядження, згідно іншого розпорядження від 18.08.2016 р. № 400, визнано таким, що втратило чинність.

Варто зазначити, що Закарпатська митниця ДФС почала проводити зважування деревини з метою встановлення невідповідності фактичної ваги товару зазначеній в товаросупровідних документах.

Проте зважування відбувалося з порушеннями і вимірювалося в тоннах. Як відомо, відповідно до стандартів, відвантаження паливної деревини здійснюється в щільних метрах кубічних, про що вказано і у вантажно-митних деклараціях.

Необхідно взяти до уваги і той факт, що деревина на момент початку зважування вже більше 60 днів знаходилася в напіврозвантажених вагонах при середній температурі повітря +25º С під відкритим небом, внаслідок чого деревина всохла, а її вага зменшилась.

Таким чином, позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність Закарпатської митниці ДФС було задоволено.


25.10.2016
dklg.kmu.gov.ua

Немецкие ученые помогают выращивать лес в Татарстане



Совместные проекты дадут республике новые саженцы, которые вырастают за 5-10 лет. Появление новых насаждений позволит улучшить экологическую обстановку. Кроме того, деревья дадут сырье для деревообрабатывающего производства и помогут развивать направление биоэнергетики.

Количество выбросов в атмосферу ежегодно увеличивается. Растет автомобильный трафик, предприятия и заводы добавляют к этому свою каплю вредных паров. В результате легкие планеты – лес, оказываются под серьезной нагрузкой. Чтобы соблюсти эко-баланс в Татарстане реализуют совместные проекты с Германией, которые помогут быстрее выращивать саженцы, а значит, засаживать территории, где не хватает растений и таким образом помогать очищать воздух от вредных испарений. Еще в прошлом году в республике запустили два проекта - «LesPlan» и «OMSK». Первый направлен на создание и использование лесных плантаций, второй - на оптимизацию смешанных насаждений дуба и липы. Нашим и иностранным специалистам по выращиванию леса в обоих случаях нужно, чтобы саженцы росли быстрее. За счет этого можно и экологию улучшить, и семена на выращивание другим передать. Но чтобы добиться таких результатов, ученым придется постараться.

Контакты со специалистами лесного отделения Дрезденского технического университета у республики налажены давно. Татарстанские работники лесного хозяйства обратились за помощью, как лучше выращивать лес, да так, чтобы он был выше и зеленее, чем раньше. Совместные проекты реализуют на территории Сабинского, Кайбицкого, Тетюшского лесничеств.

Проект LesPlan, Сабинское лесничество


В его рамках специалисты заложат экспериментальные быстрорастущие плантации осины, лиственницы, березы, тополя, чтобы потом выращивать эти деревья в больших масштабах. Они помогут быстро разводить нужные породы деревьев на территориях, где это необходимо, и не только в Татарстане. В рамках проекта весной посадили семь тысяч деревьев, из которых прижились 85%.

Проект OMSK по сохранению смешанных насаждений дуба и липы, Кайбицкое, Тетюшское лесничества


С его помощью планируют изучить особенности выращивания этих деревьев, получить более качественный материал. А в дальнейшем решить проблему с посадками по всей республике и не только. Ученым предстоит проанализировать развитие насаждений, которое покажет зависимость качества древесины от густоты посадки. В мае посадили первые деревья, по которым через некоторое время можно будет судить, как дуб и липа влияют друг на друга, какая частота посадки оптимальна.
- Выбрали наше лесничество, потому что дубрава в надлежащем состоянии сохранилась только у нас, здесь дуб может развиваться. Совместный проект с Германией поможет сохранению имеющихся дубрав, позволит распространять желуди не только по Татарстану, но и в других регионах. Это может помочь в создании и организации всероссийской дубравы, которая есть в планах. По смете, которая составлялась четыре года назад, на это требуется 500 млн рублей. Половину из них готово выделить правительство республики при условии, что другая половина поступит от российского правительства, - рассказывает руководитель-лесничий ГКУ «Кайбицкое лесничество» Ильгиз Хаффазов.

