Однією з союзних програм Білорусі та Росії може стати інтенсифікація лісового господарства. Про це Прем'єр-міністр Білорусі Михайло Мясникович заявив під час візиту до Мінська в кінці минулого року глави Республіки Карелія Російської Федерації Олександра Худілайнен.
Інтерес двох країн до тіснішої співпраці в галузі лісового господарства очевидний. І в Росії, і в Білорусі ліси займають понад сорок відсотків території. До того ж це поновлюваний ресурс, який може і повинен стати істотною статтею доходу національних економік: лісопродукція на світових ринках завжди затребувана і завжди в ціні. Завдання полягає лише в тому, щоб максимально розумно й ефективно розпорядитися цим національним багатством.
Основні проблеми, а значить, і головні напрямки білорусько-російського співробітництва в лісовій сфері - це лісорозведення, збереження лісів, інтенсифікація лісової галузі і, звичайно, максимальна переробка лісу для отримання продукції з максимальною часткою доданої вартості. Тобто необхідно торгувати не самим лісом, а сучасними і затребуваними виробами з нього.
Виходячи з останнього, в Білорусі Президент поставив завдання до 2015 року повністю припинити вивіз круглої деревини з країни. Для її вирішення кілька років тому уряд намітив до 2015 року ввести в дію десять деревопереробних підприємств, у тому числі вісім - державним концерном "Беллесбумпром". Що це дасть країні, можна вже побачити на прикладі нового заводу в Івацевичі, по суті заводу-автомата, що працює в автоматичному режимі. При цьому безвідходному - кора і деревні відходи забезпечують підприємство енергією. Щорічно тут буде вироблятися продукції на 350 мільярдів рублів. 70 відсотків її піде на експорт, решта третина - це імпортозаміщуюча продукція (МДФ, ХДФ, ДСП), яка призначена для білоруських меблевих підприємств.
Принципово важливо і те, що якщо раніше тут виробіток на одного працюючого становила 23 тисячі доларів, то зараз в десять разів більше - 224 тисяч. У цілому ж по всій програмі концерну "Беллесбумпром", яка повинна завершитися в 2015 році, обсяг товарної продукції по концерну зросте в 2,6 рази по відношенню до 2011 року, обсяг експорту - в 2,9 рази, зовнішньоторговельне сальдо - в 6 разів (з 200 мільйонів доларів до 1,2 мільярда). Враховуючи важливість програми, її реалізацію Президент взяв під особистий контроль.
Через модернізації та будівництва нових деревообробних виробництв білоруське лісове сировину в перспективі все більше буде йти на внутрішній ринок. І ця тенденція вже помітна по минулому року, коли внутрішні потреби країни збільшилися на третину. При цьому лісгоспи Білорусі експорту лісопродукції не тільки не знизили, але навіть наростили його майже на 30 відсотків. За кордон поставлено продукції майже на 143 мільйони доларів, ще два мільйони приніс експорт послуг. Позитивне зовнішньоторговельне сальдо лісової галузі країни склалося на рівні 139 мільйонів доларів. Білоруські лесопродукция та послуги експортуються в 25 країн світу. Серед основних імпортерів - Польща (45,7% від експорту у вартісному вираженні), Литва (11,2%), Німеччина (9,6%), Латвія (5,3%), Швеція (4,5%), Бельгія (3%), Нідерланди (2,9%) та інші країни.
Зрозуміло, що задовольняти всі зростаючі потреби внутрішнього ринку і одночасно нарощувати експорт лісу неможливо без постійної роботи по лісовідтворення, охорони лісів від пожеж, хвороб і т. д., і, звичайно, без сучасних технологій ведення лісового господарства.
