Як розвивається лісове господарство Польщі і чим воно відрізняється від українського.
Польща є одним із найближчих сусідів України з країн ЄС. Її реформи у лісовій галузі визнані одними з найкращих не лише у країнах бувшого соцтабору, але й Європи. Організація сталого лісового господарства під керівництвом держави дозволила польським деревообробникам посісти ведучі позиції як на європейському, так світовому ринках.
Більшість лісу – у держави
Загальна територія Польщі становить 31268 тис. га, а площа вкритих лісом земель – 9242 тис. га, що дає близько 31% лісистості країни. За розмірами площа лісової зони близька до України та Італії. У структурі власності переважають державні ліси – 80,7% (7,5 млн га), з яких 76,9% перебувають під управлінням Національного лісового холдингу «Державні ліси». Частка приватних лісів становить 19,3% (1,7 млн га). На одного мешканця Польщі випадає приблизно 0,24 га лісу.
Згідно з вимірами, проведеними Національним лісовим кадастром Польщі в 2013–2017 рр., лісові ресурси становили 2587 млн куб. м товарної деревини, з якої 2030 млн куб. м перебували у державних лісах, і 434 млн куб. м – у приватних. Середній річний обсяг заготівлі деревини від усіх видів рубок у польських лісах становить 37,7 млн куб. м, а площа відтворення лісів – 53 тис. га. Слід зазначити, що польські ліси посідають доволі високе місце серед європейських лідерів за деревостаном. За даними Євростату, середнє значення цього показника для Польщі станом на 2015 рік становило 269 куб. м/га проти середньоєвропейського 163 куб. м/га.
За даними Головного статистичного управління Польщі (GUS), у структурі лісових ділянок переважають хвойні ліси: на їх частку припадає 50,4% площі, на широколисті – 49,6%. Зокрема на сосну припадає 56,5% обсягу лісових ресурсів у лісах в усіх категоріях власності. У державних лісах ця частка становить 58,7%, у той час як у приватних лісах цей показник становить 53,8%. Порівняно з структурою лісових ресурсів у державних лісах, приватні ліси характеризуються, зокрема, великим обсягом листяних порід – берези, вільхи, осики і граба, але з меншою часткою дуба і бука.
Як свідчать дані GUS, найбільш залісеним регіоном Польщі є Любуське воєводство, в якому ліси займають 52% всієї площі. Трохи менше лісистості (близько 40% площі) відзначається у Західнопоморському, Поморському та Підляському воєводствах. Дещо менше лісів у центральних регіонах країни: у Мазовецькому та Люблянському воєводствах вони становлять близько 25% площі. Найменше лісів у Лодзькому воєводстві – 22%.
Слід відзначити, що нинішня модель лісового господарства Польщі почала формуватися ще з 90-х років минулого століття, і однією з основних її цілей було поступове повернення до приватної форми виконання більшої частини лісогосподарських робіт. Базою для лісової реформи тоді став Закон про ліси від 1991 року, який визначив статус державного розпорядника лісів – Польської урядової організації, що управляє державними лісами від імені Державного казначейства Польщі. Головним було те, що зазначена організація не має статусу юридичної особи, є фінансово незалежною і не перебуває на утриманні держбюджету. Саме це, на думку авторів лісової реформи, мало сприяти збереженню, раціональному використанню та примноженню лісових багатств в інтересах польського народу.
Сьогодні лісова політика Польщі направлена на дотримання принципів сталого лісокористування, збереження довговічності лісів, безперервності їх використання та збільшення лісових ресурсів.
Деревообробний сектор, який базується на ресурсах лісового господарства, відіграє важливу роль у польській зовнішній торгівлі та економіці в цілому. Показником ключової ролі лісової і деревообробної галузі в польській економіці є те, що виробляє вона більше, ніж 2% ВВП. Підтримка динаміки їх розвитку вимагає низки допоміжних заходів, які забезпечують стабільність поставки деревини як із власних ресурсів, так і за рахунок імпорту. Все ж, основою сировини є ресурси польських лісів, стан та розвиток яких залежить від доходів, що приносить продаж деревини підприємствам, які займаються переробкою. При цьому галузь не лише забезпечує роботою десятки тисяч працівників, але і є двигуном інвестицій та розвитку інноваційних технологій. Впровадження сучасних рішень і технологій полегшує польським виробникам продаж їх продукції в ЄС і завоювання нових ринків збуту.
Велику частку в структурі реалізованої продукції деревообробної галузі як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках становить продукція меблевого сектору та виробів для будівництва, зокрема, вікон та дверей. Продукцію лісового господарства і деревообробного сектору польські компанії, передусім, експортують у країни ЄС – на цей ринок припадає близько 90%.