- Говорить о результатах проектов пока рано. Немецкие специалисты провели замеры, их изучением займутся уже в Германии. На то, чтобы получить первые выводы, понадобится время, - говорят в пресс-службе министерства лесного хозяйства Татарстана.

Что касается общей суммы финансирования проектов, то в ведомстве точную цифру называть не стали, сообщив только, что министерство участвует в текущем сопровождении в рамках утвержденного годового бюджета.

В перспективе татарстанско-немецкие проекты дадут республике новые саженцы, которые вырастают за 5-10 лет. Но на получение такого результата тоже уйдет не один год. Очевидно, что чем быстрее растут деревья, тем больше их становится, тем быстрее улучшается экологическая обстановка. Так что татарстанцев ждут «зеленые» годы. В планах быстрорастущие саженцы появятся не только в республике, но и в других регионах. Кроме того, усовершенствованные деревья дадут сырье для деревообрабатывающего производства, помогут развивать направление биоэнергетики.

Сейчас в Татарстане только 18% от общей площади или 1,27 млн га покрыты лесом, хотя в XIX веке лес был почти на 50% территорий.

Тем временем

Расцветали яблони вместо груши

Татарстанцев отговаривают покупать саженцы с дорог. Иначе вы рискуете не только не дождаться урожая, но и занести вредителей на свой участок, предупреждают в Россельхознадзоре.

Главное - не покупать молодые деревца на рынках, обочинах дорог и с машин. Что бы ни говорили продавцы, они не могут гарантировать качество и сортовую принадлежность этих саженцев. К тому же этот посадочный материал часто завозят из теплых регионов. А южные яблоньки и груши высокорослые, у них маленькая корневая система по отношению к кроне - так называемые саженцы-удочки. Они не приспособлены к местному климату. Да и этикетки с названием сорта не всегда соответствуют тому, что есть на самом деле.

- Это еще хорошо, если вместо требуемого сорта вам продадут другой. А бывает так, что вместо культурной груши покупатель получает молодую поросль осины. Поэтому саженцы надо брать в специализированных питомниках плодово-ягодных и декоративных культур или по крайней мере в специализированных садовых магазинах, - советует замначальника отдела фитосанитарного надзора Управления Россельхознадзора по Татарстану Сергей Ахмедьянов.

В противном случае через несколько лет ожидания можно увидеть не тот сорт, дичок, а то и вовсе непонятное растение. Выбирать плодовые деревья надо по их качествам, таким как морозоустойчивость, сопротивляемость болезням, которые присущи нашим местным сортам. Требуйте у продавцов сертификат соответствия, акт апробации или протокол испытания на их товар. Проверьте сорт по Госреестру селекционных достижений. На «чужеземные» саженцы должен быть карантинный сертификат или акт карантинного фитосанитарного контроля.

- При отсутствии этих документов покупатель рискует занести на свой садовый участок карантинных вредителей и болезни растений, - предостерегает эксперт Россельхознадзора.

Обратите внимание и на внешний вид саженцев. Берите деревца без повреждений, с гладкой корой. Самое важное - здоровые развитые корни: у плодовых культур 4 - 5 корней длиной не менее 25 - 30 сантиметров.
Не гонитесь за крупномерными, взрослыми (3 - 4-летними) деревцами, тем более с открытой корневой системой. Они будут долго болеть, пока приживутся.

- Лучше сажать одно-, двухлетки, и еще лучше, если они будут с закрытой корневой системой - в пакете с почвой или в контейнере. Такие саженцы можно сажать все лето, и они быстрее приживаются, так как у них не повреждены корневые волоски. Они быстро обгонят в росте те же трех-, четырехлетки. Только сажать их надо, не разрушая кома почвы, в которой они выращены, - рекомендует Сергей Ахмедьянов.

Более подробную консультацию можно получить у специалистов отдела фитосанитарного надзора Управления Россельхознадзора по телефону (843) 277-69-26.

23 октября 2016