Щоб наростити до 2015 року заготівлю деревини на 30%, що еквівалентно 13 мільйонам кубометрів на рік (зараз цей показник становить 10 мільйонів кубів), велика увага приділяється механізації праці в лісовій галузі. Використання багатоопераційних лісозаготівельних машин дозволяє в рази збільшити продуктивність праці працівників і підвищити обсяги заготівлі деревини. До того ж поліпшується якість сировини, знижуються витрати на заготівлю, що дозволяє зробити готові вироби більш дешевими. Один харвестер, наприклад, за робочу зміну здатний заготовити стільки ж деревини, скільки бригада з 15-20 вальників лісу. За підсумками 2013 харвестери, форвардери, сортиментовози інші машини виконували 36% роботи, в той час як ще три роки тому практично скрізь у лісгоспах ліс заготовляли вручну. До кінця 2014 року вже більше половини операцій виконуватиме техніка, а до 2016-го механізація лісозаготівель складе 70%. На закупівлю необхідних машин тільки в нинішньому році Мінлісгосп витратить 400 мільярдів рублів. Причому це буде вітчизняна техніка, виробництво всієї лінійки якої освоєно на провідних підприємствах країни - "Амкодор", МАЗі, МТЗ.
Що стосується лісонасадження, то головний принцип білоруських лісників - превалювання відновлення лісів над їх використанням. Для дотримання цього правила найближчим часом у всіх регіонах країни будуть створені штучні лісові плантації. Закладені раніше експериментальні плантації сосни, ялини та модрини, показали високу ефективність, так як вони є швидкорослими. Всього за десять останніх років лісові плантації були створені на площі 5000 гектарів. По досягненні деревами віку 20-25 років з цих плантацій можна буде отримати понад 0,9 млн метрів кубічних балансової деревини, а за умови вирощування насаджень протягом 30-40 років обсяг такої деревини складе близько 1,4 млн кубічних метрів. Вирощування плантацій на більшій площі дозволить використовувати їх в промислових масштабах, насамперед для потреб великих деревообробних і целюлозно-паперових заводів. Експлуатація лісових плантацій дозволяє не тільки забезпечувати деревообробні підприємства сировиною, а й значно зменшувати обсяги рубок в природних лісах.
Принципово важливо і те, що нові плантації створюються з елітного насіння, а це дозволяє вирощувати ліси швидкозростаючі і стійкіші до хвороб. До кінця 2015 року на основі селекційного садивного матеріалу планується створювати половину нових лісів. До слова, у Швеції з білоруських насіння вирощена майже третина лісу. "Продуктивність нашої їли на 25% вище за їх власної. За останні сорок років до Швеції було експортовано приблизно 150 тонн насіння європейської їли ", - пояснив журналістам директор Інституту лісу Національної академії наук Білорусі Олександр Ковалевич. За його словами, білоруські насіння досить добре адаптовані і для найближчих регіонів Росії. І Білорусь в змозі повністю забезпечити їх якісним насіннєвим матеріалом.
Один із приводів для гордості білоруських лісівників - висока захищеність лісу від пожеж. Торік стихія пройшлася лише по 50 гектарів зелених угідь, незважаючи на спекотне літо. Заслугу лісівники країни розділяють з МНС та органами місцевої влади. Відстежувати лісові пожежі допомагають і 192 камери відеоспостереження. Поки дані з них надходять не в лісгоспи, а в їх підрозділи - лісництва. І тільки після цього інформацію для подальшого аналізу відправляють в лісові господарства. Однак сьогодні завершуються роботи з впровадження на базі дослідного лісгоспу автоматизованої системи стеження і раннього виявлення лісових пожеж. Тут інформація з розташованих на території лісгоспу відеокамер буде виводитися на єдиний пульт управління. Таким чином, всю ситуацію по лісових масивах лісгоспу відстежує один оператор. При виявленні пожежі він зможе відразу ж вжити заходів з гасіння загоряння. Крім того, всі відеокамери будуть залучені в єдину систему, що дозволить при виявленні загоряння відразу ж вивести цю інформацію на карту з визначенням конкретної точки виникнення пожежі і швидко приступити до його локалізації. Після того як досвідчена система запрацює, її планується встановити в лісгоспах Мінської області. А до кінця 2015 року систему раннього виявлення займань планується використовувати у всіх лісгоспах Білорусі.
Досвід, напрацьований в кожній з країн Союзної держави, спільне вирішення актуальних проблем в рамках загальної союзної програми, безумовно, здатні перетворити наше лісове господарство.
http://www.ng.by/ru/issues?art_id=83071
0 коммент.:
Дописати коментар