Фахівці Китайської корпорацї аерокосмічної науки і техніки придумали, як боротись із засухою, пише Експрес-онлайн. Вони розробили механізм продукування дощових хмар, завдяки чому за рік отримають 10 мільярдів тон дощових опадів. Мережу з десятків тисяч дощостворювачів розмістять на Тибетському плато. Завдяки розсіюванню в повітрі йодиду срібла відбуватиметься конденсація водяної пари й формуватимуться хмари, з яких і випадатиме дощ.
Лише один такий прилад здатен "покрити" хмарами 5 кілометрів засушливої території. Відтак регулярними опадами китайці планують забезпечити понад 1,6 мільйона квадратних кілометрів.
"Працювати над створенням механізмів впливу на погоду науковці почали давно, а от перші результати отримали всередині минулого століття, – розповідає Експрес-онлайн Борис Лєсков, старший науковий спiвробiтник вiддiлу фiзики атмосфери Українського науково-дослiдного гiдрометеорологiчного iнституту. – Американський вчений Вiнсент Шефер працював над створенням маскувальних димiв для приховування вiйськових об'єктiв, а знайшов можливість впливати на туман.
У 1946 роцi експеримент провели в природних умовах – на хмарах на висоті 2,5 - 3 кiлометри. Із лiтака засiвали подрiбнений твердий CO2, у результаті процесів кристалiзацiї випав снiг.
Надзвичайно ефективною виявилась технологiя із розсiювання хмар рiдким азотом. Це, зокрема, дало можливість усувати туман, що важливо для роботи аеродромів.
Для прикладу, у 1969 році, перед запуском мiжпланетної станцiї "Луна-9", упродовж двох дiб лiтаки розсiювали твердий CO2 над хмарами, в результатi чого випав дощ і небо стало ясним. Це дозволило корегувати напрямок руху мiжпланетної станцiї.
А пiзнiше виявили ще один реагент, що впливає на хмари - йодисте срiбло. На кристалах реагенту осідає водяна пара, після чого випадає дощ. Навіть було таке, що на території нашої країни напередодні певних подій розсіювали у хмарах реагент, аби дощ випав раніше й не зіпсував запланований захід".
Також наші фахівці застосовували механізм впливу на погоду, рятуючи грунт від засухи в південному регіоні. "На Півдні країни частою є така ситуація - з'являється велика хмара, гримить, починає падати дощ, але до землi краплi не долiтають, бо випаровуються внаслiдок високих температур. Розсiювання над хмарами спеціального реагенту призводить до збiльшення розмiрiв крапель, це дозволяє дощу випадати на землю, а не розсіюватись у повітрі, – пояснює Експрес-онлайн кліматолог Василь Троцюк, директор Науково-аналітичного центру.
У 1958 роцi в степу на заходi Днiпропетровської областi працював експериментальний метеорологiчний полiгон, де проводили дослiдження з метою розробки технологiї штучного збiльшення опадiв. Узимку на хмари впливали холодореагентами (твердий CO2, рiдкий азот), а влітку використовували йодисте срiбло. Цi роботи показали, що на пiвднi України можна збільшити кількість опадів на 25 – 35 %".
Окрім того, вченi створили градобiйнi ракети, насичені йодистим сріблом, – для запуску в потужнi градовi хмари. Це сприяє перерозподiлу вологи, градини перестають утворюватись, а ті, що вже є, не збiльшуються в розмiрах, відтак, падає дощ. Це захищає врожай від граду.
Науковцi продовжують працювати в цьому напрямку, але оскільки цей процес вимагає великих фінансових затрат, дозволити собі такі дослідження може лише невелика кiлькiсть країн.
Головні новини за добу – в нашій щоденній розсилці y Telegram
Лариса ПЕЦУХ
Експрес онлайн
19.04.2018 17:49
0 коммент.:
Дописати коментар