.jpg)
«Найголовніше, що ми зробили, – ми створили механізм, який запобігає появу освітніх програм низького рівня і діяльність шарашкіних контор», – заявив днями міністр освіти Дмитро Ліванов. Мова йшла про моніторинг вищих навчальних закладів, який щорічно проводить міністерство і в якому беруть участь всі ВНЗ – державні і недержавні. За результатами цього моніторингу деякі виші позбавляються ліцензій, і міністр пророкує, що окремі випадки ще можуть виникнути в майбутньому. Втім, вже зараз, на думку Ліванова, можна говорити про гарантії збереження високого рівня освіти.
На цьому місці всі повинні встати і супроводити заяву міністра бурхливими і тривалими оплесками.
Однак я замість цього запропонував міністру ознайомитися з результатами зарахування абітурієнтів в державні університети на бюджетні місця за деякими спеціальностями. Мої улюблені – це лісова справа і екологія (далі піде кілька занудних прикладів).
У минулому році держава взялася безкоштовно навчати за спеціальністю «технологічні машини та обладнання» 90 студентів у Московському державному університеті лісу з середнім балом ЄДЕ 51 і найнижчим балом 36,7. А, наприклад, в Далекосхідному державному аграрному університеті лісової справи тепер навчаються 35 першокурсників з середнім балом ЄДЕ 38,9 (найнижчий – 33,3). Ще 69 осіб за наш з вами рахунок навчаються екології в Брянській госсельхозакадемии – середній бал у них 39,3. Можна навести сотні подібних прикладів.
Що таке школяр із середнім балом ЄДЕ 40 або тим більше 33? Це людина, що отримав двійку з плюсом по всім предметам. І з математики, і по російській мові, і по всім іншим дисциплінам.
І тут я досить категоричний: на факультеті з 40 двієчників неможливо навчити і п'ять хороших фахівців, які відповідають сучасним вимогам.
Чому такі низькі бали при вступі, чому держава дає двієчникам вищу освіту? Тільки чи в тому справа, що ці професії бажають самі дурні школярі? І як це працює, якщо Ліванов стверджує, що активно діє певний механізм проти шарашкыних контор?
Відповідь на ці питання доволі елементарний. Це не найпрестижніші професії. З усіх, хто туди йде вчитися, лише кілька відсотків дійсно хочуть займатися екологією чи лісом, і більшість з реально мотивованих школярів надходять у найпрестижніші доступні місця. Інші абітурієнти – це двієчники, яких нікуди більше не беруть.
Щоб виправити ситуацію, державі потрібно всього лише раз в п'ять скоротити кількість бюджетних місць за непрестижним напрямами. Тобто закрити чотири з п'яти факультетів екології та лісової справи. І тільки після цього розмірковувати про підтримання високого рівня освіти на елітних факультетах екології та лісової справи.
А раптом країні перестане вистачати екологів (в чому я сильно сумніваюся)? Тоді за них почнеться боротьба, їх зарплати почнуть рости і престиж екологічних вузів піде вгору.
02.06.2016
Андрій Панов
0 коммент.:
Дописати коментар