Меблі є однією із найважливіших груп товарів у зовнішньоторговельному обороті: на цю групу припадає від 5% до 7% загальної вартості польського експорту. За даними, опублікованими ООН за 2017 рік, Польща випередила Італію, посівши 3-є місце в світовому рейтингу експортерів меблів. У даний час за експортними показниками меблевого сектору Польщу випереджають лише Китай і Німеччина. За даними GUS, у 2017 році польські компанії виробили меблів на 46,3 млрд злотих, при цьому на експорт було продано товарів меблевої групи на 43,4 млрд злотих (приблизно 10,2 млрд євро). Це означає, що майже 94% меблів, вироблених у Польщі, відправляється за кордон, в основному, до Німеччини.
Починаючи з 2015 року, Польща лідирує і у сегменті столярних виробів для будівельної галузі, потіснивши на ньому Німеччину. Так, за даними спілки «Польські вікна і двері», польська частка на цьому ринку серед країн ЄС становить близько 22%. У 2016 р. експорт у зазначеному сегменті виробів із деревини зріс на 0,3% до 1,5 млрд євро, тоді як німецькі фірми експортували на 8,4% менше (1,4 млрд євро).
За даними GUS, у 2018 році обсяг виробництва віконної і дверної столярки в Польщі виріс на 6,6%, що більше, ніж було зафіксовано у 2017 році. У 2018 році Польща експортувала вікон та дверей на 1,98 мільярда євро. Це на 4,1% більше у порівнянні з 2017 роком. Для порівняння, у 2018 році Німеччина експортувала будівельні вироби з дерева на суму 1,52 млрд євро. Основними напрямками польського експорту столярних виробів у минулому році, як і раніше, залишались країни ЄС, а основним торговим партнером серед них – Німеччина, в яку було експортовано вікон та дверей на суму 598,7 млн євро. За очікуваннями аналітиків Santander Bank Polska, у 2019 році обсяги продажу будівельної столярки на внутрішньому ринку Польщі будуть стабільними, а експорт може зрости ще на 5–8%.
Попри глобальний тренд на цифровізацію, у Польщі ще працюють близько 2 тис. заводів у целюлозно-паперовій промисловості. Так, вклад Польщі у загальноєвропейський обсяг виробництва картону і паперу у 2017 році становив 5,1%. Разом із тим, цей сегмент належить лише кільком компаніям, які займають більше половини частки польського ринку. Найбільш потужні виробничі підприємства целюлозно-паперової галузі з високим рівнем технологічного прогресу розташовані в Квідзині, Костшині, Свеці і Ключі. При цьому, близько 60% польської паперової промисловості управляються іноземними інвесторами.
Насамкінець варто відзначити, що українські лісівники та деревообробники, незважаючи на певну конкуренцію з їх польськими колегами на європейських ринках, мають перейняти позитивний досвід наших сусідів у реформуванні лісової галузі та адаптувати його до наших реалій.
Олександр КОЗКА,
Газета “Природа і суспільство”
За даними Головного статистичного управління Польщі (GUS), у структурі лісових ділянок переважають хвойні ліси: на їх частку припадає 50,4% площі, на широколисті – 49,6%. Зокрема на сосну припадає 56,5% обсягу лісових ресурсів у лісах в усіх категоріях власності. У державних лісах ця частка становить 58,7%, у той час як у приватних лісах цей показник становить 53,8%. Порівняно з структурою лісових ресурсів у державних лісах, приватні ліси характеризуються, зокрема, великим обсягом листяних порід – берези, вільхи, осики і граба, але з меншою часткою дуба і бука.
Як свідчать дані GUS, найбільш залісеним регіоном Польщі є Любуське воєводство, в якому ліси займають 52% всієї площі. Трохи менше лісистості (близько 40% площі) відзначається у Західнопоморському, Поморському та Підляському воєводствах. Дещо менше лісів у центральних регіонах країни: у Мазовецькому та Люблянському воєводствах вони становлять близько 25% площі. Найменше лісів у Лодзькому воєводстві – 22%.
Слід відзначити, що нинішня модель лісового господарства Польщі почала формуватися ще з 90-х років минулого століття, і однією з основних її цілей було поступове повернення до приватної форми виконання більшої частини лісогосподарських робіт. Базою для лісової реформи тоді став Закон про ліси від 1991 року, який визначив статус державного розпорядника лісів – Польської урядової організації, що управляє державними лісами від імені Державного казначейства Польщі. Головним було те, що зазначена організація не має статусу юридичної особи, є фінансово незалежною і не перебуває на утриманні держбюджету. Саме це, на думку авторів лісової реформи, мало сприяти збереженню, раціональному використанню та примноженню лісових багатств в інтересах польського народу.
