НА ТЯЧІВЩИНІ ПОКАЗАЛИ, ЯК ЛІС МОЖЕ СЛУЖИТИ ЛЮДЯМ
Деревообробне підприємство Івана Палінкаша (на фото) в смт Тересва може й навіть повинне стати показовим для суб’єктів господарювання, які займаються лісокористуванням. Саме йому вдалося створити такий цикл виробництва, де деревина проходить повну переробку на всі 100 відсотків.
І це є прикладом того, як рідний ліс має служити нам, закарпатцям. Приносити користь місцевим громадам, давати робочі місця, годувати сім’ї, наповнювати бюджет та розвивати вітчизняну економіку. Щоб сировина, якою багатий наш край, перероблялася на місці.
Підприємство у Палінкаша, так місцеві його називають, дійсно вражає. Від початкової стадії, коли надходить свіжа деревина, до кінцевої, завантаження готової продукції, – все чітко, акуратно.
Як розповідає нам господар, все починається з лісу, який самостійно заготовляють у Мокрянському, Брустурянському та Рахівському лісгоспах. На визначених лісосіках працює шість бригад, відтак власними лісовозами доставляють сировину на склад пиломатеріалів. До речі, всі дерева тут «чіповані», тобто «лівий» ліс на підприємство не потрапить. Із цим тут суворо. «Надалі дерево потрапляє на первинне розпилювання, на стрічкові, вертикальні пилорами та на багатопильні станки. Одна частина пиломатеріалів іде на експорт, інша – в цех переробки, де їх чекає сортування, упаковка, сушка. Відходи відправляємо в спеціальні дробилки, щепу та опилки продаємо заводу по виробництву ДСП, зі стружки пресуємо брикети. Також їх використовуємо для власних потреб – обігріву сушок та опалення фірм», – пояснює виробничий процес Іван Михайлович.
У цеху клеєних виробів виготовляють брус, вагонку, ламелу різних розмірів, щити меблеві та фасадні, каркаси, будівельні й віконні бруси, паркет, блок-хауз, фальш-брус, з’єднувальні планки, плінтуси різної конфігурації тощо. Також діє столярний цех, де за індивідуальним замовленням працівники можуть зробити вікна та двері, будь-які дерев’яні заготовки. До речі, створено тут і бригаду власних будівельників, яка виконує столярні роботи. «Ми виготовляємо все, що потрібно для спорудження та ремонту будинків, ведення домашнього господарства. Наші майстри можуть під «ключ» збудувати дерев’яний будиночок із матеріалів та заготовок, які роблять на фірмі», – наголошує її директор.
Завдяки високотехнологічному спеціальному лісопереробному обладнанню, яке закуплено за кордоном, виробляють якісну продукцію. Тому вона користується попитом не лише на ринках України, а й Італії та Угорщини, Польщі тощо.
У колективі, де задіяно понад 100 чоловік, панує доброзичлива, позитивна атмосфера. Працюють тут як чоловіки й жінки середнього віку, так і молодь. Якщо раніше відчувався потік кадрів, бо місцеві масово виїжджали на заробітки, то зараз намагаються берегти своє робоче місце. Адже це і стаж, і соціальний захист, і людина живе вдома, біля своєї сім’ї.
Також директор переймається ситуацією в лісовому господарстві області, адже дерево – це основна сировина, на якій працює його підприємство. Тому він виступає за здорову конкуренцію та врегульовану законодавчу базу в цій сфері. І хоч уже роками займається експортом пиломатеріалів, сам проти того, аби карпатський «кругляк» вивозили у чистому вигляді за кордон. Можливо, саме тому й почав так серйозно займатися деревообробкою.
«Ми повинні забезпечувати людей роботою, а вітчизняний ринок – продукцією власного виробництва. А ліс має приносити користь насамперед тим людям, які в ньому живуть», – наголошує приватний підприємець.
Що стосується питання рубати чи не рубати ліс, то однозначно, що так. Але це потрібно робити паралельно з відновленням. Скільки зрубали, стільки й засадили. Іван Михайлович запрошує відвідати свої лісосіки в держлісгоспах району, щоб показати приклад, як сам це робить.
Голова Тячівської райдержадміністрації Василь Дем’янчук каже: «Деревообробна галузь – одна з небагатьох у нашому районі, яка забезпечена місцевими ресурсами, адже Тячівщина багата лісами. До основного кола входять 9 промислових підприємств, значна частина з яких займається лісопереробкою, експортом пиломатеріалів та виготовленням меблевої продукції. Для місцевої влади дуже важливим є те, щоб ці підприємства мали сировину, адже їх належне функціонування – це робочі місця й надходження в бюджет. А для цього потрібно не вивозити деревину за кордон, а домагатися переробки на місцях. Як це роблять усі європейські держави, які дбають про розвиток економіки та добробут населення».
