Основна причина підпалів – намагання підприємців та організацій зекономити кошти та зусилля на обслуговуванні закріплених на ними територій або угідь. Таку думку висловила у коментарях до матеріалів про підпали та пожежі на сайті «Відкритий ліс» депутат Закарпатської обласної ради, інженер-економіст лісового господарства Ірина Мацепура.
«Я думаю, що давно треба сказати, хто палить: агрономи палять прилеглі «невдобки», щоб звідти не заносило насіння бур’янів. Отрутохімікати для обробки цих зарослих сусідніх полів дорогі, а обприскувачі коштують ще дорожче. Вони ж влітку палять солому, бо в їхніх комбайнах нема подрібнювачів соломи», – зазначає пані Ірина.
Схожа історія з смугами відчуження транспортних магістралей.
«Дорожники і залізничники палять прилеглі до доріг і колій обочини. Роблять це замість косити, вирубувати, прибирати, визбирувати сміття. Це і економія на пальному, і швидко", – додає експертка.Власники дрібних земельних ділянок теж роблять свій внесок у загальний вогняний рейвах.
«Селяни випалюють поля, бо минулого року не косили і все заросло. І часом буває щось зі злочинним наміром, або з необережності», – розповідає депутатка облради.Спосіб зарадити проблемі є. Треба чітко встановити власника території, яка є потенційно небезпечною для загорання і змусити його провести профілактичні заходи.
«Захаращені поля і лісосмуги, відсутність бажання у власника або місцевої влади навести лад – ось проблема, з моєї точки зору. Це усувається через приписи комісій з благоустрою про усунення захаращеності і приведення територій в порядок. Це питання благоустрою територій їхніми власниками або користувачами. Якщо не усунули, і в подальшому загорілось – притягувати до адміністративної і кримінальної відповідальності в залежності від збитків», – резюмує Ірина Мацепура.Як ми вже писали, сьогодні право складати протоколи за спалювання трави мають лише екоінспектори, яких дуже мало. Однак у законопроєкті, який мають розглядати сьогодні, таке право надається також поліції.
0 коммент.:
Дописати коментар