Із січня цього року Україна не постачає за кордон сосновий ліс-кругляк. Таке обмеження введене законом "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" (про мораторій на експорт лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді). Документ на 10 років заборонив постачання української лісосировини в інші країни.Столичні чиновники, які розробляли і приймали відповідний закон, були впевнені, що такий крок дозволить направити деревину на підприємства України, створити нові робочі місця та забезпечити надходження до бюджету держави.
А як така законодавча новація позначилася на Житомирщині, котра є п'ятою в Україні за площею лісових насаджень?
Підприємства області, які раніше освоювали зовнішні ринки збуту лісосировини, тепер працюють на внутрішні потреби держави. Щоправда, за один місяць закон створив чимало проблем. Лісове господарство недоотримує значні суми коштів, а сировина втрачає свою цінність, бо на неї немає попиту. Більше того, мораторій на експорт загрожує заборгованістю із заробітної плати та навіть скороченням робочих місць.
Про ситуацію із забороною експорту лісу-кругляку в інтерв'ю читачам газети "Субота" розповідає генеральний директор Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Ігор Рибинський.
- Ігорю Євгеновичу, чи відчутні зміни у роботі підприємства "Житомироблагроліс" після запровадження мораторію на експорт необроблених лісоматеріалів?
- Звичайно, зміни є, але вони невтішні й оптимізму не додають. "Житомироблагроліс" є одним із основних бюджетоутворюючих підприємств області. За 2016 рік ми сплатили понад 120 млн. грн. податків. Щоб підприємство повноцінно працювало, реалізація має становити, як мінімум, 20 млн. грн. у місяць. Саме така сума необхідна на виплату зарплати, сплату податків, витрати на пальне, техніку, запасні частини. Зараз гостро постала проблема з реалізацією лісопродукції. Ми не можемо розпочати заготівлю деревини, бо немає попиту. Взимку вона зберігає свої технічні якості, але, як тільки потепліє, сосна почне темніти й автоматично знецінюватиметься. Тоді ділова деревина перетвориться на технологічні дрова. Спочатку всі раділи, бо Україна заборонить експорт і буде переробляти продукцію на своїй території. Але ніхто не порушував питання, що спершу обладнання для переробки потрібно придбати, завезти та встановити.
- Куди підприємство до 1 січня цього року експортувало ліс?
- Найбільший ринок, куди ми експортували свою продукцію, - це Китай. На другому місці була Туреччина. Китай купував у нас круглий ліс. Ми запропонували цього року китайським клієнтам пиляні матеріали, але вони відмовилися. В кінці минулого року середня експортна ціна на кубометр пиловника хвойного була 50 доларів. Тобто, 1400 грн. Сьогодні на внутрішньому ринку лісосировину за такою ціною у нас не купує жодне підприємство. Найбільший споживач нашої продукції, Коростенський завод МДФ, пропонує 1350 грн. Експортери давали 100% передоплати. Натомість в Україні приватне підприємство просить ліс, а гроші обіцяє заплатити потім. Гарантії відсутні, бо вже були ситуації, коли ми по кілька місяців чекали від них на розрахунок. Зараз китайські покупці пропонують збільшити ціну на кругляк ще на 10 доларів. Тобто, це вже могло би бути 1700 гривень, і до того ж наше підприємство не сплачує з експортних операцій 20% ПДВ. Складається враження, що держава створила сприятливі умови для того, аби комунальне підприємство несло втрати, а на цьому фоні приватна структура отримуватиме прибутки. Ситуація парадоксальна, бо в той час, як в Україні ввели мораторій на експорт, Китай купує деревину в Білорусі, Канади та Росії. Незрозумілою на сьогодні залишається і ситуація з дровами, які під таку заборону не потрапляють.
- Конкретизуйте, будь ласка, про експорт дров.
- Ми думали, що реалізація дров на експорт стане нашим спасінням. Заборони на продаж дров за кордон у законодавстві немає, але цим процесом у державі керує якась невидима сила. Наведу докази. У Закарпатській області вже місяць стоять 17 вагонів з дровами із лісгоспів нашого підприємства. Якість сировини відповідає стандартам, але вагони не можуть перетнути кордон. Щодня Укрзалізниця нараховує за них 1200 грн. штрафних санкцій. Куди б ми не зверталися, всюди кажуть - чекайте. Ми вже прочекали цілий місяць, а зрушень жодних. Наведу яскравий приклад. 320 грн. за кубометр дров - це найбільша ціна, яку нам пропонує той же Коростенський завод МДФ. Натомість експорт дає 28 доларів за кубометр, тобто 784 грн. Виникає логічне запитання, чому ж не експортувати лісосировину?
- Чи позначився протягом першого місяця на фінансових показниках "Житомироблагролісу" мораторій на експорт соснового кругляку?
- Наголошую, що внаслідок значного зменшення реалізації лісопродукції на експорт дохід у січні 2017 року становив 13 397 тис. грн., що є лише 54% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року (24 854,4 тис. грн.). За перший місяць цього року експорт приніс 463,3 тис. грн., а це тільки 2,6% від січня 2016 року (16 958,1 тис. грн.).
- Ігорю Євгеновичу, які, на Вашу думку, шляхи вирішення проблем, пов'язаних із мораторієм на експорт лісу?
- Наше підприємство повністю забезпечене всім необхідним для ведення лісового господарства. Однак, як керівник, не розумію, як працювати далі, якщо мораторій не відмінять або не знайдуть, кому постачати продукцію на внутрішньому ринку. Звичайно, ми за переробку лісу, нові робочі місця і вирішення соціальних питань, але якою ціною… Держава втрачає надходження, є проблема з виплатою зарплати і сплатою податків. І це лише початок, бо невідомо, як виживе галузь. Є порозуміння і підтримка з боку керівництва області. Ми проведемо нараду і підготуємо спільне звернення на Верховну Раду. Це питання має бути вирішене на рівні держави. Логічно, якби з кожним роком зменшували обсяги експорту і знаходили внутрішніх споживачів. Держава у такій ситуації має виступати регулятором. Раніше всі говорили про корупційну складову. Тобто, відправляючи ліс на експорт, хтось, нібито, на цьому заробляє. Але є державні служби і відомства, які такий процес повинні контролювати. Тепер складається враження, що мораторій на експорт лісу кругляку створює державну корупцію.
Довідково: "Житомирагроліс" об'єднує 10 лісогосподарських підприємств області, на яких працює майже 1500 людей. Загальна площа земель лісового фонду, що перебувають у його підпорядкуванні, - 298,2 тис. га, а це становить 28 % від всього лісового фонду області. Основні лісоутворюючі породи: сосна, дуб, береза, вільха, ясен. Така деревина користується на ринку найбільшим попитом.
Сьогодні, 09:37
http://zhitomir-online.com/top_news/57365-gendyrektor-zhytomyroblagrolisu-igor-rybynskyy-chomu-zh-ne-eksportuvaty-lisosyrovynu.html
0 коммент.:
Дописати коментар