Любов НЕМЕШ
Тячівщина
Деревообробне підприємство Івана Палінкаша (на фото) в смт Тересва може й навіть повинне стати показовим для суб’єктів господарювання, які займаються лісокористуванням. Саме йому вдалося створити такий цикл виробництва, де деревина проходить повну переробку на всі 100 відсотків.
І це є прикладом того, як рідний ліс має служити нам, закарпатцям. Приносити користь місцевим громадам, давати робочі місця, годувати сім’ї, наповнювати бюджет та розвивати вітчизняну економіку. Щоб сировина, якою багатий наш край, перероблялася на місці.
Підприємство у Палінкаша, так місцеві його називають, дійсно вражає. Від початкової стадії, коли надходить свіжа деревина, до кінцевої, завантаження готової продукції, – все чітко, акуратно.
Як розповідає нам господар, все починається з лісу, який самостійно заготовляють у Мокрянському, Брустурянському та Рахівському лісгоспах. На визначених лісосіках працює шість бригад, відтак власними лісовозами доставляють сировину на склад пиломатеріалів. До речі, всі дерева тут «чіповані», тобто «лівий» ліс на підприємство не потрапить. Із цим тут суворо. «Надалі дерево потрапляє на первинне розпилювання, на стрічкові, вертикальні пилорами та на багатопильні станки. Одна частина пиломатеріалів іде на експорт, інша – в цех переробки, де їх чекає сортування, упаковка, сушка. Відходи відправляємо в спеціальні дробилки, щепу та опилки продаємо заводу по виробництву ДСП, зі стружки пресуємо брикети. Також їх використовуємо для власних потреб – обігріву сушок та опалення фірм», – пояснює виробничий процес Іван Михайлович.
У цеху клеєних виробів виготовляють брус, вагонку, ламелу різних розмірів, щити меблеві та фасадні, каркаси, будівельні й віконні бруси, паркет, блок-хауз, фальш-брус, з’єднувальні планки, плінтуси різної конфігурації тощо. Також діє столярний цех, де за індивідуальним замовленням працівники можуть зробити вікна та двері, будь-які дерев’яні заготовки. До речі, створено тут і бригаду власних будівельників, яка виконує столярні роботи. «Ми виготовляємо все, що потрібно для спорудження та ремонту будинків, ведення домашнього господарства. Наші майстри можуть під «ключ» збудувати дерев’яний будиночок із матеріалів та заготовок, які роблять на фірмі», – наголошує її директор.
Завдяки високотехнологічному спеціальному лісопереробному обладнанню, яке закуплено за кордоном, виробляють якісну продукцію. Тому вона користується попитом не лише на ринках України, а й Італії та Угорщини, Польщі тощо.
У колективі, де задіяно понад 100 чоловік, панує доброзичлива, позитивна атмосфера. Працюють тут як чоловіки й жінки середнього віку, так і молодь. Якщо раніше відчувався потік кадрів, бо місцеві масово виїжджали на заробітки, то зараз намагаються берегти своє робоче місце. Адже це і стаж, і соціальний захист, і людина живе вдома, біля своєї сім’ї.
Також директор переймається ситуацією в лісовому господарстві області, адже дерево – це основна сировина, на якій працює його підприємство. Тому він виступає за здорову конкуренцію та врегульовану законодавчу базу в цій сфері. І хоч уже роками займається експортом пиломатеріалів, сам проти того, аби карпатський «кругляк» вивозили у чистому вигляді за кордон. Можливо, саме тому й почав так серйозно займатися деревообробкою.
«Ми повинні забезпечувати людей роботою, а вітчизняний ринок – продукцією власного виробництва. А ліс має приносити користь насамперед тим людям, які в ньому живуть», – наголошує приватний підприємець.
Що стосується питання рубати чи не рубати ліс, то однозначно, що так. Але це потрібно робити паралельно з відновленням. Скільки зрубали, стільки й засадили. Іван Михайлович запрошує відвідати свої лісосіки в держлісгоспах району, щоб показати приклад, як сам це робить.
Голова Тячівської райдержадміністрації Василь Дем’янчук каже: «Деревообробна галузь – одна з небагатьох у нашому районі, яка забезпечена місцевими ресурсами, адже Тячівщина багата лісами. До основного кола входять 9 промислових підприємств, значна частина з яких займається лісопереробкою, експортом пиломатеріалів та виготовленням меблевої продукції. Для місцевої влади дуже важливим є те, щоб ці підприємства мали сировину, адже їх належне функціонування – це робочі місця й надходження в бюджет. А для цього потрібно не вивозити деревину за кордон, а домагатися переробки на місцях. Як це роблять усі європейські держави, які дбають про розвиток економіки та добробут населення».
Любов НЕМЕШ
Тячівщина
0 коммент.:
Дописати коментар