Африканська чума на підступах до Волині
В актовій залі Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства відбувся семінар-нарада користувачів мисливських угідь області. Вона проходила за ініціативи Державного агентства лісових ресурсів України та Волинського ОУЛМГ.
Відкрив семінар-нараду завсектором мисливського господарства відділу охорони і захисту лісу ВОУЛМГ Руслан Люшук.
– Сьогодні на порядок денний ми винесли найактуальніші для усіх нас питання – безпечність проведення полювань, результативність рейдів з охорони державного мисливського фонду,недопущення занесення збудника африканської чуми свиней в дику фауну тапорядок подачі річного звіту з ведення мисливського господарства за 2017 рік.
На нараду прибуло понад півсотні керівників, у т. ч. й голів мисливських господарств, товариств, організацій, також районних мисливствознавців, мисливствознавців державних лісомисливських підприємств та працівників, які відповідають за ведення мисливського господарства, представників користувачів мисливських угідь області.
До присутніх звернулися перший заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужбиу Волинській області Олександр Козій, заступник начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Сергій Войтюк, головний спеціаліст управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА Катерина Філюта.
У всіх виступах вчувалася тривога за епізодичну ситуацію в області. Фахівці зазначали неоднозначність ситуації у колективних господарствах та приватному секторі. В останніх їх можна проконтролювати. Розроблені методики діагностики, виявлення захворюваності, обліку інфікованих свійських тварин, введення карантину та оздоровлення ситуації в конкретному селі чи регіоні.
– А як бути з дикими тваринами? – резонно запитував Олександр Козій. – Адже ніхто із нас не може передбачити, наскільки кілометрів за ніч відійде стадо диких свиней…
Він апелював до користувачів мисливських господарств, аби вони із розумінням і всією серйозністю поставилися до викликів епізодичної ситуації.
А вона невтішна. Якщо проби з Волині засвідчили безпечність поголів’я диких свиней, Рівненщина в чотирьох суміжних із Волинською областю районах за результатами лабораторних досліджень дала невтішні результати. Тож фахівці просять користувачів мисливських господарств бути максимально зібраними і намагатися контролювати ситуацію.
Натомість користувачі кажуть, що загроза іде не від дикого поголів’я, а з приватного сектора. Як приклад, наводять випадок, що стався у с. Хотешів, де було виявлено хвору домашню свиню і господар замість того, щоб спалити чи здати її на утилізацію, прикопав у лісовому масиві. До неї добралися бродячі собаки й африканська чума повернулася в людські двори.
– У селі було вже три селянських сходи, – казали представники мисливських господарств. – Всі знають, кому вони завдячують черговим спалахом страшної недуги, шпетять його на чому світ стоїть, але цим біді не зарадиш.
Маневицький районний мисливствознавець Микола Корець справедливо апелював і до влади, і до свідомості мешкінців Волинської області:
– Здохла курка, господар несе до лісу! – емоційно мовить природоохоронець. – Не стало корови, коня, свині, кроля – закопали у лісі. А їх же завтра знайдуть ті ж дикі свині, бродячі собаки. Чому за цим не стежить ані головне управління Держпродспоживслужбиу Волинській області, ані інші органи влади. Ситуація у природному середовищі була би більш прогнозована і безпечна, аби вівся строгий контроль і вимоги до захоронення або ж утилізації дохлятини. З цим потрібно навести лад.
На це Олександр Олександрович одразу ж зреагував: «Від природокористувачів, у тому числі й мисливських господарств про це нам не надходило жодного звернення…»
– А чому ви чекаєте їх від когось? – резонно зауважив на це досвідчений мисливствознавець. – У вас такі ж, або ще й більші повноваження, аніж у нас… З цим потрібно спільно боротися. Проблема є і про це всі знають. Її потрібно вирішувати…
Попри загальну ситуацію в Україні й на Волині зокрема щодо африканської чуми, говорилося також про державні програми попередження сказу серед диких тварин, зокрема лисиці червоної.
Представники Іваничівського району резонно поцікавилися, скільки коштів виділено на вакцинацію від сказу.
– 15 млн євро, – мовили на це Сергій Войтюк і Олександр Козюта.
– Чому ні гривні не виділяють мисливським користувачам? – цікавились присутні.
– Це кошти Євросоюзу, які спрямовані на конкретні заходи і їх розпорядником є Київ, – пояснили посадовці. – Вони виділяються на оплату літаків та приманок, які розкидаються по всій території області. Самих коштів тут, на Волині, ми не бачимо. Ми лиш контролюємо їх адресне використання на ці заходи, підтверджуючи їх здійснення.
Користувачі, втім, хотіли б мати і свою частку коштів на проведення моніторингових заходів з відбору аналізів, які є основою для продовження цього проекту у майбутньому, та схоже, що впливу на це регіони не мають. Їх думка суто консультативно-споглядальна, а проведена робота – на волонтерських засадах.
Семінар-нарада виявила чимало й інших актуальних і болючих для волинських користувачів мисливських господарств і дотичних до цієї проблематики державних управлінь та організацій питань. Над їх вирішенням потрібно працювати усім разом.
Руслан Люшук від імені начальника Волинського ОУЛМГ Олександра Кватирка, запевнив, що лісоуправління, яке у силу своїх обов’язків покликане контролювати ситуацію у регіоні та консолідувати зусилля задля максимального благополуччя представників дикої фауни, готове до співпраці з усіма користувачами мисливських угідь та багатотисячною армією полювальників.
Сергій ЦЮРИЦЬ
