Мінприроди підготувало проект наказу про затвердження Методичних вказівок щодо здійснення лісозахисного районування

Мінприроди підготувало проект наказу про затвердження Методичних вказівок щодо здійснення лісозахисного районування.

Документ виглядає трохи дивно. Наприклад, для розрахунку "показника напруженості
Лісопатологічної загрози" (головного, на підставі якого здійснюється районування) використовуються одночасно як об'єктивні показники, що характеризують Лісопатологічне обстановку (площі вогнищ), так і господарські, що характеризують реагування на неї (обсяги санітарно-оздоровчих заходів і ін. ). У розрахунок береться і такий показник, як площа захисних лісів, без виділення, наприклад, прітундрових, які радикально відрізняються від інших і по схильності шкідників і хвороб, і по зв'язаних з ними загрозам. Втім, оскільки це скоріше другорядний документ, великих проблем цих дивацтва, швидше за все, не створять.

З текстом проекту можна ознайомитися тут:

Про затвердження Методичних вказівок щодо здійснення лісозахисного районування

Інтерес представляє додаток 1 до проекту, що визначає бали шкодочинності шкідників і хвороб. Бали ммогут бути різними для різних "лісорослинних районів" (так в проекті), нижче наводяться усереднені по всі районам, для яких ці бали встановлені, для всіх можна зустріти в цьому додатку видів шкідників і хвороб - від максимальних до мінімальних. Найбільш злісними виявилися, згідно з додатком, голландська хвороба в'язів і короїд-типограф; а такі найнебезпечніші інвазивні види, як смарагдова вузкотіла ясенова златка і поліграф уссурійський, в неї чомусь взагалі не потрапили.

5,0 Голландська хвороба ільмових (Ophiostoma ulmi)
5,0 Короїд-типограф (Ips typographus)
4,9 Шестизубчатий короїд (Ips sexdentatus)
4,3 Великий чорний ялиновий вусань (Monochamus urussovi)
4,0 Великий ялиновий Лубоєд (Dendroctonus micans)
4,0 Рак ендотіевий каштана (Cryphonectria parasitica),
4,0 Соснова совка (Panolis flammea)
4,0 Сосновий шовкопряд (Dendrolimus pini)
4,0 Чорний сосновий вусач (Monochamus galloprovincialis)
4,0 Шовкопряд-монашка (Lymantria monacha)
3,8 Сибірський шовкопряд (Dendrolimus superans sibiricus)
3,8 Коренева губка на сосні (Heterobasidion annosum)
3,6 Сосновий п'ядун (Bupalus piniarius)
3,0 Рудий сосновий пильщик (Neodiprion sertifer)
3,0 Судинний мікоз дуба (Ceratocystis)
2,9 Шютте звичайне (Lophodermium seditiosum)
2,8 Звичайний сосновий пілілицік (Diprion pini)
2,8 Антична волнянки (Orgyia antiqua),
2,8 Зимовий п'ядун (Operophtera brumata)
2,8 Зірчастий пильщик-ткач (Lyda nemoralis)
2,7 Златогузка (Euproctis chysorrhoea)
2,5 Листовійка-товстуха пихтовая (Choristoneura murinana)
2,5 Піхтовий п'ядун (Pennithera comis)
2,3 Кільчастий шовкопряд (Malacosoma neustria)
2,3 Лунчатий шовкопряд (Cosmotriche lunigera),
2,3 Великий сосновий довгоносик (Hylobius abietis)
2,2 древесница уїдлива (Zeuzera pyrina)
2,1 Фауна (Lymantria dispar)
2,0 Східний травневий хрущ (Melolontha hippocastani)
2,0 Дубовий ряст (Peridea anceps)
2,0 Західний травневий хрущ (Melolontha melolontha)
2,0 Зелена дубова листовійка (Tortrix viridana)
2,0 Трутовик Гартіга (Phellinus hartigii)
2,0 Шютте снігове (Phacidium infestans)

З термінологією і класифікацією в проекті не все гаразд: наприклад, території, для яких встановлені бали шкодочинності шкідників і хвороб, названі "лісорослинними районами", хоча в чинному законодавстві використовується термін "лісовий район"; склад і назви цих самих районів не відповідають чинному переліку лісових районів; короїд Ips sexdentatus в одних районах називається "шестизубчатим", в інших - "шестизубим". Це, звичайно, дрібниця, але і вона характеризує якість роботи над проектами нових лісових НПА.

Втім, навряд чи в цьому можна звинувачувати тільки Мінприроди з Рослесхозом і Рослісозахист: при такому обсязі нормативної бази лісового господарства створювати якісні нормативи практично неможливо - для цього в цілому світі сил не вистачить.

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=19799