Сьогодні лісова політика Польщі направлена на дотримання принципів сталого лісокористування, збереження довговічності лісів, безперервності їх використання та збільшення лісових ресурсів.
Деревообробний сектор, який базується на ресурсах лісового господарства, відіграє важливу роль у польській зовнішній торгівлі та економіці в цілому. Показником ключової ролі лісової і деревообробної галузі в польській економіці є те, що виробляє вона більше, ніж 2% ВВП. Підтримка динаміки їх розвитку вимагає низки допоміжних заходів, які забезпечують стабільність поставки деревини як із власних ресурсів, так і за рахунок імпорту. Все ж, основою сировини є ресурси польських лісів, стан та розвиток яких залежить від доходів, що приносить продаж деревини підприємствам, які займаються переробкою. При цьому галузь не лише забезпечує роботою десятки тисяч працівників, але і є двигуном інвестицій та розвитку інноваційних технологій. Впровадження сучасних рішень і технологій полегшує польським виробникам продаж їх продукції в ЄС і завоювання нових ринків збуту.
Велику частку в структурі реалізованої продукції деревообробної галузі як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках становить продукція меблевого сектору та виробів для будівництва, зокрема, вікон та дверей. Продукцію лісового господарства і деревообробного сектору польські компанії, передусім, експортують у країни ЄС – на цей ринок припадає близько 90%.
Меблі є однією із найважливіших груп товарів у зовнішньоторговельному обороті: на цю групу припадає від 5% до 7% загальної вартості польського експорту. За даними, опублікованими ООН за 2017 рік, Польща випередила Італію, посівши 3-є місце в світовому рейтингу експортерів меблів. У даний час за експортними показниками меблевого сектору Польщу випереджають лише Китай і Німеччина. За даними GUS, у 2017 році польські компанії виробили меблів на 46,3 млрд злотих, при цьому на експорт було продано товарів меблевої групи на 43,4 млрд злотих (приблизно 10,2 млрд євро). Це означає, що майже 94% меблів, вироблених у Польщі, відправляється за кордон, в основному, до Німеччини.
Починаючи з 2015 року, Польща лідирує і у сегменті столярних виробів для будівельної галузі, потіснивши на ньому Німеччину. Так, за даними спілки «Польські вікна і двері», польська частка на цьому ринку серед країн ЄС становить близько 22%. У 2016 р. експорт у зазначеному сегменті виробів із деревини зріс на 0,3% до 1,5 млрд євро, тоді як німецькі фірми експортували на 8,4% менше (1,4 млрд євро).
За даними GUS, у 2018 році обсяг виробництва віконної і дверної столярки в Польщі виріс на 6,6%, що більше, ніж було зафіксовано у 2017 році. У 2018 році Польща експортувала вікон та дверей на 1,98 мільярда євро. Це на 4,1% більше у порівнянні з 2017 роком. Для порівняння, у 2018 році Німеччина експортувала будівельні вироби з дерева на суму 1,52 млрд євро. Основними напрямками польського експорту столярних виробів у минулому році, як і раніше, залишались країни ЄС, а основним торговим партнером серед них – Німеччина, в яку було експортовано вікон та дверей на суму 598,7 млн євро. За очікуваннями аналітиків Santander Bank Polska, у 2019 році обсяги продажу будівельної столярки на внутрішньому ринку Польщі будуть стабільними, а експорт може зрости ще на 5–8%.
Попри глобальний тренд на цифровізацію, у Польщі ще працюють близько 2 тис. заводів у целюлозно-паперовій промисловості. Так, вклад Польщі у загальноєвропейський обсяг виробництва картону і паперу у 2017 році становив 5,1%. Разом із тим, цей сегмент належить лише кільком компаніям, які займають більше половини частки польського ринку. Найбільш потужні виробничі підприємства целюлозно-паперової галузі з високим рівнем технологічного прогресу розташовані в Квідзині, Костшині, Свеці і Ключі. При цьому, близько 60% польської паперової промисловості управляються іноземними інвесторами.
Насамкінець варто відзначити, що українські лісівники та деревообробники, незважаючи на певну конкуренцію з їх польськими колегами на європейських ринках, мають перейняти позитивний досвід наших сусідів у реформуванні лісової галузі та адаптувати його до наших реалій.
Олександр КОЗКА,
Газета “Природа і суспільство”
0 коммент.:
Дописати коментар