ГОСТРА ТЕМА
Як Держгеонадра «Стрілку» на Житомирщині забили
Навесні цього року під час робочої поїздки на Олевщину керівники Житомирської області з подивом дізналися від місцевих жителів, що десятки тисяч гектарів земель з покладами бурштину надано у користування маловідомим фірмам для «геологічного вивчення і дослідно-промислового видобутку». За розслідування резонансної справи взялась обласна прокуратура, а розгляд заявленого нею в інтересах держави судового позову проілюстрував методи, за допомогою яких Державна служба геології та надр України здійснила незаконну, як уже визнав суд першої інстанції, оборудку.
За словами заступника прокурора Житомирської області Роксолани Гребенюк, на початку минулого року три ТОВ зі статутним капіталом від 1 до 3 мільйонів гривень, зареєстровані у Гонконзі й Белізі, звернулись до Держгеонадр по спецдозволи на видобуток бурштину з родовищ, розташованих на півночі Житомирщини. Вимагали надати їх без проведення обов’язкового аукціону, мотивуючи це наявністю цілісних майнових комплексів, побудованих для видобування та переробки корисних копалин. Підставою був підпункт 8 пункту 8 чинної на той час редакції Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабміну від 30 травня 2011 року №615.
Отакий мертвий ландшафт залишається після видобутку бурштину. Фото автора
Оперативно, але на шкоду державі
Насправді так звані цілісні майнові комплекси не лише розташовані щонайменше за півсотні кілометрів від місць планованого видобутку, а й, як доведено у суді, були всього-на-всього окремими поверхами або підвалами виробничих приміщень колишніх машинобудівних і переробних підприємств. Одне з ТОВ надало Держгеонадр договір про оренду 253,1 кв. м на другому поверсі будівлі в райцентрі Овруч і трьох мотопомп, дизельних електрогенераторів і шлангів для подачі води, що замало для «цілісного майнового комплексу».
Однак чиновники чомусь повірили, що обладнання на рівні піратської бригади старателів цілком достатньо для дослідно-промислового освоєння бурштинового родовища «Стрілка» площею 5249,4 га. Держгеонадра вже наступного дня після отримання заявки від ТОВ надіслали в Житомирську обласну раду лист про погодження видачі дозволу. Датований 25 лютого 2016 року лист надійшов у Житомир аж 9 березня, однак відповідь, як ішлося в посланні, мала бути у канцелярії відправника до 18 години 25 березня, інакше вважатимуть, що на Житомирщині погодили передачу родовища в розробку за принципом мовчазної згоди.
Відповідь, від якої нічого не залежало
Кожному зрозуміло, що представницькі органи влади, якими є ради, ухвалюють рішення на сесіях, які скликають відповідно до регламенту. Отож голова Житомирської обласної ради листом від 18 березня поінформувала Держгеонадра, що, найімовірніше, відповідь щодо погодження земельних ділянок для видобутку бурштину буде негативною. Однак остаточне рішення ухвалять на черговій сесії, яка відбудеться 31 березня 2016 року. На ній депутати проголосували проти надання надр у користування всім трьом ТОВ, що, однак, не перешкодило Держгеонадрам вже 1 квітня видати наказ №116, на основі якого горе-інвестори отримали право на видобуток бурштину за нібито мовчазної згоди Житомирської облради.
Народна мудрість стверджує, що поспіх необхідний лише у двох випадках: у ловінні бліх і в разі проносу. До цього переліку чиновники Держгеонадр додали ще спецдозволи на видобуток бурштину, хоч чинна на той час редакція порядку їх надання відводила на ухвалення рішення до 60 днів.
Найцікавіше, що із суто бюрократичних позицій встановлений для житомирців спринтерський термін не порушував норм закону, бо ухвалений за часів Януковича і тоді ще не змінений порядок наділяв Держгеонадра правом самостійно визначати строки розгляду направлених ним листів про погодження. Отож якби навіть чиновники зобов’язали Житомирську обласну раду дати відповідь уже наступного дня після відправлення листа, формально вони не порушили б законодавства і з чистою совістю могли відрапортувати про мовчазну згоду.
Однак у Держгеонадрах не помітили, як самі наступили на бюрократичні граблі. Порядок передбачає, що плату за спецдозвіл слід внести протягом 45 днів з дати прийняття рішення про надання цього дозволу. Натомість у судовому засіданні вже доведено, що одне із ТОВ перерахувало 46 420 гривень за право розроблення родовища «Стрілка» аж 31 травня 2016 року, тобто на шістдесятий день після видачі горезвісного першоквітневого наказу Держгеонадр №116.
Проносне для чиновників-корупціонерів
Навряд чи хтось при здоровому глузді повірить, що орендований за півсотні кілометрів від родовища сонячного каменю другий поверх покинутої виробничої будівлі й три мотопомпи — це «цілісний майновий комплекс, спеціально збудований (реконструйований) для видобутку корисних копалин загальнодержавного значення», яким є бурштин. До речі, це визнали й самі інвестори, які вже після передачі до Держгеонадр пакета нібито всіх потрібних для отримання спецдозволу документів чомусь взяли в оренду ще гусеничний екскаватор, бульдозер і навантажувач. 7 квітня згадуване ТОВ у райцентрі Олевськ орендувало «виробничу базу» площею 541 кв. м.
Виникає цілком логічне запитання: чому інвестори не звернулися по спецдозвіл аж тоді, коли вже мали хоч якусь техніку для добування бурштину? Відповідь проста: постановою Кабміну від 6 квітня 2016 р. №277 до Порядку надання спецдозволів на користування надрами внесено суттєві зміни. Зокрема вилучено горезвісний підпункт 8 пункту 8, на основі якого троє власників «цілісних майнових комплексів» без жодного аукціону отримали в розробку родовища бурштину загальною площею понад 18 тисяч га.
Саме заради того, щоб на шкоду державним інтересам і всупереч волі місцевих громад встигнути застовпити бурштинові території, надривались і поспішали чиновники з Держгеонадр. Не менш очевидно, що хоч суд першої інстанції вже ухвалив постанову про скасування одного зі згадуваних спецдозволів, а чинність ще двох, виданих іншим ТОВ, призупинено до завершення судових слухань, справжнім проносним для корупціонерів має стати притягнення до кримінальної відповідальності конкретних чиновників, з подачі яких протягували незаконні рішення. Та як роз’яснили у прокуратурі Житомирської області, це вже компетенція Генеральної прокуратури України.
PS Бурштиновий мед і надалі вельми ласий для корупційних мух, які шукають найменшу прогалину в законодавстві для обкрадання держави. Тому внесена постановою Кабміну від 6 квітня 2016 року № 277 зміна до Порядку надання спецдозволів, яка вже начебто чітко регламентує, що тепер право мовчазної згоди починає діяти «у разі ненадання відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії (але у будь-якому разі не пізніше, ніж через 90 календарних днів з дати отримання документів)», у наших реаліях потребує уточнення. Нині ніщо не завадить чиновникові відправити відповідне звернення буквально за день-два до чергової сесії й бадьоро відрапортувати, що його не розглянуто у встановлений термін, а тому ніщо не перешкоджає видачі спецдозволу.
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/korupcijni-muhi-nad-burshtinovim-medom/Урядовий кур'єр, 1 серпня 2017 року, вівторок, № 141 (6010), стор 1, 3
